Польові і камеральні роботи при трасуванні автомобільних доріг - Геология, гидрология и геодезия контрольная работа

Главная

Геология, гидрология и геодезия
Польові і камеральні роботи при трасуванні автомобільних доріг

Основні елементи автомобільних доріг. Трасування лінійних споруд та закріплення осі траси на місцевості. Складання та розмічування пікетажу по осі автомобільної дороги. Камеральна обробка результатів технічного нівелювання. Побудова проектної лінії.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
ПОЛЬОВІ І КАМЕРАЛЬНІ РОБОТИ ПРИ ТРАСУВАННІ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ
1. Основні елементи автомобільних доріг
2. Трасування лінійних споруд та закріплення осі траси на місцевості
3. Складання та розмічування пікетажу по осі автомобільної дороги
4. Польові роботи при технічному нівелюванні
5. Камеральна обробка результатів технічного нівелювання
6. Складання поздовжнього і поперечного профілів
8. Визначення об`ємів земляних робіт
1. Основні елементи автомобільних доріг
Автомобільною дорогою називається комплекс споруд, призначених для зручного, безпечного цілорічного руху автомобілів з розрахунковими швидкостями і навантаженнями. Автомобільна дорога включає в себе земляне полотно і дорожню одежу (рис.1). Крім того, до дороги відносяться відповідні споруди: шляхопроводи, тунелі, підпірні стінки, підземні і надземні переходи. Для безпечного руху дороги облаштовують дорожніми знаками і відповідною огорожею. Поблизу населених пунктів разом з дорогою будують автовокзали, станції заправки, готелі, медичні пункти, ремонтно-експлуатаційні служби.
Трасою називається вісь проектної лінії споруди, яка закріплена на місцевості, або нанесена на топографічну карту чи матеріали аерофотознімання. Основними елементами траси є: план - його проекція на горизонтальну площину і поздовжній профіль - вертикальний розріз за проектною лінією.
В плані траса складається із прямих ділянок різного напрямку, сполучених між собою горизонтальними кривими постійного і змінного радіусу кривизни.
В поздовжньому профілі траса складається з ліній різноманітних ухилів, при необхідності з`єднаних між собою вертикальними круговими кривими.
Оскільки ухили трас бувають невеликими, то для наочності їх зображення на профілі вертикальний масштабі приймають в десять разів крупнішим, ніж горизонтальний наприклад, горизонтальний масштаб 1:5000, вертикальний 1:500.
Для характеристики місцевості і проектної лінійної споруди в напрямках, перпендикулярних до траси, складають поперечні профілі в однаковому горизонтальному і вертикальному масштабах.
б) з двома проїжджими частинами і розподільчою смугою
Рис. 1. Елементи поперечного профілю дороги
1 - закріпляюча смуга, 2 - вісь дороги, 3 - край проїжджої
частини, 4 - бровка земляного полотна, 5 -обочина, 6 - проїжджа частина, 7 - земляне полотно, 8 - вісь проїжджої частини, 9 - укіс насипу, 10 - смуга поділу.
В залежності від народногосподарського значення, характеру перевезень і інтенсивності руху, тобто, сумарної кількості автомобілів, які проходять на даній ділянці в одиницю часу (година, доба), дороги поділяють на п`ять категорій.
Дороги різних категорій мають різну ступінь технічного вдосконалення. В міру збільшення інтенсивності руху автомобілів підвищуються вимоги до технічних елементів і якості дороги.
До I і II категорій відносять автомобільні дороги загальнодержавного значення, основні магістральні дороги державного значення, під'їзди від великих міст до аеропортів, річним і морським портам. Дороги I категорії розраховують на перспективну середньодобову інтенсивність руху більше 7000 автомобілів, II категорії - 3000 ...7000.
До III категорії відносять дороги загальнодержавного значення (окрім доріг I і II категорій), основні дороги обласного і районного значення, під'їзди до населених пунктів, залізнодорожних вузлів, річних і морських портів, в тому числі. З'єднання окремих підприємств або їх груп між собою, з залізничними станціями, річковими і морськими порталами, основні між промислові дороги. Перспективна середньодобова інтенсивність руху на дорогах цієї категорії - 1000 ... 3000 автомобілів.
До IV категорії віднесені дороги обласного або районного значення (окрім доріг III категорії), дороги місцевого значення, під'їзні дороги загальної мережі, промислових підприємств, великих будівельних об'єктів, фермерських господарств. Середньодобова інтенсивність - 200 ... 1000 автомобілів.
До V категорії відносять дороги місцевого значення (окрім доріг IV категорій), внутрішні промислові дороги і під'їзди, постійні внутрішні дороги фермерських господарств та службові. Середньодобова інтенсивність руху - менше 200 автомобілів.
Дороги різних категорій мають різну степінь технічного вдосконалення. В міру збільшення інтенсивності руху автомобілів підвищуються і вимоги до технічних елементів і якості дороги.
покриття на обочині (смуга зупинки)
3. Кути повороту і їх величини призначають, виходячи із умов збереження ухилу трасування; при цьому прагнуть уникнути малих радіусів кривих, на яких необхідне значне зменшення допустимого ухилу.
Польове трасування . Проект траси, розроблений в камеральних умовах, виноситься в натуру за даними прив`язки вершин кутів повороту до пунктів геодезичної основи, або до найближчих чітких контурів. Вихідні елементи для прив`язки осі лінійної споруди найчастіше отримують графічно.
Польове трасування починають з рекогностування місцевості. Його виконують невеликими ділянками в залежності від просування вишукувальних робіт.
Коли визначені в натурі положення сусідніх кутів повороту, то встановлюють в створі ряд віх, обстежують визначений напрямок, особливо перешкоди через водотоки і яри, перетин існуючих магістралей і інші складні місця. Інколи доводиться дещо зміщувати провішену лінію і пересувати кути повороту, щоб більш зручно розмістити елементи плану і профілю траси і забезпечити мінімальний об`єм будівельних робіт. Кінцеве положення вершин кутів повороту закріплюють на місцевості.
Кутові вимірювання . При трасуванні часто вимірюють праві кути за ходом, одним прийомом з середньою квадратичною похибкою m = 0 ,5.
Рис.3. Кутові вимірювання по осі траси
Кути повороту траси визначають, як доповнення до 1800 правого кута за ходом, при повороті лінії вправо за формулою
При повороті лінії вліво кут повороту траси обчислюють за формулою
Одночасно з вимірюванням кутів визначають прямі і зворотні румби сторін траси. На прямих ділянках великої довжини (500 - 800 м) встановлюють створні точки, які не повинні відхилятися від створної лінії більше ніж на 1.
Лінійні вимірювання. Вимірювання довжин ліній між точками повороту траси виконуються одночасно з кутовими вимірами. За результатами кутових і лінійних вимірів обчислюють прямокутні координати кутів повороту траси. При ухилах місцевості більше 20 в дожини ліній вводять поправки за ухил (із знаком “мінус”). В залежності від умов місцевості граничну відносну похибку при вимірювані довжин ліній допускають 1:1000 - 1:2000. Довжини ліній вимірюють стальною стрічкою, або світловіддалеміром.
Друге вимірювання довжин ліній між кутами повороту виконують при розмічуванні пікетажу, елементів кривих і поперечних профілів, а також для промірів до точок ситуації, розташованих поблизу траси.
Одночасно з розмічуванням пікетажу ведеться пікетажний журнал (рис.4). В журналі показують вісь траси у вигляді прямої лінії посередині сторінки, на якій в наближеному масштабі наносять всі пікетні і плюсові точки, кути повороту, поперечники, границі перешкод і ситуацію приблизно на 50 метрів в обидві сторони від осі.
Запис в пікетажному журналі ведеться знизу вверх так, щоб права і ліва сторони сторінки відповідали правій і лівій стороні траси за ходом розмічування пікетажу. Кути повороту в журналі показують у вигляді стрілок, направлених вправо чи вліво від осьової лінії в залежності від того, в яку сторону повертає траса. Біля кутів повороту виписують обчислені елементи кривих: кут повороту з показом правий чи лівий, радіус, тангенс, криву, бісектрису, домір; тут же виконують розрахунки пікетажу.
Одночасно з веденням пікетажного журналу, виконують розрахунок пікетажних значень основних точок кривих та пікетажних значень вершин кутів повороту траси і кінця траси.
Найпростішим варіантом створення повороту траси є кругова крива, яка сполучає прямі відрізки осі споруди (рис.5). Тому на місцевості закріплюють основні точки кривої: початок кривої (ПК), середину кривої (СК) і кінець кривої (КК). Для того щоб закріпити ці точки на місцевості , необхідно визначити елементи кривої. Розглядаючи (рис.5), видно, що основними елементами кривої є: кут повороту осі споруди , радіус R , тангенс Т , бісектриса Б і домір Д , які обчислюються за формулами нижче приведеними формулами.
Визначені основні елементи кривої , R , Т, К, Б, і Д записують в пікетажний журнал. Пікетажне значення кожної вершини кута повороту та кінця споруди визначають за формулою:
..........................................
де ВК.1, ВК.2, ВК.3, ..., ВК.( n -1) - вершини кутів повороту лінійної споруди; d 1, d 2,…, dn - довжини прямих ланок лінійної споруди; Д1, Д2,...,Д( n -1) - доміри в відповідних вершинах кута повороту траси; КТ - кінець траси.
Виконують розрахунок пікетажних значень основних точок кривої за формулою
Контроль обчислень виконують за формулою
Розходження можуть бути не більше 0,01 м за рахунок заокруглення числа.
Геометричне нівелювання, яке виконується для будь-яких інженерно-технічних задач, називається технічним нівелюванням. Часто технічне нівелювання виконують при побудові поздовжніх профілів осей лінійних об`єктів: автодоріг, ліній електропередач і зв`язку, каналів, траншей і т. ін. В цьому випадку вирішується питання визначення висотного і планового положення точок, розташованих вздовж осі споруди через певні інтервали (50 - 100 м) і додаткових точок, які відтворюють особливості рельєфу місцевості.
Польові роботи при технічному нівелюванні складаються з: підготовчих робіт, рекогностування місцевості, розмічування пікетажу та знімання ситуації вздовж траси, розмічування заокруглень, перенесення пікету на криву, нівелювання пікетів.
Нівелювання пікетів. Всі точки, які закріплені на місцевості по осі споруди, при технічному нівелюванні ділять на зв`язуючі і проміжні. Зв'язуючі точки є загальними для всіх суміжних станцій і використовуються для передачі висот на точки ходу. Всі інші точки нівелірного ходу називаються проміжними. Для передачі абсолютних висот від найближчого репера на нульовий пікет прокладають нівелірний хід. Такий вид робіт називають прив`язкою нівелірного ходу до висотної мережі старших класів. Нівелювання зв`язуючих точок, виконують із середини, використовуючи технічні нівеліри з відповідними додатковими приладдями. Хід прокладають в одному напрямку з встановленням рейки на дерев`яні кілочки, забиті в землю, металеві башмаки або костилі, коли точки ходу не закріплюються на місцевості.
При нівелюванні траси необхідно дотримуватися наступних умов:
- нерівність віддалей від нівеліра до задньої і передньої рейок на станції не повинна перевищувати 10 м ;
- віддаль від нівеліра до зв`язуючих точок не повинна перевищувати 150 м;
- візирний промінь нівеліра повинен проходити над поверхнею землі не менше ніж 0,2 м ;
- контролювати перевищення на станції повторним вимірюванням. В тих випадках, коли використовують односторонні рейки, другий раз вимірювання перевищення виконують при зміні висоти приладу не менше ніж на 0,1 м . При використуванні двосторонніх рейок, відліки знімають з двох сторін рейки та обчислюють двічі перевищення за відліками, знятими з чорної і червоної сторін рейки. Різниця перевищень не повинна бути більшою 5 мм ;
- проміжні точки нівелюють один раз (відліки знімають з чорної сторони) без дотримання рівностей плеч.
Камеральна обробка результатів технічного нівелювання полягає в тому, що виконують перевірку правильності запису чисел, польових обчислень, урівнювання нівелірного ходу, обчислення висот точок та складають поздовжній і поперечні профілі траси.
Урівнювання нівелірного ходу виконують так:
1. Обчислюють суму виміряних перевищень між зв`язуючими точками ходу за формулою:
де - виміряні перевищення між зв'язуючими точками.
2. Обчислюють теоретичну суму перевищень в ході:
а) коли нівелірний хід замкнений, за формулою
б) коли нівелірний хід розімкнений, за формулою,
де Нк і Нп - відомі висоти кінцевої і початкової точок ходу.
Знаходять нев`язку в нівелірному ході за формулою
Обчислюють допустиму нев`язку в нівелірному ході за формулою
Якщо виконується нерівність то обчислюють поправку до виміряного перевищення за формулою
Для того, щоб отримати виправлене перевищення, необхідно до виміряного перевищення додати поправку, обчислену за формулою (15), тобто
Висоти зв`язуючих точок обчислюють за формулою:
Висоти проміжних точок, обчислюють через горизонт приладу, обчислюють, за формулою
де Н0 - висота задньої або передньої зв`язуючої точки на станції; a - відлік чорної сторони рейки, встановленої на цій точці.
Висота проміжної точки обчислюється за формулою
де С - відлік по чорній стороні рейки, встановленої на проміжній точці С .
Поздовжній профіль земної поверхні складають і викреслюють за результатами обробки польових журналів нівелірного ходу, вимірювання горизонтальних кутів та пікетажного. Оскільки різниця висот точок земної поверхні набагато менша ніж відстань між цими точками, то профілі викреслюють в різних масштабах, тобто відношення масштабів часто приймають 1:10 (рис. 6).
В зв`язку з тим, що вертикальний масштаб не відповідає горизонтальному, то профіль не буде подібний натурі, але рельєф місцевості на ньому буде відтворюватися більш різко та краще будуть виглядати перегини (підйоми і спуски), що забезпечує кращу його оглядність.
Побудову поздовжнього профілю починають з нанесення сітки, згідно встановленого взірця (рис. 6). Довжини горизонтальних ліній сітки відповідають довжині самої траси в даному масштабі. Викреслювати профіль слід зліва на право.
В рядку “ Віддалі ” наносять пікети і плюсові точки, зберігаючи відстані між ними згідно масштабу. Відстань між точками дублюють цифровим записом з точністю до 0,01 м.
В рядку “ Кілометри ” від лінії пікетажу проводять вниз пряму лінію довжиною 5 мм, кінець якої закінчується кружечком діаметром 5 мм, праву половину якого тушують.
В рядку “ План траси ” умовними знаками наносять ситуацію за результатами пікетажного журналу. Вісь дороги проводять посередині рядка лінією товщиною 0,7 - 0,8 мм, а стрілками показують напрямок ухилу місцевості.
Верхню горизонтальну лінію приймають за умовний горизонт. Висоту умовного горизонту обчислюють за правилом від найменшої висоти точки в журналі відняти кількість метрів що відповідає 8 - 12 сантиметрам по вертикалі вертикального масштабу профілю. Кінцевий результат заокруглюють до цілих метрів
В рядку “ Висоти поверхні землі ” виписують висоти пікетів та характерних точок, так як підписано на (рис.6).
По середині рядка “ Прямі і криві ” проводять умовний план траси у вигляді прямих і кривих товщиною 0,7 - 0,8 мм. Криві позначають дугами, які повернуті догори, або до низу, в залежності від того, в яку сторону повертає траса. Дуга зверху вказує на поворот направо, а знизу - наліво. Початок і кінець кожної кривої відмічають перпендикуляром, проведеним від лінії пікетажу до траси, з однієї сторони вздовж перпендикуляру підписують відстань до найближчого молодшого пікету в цілих метрах.
На умовному плані траси виписують числове значення основних елементів: , R , T , K , Б і Д.
Поперечні профілі земної поверхні будують в однакових масштабах, як для горизонтальних відстаней, так і для вертикальних. Це дає можливість проектувати на них земляні та інші споруди, а також легко визначити об`єми земляних робіт (рис. 7).
Поперечні профілі будують в характерних місцях траси. Спочатку наносять пікетну, або плюсову точку, яка одночасно відноситься до поздовжнього і поперечного профілів. В нашому випадку такою точкою є ПК-1 з висотою 164,93 м. В нижньому рядку від осі вліво і вправо відкладають відстань, яка належить поперечному профілю і точці зламу земної поверхні. Відстань між точками записують до цілих метрів.
У верхньому рядку підписують висоти земної поверхні напроти відповідних ординат, з точністю до 1 см. Побудова поперечного профілю виконується так само, як і поздовжнього.
На профіль наносять проектну лінію, яка відповідає відповідному положенню майбутньої споруди і задовольняє наступні умови:
1) об`єм земляних робіт при побудові споруди повинен бути мінімальним;
2) проектна лінія не повинна перевищувати максимальний ухил;
3) об`єми земляних робіт по насипах і виїмках повинні бути приблизно рівні, тобто, щоб землю із виїмки можна було використати для сусіднього насипу.
Ухил і є тангенс кута нахилу лінії, який обчислюють за формулою
де h - перевищення одного кінця проектної лінії над другим. Висоти кінців проектної лінії визначаються графічно за профілем.
Для кожної пікетної, або проміжної точки профілю находять відповідні теоретичні висоти проектної лінії.
Висота Ні будь-якої точки проектної лінії АВ обчислюється за формулою:
де hAj - теоретичне перевищення між початковою точкою А і кінцевою точкою j , яке обчислюється за формулою
де віддаль між початковою і кінцевою точками; ухил.
Таким чином, висота будь-якої точки проектної лінії дорівнює висоті початкової точки цієї лінії плюс добуток ухилу на горизонтальне прокладання між початковою точкою і точкою визначення.
Для визначення об`ємів земляних робіт обчислюють різниці між проектними і фактичними висотами одних і тих самих точок, які називають робочими висотами і обчислюють за формулою
де Нпр і Нф - висоти точок, відповідно проектна і фактична. Робочі висоти показують насип, або виїмку в різних точках профілю. При насипі їх виписують на профілі вище, а при виїмках - нижче проектної лінії.
Точка О утворена перетином проектної лінії С D з лінією АВ фізичної поверхні землі, називається точкою нульових робіт (рис.8).
Віддаль Х від пікету до точки нульових робіт визначають на основі подібності трикутників СОА і ВО D . Для цього складають відношення:
Рис.8. Визначення точки нульових робіт
де - h 1 і + h 2- абсолютні значення робочих висот в точках, відповідно А і В ; S - віддаль між пікетами.
Абсолютні висоти точок нульових робіт обчислюють за формулою
де НПК - проектна висота пікету в точці А ; і - ухил проектної лінії.
Польові роботи при геодезичному трасуванні. Обробка журналу технічного нівелювання. Побудова повздовжнього і поперечного профілю траси. Нанесення проектної лінії і обчислення позначок проектних точок, визначення відстаней до точок нульових робіт. курсовая работа [423,8 K], добавлен 04.09.2013
Нівелювання поверхні за квадратами, за паралельними лініями, за полігонами і створами. Побудова топографічного плану за результатами нівелювання. Призначення наземного стереофотограмметричного та аерофототопографічного знімання, визначення масштабу. реферат [242,3 K], добавлен 19.12.2010
Методика нівелювання ІІ класу. Порядок спостереження на станції в прямому ході. Обробка журналу нівелювання по секції ходу (попередні обчислення). Зрівняльні обчислення: одиночного ходу, мережі, лінійних та нівелірних мереж параметричним способом. курсовая работа [712,9 K], добавлен 30.03.2015
Створення цифрового плану місцевості в масштабі 1:500 згідно польових даних на території ПАТ "Дніпроважмаш". Топографо-геодезичне забезпечення району робіт. Топографічне знімання території. Камеральна обробка результатів польових геодезичних вимірювань. дипломная работа [3,1 M], добавлен 13.08.2016
Суть теодолітної зйомки, склад і порядок робіт. Обчислення кутів і румбів сторін, побудова координатної сітки. Поняття та способи геометричного нівелювання. Суть тахеометричної зйомки. Порядок роботи на станції, обчислень та виконання графічних робіт. курсовая работа [345,0 K], добавлен 21.06.2014
Горизонтальне знімання місцевості: побудова теодолітного ходу, абрис. Способи знімання ситуації місцевості, побудова плану. Загальні відомості тахеометричного знімання: основні формули, послідовність польових робіт на станції; топографічна карта. реферат [489,9 K], добавлен 19.12.2010
Фізико-географічна характеристика Чернігівської області, рельєф місцевості, шляхи сполучення. Визначення необхідної кількості пунктів планового обґрунтування. Проектування полігонометрії та нівелювання, точність проекту. Закладання геодезичних центрів. курсовая работа [4,0 M], добавлен 30.11.2011
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Польові і камеральні роботи при трасуванні автомобільних доріг контрольная работа. Геология, гидрология и геодезия.
Реферат По Астрономии
Курсовая Работа На Тему Уголовный Процесс
Обоснование постановки поисково-оценочных работ на Южно-Орловском месторождении
Управление запасами на предприятии на примере предприятия ОАО Хлебпром
Лучшее Эссе На Английском
Рефераты По Экономике Недвижимости
Простейшая Информационно Поисковая Система Реферат
Эссе На Тему Россия Суверенное Государство
Курсовая работа: Деловая карьера государственных и муниципальных служащих
Сочинение 9.3 Нравственные Ценности
Курсовая работа по теме Совершенствование трудовой деятельности менеджера по продажам организации на основе функционально-стоимостного анализа
Реферат На Тему Основные Направления Развития Права Российской Федерации
Курсовая работа по теме Результаты и перспективы развития государственной социальной политики на региональном уровне
Реферат по теме Характеристики чернозема
Курсовая работа по теме Технология OLE
Практические Работы По Истории Спо
Решение Контрольной Работы По Математике 6
Контрольная Работа По 1 Разделу Древние Цивилизации
Реферат: Системы поддержки и принятия решений. Скачать бесплатно и без регистрации
Тема Страшного Мира В Лирике Блока Сочинение
Принципы и факторы размещения производительных сил - География и экономическая география реферат
Ноосфера Тейяр де Шардена и Вернадского - Биология и естествознание реферат
Бухгалтерский учет - Бухгалтерский учет и аудит контрольная работа