Політичний двіж тижня. Огляд 43

Як дим над Сікстинською капелою над Ватиканом свідчить про обрання Папи, так бавовна над Кримом може свідчити про український контрнаступ. От, наприклад, 7 серпня минулого року пролунали вибухи і піднявся великий стовп диму над аеропортом біля Євпаторії, а вже за місяць (у вересні) йшло до завершення визволення Харківщини (про це ми писали у нашому 10-му тижневику).

8 жовтня минулого року масштабно вибухнув кримський міст (ми прогнозували активізацію ЗСУ на півдні у нашому 14-му огляді), і знову за місяць над Херсоном і лівобережжям області замайоріли синьо-жовті стяги.

І цього разу чорний дим над нафтобазою у Севастополі може мати не лише містично-символічний зміст, а й бути частиною ланцюга по знищенню одного з об’єктів матеріального забезпечення російських військ незадовго до початку масштабних наступальних дій. Тим паче, що вже сьогодні на Брянщині пішов під укіс потяг із нафтопродуктами. Що ж, чекаємо (на "Божу волю", як каже Олексій Резніков) і сподіваємось упродовж місяця на позитивні звістки.

Росіяни намагалися негативну картинку Севастопольського згарища збити масованим ракетним ударом по Україні у понеділок, сподіваючись, що у російські ранкові новини потрапить сатисфакційна картинка (величезні пожежі на об’єктах, зокрема, інфраструктури). Однак українська ППО відпрацювала практично бездоганно, і наслідків удару не побачили не лише росіяни, але й українці (якщо не рахувати удару по Павлограду, однак його завдала не стратегічна авіація). 

Тож, імовірно, ворогу доведеться наразі "збитися" з продовження ракетних обстрілів України, призбируючи ракети на осінньо-зимовий період, коли з допомогою зими росія може спробувати влаштувати нам черговий "холодомор" (про що ми писали минулого тижня). Але до цього часу може відбутися чимало подій, які можуть звести цю імовірність практично до нуля.

Чи завершиться до того часу війна? Відповідь на це питання ми шукали на минулому тижні, і дійшли висновку, що без визволення усіх окупованих територій "дашок" від НАТО проти росії Україна не отримає. Два дні тому наш прогноз підтвердив міністр оборони Резніков, який заявив щодо вступу України в НАТО, що "одностайне і політичне рішення буде прийняте після Перемоги". Тож нам не залишається іншого варіанту, як битися і визволяти усі наші землі. Схоже, це розуміємо не лише ми, а й наші партнери, які перебувають наче у вилці і в яких не залишається іншого виходу, як підтримувати Україну у її протистоянні одного з затятих лідерів "авторитаризму".

На минулому тижні були оприлюднені деталі розмови між Президентом Зеленським і главою КНР Цзіньпіном, з яких можна зробити висновок, що Зеленський повів себе з Сі дуже борзо, натякнувши про неприпустимість постачання зброї росії та усвідомлення ними ризиків від такого факту. Якими були відтінки діалогу під час самої розмови нам сказати важко, однак оприлюднена офіційна інформація, що Зеленський "почув позитивну відповідь у цьому сенсі" демонструє і фіксує домінування саме українського дискурсу. Зрештою, ми вже більше, ніж місяць пишемо, що Сі переграв сам себе, і наші партнери затягують Китай у свій табір; і продовженням цього процесу є і телефонна розмова між Зеленським та Сі, і її зміст.

Сказати, що відтепер Китай можна списувати з рахунків, звісно, зарано, однак його міжнародна політика буде мати багато демонстративних (контраверсійних) кроків, метою яких має стати приховування реального позиціонування на геополітичній арені. 

І ще однією знаковою подією минулого тижня є оголошення Президентом США Джо Байденом наміру балотуватися у президенти США. З огляду на нинішню ситуацію, як у світі, так і в самих Сполучених Штатах, на виборах президента США наступного року нас чекає ще одна вирішальна битва за майбутній розвиток світу, де демократії та правам людини протистоятиме реваншизм, базований на зневаженні прав людини аж до повної зневаги до людського життя. 

І, схоже, Байден та його команда якісно підготували свою передвиборчу платформу, як у питанні геополітичної стабільності (з загнузданим Китаєм), російської поразки (на жаль, фіналізація української Перемоги швидше за все відкладеться на весну-літо наступного року), оскільки саме ці успіхи можуть додати "демократам" "емоційних" важливих відсотків у "пурпурових шатах", без яких пролонгація наявного планетарного курсу є під серйозною загрозою.

Минулий тиждень на Львівщині розпочався із несподіваної пресконференції очільника місцевого БЕБу (Бюро економічної безпеки або просто колишня податкова поліція) та керівництва Львівської ОВА щодо виявленого теємного складу із гуманітарною допомогою, яку ніхто не облікував (принаймні, офіційно).

Жодних конкретних прізвищ під час цієї пресконференції не називали, тому варіантів того, хто ж таки відповідальний за цей “таємний” склад, з’явилось кілька. Одні кажуть, що всі ниточки ведуть до одного радника начальника Львівської ОВА, інші ж розігнали по різноманітних телеграм-каналах тезу про те, що цей склад був під “опікою” одного заступника начальника Львівської ОВА і одного з заступників голови обласної ради.

Для того, щоб розібратись у цій плутанині, наприкінці минулого тижня до Львова навіть приїждали заступник керівника НАЗК Артем Ситник (який до цього був очільником НАБУ) та заступники голови ДБР. Чим закінчився їхній вояж до Львова наразі невідомо, але сьогоднішній день начальник Львівської ОВА проводить в Києві. Тому найближчим часом будемо чекати озвучення прізвищ тих, хто чомусь вирішив приховати гуманітарні вантажі, які могли б допомогти багатьом українцям у складному становищі.

Львівська обласна рада і далі витримує паузу і поки не планує збиратись на сесію. Всі процеси здебільшого відбуваються непублічно. Єдиним, хто вирішив порушити цю мовчанку, був минулого тижня нинішній в.о. голови Львівської обласної ради Євгеній Гірник, який вперше в своїй кар’єрі вийшов із публічним інтерв’ю.

З нього, звичайно ж, ми не дізнались прізвища депутатів, які претендують зайняти головне крісло в сесійній залі облради, але на кілька цікавих аспектів вартує звернути увагу.

Як ми і прогнозували в попередніх наших оглядах, нова більшість планує повне перезавантаження усіх постійних комісій облради, тому ті представники партії “ЄС”, які ще очолюють комісії, найближчим часом втрать свої посади і впливи на формування порядку денного цих комісій.

Скорочення апарату теж заплановане - не на 30%, як ми писали раніше, а на “понад 20%”, як сказав Євгеній Гірник. Наскільки нам відомо, минулого тижня відбулися співбесіди зі всіма працівниками апарату і багатьом було рекомендовано терміново зайнятися пошуком нової роботи.

Така ж участь, за словами Гірника, чекає на управління майном спільної власності, але не зараз, а після проведення аудиту діяльності цього управління за кілька останніх років. Але найцікавішою для нас стала заява в.о. голови Львівської облради про те, що нового керівника управління майном спільної власності планують обирати на відкритому конкурсі.

Ідеї, насправді, дуже цікаві, але відкритим залишається одне питання: це ініціативи самого Євгенія Гірника, чи узгоджені пропозиції нової більшості в облраді?

Здивувала цього тижня і ексголова Львівської обласної ради Ірина Гримак. Вона теж видала інтерв’ю газеті “Високий Замок”, де поділилась своїми думками щодо того, чому ж її таки усунули з посади. Думок було багато, але конкретики мало. Варто лише звернути увагу на те, що вона планує створити фонд імені Ірини Гримак і зайнятись бізнесом, чим би мала дуже сильно здивувати своїх однопартійців, а особливо свого партійного боса - Олега Синютки. Фактично вона розкрила всі карти - Ірина Гримак за час своєї чиновницько-політичної кар’єри заробила статки, які дозволяють їй тепер займатись і бізнесом, і благодійністю. Тепер повністю зрозуміло, чому вона сама ініціювала позачергову сесію і свій звіт на цій сесії - вона втомилась займатись політикою і хоче вкласти свої “зароблені” статки і власну справу. Але забула про це попередити своє партійне керівництво.

У Львівській міській раді теж відбулась минулого тижня сесія. Як і передбачалось, міські обранці зависли на питанні кредиту і не змогли його ані прийняти, ані завалити.

Андрій Садовий, розуміючи, що дане питання не вдасться провести через сесійну залу, вирішив його відкласти на цей тиждень і допомогли йому це зробити депутати-єесівці, які знаходяться в орбіті Петра Адамика. Для цього вони просто вирішили покинути сесійну залу і сесію, через відсутність кворуму, було перенесено на вівторок, 2 червня.

Тому план, який виношували однопартійці Адамика - Ломага і Різник: провалити розгляд питання про взяття кредиту і ініціювати створення двох тимчасових слідчих комісій - щодо діяльності виконавчого комітету Львівської міської ради і щодо будівництва сміттєпереробного заводу.

Спостерігаємо далі…