Податкова політика як системоформуючий фактор розвитку - Государство и право дипломная работа

Главная

Государство и право
Податкова політика як системоформуючий фактор розвитку

Необхідність інтеграції України до Європейського Союзу. Аналіз системи оподаткування в Україні. Основні проблеми ефективності чинної податкової системи. Ідеальна система оподаткування: загальні принципи. Ключові завдання податкової реформи в Україні.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Вступ України до ЄС принесе, насамперед політичний авторитет держави на міжнародній арені, можливість знаходитися в зоні загальноєвропейської безпеки, запобігаючи при цьому новим лініям поділу на континенті, можливість перебувати в центрі подій, бути невід'ємною часткою прогресивної політики, а значить перебувати в єдиному інформаційному просторі. Вступ України до ЄС пов'язується також з можливістю використання переваг міжнародної кооперації та спеціалізації. Цю ідею можна застосовувати і до теперішнього стану відносин між Україною та ЄС, бо вона є запорукою у подоланні економічної кризи на Україні та розриву між рівнями економіки з країнами ЄС.
На сьогоднішній день Європейський Союз відіграє визначну роль у забезпеченні стабільності та безпеки європейського континенту, а процес розширення та реформування ЄС слід розглядати не тільки як розширення кордонів «спільного ринку», а й як активний чинник створення нової європейської архітектури безпеки, яка має комплексний та взаємопов'язаний характер і різні виміри - вiйськовий, політичний та економічний.
Участь в процесах глобалізації світового господарства вирішує питання розробки стратегії адаптації України до сучасного ритму життя у всепланетарному масштабі, пошуку свого місця в міжнародному економічному просторі. Необхідність інтеграції держави до ЄС неодноразово була підкреслена в працях багатьох вітчизняних дослідників, зокрема І. Бураковського, В.Будкіна, І.Грицяка, Л.Губернського, А.Кредисова, Д.Лук'яненка, В.Мірошниченка, Г.Немирі, С.Осики, А.Осики, А.Поручника, В.Пятницького, А.Румянцева, В.Сіденка, А.Філіпенка, В.Шамрая [11; 12-15; 93; 125-131; 187191-192; 216]та ін.
Для ефективної та організаційно оформленої інтеграції України в світогосподарські зв'язки, на думку багатьох дослідників, необхідні певні політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні передумови [41; 43; 52; 87; 188].
З економічного погляду інтеграція України до Європейського Союзу мала б однозначний позитивний вплив на функціонування ринкового господарства. Вона б надала переваги, які ми згрупували так:
1) торговельні, тобто можливість реалізації вітчизняних товарів на європейський ринок без перешкод;
2) макроекономічні - протистояти циклічним коливанням кон'юнктури через участь в спільній економічній політиці ЄС, а також уможливила б вирівнювання економічних показників;
3) фінансові - на макрорівні - забезпечення утримання валютного курсу на стабільному рівні через участь в єдиній валютній системі, можливість користуватися бюджетними фондами, щоб вирівняти економічний розвиток, координація спільної фіскальної та монетарної політик через перенесення компетенції на наднаціональний рівень, зниження податкових та митних бар'єрів; на мікрорівні - зниження операційних витрат для підприємств через участь в єдиній валютній системі, можливість безперешкодного створення філіалів головного офісу фірм; збільшення обсягів перебігу інвестиційного капіталу в Україну з країн ЄС. Проте найбільші можливості, як зазначають вітчизняні дослідники, виникають у сфері потенційних приватних інвесторів, що вимагає... створення умов для філій банків ЄС і страхових компаній, інвестиційних фондів [ 12-16; 67, 3-72; 87].
На даний момент вже пройдено певну частину шляху в напрямку створення реальних передумов для вирішення основного геополітичного завдання нашої держави - вступу України до Європейського Союзу. У 1998 р. набула чинності після ратифікації Угода про партнерство та співробітництво (УПС) між Україною та Європейським Союзом. У 1998 та 2000 рр. Указами Президента України затверджено Стратегію і Програму інтеграції України в ЄС [222; 225-227].
Важливе значення для зміцнення відносин між нашою державою та Євросоюзом мало схвалення Європейською Радою у грудні 1999 р. Спільної стратегії ЄС щодо України, в якій висловлюється бачення шляхів партнерства з Україною з боку ЄС. Принциповим кроком у зміцненні та розвитку стратегічного партнерства стали саміти Україна - ЄС за 2001-2003 рр.
Слід зазначити, що така послідовна робота виводить весь комплекс відносин Україна - ЄС у площину практичної реалізації завдань, пов'язаних із вступом нашої країни до Євросоюзу. Вкрай важливо, щоб на ці цілі спрямовувалися всі інституційні перетворення, політика економічних, соціальних та гуманітарних реформ. Йдеться, насамперед, про такий комплекс системних перетворень, який би дав можливість нашій державі до кінця 2007 р. претендувати на набуття асоційованого статусу в ЄС, а до 2011р. - створити реальні (внутрішні) передумови для вступу України в ЄС [155, 18].
Реалізація завдань європейської інтеграції вирішальною мірою залежaтиме від прогресу на головному напрямі - забезпечення сталого зростання та прискореного подолання на цій основі розриву в обсягах ВВП на душу населення між Україною та державами - членами ЄС. За останні роки цей розрив значно зріс і тепер він у кілька разів більший, ніж у Польщі, Чехії та Угорщині, які, як передбачається, найближчим часом набудуть членства в ЄС.
ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ЯК СИСТЕМОФОРМУЮЧИЙ
1.1 Аналіз системи оподаткування в Україні
Із проголошенням незалежності Україна стала на шлях радикальних економічних реформ. Це був період становлення податкової системи, в основу якої було покладено класичну схему оподаткування, характерну для економічно розвинутих країн. Застосування такого шаблону в умовах перехідного періоду в Україні призвело до виникнення низки суттєвих проблем: збільшення кількості збиткових підприємств, зростання безробіття, ускладнення соціально-економічної ситуації в країні [ 6 ].
У 1992-1994 рр. в Україні робилися перші спроби збільшити податкові надходження до бюджету. У зв'язку з цим ставка податку на дохід підприємств була збільшена з 18% до 22%, ставка ПДВ - з 20% до 28%, а прибутковий податок сягнув аж 90%. Але водночас податкові надходження до бюджету зменшувалися, а виробництво занепадало. Якщо порівняти доходи зведеного бюджету України щодо темпів зростання реального валового внутрішнього продукту, то побачимо, що в 1994 р., коли частка податків у ВВП досягла найвищого рівня і становила 43,5% від ВВП, реальний ВВП знизився аж на 23%.
За умов такої податкової політики тиск на легального платника податків зростав, зменшуючи його фінансові ресурси і змушуючи переходити в тінь. Майже всі законодавчі акти у сфері оподаткування настільки складні для розуміння і виконання, що уникнути помилок при їх виконанні практично неможливо. Лише в 1997 р. за такої податкової системи, яка постійно змінювалася, виявлені порушення на 217 тис. підприємствах, що становило 58,6% від перевірених. Отже, в середньому підприємство перевірялося тричі лише податковою адміністрацією. Таким чином, за час існування незалежної України не вдалося сформувати зрозумілу, ефективну та прозору податкову політику.
Податкова система України як сукупність відносин між державою і платниками характеризується такими рисами:
- фіскальною спрямованістю податкової політики держави, її намаганням максимально використати наявний податковий потенціал платників без належного врахування їх платоспроможності
- неоднаковим підходом з боку держави до різних категорій платників, який проявляється в наданні одним з них численних невиправданих пільг у списанні та реструктуризації їх заборгованості перед бюджетом і перекладанні податкового тягаря на інших. Що свідчить про дискримінаційний характер оподаткування в Україні;
- відсутністю еквівалентності у відносинах не лише між державою і окремими платниками, а й між державою і всім загалом платників внаслідок значних масштабів марнотратства і розкрадання державних коштів, що зумовлюють значну розбіжність між загальною сумою податкових платежів і сукупністю суспільних благ, які надаються платникам.
Становлення відносин між органами державної влади і місцевого самоврядування з приводу розподілу податкових доходів між державним і місцевими бюджетами в Україні має такі особливості:
· нерозвиненість системи місцевих податків і зборів, і як наслідок - відсутність у місцевих бюджетів власної дохідної бази, що породжує відносини залежності органів місцевого самоврядування від органів державної влади;
· постійний перегляд переліку і пропорцій розподілу загальнодержавних податків і зборів між державним і місцевими бюджетами, що спричиняє нестабільність відносин між органами державної влади і місцевого самоврядування;
· відсутність ефективної системи фінансового вирівнювання при великих розбіжностях у податкоспроможності регіонів, що зумовлює великі розриви в обсягах суспільних послуг на душу населення між регіонами.
Як свідчить практика, місцеве оподаткування й саме по собі має низку суттєвих недоліків, серед яких:
Ш відсутність ефективного правового поля, що відповідав би сучасним умовам господарювання;
Ш наявність місцевих податків і зборів, витрати на адміністрування яких перевищують надходження від них;
Ш відсутність правових механізмів у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на своїй території власних податків і зборів;
Ш незацікавленість місцевої влади у додатковому залученні коштів від справляння місцевих податків і зборів;
Ш другорядність місцевих податків і зборів у порівнянні із загальнодержавними;
Ш відсутність екологічного оподаткування, податку на нерухомість як суто місцевого податку;
Ш нерозвиненість самооподаткування як альтернативної форми надходжень до місцевих бюджетів тощо [7].
Враховуючи сьогоднішній стан економіки України, можемо констатувати, що реформування податкової політики України буде фактором соціально-економічної стабільності та сприятиме суттєвому покращанню інвестиційного клімату. Тому прийняття пакету податкових законів, консолідація в бюджеті практично всіх видатків держави, що раніше не відображалися в ньому, оформлення частки державного боргу в державні цінні папери і залучення ресурсів фінансового ринку для покриття бюджетного дефіциту, створення ефективної системи державної скарбниці, головним завданням якої має бути доведення бюджетних асигнувань до конкретних отримувачів, а також закладання основ цивілізованих взаємовідносин між державним бюджетом України та місцевими бюджетами дозволили б створити контури майбутньої бюджетно-податкової системи як передумову економічного зростання.
Однією з головних економічних проблем на сьогодні є низька ефективність чинної податкової системи, що проявляється в підтримці високого податкового тиску, який зовсім не сприяє діяльності підприємств усіх форм власності при одночасно низькому наповненні бюджету. Таким чином сьогоднішня податкова система України не відповідне критеріям фіскальної достатності та економічної ефективності, а тим більше стабільності. Тож, реформа податкової системи України назріла і неминуча.
На сучасному етапі формування податкової політики необхідно дати відповіді на такі питання:
І. Якими є суспільні цілі податкової політики?
2. Як податкова політика впливає на інвестиційний клімат як для внутрішніх, так і іноземних інвесторів?
3. Які є найгостріші проблеми, що потребують негайного вирішення?
4. Які способи вирішення цих проблем, перешкоди, короткострокові та довгострокові наслідки дій?
Варто відмітити, що представники уряду та бізнесу часто називають однакові цілі податкової політики, проте ієрархія цих цілей для зазначених груп є різною. Для уряду найголовнішим є забезпечення доходів, достатніх для виконання державних функцій, а для представників бізнесу -забезпечення сприятливого середовища для економічного розвитку. Представники міжнародних організацій вважають метою податкової політики сприяння соціальній рівності та справедливості.
Тут доцільно коротко розглянути концепція змін податкового законодавства. Зважаючи на тривалість реформи системи оподаткування України, виходячи з необхідності реформування найболючіших податків системи оподаткування, пошуку механізмів для розвитку реального виробництва товарів та послуг, зважаючи на відсутність прийнятої Верховною Радою Концепції нової податкової системи, доцільним видається проведення податкової реформи на наступних засадах:
1. Реформувати обігове оподаткування України шляхом скасування найбільш проблемного для української економіки податку - податку на додану вартість, та впровадження замість нього іншого податку - податку з роздрібного продажу. При цьому для малих підприємств необхідно зберегти можливість оподаткування єдиним обіговим податком (за вибором).
2. Реформувати оподаткування доходів громадян прибутковим податком з фізичних осіб. Необхідно збільшити неоподатковуваний мінімум та суттєво підвищити рівень доходів, які підлягають оподаткуванню 10% ставкою. Паралельно з цим, обов'язково слід провести реформу заробітної плати: встановити мінімум оплати праці за годину, на рівні не менше 4 грн./год., та стимулювати зростання долі заробітної плати у вартості товарів, робіт та послуг до рівня 50% вартості.
3. Реформувати сукупне соціальне оподаткування (систему зборів до різних соціальних фондів, у тому числі Пенсійного), встановивши, зокрема, що сукупна ставка соціальних зборів не може перевищувати 20% бази оподаткування.
4. Спростити адміністрування податків шляхом подовження податкових періодів мінімум до кварталу, встановлення порядку сплати податків, чіткого законодавчого визначення підстав і термінів проведення перевірок, повноважень контролюючих органів та їх посадових осіб, обмеження нормотворчості таких органів, впровадження принципу тлумачення розбіжностей у податковому законодавстві на користь платника податку.
1. Вирішити проблеми, характерні для ПДВ, шляхом запровадження податку з продажу, що дозволить:
· усунути фіктивні кредитові зобов'язання;
· зняти проблеми недоїмок, накопичення податкової заборгованості;
· позбавитись проблеми зростаючих неповернень сум ПДВ;
· одномоментно вивільнити 5% коштів, які обслуговують обіг ПДВ;
· вивільнити з-під оподаткування капіталоємні галузі, особливо фундаментальної науки;
· запровадити касовий метод сплати податку з продажу.
2. Підняти рівень оплати праці і, відповідно, рівень надходжень від прибуткового податку з громадян та страхових внесків на пенсійне та інше соціальне страхування.
3. Пожвавити через підвищення реальних доходів ринок споживання, що стимулюватиме зростання надходжень від податку з продажу.
4. Активізувати реальне виробництво через вивільнення коштів на модернізацію та розширення виробництва.
5. Активізувати фундаментальні наукові дослідження через полегшення оподаткування галузей з високою часткою доданої вартості.
6. Зберегти звільнення експорту від обігового оподаткування (експорт не оподатковується податком з роздрібного продажу).
7. Стимулювати пожвавлення підприємницької ініціативи та створення нових робочих місць через полегшення адміністрування податків, впровадження принципу тлумачення двоякостей у податковому законодавстві на користь платника податку.
Ринок України має високу купівельну ємність, але для цього її потрібно розвинути, чому і повинна сприяти запропонована система реформування податкової системи України.
Податкове законодавство. Податкове законодавство регулює відносини, пов'язані із встановленням та скасуванням податків, а також відносини, які виникають у процесі виконання обов'язків щодо сплати податків, а також здійснення податкового контролю та притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування.
Відносини у сфері оподаткування регулюються Конституцією України, Кодексом, спеціальним законодавством України з питань оподаткування і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами
До нормативно-правових актів з питань оподаткування належать:
а) закони України з питань оподаткування;
б) акти з питань оподаткування, прийняті Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених Кодексом;
в) акти з питань оподаткування, прийняті Верховною Радою Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених цим Кодексом;
г) акти з питань оподаткування, прийняті органами місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень, визначених Кодексом.
Суб'єкти, об'єкти та база оподаткування, розміри ставок (нормативів), порядок справляння податків і податкові пільги не можуть встановлюватися або змінюватися іншими нормативно-правовими актами, крім Кодексу (за винятком нормативно-правових актів з питань оподаткування, прийнятих в межах повноважень, визначених Кодексом). Нові податки встановлюються виключно цим Кодексом.
Нормативно-правові акти з питань оподаткування не повинні суперечити Кодексу. У разі існування суперечностей між нормами цього Кодексу та нормами інших нормативно-правових актів з питань оподаткування, застосовуються норми Кодексу.
За наявності суперечностей між нормами цього Кодексу та нормативно-правовим актом, який належить до іншої галузі законодавства, для цілей оподаткування застосовуються норми Кодексу.
Нормативно-правові акти з питань оподаткування або окремі їх норми можуть визнаватися нечинними у випадках і в порядку, визначених законодавством України.
Слід зазначити, що питання змістового наповнення Податкового кодексу по-різному тлумачаться представниками урядових та бізнесових кіл, подаються різні оцінки проекту Податкового кодексу. Урядовці наголошують, що існують чіткі процедури та узгоджені етапи прийняття Податкового кодексу і вважають підготовлений проект Податкового кодексу цілком прийнятним. Водночас, представники бізнесу не підтримують нинішній проект Податкового кодексу і вважають, що його ні в якому разі не слід впроваджувати, оскільки він не вирішує ключових проблем чинної системи оподаткування.
На думку представників бізнесу, причинами невдачі нинішнього проекту Податкового кодексу стали:
· брак стратегії реформування податкової системи;
· брак методології підготовки та економічного аналізу проектів законодавчих актів, що змінюють систему оподаткування, відсутність наукового підходу у визначенні ставок податку;
· боротьба груп інтересів за кожне окреме положення Податкового кодексу і неспроможність уряду чи парламенту чітко виробити стратегічний національний інтерес;
· відсутність структурованого діалогу між суспільством і державою.
Представники бізнесу, неурядових організацій та Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, пропонують здійснити такі кроки для втілення податкової реформи:
· публічно обговорити та затвердити етапи ухвалення Податкового кодексу, визначити відповідального за реформу та встановити громадський контроль за виконанням етапів;
· розпочати громадську освіту та публікацію урядового документу, який
· окреслює напрямки податкової політики;
· не ухвалювати зміни до податкового законодавства у разі, якщо не буде визначено варіанти змін, проаналізовано їх наслідки та обгрунтовано економічну доцільність;
· застосовувати науковий підхід в аналізі запропонованих змін в податковій системі;
· узгодити проект Податкового кодексу із західними стандартами;
· запровадити відповідальність посадових осіб за діяльність або бездіяльність, яка завдала шкоду платнику податків;
· включити представників бізнесу у процес розробки Податкового кодексу;
· започаткувати підготовку фахівців із податкової політики та законодавства Європейського союзу.
Варто відзначити також круглий стіл "Податковий кодекс: стан, проблеми та рішення", що відбувся у квітні 2001 року. Засідання організоване комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету, за інформаційної підтримки Міжнародного інституту порівняльного аналізу (МІПА) і газети "Бізнес". У роботі круглого столу взяли участь представники Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації. Міністерства фінансів, УСПП, Верховної Ради України, інших органів влади, організацій та підприємств, експерти тощо.
Організатори круглого столу своєю метою бачать пошук компромісу і вироблення єдиного підходу до системоутворюючих принципів Податкового кодексу України. Про складність проблеми і багатоманітність підходів до її вирішення говорить той факт, що при розгляді закону ще в першому читанні в парламенті було подано п'ять концепцій Податкового кодексу і чотири проекти самого закону. До прийнятого в першому читанні проекту Кодексу, запропонованого Кабінетом міністрів, надійшло більше 5000 доповнень і зауважень.
Необхідність прийняття Податкового кодексу вже 2003 року була очевидною. Але так само очевидно, що його не буде прийнято в силу певних обставин.
Автори Кодексу спробували вирішити головну проблему - створення єдиної комплексної системи податків в Україні, стабілізувати її хоча б в межах одного бюджетного року, ліквідувати протиріччя, існуючі сьогодні в різних законодавчих актах.
Підготовлений проект Податкового кодексу України за своїми загальними ознаками має перевагу у тому, що в одному документі вдалося визначити єдину методологію загальнодержавних та місцевих податків, основні принципи та положення податкової системи, надати однозначне тлумачення податкової термінології, окреслити загальні положення правового регулювання податкових відносин, фінансової відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.
Одночасно при підготовці урядового проекту Кодексу перед розробниками ставилось завдання щодо вдосконалення податкового законодавства з метою створення умов для подальшого інтегрування України до світової спільноти.
У проекті Податкового кодексу запропоновано скоротити загальну кількість податків, зборів та інших обов'язкових платежів за рахунок наступних заходів:
по-перше, йдеться про скасування неефективних податків та зборів, надходження від яких до бюджету незначні порівняно із видатками на їх адміністрування;
по-друге, виникла реальна потреба та можливість зменшити податковий тягар;
по-третє, йдеться про об'єднання в один податок, що мають спільну податкову базу, єдиний чи схожий порядок обчислення і справляння, зробить податкове законодавство простішим і зрозумілішим для платників.
Проектом Кодексу передбачається розширення кола платників податків на базі скорочення податкових пільг та винятків. Під час розробки проекту Податкового кодексу враховувалось і те, що пільги є різні. Одні з них носять стимулюючий характер і використовуються з метою регулювання в державі соціально-економічних процесів, інші - нестимулюючі надаються окремим господарюючим суб'єктам та фізичним особам незалежно від характеру отримання і використання доходів.
Велика кількість платників податків ухиляється від сплати податків оскільки в України має місце величезне поширення пільгового режиму оподаткування на одних платників податків, і значно зростає адміністративно-фіскальний тиск на інших платників, які не отримали пільг в оподаткуванні. Все це призводить лише до всезростаючого рівня ухилення від оподаткування. Ось чому реформування податкової системи в Україні має виправити основні недоліки існуючої системи.
По-перше, повинно бути проведене скасування невиправданих пільг в сфері оподаткування, а по-друге, податкове законодавство та нормативно-правові акти по його впровадженню повинні бути значно спрощені.
Перший розділ проекту Податкового кодексу присвячений загальним положенням в оподаткуванні. Він замінить існуючий сьогодні Закон України "Про систему оподаткування".
Для зручності в користуванні Податковим кодексом в його першому розділі передбачено визначення основних загальних термінів, які зустрічаються у різних розділах проекту.
У спеціальній частині проекту Кодексу прописаний механізм обрахування та стягнення окремих видів податків.
На відміну від діючого податкового законодавства в проекті Податкового кодексу встановлені правові норми, які визначають правила дії закону в часі. Введення правової норми про дію закону в часі в розряд основних положень податкового законодавства само за себе свідчить про їх високу значимість. Ці норми являються важливим засобом забезпечення захисту прав і свобод платників податків, та є невід'ємним складовим елементом їх правового статусу.
Положення проекту встановлюють порядок вступу в силу актів податкового законодавства. Встановлення таких норм сприятиме захисту прав та законних інтересів платників податків.
Урядовим проектом Податкового кодексу України пропонується внести в діючу на сьогоднішній день податкову систему України наступні зміни.
Проектом Податкового кодексу визначено 25 видів загальнодержавних та місцевих податків, зборів, обов'язкових платежів замість 38 передбачених сьогодні діючим Законом України "Про систему оподаткування".
Проектом Кодексу розмежовано податкові відносини та відносини, пов'язані із сплатою внесків до позабюджетних фондів. Перш за все до системи оподаткування не включено збори та обов'язкові платежі, що не мають податкового характеру.
З переліку діючих загальнодержавних податків та зборів вилучено:
збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
збір на обов'язкове соціальне страхування;
збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
збір до Державного інноваційного фонду.
Враховуючи, що об'єктом оподаткування податком на майно є земельні ділянки та транспортні засоби, до переліку загальнодержавних податків не включено плату за землю та податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Об'єднано три податки, об'єктом оподаткування у яких є майно, в один - податок на майно (податок на нерухомість, на землю та податок з власників транспортних засобів).
Згідно діючого законодавства, як відомо, сьогодні справляються податки з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також плата (податок) за землю. Новим об'єктом оподаткування у складі цього податку є нерухомість, тобто будівлі та споруди. Хоча слід зазначити, що оподаткування нерухомості не має бути несподіванкою для платників податків, оскільки Законом України "Про систему оподаткування" вже з 1994 року у складі загальнодержавних податків і зборів було передбачено податок на нерухоме майно (нерухомість).
Суб'єкти оподаткування - це особи, на яких Конституцією України, цим Кодексом та спеціальним законодавством України з питань оподаткування покладено обов'язки:
а) сплачувати податки (платники податків);
б) нараховувати, утримувати та перераховувати податки до бюджетів (податкові агенти).
Платником податків визнається особа, доходи, прибуток, майно та інші об'єкти якої є об'єктом оподаткування відповідно до цього Кодексу.
Податковим агентом визнається особа інша ніж платник податків, на яку відповідно до цього Кодексу покладено обов'язки щодо нарахування податків, утримання їх з платника та перерахування до бюджетів.
Об'єктами оподаткування є доходи, прибуток, майно, операції з продажу товарів, робіт, послуг та інші об'єкти, визначені відповідно до цього Кодексу.
Кожний податок має самостійний об'єкт оподаткування, який визначається відповідно до цього Кодексу.
Для цілей оподаткування не приймаються до уваги підстави виникнення об'єкту оподаткування. Незаконність діянь, в результаті виконання яких виникли об'єкти оподаткування, не звільняє від обов'язку виконання податкових зобов'язань, пов'язаних з такими об'єктами.
Система оподаткування. Система оподаткування України - це сукупність передбачених Податковим кодексом загальнодержавних та місцевих податків до бюджетів усіх рівнів, принципів, форм і методів їх встановлення, зміни, скасування, обчислення, сплати та стягнення, а також забезпечення відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування та здійснення податкового контролю, прав і обов'язків суб'єктів оподаткування та органів, що здійснюють податковий контроль.
Сьогодні вже є зрозумілим те, що створюючи податкову систему, слід виходити з реалій суспільно-економічного стану країни, а не керуватися побажаннями, можливо й найкращими, але нездійсненними.
Кожна держава для забезпечення виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти, які концентруються у бюджеті. Джерелами цих коштів можуть виступати:
· власні доходи держави, які вона отримує від виробничої та інших форм діяльності у вигляді надходжень платежів за ресурси, які згідно з діючим законодавством належать державі;
· податки, які сплачують юридичні та фізичні особи із своїх доходів. Співвідношення між зазначеними джерелами визначається рівнем розвитку державної і приватної власності. При цьому податки виступають не тільки у ролі наповнювачів державного бюджету, вони ще й є інструментами впливу на різні сторони діяльності їх платників.
Фіскальна і регулююча функції податків взаємопов'язані, їх не можна протиставляти одна одній. Не можна також поділяти податки на суто фіскальні й регулюючі, оскільки без фіскальної функції не може бути регулюючої.
Визначальною базою побудови податкової системи є обсяг бюджетних видатків. Перевищення видатків бюджету над доходами призводить до інфляції. Джерелами покриття бюджетного дефіциту є державні позики і грошова емісія. Головне те, куди спрямовуються кошти дефіцитного фінансування. Добре, коли вони надходять у виробничу сферу, де через деякий час можуть дати віддачу. Спрямування коштів за рахунок бюджету за рахунок дефіцитного фінансування на соціальні потреби призводить до фінансової кризи.
Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави. Податкова система - основа фінансово-кредитного механізму державного регулювання та один із найважливіших важелів впливу на економіку. В Україні конституційно закріплено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, та визначено, що система оподаткування встановлюється виключно шляхом прийняття відповідних законів.
Податкове законодавство в Україні сформоване на основі нормативної бази, успадкованої від командно-адміністративної системи. Основи української національної податкової політики розроблялись під тиском обставин без належного наукового обґрунтування та аналізу макро- і мікроекономічних наслідків запровадження різних податків і розміру їх ставок, без урахування світового та історичного досвіду формування й розвитку податкових систе
Податкова політика як системоформуючий фактор розвитку дипломная работа. Государство и право.
Реферат по теме Метеорит
Реферат На Тему Социально-Политическая Структура Китая В Vii-Vi Вв. До Н.Э.
Управление Трудовыми Ресурсами Предприятия Реферат
Реферат На Тему Профессия Садовод
Реферат: Система ОВД
Рефераты 2022 Год
Дипломная работа по теме Система экологического менеджмента на мясоперерабатывающем предприятии
Энтомопатогенные Препараты Реферат
Мой Родной Язык Казахский Язык Эссе
Реферат: Сражения Александра Македонского
Дипломная работа по теме Негативное влияние средств массовой коммуникации и информации на психическое здоровье детей
Дипломная работа по теме Исследование финансового состояния ООО 'Умка'
Реферат: Толстой По поводу конгресса о мире
Реферат: Основы производственной деятельности дилера по продукции АО Стройдормаш г.Калининград
Автореферат На Тему Особливості Клінічного Перебігу, Діагностики Та Лікування Псоріатичного Артриту У Поєднанні З Неспецифічним Реактивним Гепатитом
Дипломная работа: Организация казначейского исполнения Государственного бюджета Украины и разработка направлений его совершенствования
Контрольная работа по теме Поиски И.С. Тургеневым "новой" манеры в повестях 50-х годов. Повесть "Муму": её идейный смысл, образы, язык, композиция
Химия Практическая Работа 2
Реферат по теме Безопасность сельскохозяйственных работ
Реферат по теме Стабильная стенокардия. Гипертоническая болезнь III стадии
Управление рисками катастроф как необходимое условие устойчивости бизнеса - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда презентация
История государственного и муниципального управления в России - Государство и право учебное пособие
Доверенность как правовой инструмент - Государство и право курсовая работа