Порядок проведення інвентаризації на підприємстві - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа

Порядок проведення інвентаризації на підприємстві - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа




































Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Порядок проведення інвентаризації на підприємстві

Поняття, суть, значення та види інвентаризації, теоретичні аспекти проведення та порядок відображення в обліку її результатів. Перевірка наявності основних засобів, запасів та зобов'язань. Шляхи вдосконалення організації і методики проведення перепису.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
4)описати порядок та особливості проведення інвентаризації на досліджуваному підприємстві;
5) розглянути основні проблеми та шляхи вдосконалення організації та проведення інвентаризації.
Предметом та об'єктом дослідження є теоретичні та методологічні аспекти проведення інвентаризації активів і зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Чернівецький цегельний завод № 1".
Для вирішення зазначених завдань в процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи та принципи пізнання, а також прийоми документального контролю.
Теоретичною та практичною основою дипломної роботи стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених економістів, законодавчі акти, нормативно-правові документи, інструктивний матеріал, статистична звітність підприємства.
Дипломна робота за структурою складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій та списку використаних джерел:
У першому розділі розглядаються теоретичні аспекти організації та проведення інвентаризації. В цьому розділі розкрито суть поняття інвентаризації, її види та теоретичні основи проведення інвентаризації.
У другому розділі розглядається організація та порядок проведення інвентаризації на ВАТ "Чернівецький цегельний завод № 1". Цей розділ містить коротку характеристику діяльності підприємства, та його облікової політики, аналіз документів, які оформляють на підприємстві, результати інвентаризації та їх відображення в обліку.
У третьому розділі зазначають недоліки в організації та наводяться пропозиції (шляхи) щодо вдосконалення організації порядку проведення інвентаризації та обліку результатів.
Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності як правильність і реальність. Проведення інвентаризації дає можливість отримати інформацію, без якої такі елементи методу бухгалтерського обліку,як баланс та звітність втрачають функцію способу пізнання дійсності. Лише результати проведення інвентаризації дозволяють виявити помилки при здійснені подвійного відображення господарських операцій, окремих фактів життя на бухгалтерських рахунках.
Послідовність застосування елементів методу бухгалтерського обліку зображено (рис.1.1.)
Рис.1.1. Логічна послідовність застосування елементів бухгалтерського обліку [11]
На кожному історичному етапі інвентаризація набуває нового значення, переглядається та уточнюється.
Аналізуючи наведені дефініції відмітимо, що майже в кожній з них зазначено: інвентаризація - це перевірка. Термін перевірка в економічній науці і господарській практиці часто змінюється синонімом контроль. В зв'язку з таким трактуванням термін контроль став широко використовуватись в господарському житті та в спеціальній літературі. Тлумачення терміну контроль як перевірка, нагляд, стеження не повністю відображає сутність даного поняття, оскільки характеризує лише частину логічного навантаження, яке на нього покладається.
Вітчизняні та зарубіжні вчені економісти, поняття інвентаризація трактують по різному, розглянемо детальніше (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 Визначення дефініції інвентаризації
Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"№ 996- XIV від 16 липня 1999р.(ст.10 п.1) [1]
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряється і документально підтверджується їх наявність, стан і оцінка
Інвентаризація - перевірка та оцінка фактичної наявності об'єктів контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації з подальшим порівнянням отриманих даних з обліковими показниками
Інвентаризація - елемент методу бухгалтерського обліку,за допомогою якого забезпечується наявність облікових даних про засоби підприємства
Інвентаризація - це перевірка в натурі наявності та стану товарно- матеріальних цінностей підприємства, розрахунків і зобов'язань і звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку
Загорай В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М.[22]
Інвентаризація - це допоміжний спосіб первинного спостереження, сутність якого полягає у виявленні і документальному підтвердженні наявності, стану оцінки активів і зобов'язань для забезпечення достовірності показників бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства
Інвентаризація - це складання опису майна (інвентаря ) підприємства, установи на підставі періодичної перевірки наявності цінностей, що перебувають на балансі підприємства, стану їх збереження правильності ведення обліку й оцінювання
Інвентаризація ( від латинського inventarium- розпис, опис) - цінностей та коштів на підприємствах і контроль за достовірністю розрахунків щодо них
Інвентаризація - перевірка фактичної наявності та стану об'єкта контролю, яку здійснюють шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку
Інвентаризація є способом спостереження наступної реєстрації господарських операцій, що не охоплюється в момент їх здійснення, це спосіб підтвердження правильності й достовірності бухгалтерського обліку та звітності
На нашу думку інвентаризація є важливим засобом контролю перевірки в натурі наявності майна підприємства шляхом описування, перерахунку, зважування, вимірювання й оцінювання їх залишків і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю активів і зобов'язань, тобто лишки або нестачі, які оформляють відповідними документами і відображають в обліку. Вважаємо, що поняття інвентаризації слід розглядати через призму змісту, який не можна ототожнювати з категорією сутності, хоч ці категорії і є однопорядковими. Якщо сутність - це основа, суть процесу, тоді зміст це сукупність важливих складових елементів даного процесу. Отже, сутність - основа, яка визначає зміст основні елементи, що знаходяться в причинно- наслідковому зв'язку. Лише наявність комплексу елементів складає зміст інвентаризації і в повному обсязі розкриває її сутність ( рис.1.2).
Рис.1.2. Сутність та зміст інвентаризації
Об'єктами інвентаризації на підприємстві є об'єкти бухгалтерського обліку, що мають матеріально-речову форму, кількісний вимір та вартісну оцінку, а також фінансові зобов'язання (табл.1.2).
1. Довгострокові фінансові інвестиції
2. Довгострокова дебіторська заборгованість
2. Тварини на вирощуванні та відгодівлі
4. Заборгованість перед постачальникам і підрядниками, перед бюджетом, позабюджетним фондами, працівниками
Здійснення інвентаризаційного процесу передбачає наявність не тільки об'єкту інвентаризації, але й її суб'єктів. Визначення основних суб'єктів інвентаризаційного процесу, як зовнішніх, так і внутрішніх є одним із завдань цього дослідження. Зовнішні суб'єкти інвентаризації є носії прав і обов'язків державні інститути, структури та підрозділи, що згідно з чинним законодавством мають право контролювати фінансово господарську діяльність (Державна податкова адміністрація, Контрольно-ревізійне управління, Фонд державного майна України, Прокуратура). Внутрішніми суб'єктами інвентаризації є керівник та власники підприємства. В системі елементів методу бухгалтерського обліку інвентаризація як елемент має певну самостійність і незалежність. В ієрархічній системі цей елемент як засіб контролю може зайняти будь-яке місце після документації. Основними завданнями інвентаризації є:
1) забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, плану тощо;
2) виявлення майна, що втратило свої споживчі властивості, зіпсованого, невикористаного і непотрібного у господарстві, а також того, що знаходиться поза обліком;
3) встановлення нормального фізичного стану і правильності оцінки необоротних активів та інших засобів праці, які обліковуються на балансі; виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження розмірів дебіторської заборгованості;
4) виявлення понаднормово використаних та невикористаних матеріальних цінностей;
5) перевірку дотримання правил і умов збереження майна;
6) виявлення та усунення фактів безгосподарності, безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;
7) визначення розмірів природного убутку та інших витрат;
8) контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб;
9) перевірку дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність [15].
Важливе значення для отримання всебічної характеристики сутності інвентаризаційної роботи має науково-обгрунтована класифікація. З науково обґрунтованої класифікації починається наукове знання, оскільки тільки за її допомогою досягається перетворення розрізнених фактів в упорядковану систему, що дозволяє скласти уявлення про проблему, що досліджується [33].
Обґрунтована класифікація є базою розробки узагальнюючих висновків, вихідним пунктом застосування результатів наукових досліджень з метою розв'язання задач, поставлених перед інвентаризацією. Чітка і обґрунтована класифікація видів інвентаризації дозволяє глибше зрозуміти роль інвентаризації, функції та повніше використовувати результати інвентаризації в здійсненні господарського контролю. Існують різні види інвентаризації, які залежать від різних кваліфікаційних груп.
За частотою проведення інвентаризації поділяються на:
- періодичні інвентаризації проводяться, як правило за ініціативою власника. Вони можуть бути щоквартальні та щомісячні, а також при сезонності виробничого процесу сезонні. Мета таких інвентаризацій - контроль за збереженням майна виявлення втрат, природного убутку, недостач, можливих помилок та зловживань, контроль над роботою матеріально відповідальних осіб;
- разові інвентаризації, як правило є річними і проводяться зазвичай перед складанням фінансової звітності в листопаді - грудні поточного року. Вони є суцільними та повними.
За характером проведення й рядом питань, що вирішуються інвентаризації бувають:
- планові інвентаризації проводяться в чітко встановлені у відповідності з розробленим планом, затвердженим керівником підприємства;
- необхідні інвентаризації здійснюються у випадках, час настання яких неможливо передбачити. Такі інвентаризації обов'язкові, оскільки необхідність їх проведення викликана об'єктивними причинами та регламентується нормативно правовими актами;
- контрольна інвентаризація повинна проводитися після закінчення попередньої, з метою перевірки сумлінності дій членів інвентаризаційної комісії та перевірки попередніх результатів проведення інвентаризації.
За охопленням матеріально відповідальних осіб інвентаризації бувають:
- індивідуальні інвентаризації - це перевірка певного виду майна у однієї матеріально відповідальної особи або бригади;
- наскрізна інвентаризація - охоплює перевіркою конкретні види майна у всіх матеріально відповідальних осіб даного підприємства. Різновидом наскрізних інвентаризацій є їх одночасне проведення у місцях зберігання майна (склад) і в процесі реалізації (в торгівельному залі).
За способом проведення інвентаризації поділяють:
- суцільні інвентаризації - передбачають перевірку всіх без винятку цінностей, що знаходяться в під звіті тієї чи іншої матерівльно відповідальної особи;
- несуцільна інвентаризація - охоплює перевіркою лише деякі цінності у певної матеріально відповідальної особи. Таку інвентаризацію порівняно легко організувати у будь - який час без припинення роботи підприємства. На практиці проведення несуцільних інвентаризацій є найбільш доцільним в міжінвениаризаційний період за об'єктами, де облік ведеться в натурально - вартісному виразі.
За суб'єктом, що призначив інвентаризацію поділяють:
- ординарні інвентаризації, що проводяться за ініціативою власника для прийняття управлінських рішень виробничого характеру, а також для перевірки адекватності даних бухгалтерського обліку;
- неординарні інвентаризації, що проводяться за ініціативою зовнішніх органів контролю і можуть здійснюватись при проведенні аудуторської перевірки, в процесі ревізії, а також за ініціативою інших зовнішніх суб'єктів.
За способом обстеження елементів об'єктів виділяють:
- основного масиву - це перевірка в процесі інвентаризації переважної частини елементів об'єкту інвентаризації (більше 51%);
- монографічним способом слід інвентаризувати найбільш дефіцитні види виробничих ресурсів, що користуються підвищеним попитом, а також тих, що тривалий час зберігаються на складах без руху.
Під методикою розуміється конкретизація методу, доведення його до положення, алгоритму, чіткого опису способів проведення. Важливе місце в даному випадку займають принципи інвентаризації, які визначають її організацію та техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної та якісної характеристики майна, його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності. Дотримання принципів інвентаризації знаходиться в тісному взаємозв'язку з методикою її проведення. В практичній діяльності недооцінюють вагомість правильного проведення інвентаризації та дотримання її принципів. Принципи інвентаризації визначають порядок її організації і техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної і якісної характеристики майна і його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності [26].
При проведенні інвентаризації дотримуються наступних принципів:
1) раптовість - передбачає неочікуваність для матеріально відповідальних осіб перевірки їх дій з обліку і зберігання цінностей, що знаходяться в їх підзвіті;
2) зіставленість - полягає в тому, що одиниці виміру, які застосовуються в обліку, повинні збігатись з одиницями виміру, що вказані в інвентаризаційних документах як за способом обчислення, так і за системою розрахунків;
3) плановість - реалізується на підприємстві через систему внутрішньогосподарського планування кількості, видів і строків проведення інвентаризацій;
4) своєчасність - полягає у своєчасному проведенні, яке не дозволяє приховати недостачу та надає змогу попередити порушення за умови, що вони носять частковий і незначний характер, попереджає виникнення матеріального збитку;
5) точність - передбачає достовірне відображення фактичної наявності майна, його кількісних та якісних характеристик;
6) об'єктивність - полягає у виявленні причин та умов, які спричиняють господарські порушення, недостачі або лишки;
7) безперервність - полягає у тому, що інвентаризація повинна проводитись активно і безперервно, до повного встановлення фактичної наявності об'єкту перевірки, отримання результатів інвентаризації та прийняття відповідних рішень;
8) повнота охоплення об'єктів - передбачає суцільну перевірку об'єкту інвентаризації. Дотримання є обов'язковим при проведенні повних і часткових інвентаризацій, коли виявляється стан та наявність майна, яке належить підприємству;
9) ефективність - передбачає, що кожна інвентаризація повинна закінчуватися прийняттям рішень і рекомендацій, загальним виявленням недоліків та впровадженням передового досвіду;
10) оперативність - полягає в необхідності проведення інвентаризації і оперативному веденні її результатів;
11) економічність - полягає в необхідності організації інвентаризації так, щоб витрати на її проведення були мінімальні та її проведення не створювало б перешкод для процесів виробництва та реалізації;
12) гласність - дотримання даного принципу ставить діяльність інвентаризаційної комісії під безпосередній контроль колективу підприємства;
13) юридичного значення результатів інвентаризації передбачає суворе дотримання положень, що дозволяють відображати результати інвентаризації в бухгалтерському обліку;
14) виховного впливу - своєчасно і правильно проведені інвентаризації сприяють вихованню і підвищенню у матеріально відповідальних осіб почуття відповідальності за збереження довіреного їм майна;
15) оцінка результатів - передбачає прийняття необхідного рішення по виявлених під час інвентаризації відхиленнях;
16) обов'язковість - полягає в тому, що проведення інвентаризації регламентується діючими нормативними актами та інструкціями;
17) документальне відображення результатів контролю - результати інвентаризації обов'язково повинні мати доказову силу для юридичного підтвердження її підсумків;
18) доцільність - полягає в тому, що інформація, яка отримується після проведення інвентаризації повинна мати конкретний економічний зміст, бути потрібною й корисною для прийняття управлінських рішень.
Мінімально необхідна періодичність проведення інвентаризації об'єктів визначена положеннями про інвентаризацію та відомчими інструкціями: основні засоби, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, готова продукція, промислові товари, малоцінні швидкозношувальні предмети, сировина та матеріали періодичність 1 раз на рік; продовольчі товари, дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, розрахунки з дебіторами та кредиторами періодичність 2 рази на рік; розрахунки за платежами до бюджету періодичність 1 раз на квартал; грошові кошти, грошові документи, бланки суворої звітності 1 раз на місяць [14]. Таким чином, викладений основний матеріал, щодо поняття, значення та видів інвентаризації, думки з цього приводу різних науковців. Варто зробити висновок, що окрема термінологія в нашій країні не є уніфікованою. Визначення вчених досить сильно відрізняється в тому числі від чиного законодавства. Отже, здійснюючи аналіз наукового аспекту даної проблеми приходимо до висновку, що єдність в розумінні сутності інвентаризації не досягнуто, а ситуація з її тлумаченням залишається дискусійною. На наш погляд, це пов'язано зі складністю процедур, які об'єднані одним поняттям інвентаризація. Періодичне проведення інвентаризації є не лише засобом уточнення показників обліку а й засобом боротьби із зловживаннями матеріально відповідальних осіб, а також засобом упорядкування складського приміщення, правильності перевірки і зберігання матеріальних цінностей, справності ваговимірних приладів та дотримання принципів організації інвентаризації для встановлення кількісної і якісної оцінки майна. А також обрати вірну кваліфікаційну групу проведення інвентаризації з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом зіставлення з фактичною наявністю активів та зобов'язань підприємства.
1.2 Теоретичні аспекти проведення інвентаризації
Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69 [6]. При проведенні інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків підприємства (організації, установи) дотримуються наступної схеми проведення інвентаризації ( рис.1.3).
Рис.1.3.Орієнтована схема проведення інвентаризації
Кількість інвентаризацій на рік, строки їх проведення, перелік майна і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначається керівником підприємства, окрім випадків коли проведення інвентаризації є обов'язковою, а саме:
- передача майна державних підприємств в оренду, приватизація й корпоратизація;
- проведення господарських операцій, що пов'язані з реструктуризацією підприємства;
- пожежа, стихійне лихо чи аварії техногенного характеру або інші надзвичайні ситуації, викликані експериментальними умовами;
- зміна керівника колективу при колективній матеріальній відповідальності, вибуття із колективу (бригади), більше половини її членів, письмове звернення (вимога) хоча б одного із членів колективу про її проведення;
- випадків відмови постачальником в задоволенні претензій на недовантаження товарно-матеріальних цінностей або отримані від покупців претензії щодо недовантаження;
- встановлення фактів зловживань, крадіжок або псування цінностей;
- розпорядження судово-слідчих органів;
- продаж об'єктів необоротних активів;
- консервація необоротних активів і тимчасове виведення з експлуатації виробничих потужностей;
- зміна матеріально-відповідальної особи при індивідуальній матеріальній відповідальності;
- складання річної фінансової звітності;
Інвентаризація проводиться як правило на перше число місяця. Це полегшує наступне порівняння її результатів з показниками обліку. Якщо інвентаризація окремих цінностей не може бути закінчена за один день, її можна починати до і закінчувати після першого числа, а дані інвентаризації коригувати станом на перше число.
Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.
На підприємствах де через великі обсяги робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік.
Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, що призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально - відповідальних осіб , одного й того ж працівника два роки підряд.
Постійно діючі інвентаризаційні комісії:
1) проводять профілактичну роботу щодо забезпечення, збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;
2) організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;
3) здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях збереження та переробки у між інвентаризаційний період. Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій у між інвентаризаційний період є здійснення контролю за збереженням цінностей дотримання матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку;
4) перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збереження;
5) при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;
6) розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей та інші порушення, свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач і втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі. В протоколі мають бути наведені відомості про причини і винуватців нестач, втрат і лишків, вжиті заходи до винних осіб.
1) здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;
2) разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списанню нестач у межах норм природного убутку;
3) вносять пропозиції з питань упорядкування прийому, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх збереженням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;
4) несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;
5) оформляють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списанню нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таких втрат і нестач.
Проведення інвентаризації активів і зобов'язань складається з наступних стадій: організаційна, підготовча, порівняльно- аналітична та результативна (підсумкова ) стадії [7].
Процес здійснення будь-якої інвентаризації розпочинається з підготовки та видачі наказу на її проведення, що є внутрішнім документом і регламентує порядок проведення та об'єкти інвентаризації, оформлення необхідної документації.
До складу інвентаризаційної комісії доцільно включати фахівців добре обізнаних в складській справі, інженерно-технічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобів; економістів, бухгалтерів; спеціалістів з маркетингу. Комісію очолює керівник підприємства або його заступник.
Наказ вручається голові інвентаризаційної комісії перед початком інвентаризації або від'їздом до місця її проведення. Разом з ним видається пломбіратор або інші технічні засоби.
Перед проведенням інвентаризації керівник збирає інвентаризаційну комісію і проводить інструктаж з наступних питань:
- ознайомлення з виданим наказом, метою, завданнями, способами інвентаризації;
- висвітлення загальних правил і специфічних особливостей в методиці інвентаризації певних об'єктів;
- уточнення об'єктів, які підлягають інвентаризації;
- забезпечення бланками описів, канцтоварами, вимірювальними приладами склад комісії;
- ознайомлення з правилами оформлення інвентаризаційних описів;
- пояснення порядку прийняття заходів у випадку необхідності проведення повторної інвентаризації;
- висвітлення обов'язків, прав і відповідальності кожного члена інвентаризаційної комісії.
До початку проведення інвентаризації матеріально відповідальні особи в присутності комісії складають звіт про останні проведені операції відображають їх у регістрах обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії. Це дозволяє розмежовувати документи, що відносяться до моменту проведення інвентаризації та після її проведення, що має важливе значення для правильного визначення облікових даних та виведення результатів інвентаризації. Складений матеріально відповідальною особою звіт та додані первинні документи детально перевіряють члени комісії.
Інвентаризація повинна проводитись в присутності всіх членів комісії та матеріально відповідальних осіб. При колективній матеріальній відповідальності - з обов'язковою участю бригадира
В приміщенні де проводиться інвентаризація сторонні особи не допускаються. Інвентаризаційна комісія зобов'язана:
- опломбувати всі місця зберігання активів, де є окремі чи додаткові входи та виходи;
- припинити операції щодо руху майна на складі;
- отримати та перевірити звіти матеріально відповідальних осіб з доданими до них виправдовуючи ми документами. Для цього матеріально відповідальній особі пропонується рознести в книгу складського обліку всі прибуткові та видаткові документи, з виведенням залишків на момент інвентаризації;
- взяти у матеріально відповідальних осіб розписку;
- організувати необхідну підготовку майна до інвентаризації;
- перевірити правильність ваговимірювальних приладів.
Інвентаризація повинна проводитись так, щоб все майно було відображене в інвентаризаційних описах так, щоб виключалася можливість пред'явлення одних і тих же активів повторно.
Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються за окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості [19].
На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складають акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування.
Тара вписується до опису за видами, цільовим призначенням і якісним складом. Наявність матеріальних цінностей, що знаходяться в дорозі, підтверджуються розрахунковими документами постачальника, а товарів відвантажених копіями пред'явлених покупцями документів на відвантаження цінностей.
Матеріальні цінності, які належать іншим підприємствам і знаходяться на відповідальному зберіганні, інвентаризують одночасно з власними цінностями. На них складають окремий інвентаризаційний опис, в якому роблять посилання на відповідні документи, що підтверджують прийняття таких цінностей на відповідальне зберігання.
При інвентаризації зобов'язань перевірці підлягають всі первинні документи, що містять інформацію про виникнення та погашення (списання) зобов'язань. Зокрема в ході проведення інвентаризації зобов'язань слід встановити терміни їх виникнення та частину заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Загальний строк позовної давності для правовідносин, що регулюються законодавством України, визначено Цивільним кодексом України і становить три роки. Але для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, менша або триваліша порівняно із загальною (від 1 до 10 років).
В ході інвентаризації зобов'язань дебіторам та кредиторам підприємства надсилають (передають) виписки, що вказують на реальне існування заборгованості. Підприємства дебітори або кредитори протягом 10-ти днів здня одержання цих виписок повинні підтвердити таку заборгованість або заявити свої заперечення з цього приводу.
При бартерних розрахунках звіряють своєчасність відвантаження товару, що передається, та отримання зустрічного за первинними документами та зіставити з порядком, зазначеним у бартерному договорі. За імпортними (експортними) операціями обов'язково слід вивчити дотримання встановлених законами строків поставок та перерахування коштів.
При зберіганні однорідного майна в д
Порядок проведення інвентаризації на підприємстві дипломная работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Курсовая работа по теме Прилади і засоби автоматизації
Реферат: Методические материалы по организации и проведению егэ в 2022 году
Судьба Сочинение 15.3
ВОПРОС 2. МОСКОВСКОЕ ГОСУДАРСТВО ПРИ ИВАНЕ IV
Легистская онтология
Реферат: Строение глаза 2
Курсовая работа: Компьютерные сети и телекоммуникации. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат По Информатике 7 Класс Информационные Процессы
Реферат: Политика КНДР
Нашего курса устройство компьютера. Большая часть курса посвящена аппаратному обеспечению компьютеров и их архитектуре. Аппаратное обеспечение компьютеров состоит их электронных схем, устройств ввода-вывода, устройств хранения информации и средств коммуни
Курсовая работа по теме Облік собівартості продукції на підприємстві
Сочинение Чистые Руки
Профессиональное Качество Менеджера Международный Класса Реферат Р
Президентское Сочинение 2022
Курсовая работа по теме Моделювання систем масового обслуговування
Реферат по теме Таможенный кодекс Республики Беларусь
Реферат: Класифікація харчових добавок. Характеристика поліпшувачів органолептичних властивостей, сучасні технології харчових продуктів з використанням ароматизаторів
Дипломная работа по теме Процесс управления продажами и формирование программы лояльности покупателей
Контрольные Работы 3 Класс Глаголы
Реферат: Философия экзистенциализма
Гея-гипотеза. Кварки - Биология и естествознание реферат
Затвердження та узгодження службових документів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Идея развития органического мира в биологии - Биология и естествознание презентация


Report Page