Порядок створення та облік резервів сумнівних боргів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Порядок створення та облік резервів сумнівних боргів

Сутність виникнення поточної дебіторської заборгованості. Економічна характеристика діяльності та загальні аспекти організації обліку на ВАТ "Городенківський сирзавод". Можливості використання в обліку резервів сумнівних боргів зарубіжного досвіду.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


та облік резервів сумнівних боргів»
У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємств постійно виникає потреба у проведенні розрахунків із своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Відвантажуючи вироблену продукцію або надаючи послуги, підприємства, як правило, не отримують оплату негайно, тобто вони кредитують покупців. З огляду на це за час від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежів кошти підприємств відволікаються у дебіторську заборгованість, рівень якої визначається багатьма чинниками: видом продукції, місткістю ринку, ступенем забезпеченості ринку цією продукцією, умовами договору, прийнятою на підприємстві системою розрахунків. Характерними ознаками низької платоспроможності підприємств є несвоєчасність повернення дебіторської заборгованості, повернення заборгованості в неповному обсязі, що сприяє виникненню сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості.
Визначення суми резерву сумнівних боргів - необхідна умова діяльності будь-якого підприємства, яке має дебіторську заборгованість. Цей резерв створюється як джерело погашення частини дебіторської заборгованості, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Головною метою нарахування резерву сумнівних боргів в бухгалтерському обліку та виключення із активів балансу і списання на витрати звітного періоду дебіторської заборгованості, яка визнана безнадійною, є забезпечення достовірною інформацією її користувачів
Існують суттєві розбіжності у визначеннях безнадійної дебіторської заборгованості в бухгалтерському та податковому обліку, що ускладнює роботу фахівців бухгалтерій.
Постійний контроль за своєчасністю повернення дебіторської заборгованості та недопущення фактів її несплати - реальні передумови покращання фінансового стану підприємства, підвищення його стабільності та конкурентоздатності.
Важливість вказаних проблем і необхідність їх теоретичного дослідження та практичного обґрунтування зумовили вибір теми, її актуальність та народногосподарське значення.
Мета курсової роботи полягає в дослідженні стану бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами підприємства, формування та облік резервів сумнівних боргів.
- розкрити сутність виникнення поточної дебіторської заборгованості;
- провести аналіз законодавчих, нормативно-правових актів фінансового і податкового спрямування, які регулюють дебіторську заборгованість, для узагальнення термінологічних відповідностей понять «дебіторська заборгованість», «сумнівна дебіторська заборгованість», «безнадійна дебіторська заборгованість», «резерв сумнівних боргів» та надання пропозиції щодо їх покращення;
- розглянути організацію обліку, документування розрахунків в покупцями і замовниками на досліджуваному підприємстві;
- дослідити порядок формування та облік резервів сумнівних боргів на досліджуваному підприємстві, відображення його у фінансовій звітності;
- запропонувати шляхи вдосконалення обліку сумнівних боргів у в умовах компютерної оборобки даних.
Обєктом дослідження є дебіторська заборгованість та порядок створення резерву сумнівних боргів.
Предметом дослідження є: договори, первинні документи, комп'ютерне програмне забезпечення бухгалтерської служби, звітність підприємства та інші документи, які пов'язані з розрахунками з дебіторами.
Робота виконана на практичних даних ВАТ «Городенківський сирзавод», який здійснює свою діяльність у молокопереробній галузі.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ОБЛІКУ РЕЗЕРВІВ СУМНІВНИХ БОРГІВ
1.1 Поняття та значення розрахунків з покупцями та замовниками
Значну частину виробленої продукції підприємство реалізує, переважно, покупцям та замовникам. Вони можуть розраховуватися з підприємством-постачальником за продукцію перед її отриманням (передоплата), в момент отримання (розрахунок готівкою) та після відвантаження (післяоплата). Підприємства, які випускають продукцію у великих обсягах і зацікавлені у її швидкій реалізації або розширенні ринків збуту, можуть іти на поступки своїм покупцям щодо терміну оплати. Протягом терміну, початком виникнення якого вважається дата відпуску продукції, а кінцем - дата оплати покупцем раніше отриманої продукції, у підприємства-постачальника на суму реалізованої продукції буде існувати дебіторська заборгованість.
Дебіторська заборгованість є особливим видом активів, що визначає права підприємства на отримання від контрагентів грошових коштів. Тому в більшості випадків поточну дебіторську заборгованість відносять до монетарних активів. Вона являє собою фіксовану суму загальної купівельної спроможності грошової одиниці, призначеної для доступної для використання в період до дванадцяти місяців або одного операційного циклу. Від дотримання умов її визнання, достовірності оцінки та своєчасності погашення залежить рівень платоспроможності підприємства [36, с.4].
Надання відстрочки покупцям товарів, що реалізує підприємство, є одним з активних інструментів його збутової політики, орієнтованої на зростання обсягу продажу. Обсяг виникнення дебіторської заборгованості покупців залежить від інтенсивності та ефективності використання цього фінансового інструмента, зростання обсягів готової продукції. Основні фактори, що обумовлюють обсяги виникнення цього виду дебіторської заборгованості, наведені у табл.1.1. [19, с.30]
Таблиця 1.1 Фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської заборгованості покупців підприємства
Характер впливу на дебіторську заборгованість
1. Обсяги продукції, що реалізуються на умовах відстрочки платні
Чим більші обсяги продажу продукції на умовах споживчого або комерційного кредиту, тим вищі обсяги формування дебіторської заборгованості
2. Кон'юктура споживчого ринку, труднощі зі збутом окремих видів товарів
Зростання обсягів товарної пропозиції на певному сегменті споживчого ринку (по окремому виду чи групі товарів), погіршення кон'юктури обумовлюють використання кредитних форм продажу товарів, і, відповідно, збільшують обсяги дебіторської заборгованості
3. Поточна плато-спроможність покупців-суб'єктів кредитування
Чим нижча поточна платоспроможність покупців, тим більш привабливим для них є отримання кредиту на покупку
4. Привабливість умов надання кре- диту покупцям
Чим більш привабливі для покупців умови отримання кредиту, тим більший обсяг дебіторської заборгованості має підприємство
5. Суб'єкти надання кредиту, вимоги щодо них виставля-ються
Чим більше коло потенційних споживачів користується кредитом підприємства, тим більші обсяги виникнення дебіторської заборгованості.
Чим вимогливіше підприємство ставиться до оцінки платоспроможності дебіторів, тим обсяг дебіторської заборгованості менший, а якість вища.
Обсяги дебіторської заборгованості підприємства формуються під впливом досить широкої системи факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.
Фактори впливу зовнішнього середовища пов'язані передовсім з кон'юктурою споживчого ринку, ринку товарних та матеріальних ресурсів. Вони обумовлюють можливості використання комерційного та споживчого кредиту як інструменту реалізації економічних інтересів підприємства ? стимулювання товарообороту, формування конкурентоспроможного товарного асортименту тощо. Вплив цієї групи факторів вивчається на основі проведення моніторингу стану відповідних ринків, змін їх кон'юнктури.
Фактори внутрішнього середовища обумовлені дією кожної окремої політики, що проводить підприємство ? асортиментної, цінової, меркетингової, матеріально-технічного постачання. Характер та ступінь ефективності кожної політики, що проводиться, обумовлює їх вплив на обсяги дебіторської заборгованості підприємства [19,с.32].
Погашення дебіторської заборгованості обумовлюється її якістю, яка повною мірою залежить від факторів внутрішнього середовища підприємства обгрунтованості управлінських рішень, пов'язаних з утворенням дебіторської заборгованості в попередні періоди.
Первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) залежать від:
- надання покупцеві торговельної знижки або знижок за своєчасну оплату;
- надання покупцеві знижок після реалізації;
- період часу з дати відвантаження товарів до дати надходження грошових коштів.
Торгівельні знижки надають покупцям при придбанні великої партії товарів, для врахування зміни цін, які можуть бути з дати виставлення рахунку до дати відвантаження товарів, а також для приховування реальної ціни від конкурентів. Торгівельні знижки, як правило, вказують у відсотках від ціни продажу. Дебіторську заборгованість у цьому разі визнають за вирахуванням знижок.
Підприємства, що надають знижки за своєчасну оплату (наприклад, 3-10 днів), економлять витрати на банківські позики для придбання запасів і фактично заробляють на цьому. Підприємство, яка ндає знижку 1% при оплаті за 5 днів за можливого терміну оплати в 30 днів за повну вартість, фактично отримує на цьому 14,6% [0,01 * (365 : 25)] [35, с.45]. Відвантажуючи товари чи послуги, продавець не може знати, чи скористається покупець наданою знижкою і оплатить рахунок у період її дії. Тому більшість підприємств оцінюють дебіторську заборгованість за валовим методом без урахування суми знижки. При фактичній реалізації знижки покупець здійснює коригування отриманих доходів і раніше визнаної дебіторської заборгованості.
Враховуючи принцип обачності, згідно з яким не можна завищувати доходи, на дату балансу поточна дебіторська заборгованість має бути відображена за чистою реалізаційною вартістю, яка являє собою різницю між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву сумівних боргів [44, с.28].
Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватись і відображатись у звітності в грошовій сумі. Яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку (рис.1.1).


Рис.1. Оцінка поточної дебіторської заборгованості, яка пов'язана з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг)
Дебіторська заборгованість - це дійсно одна із самих актуальних тем господарюючих суб'єктів ринкової економіки, що розвивається.
Здійснюючи підприємницьку діяльність, учасники стверджують, що в міру проведення господарських операцій вони не тільки повернуть вкладені кошти, але й одержать доходи. Однак у реальній практиці, особливо з переходом на ринкові відносини постійно виникають ситуації, коли по тим або інших причинах підприємство не може стягнути борги з контрагентів. Дебіторська заборгованість «зависає» на довгі місяці, а іноді навіть і роки. Ріст дебіторської заборгованості погіршує фінансовий стан підприємств, а іноді приводить і до банкрутства.Будучи частиною оборотних коштів, а саме частиною фондів обігу, дебіторська заборгованість, а особливо невиправдана «зависла», різко скорочує оборотність оборотних коштів і тим самим зменшує доход підприємства.
Залежно від своєчасності погашення дебіторську заборгованість поділяють на :
- дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав (строкова дебіторська заборгованість);
- дебіторська заборгованість не сплачена в строк (прострочена), у тому числі: сумнівна дебіторська заборгованість; безнадійна дебіторська заборгованість.
Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення божником або за якою минув строк позовної давності.
Дебіторську заборгованість класифікують також за строками непогашення. Така класифікація використовується при обчисленні резерву сумнівних боргів та розкривається у примітках до фінансової звітності.
Таким чином, поточна дебіторська заборгованість включається до підсумку балансу за чистою вартістю її реалізації. А чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості визначається як сума поточної дебіторської заборгованості, зменшена на резерв сумнівних боргів. Визначення суми резерву сумнівних боргів - необхідна умова діяльності будь-якого підприємства, яке має дебіторську заборгованість. Цей резерв створюється як джерело погашення частини дебіторської заборгованості, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Для розрахунку і створення резерву сумнівних боргів до уваги беруться сумнівна та безнадійна заборгованості.
1.2 Порядок формування резервів сумнівних боргів
Негативним явищем для підприємства є несвоєчасна оплата дебіторами рахунків, значне зростання якої може призвести до фінансових проблем. Крім того, це є суттєвим чинником балансової оцінки дебіторської заборгованості.
Виходячи з принципу обачності в складі активів має визнаватися лише така дебіторська заборгованість, реалізація якої принесе майбутню економічну вигоду - своєчасну оплату покупцями. Якщо після закінчення визначеного строку заборгованість не погашається клієнтом, то у підприємства-продавця можуть виникати сумніви щодо оплати частини або всієї суми такої заборгованості [23,с.320].
Основною проблемою при обліку сумнівних боргів є визначення моменту часу, в якому визначаються збитки. Для їх визнання використовують два методи:
При використанні методу прямого списання в обліку не здійснюються жодні записи до дати визнання боргу безнадійним. Якщо за заборгованістю минув строк позовної давності або дебітор визнаний банкрутом, то в тому звітному періоді, коли це виявлено, на загальну суму боргу здійснюють її списання.
Прихильники використання цього методу стверджують, що в обліку слід відображувати факти, а не оцінки. При визнанні дебіторської заборгованості підприємство-продавець впевнене в її надійності. Якщо пізніше виявляється, що покупець немає наміру або можливості здійснити оплату, то вона втрачає вартість і списується. Більшість підприємств України використовують цей метод, оскільки він простий і зручний. Однак він має низку недоліків, на яких зупинимось докладніше.
По-перше, якщо за дебіторською заборгованістю минув строк позовної давності, то втрата нею вартості відбулася значно раніше, ніж на дату завершення визначеного законодавством терміну (в більшості випадків - 3 роки).
По-друге, визнання банкрутом покупця є процесом тривалим і прийняття судом рішення про це лише підтверджує минулу подію.
При застосуванні методу прямого списання підприємство-продавець увесь період від дати визнання до дати списання визнає дебіторську заборгованість як актив, хоча вона вже ці ознаки втратила (ймовірність отримання майбутньої економічної вигоди, можливість достовірної оцінки).
Недоліком використання цього методу є також те, що доходи та витрати визнаються в різні періоди і навіть з розривом у кілька років: доходи в момент реалізації, витрати - на дату списання, що суперечить принципу відповідності доходів і витрат. Тому, на нашу думку, використовувати його недоцільно, за винятком випадків, коли сума безнадійних боргів несуттєва.
Зміст методу резервування полягає в тому, що при оцінці дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду береться до уваги можливість її знецінення внаслідок ненадходження від окремих дебіторів грошових коштів і визначається розмір можливого збитку. Дебіторську заборгованість на дату балансу розраховують за чистою реалізаційною вартістю за вирахуванням з первісної вартості резерву сумнівних боргів [45, с.31].
Резерв сумнівних боргів розраховується лише для тієї частини дебіторської заборгованості, щодо якої виконуються одночасно такі умови:
* заборгованість є фінансовим активом, тобто виникла внаслідок звичайної господарської діяльності (до цієї категорії не входять набута заборгованість і заборгованість, призначена для продажу);
* заборгованість є поточною дебіторською заборгованістю. Для довгострокової заборгованості резерв не розраховується,
* заборгованість не віднесена до безнадійної [22, с.17].
Механізм розрахунку суми резерву викладено в п. 8 і 9 П(С)БО 10 [9], а приклад наведено в додатку до цього Положення. Отже, сума резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:
- застосування абсолютної суми дебіторської заборгованості,
- застосування коефіцієнта сумнівності.
Незалежно від способу величина резерву сумнівних боргів визначається як добуток суми дебіторської заборгованості за продукцію на коефіцієнт сумнівності. Різниця у способах полягає лише у тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку і як визначаються коефіцієнти сумнівності.
При застосуванні методу абсолютної суми дебіторської заборгованості резерв визначається шляхом оцінки платоспроможності окремих дебіторів. Тобто підприємство аналізує поточну дебіторську заборгованість на предмет виявлення сум сумнівної заборгованості, після чого на загальну суму виявленої сумнівної заборгованості створює резерв та відображає це в своєму обліку. Наприклад, за даними аналітичного обліку станом на 31.06.2009 р. на підприємстві обліковується дебіторська заборгованості на загальну суму 100000,00 грн. У табл.1.2. наведена інформація про дебіторську заборгованість підприємства за окремими дебіторами. 
Таблиця 1.2 Дані про наявність суми дебіторської заборгованості для оцінки їхньої платоспроможності
Сума поточної дебіторської заборгованості
У тому числі сумнівна заборгованість
Крім того, відомо, що стосовно дебітора 3 порушено справу про банкрутство. На підставі аналізу заборгованості зроблено висновок, що підприємству на кінець II кварталу 2009 р. потрібно створити резерв у сумі 35000,00 грн.
Використання цього методу виправдане в тому випадку, коли у підприємства є порівняно невелика кількість дебіторів та інформація про можливе непогашення ними наявної заборгованості (наприклад, порушення справи про банкрутство, періодичне невиконання інших зобов'язань, офіційне оприлюднення даних про неплатоспроможність дебітора тощо).
Незважаючи на значні технічні переваги використання методу платоспроможності окремих дебіторів, на наш погляд, він містить суттєвий недолік: розрив у часі визнання доходів від продажу та витрат на сумнівну заборгованість. При цьому використанні резерв у всіх випадках формується в іншому обліковому періоді, ніж визнається сума дебіторської заборгованості та доходу від реалізації, що не відрізняє його від методу прямого списання, а сума поточної дебіторської заборгованості на дату складання фінансової звітності буде завищеною. Вважаємо, що використання методу абсолютної суми дебіторської заборгованості суперечить принципам обачності та відповідності, а рекомендація П(С)БО 10 щодо його використання є необгрунтованою.
Другий метод формування резерву сумнівних боргів, рекомендований П(С)БО 10, передбачає застосування коефіцієнта сумнівності. Цей метод базується на статистичних розрахунках (обчисленні відповідного коефіцієнта). передбачено три способи розрахунку коефіцієнта сумнівності:
1) визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході. Для цього підприємству спочатку потрібно проаналізувати, яка частина доходів, нарахованих у попередніх періодах, не оплачена покупцями. У прикладі 3 додатка до П(С)БО 10 визначено період у три роки, але підприємство на свій розсуд може встановити інший строк. Після цього слід обчислити коефіцієнт сумнівності шляхом ділення суми безнадійної дебіторської заборгованості на суму чистого доходу від реалізації сумарно за обрані періоди.
Основою для визначеня суми резерву є звіти про фінансові результати діяльності підприємства за попередні періоди. Метою застосування методу є узгодження відповідності доходів і витрат, а також відповідна оцінка дебіторської заборгованості на дату балансу.
Наприклад, для розрахунку підприємство обрало чотири останні звітні квартали. Сума дебіторської заборгованості на 30.06.2009 р. (кінець II кварталу 2009 р.) склала 500000,00 грн. (табл.1. 3)
Таблиця 1.3 Розрахунок резерву сумнівних боргів методом питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході
Чистий дохід від реалізації (за передоплатою)
Сума безнадійної дебіторської заборгованості
Кс = 47000,00 : 6450000,00 = 0,0073.
Розраховуємо резерв сумнівних боргів на кінець II кварталу 2009 року:
2) класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення. Для його використання потрібно насамперед провести класифікацію дебіторської заборгованості за строками її непогашення. Період непогашення підприємство визначає самостійно. У разі застосування цього способу величина резерву сумнівних боргів на дату балансу має дорівнювати величині сумнівних боргів на ту саму дату. Наприклад, Підприємство встановило такі строки непогашення безнадійної заборгованості:
2 група - від одного місяця до одного кварталу;
3 група - від одного кварталу до одного року.
Відповідно за трьома групами була класифікована і сума поточної дебіторської заборгованості (табл.1.4).
Станом на кінець II кварталу 2009 р. заборгованість за групами склала:
Коефіцієнт сумнівності (Кс) визначається за формулою:
Таблиця 1.4 Розрахунок резерву сумнівних боргів методом класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення
Сума дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду 
Сума списаної безнадійної заборгованості за строками непогашення 
де, Бзн - безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи у складі дебіторської заборгованості цієї групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді;
Дзн - дебіторська заборгованість відповідної групи на дату балансу в обраному періоді.
Визначаємо коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості для кожної з груп:
Отже, резерв сумнівних боргів на кінець II кварталу 2009 р. має становити:
245000 х 0,0203 + 44000 х 0,0647 + 22000 х 0,0909 = 9820,10 грн.
3) визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років. Спочатку визначається сума списаної безнадійної заборгованості за обраний період, а потім обчислюється її питома вага у загальній сумі дебіторської заборгованості на початок періоду. Коефіцієнт сумнівності для визначення величини резерву сумнівних боргів розраховується як частка від ділення суми списаної дебіторської заборгованості за обраний період на суму дебіторської заборгованості на початок кожного року в обраному періоді. Отримані показники за усі періоди додаються, а загальна сума ділиться на кількість періодів для визначення середнього показника.
Вихідні дані прикладу наведено в табл.1.5.
Таблиця 1.5. Розрахунок резерву сумнівних боргів методом питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості
Сума дебіторської заборгованості на початок року, грн.
Сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості за роками, грн.
Обчислюємо питому вагу списаної дебіторської заборгованості за кожний період в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду
За даними прикладу середня питома вага списаної дебіторської заборгованості складає: (0,104 + 0,102 + 0,048) : 3 = 0,0847.
Отже, резерв сумнівних боргів становитиме:
Зауважимо, що метод нарахування резерву сумнівних боргів, а також спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності підприємство обирає самостійно і фіксує в наказі про облікову політику. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.
Як бачимо, за різними методами отримано різні розміри резерву. Отже, вибір методу досить сильно впливає на кінцеві показники, тому перед вибором методу потрібно ретельно проаналізувати ситуацію на підприємстві.
1.3 Огляд літературних джерел та нормативної бази з обліку резервів сумнівних боргів
Одним із ключових моментів бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості є резерв сумнівних боргів. Дослідження джерел економічної літератури дозволяє узагальнити інформацію щодо обліку дебіторської заборгованості та резерву сумнівних боргів (табл.1.6).
Таблиця 1.6. Визначення терміну «резерв сумнівних боргів» в літературних джерелах
Поточна дебіторська заборгованість ? сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Резерв сумнівних боргів коригує дебіторську заборгованість до його чистої реалізаційної вартості, дозволяє підприємству показати, що відповідна сума може бути не стягнута з дебіторів.
Сумнівна заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги), щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Резерв сумнівних боргів створюється з метою дотримання принципу обачності, згідно з яким потрібно запобігати завищенню оцінки активів і доходів підприємства.
Резерв сумнівних боргів - рахунок бухгалтерського обліку, що створюється на покриття поточної заборгованості покупців і замовників, яка ймовірно, не буде погашена у майбутньому.
Питання щодо обліку розрахунків з дебіторами, сумівної та безнадійної заборгованості, формування резерву сумнівних боргів, розглянуті в навчально-практичній літературі, представлено в табл.1.7.
Таблиця 1.7 Питання щодо обліку розрахунків з дебіторами, формування резерву сумнівних боргів розглянуті в навчально-практичній літературі
Підручники, посібники та інша навчально-практична література з бухгалтерського обліку
Класифікація дебіторської заборгованості
Визначення та оцінка поточної дебіторської заборгованості
Методи створення резерву сумнівних боргів
Документування розрахунків з дебіторами
П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» [9] визначає дебіторську заборгованість як суму заборгованості дебіторів на певну дату. В окрему групу виділяється поточна заборгованість, яка є фінансовим активом, до якої не належить придбана заборгованість та призначена для продажу.
За П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» [10] дебіторська заборгованість є одним із видів фінансових активів і визначається як контракт, що надає право отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства.
Здійснимо дослідження за П(С)БО 10 і П(С)БО 13, яка дебіторська заборгованість є фінансовим активом.
За п.6 П(С)БО 13 фінансові активи включають грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи.
За п.7 П(С)БО 10 поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включають до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.
У п.9 П(С)БО 10 зазначено, що класифікацію дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги (для визначення резерву сумнівних боргів, вирахування якого дає змогу включити її до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю) здійснюють групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи.
Отже, цим стандартом передбачено формування резерву сумнівних боргів лише для дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги.
Підтвердження викладеного вище знаходимо у п.11 П(С)БО 10: «у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійну дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги списують з активів на інші операційні витрати» [9].
Зі стандарту С)БО 13 випливає, що суму виданих авансів і позик слід також враховувати при формуванні резерву сумнівних боргів.
С. Голов, В. Костюченко, І. Кравченко та Г. Ямборко дотримуються погляду, що дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом, треба оцінювати на дату балансу за вимогами П(С)БО 13 [25]. Але у П(С)БО 13 не передбачено оцінки дебіторської заборгованості, що є фінансовим активом на дату балансу, за чистою реалізаційною вартістю, як це вимагає П(С)БО 10.
Далі автори все-таки пропонують формувати резерв сумнівних боргів тільки для дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги. У зв'язку з цим виникають два взаємопов'язані запитання: яку саме дебіторську заборгованість слід відносити до фінансових активів і як її оцінювати на дату балансу ?
Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що за вимогами П(С)БО 10 і П(С)БО 13 до дебіторської заборгованості, яка на дату балансу оцінюється за чистою реалізаційною вартістю, відносять таку, що виникає внаслідок відвантаження продукції, товарів, робіт, послуг, виплати авансів та надання позик.
Унаслідок виплати грошових коштів у підприємства не виникають доходи, тому, на наш погляд, формувати резерв сумнівних боргів за виданими авансами і позиками, який відноситься на витрати, необгрунтовано. Адже він (резерв) формується для забезпечення відповідності доходів і витрат. Крім того, підприємство має додаткові важелі впливу на вимогу повернення виплачених сум: утримання із заробітної плати працівників, накладення штрафних санкцій (за авансами, виданими підзвітним особам) тощо.
Низка дослідників, серед яких Ф. Бутинець, С. Грей, Б. Нідлз, Р. Ентоні, Дж. Ріс, дотримуються погляду, що резерв сумнівних боргів формується тільки за дебіторською заборгованістю за товари, роботи і послуги.
За балансом (п.27 П(С)БО 2) суму визначеного резерву сумнівних боргів вираховують тільки з дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
Ми повністю погоджуємося з вимогами П(С)БО 2 [7] та з названими вище авторами щодо доцільності нарахування резерву сумнівних боргів лише за дебіторською заборгованістю за відвантажені товари. Роботи і послуги та необхідністю її оцінки на дату балансу за чистою реалізаційною вартістю.
Питання вибору методу формування резерву сумнівних боргів є дискусійним, хоча в ідеалі його сума, розрахована за один період, має бути однаковою.
Д. Кізо, Дж. Вейгант, Т. Уорфілд дотримуються погляду, що методи, які грунтуються на дослідженні дебіторської заборгованості за балансом, дають змогу здійснити її найточнішу оцінку. Крім того, вони вважають, що за допомогою методу звіту про прибутки і збитки можна дося
Порядок створення та облік резервів сумнівних боргів курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Реферат: Кодекс этики аудиторов
Курсовая Работа На Тему Прикладная Социология Как Часть Социологического Знания
Дипломная Работа На Тему Эколого-Экономическая Характеристика Водопользоания В Курской Области
Контрольная работа по теме Внутренняя организация микроконтроллеров AVR
Организация Охраны Труда На Предприятии Курсовая Работа
Этика и морально-нравственные основы гражданской службы
Реферат На Тему Анализ Неэкономической Сферы Деятельности Г. Беккером
Реферат: Как помочь ребенку заговорить
Сколько Хранится Дипломная Работа В Университете
Магнитные Бури Реферат По Астрономии
Сочинение Рассказ О Своей Фамилии
Курсовая Работа На Тему Открытые Сети С Многорежимными Стратегиями Обслуживания И Информационными Сигналами
Реферат: Герцогство Аквитания
Реферат по теме Повышение квалификации персонала
Ромашка Сочинение 3 Класс
Курсовая работа по теме Анализ привлекательности рынка образовательных услуг
Портретный Очерк Известного Человека Сочинение
Время Перемен Сочинение Список Произведений
Контрольные Работы По Математике 3 Класс Купить
Эссе Сочинение Осень
Аудит основных средств - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Разработка условий оптимизации процесса амплификации ДНК - Биология и естествознание дипломная работа
Исследование учета затрат машинно-тракторного парка и анализ эффективности его использования в организации АПК - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа