Порівняльна характеристика цивільних договорів з аналогічними трудовими договорами за трудовим законодавством - Государство и право курсовая работа

Главная

Государство и право
Порівняльна характеристика цивільних договорів з аналогічними трудовими договорами за трудовим законодавством

Поняття і загальна характеристика цивільних договорів і аналогічних договорів у трудовому законодавстві. Особливості прав і обов’язків сторін в цих правових документах. Відповідальність сторін за цивільними договорами і за трудовим законодавством.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Київський національний економічний університет
кафедра цивільного та трудового права
Порівняльна характеристика цивільних договорів з аналогічними трудовими догово рами за трудовим законодавством
Розділ 1. Поняття та загальна характеристика цивільних договорів та аналогічних договорів у трудовому законодавстві
Розділ 2. Особливості прав та обов'язків сторін у цивільних договорах та аналогічних договорах за трудовим законодавством
Розділ 3. Відповідальність сторін за цивільними договорами та відповідальність сторін за трудовим законодавством
Співвідношення цивільно-правових та трудових договорів з точки зору правозастосування завжди викликало масу питань. Це пов'язано не тільки з відмінностями в правилах обчислення податків і внесків з виплат за такими договорами, але і з різним обсягом гарантій. Внаслідок цього цивільно - правові договори стали залучати заслужену увагу не тільки платників податків, але і контролюючих органів.
Актуальністю теми дослідження є проблема співвідношення цивільного та трудового законодавства, їх взаємного впливу . Після палких дискусій і глибоких теоретичних досліджень в цій області вже не викликає сумніву той факт, що трудове право має специфічний предметом правового впливу. Проте з подоланням переважно імперативних методів державного регулювання праці питання про взаємне проникнення елементів цивільного і трудового права придбав і нову значимість, і нове звучання. Перш за все, це пов'язано з посиленням ролі договору у формуванні трудових правовідносин, з розширенням свободи волевиявлення сторін при його укладенні.
Проте дискусійним питання на сьогоднішній день ще залишається застосування за аналогію норм трудового права до цивільних відносин і навпаки. В Україні не сформована одноманітна судова практика щодо відносин, коли трудові договори підміняються цивільно-правовими, або використовується конструкція змішаного договору, з елементами цивільного і трудового правочину. Головною галуззю законодавства, яке регулює відносини у різних сферах застосування праці, є трудове законодавство. Це пояснюють предметом трудового права, вагомістю і значенням тих суспільно-трудових відносин, які регулюються нормами цієї галузі . Необхідно зазначити, трудове право поєднує у собі приватноправові та публічно-правові начала, у зв'язку з чим про аналогію між цивільним та трудовим правом можна говорити лише стосовно приватноправової складової, центральним інститутом якої є трудовий договір. Також залишається актуальним питання стосовно можливості поширення норм трудового законодавства на відносини, що виникають з договору найму.
Метою та завданням дослідження є розкриття природної сутності цивільно-правових договорів та аналогічних договорів за трудовим законодавством, проведення системного аналізу цивільно-правового договору та трудового договору, виявленні проблем застосування за аналогію норм трудового права до цивільних відносин і навпаки.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються при укладенні цивільно-правових та аналогічних трудових договорів, виконанні договірних зобов'язань.
Предмет дослідження є законодавство, що регулює договірні відносини, загальнотеоретичні концепції про цивільно-правовий договір та трудовий договір, їхня загальна характеристика, особливості прав та обов'язків сторін та відповідальність, також літературні джерела, юридична практика.
Методологічною основою курсової роботи є закономірності суспільно-економічного розвитку соціальних систем, сукупність методів та прийомів наукового пізнання. На основі діалектичного методу розглянуті проблеми ,які досліджуються в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.
Системно-структурний метод покладено в основу при класифікації видів договору. Аналіз цивільно-правових та аналогічних трудових договорів проведено за допомогою порівняльно-правового методу. Метод формально-логічного синтезу використовувався при дослідженні питання вираження волі на укладення договору в сучасних умовах, змісту договору.
Статистичний метод застосовувався для узагальнення окремих найважливіших питань, відповідно до мети курсової роботи.
Розділ 1. Поняття та загальна характеристика цивільних договорів та аналогічних договорів у трудовому законодавстві
Трудовий договір Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971р. //Відомості Верховної Ради України - 1971р. - № 50,Ст.21 являє собою угоду між працівником і власником, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник зобов`язується виплачувати заробітну плату і забезпечувати умови праці, що необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Тобто трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. На відміну від трудового договору цивільно-правовий договір є угодою двох або більше осіб стосовно встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків. Розмежування трудових і цивільно-правових договорів, заснованих на трудовій діяльності людей, набуває на практиці великого значення, позаяк змішування цих понять може спричинити неправильне застосування законодавства. Трудовий і цивільно-правовий договори по-різному укладаються, змінюються, розриваються та створюють відмінні один від іншого правові наслідки. У випадку виникнення конфлікту між сторонами укладеного договору, необхідно чітко визначитись, який вид договору між ними був укладений, позаяк законодавство про працю поширюється тільки на осіб, що уклали трудовий, а не цивільно-правовий договір. У разі виконання цивільно-правових договорів також не діють гарантії, які встановлені законодавством про працю України. Трудовий договір укладають дві сторони -- працівник, який досяг віку трудової дієздатності, та представник власника або уповноваженого ним органу. Таким представником, як правило, є керівник підприємства.
Будь-який трудовий договір, в тому числі й строковий, обов'язково містить такі умови, без досягнення щодо яких згоди договір не може вважатися укладеним:
місце роботи -- можна визначити як певне підприємство, або конкретніше -- управління, відділ, дільниця, де буде виконувати роботу працівник;
трудова функція -- це саме та робота, виконання якої взяв на себе працівник згідно з умовами договору. Бажано максимально конкретніше визначити обсяг цієї роботи;
оплата праці -- це той розмір заробітної плати, яку роботодавець зобов'язався регулярно виплачувати працівникові. Вона повинна бути визначена конкретно. Роботодавець не обмежений у формах і системах оплати праці, встановленні розцінок, тарифних сіток, ставок, доплат, винагород, стягнень. Головне, щоб вона не була меншою за мінімальну заробітну плату, встановлену законодавчо, та стосовно її розміру між роботодавцем та працівником було досягнуто згоди;
початок роботи -- це час, з якого працівник починає виконувати свої трудові обов'язки. Якщо конкретну дату не було визначено, нею вважається той день, коли працівник вперше вийшов на роботу.
Розглянемо цивільно-правові договори більш докладно.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. //Відомості Верховної Ради України - 2003 р. - № 40 - 44, Ст. 837 може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передаванням її результату замовникові .
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Договором доручення Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. //Відомості Верховної Ради України - 2003 р. - № 40 - 44, Ст.1000 може встановлюватися виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть встановлюватися термін дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ст. 887 ЦК).
За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.
За авторським договором Закону України “ Про авторське право та суміжні права ” №379-XII від 23 грудня 1993 р.) Ст. 32 С.5 про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам .
Головна відмінність між трудовим і цивільно-правовим договорами полягає в договору. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не предметі якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Причому по закінченні виконання якого-небудь визначеного завдання трудова діяльність не припиняється; працівник зобов'язаний виконувати будь-яке завдання роботодавця, що належить до його трудової функції за професією, спеціальністю, посадою і кваліфікацією, обумовленою в трудовому договорі. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правових відносин є результат цієї праці.
Тому цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Таким чином, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.
За трудовим договором працівник Сгібнева О.В., Дирда В.А. Співвідношення трудових і цивільно-правових договорів: теорія і практика / / Правовий дайджест. - 2007. - С. 5-9. знаходиться із роботодавцем у тривалих відносинах і зобов'язаний виконувати будь-як роботу в межах своєї професії, спеціальності, кваліфікації і посади.
За цивільно-правовими договорами підрядник зобов`язується виконати на свій страх і ризик визначену роботу за завданням замовника з його або власних матеріалів. За трудовим договором роботу працівників має організовувати роботодавець, створюючи працівникові необхідні умови для виконання роботи, забезпечуючи його сировиною, матеріалами та необхідними інструментами. Під час виконання робіт за трудовим договором - роботодавець зобов'язаний забезпечити працівникові умови праці, передбачені чинним законодавством про працю, колективним і трудовим договорами. Працівник має право на охорону праці. У разі не гарантування безпечних умов праці робітник має право відмовитися від виконання роботи без настання для нього яких-небудь негативних наслідків.
Під час укладання цивільно-правових договорів процес праці виконавця не регламентується. Підрядник сам організовує свою роботу, визначає час початку і закінчення щоденної роботи, розподіляє час роботи і її тривалість на свій розсуд. У випадку виконання завдання за договором підряду та інших договорів цивільного права процес праці та умови її застосування перебувають за межами зобов'язальних правовідносин. Праця слугує тут лише способом виконання зобов'язань.
Натомість працівник за трудовим договором у процесі виконання трудової функції має дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених на підприємстві, в організації чи установі роботодавця. Тобто працівник зобов'язаний дотримуватись режиму робочого часу, починати роботу у встановлений власником час і закінчувати роботу не раніше часу, зазначеного в правилах внутрішнього трудового розпорядку. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконати певну роботу у визначений проміжок часу. Наприклад, відрядник повинен виконати денну норму виробітку, працівник-погодинник має щодня відробити встановлену норму робочого часу. За цивільно-правовими договорами встановлюється тільки кінцевий термін виконання завдання.
Саме виконання працівником конкретної функції, нерозривно пов'язане із підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, і відокремлює трудовий договір від цивільно-правових договорів, предметом яких є лише визначений результат праці, виконання індивідуального трудового завдання (замовлення, доручення), здійснюваного без підпорядкування виконавця роботи внутрішньому трудовому розпорядкові на підприємстві, в організації чи установі власника.
Під час укладання трудового договору працівник зобов'язується виконувати обов'язки, що входять до його трудової функції, особисто своєю працею. Натомість, укладаючи договір підряду, підрядник відповідає за кінцевий результат праці і може залучати до виконання роботи за договором інших осіб. У разі неналежного виконання трудових обов'язків працівник може бути притягнутий до дисциплінарної і матеріальної відповідальності. За договором підряду незалежно від того, хто допустив неналежне виконання договору (сам підрядник або субпідрядники), відповідальність перед замовником несе підрядник, що підписав договір.
Багато вчених як критерій розмежування трудового і суміжних із ним цивільно-правових договорів називають самостійність (або несамостійність) праці. У випадку несамостійної праці робочою силою працівника розпоряджається не сам працівник, а роботодавець у рамках підприємства, а у межах цивільно-правових відносин виконавець робіт за договором (підрядник, автор тощо) сам організовує працю, і на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку роботодавця.
У трудових договорах праця оплачується в різних формах саме за виконання працівником трудової функції у виробничому колективі залежно від фактично витраченої її кількості та якості. За договором підряду оплачується готовий результат праці підрядника, за договором доручення - виконання індивідуального конкретного завдання, за авторським договором - виконання у встановлений термін замовлення на створення будь-якого визначеного твору.
Характерною відмінністю Нуртдінова А.Ф., Чіканова Л.А. Співвідношення трудового та цивільного законодавства / / Новий ЦК РФ і галузеве законодавство. - М.: Юрист, 2006. - С. 12-16. цих видів договорів є те, що в цивільно-правових договорах має місце рівність сторін. У трудовому договорі переважають відносини підпорядкування працівника роботодавцю.
Трудове законодавство забезпечує особі, яка працевлаштовується на роботу за трудовим договором, низку істотних гарантій. Так, роботодавцю забороняється необґрунтовано відмовляти особі у прийомі на роботу; не допускається будь-яке пряме або непряме обмеження прав або встановлення переваг при прийомі на роботу з обставин, не пов'язаних із діловими якостями працівника (недопущення дискримінації); працівник має право на щорічну відпустку, соціальне страхування та інші трудові і соціально-побутові пільги і переваги. Особа, яка працює за цивільно-правовим договором, не має права на оплачувану іншою стороною договору відпустку на відміну від працівника, що працює за трудовим договором, якому щорічно надається відпустка.
Таким чином, трудовий договір відрізняється від цивільно-правових договорів тим, що працівник виконує роботу визначеного роду відповідно до його професії, спеціальності, посади і кваліфікації, здійснює визначену трудову функцію в діяльності підприємства, організації, або установи та дотримується режиму робочого часу, виконує визначену роботу і дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку. Роботодавець зобов'язаний забезпечити працівника роботою відповідно до його трудової функції, а також забезпечити умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, і вчасно виплачувати працівнику заробітну плату.
Розділ 2. Особливості прав та обов'язків сторін у цивільних договорах та аналогічних догов орах за трудовим законодавством
Визначимо особливі права та обов'язки сторін у цивільних договорах на підставі договору підряду та договорі найму.
Права та обов'язки сторін за договором підряду.
Підрядчик зобов'язаний виконати роботу, обумовлену договором, з своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не встановлене законом або договором.
Підрядчик, що виконує роботу з своїх матеріалів, відповідає за доброякісність матеріалів.Якщо робота виконується повністю або частково з матеріалу замовника, підрядчик відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядчик зобов'язаний дати замовникові звіт про використання матеріалів і повернути лишок матеріалу.
Підрядчик зобов'язаний вжити усіх заходів до забезпечення збереження ввіреного йому замовником майна і несе відповідальність за всяке упущення, що потягло за собою втрату або пошкодження цього майна. Організації Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. //Відомості Верховної Ради України - 2003 р. - № 40 - 44, Ст. 338,С-84. вправі в порядку і межах, встановлених законодавством України, видавати свої матеріали і устаткування промисловим підприємствам для виготовлення продукції за договором підряду.
В договорі крім інших умов, повинні бути передбачені норми витрати матеріалів, строки повернення лишків та основних відходів, а також відповідальність підрядчика за невиконання або неналежне виконання цих обов'язків.
Риск випадкової загибелі або випадкового псування матеріалів несе сторона, що надала матеріали.
Підрядчик Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. //Відомості Верховної Ради України - 2003 р. - № 40 - 44, Ст. 340,С-85. зобов'язаний своєчасно попередити замовника:
1) про недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від замовника;
2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконуваної роботи;
3) про наявність інших, не залежних від підрядчика обставин, що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи.
Коли замовник, незважаючи на своєчасне і обґрунтоване попередження з боку підрядчика, у відповідний строк не замінить недоброякісних або непридатних матеріалів, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підрядчик вправі, а за договором між соціалістичними організаціями зобов'язаний відмовитись від договору і стягнути понесені з вини замовника збитки. (ст. 341)
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядчикові без зволікання.
Права та обов'язки сторін договору найму (оренди) житла.
Наймачі . Костюченко О.Є. Трудовий договір чи найм: проблеми право розуміння /О.Є. Костюченко // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. - 2010. - № 2. - С. 174-183. та орендарі жилих приміщень зобов'язані також робити за власні кошти ремонт квартири, якщо це передбачено договором оренди; дотримувати умов безпечної експлуатації газового обладнання; своєчасно повідомляти власника про виявлені несправності, які порушують нормальну експлуатацію цього будинку або призводять до перевитрат тепла, газу, води, електроенергії; щороку, до початку опалювального сезону, здійснювати утеплення вікон, балконних і вхідних дверей квартири; своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найом чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.
Будь-кому забороняється зберігати в приміщеннях жилих будинків вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети. Не допускається виконання робіт та інші дії, що спричинюють псування приміщень, підвищений шум чи вібрацію, порушують умови проживання громадян. Використання телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів та інших гучномовних пристроїв дозволяється лише за умови зменшення звуку до ступеня, що не порушує спокою мешканців будинку. Від 23-ої до 7-ї години у будинку слід дотримуватися спокою. Утримання собак і кішок у квартирах дозволяється тільки за умови дотримання Правил утримання собак і кішок у містах та інших населених пунктах та якщо це передбачено договором оренди.
Наймачі та орендарі квартир зобов'язані : використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані, відшкодовувати наймодавцю (орендодавцю) у встановленому законом порядку збитки, пов'язані з пошкодженням квартири, жилого будинку і обладнання, заподіяним з вини наймача (орендаря) або осіб, які разом з ним проживають; при виїзді з членами родини із квартири відремонтувати за власні кошти приміщення і обладнання або відшкодувати вартість ремонту наймодавцю (орендодавцю) за його згодою і здати приміщення в належному вигляді, не гірше, ніж було надано йому. Вартість робіт, пов'язаних з поліпшенням упорядження квартири або встановленням нового обладнання, виконаних наймачем (орендарем), демонтаж якого неможливий без пошкодження квартири, відшкодуванню не підлягає.
Основні трудові обов'язки сторін трудового договору
Права й обов'язки сторін трудового договору становлять основу його змісту і визначаються як безпосередньо в договорі, так і законодавством на рівні централізованих і локальних норм.
До основних трудових обов'язків працівників відносяться: працювати чесно, сумлінно, дотримуватися дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу,підвищувати продуктивність праці, поліпшувати якість продукції, дотримуватися технологічної дисципліни, вимог охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії.
Спеціальні обов'язки Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971р. //Відомості Верховної Ради України - 1971р. -
№ 50,Ст.139.С .58 , в яких відображається специфіка виробництва конкретного підприємства або конкретної трудової функції, встановлюються нормативними актами (статутами про дисципліну; статутами підприємств; локальними актами про правовий статус окремих підрозділів, посадових осіб; наказами і розпорядженнями).
Всі обов'язки можна розподілити на дві групи: обов'язки щодо забезпечення конкретної трудової функції; обов'язки дотримуватися загальних правил поведінки, які забезпечують нормальний трудовий процес.
Обов'язки власника насамперед складаються з обов'язку забезпечити особам, працю яких вони використовують на договірній основі, соціальні, економічні гарантії і права, передбачені законом. Зокрема, всі власники
зобов'язані забезпечити розмір оплати праці найманих працівників всіх видів підприємств, не нижчий мінімальної заробітної плати, встановленої державою; забезпечити дотримання гарантій, встановлених для жінок у зв'язку з материнством, для неповнолітніх працівників; сплачувати обов'язкові страхові внески за працюючих громадян до Фонду соціального страхування і Пенсійного фонду України та ін. Власник -зобов'язується забезпечити працівнику умови праці, забезпечувати його сировиною,устаткуванням, робочим інструментом, забезпечувати охорону речей працівника під час його роботи. Важливим обов'язком власника є обов'язок своєчасно виплачувати працівнику заробітну плату, надавати оплачувану щорічну відпустку зі збереженням місця роботи, надавати інші, передбачені законодавством та колективним договором відпустки (навчальні, соціальні, у певних випадках -- без збереження заробітної плати).
Управління підприємством здійснюється відповідно до його статуту на основі поєднання прав власника з господарського використання майна і принципів самоврядування трудового колективу. Власник здійснює свої права на управління підприємством безпосередньо або через уповноважений ним орган. На державному підприємстві уповноваженим власником органом виступає керівник підприємства.
Главою адміністрації Закон України "Про підприємства" від 27 березня 1991 p Ст.16.С-2. є керівник підприємства, який безпосередньо наймається (призначається, обирається) власником .На підприємствах, що знаходяться у державній власності, прийом на роботу керівника підприємства здійснюється виключно шляхом укладення контракту . Керівник Постанова Кабінету Міністрів України "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності" від 19 березня 1993 p. // ЗП України. -- 1993. -- №6. -- Ст. 121.С-9. в свою чергу призначає на посади усіх підлеглих йому членів адміністрації (заступників керівника підприємства, керівників і фахівців підрозділів апарату управління і структурних підрозділів підприємства, майстрів і старших майстрів).
Правове становище адміністрації подвійне. З одного боку, кожний член адміністрації укладає трудовий договір з керівником, як органом, уповноваженим власником. Це означає, що кожний представник адміністрації зобов'язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку як звичайний працівник. З іншого боку, трудові обов'язки адміністрації складаються з організації праці на даному підприємстві. Адміністрація зобов'язана так організувати роботу на підприємстві, щоб створити умови для забезпечення трудової дисципліни, зростання продуктивності праці, якості продукції, зрештою, для безперебійної роботи підприємства. Для здійснення цих обов'язків власник наділяє адміністрацію владно-розпорядними повноваженнями. Адміністрація має право вимагати від працівників виконання їхніх трудових обов'язків, розпоряджень адміністрації, а також застосовувати до них заходи заохочення або дисциплінарного стягнення.
Певну специфіку мають основні трудові обов'язки державних службовців.
Правовий статус Президента України, Голови Верховної Ради України, його заступників, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, голів і членів Конституційного Суду, Верховного Суду, Вищого арбітражного суду України, Генерального прокурора України і його заступників регулюється
Конституцією України і спеціальними законами України.
Щодо інших категорій державних службовців, то, згідно із законом, їхні основні трудові обов'язки включають: дотримання Конституції та інших актів законодавства України;
забезпечення ефективної роботи і виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина; забезпечення державної таємниці тощо.
Конкретні трудові обов'язки окремих категорій працівників передбачаються спеціальними статутами, положеннями про дисципліну і посадовими інструкціями.
Розділ 3. Відповідальність сторін за цивільними договорам и та за трудовим законодавством
Цивільно-правова відповідальність - установлена законом негативна реакція держави на цивільне правопорушення, що виявляється в позбавленні особи певних цивільних прав чи накладенні на неї обов'язків майнового характеру. Вона є однією з форм державного примусу, оскільки пов'язана з застосуванням санкцій майнового характеру, спрямованих на відновлення порушених прав і стимулювання нормальних ринкових відносин, і полягає у стягненні неустойки, штрафу або пені. Підставами для цивільно-правової відповідальності є: наявність майнової шкоди (у грошовому виразі - майнових збитків); протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); вина; причинний зв'язок між збитком і протиправною поведінкою. Тільки сукупність зазначених умов дає підставу для притягнення Аленина І.В. Інтеграція цивільно-правових та трудових договірних зобов'язань / / Кадровий портал. - 2007. - № 12. - С. 21-22. до цивільно-правової відповідальності. Під майновою шкодою слід розуміти будь-яке зменшення наявного майна або неодержання доходів; грошовий вираз майнової шкоди називають іще збитками. Збитки поділяються на два види: позитивна шкода (будь-яке зменшення наявного майна) і упущена вигода (неодержані доходи, що їх мав би одержати кредитор, якби зобов'язання було виконане). Відповідальність настає лише за умови, що дії чи бездіяльність, якими вчинено договірну чи позадоговірну шкоду, є протиправними або забороненими законом. Загальним принципом цивільно-правової відповідальності є принцип вини, тобто відповідальність настає лише за вини заподіювача шкоди. Вину визначають як психічне ставлення особи до своєї протиправної дії. На відміну від кримінального законодавства, цивільне законодавство встановлює презумпцію вини боржника, тобто особа, яка не виконала зобов'язання або вчинила позадоговірну шкоду, вважається винною, поки не доведе протилежного. Вина може бути у формі умислу (коли правопорушник передбачає негативні наслідки своєї протиправної поведінки та бажає їх настання або ставиться до їх настання байдуже) чи необережності (передбачення настання негативних наслідків своєї протиправної дії, але з легковажним наміром їх відвернути, уникнути, себто правопорушник не бажає настання цих негативних наслідків). Умовою цивільно-правової відповідальності є також наявність причинного зв'язку між протиправною дією боржника і тим негативним наслідком, що настав через цю протиправну дію.
Різновидностями цивільно-правової відповідальності є:
- основна й субсидіарна (додаткова);
За деякі дії цивільно-правова відповідальність може накладатися без вини, якщо вона обумовлена законом чи угодою. Зокрема, до них слід віднести такі випадки:
- за невиконання грошового зобов'язання;
- зберігача за втрату, недостачу чи пошкодження майна;
- за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Договірна відповідальність настає в разі порушення договору. Позадого
Порівняльна характеристика цивільних договорів з аналогічними трудовими договорами за трудовим законодавством курсовая работа. Государство и право.
Контрольная Работа На Тему Основні Задачі Аудиту
Дипломная работа: Сексуальное насилие над детьми. Выявление, профилактика, реабилитация потерпевших.
Первая Помощь При Анафилактическом Шоке Реферат
Реферат: Islamic Art And Architecture Essay Research Paper
Реферат Об Учреждении Храма
Статья На Тему Тирания
Требования К Эссе По Философии
Курсовая работа по теме Проектирование электротехнического участка пассажирского предприятия 152 автобуса ЛИАЗ 5256
Курсовая Работа На Тему Психологические Особенности Социально-Личностной Компетенции
Реферат: Интернет как инструмент совершения компьютерных преступлений
План Сочинения На Тему Гроза Островского
Курсовая работа: Финансовый леверидж в системе управления предприятием
Курсовая Работа Нижнее Белье
Дипломная работа по теме Психологические особенности молодости
Сочинение На Тему Добрые Слова Сочуна
Дипломная работа по теме Рекламный менеджмент организации
Курсовая работа: Особенности организации и перспективы развития паломнического туризма
Шпаргалка: Ответы по госам огау. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная работа по теме Характеристики насосів та волокнистих препрег
Реферат Физкультуре Тему Физическая Культура
Виды права собственности в зависимости от числа собственников. Индивидуальная (персональная) и общая собственность - Государство и право контрольная работа
Необходимость подготовки в России специальных межевых кадров в конце XVIII - начала XIX веков - Геология, гидрология и геодезия реферат
Конфиденциальная информация в правовом поле - Государство и право курсовая работа