Портретні характеристики, репрезентовані в образах персонажів англійської мови в українському перекладі - Иностранные языки и языкознание дипломная работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Портретні характеристики, репрезентовані в образах персонажів англійської мови в українському перекладі

Особливості відтворення портретних характеристик, репрезентованих в образах персонажів англійської мови, в українському перекладі художнього твору. Лексичні засоби створення портретних характеристик. Функціонально-стилістична роль портретного опису.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Проблемою створення художнього образу у структурі літературного твору займаються багато лінгвістів та літературознавців. У роботах, присвячених дослідженню портретних характеристик розглядаються питання формування та розвитку портретного опису (Б.Є. Галанов, Г.С. Сириця), виявлення лінгвістичних особливостей портрету (Є.О. Гончарова, В.М. Жирмунський, О.О. Мальцева), розробки типології портретних описів (О.І. Белецький, О.М. Беспалов, Н.О. Родіонова, К.Л. Сизова).
Актуальність дослідження визначається низкою суттєвих чинників: 1) посиленням дослідницького інтересу до проблеми портретизації персонажу з точки зору його характеру; 2) підвищеною увагою до встановлення місця і функцій портрету персонажу у художньому творі; 3) необхідністю детального та всебічного аналізу портретних характеристик; 4) важливістю вивчення портретних характеристик у різних мовах для створення художнього образу; 5) відсутністю таких досліджень на матеріалі різних мов, в яких портретний опис розглядається як один із головних засобів створення художнього образу.
Мета роботи - обґрунтувати особливості відтворення портретних характеристик, репрезентованих в образах персонажів англійської мови, в українському перекладі художнього твору. Досягнення цієї мети стає можливим за умови розв'язання таких завдань:
1.Обґрунтувати наукову концепцію дослідження питання про способи відтворення в перекладі портретних характеристик у художніх творах.
2.Визначити види портретних характеристик у художньому творі.
3.Встановити функції портретних характеристик у створенні художнього образу.
4.Визначити лексичні засоби створення портретних характеристик.
5.Встановити особливості відтворення портретних характеристик у перекладі художнього тексту.
Об'єкт дослідження - портретні характеристики англійської мови.
Предмет дослідження - лінгвостилістична організація портретних характеристик та їх відтворення в тексті перекладу.
Матеріалом дослідження слугували тексти творів Ф.С. Фіцджеральда «Ніч ніжна» і «Великий Гетсбі». Усього проаналізовано понад 180 портретних характеристик, відібрані методом суцільної вибірки, - усього понад 50 портретних характеристик.
У процесі роботи використовувалися різні методи в залежності від етапу та поставлених завдань.
На першому науково-пошуковому етапі був складений список літератури за темою дослідження і здійснений критичний огляд теоретичних джерел. З урахуванням методів узагальнення, порівняння, класифікації, були виділені як спільні для всіх науковців, так і відмінні погляди на проблеми, пов'язані з нашим дослідженням.
На другому, підготовчому етапі, були відібрано і класифіковано приклади портретних характеристик з використанням семантико-стилістичного методу.
Третій етап, аналітичний, вимагав систематизації матеріалу, аналізу і узагальнення певних мовних фактів, що й було здійснено з використанням методу класифікації та узагальнення.
На останньому етапі матеріали аналізу були викладені у тексті дипломної роботи з використанням комплексу прийомів описового методу.
Новизна дослідження полягає в тому, що був проведений багатоаспектний аналіз портретних характеристик, виявлено їх типи, визначено стилістичні засоби створення портретних характеристик.
Теоретична значимість дослідження полягає у тому, що його результати можуть знайти застосування у викладанні лінгвістичних дисциплін.
Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна застосовувати на практичних заняттях із лінгвістики тексту, стилістики художнього мовлення, при читанні спецкурсів і проведенні спецсемінарів із лінгвостилістичного аналізу художнього тексту, для розв'язання практичних проблем, пов'язаних з англо-українським перекладом.
Мета, завдання і основні етапи нашого дослідження (пошуково-ознайомлювальний, критичного огляду літератури та формування гіпотези дослідження, формування дослідницького корпусу, аналізу матеріалів дослідницького корпусу, оформлення результатів дослідження) обумовили структуру роботи.
Р озділ I. Понят тя портретного опису та аспекти його дослідження
Головне, що відрізняє стиль мови художньої літератури від інших функціональних стилів - це відображення об'єктивно існуючої дійсності в інтерпретації художника слова.
Творчий задум автора передбачає створення засобами мови складної системи, де кожний образ є, за визначенням О.М. Гришиної ознакою світу художнього твору [52, с. 52]. Функція образів полягає в активізації чуттєвого досвіду читача, шляхом створення у нього ілюзії співчуття та співучасті. В цій роботі ми виходимо з філософського визначення художнього образу
О.М. Гришиної як специфічного для мистецтва способу відтворення об'єктивної дійсності у живій, конкретно-чуттєвій, безпосередньо-сприймаючій формі, якою в цьому випадку є мова художнього твору [51, с.13].
В художньому тексті центральним об'єктом зображення є людина, а всі події, ситуації, що описуються в тексті - засобом її всебічної характеристики. Свій погляд на сутність людських характерів автор художнього твору розвиває в системі створюваних ним образів дійових осіб, що втілюють у собі синтез художнього узагальнення і конкретної неповторюваної індивідуалізації у світі естетичного ідеалу художника [45, с. 84]. Художній образ персонажу, як вважає Л.Я Гінзбург, це серія послідовних появ або згадувань однієї особи. Зображення її слів, дій, зовнішніх рис, внутрішніх станів, розповідь про події, що з нею пов'язані, авторський аналіз - все це поступово нарощується, створюючи певну єдність, яка функціонує в різноманітних сюжетних ситуаціях. Формальною ознакою цієї єдності є вже саме ім'я дійової особи [43, с. 18].
У створенні образу персонажу, в його змістовній, комунікативній та естетичній цільності велика роль приділяється портрету персонажа. У творах великих письменників портрет стає не тільки одним із найвиразніших елементів у структурі художнього образу, але й нерідко ототожнюється в нашій уяві з художнім образом. Іншими словами, різкої межі між художнім образом та персонажем немає, адже гарний портретист ніколи не задовольняється рабським копіюванням зовнішності, безкрилим описом. В рисах обличчя, костюмі, манерах чуйний художник вільно або невільно відображає соціальні відносини своєї епохи, що мають перевагу в суспільстві смаки, звички, моду [40, с. 37]. Тому поняття портрету персонажа в художньому творі достатньо широке та може включати в себе: опис зовнішності героя, його соціальну характеристику, опис внутрішнього стану персонажу, мовний портрет.
Ідейно-естетичне значення портрету того чи іншого літературного персонажа розкривається повністю також через відношення до нього інших героїв, через розвиток сюжету в цілому, тобто всю систему створених автором в даному творі образів. Відомо, що портрет не тільки передає зовнішні риси персонажу, якого описують, але й активно бере участь у відображенні характеру літературного персонажу. Однак портрет зазнає й зворотної дії, в результаті якої створюється чітка зорова уява про зовнішній вигляд героя досить економними засобами «зовнішньої» портретної виразності [17, с. 27]. Тому портрет в реалістичному творі виступає не в ізоляції від решти його компонентів, а в постійній взаємодії з ними. Портрет, на думку Л.Я Круглика, не вичерпується відтвореннями зовнішності як такої, портрет - це не тільки обличчя героя, але і фігура його, хода, жест, поза, його звички, манери поведінки, говоріння, це особливості його голосу, інтонації, оскільки голос, жест, міміка у своїй сукупності виражають безпосередню реакцію героя на події, що відбуваються навкруги, розкривають складність і багатогранність його характеру [58, с. 49] .
В нашій роботі ми, усвідомлюючи всю міру умовності такого визначення, відокремлюємо лише зовнішній портрет дійової особи, розглядаючи його як сукупність усіх експресивних моментів людського тіла, що говорять [21, с. 26]. Портрет, тобто зовнішня характеристика дійових осіб, нерозривно пов'язаний з усією системою художнього мислення письменника. Відношення автора до дієвої особи як до певного в своїх проявляннях єдності робить його портрет усталеним і цілісним. Це дає підставу вважати, що той чи інший портретний фрагмент носить не випадковий характер, а слугує цілям створення закінченого художнього образу. В художньому творі в основі реакції автора на окремі прояви героя лежить єдина реакція на ціле героя, а усі окремі його прояви мають значення для характеристики цього цілого як миті його [21, с. 8]. В описі зовнішності персонажу чітко відображається мислення письменника, його позиція по відношенню до персонажу, якого описують, котру В.Г. Белинський називав художньою суб'єктивністю. Виділяючи або затушовуючи, підкреслюючи або опускаючи різні ознаки зовнішнього вигляду, костюму, художник намагається певним образом вплинути на читача - розсмішити його або розчулити, схвилювати, зворушити, викликати любов, ненависть, огиду, злість, страх, жах, гнів [39, с. 46].
Особливістю портретного опису є також і те, що він ніколи не буває вичерпним. Портрет може біти лаконічним, стислим, докладним, але він прямо не співвідноситься з зоровим сприйняттям людини. Однак ця неповнота портрету персонажу в художньому творі доповнюється цілим рядом моментів, що безпосередньо приєднуються до зовнішності, малодоступних або зовсім недоступних образотворчому мистецтву: манеры, хода, тембр голосу, вираз обличчя, що змінюється і всієї зовнішності у ті чи інші історичні моменти життя людини [21, с. 8].
За описом поведінки, мови, образу мислення персонажу читач намагається уявити собі його зовнішність, для вираження котрої в художньому творі достатньо незначної подробиці, що характеризує сутність портретованого персонажу, що відображує властиву йому індивідуальність. Іноді для створення портрету дійовою особи достатньо лише одного порівняння, одного епітета [40, с. 71].
Але перевага художньо-літературного портрету персонажу перед живописним полягає не лише в особливих способах його передачі, але й в можливості розвитку портретного опису у часі. Невблаганна течія часу немов би у спресованому вигляді постає у еволюції, якої зазнає зовнішність людини [57, с. 8]. Портрет персонажу може передавати моменти поступового росту людини через зовнішнє вираження образів юнацтва, зрілості або старості, може охоплювати ціле людське життя з усіма його змінами.
Таким чином, портрет персонажу є суттєвим елементом всієї образотворчої системи художнього твору не тому, що в ньому взаємодіють різноманітні аспекти зовнішнього вираження, а тому що ця взаємодія забезпечує головну задачу - задачу виявлення сутнього в тому чи іншому літературному образі через зовнішні моменти [49, с. 8], тобто портрет персонажа як зовнішня характеристика дійових осіб глибоко й наочно відображає особливості внутрішнього світу людини, його характеристику, його соціальні зв'язки. Іншими словами, опис зовнішності, будучи елементом структури образу персонажу, вирішує в художньому творі задачу всебічного розкриття особистості.
Що ж таке портрет персонажу в художньому творі? Зовнішньою характеристикою дійових називає портрет персонажу Л.І.Кричевська [57, с. 3]. Г.В.Старікова визначає портрет «як зображення зовнішності людини» [78, с. 4]. Однак ці визначення занадто елементарні і короткі. Вони не відображають різноманіття видів портретів в художньому творі, їх ролі в створенні художнього образу персонажу та твору в цілому.
У жанрі «портрет» основна функція пов'язана з показанням на об'єкт опису - людину, у котрої виділяються прагматичні пріоритетні сторони, риси або частини. «Будь-який портретний опис підпорядковується певній комунікативній інтенції творця портрету, тобто з необхідним ступенем деталізації описати яке-небудь обличчя, його характерні частини та відмінні ознаки» [74].
Інтерес до портретного зображення пояснюється неослабленою увагою до людини, до конкретної особистості певної історичної епохи. Використання портретної характеристики людини застосовується в різних областях науки й мистецтва. Портретний опис використовується в процесі комунікації, тому що спілкування людей потребує уяви про учасника комунікативного акту. Портрет - одна з найскладніших задач в живопису та літературі, які потребують пильного вивчення та передачі власне розуміння людини.
В художній літературі особливе місце посідає опис зовнішності, тому що портрет відіграє важливу роль в створенні художнього образу. В літературознавчих дослідженнях портрет героя розглядається як засіб розкриття внутрішнього світу, тісно пов'язаний з розумінням ідейного змісту. Проблема портрету, за визначенням Галанова, це «джерело для найцікавіших спостережень й висновків, пов'язаних з корінними процесами творчості» [40, с. 37].
За думкою Нечаєва, під портретом героя розуміють «словесне перерахування зовнішніх рис людини, виду його обличчя, фігури, одягу тощо» [71]. Портретний опис - це мовленнєве уособлення образу героя в тексті художнього твору, де міститься індивідуально-авторське розуміння та оцінка героя.
В словнику літературознавчих термінів Л.І. Тимофєєва надається наступне визначення досліджуваного феномена : «портрет (франц. Portrait - портрет, зображення) - в літературному творі зображення зовнішності героя: його обличчя, фігури, одягу, манери поводитись» [81]. Дослідник Є.Слащев пише, що «... к элементам портрета мы относим не только описание человеческой внешности, одежды, манеры держаться, но, естественно, и описание жестов, походки, движений» [77].
В деяких літературознавчих працях надається широке розуміння портрету, тобто з поняттям «портрет» пов'язують не лише компоненти зовнішнього вигляду, особливості прояву характеру й внутрішнього стану персонажу, але й такі елементи, які лише побічно стосуються його літературного зображення (внутрішнє убрання помешкання тощо) [66, с. 98].
При визначенні портрету персонажа, як ми вважаємо, необхідно враховувати наступні моменти.
1. Портретний опис - це елемент структури художнього тексту, частина його образної системи, що вирішує задачу всебічного розкриття образу літературного героя, а в деяких випадках ідейного задуму твору в цілому.
2. Маючи регулярне відтворення в лінійній організації художнього твору, портрет персонажу є системним упорядкованим утворенням, яке, реалізуючи певні функції, не є повністю автономним. Портретний опис входить складовою частиною у текст всього твору, створюючи діалектичну єдність частини й цілого.
3. Смислова цілісність портрету персонажу полягає в його тематичній єдності, що здійснюється тотожністю референції - співвідношення поданих слів (власних та загальних назв, а також займенників, що заміщують їх) з одним й тим самим предметом реальної дійсності (референтом) [69, с. 20].
4. Основними загальномовними функціями портретного опису в художньому творі є функції ідентифікації (впізнання) і характеризації дійових осіб.
5. «Портрет персонажу - це структурне утворення, що відображає взаємне розміщення та зв'язок фрагментів, які передають цілісний опис зовнішності. В залежності від авторської цільової настанови структура портретного опису в художньому творі може біти цільною або переривчатою» [49, с. 10], концентрованою або неконцентрованою
«Концентрований портрет - це одинична портретна номінація, що не відтворюється та не доповнюється у ході текстового розгортання» [49, с. 12]. Неконцентрований портрет - це неодноразово відтворювана у ході текстового розгортання портретна єдність, що створює портретний ланцюг, компонент якого мають різноманітний ступінь віддаленості один від одного.
6. Конструктивною особливістю портретного опису є те, що він може бути реалізованим за допомогою різноманітних мовних одиниць: слова, словосполучення, речення зверх фразової єдності або комплексу зверхфразових єдностей. «Вибір мовних одиниць, що оформлюють словесний портрет, залежить від суб'єкту мови, в ролі котрого може виступати не тільки автор, але й персонажі розповіді, що створює своєрідне «багатоголосся» в зображенні зовнішності тієї чи іншої дійової особи» [37, с. 7].
7. Портрет персонажу в художньому творі виражає не тільки логіку самого персонажу, але й авторське ставлення до нього. Від автора залежить актуалізація того чи іншого моменті зовнішності, складність структури портретної єдності, вибір оформлюючи його лінгвістичних одиниць, а також модальність словесного портрету.
Враховуючи все викладене, можна дати наступне визначення портрету в художньому творі:
Портрет це системно-структурне утворення, елемент образної системи художнього тексту, підпорядкований задачі відображення зовнішності персонажу з метою його ідентифікації й характеризації та який передає авторське ставлення до персонажу.
В нашій роботі під портретом розуміється опис зовнішнього та внутрішнього стану героя, його дії та взаємовідносин з іншими персонажами, манери говоріння та образ мислення, тобто в портрет ми також включаємо опис характеру персонажа.
Отже, портрет - це опис зовнішності людини, його обличчя, фігури, одягу, жестів й характеру. Портрет безпосередньо відображає риси характеру героя, які є особливо важливими для автора. Звичайно, що художник не може залишитись байдужим до зовнішності тих, кого описує. Важливо не тільки те, як виглядає персонаж, але й те, які деталі зовнішності автор відмічає як головні. Підкреслюючи або опускаючи різноманітні ознаки зовнішнього вигляду, костюму, оточення, письменник намагається вплинути на читача з метою розчулити його, схвилювати, розсмішити, вселити любов, викликати ненависть, страх, гнів. Важливою деталлю портрету є костюм людини. В портреті художник відводить йому більшу чи меншу роль. Створюючи портрет, художник враховує виразну силу одягу та намагається, щоб жодна подробиця костюму не вислизнула від уваги читача.
Портрет передає не тільки зовнішнє, але й внутрішнє вираження властивостей, суті, души людини. Він розкриває духовну суть особистості персонажу, його характер, тобто створює образ реальної конкретної людини. Відкриваючи для себе склад думок та почуттів персонажу через його портрет, ми осягаємо не лише людину, що описується, але й її навколишній світ.
Портрет - це художня модель реальної конкретної людини, а не просто опис зовнішності. Проаналізований матеріал показав, що портрет може бути наданий за допомогою прямої характеристики (мова автора, думка інших персонажів) або побічної (через опис смаків, звичок герою, його будинку, убрання кімнати, через опис його дружини, друзів, кохання). В портреті героя відображається відношення письменника до людей, до світу, його почуття й думки, манера бачити й відчувати, його душевний склад, його світогляд. Художник повідомляє про свої враження читачу, виражає свою уяву про навколишній світ. Ми можемо ще не знати героя, але його портрет дає можливість зробити припущення про його сутність. Зовнішність персонажу психологизується, тому читач бачить не лише опис зовнішнього вигляду героя, але й його внутрішнього світу.
О.А.Мальцева визначає художній портрет «як один із засобів створення образу персонажу, що полягає в описі його зовнішності та включає психологічну характеристику окремих частин зовнішності - риси обличчя, міміки, фігури, поз, жестів, рухів, одягу» [67, с. 5].
Цей фактор вводить термін - «дескриптивний ланцюг», під котрим розуміється неперервний описовий ланцюг, обсягом в одне речення та більше. Безперервність - основна структурна властивість дескриптивного ланцюга. Змістовна сторона, семантичний стрижень дескриптивного ланцюга - антропоцентричність. Але однієї цієї ознаки недостатньо, інакше межі понять «дескриптивний ланцюг» та «портретний опис» будуть різними.
Ланцюг слів стає дескриптивним, згідно О.А.Мальцевої, в тому випадку, «коли в ньому є одна або більше характерних подробиць зовнішності образу персонажа» [67, с. 6].
З введенням поняття «дескриптивний ланцюг» портретний опис можна трактувати у вузькому та широкому смислі.
«Портретний опис у вузькому смислі - це дескриптивний ланцюг, в мовному вираженні безперервний описовий ланцюг, об'ємом у одне речення чи більше» [63, с. 5].
Портретний опис у широкому смислі - це вся сукупність дескриптивних ланцюгів, що відносяться до опису якого-небудь персонажу.
О.А.Мальцева відокремлює компактний та розосереджений портретний опис.
Компактний портретний опис - одиничний портретний опис: одного разу описавши зовнішність свого персонажу, письменник може не звертатися до неї протягом деякого часу. Обсяг компактного портретного опису частіш за все розгорнутий і докладний опис. «Компактний портретний опис представлений особи оповідача, зацікавленого характерністю виду портретованого представника якої-небудь соціальної спільноти» [63, с. 248].
Розосереджений портретний опис уявляє собою неодноразове періодичне звернення до зовнішності персонажа у ході оповідання. Наявність опису, розосередженого в тексті, свідчить про еволюцію образу.
«Виділяється також портрет психологічний, де переважають риси зовнішності, що свідчать про властивості характеру та внутрішнього світу» [64, с. 303]. У словнику літературознавчих термінів Л.І. Тимофєєва надається таке визначення психологічного портрету: «психологічний портрет - це більш докладний портрет, який включає опис костюму, манери поведінки, тобто характеризує приналежність персонажа до певної соціального середовища» [81].
В залежності від мети дослідження та аналізованого матеріалу розрізняють різні типи портрету. І.А.Бикова, дотримуючись синтаксичного підходу, розрізняє два структурних типи портрету: концентрований та неконцентрований.
Концентрований портретний опис - це одинична портретна номінація, яка не може відтворюватись та доповнюватись у ході розвитку тексту. Сутність сконцентрованості полягає у не відтворюваності портретного опису впродовж текстового розгортання і його зосередженні в одному місці тексту.
«Деконцентрований портретний опис - це неодноразово відтворювана у ході текстового розгортання портретна єдність, що створює портретний ланцюг, ланки якого мають різноманітний ступінь віддаленості один від одного, … ідентифікація персонажу основана на повторюванні в ланках портретного ланцюга» [31, с. 44]. За основу класифікації дослідниця обирає локалізацію портретного опису в художньому тексті. Деконцентрованість розуміється авторкою як неодноразове відтворення портретної єдності, яка розгортається протягом твору.
Серед одиничних, здвоєних і групових портретних типів дослідниця визначає сконцентровані та деконцентровані різновиди. Строєні різновиди використовуються тільки у сконцентрованому вигляді. У деконцентрованих описах виділяються три способи зв'язку ланок: номінативний, лейтмотивний і змішаний. Основою номінативного способу є повтор найменування персонажа, засобом реалізації лейтмотивного способу зв'язку є повтор назв зовнішніх рис дійових осіб або деталей. При змішаному способі номінативні й лейтмотивні повтори надаються у портретному описі одночасно.
Сконцентрованість/деконцентрованість портретних єдностей безпосередньо пов'язана з поняттям статичності/динамічності. Основою статичних портретних різновидів є їх непоширюваність у ході текстового розгортання. Динамічні портретні типи створюються за принципом розкладання портретної єдності на окремі описові епізоди. Проте не тільки сконцентрованість/деконцентрованість визначає статичний/динамічний характер портретних описів. Сконцентровані портретні єдності можуть являти собою динамічний контекст, а портретні ланцюжки мати статичний потенціал. Динамічність через непряму вказівку на перебіг часових відрізків може бути представлена в одиничних сконцентрованих різновидах.
Через зміни в зовнішності персонажа письменник може створювати відчуття руху. Подібні зміни розбивають портретну єдність на окремі епізоди і дають можливість сприймати її у розвитку. Іншим способом динамізації, що спостерігається в одиничних і групових сконцентрованих типах, є переміщення персонажів у просторі, як в одиничному портретному описі. Статичність у здвоєних портретних ланцюжках забезпечується фіксованістю емоційної напруги персонажів, яка створюється за рахунок того, що в другій ланці портретного опису увага фокусується на деталях зовнішності з першої ланки. Іншим способом відбиття статичності здвоєного портретного ланцюжка є прийом створення портрета в портреті. Зазвичай, форма побудови вже сама по собі вказує на статичний характер опису: фіксованість зображення на фотографії асоціюється з постійністю зовнішнього вигляду героїв.
А.І. Домашнев визначає літературний портрет, «як опис зовнішнього і внутрішнього стану персонажу, його дії, взаємовідносин, манери говорити й думати» [53, с. 86]. О.А. Гончарова, дотримуючись синтаксичного підходу, вже в рамках літературного портрету відокремлює два види: квалітативний й функціональний. Квалітативний літературний портрет уявляє собою статистичний опис, який створюється при стилістичному домінуванні субстантивної групи. «Функціональний літературний портрет - це опис дій персонажу (головна роль належить дієсловам)» [46].
В літературознавстві М.Г. Альбрузі відокремлює два інших види літературного портрету: мемуарно-біографічний та художньо-біографічний. В центрі зображення портрету знаходяться реальна особистість, про яку розповідає автор [4, с. 162].
Художньо-біографічний літературний портрет
Мемуарно-біографічний літературний портрет
Відсутність або послабленість сюжету
Розповідається про тривалий відрізок часу
Художній твір, який може мати певні фактологічні неточності
Є.Я. Кусько визначає мовний портрет. «Мовний портрет - це індивідуалізований та одночасно типізуючий спосіб передачі мови персонажу, прояв у ній характеру героя в його неперервному розвитку, його світогляду, ідеологічних позицій, політичного рівня» [62, с. 28].
Основними елементами, які спричиняють створення мовного портрету є:
1) взаємозв'язок мови героя та його характеру;
2) один із засобів мовної індивідуальності - це відмінність мови дійових осіб;
3) прояв у мові соціальної, професіональної та локальної приналежності персонажу;
4) відображення в мові персонажів світогляду, політичного рівня та ідеологічних позицій;
5) еволюція мови персонажу у зв'язку з еволюцією образу [62, с. 26].
Портрет у літературі - засіб характеротворення, типізації та індивідуалізації персонажів. Маючи за основний предмет художнього зображення взаємодію з довкіллям, письменники описують зміни зовнішнього вигляду персонажів у конкретних ситуаціях, у взаєминах між ними. Пильна увага до портретів персонажів ґрунтується на загальній закономірності, згідно з якою внутрішні психічні стани людей відображаються в міміці (виражальні рухи м'язів обличчя), пантоміміці (виражальні рухи всього тіла), в динаміці мовлення (інтонація, темпоритм, тембр), диханні і т.п., що допомагає в процесі спілкування глибше розуміти внутрішній світ один одного. Окрім того, одяг людини часто свідчить про її естетичні смаки, риси вдачі, майновий стан, рід занять. Тому письменники фіксують як зовнішній вигляд персонажів, так і їх внутрішній стан, намагаються витлумачувати відповідність чи розбіжність між їхніми так званими зовнішніми та внутрішніми портретами.
При цьому слід зазначити, що метою портретного опису зазвичай є конструювання образу, де окремі риси вказують на суттєві характеристики.
«Портрет виступає одним із засобів індивідуалізації персонажа. Окрім зовнішніх фізичних характеристик персонажа, до портрету включаються відомості про його зачіску, одежу, манери, аксесуари, тобто про те, що відображає смаки, пристрасті, звички - індивідуальність героя. Портрет на відміну від пейзажу визначає i coціальну приналежність персонажа, i входить до темпорального континууму тексту, бо в костюмі знаходить своє відображення i eпoxa, i пора року, i час доби» [17, с. 142].
З викладеного випливає, що портретний опис включає:
- зображення зовнішності: обличчя, волосся, статури і т.п.;
- опис міміки, голосу і динаміки дихання, пантоміміки і манер;
1.2 Функціонально-стилістична роль портретного опису у тканині художнього твору
Однією з центральних проблем лінгвістичної стилістики є вивчення стилістичних прийомів та виразних засобів, які використовуються для точнішого вираження змісту художніх творів.
Проблема створення художнього образу може бути названа основною в літературній творчості. Портрет персонажу відіграє важливу роль при створенні образу персонажу, а тому може розглядатись окремо.
Тут необхідно зазначити, що питання функціонування портрету та його природи розроблений недостатньо повно.
Так, в роботах лінгвістів А.С. Вольф, Е.А. Гончарова, Г.В. Старкова, Н.Д. Беляева, що порушують різноманітні аспекти мови та стилю словесного портрету, пов'язані в основному з лексикою портретного опису. Проблема структурно-композиційної класифікації словесно-художнього портрету, форм функціонування в макротексті.
Таким чином, портретний опис - складне й маловивчене явище, що не має однозначного трактування.
О.А. Мальцєва відзначає, що слово як лінгвістична одиниця володіє естетичними можливостями: «Функціонуючи в художньому творі, слово реалізує сукупність своїх предметно-логічних та емоційно-експресивних значень» [67, с. 3].
Художній портретний опис багатофункціональний. В межах художнього твору він може виконувати найрізноманітніші функції, відповідно до функціонального наповнення художнього тексту взагалі. Соціальна, філософська, моральна, релігійна спрямованість тексту отримує своє відображення в портретному описі як важливому композиційному елементі художнього твору.
Аналіз основних функцій портрета - характерологічної, оціночної, ідейно-художньої, показує, на думку О.А. Мальцевої, що багатофункціональність полягає в нерозривній єдності, взаємодоповненні та рухливому співіснуванні його функцій.
Характерологічна функція неможлива без оціночної; оціночна функція веде читача до розуміння характеру персонажу: обидві функції разом спричиняють розкриття ідейно-художнього змісту твору. Взаємопроникнення функцій, існування їх одна через іншу, говорить про їх єдність та взаємодоповнення. Рухливе співіснування функцій означає, що в портретному описі значимість функцій може бути змінена:яка-небудь з основних ядерних функцій може відійти на др
Портретні характеристики, репрезентовані в образах персонажів англійської мови в українському перекладі дипломная работа. Иностранные языки и языкознание.
Практическое задание по теме Визначення національної економіки на основі економічних показників
Курсовая Работа На Тему Криминологическая Характеристика Преступлений Против Правосудия
Зачем Человеку Образование Сочинение
Реферат: Теорія прибутку
Реферат На Тему Зарубежная Азия
Реферат по теме Солнцепоклоннический переворот Амен-хотпа IV
Топик: Net Culture
Реферат по теме Сексуальная символика в культуре
Дипломная работа по теме Системно-функциональное формирование теоретико-литературных понятий
Реферат по теме Старая Рязань
Курсовая работа: Изучение предпочтений потребителей в выборе ночных клубов г. Хабаровска
Курсовая работа по теме Контроль правильности взимания налогов, сборов и других обязательных платежей на примере Буда-Кошелевского райпо
Реферат: Контрацепция 2
Реферат: Отношения собственности супругов в браке
Курсовая работа по теме Изменения климатических условий на Земле
Реферат: Comparison Of Reacism Today From Racism Of
Контрольные Работы По Математике 4 Класс Петерсон
Курсовая Работа На Тему Мази. Терапия Псориаза
Реферат: Мать 2
Реферат: Моделирование экономики
Международное сотрудничество в сфере прав человека - Государство и право контрольная работа
Документационное обеспечение деятельности предприятия - Бухгалтерский учет и аудит реферат
Сосна сибирская - Биология и естествознание реферат