Пов'язки

Косинна пов'язка

Перев'язувальний засіб трикутної форми з довжиною короткої сторони не менше 1 м є універсальною пов'язкою.

Готові та імпровізовані перев'язувальні матеріали та засоби

Готові перев'язувальні матеріали та засоби зазвичай робляться з рідкісної сіткоподібної тканини марлі, але бинти з «гофрованого» матеріалу (який може пружно розтягуватися) легше накладати, вони менш схильні до ослаблення у пов'язці і більш рівномірно розподіляють свій тиск на орган. Лейкопластир зручний там, де важко закріпити перев'язувальний матеріал у вигляді пов'язки. У деяких зустрічається алергія на лейкопластир, тоді використовуйте його для скріплення елементів перев'язувального матеріалу між собою.

Будь-які тканини, у тому числі одяг, можуть застосовуватися як імпровізовані перев'язувальні та фіксуючі матеріали, але пов'язка ні в якому разі не повинна тиснути сильніше, ніж потрібно, або врізатися в тіло.

Перев'язувальні засоби

Перев'язувальні засоби зазвичай складаються з ватної подушечки, покритої марлею та прикріпленої до бинту або лейкопластирю, і все це знаходиться у стерильній упаковці. Застосовуйте, не торкаючись подушечки, що накладається безпосередньо на рану. Можна виготовити саморобну пов'язку з використанням максимально чистого з наявних матеріалів. Не накладайте вату безпосередньо на рану. Вона прилипатиме до неї. У міру промокання пов'язки змінюйте її; неприємний запах або пульсуюче відчуття у травмованому місці свідчить про інфекцію.

Проста пов'язка

Пов'язки слід накладати так, щоб вони були досить щільними і не з'їжджали з потрібного місця, але при цьому не заважали кровообігу і не викликали хворобливих відчуттів. Навіть використовуючи імпровізовані перев'язувальні засоби. Поступове розмотування рулону при накладанні пов'язки допоможе робити це рівномірно і запобігти утворенню складок. Перший виток завжди накладайте щільно і під певним кутом, щоб матеріал закріпився на місці. Кожен наступний виток повинен на дві третини перекривати попередній так, щоб їхні краї були паралельними. Підсуньте кінець бинта під останній виток і закріпіть його лейкопластирем; Або розірвіть, або розріжте закінчення бинта вздовж, розведіть у різних напрямках і зав'яжіть навколо органа прямим (рифовим) вузлом по інший бік від рани.

• Кисть: починайте із зап'ястя. Ведіть бинт по тильній стороні долоні, навколо пальців (трохи нижче нігтів), через долоню та навколо зап'ястя. Повторюйте бинтування, доки рука не буде повністю закрита і пов'язка надійно триматиметься на своєму місці.
• Стопа: щоб пов'язка не сповзала, починайте від коліна. Дійте як при бинтуванні кисті.
• Передпліччя або гомілка: починайте в нижній точці. Бинтуйте вгору.
• Лікоть або коліно: починайте з витка навколо суглоба, а потім поперемінно бинтуйте зверху та знизу від нього.
• Плече чи стегно: накладайте восьмиподібною спіраллю. Якщо пов'язка починається зверху коліна або ліктя, просто продовжуйте її вгору таким чином.