Портрет перекладача Миколи Лукаша - Иностранные языки и языкознание реферат

Главная

Иностранные языки и языкознание
Портрет перекладача Миколи Лукаша

Ім'я М. Лукаша в сузір'ї перекладачів, його місце в історії українського художнього перекладу. Біографія українського митця. Перекладацький дебют Лукаша - роман А. Стіля "Перший удар". Вільне органічне звучання перекладів, віртуозне поводження зі словом.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
ХАРКІВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
А в цьому ж колі, в цьому колі ясночолім
Миколі, Бернс, Лорка, Безруч - гомонять Миколі,
Питання перекладів надзвичайно важливе. Свого часу Лев Толстой зауважив, що переклад - це тільки виворіт килима, тому загалом вважається, що вивчати художній твір як явище мистецтва слова за перекладом не можна, оскільки він невіддільний від мови. Проте всі добре усвідомлюють, що навряд чи знайдеться багато читачів, які в змозі опанувати таку кількість іноземних мов, яка забезпечили б можливість читати всі твори в оригіналі. Адже до освітніх програм увійшли літературні шедеври, створені визначними Майстрами художнього слова: англійцями і німцями, французами і росіянами, іспанцями та японцями, американцями і китайцями, італійцями та греками.
На допомогу читачам приходять перекладачі. Українська перекладацька школа представлена яскравим сузір'ям авторів від класиків до сучасності. Це І. Франко, А. Кримський, М. Коцюбинський, Б. Грінченко, М. Рильський, М. Зеров, Б. Тен, М. Бажан, Л. Певомайський, Г. Кочур, В. Мисик, А. Перепадя, М. Москаленко, Є. Попович та ін.
У цьому сузір'ї перекладачів ім'я Миколи Лукаша - серед зірок першої величини. "В історії українського художнього перекладу Миколі Лукашу належить місце особливе, виняткове. Вимовиш оці слова - перекладач, художній переклад, - і мимоволі на думку спадає Микола Лукаш, так ніби у його імені самі ці терміни персоніфікувалися. Перекладач такого діапазону - рідкісне явище не лише в українській, а і в будь-якій літературі", - так висловився про Лукаша його найближчий побратим по перу Григорій Кочур. Людина, яка знала 24 мови, перекладала із 18 з них; митець, який дав українське життя багатьом геніям, численним талантам світового письменства; творець, чиїми очима та душею ми нині маємо змогу читати твори світової класики від Боккаччо до Аполлінера - таким був і залишається для нас Микола Олексійович Лукаш.
Митцеві судилося нелегке життя, але, мабуть, це завжди так: генію доля, щось даючи, обов'язково щось забирає. Народився Лукаш 19 грудня 1919 р. на свято Миколи Чудотворця на Сумщині, у містечку Кролевець. Сім'я, у якій було четверо дітей, жила доволі бідно, переважно за рахунок саду та городу. Сад у Лукашів був справді дуже гарний. І саме в цьому саду найчастіше заставали малого Миколу, який, лежачи на траві, читав книжки. Так змалку і на все життя книжка стала повсякденною органічною потребою Лукаша.
У дев'ятому класі М. Лукаш взяв участь у випуску шкільної "Літературної газети" (1935) як її оформлювач, а ще через рік створив разом із В. Сухомлином, М. Сереженком Д. Овчаренком та М. Городиським літературне об'єднання "ЛІАСМО" - "Літературну асоціацію молодих" (Кролевець, 1936-1937). Лукаш заохочує товаришів до перекладацтва, переважно як художник-оформлювач бере участь у створенні рукописного журналу "LІASMO" (випущено 6 номерів по 12 стор. кожний, формату шкільного зошита; втрачений у роки війни). Сам він неохоче подає до "друку" свої поезії, але майстерність у редагуванні віршованих творів своїх товаришів виявляє неабияку. Зокрема, пам'ять одного з них зберегла такі рядки з К.Д. Бальмонта в Миколиному перекладі:
Бачив ти кинжали давнього Толеда? Кращих не побачиш, і шукать не варт.
Будь завжди спокійний, владний їхній гарт.
Після школи Микола він вступив на історичний факультет Київського державного університету. На цей час Лукаш вже добре володів німецькою, англійською та французькою мовами. Єврейську вивчив самотужки, у дитинстві читаючи на старому кладовищі написи на надгробках та спілкуючись із місцевими євреями, у яких брав книжки для читання. Трохи знав ромську мову, вивчивши її в циганському таборі, з яким мандрував під час канікул.
В університеті діяло літоб'єднання, готувався альманах з творів юних авторів. Наші намагання побачити ім'я Лукаша-студента в матеріалах багатотиражки КДУ також закінчилися нічим. Микола був у близьких стосунках саме зі студентами-філологами, але публікуватися явно не поспішав. Між тим ще старшокласником він почав потроху перекладати "Фауста" Гете, продовжував це й у студентські роки, про що свідчив на схилі літ: "Перед війною я зробив був повний переклад першої частини гетевого архітвору, але все те пропало під воєнну завірюху і робилось по війні вже геть наново" [7]. Про обставини тієї "пропажі" Лукаш ніколи не розводився.
Ним оволодівали задуми масштабні, юнак готувався до праці в царині рідної культури ґрунтовно. Двадцятирічним він зафіксував інтерес до постаті Сервантесового "Дон Кіхота":
Хто більше, хто менше - ми всі Дон-Кіхоти, Самі собі створим своїх Дульсіней.
Хоч це нас вганяє в сердечні сухоти, Зате піднімає над рівнем свиней.
Війна, проте, владно внесла корективи. Через поганий зір і пошкоджену ногу Лукаш призову не підлягав, отже, працював на захід від Києва на оборонних спорудах. Коли студентів відпустили до університету, його було вже евакуйовано до Харкова. Залишився без продуктових карток, приречений на голод. Пішки дістався до Кролевця.
У прифронтовому місті потрапив під ворожий авіаналіт і надовго зліг з тяжко пошматованою осколками ногою. Потім майже два роки ходив з милицями. Що міг робити цей інвалід у свої 22 роки? Мав один рік учительського стажу (брав академвідпустку в університеті і працював у сільській школі на Київщині), але вчителі окупантам не були потрібні. А перекладачів вони вишукували самі. І став Микола Лукаш працювати перекладачем у кролевецькій сільгоспкомендатурі за рекомендацією і під орудою його ж-таки шкільних учителів.
І тільки після війни Микола нарешті обирає спеціальність, до якої в нього змалку лежала душа - він вступає до Харківського педагогічного інституту іноземних мов.
Від природи Лукаш був людиною оптимістичною, з гумором, із надзвичайно розвинутим почуттям власної гідності та справедливості. Саме тому в застійні часи він і відмовився співпрацювати з НКВС, що мало гіркі наслідки - йому довгий час відмовляли в будь-якій роботі. Довгий час довелося жити приниженим, у холоді та голоді, але духовно гордим і вільним.
1953 рік став роком перекладацького дебюту Миколи Лукаша. У його перекладі вийшов друком роман А. Стіля "Перший удар”. У 1955 році - "Фауст" Й.В. Гете, а згодом побачила світ низка шедеврів світової літератури у його перекладах: "Пані Боварі” Г. Флобера, "Овеча криниця" та "Собака на сіні” Лопе де Вега, "Декамерон" Дж. Бокаччо, поезії Ф. Гарсіа-Лорки, Ф. Шіллера, Г. Гайне, Р. Бернса, Г. Аполлінера. А в 1956 році М. Лукаша за рекомендацією М. Рильського прийняли до Спілки письменників України.
Нині до освітніх програм із зарубіжної літератури включено велику кількість творів світової класики. Це твори Дж. Бокаччо, Сервантеса, Лопе де Вега, В. Шекспіра, Кальдерона, М. Басьо, Й.В. Гете, Ф. Шіллера, Р. Бернса, Г. Гайне, А. Міцкевича, П. Верлена, А. Рембо, Г. Аполлінера, Ф. Лорки, Ю. Тувіма тощо. Вже перелік цих славетних імен промовисто засвідчує визначне місце українського перекладача в сучасній літературній освіті.
Переклади Миколи Лукаша вирізняються з-поміж інших передовсім вільним органічним звучанням, у них немає будь-якої штучності, надуманості. "Праоснова його поетичного світу, - зазначає М. Москаленко, - це кілька століть української літератури, фольклору та напівфольклору, вся множина забутих, напівзабутих, та й, нарешті, добре відомих словесних жанрів - справа лише в тому, що й "добре відомі" поетичні явища він, як ніхто, вмів розглядати під несподіваним кутом зору, помічав те, що байдуже обминали інші, актуалізував і воскрешав те, що, здавалось, давно відійшло в минуле, неповторним словом вводив в універсальний поетичний контекст найглибшу сутність свого творчого буття - український трагізм, українську стихію і українську гармонію".
Вільне, віртуозне поводження зі словом - чи не найприкметніша риса творчого почерку Лукаша. Але в цій вольності відчувається логіка, а не свавілля, а ще - колосальна праця перекладача над кожним мовним зворотом. І як результат - маємо багату, соковиту мову перекладу, відзначену великим синонімічним розмаїттям.
Які ж традиції українського художнього слова виявилися найбільш актуальними й плідними для Лукашевого перекладацького доробку? Це і думи та пісні козацької доби, і козацькі літописні хроніки, і сміхова культура мандрівних спудеїв, їхні діалоги, пісні, анекдоти, це і різдвяні вірші та колядки. Це, звичайно ж, гуманістичні та шляхетні перекладацькі традиції І. Франка, М. Зерова, П. Куліша, М. Рильського, М. Бажана, Б. Тена. Микола Лукаш творчо успадкував багатство перекладацького світу цих визначних митців, збагативши українську перекладацьку школу і власними знахідками, небувалою жанровою і тематичною різноманітністю, унікальним багатством і розмаїттям лексики, мовних стилів, інтонацій. Ось як писав про деякі істотні риси Лукашевої творчості Г. Кочур: "Лукаш - винятково різносторонній стиліст. Знання української мови на всіх етапах її розвитку, в усіх її тонкощах і нюансах поєднуються в нього з великою сміливістю та ініціативністю і одночасно з тактом і почуттям міри. Він піднімає на поверхню, актуалізує та запроваджує до вжитку найглибиніші мовні шари, і архаїзми, і неологізми у нього однаково служать справі художньої виразності".
Миколу у 1973 році виключили зі Спілки письменників. Приводом для цього послужив лист Лукаша до ЦК КПУ про готовність відсидіти термін ув'язнення за письменника І. Дзюбу, позаяк у "нього слабке здоров'я, сім'я”. Саме за захист "інакодумця” сам Лукаш поплатився довготривалим поневірянням - 14 років його не друкували, позбавивши можливості заробляти на прожиття літературною працею. Але навіть у цей час він не полишає своєї улюбленої праці: перекладає П. Верлена, чеського поета У. Лисогорського та інших.
Порівняльний переклад знаменитої грайливої пісеньки І 'M VERY YOUNG TO MARRY YET славетного шотландського ліричного поета Роберта Бернса [Robert Burns] у Миколи Лукаша та класика російського перекладу Самуїла Маршака:
І`m o`er young, І`m o`er young, І`m o`er young to marry yet;
І`m o`er young, `twad be a sіn To tak me frae my mammy yet.
І am my mammny`s ae baіrn, Wі` unco folk І weary, sіr;
And lyіng іn a man`s bed, І`m fley`d іt mak me eerіe, sіr.
My mammіe coft me a new gown, The kіrk maun hae the gracіng o`t;
Were І to lіe wі` you, kіnd Sіr, І`m feared ye`d spoіl the lacіng o`t.
Hallowmass іs come and gane, The nіghts are lang іn wіnter, sіr, And you an` І іn ae bed, Іn trowth, І dare na venture, sіr.
Fu` loud an` shіll the frosty wіnd Blaws thro` the leafless tіmmer, sіr;
Я ще мала, я ще мала, Я ще мала, не підросла, Я ще мала, не підросла, Чого б то заміж я ішла? Я, пане, мамина дочка, Не можу жить без мами я, Не знаю, що мені робить, Як поберусь із вами я.....
Є в мене платтячко нове, Не платтячко - картиночка;
До вас піти - того й гляди Розтягнеться шнурівочка.
Із вами ночі коротать Було б моїм обов'язком, В зимову ж пору - ніч як вік, Подумаю, аж боязко.
Зима морозами кріпить, Зима гуляє хвижею.
Приїдьте краще на той рік - За літо я підбільшаю.
Еще так рано стать мне дамой, И я бы, право, не могла На долгий срок расстаться с мамой.
У мамы тихо я росла И так боюсь людей чужих.
О сэр, с ума бы я сошла Наедине с одним из них! Мне накануне рождества Ночной наряд купила мать, Но я боюсь, что кружева Мне после свадьбы могут смять.
Побыть на свадьбе я не прочь, Чтобы потом уйти домой.
Но так долга зимою ночь, Что не пойду за вас зимой.
Вам лучше лета подождать, Когда все яблони в цвету.
Вы приходите к нам опять, Когда чуть-чуть я подрасту!
Тільки у 1987-88 рр. Миколу Лукаша було відновлено у правах, прийнято знову до Спілки письменників України, присвоєно звання лауреата літературної премії ім. М. Рильського. Та, на жаль, здоров'я його вже було остаточно підірване, і 29 серпня 1988 року Миколи Олексійовича Лукаша не стало.
Людина продовжує жити по своїй смерті у своїх справах, у спогадах нащадків. У цьому сенсі Лукашеві судилося вічне життя. Він і нині відкриває сучасним читачам світ Прекрасного, світ Літератури, допомагаючи їм напитися із живильного джерела світової людської мудрості.
1. Віктор Жадько. У пам'яті Києва: столичний некрополь письменників. - К. 2007. - С.25,83,92,298.
2. Євген Попович. Це ім'я мене зачарувало - поліглот, та ще й блискучий перекладач // Всесвіт, 2009, № 3/4, с. 198-203
3. Євген Попович. Це ім'я мене зачарувало - поліглот, та ще й блискучий перекладач // Всесвіт, 2009, № 3/4, с. 198-203
4. Микитенко О. Зарубіжна література в українських перекладах: 1959-1963: [Бібліогр.] // Всесвіт. - 1963. - № 5. - С.151-159.
5. Новикова Марина. Микола Лукаш: міф та антиміф /"Дружба народов”, М., № 11. - 1989
6. Савчин В.Р. Новаторство Миколи Лукаша в історії українського художнього перекладу/Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. - К., - 2006
7. Цимбалюк Тетяна Мова перекладу Миколи Лукаша: Фразеологія роману Мігеля де Сервантеса Сааведри "Дон Кіхот". - К.: Довіра, 1996. - 240с.
8. 13. Первомайський Л. "Фауст" Гете в перекладі М. Лукаша: Замітки на полях рукопису / Леонід Первомайський // Леонід Первомайський. Твори: У 7 т. - К., 1970. - Т.7: Творчий будень: Статті. Спогади. Замітки. - С.362-378.
9. Максим Стріха. Микола Лукаш відомий і невідомий. Про видавничі рецензії Лукаша http://storіnka-m. kіev.ua/artіcle. php? іd=1373
10. Олег Микитенко. Микола Лукаш і "Всесвіт": сторінки спогадів http://storіnka-m. kіev.ua/artіcle. php? іd=1373
Художній текст та особливості його перекладу. Перекладацькі трансформації. Аналіз перекладів художніх текстів (як німецького, так і українського художнього твору), для того, щоб переклад був професійним. Прийоми передачі змісту і художньої форми. курсовая работа [51,7 K], добавлен 21.06.2013
Особливості творчої спадщини Гете. Театральність як засіб вираження почуттів героїв. Аналіз перекладів творів Гете українською мовою. Адаптація образу Гретхен до української дійсності в перекладах І. Франка і М. Лукаша. Дискурс української гетеани. дипломная работа [96,8 K], добавлен 05.07.2011
Визначення, варіативність та мінливість молодіжного та студентського сленгів. Джерела виникнення та сфери використання американського та українського молодіжного та студентського сленгів. Перекладацький аспект спеціальної нелітературної лексики. дипломная работа [119,4 K], добавлен 27.11.2008
Аналіз досягнень І. Франка як перекладача творів світової літератури і засновника сучасного українського перекладознавства. Дослідження специфіки його перекладів поетичних творів В. Шекспіра. Огляд художніх особливостей інтерпретації німецької літератури. дипломная работа [112,8 K], добавлен 22.06.2013
Предмети дослідження загальної теорії перекладу. Етапи аналізу художнього перекладу. Сутність і значення заповнення лакуни. Призначення експлікації змісту оригіналу при перекладі. Особливості використання круглих і квадратних дужок. Розділи есе. контрольная работа [16,3 K], добавлен 17.10.2009
Реалії як лінгвістичне явище, їх визначення та суть, класифікація та структура. Реалії в системі безеквівалентної лексики. Переклад англійських реалій на матеріалі перекладів роману Чарльза Діккенса "Домбі та син". Зіставлення перекладів: різниця та збіг. курсовая работа [39,8 K], добавлен 07.01.2016
Висвітлення й аналіз лексико-стилістичних та структурних особливостей існуючих перекладів поетичних творів Гійома Аполлінера. Розгляд та характеристика підходів різних перекладачів щодо збереження відповідності тексту перекладу первинному тексту. статья [26,0 K], добавлен 07.02.2018
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Портрет перекладача Миколи Лукаша реферат. Иностранные языки и языкознание.
Дневник Практики В Управляющей Компании
Контрольная работа по теме Дивидендный и дисконтный доход по акции и облигации. Определение рыночной стоимости акции
Сочинение Егэ По Русскому Януш Корчак
Статья: Случай бесконечной плотности объемного заряда и бесконечного суммарного заряда
Дипломная работа по теме Мифологема птицы в творчестве В. Хлебникова
Курсовая работа: Налоги и налогообложение
Реферат по теме Жизнь и деятельность Карла Линнея
Федерации Курсовая
Медицина Безопасности Реферат
Сочинение На Тему День Пожилых
Эссе Роль Информации В Современной Рыночной Экономике
Сочинение Из Тьмы Веков На Ингушском Языке
Курсовые На Заказ Саратов
Курсовая работа: Расчет механизма подъема лебедки
Уроки Доброты Сочинение 4 Класс
Эссе Дистанционное Обучение
Контрольная работа: Функции менеджмента
Как Проходит Итоговое Сочинение 2022
Смогла Ли Я Полюбить Обломова Сочинение
Контрольная работа по теме Государственное управление
Анализ эффективности использования основных средств - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Государственные и муниципальные службы РФ - Государство и право контрольная работа
Правовое регулирование подготовки осужденных, отбывающих лишение свободы, к освобождению - Государство и право монография