Зробив усе щоб померти, але не вийшло...

Зробив усе щоб померти, але не вийшло...



Трохи передісторії

Група туристів, у складі якої був зниклий турист планувала пройти Чорногірський хребет. Сам хлопчина 1990 року народження був з Києва, решта його "товаришів" з Білорусії. Вони почали свій маршрут з гори Піп Іван Чорногірський і першу ніч ночували в притулку обсерваторії. Погода на горі була не надто сприятлива для того, аби продовжувати похід, тому рятувальники, які чергують в обсерваторії "Білий слон" наполегливо рекомендували хлопцям змінити свої плани та повернутися назад. Коли вони рушили в напрямку Говерли, то турист, який потім заблукав, вирішив зійти до с. Дземброня самостійно.


Пряма мова рятувальника

"Все почалося 9 березня пізно ввечері, нас повідомили про те, що Київський турист не повернувся додому. Також було відомо, що він загубився в районі гори ПІЧ. З самого ранку наступного дня було організовано кілька пошукових груп. Ми почали підйом на гору Вухатий Камінь з села Дземброня.

На перемичці ми знайшли пачку гречки, яку залишив зниклий турист в якості підказки, але з того було мало толку, адже невідомо в якому напрямку він рухався далі. Крім того погодні умови не дозволяли продовжувати пошуки. Ми піднялися до обсерваторії "Білий слон" та заночували там. На той момент на горі знаходилась група туристів, які мали намір продовжити свій похід в напрямку Говерли, але через погоду їм довелось скасувати свої плани. Зранку ми були змушені звести цих туристів до полонини Веснарка. Коли туристи опинилися в безпечній зоні, ми продовжили пошуки в напрямку полонини Шешорська, де і знайшли цього бідолаху. Він жив у напівзруйнованій колибі.

Мене шокувало те наскільки непідготовленим був турист, адже в нього з собою не було навіть сірників. Дивак відправився в гори з мінімальним набором спорядження, літнім спальником та без бахіл. В колибі була пічка та дрова, але він не міг розвести вогонь. Була і їжа, залишена туристами ще влітку, але приготувати її також не було можливості і йому довелось їсти вівсянку та рис в сухомятку. Що вже казати про те, що весь його одяг був мокрим...

Це фото я зробив, коли повернувся за телефоном. В цій колибі жив зниклий турист.


Його радості не було меж коли прийшли ми. Чесно кажучи ніхто особливо не надіявся знайти його живим, ми йшли за тілом, тому самі були сильно раді тому, що людина жива. Як не дивно, він обійшовся легким переляком. Ми почали рятувальну операцію, та коли провели його майже до Веснарки він згадав, що забув у колибі свій телефон... Порадившись з рятувальною групою, я вирішив повернутися за гаджетом.


Тривала рятувальна операція більше 5 годин. Саме стільки часу знадобилося щоб доправити горе-туриста в Шибене. Пізніше, разом з пожежниками, ми доправили його у Верховину"


А тепер мої коментарі та особиста думка про те що сталося.

Можливо я буду надто цинічним та жорстоким але....

Те що він залишився живим дуже дивний збіг обставин. Насправді погода, яка заважала туристу знайти дорогу - врятувала його. Відлига сильно зменшила видимість, але вберегла хлопця від гіпотермії. Першу ніч він спав під деревом у спальнику. Повірте, якби був мороз хоч 10 градусів, то його шукали б дуже довго під тим деревом...

Насправді йому сильно пощастило і якщо хтось його жаліє, то це точно не Я.

Він зробив усе для того аби загинути і в нього це не вийшло - ось так я бачу цю ситуацію. Які помилки цей самогубець зробив?

  1. Пішов у гори без належного спорядження.
  2. Не реагував на попередження рятувальників припинити похід.
  3. Відколовся від групи та самостійно здійснював сходження з гори при малій видимості.
  4. Пішов у гори з малознайомими людьми.
  5. Пішов у гори всього 4 раз і одразу в зимній похід.

І це тільки вершина айсбергу.

Біда почалася ще з планування походу.

Він обіцяв повернутися додому 9 числа, оскільки мав бути на роботі. Це, на мою думку, найголовніша помилка всіх туристів, які будь коли опинилися в такій ситуації. Зимній похід це вам не прогулянка по парку, ви не можете сказати коли точно будете повертатись. Існує тисяча причин чому все може піти не так. Спішити тут нікуди і бажання будь що встигнути повернутися назад зіграло з ним злий жарт.

Якщо взимку ви відстали від графіку і думаєте, що наздоженете його на наступний день то краще викиньте це з голови і повертайтесь додому. Якщо вам терміново треба бути вдома і ви розрахували маршрут на 3 дні, то додайте ще день або два зверху, якщо часу не вистачає то краще сидіть вдома.

Ще раз повторюся - спішити тут нікуди. Одне діло при хорошій погоді добавити темпу та витиснути з себе все що тільки можна, аби встигнути дійти до точки призначення. Але зовсім інше при поганій погоді спішити додому і лишати свою групу бо тобі треба на роботу. Погодьтеся - різниця є.


І на останок

Чувак, серйозно? Ти пішов у гори без сірника, без пальника, без бахіл, без пуховика, без зимнього спальника і думав що повернешся додому? Ти пішов у гори 4 раз в житті і зразу в зимній похід Чорногірським хребтом? Напевно тебе треба всадити на кушетку Фрейда і зрозуміти звідки в тебе така тяга до смерті, адже те що зробив ти - типове самогубство.