Політичний двіж тижня. Огляд 66

Вітаємо друзів поляків!

Ми чекали завершення підрахунку голосів на виборах у сусідній Польщі, щоб упевнитися у тих результатах волевиявлення, які після завершення голосувань давав екзитпол. Дива не сталося, і наразі правляча партія "Право і справедливість" хоч і стала переможцем виборів, урядову коаліцію, найімовірніше, сформувати не зможе.

Новим польським прем’єром, найімовірніше стане лідер "Громадянської коаліції", яка незначно поступилася "ПІСу" - Дональд Туск. Щоправда, для цього "Коаліції" ще доведеться створити коаліцію із "Третім шляхом" та "Новими лівими", однак разом у них буде достатньо депутатів для більшості, орієнтовно - 248.

Тож тепер Польща має усі шанси позбутися ізоляціоністських дій та риторики супроти, як ЄС, так і своїх сусідів (України та Німеччини), чим неодноразово підривалися усталені принципи існування європейської спільноти. І це зробить Польщу надійною опорою Брюсселя у формуванні єдиної європейської, як зовнішньої, так і внутрішньої політики (а за наявності проросійської Угорщини та тепер Словаччини, не стільки супротив Польщі, як звичайний її дисбаланс у поведінці значно впливає на стабільність та ефективність усього Євросоюзу).

З приходом нового уряду мають покращитися відносини між Польщею та Україною, яку добряче підпсував польський передвиборчий популізм. І не лише через оновлення добросусідських взаємин, а й через те, що Польща йтиме у фарватері безпекових та економічних рішень Брюсселю, чиновники якого дуже чітко (ледь не "по-батьківськи") зрозуміли ризики для "унії" і значення України в убезпеченні від них.

Тим часом ізраїльсько-палестинське протистояння зайшло у тупик. Ізраїль не ризикнув, як планував, почати наземну операцію у Секторі Гази (у першу чергу через позицію Єгипту, який не лише відмовився приймати біженців з Гази, а й пообіцяв у випадку тиску на Каїр, 1 млн. палестинців відправити у ЄС). Тож захід ЦАХАЛу у Газу перетворив би цю територію у людське криваве місиво, що б потягло не лише осуд світу, а й військове втручання сильних і багатих арабських держав.

Тож тепер і адміністрація США і лідери мусульманських країн шукають вихід із ситуації, яка склалася. Зокрема, ключовим може стати саміт лідерів мусульманських країну суботу в Єгипті.

Для України ця ситуація теж може піти у "плюс", оскільки Білий Дім розглядає можливість об’єднання фінансової допомоги Ізраїлю та Україні в єдиний законопроект. А це може посприяти подоланню спротиву щодо виділення допомоги Україні у Палаті Представників від протрампівських республіканців, які, найімовірніше, отримають вже цього тижня власного представника Джима Джордана на посту спікера Палати.

Надзвичайно важливою подією для усього світу може стати налагодження відносин між Венесуелою та США. В американські пресі з’явилася інформація, що США послаблять санкції щодо нафтової промисловості Венесуели (яка має 17% світового запасу нафти). Натомість, Венесуела дозволить провести конкурентні президентські вибори під міжнародним наглядом наступного року.

Вже, навіть, від самої цієї новини почала дешевшати нафта, а у випадку реалізації домовленості венесуельська нафта знизить ціни ще більше, що відчутно вдарить росії. Окрім того, Венесуела зможе позбутися у власній політиці яскравої залежності від росії, та перестане бути джерелом соціальних та економічних проблем для усієї Латинської Америки.

В Україні тим часом відбувається виведення у політику нової політичної фігури – Арестовича. Щоправда під нього форматуватиметься специфічний електоральний фонд, який за задумом не мала б забрати слабоконтрольована (а то й залежна від росії) сила. Тому всі вербальні заяви і перепалки – це лише кроки із розкручування нової фігури, яка вже виконала важливу суспільну місію по заспокоюванню населення на початку повномасштабного вторгнення, та підігрування їй задля форматування під неї власного електорального поля. Парадокс служби Арестовича полягає у тому, що йому доведеться воювати на протилежних барикадах.

На фоні цих всіх світових подій, все, що відбувається на Львівщині, виглядає не лише дрібʼязковим, але й навіть смішним. Тому згадувати і аналізувати той треш, який відбувається із владою Львівщини, нам не хочеться.

Ми далі спостерігаємо і чекаємо хоча б на щось варте нашої і вашої уваги...