Порушення правил екологічної безпеки - Государство и право курсовая работа

Главная

Государство и право
Порушення правил екологічної безпеки

Суспільна небезпечність об’єкту злочину. Об’єктивна та суб’єктивна сторона порушення правил екологічної безпеки і їх значення для кваліфікації кримінальної відповідальності. Підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання катастроф.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


2) прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами чи їх виконавчими комітетами, судом та правоохоронними органами відповідно до законодавства;
3) обумовленості загальнодержавними екологічними інтересами.
Державна екологічна експертиза видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності і подання еколого-експертним органам комплекту документів з обгрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу визначається Кабінетом Міністрів України.
У матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне середовище запланованої чи здійснюваної діяльності обгрунтовуються її доцільність та способи реалізації, можливі альтернативні варіанти рішень, характеристика стану навколишнього природного середовища території, види та рівні впливу на нього в нормальних і екстремальних умовах, можливі зміни його якісного стану, еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику і забезпечення вимог екологічної безпеки.
Висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об'єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.
Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів чи його органами на місцях є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.
Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.
В разі негативної оцінки об'єктів державної екологічної експертизи замовник зобов'язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.
Позитивний висновок державної екологічної експертизи є дійсним протягом трьох років від дня його видачі.
Якщо за цей час не розпочато реалізацію рішення щодо об'єкта державної екологічної експертизи, то він підлягає новій державній екологічній експертизі.
Правопорушеннями в галузі екологічної експертизи є:
1) порушення встановленого законодавством порядку проведення екологічної експертизи;
2) надання свідомо неправдивих відомостей про екологічні наслідки діяльності об'єкта екологічної експертизи;
3) надання дозволів на спеціальне природокористування; фінансування та реалізація проектів і програм чи діяльності, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища без позитивного висновку екологічної експертизи;
4) здійснення екологічної експертизи неправоздатними підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян та іншими формуваннями;
5) недотримання під час реалізації об'єкта експертизи вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки відповідно до висновку державної екологічної експертизи;
6) незаконне втручання будь-кого у проведення екологічної експертизи;
7) ухилення від надання на законну вимогу державних еколого-експертних органів і формувань необхідних відомостей і матеріалів;
8) підготовка свідомо неправдивого висновку державної екологічної експертизи.
Особи, винні в порушенні законодавства в галузі екологічної експертизи, притягаються відповідно до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення в галузі екологічної експертизи.
Проте, зважаючи на те, що тільки порядок проведення та висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для дотримання та виконання, висновки громадської експертизи не мають сили обов'язковості, тому кримінальне караним діянням, передбаченим цим складом злочину, є порушення порядку проведення тільки державної екологічної експертизи.
Як обов'язкова ознака складу цього злочину передбачена наявність наслідків, що настали в результаті неправильно проведеної експертизи і недотримання необхідних при цьому правил, які можуть виявлятися в загибелі людей, екологічному забрудненні значних територій або інших тяжких наслідках.
Проаналізуємо деякі судження С. Б. Гавриша, які суперечать загальновизнаним положенням з цього питання. Так, С. Б. Гавриш підтримує думку, що будь який наслідок є ніщо інше, як настання шкідливих змін в об'єкті злочинного посягання [5, с. 255]. В той же час учений підміняє судження своїм благом, а не користується суспільними відносинами як об'єктом злочину. Крім того, необґрунтовано правове, екологічне благо називає аксіомою. Користуючись цим С. Б. Гавриш стверджує, що наслідки є не що інше, як матеріальне перетворення об'єкта (блага), його пошкодження чи руйнування, порушення його функцій чи інша негативна зміна, що здійснюється протиправною поведінкою особи [5, с. 256]. Далі він ще робить абстрактний висновок, що зміни в навколишньому природному середовищі і є зміною об'єкта [5, с. 256], хоча очевидно, що зміни в навколишньому природному середовищі можуть бути і природного походження. Але суть не в цьому, а в тому, що підміна об'єкта як суспільних відносин предметом (благами) виключає з цього наслідку суб'єктів, учасників, а також не створює кримінально-правових відносин, в рамках яких тільки і можливо говорити про об'єкт злочину. Адже до посягання на суспільні відносини об'єкта злочину не існує, а є лише правомірні відносини, які охороняються кримінальним правом. Тому, варто погодитися із загальновизнаною думкою, що “зміни в предметах посягання, хоча б вони були ушкоджені чи зовсім знищені... мають значення лише доказу шкідливих змін в об'єкті”. Обґрунтування своєї позиції С. Б. Гавриш намагається здійснити шляхом штучного відокремлення предмета від об'єкта та заперечуючи сталу формулу об'єкта як цінності [5, с. 257].
Слід погодитися з С. Б. Гавришем, що термін “наслідки злочину” це загальне поняття, яке в конкретних складах злочину наповнюються конкретними наслідками і конкретною термінологією [5, c. 260-261].
Під загибеллю людей варто розуміти настання смерті хоча б однієї людини.
Екологічне забруднення значної території передбачає погіршення екологічної обстановки, пов'язаної із забрудненням землі, водних ресурсів, атмосферного повітря або продуктів харчування в даному регіоні. Забруднення може мати різноманітні джерела -- радіоактивне, хімічне, бактеріологічне (значне задимлення або запилення атмосферного повітря) тощо. Причому, як зазначено в статті, -- на значній території або площі, що становить, у свою чергу, і реальну загрозу для життя і здоров'я людей.
Саме нормативи екологічної безпеки містять кількісні та якісні показники. Вони є тими юридичними фактами, які в конкретній екологічній ситуації визначають якість довкілля і свідчать про додержання відповідними особами права громадян на екологічну безпеку або (у разі перевищення цих нормативів) стають підставою для кваліфікації дій чи пасивної поведінки зобов'язаних осіб як правопорушень у сфері екологічної безпеки.
Ця обставина має надзвичайно важливе значення для практики правозастосування, оскільки порушення інших екологічних нормативів може розглядатися як різновид екологічного правопорушення, але не у сфері екологічної безпеки. Скажімо, перевищення гранично допустимих викидів в атмосферне повітря, скидів у водне чи морське середовище забруднюючих речовин, рівнів шкідливого впливу на людину фізичних та біологічних факторів можуть призводити до відповідних екологічних правопорушень -- водних, у галузі охорони атмосферного повітря тощо, які не є різновидами правопорушень у сфері екологічної безпеки, оскільки не порушують нормативів останньої як особливої ознаки якості довкілля.
Варто зазначити, що такі правопорушення можуть справляти негативний вплив на чистоту навколишнього природного середовища, знижувати ступінь його сприятливості і навіть якості. Однак якщо ці правопорушення не виходять за межі нормативів екологічної безпеки, вони пов'язуються не з правом громадян на неї, а з їх іншими екологічними правами, передбаченими системою екологічного права і законодавства України.
Порушення нормативів екологічної безпеки є свідченням порушення безпеки (тобто створення небезпеки) як важливої ознаки якості довкілля і нормативної ознаки права громадян на екологічну безпеку, а зазначені дії або бездіяльність підлягають кваліфікації на підставі системи ознак екологічного ризику, що має передбачати підвищену юридичну відповідальність.
Суб'єктом злочину є службова особа, відповідальна за проведення екологічної експертизи і дачу дозволу на будівництво та експлуатацію підприємства та інших виробничих об'єктів без необхідної перевірки.
Відповідно до п.1 примітки до ст. 364 службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням. Таким чином, до кола службових закон відносить осіб, які [13, c. 95]:
1) здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов'язані з виконанням,
3) адміністративно-господарських обов'язків.
1. Представниками влади є працівники державних органів та установ, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними і юридичними особами незалежно від їх відомчої приналежності або підлеглості. До них відносяться народні депутати України, депутати місцевих рад, керівники державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, судді, прокурори, слідчі, оперативний склад служби безпеки, працівники кримінальної і податкової міліції, державні інспектори та контролери, лісничі, військові коменданти, начальники гарнізонів та інші. Закон пов'язує визнання особи представником влади не за посадою, яку вона обіймає, а за наявністю у неї владних повноважень. Тому представником влади може бути і рядовий працівник державного апарату (наприклад, міліціонер) або навіть представник громадської організації (наприклад, член громадського формування з охорони громадського порядку під час виконання ним обов'язків з охорони цього порядку).
2. Під організаційно-розпорядчими обов'язками слід розуміти функції по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, дільницею роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності (підбір та розставляння кадрів, планування роботи, організація праці, забезпечення трудової дисципліни тощо). Такі функції, зокрема, здійснюють керівники міністерств, відомств, державних, колективних або приватних підприємств, громадських організацій, їх заступники та керівники структурних підрозділів або дільниць робіт (наприклад, директор підприємства, президент фірми, завідуючий лабораторією, відділом, начальник цеху, майстер дільниці, виконроб, бригадир, їх заступники тощо).
3. Адміністративно-господарські обов'язки включають до себе повноваження з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном, що полягає у встановленні порядку його зберігання, переробки, реалізації, контролю за здійсненням цих операцій тощо. Такі повноваження у тому чи іншому обсязі мають начальники планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, їх заступники, завідуючі складами, магазинами, майстернями, ательє, відомчі ревізори і контролери тощо.
Особа визнається службовою не тільки тоді, коли вона виконує відповідні функції постійно, а й тоді, коли вона виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням за умови, що ці повноваження покладені на неї у встановленому законом порядку правомочним органом або службовою особою. Обіймання особою певної посади або доручення тимчасово виконувати службові обов'язки має бути оформлено відповідним (усним чи письмовим) рішенням -- наказом, розпорядженням, постановою, протоколом, довіреністю тощо. Для визнання особи службовою не має значення, чи обіймає вона відповідну посаду за призначенням або внаслідок виборів, отримує за виконання службових обов'язків винагороду чи виконує їх на громадських засадах.
Не є суб'єктами службових злочинів ті працівники підприємств, установ і організацій, які виконують суто професійні (наприклад, лікар, педагог, адвокат), виробничі (наприклад, водій, робітник) або технічні (наприклад, друкарка, технічний секретар, охоронець, вантажник, сторож) обов'язки. У той самий час, якщо поряд із зазначеними, ці працівники виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки, вони визнаються службовими особами. Наприклад, лікар, який зловживає своїми обов'язками при видачі листів непрацездатності або викладач, який ставить позитивні оцінки на екзамені за незаконну винагороду вчиняють юридичне значущі дії, здатні породжувати, змінювати чи припиняти правовідносини, що дозволяє визнати ці дії організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими, а осіб, які їх вчинюють -- службовими.
Порушення порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів, якщо це спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно зі ст. 236 КК відповідальність за порушення правил екологічної безпеки настає, зокрема, за умови, що воно спричинило екологічне забруднення значних територій. Під таким забрудненням необхідно розуміти істотне погіршення екологічної обстановки внаслідок значного запилення, задимлення, викидів радіоактивних, хімічних, бактеріологічних та інших речовин, що становлять небезпеку для людини, довкілля, матеріальних цінностей тощо.
Під тяжкими наслідками слід розуміти: загибель чи масове захворювання людей; істотне погіршення екологічної обстановки в тому чи іншому регіоні (місцевості); зникнення, масові загибель чи тяжкі захворювання об'єктів тваринного і рослинного світу; неможливість відтворити протягом тривалого часу ті чи інші природні об'єкти або використовувати природні ресурси в певному регіоні; генетичне перетворення тих чи інших природних об'єктів; заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах; тощо.
Під загибеллю людей треба розуміти смерть хоча б однієї людини, що сталася внаслідок вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена відповідними статтями КК.
Порушення правил екологічної безпеки під час проектування, будівництва, введення в експлуатацію та експлуатації об'єктів може виражатись у таких діяннях: відсутність споруд, устаткування і пристроїв для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, а також приладів контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та характеристиками шкідливих факторів; використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, дії з відходами без відповідних дозволів; нездійснення заходів, спрямованих на запобігання залповим викидам і скидам, що створюють високі та екстремально високі рівні забруднення повітряного і водного басейнів і ґрунтів, становлять небезпеку для життя людей, тваринного і рослинного світу.
За ст. 236 слід кваліфікувати також непроведення планових і позапланових налагоджувальних робіт на паливо використовую чому обладнанні, тобто обладнанні, що споживає природний газ і рідке паливо (парові і водонагрівальні котли, печі, сушильні агрегати тощо). Кримінальне караним порушенням правил екологічної безпеки під час будівництва житлових і виробничих приміщень слід визнавати незабезпечення захисту людини від впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах.
Ознаки цього складу злочину вбачаються також у разі: а) прийняття в експлуатацію сховищ радіоактивних відходів або об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, без реалізації заходів щодо забезпечення захисту персоналу, населення, довкілля або без спорудження та введення в дію всього комплексу цих об'єктів, передбаченого проектом; б) ведення у межах санітарно-захисних зон, створених для відмежування сховищ радіоактивних відходів від суміжних земель, сільськогосподарської та іншої виробничої діяльності, спрямованої на одержання товарної продукції, без спеціального дозволу, здійснення без такого дозволу у цих зонах всіх видів водокористування, лісокористування та користування надрами; в) проведення робіт на ядерній установці, джерелі іонізуючого випромінювання, а також поводження з такими джерелами і ядерними матеріалами без наявності дозволу. За своєю конструкцією склад злочину матеріальний. Злочин е закінченим з моменту настання суспільне небезпечних наслідків, передбачених ст. 236. Порушення правил екологічної безпеки, яке Не супроводжувалось фактичним заподіянням шкоди людині чи довкіллю, утворює склад відповідного адміністративного проступку (ст. ст. 79-1, 80, 91-1 КАП), а за наявності для цього підстав - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 253 КК.
Загибель людей означає смерть однієї або декількох осіб. Іншими тяжкими наслідками можуть визнаватись, зокрема, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, масове захворювання людей, виведення з ладу назавжди або на тривалий період виробничих підприємств чи інших важливих споруд (гребель, систем водо- та енергопостачання, зв'язку тощо), масова загибель об'єктів тваринного світу, знищення лісових масивів на значних площах, спричинення особливо великих матеріальних збитків, у т.ч. пов'язаних з відновленням належної якості довкілля, неможливість проживання населення на певній території і вимушене переселення людей.
Однією з найскладніших проблем кваліфікації злочинів проти довкілля слід визнати проблему встановлення причинного зв'язку при множинності причин.
Ускладнення цього питання обумовлене тим, що в об'єктивний перебіг процесу заподіяння злочинних наслідків нерідко втручаються дії інших осіб, особливості природних процесів, інші обставини. Крім того, самі злочинні наслідки можуть бути істотно віддалені від діяння особи цілим рядом проміжних подій або дій. Саме в таких випадках і виникає проблема встановлення того, хто і якою дією (або бездіяльністю) завдав суспільно небезпечний наслідок [11, c. 88].
Співвідношення об'єктивних елементів ситуації в механізмі екологічних необережних злочинів може істотно змінюватися, що потребує відповідного кримінально-правового оцінювання. Тому необхідно навести теоретичні узагальнення щодо впливу об'єктивних особливостей деяких детермінаційних зв'язків на конструювання складів необережних злочинів.
Серед ознак специфіки необережних злочинів проти довкілля слід назвати те, що система порушень спеціальних правил екологічної безпеки може становити суспільно небезпечні й протиправні дії кількох осіб.
Водночас слід зазначити, що в цьому випадку не може йтися про співучасть, оскільки відсутні її обов'язкові суб'єктивні ознаки.
Вказівка на об'єднання злочинних дій кількох осіб підкреслює спільну форму діяльності щодо забезпечення безпеки в багатьох технічних процесах.
За статтею 236 КК кваліфікується порушення встановленого порядку проведення екологічної експертизи чи правил екологічної безпеки при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції чи введенні в експлуатацію або ліквідації екологічно небезпечних підприємств, споруд чи інших об'єктів, якщо таке порушення спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки (захворювання значної кількості людей чи втрату ними працездатності, або велику матеріальну шкоду).
Предметом злочину є порядок проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, а також експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів.
Об'єктивна сторона злочину виражається в порушенні вимог, що визначають порядок проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, а також експлуатації та ліквідації
Суб'єктивна сторона злочину характеризується складною формою вини: щодо дії -- умисел або необережність, щодо наслідків -- необережність.
Інші тяжкі наслідки - це заподіяння шкоди здоров'ю людей або інший збиток, наприклад зруйнування або пошкодження заповідних територій.
Загибель людей -- це смерть хоча б однієї людини.
Суб'єктом злочину є службова особа, відповідальна за проведення екологічної експертизи і дачу дозволу на будівництво й експлуатацію підприємства й інших виробничих об'єктів без необхідної перевірки.
Екологічна експертиза - вид експертної науково-практичної діяльності, що охоплює екологічне дослідження, аналіз, оцінку та підготовку висновків щодо проектних матеріалів чи об'єктів, що становлять або можуть становити небезпеку навколишньому природному середовищу та здоров'ю людей (ст. 1 Закону України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року).
Покарання за злочин: за ст. 236 - позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Загальні ознаки злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Соціальна обумовленість виділення злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України. Об’єкт і об’єктивна сторона злочину, юридичний аналіз його складу. курсовая работа [38,2 K], добавлен 14.03.2010
Аналіз понять "екологічної безпеки" та дослідження її правового змісту у плануванні та забудові міст України. Проведення класифікації екологічної безпеки за видами діяльності. Історія екологізації містобудівного процесу від античності до наших днів. реферат [46,3 K], добавлен 15.05.2011
Місце злочину в системі кримінального законодавства. Характеристика об’єкта, предмета злочинного посягання. Об’єктивна сторона злочину, поняття матеріальної шкоди. Застосування кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав. курсовая работа [45,3 K], добавлен 12.10.2015
Склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України - "Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки", як підстава кримінальної відповідальності. Узагальнення пропозицій щодо необхідності вдосконалення даної кримінальної норми. статья [29,5 K], добавлен 31.08.2017
Загальна характеристика чинного законодавства України в сфері забезпечення екологічної безпеки і, зокрема, екологічної безпеки у плануванні і забудові міст. Реалізація напрямів державної політики забезпечення сталого розвитку населених пунктів. реферат [42,4 K], добавлен 15.05.2011
Аналіз складу злочину за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту. Відповідальність за порушення працівником транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспортного засобу за законодавством. курсовая работа [47,8 K], добавлен 19.10.2014
Екологічні права та обов’язки громадян. Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні. Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки. Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. Екологічна експертиза, її роль і значення. курсовая работа [38,4 K], добавлен 06.10.2012
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Порушення правил екологічної безпеки курсовая работа. Государство и право.
Декабрьское Сочинение План Написания Структура
Реферат: Прокурорский надзор за деятельностью прокурора
Реферат по теме Стихотворение Александра Трифоновича Твардовского "Я убит подо Ржевом..."
Расчёт автоматической гальванической линии хромирования и цинкования производительностью
Реферат: Жан Жак Руссо: Юлия, или Новая Элоиза. Скачать бесплатно и без регистрации
Понятие Социального Реферат
Реферат: Цезарь Антонович Кюи
Основные принципы и методы управления таможенным делом в России
Статья: Парадоксы специальной и общей теорий относительности
Реферат: ы на сайтах
Реферат: Нестор Махно
Реферат: Опоры и подвески
Положение О Структурном Подразделении Ресторана Курсовая
Реферат На Тему Информационные Ресурсы В Сфере Образования
Чтение 3 Класс Итоговая Контрольная Работа
Разные Виды Сочинений
Контрольная работа: Финансовый анализ 2
Реферат: Реформы Петра 29
Реферат: Этикет деловой женщины
Реферат по теме Мыслители Древнего Китая
История становления парламентского контроля в России - Государство и право курсовая работа
Консессуальные контракты в Римском праве - Государство и право презентация
Общие положения института судебного решения - Государство и право дипломная работа