Політичний двіж тижня. Огляд 65

Ключовою темою сьогодні є війна в Ізраїлі і те, як вона може позначитися на Україні. Точної відповіді на це питання не може дати ніхто. Ситуація як несподівано почалася та розвинулася, так можуть бути у ній несподівані повороти і фінал.

Ми б хотіли звернути увагу на той факт, що у трагічному розвитку ситуації для Ізраїлю лунають звинувачення не лише щодо ізраїльського уряду, а й проти Моссаду та ЦАХАЛу. Мовляв, одні не спрогнозували, а інші не відбили атаку із Сектору Гази.

Зазначимо, ми свідомо відклали сьогоднішній аналіз із звичного для наших читачів вечора понеділка на пізніше. Оскільки намагалися перевірити декілька наших гіпотез, подивившись на те, який розвиток матиме ситуація у Ізраїлі.

Жахливі кадри атаки на ізраїльські міста, безпорадність влади та силового блоку, зрозуміло, свідчать про неготовність тамтешньої влади до цього "вторгнення" з Гази. Звичайно, у цій ситуації прораховуються інтереси різних країн (наприклад, росія, Іран), а також зрив нормалізації відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією та підвищення цін на нафту. Ба, більше – прослідковується також намагання вклинити у цю війну і український слід, адже і трампісти, і російський "мєдвєдєв" в унісон заволали, що, начебто, західна зброя опинилася у ХАМАСу (яку, як трофейну, передала їм сама росія).

Тобто цілком зрозумілі та предметні є очікування як палестинців, так і їх партнерів – росії та Ірану в загостреному військовому протистоянні в Ізраїлі. Якби не одне "але" – але Моссад та ЦАХАЛ проґавили його початок, що принесло втрати території, захоплених полонених та десятки людських жертв.

Однак вже на вівторок ми бачимо, що ЦАХАЛ зачистив від інтервентів усю територію Ізраїлю, розпочавши наземну операцію у Секторі. Для утихомирення інших бажаючих повоювати з Ізраїлем підтягується американський авіаносець, а Білий дім розглядає можливість об'єднання допомоги Ізраїлю та Україні в один законопроект.

Таким чином існує висока імовірність вирішення раз і назавжди проблеми Сектору Гази для Ізраїлю та вирішення блокування допомоги Україні, які влаштували у Палаті Представників трампісти. Тому є цілком імовірною версія, що "недопрацювання" Мосаду і ЦАХАЛу насправді є влаштованою пасткою як для ХАМАСУ (так і для усіх палестинців Гази), а також для потенційних вигодонабувачів (Іран, росія, трампісти). Тим паче для народу із релігійною традицією "офірного цапа" таке важке і цинічне, однак мегарезультативне рішення, могло бути цілком природним.

І тоді до скарбнички вирішених завдяки успіху України у протистоянні з росією світових конфліктів (після Нагірного Карабаху) може додатися ще один – Сектор Гази.

Українська влада у цьому карколомному вирі подій здійснила абсолютно вірне позиціонування, утримуючи у єдиному дискурсі протистояння зі злом авторитаризму і російське вторгнення в Україну, і напад ХАМАСУ на Ізраїль.

На Львівщині традиційно нічого не відбувається, бо всім так добре - і військовій адміністрації, і безповноважним депутатам обласної та міської рад, і навіть Андрію Садовому. Всі роблять вигляд, що ніби щось роблять, але насправді всі накопичують сили напередодні офіційного старту політичного сезону.

За останні декілька днів сталось лише дві події, які можуть нести за собою хоча б якісь політичні наслідки.

Перша. Це "перемога" майбутнього депутата Львівської обласної ради від УГП Святослава Літинського у батлі із Львівською ОВА за обмеження непершочергових видатків з місцевих бюджетів. Так, для тих, хто не дуже в курсі, після того як Львівська обласна виборча комісія визнала депутатом обласної ради Назарія Островського замість Юрія Фольварочного, який достроково склав повноваження, наступним, хто може від УГП замінити Чолія або Щурка (по яких є рішення судів) саме Святослав Літинський. Але сьогодні не про це...

Літинський таки домігся свого своїми щотижневими пікетами Львівської ОВА - спочатку начальник ОВА Козицький видав доручення переглянути доцільність всіх оголошених тендерів на території Львівської області, а потім підписав розпорядження, яким обмежив всі непершочергові видатки з місцевих бюджетів. Таке рішення лобіював в обласній раді Олександр Ганущин, але не вдалось - в.о. голови облради Юрій Холод технічно кинув на останній сесії Ганущина і питання обмеження непершочергових видатків зависло на невизначений термін. Тепер ексголові облради доведеться вигадувати чергові теми на спекуляцій і маніпуляцій депутатським корпусом.

Друга - поки що офіційно непідтверджене звільнення начальника Львівського обласного ТЦКСП Дениса Чаюка.

Насправді, інформація про звільнення Дениса Чаюка застала сьогодні зненацька на робочому місці і він виявився до неї неготовий, як армія Ізраїлю до "вторгнення" дикунів з ХАМАСу.

За місяць часу, який Чаюк очолював обласний "військомат", зробити там хоча б щось добре і памʼятне - нереально, але й спроб від Героя України запамʼятатись на цій посаді ми теж не помітили. Чаюк у "системі" людина чужа і "ворожа". І "система" його "пережувала" і "виплюнула".

У нас немає питань до самого Чаюка, але у нас є питання до Головнокомандувача Залужного, який його своїм наказом туди з пафосом призначив, а через місяць безславно звільнив, нікому не пояснюючи причини такого рішення.

На жаль, ось так і живемо...