Поразка росіян на Сіверському Донці

Сьогодні я хотів зробити тред про наслідки українського контрнаступу навколо Харкова. Замість цього я відклав це на завтра, щоб обговорити операцію військ РФ з переправи через Сіверський Донець, яка сталась цього тижня.

Російська переправа через ріку здобула таку увагу тому, що вона закінчилась втратою (ймовірно) цілої БТГ і важливого інженерного обладнання. Насправді все навіть гірше.

Перед питанням «Чому так?», давайте розберемось в цьому типі операцій. Наступальна річкова переправа -- одна з найскладніших можливих операцій, що існують. Не тільки усі частини наземного угрупування повинні діяти в чітко спланованій череді задач. Об’єднане військове угрупування також має обманути ворога щодо часу і місця переправи. Окрім цього, угрупування дуже вразливе, поки чекає на зведення понтонної переправи – незважаючи на те, скільки маскування і камуфляжу задіяно.

Одного разу нами керував Бригадний командир, котрий вимагав від нас тренуватися саме над такою операцію, тому що, якщо б ми, як Бригада, опанували б річкову переправу, то могли сміло підходити до будь якої іншої загальновійськової операції.

Операції такого типу зазвичай складаються з 6 фаз.

Перша -- розвідка і планування. Чому потрібна переправа, де вона буде проходити, яка задача має виконуватись військами на іншому боці річки і яка інформація потребується, щоб звести це все до купи? Авжеж, війська противника, що обороняються на другому боці річки, скоріш за все зробили «інженерне дослідження» щоб знайти можливі позиції для переправи. Ці позиції будуть пріоритетом їхньої розвідки і спостереження. Ось гарний приклад цього: https://mobile.twitter.com/kms_d4k/status/1524506104192974849

Друге це «придушення». Треба подавити ворога в околицях місця переправи, що включає в себе зрив їхньої близької розвідки, спостереження, можливості вести прямий і непрямий вогонь по обох сторонах переправи, а також у місцях перегрупування на березі перед переправою та шляхах подальшого просунення на березі, куди збирається переправитись військо.

Наступне це «введення неясності». Вам не потрібно щоб ворог бачив що ви робите. Цей етап включає в себе проведення дій вночі, під димовою завісою, системами РЕБ, макетами переправ в інших можливих місцях, і т.п. Звісно, вам треба знищити якомога більше ворожих сил в околицях переправи перед переходом через річку.

Четвертий етап це «безпека». Сили допомоги захищають шляхи до переправи, зони перегрупування, обидва береги переправи. Також відбувається забезпечення тилів, щоб ворог не зміг втрутитись в операцію.

П’яте – частина яку люблять інженери, - «зменшення». Зменшення перешкод означає що річка перестає трактуватись як перешкода для дружнього маневру. Нормою є дві переправи на бригаду і одна резервна.

Остання фаза це «наступ». Наземні маневруючі сили (підтримані авіацією), артилерія, техніка переправляється через річку і розпорошується на іншому березі річки, щоб підготуватись до подальшого просунення. Хочу додати що під час цього процесу важливу роль відіграє військова поліція. Треба регулювати величезний трафік машин. Одиниці, які були визначені командуванням як пріоритетні мають переправитись першими. Іноді цьому заважають емоції – всі ж бо хочуть бути першими на протилежному березі.

Звісно як тільки переправа зведена вона має бути захищена: на землі, від повітряних загроз та інших можливих джерел небезпеки. Наприклад під час наших тренувань в Австралії ми часто мали захищати переправи від нападів диких крокодилів.

Переправа (без огляду на те, скільки понтонних мостів або паромів приймають участь) зазвичай контролюється регуляторним командуванням, щоб забезпечити її правильну участь в ширшому плані маневрів котрі ведуть до переправи і тих операцій, які йдуть слідом.

Я скажу замало, якщо не згадаю логістику, котра займається заправкою транспорту, відновленням забуксованої техніки, ремонтом спорядження переправи і лодок і т.п.

Важливим аспектом є те, що наступальні річкові переправи відбуваються тільки в умовах крайньої необхідності. Ресурси задіяні в операції – інженери, понтони, артилерія, - дуже пильно керуються командуванням. Як я вже писав, ці маневри надзвичайно складні, особливо під ворожим вогнем.

Таким чином, подібні операції зазвичай проходять тільки на ключових напрямках наступу (або таких що мають стати ключовими). Цю тезу оминають багато коментаторів, - росіяни мають чітки наміри вкладати багато сил в цей напрямок.

В підсумку, це, можливо, більша поразка для росіян ніж декотрі спекулювали, мов «Так вони втратили багато техніки, але ж вони вже звикли до цього». Не тільки Батальйонно-тактична група, але ціла Бригада втратила величезну частку своєї бойової мощі.

Важливо й те, що росіяни втратили дорогоцінне понтонне обладнання (скоріш за все разом з інженерами). Такі ресурси недешеві, їх мало. І вони завжди затребувані підчас наступу.

Та найбільш вагомим є те, що знищення цієї переправи, можливо, завадило використовувати росіянам той напрям наступу, на який вони покладали великі розрахунки і сили. Це велика поразка для них.

Це був лиш швидкий огляд на операції з річкових переправ, як вони виконуються і що катастрофа на Сіверському Донці значить для дій Російської армії на сході України. Сподіваюсь це було корисним.

Оригінальний тред англійською: https://mobile.twitter.com/WarintheFuture/status/1525252736757153792

Переклад підготовлений адміністрацією Українського Наступу.