Політичний двіж тижня. Огляд 55

Українська армія продовжує проломлювати російську оборону на півдні. Тим часом росіяни намагають наступати у кількох напрямках на Луганщині з метою змусити ЗСУ перекинути свої незадіяні підрозділи на цей напрямок, щоб послабити наші контрнаступальні дії.

Це був виснажливий тиждень протистояння з агресором не лише на лінії розмежування. Росіяни, намагаючись знищити нашу "зернову" інфраструктуру, влаштували ракетний терор Одещині та частково Миколаївщині. Це – підвищення ставок і спроба "обнулити" український сільськогосподарський експорт, замінивши його своїм зерном.

Удар по кримському мосту, удар по військових об’єктах в окупованому Криму та москві, погроза знищувати кораблі, які рухатимуться у російські порти – це підвищення ставок Україною.

У цьому змаганні сталі, нервів та рішень програють усі, однак перемогти має лише один.

І навіть, у безвиході щодо майбутнього своєї церкви в Україні, росія наважилася на вкрай ризикований крок – вдарила по алтарю московського православного храму в Одесі. Таким чином внаслідок одного лише удару росія продемонструвала, що московська православна паства в Україні (яка стрімко маліє) теж страждає від російських ракет, а отже вона не російська, а теж є українською.

Ось такий абсурд і тотальна круговерть, де кольори і відтінки перебувають у тотальному водовороті. Як це було під час зустрічі лукашенка і путіна, де було влаштовано театралізовану інформаційну провокацію. Путін змусив переляканого лукашенка (кілька разів, навіть його поправляючи) з листочка перечитати заготовлений текст, мовляв, білорусь готується допомагати західній Україні, яку, мовляв, спробує окупувати Польща. Таким чином путін спробував використати на свою користь присутність у білорусі ненависних йому вагнерівців, спробувавши розпалити протистояння між білоруссю та Польщею.

Спитаєте навіщо? А дуже просто – лукашенко, завівши у білорусь вагнерівців, отримав шанс зберегти незалежність білорусі у ситуації поглинання країни росією. Ми раніше писали, що аншлюс білорусі має стати для путіна загостреним "білорусь-наша", чим мали бути збуджені імперські інстинкти російського електорату. А тепер у вигляді вагнерівців у лукашенка з’явився військовий запобіжник, і путін намагатиметься розпалити протистояння білорусі з Польщею, уникнути протистояння з вагнерівцями, а, навпаки, стати пліч-о-пліч з ними і білоруською армією, підтягнувши до оборони білорусі навіть ОДКБ. Так, це протистояння з НАТО, однак це чергове підняття ставок, "понти", втягування у протистояння сил і країн, які з усіх сил намагаються його уникнути.

І тут російські провокації можуть бути не лише на білорусько-польському кордоні (де у путіна не так багато своїх ресурсів), а й з залученням тригерів від західної України, де, імовірно, у росії залишилося чимало "консерв".

Що це за консерви – можна висувати версії: чи це переодягнені у газпромівські вишиванки комсомольці і комуністи, чи псевдопатріотичні господарники, чи медіа-остапи, які, руйнуючи єдність, закладають основи до створення паралельних державних інституцій і формують неформальні рухи, які в певний момент захочуть заволати: "путін (лукашенко), введи війська".

росія анонс для "консерв" зробила, і не виключено, що у Львові скоро почне сильно смердіти.

Чи це розуміють та усвідомлюють у владних кабінетах Львова та Львівщини? Хочеться вірити, що так. Але це бажання вірити не підкріплюється жодними практичними кроками ані влади на Винниченка, ані влади в Ратуші, ані правоохоронців з Вітовського.

Показовою стала ситуація із активізацією псевдоактивіста остапа стахіва, який розпочав набір на свої псевдокурси "Статус: ЖУРНАЛІСТ", де за 21 день, він обіцяє надати тим, хто їх пройшов "Статус і Посвідчення Журналіста". На що представники СБУ лише розвели руками і сказали, що не можуть нічого з цим зробити, бо стахів є власником кількох медіа і може проводити такі зомбокурси.

Насправді, така реакція правоохоронців повинна всіх дивувати і насторожувати, адже "рускі вуха" в псевдодіяльності стахіва було помітно завжди, а особливо на початку 2014 року, коли він з купкою ще кількох псевдоактивістів "встановлював реальне народовладдя" у Львівській ОВА. Чомусь нам видається, що такі злочини не мають терміну давності і правоохоронна система, як мінімум, за події тих часів мала б дуже серйозно взятись за псевдоактивіста. Але...

Але ми нічого цього не бачимо. Навпаки, ми бачимо як стахів спокійно постійно гуляє Стрийським парком, де успішно "опрацьовує" внутрішньо переміщених українців. А перед повномасштабним вторгненням ми могли бачити стахіва поряд із нардепом Синюткою, які приходили до начальника Львівської ОВА нібито відстоювати права ображеного малого бізнесу.

Тобто наша місцева влада і правоохоронна система не лише нічого не роблять для того, щоб припинити псевдодіяльність цього псевдоактивіста і його "послідовників", вони навпаки створюють йому комфортні умови для його "розпліднення".

Просто хочемо нагадати всім тим, хто вважає себе владою у Львові і на Львівщині: колись Олег Сало теж вважав себе безсмертним у владі та був впевнений, що він спокійно переживе Революцію Гідності і повернеться у свій кабінет на Винниченка, 18. Революцію він пережив, але у кабінет більше не повернувся. А такі як стахів спокійно пересувався коридорами захопленої тоді ОДА і проголошував свої русняві промови про встановлення народовладдя у Львові.

І знаєте, хто тоді врятував Львівщину від його "народовладдя"? Не повірите, але медіа, які синхронно відмовились писати про це новини, чим поховали його "план". Цього разу ми хочемо вірити, що хтось крім медіа втрутиться в цю ситуацію. Можливо наша обласна рада, яка сьогодні зібралась на сесію, спробує дати заряду і виконавчій, і правоохоронній системам для руху у правильному напрямку?

Бо насправді, стахів це лише один найбільш зашкварений персонаж, який працює за рускі рублі, а є ще дуже багато схожих псевдоактивістів, які не спалились і поки чекають потрібного часу. Всі ці псевдоактивісти з'явились в публічній площині практично одночасно і всіх їх пов'язує так звана "ніч гніву" у Львові. Деякі з них потім пішли в політику і стали депутатами різних рад, деякі влились у правоохоронні органи, а деякі і далі паразитують в громадянському суспільстві Львівщини та України.

Сподіваємось і спостерігаємо...