Попроцесний метод калькулювання собівартості продукції - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Попроцесний метод калькулювання собівартості продукції

Поняття методу калькулювання за процесами. Характеристика незавершеного виробництва, сутність умовних (еквівалентних) одиниць продукції. Багатопродуктовий процес виробництва, його складові. Методи розподілу комплексних витрат. Калькулювання методом FIFO.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міністерство освіти і науки, сім'ї, молоді та спорту
ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва»
Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту
З дисципліни «Управлінський облік II»
На тему: «Попроцесний метод калькулювання собівартості продукції»
1. Теоретичні основи методу калькулювання за процесами
1.1 Порівняльна характеристика позаказного та попроцесного методів калькулювання
1.2 Сутність методу калькулювання за процесами
1.3 Характеристика звіту про виробництво
2. Вплив незавершеного виробництва на попроцесне калькулювання
2.1 Характеристика незавершеного виробництва та сутність умовних (еквівалентних) одиниць продукції
2.2 Калькулювання методом середньозваженої
2.4 Порівняльна характеристика методів середньозваженої та FIFO
3. Багатопродуктовий процес виробництва і виробництва з багатьма підрозділами
3.1 Сутність багатопродуктового процесу виробництва та його складові
3.2 Методи розподілу комплексних витрат
3.3 Комплексні виробничі ресурси і виробництва з багатьма підрозділами
попроцесний калькулювання собівартість
В умовах переходу до ринкової економіки собівартість продукції є найважливішим показником виробничо-господарської діяльності підприємств. Обчислення цього показника необхідно для: оцінки виконання плану по даному показнику і його динаміки; визначення рентабельності виробництва й окремих видів продукції; здійснення внутрішньовиробничого госпрозрахунку; виявлення резервів зниження собівартості продукції; обчислення національного доходу в масштабах країни; розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки, технології, організаційно-технічних заходів; обґрунтування рішень про виробництво нових видів продукції й зняття з виробництва застарілих.У вітчизняній практиці облік витрат на виробництво й калькулювання собівартості продукції є складовою частиною загальної єдиної системи бухгалтерського обліку. Якщо раніше обліку витрат особливу увагу приділяли лише на великих підприємствах, то зараз в умовах ринкової економіки, внаслідок посилення конкуренції, ускладнення виробничих процесів цей напрямок обліку стає усе більш актуальним для малих і середніх підприємств і організацій. І необхідно вибирати ту систему калькулювання собівартості продукції, що підходить даному підприємству дивлячись на його спеціалізацію, виробництво, технологію та інше. В цьому і проявляється актуальність даної теми.Мета курсової роботи - розглянути порядок формування собівартості продукції за допомогою попроцесного методу калькулювання.Об'єктом дослідження являється собівартість продукції.При написанні роботи ми поставили перед собою такі завдання:
1. Описати основні риси попроцесного виробництва і пов'язані з ним потоки витрат.
2. Пояснити сутність незавершеного виробництва та визначити його вплив на попроцесне калькулювання.
3. Дати визначення умовних одиниць випуску і пояснити їхню роль у попроцесному калькулюванні.
4. Пояснити різницю між методом середньозваженої та методом ФІФО.
5. Підготувати цеховий звіт про виробництво методом середньозваженої.
6. Підготувати цеховий звіт про виробництво методом ФІФО.
7. Пояснити, яким чином нерівномірне використання виробничих ресурсів та багатоцехова структура впливають на попроцесне калькулювання.Даним питанням займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені: Друрі К., Бутинець Ф., Голов С., Хенсен Дон Р., Карпова Т. П., Наумова Н. А., Аврова І. А. та інші.
1. Теоретичні основи методу калькулювання за процесами
1.1 Порівняльна характеристика позаказного та попроцесного методів калькулювання
Позаказна і попроцесна калькуляції витрат - це два загальні методи для визначення собівартості одиниці продукції. Позаказна система калькулювання витрат використовується там, де одночасно задіяні декілька видів робіт або типів продукції. Прикладами галузей промисловості, де зазвичай використовується позаказна система калькулювання витрат, являються виробництво меблів, виготовлення спеціальної друкарської продукції, кораблебудування і багато інших видів послуг, що надаються організаціями.По контрасту, калькулювання витрат за процесами найширше застосовується в галузях промисловості, що виробляють в основному однакову (однорідну) продукцію на постоянній основі, таку як цеглу, кукурудзяні пластівці або папір. Попроцесне калькулювання витрат, зокрема, використовується компаніями, які переробляють основні сировинні матеріали в однорідну продукцію, наприклад, Reynolds Aluminum(алюмінієві форми), Scott Paper(туалетний папір), General Mills(борошно), Exxon(бензин і олія), Coppertone(сонцезахисний крем) і Kellogg(сніданки із злаків). Крім того, попроцесна калькуляція витрат іноді використовується в компаніях, що займаються складанням. Форма калькуляції витрат за процесами може використовуватися комунальними підприємствами що постачають газ, воду і електрику. У цьому питанні нашою метою є пояснення того, як калькуляція собівартості продукції працює в системі попроцесного калькулювання витрат.
Порівняння розрахунку позаказного і попроцесного калькулювання витрат
У певному відношенні калькулювання витрат за процесами дуже схоже на калькулювання витрат на замовлення, а в якомусь відношенні вони різні. У цьому питанні ми сконцентруємося на загальних рисах і відмінностях, щоб мати основу для детального обговорення попроцесного калькулювання витрат, представленого нижче.
Схожі риси позаказного і попроцесного калькулювання витрат
Схожі риси між позаказним і попроцесним калькулюванням витрат можуть бути представлені таким чином.1. Обидві системи мають однакові цілі - віднесення витрат на сировину і матеріали, витрат праці і накладних витрат на продукцію для використання механізму розрахунку витрат на одиницю продукції.2. Обидві системи використовують однакові базові рахунки виробничих витрат, включаючи накладні виробничі витрати, сировину, незавершене виробництво і готову продукцію.3. Потік витрат через рахунки виробничих витрат в основному однаковий для обох систем.
Різниця між попроцесним і позаказним калькулюванням витрат
Відмінності між калькулюванням витрат на замовлення і за процесами пов'язана з двома чинниками. Перший: потік одиниць продукції при системі попроцесного калькулювання витрат є більш менш постійним, другий: одиниці готової продукції не відрізняються один від одного. При попроцесному калькулюванні витрат немає сенсу намагатися ідентифікувати витрати на сировину і матеріали, витрати праці і накладні витрати з певним замовленням, що поступив від споживача (як це можна зробити із позаказним калькулюванням витрат), оскільки окреме замовлення - одне з багатьох із безперервного потоку, по суті, однакових одиниць продукції, які сходять з виробничих ліній. При попроцесному калькулюванні витрат ми акумулюємо витрати, понесені в певному підрозділі, а не по окремому замовленню і відносимо ці витрати на усі одиниці продукції, які проходять через цей підрозділ за певний період.Інші відмінності між двома системами калькулювання витрат полягають в тому, що відомість собівартості замовлення не використовується для попроцесного калькулювання витрат, оскільки основним пунктом для цієї системи калькулювання витрат є виробничі підрозділи. Замість використання відомостей собівартості замовлення використовується звіт про виробництво по кожному підрозділу, в якому виконуються відповідні дії над продукцією, що виробляється. Звіт про виробництво має декілька функцій. Він дає цифру загальної кількості одиниць продукції, яка проходить через виробничий підрозділ упродовж певного періоду і також дозволяє робити калькуляцію витрат на одиницю продукції. Крім того, він показує, які витрати були нараховані на підрозділ і яким чином ними розпорядилися. Звіт про виробництво підрозділу - ключовий документ в системі попроцессного розрахунку витрат. [5, с. 180-181]
Основні відмінності між позаказною і попроцесною калькуляцією витрат
1. Різні замовлення виконуються упродовж певних періодів, і по кожному замовленню існують різні виробничі вимоги.
1. Один і той же продукт робиться на постійній основі або упродовж тривалого періоду. Усі одиниці зробленої продукції ідентичні.
2. Витрати акумулюються по окремих замовленнях.
2. Витрати акумулюються по виробничому підрозділу.
3. Відомість собівартості замовлення є ключовим документом, що дозволяє контролювати накопичення витрат по замовленнях.
3. Звіт про виробництво підрозділу є ключовим документом, що представляє витрати по підрозділу і визначальним, яким чином ці витрати відносяться на одиницю продукції.
4. Витрати на одиницю продукції розраховуються по замовленнях у відомості собівартості замовлення.
4. Витрати на одиницю продукції розраховуються в звіті про виробництво підрозділу.
Деякі типи технологічного середовища можуть вимагати застосування змішаної системи калькулювання, тобто поєднання як позамовного, так і попроцесного підходів.Розглянемо приклад компанії Healthblend Nutritional Supplements детальніше. Як видно з листа, надісланого консультантом (Додаток А), на підприємстві існує три процеси, кожен з яких зосереджено у виробничому секторі. В цеху підготовки матеріалу прямі витрати на оплату праці пов'язані з підготовкою відповідних трав'яних препаратів, вітамінів, мінералів і "неактивних" матеріалів (як правило, це кукурудзяний крохмаль), які йдуть на виготовлення ліків. Необхідна кількість матеріалів відмірюється і змішується в міксері з метою утворення суміші необхідної якості. Коли змішування закінчено, суміш передається до цеху інкапсуляції. На цьому етапі суміш вітамінів, мінералів чи рослинних препаратів завантажується в машину, яка заповнює сумішшю половину желатинової капсули. Заповнена половинка капсули вкладається в другу половинку і капсула безпечно запечатується. Цей процес повністю механізований. Накладні витрати на цьому етапі складаються з амортизації обладнання, витрат на обслуговування обладнання, технічний нагляд, доплат до зарплати, витрат на електроенергію та опалення. Останній цех - цех пакування. Наповнені капсули транспортуються до цього цеху, завантажуються в бункер і автоматично відлічуються в належну тару. Заповнені пляшки автоматично закупорюються, і робітник вручну пакує необхідну кількість пляшок у тару, після чого коробки з пляшками відвантажуються в роздрібну мережу.Тепер поглянемо на компанію Healthblend з точки зору бухгалтерського обліку. Припустимо, компанія Healthblend має лише один цех підготовки матеріалу, через який ідуть усі три продуктові лінії. Оскільки продуктові лінії суттєво відрізняються між собою з погляду матеріальних витрат, акумулювання матеріальних витрат за процесами не здається виправданим. Більш точного калькулювання собівартості можна досягти шляхом акумулювання собівартості нарівні партії виробів. У цьому випадку прямі витрати на оплату праці і накладні витрати все ж можна акумулювати за процесами, але прямі матеріальні витрати будуть віднесені на партії виробів з використанням позамовного підходу. Однак пам'ятайте, що навіть за умов подібної зміни система калькулювання за процесами буде застосовуватися для цехів інкапсуляції та пакування. У цих двох цехах кожний продукт одержує однакову частку матеріальних витрат, витрат на оплату праці і накладних витрат.Даний приклад демонструє, що деякі типи технологічного середовища можуть вимагати застосування змішаної системи калькулювання, тобто поєднання як позамовного, так і попроцесного підходів. Використання процедур калькулювання за замовленнями для віднесення на продукцію матеріальних витрат і попроцесного підходу для віднесення на продукцію конверсійних витрат відомо як калькулювання собівартості за циклами обробки (operation costing). Також можуть використовуватися й інші типи змішаних систем. Наведений приклад також свідчить, що в рамках однієї фірми можна використовувати більш ніж одну систему калькулювання собівартості. Саме так відбувається, коли компанія Healthblend використовує калькулювання собівартості за циклами обробки для цеху підготовки матеріалу і попроцесне калькулювання для двох інших цехів.
Основний принцип полягає в тому, що система калькулювання повинна відповідати природі операцій. Системи калькулювання за замовленнями і за процесами придатні для середовища чистого позамовного та попроцесного виробництв відповідно. Тим часом існує багато ситуацій, коли ефективним може виявитися застосування комбінації цих двох систем. [18, с. 219-220]
1.2 Сутність методу калькулювання за процесами
Система попроцесного калькулювання собівартості застосовується в тих виробництвах, де серійно або масово роблять одноманітну або приблизно однакову продукцію, або мають безперервний виробничий цикл. Попроцесне калькулювання витрат використовують і ті підприємства, технологія яких передбачає виконання кожним виробничим підрозділом окремої частини виробничого процесу і пересування продукту від однієї операції до іншої у міру обробки. Останній підрозділ закінчує виробництво і здає продукцію на склад готових виробів. Витрати узагальнюють за певний період часу по виробничих підрозділах безвідносно до виробів.До таких виробництв відносять хімічну, нафтопереробну, текстильну, цементну і інші галузі промисловості серійного і масового типу виробництва, а також підприємства добувної галузі, электро- і теплостанцій, здобич будівельних матеріалів і окремі види виробництв товарів народного споживання. [ 9 с. 203-204]Суть попроцесного методу полягає в тому, що прямі і непрямі витрати враховуються по статтях калькуляції на увесь випуск продукції. У зв'язку з цим середню собівартість одиниці продукції визначають діленням суми усіх зроблених за місяць витрат (в цілому по підсумку і по кожній статті) на кількість готової продукції за цей же період. Об'єкти обліку витрат часто співпадають з об'єктами калькуляції. Основні особливості цього методу :
1) Облік виробничих витрат здійснюють по підприємству в цілому або по підрозділах(цехам), тобто безвідносно до окремих видів продукції.2) Витрати списуються за календарний період(тиждень або місяць), а не за час, необхідний для завершення окремого замовлення.3) Відкриття окремих рахунків по рахунку "Основне виробництво" здійснюється для кожного підрозділу.
При попроцесному методі виконується наступна послідовність обліку :
1. Документування і облік витрат по елементах(по прямих витратах).2. Документування і облік витрат, відношуваних на комплексні статті(у зв'язку з необхідністю обліку витрат на допоміжні виробництва і витрат на управління).3. Розподіл витрат по процесах.4. Визначення загальної величини витрат за місяць.5. Розподіл витрат (робиться у тому випадку, якщо облік організовується не по виробництву в цілому, а по окремих процесах).
Рис. 1.2.1. Розподіл витрат при попроцесному калькулюванні [1, с. 46-47]
Облік витрат за цим методом здійснюється таким чином:
1. Для обліку витрат по всій кількості однорідних виробів відкривається і ведеться рахунок "Основне виробництво". За наявності переділів откриваются субрахунку по кількості переділів. На рахунку "Основне виробництво" відбиваються усі виробничі витрати.2. За наявності незавершеного виробництва здійснюється розрахунок його вартості, величина якого залишається як сальдо по рахунку "Основне виробництво". Окремі види виробництв незавершеного виробництва не мають. Наприклад, видобуток вугілля, нафтовидобуток, виробіток електроенергії, транспортні перевезення.3. Фактична собівартість готової продукції обчислюється з урахуванням незавершеного виробництва і списується з рахунку "Основне виробництво" на рахунок "Готова продукція".4. Фактична собівартість одиниці продукції визначається шляхом ділення фактичних витрат по випуску продукції на кількість випущеної продукції, при цьому за наявності незначних відмінностей у видах продукції застосовують поняття "Умовної одиниці готової продукції". [12, с. 14]
У компанії з попроцесним середовищем вироби, як правило, проходять через кілька підрозділів обробки продукції; у кожному підрозділі і на рівні кожного технологічного процесу існує операція, що наближає продукт на крок до його кінцевого вигляду. Проходження кожного з цих підрозділів пов'язане з необхідністю матеріальних витрат, витрат на оплату праці та накладних витрат. Коли окремий процес закінчено, частково виготовлений продукт передається до наступного підрозділу. Після проходження останнього підрозділу готовий продукт передається на склад. [18, с. 220]Наприклад, фабрика по виробництву картопляних чіпсів компанії Nelley's має три виробничі підрозділи: один по підготовці картоплі, один по приготуванню і один для інспекції і упаковки (рис. 1.2.2.). Цегляний завод може мати два виробничі підрозділи: один для змішування і формування глини в цеглу і один для випалення сформованих цеглин. Компанія може мати таку кількість виробничих підрозділів, яка потрібна для процесу виробництва або надання послуг. [5, с.182 ]Виробничий процес на Healthblend Nutritional Supplements -- це приклад послідовної обробки (sequential processing). При послідовній обробці одиниці продукції повинні пройти один процес, перш ніж їх буде передано до наступного. На рис. 1.2.3. наведено послідовну модель виробництва мінеральних препаратів, гербопрепаратів та вітамінів компанією Nutritional.
Рис. 1.2.2. Виробничі підрозділи послідовної обробки компанії Nelley's
Рис. 1.2.3. Послідовна обробка компанії Nutritional.
Інша схема обробки -- це паралельна обробка (parallel processing). У цій схемі для виготовлення кінцевого продукту необхідні два чи більше паралельних процеси. Частково завершені одиниці продукції (наприклад, два вузли) можуть виготовлятися одночасно в різних технологічних процесах, після чого передаватися на заключну операцію. Для прикладу можна розглянути виготовлення вінчестерів для персональних комп'ютерів. У рамках однієї послідовності процесів виготовляються пристрої записуючих головок та картридж дисків, після чого відбувається їх складання і тестування.Виготовлення і складання записуючих головок та картриджів дисків.1. Тестування записуючих головок та картриджів дисків.2. Виготовлення печатних плат.3. Тестування печатних плат.
У рамках другої послідовності процесів виготовляються і тестуються печатні плати. В рамках останнього процесу складаються ці два головні вузли, утворюючи кінцевий продукт. Цей тип обробки зображено на рис. 1.2.3. Також потрібно зверніть увагу, що процеси 1 і 2 можуть відбуватися незалежно від (чи іти паралельно до) процесів 3 і 4.
Існують також і інші форми паралельної обробки (рис.1.2.5). Проте незалежно від форми обробки, всі виготовлені одиниці продукції мають спільні властивості. Оскільки одиниці однорідні і проходять ті ж самі операції в рамках кожного з процесів, кожна одиниця, виготовлена в даний період, повинна одержати однакову порцію витрат. Щоб зрозуміти, як розраховується собівартість одиниці продукції, необхідно спочатку розібратися, що таке потоки виробничих витрат у компанії, яка використовує систему калькулювання за процесами. [18, с. 220-221]
Рис. 1.2.5. Варіанти руху матеріалів і напівфабрикатів по переділам [12, с. 17]
Потік сировини і матеріалів, витрат праці і накладних витрат
Накопичення витрат в системі попроцесного калькулювання простіше, ніж в системі калькулювання за замовленнями. У системі попроцесного калькулювання замість перенесення витрат на сотні різних особистих замовлень витрати відносяться тільки на виробничі підрозділи.Модель Т-подібних рахунків для обліку потоків сировини і матеріалів, витрат праці і накладних витрат в системі калькулювання за процесами представлена на рис. 1.2.6. На цьому рисунку необхідно виділити декілька ключових моментів. В першу чергу потрібно звернути увагу на те, що кожним виробничим підрозділом ведеться окремий рахунок незавершеного виробництва. На відміну від цього, в системі позаказного калькулювання витрат може бути всього один рахунок по незавершеному виробництву для усієї компанії. Далі необхідно звернути увагу, що завершене виробництво першого виробничого підрозділу (підрозділи А на рисунку) переносится на рахунок незавершеного виробництва другого виробничого підрозділу (підрозділи Б), де відбувається подальша робота. Після завершення цієї роботи готова продукція переноситься на рахунок "Готова продукція". (На рис. 1.2.6. ми представляємо тільки два виробничих підрозділи, але в компанії їх може бути більше.)Нарешті, необхідно відмітити, що сировина і матеріали, витрати праці і накладні витрати можуть додаватися у будь-який виробничий підрозділ - не лише вперше. Витрати по рахунку "Незавершенное виробництво" в підрозділі Б складатимуться з сировини і матеріалів, витрат праці і накладних витрат, понесених підрозділом Б, плюс витрати, що відносяться до частково завершеної продукції, перенесеної з підрозділу А (під назвою "Перенесені витрати").
Рис. 1.2.6. Модель Т-подібного обліку потоку попроцесних витрат [5, с. 182-183]
Рахунки при використанні системи калькулювання за процесами
Потоки виробничих витрат для компанії, що застосовує систему калькулювання за процесами, в основному такі ж самі, як і для компанії, яка застосовує систему калькулювання за замовленнями. Після придбання матеріалів їхня вартість надходить на рахунок "Сировина і матеріали". У такий же спосіб вартість матеріалів, витрати на оплату праці і розподілені накладні витрати переходять на рахунок "Незавершене виробництво". Після завершення процесу виробництва витрати на виробництво продукції включаються до рахунку "Готова продукція". І нарешті, коли товари продано, собівартість проданих товарів списується на рахунок "Собівартість реалізованої продукції". Проводки при цьому майже не відрізняються від проводок при використанні системи калькулювання за замовленнями.
Хоч потоки витрат при використанні систем позамовного і попроцесного калькулювання майже не відрізняються, деякі відмінності все ж існують. При калькулюванні за процесами кожний цех має свій власний рахунок "Незавершене виробництво". Після того, як одиниці продукції проходять один підрозділ, вони передаються до наступного підрозділу. Рис. 1.2.7. демонструє цю модель на прикладі компанії Healthblend Nutritional Supplements. Також необхідно звернути увагу на те, що виготовлення продукту (наприклад, вітамінів) починається в цеху підготовки, де необхідна кількість вітамінів, мінералів та "неактивних" матеріалів відбирається і змішується. Реєструються і відносяться на рахунок "Незавершене виробництво" даного цеху також і прямі витрати на оплату праці, і розподілені накладні витрати, пов'язані з роботою цеху.
Коли суміш добре перемішано, вона передається до цеху інкапсуляції, де капсули наповнюються цією сумішшю. Після цього наповнені капсули передаються до пакувального цеху. Там капсулами наповнюють пляшки, після чого ці пляшки пакують у коробки. Важливо розуміти, що в такій схемі продукт передається з цеху до цеху, тож всі витрати відносяться саме на продукт. У кінці всього процесу всі виробничі витрати концентруються в останньому цеху (в нашому випадку -- пакувальному), в готовому продукті.
Давайте віднесемо витрати на відповідні цехи і відстежимо їх за рахунками. Наприклад, припустимо що компанія Healthblend планує виготовити 2 000 пляшок мультивітамінів з такими витратами:
Рис. 1.2.7. Потік виробничих витрат через рахунки компанії, яка використовує систему калькулювання за процесами
Коли мультивітамінна суміш передається до цеху інкапсуляції з цеху підготовки, її собівартість вже становить $2 200. Ці $2 200 -- собівартість попереднього процесу або трансфертні витрати, тобто окремий елемент собівартості для наступного процесу (цеху інкапсуляції) і розглядається як різновид прямих матеріальних витрат. Ви можете вважати, що цех інкапсуляції "купує" вітамінну суміш у цеху підготовки. Потім процес інкапсуляції додає $1 560 від самого процесу інкапсуляції, після чого передає готові капсули та їхню собівартість $3 760 ($2 200 від процесу підготовки матеріалу і $1 560 від процесу інкапсуляції) до цеху пакування. Тепер цех пакування розглядає собівартість попереднього процесу $3 760 як прямі матеріальні витрати і додає до собівартості продукту ще $1 700 власних витрат, що становить загальну суму витрат $5 460. Упаковані пляшки передаються до складу готової продукції разом із $5 460 виробничих витрат. За умов виготовлення 2 000 пляшок виробничі витрати на виробництво однієї пляшки становлять $2,73 ($5 460/2 000).При передачі суміші з цеху підготовки до цеху пакування робиться така проводка:
«Незавершене виробництво» (цех інкапсуляції)
«Незавершене виробництво» (цех підготовки матеріалу)
Аналогічно виконується проводка, які відображає перенесення собівартості процесу інкапсуляції до витрат процесу пакування:
«Незавершене виробництво» (цех пакування)
«Незавершене виробництво» (цех інкапсуляції)
Нарешті, коли запаковані у відповідну тару вітаміни надсилаються до складу готової продукції, робиться така проводка:
«Незавершене виробництво» (цех пакування)
Витрати, які переносяться з попереднього процесу до наступного (наприклад, з цеху інкапсуляції до цеху пакування), називаються собівартістю попереднього процесу (transferred-in costs). З точки зору наступного процесу ці витрати - різновид прямих матеріальних витрат. [18, с. 221-223]
1.3 Характеристика звіту про виробництво
При використанні системи калькулювання за процесами витрати акумулюються по підрозділах за період часу. Звіт про виробництво (production report) -- це документ, що підсумовує виробничу діяльність, яка відбувається в цеху за певний період. Звіт про виробництво містить інформацію про собівартість попереднього процесу для кожного цеху, а також інформацію про витрати, які було додано кожним з цехів, такі як прямі матеріали, пряма праця і накладні витрати. Він є допоміжним журналом до рахунку "Незавершене виробництво" при використанні системи калькулювання собівартості за процесами такою ж мірою, як відомість обліку витрат на замовлення є допоміжним журналом до рахунку "Незавершене виробництво" при використанні системи калькулювання за замовленнями.
Звіт про виробництво надає інформацію про показники роботи підрозділу в натуральному вимірі та пов'язані з виготовленням продукції в даному підрозділі витрати. Тому звіт про виробництво складається з двох розділів: розділу кількісних показників випуску та розділу, що надає інформацію про витрати. Розділ кількісних показників випуску складається з двох частин:
1) одиниці продукції, що підлягають обліку;
Відповідно розділ, що надає інформацію про витрати, складається з підрозділів:
1) відстежує рух продукції через цех;
2) ідентифікує витрати, пов'язані з роботою цеху;
3) надає розрахунки собівартості одиниці продукції;
4) виявляє розподілення витрат цеху за звітний період (між готовою продукцією і незавершеним виробництвом). [18, с. 223]
П'ять етапів складання звіту про виробництво
Пригадаємо, що звіт про виробництво є підсумком витрат і виробничої діяльності цеху за період часу. Загальна його модель описується такими п'ятьма кроками:
2. Обчислення кількості умовних одиниць.
3. Обчислення собівартості одиниці продукції.
4. Оцінка запасів (продукції, переданої з цеху та незавершеного виробництва на кінець періоду).
5. Звірка собівартості. [18, с. 227]
Мета першого етапу -- відстежити кількість фізичних одиниць продукції. Фізичні одиниці -- це не еквівалентні одиниці; це одиниці, що можуть перебувати на будь-якому етапі виробничого процесу. Аналіз фізичного потоку одиниць, як правило, виконується шляхом підготовки таблиці розрахунку фізичних одиниць (physical flow schedule). Коли ми володіємо інформацією, що надається в таблиці розрахунку фізичних одиниць, ми можемо визначити кількість умовних одиниць випуску (крок 2). Для того, щоб обчислити собівартість одиниці продукції, крім показника випуску продукції за певний місяць, нам необхідно розрахувати виробничі витрати за цей місяць. Ці підрахунки проводять на 3 кроці.Метою 4 кроку є визначення оцінки запасів, тобто продукції, переданої з цеху та незавершеного виробництва на кінець періоду.Після завершення 5 кроку, який називається «звірка собівартості», можна вже складати звіт про виробництво.Детальніше всі ці кроки описані в наступному розділі при складанні звіту про виробництво методом середньозваженої та методом ФІФО.
Метою звіту про виробництво є коротке представлення для керівництва усієї діяльності підрозділу, пов'язаної з урахуванням незавершеного виробництва за певний період. Ця діяльність включає виробництво одиниць продукції і витрати, які проходять через рахунок незавершеного виробництва, як показано на рис. 1.3.1., по кожному виробничому підрозділу готується окремий звіт про виробництво.
Раніше, коли ми визначали відмінності між позаказним і попроцесним калькулюванням витрат, то стверджували, що звіт про виробництво в системі попроцесного калькулювання витрат використується замість відомості розрахунку собівартості замовлення в системі калькулювання витрат за замовленнями. Звіт про виробництво - ключовий управлінський документ. Він містить три окремі частини, які все ж пов'язані між собою.
1. Звіт про випуск продукції, відбиваючий потік одиниць через підрозділ і розрахунок еквівалентних одиниць.
2. Розрахунок витрат на еквівалентну одиницю.
3. Звіряння усіх потоків витрат, що поступають в підрозділ і виходять з підрозділу протягом певного періоду.
Рис. 1.3.1. Місце звіту про виробництво по відношенню
2. Вплив незавершеного виробництва на попроцесне калькулювання
2.1 Характеристика незавершеного виробництва та сутність умовних (еквівалентних) одиниць продукції
Будь-який продукт чи послуга, які є в основному однорідними і виготовляються чи надаються з певною періодичністю, можуть потребувати калькулювання за процесами. Розглянемо три фірми: сервісну фірму, JIТ-орієнтовану виробничу фірму і традиційну виробничу фірму.
Обробка чеків у банку, очищення зубів у кабінеті стоматолога, авіаційні перевезення між Калгарі і Вінніпегом, сортування листів відповідно до поштового коду, прання і прасування білизни -- все це приклади однорідних послуг, які надаються з певною періодичністю. Хоч не можна здійснювати "складування" послуг, проте сервісні компанії можуть мати рахунки незавершеного виробництва. Наприклад, група податкових декларацій на кінець звітного
Попроцесний метод калькулювання собівартості продукції курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Пособие по теме План роботи практичного психолога дошкільного навчального закладу на 2009 – 2010 навчальний рік
Сочинение Миниатюра Капитанская Дочка
Эссе О Волшебных Сказках Толкин
Реферат: Изменение функций сенсорных систем на разных возрастных этапах. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Маяковский после октября
Дипломная работа: Договор купли-продажи
Реферат по теме Theoretical and methodological aspects of translation
Реферат: Томирис
Реферат по теме Проблемы становления концепции юридического сопровождения
Контрольная работа по теме Регенерація тканин людини. Алергічні реакції організму
Реферат: Политиология
Реферат по теме Средства защиты данных
Деньги как объект психологических исследований
Реферат по теме Анализ техники и методика обучения прыжкам в длину
Реферат по теме Окончание Великой Отечественной Войны. Капитуляция Японии
Как Писать Диссертацию Магистерскую План
Контрольные Работы 5 Класс Дорофеев Шарыгин
Конспекты лекций: Аналитическая психология
Дипломная работа по теме Анализ коммерческой деятельности предприятия торговли
Темы Курсовых Готовых
Роль государства в обеспечении безопасности жизнедеятельности граждан - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Облік та контроль надання консультаційних послуг - Бухгалтерский учет и аудит статья
Чрезвычайные ситуации на атомном подводном флоте СССР - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат