Політичний двіж тижня. Огляд 54

Саміт НАТО, гарантії безпеки Україні від G7+, а сьогодні – бавовна на кримському мосту та завершення "зернової угоди".

Цей тиждень насичений подіями, кожна з яких могла б бути ключовою – не лише тижня чи місяця, але й року, десятиліття чи, навіть, епохи. Однак за яскравим фасадом більшості з цих перерахованих подій, захований узагальнюючий зміст, який ми представили у цій фотографії – Україна у центрі, від неї усі у захваті (на даний момент), однак все, що буде далі – залежить лише від України.

Саме тому є такими розмитими рамки як у формалізації нашого руху до НАТО, які були озвучені і протрактовані у Вільнюсі, саме тому підписані "гарантії безпеки" наразі зовсім і не гарантії.

Однак ці аплодисменти Україні вже продовжуються сьогодні, коли світ знову дізнався про підрив Кримського мосту і тверду позицію щодо продовження "зернової угоди". Так, є значні ризики, однак нинішня диспозиція і наша стратегія на успіх не залишають нам інших варіантів, як діяти не просто безстрашно, а з викликом. І саме ці надії та кроки дають результати, саме вони викликають захоплення у партнерів і змушують нас не лише підтримувати, а й на нас рівнятися.

Тому умови як нашого курсу у НАТО, так і "гарантій безпеки" – це лише рамки, у межах яких можливе їх наповнення змістом відповідно до обставин російсько-української війни. Це наповнення може бути конкретним і перспективним для нас у випадку нашого успіху, однак, разом з тим, у випадку наших невдач, наші партнери мають усі можливості відсторонюватися від нас і обмежувати підтримку формально "стурбованістю".

Тому такими важливими є сьогоднішні події, оскільки вони демонструють не лише те, що ми здатні на викликаючі кроки, а й те, що ми обмежуємо військову логістику окупаційних сил на півдні через Крим та підриваємо суспільно-політичну обстановку в самій росії, де путіна кілька тижнів тому "десакралізував" прігожин.

Руйнація кримського мосту має всі підстави упродовж місяця перерости у визволення наших південних територій (як це було за подібних обставин восени минулого року, коли після підриву мосту упродовж місяця був звільнений Херсон). Окрім того, цей факт – це черговий цвяшок у "політичний гробик" путіна, який значно послаблює його електоральну підтримку. Тож "кремлівському дідові" тепер знову доведеться виходити у публічну площину, щоб повертати до себе у власного населення відчуття сили і могутності.

Тому наші надії, як завжди, на ЗСУ, на твердість нашого суспільства та раціональну та ефективну стратегію військово-політичного керівництва. І, на щастя, на даний час усі ми продовжуємо демонструвати ефективність, а це не розвертає нас на нашому шляху до Перемоги.

А що Львівщина? А Львівщина – нічого. Взагалі нічого. Ми не бачимо жодних стратегічних кроків ані від Львівської ОВА, ані від міської влади.

Про обласну раду теж немає чого розповісти. "Нова коаліція" зовсім не клеїться, тому і шансів зайняте вакантне крісло голови обласної ради ні у кого з чинних депутатів немає. Найближчим часом події там будуть розвиватись за один з двох сценаріїв:

1. Євгеній Гірник таки позбувається на найближчій сесії посади першого заступника голови облради і Юрій Холод залишається в.о. голови щонайменше до завершення бюджетного процесу 2023 року. Або навіть до завершення воєнного стану.
2. Євгеній Гірник таки не позбувається посади першого заступника голови облради і залишається в.о. голови щонайменше до завершення бюджетного процесу 2023 року. Або навіть до завершення воєнного стану. Або взагалі до завершення каденції депутатів 8-го скликання.

В обох випадках переможцем залишається начальник Львівської ОВА Максим Козицький, який буде утримувати бюджетні повноваження стільки, скільки йому дозволятиме законодавство. Без бюджетних повноважень батл за посаду голови облради насправді нікому нецікавий, особливо коли немає чим задовольняти забаганки всіх "партнерів" по "коаліції".

Трохи розворушити це затишшя зможе чергова сесія Львівської облради, де мають розглядатись звіти керівників восьми найбільших медичних установ Львівщини, які мають дати старт новим конкурсам на посади цих керівників. Саме звіти і конкурси покажуть, чи є насправді нові підходи до управління господаркою області в тих, хто називає себе політиками нової генерації.

Спостерігаємо...