Побудова профілю траси та визначення проектної лінії - Геология, гидрология и геодезия курсовая работа

Главная

Геология, гидрология и геодезия
Побудова профілю траси та визначення проектної лінії

Польові роботи при геодезичному трасуванні. Обробка журналу технічного нівелювання. Побудова повздовжнього і поперечного профілю траси. Нанесення проектної лінії і обчислення позначок проектних точок, визначення відстаней до точок нульових робіт.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний технічний університет
на тему “Побудова профілю траси та визначення проектної лінії”
Позначки реперів і початкові дані для розрахунку кривої
1. Польові роботи при геодезичному трасуванні
2. Обробка журналу технічного нівелювання
2.2 Посторінковий контроль обчислення польових матеріалів
2.3 Визначення нев'язки нівелірного ходу та її розподілення
2.4 Обчислення позначок зв'язувальних точок
3. Розрахунок основних елементів кривих
4. Побудова повздовжнього і поперечного профілю траси
5. Нанесення проектної лінії і обчислення позначок проектних точок
5.2 Обчислення проектних і робочих позначок
5.3 Визначення відстаней до точок нульових робіт
Позначки реперів і початкові дані для розрахунку кривої
Дирекційний кут початкового напрямку =
Геодезія - наука про виробництво вимірювань на місцевості, визначенні фігури і розмірів Землі і зображенні земної поверхні у вигляді планів карт.
Назва предмету показує, що геодезія як наука виникла з практичних потреб людини. Завдання визначення фігури і розмірів Землі складає предмет вищої геодезії. Питання пов'язані із зображенням невеликих частин земної поверхні у вигляді планів, складають предмет геодезії або топографії. Вивчення методів і процесів створення суцільних зображень значних територій земної поверхні у вигляді карт відноситься до картографії. 3 розвитком фотографії і особливо авіації почали широко застосовувати для створення планів і карт фотознімки земної поверхні. Питання, що відносяться до отримання планів і карт шляхом фотографування місцевості із землі, складають предмет наземної фототопографії, з повітря - аерофотографії.
Геодезія розвивається в тісному зв'язку з іншими науковими дисциплінами. Величезний вплив на розвиток геодезії роблять математика, фізика, астрономія. Математика озброює геодезію засобами аналізу і методами обробки результатів вимірювань. На основі фізики розраховують оптичні прилади і інструменти для геодезичних вимірювань. Астрономія забезпечує необхідні в геодезії початкові дані. Тісний зв'язок геодезія має також з географією, геологією і особливо з геоморфологією. Знання географії забезпечує правильне трактування елементів ландшафту, який складають: рельєф, природний покрив земної поверхні (рослинність, грунти, моря, озера, річки і т. д.) і результати діяльності людей (населені пункти, дороги, засоби зв'язку, підприємства і т. д.). Форми рельєфу і закономірності їх зміни пізнаються за допомогою геології і геоморфології.
1. Польові роботи при геодезичному трасуванні
При будівництві лінійних споруд виконують технічну документацію, яка містить повздовжні та поперечні профілі траси з проектними рішеннями.
Роботи при трасуванні лінійних споруд включають: розроблення проекту, рекогносцирування трас, розбиття пікетажу, нівелювання траси та побудова профілю. За планами або картами намічають найімовірніші напрямки трас, що відповідають всім технічним умовам. Для уточнення на місцевості обраного напрямку виконують рекогносцирування кута траси, який вимірюють теодолітом. Трасу прив'язують до пунктів державної висотної опори, місцеположення марок і реперів якої виявляють заздалегідь.
Перед нівелюванням траси закріплюють її початок, кінець та кути повороту розбивають пікетаж. Розбиття пікетажу полягає в тому, що по осі траси відкладають відрізки, горизонтальна проекція яких дорівнює 100м. Кінець кожного відрізка називають пікетом і позначають дерев'яним кілком, який забивають врівень із землею. Поряд з пікетним кілком забивають сторожок, на якому записують номер пікету (наприклад ПК4). Початок траси позначають "пікет-нуль" -- ПКО. Характерні точки злому рельєфу місцевості між пікетами також позначають кілками. Ці точки називають (ПК1+80). Їх місцеположення визначається відстанню від пройденого пікету (80м від ПК1).
В Місцях, де траса повертає, передбачають горизонтальні кругові криві або перехідні криві, елементи яких визначають за спеціальних таблиць або за формулами. Вершини кутів повороту траси позначають ВК1, ВК2.
При розбитті пікетажу результати вимірювань заносять в пікетажний журнал, в якому вказують величини кутів повороту траси, номери всіх пікетів і плюсових точок. Трасу зображають умовно у випрямленому вигляді, а кути повороту позначають стрілками. В пікетажному журналі відмічають номери всіх реперів і їх місцеположення, а також дані, що характеризують криві.
Одночасно з розбиттям пікетажу виконують зйомку смуги місцевості, що прилягає до траси. Для характеристики рельєфу смуги, де буде виконуватися будівництво, розбивають поперечні профілі перпендикулярно до осі траси по обидві сторони. Поперечні профілі визначають на такій відстані один від одного, щоб місцевість між ними мала однаковий уклін.
Нівелювання траси виконують способом із середини з обов'язковим виконанням умови, що відстані від пікетів до нівеліра однакові. Нівелір можна установити в створі лінії або виносити в сторону. При нівелюванні визначають перевищення кожної наступної пікетної точки над попередніми, тобто між всіма зв'язувальними точками. На кожній станції спочатку нівелюють зв'язувальні точки, для чого беруть відліки спочатку на задній, а потім на передній рейці. Перед тим, як брати відліки, контролюють положеня рівнів, тобто промінь візування зорової труби нівеліра повинен бути горизонтальним. Для контролю і збільшення точності нівелювання перевищення між зв'язувальними точками визначають за другим боком рейок, якщо вони двосторонні. При роботі з односторонніми рейками міняють висоту приладу не менше ніж на 10 см. При нівелюванні проміжних точок беруть відліки тільки на основному боці рейки. При нівелюванні крутих схилів, коли промінь візування в одному напрямку впирається в землю, а в іншому - проходить вище рейки, роблять додаткові зв'язувальні точки ("іксові" -XI, Х2). Відстань до 'іксових" точок не виміряють, але їх чітко помічають на місцевості. Як зв'язувальні точки на крутому схилі можуть бути використані плюсові. Початок і кінець траси прив'язують до найближчих реперів. Результати відліків записують в журнал нівелювання траси (табл. 1 графи 1 - 5).
2. Обробка журналу технічного нівелювання
Початковими даними для обробки журналу є результати польового трасування, що наведені в журналі технічного нівелювання (табл.1, графи 3-5).
Перевищення між зв'язувальними точками обчислюють за формулами:
де h' - перевищення між зв'язувальними точками визначене по чорній
h" - перевищення між зв'язувальними точками визначене по червоній стороні рейки;
Зчор- задній відлік по чорній стороні рейки, мм;
Зчер - задній відлік по червоній стороні рейки, мм;
Пчор- передній відлік по чорній стороні рейки, мм;
Пчер- передній відлік по червоній стороні рейки, мм.
Різниця між перевищеннями, що обчислені за чорними та червоними боками рейок не повинна перевищувати + 5мм. Обчислен за формулами перевищення в залежності від їх знаку записують в графу 6 або 7 таблиці 1
Визначають середнє перевищення, мм:
2.2 Посторінковий контроль обчислення польових матеріалів
Контролем правильності обчислення на кожній сторінці журналу нівелювання служить рівність, мм:
Де -сума всіх задніх відліків по чорній і червоній стороні (табл. 1, графа 3),мм
-сума всіх передніх відліків по чорній і червоній стороні (табл. 1, графа 4), мм:
-алебраїчна сума обчислених перевищень (табл 1сума граф 6 і 7), мм;
- алебраїчна сума середніх перевищень (табл 1сума граф 8 і 9),мм.
=2772+7460+2626+7313+806+5491+1084+5769+2772+7454+0218+4903+2898+7578+2867+7554+2442+7122+1234+5919=86282
=1419+6104+836+5523+2803+7489+2696+7382+577+5262+2888+7577+533+5218+189+4874+1110+5795+2060+6745=77080
2.3 Визначення нев'язки нівелірного ходу та її розподілення
Нев'язка нівелірного ходу, мм, визначається за формулою:
Де - алгебраїчна сума середніх перевищень між зв'язувальними точками нівелірного ходу, мм; - теоретична сума перевищень, мм:
Отримана нев'язка не повинна перевищувати граничної допустимої нев'язки ходу технічного нівелювання, яка визначається за формулою, мм:
Якщо кількість станцій нівелювання перевищує 25 на 1км ходу, то допустиму нев'язку обчислюють за формулою, мм:
Якщо фактична нев'язка не більша від допустимої:
то в середні перевищення (табл.1, графи 8,9) вводять поправки з протилежним знаком нев'язки, які визначають за формулою (2.10), мм:
Поправки розподіляють порівно на всі перевищення. Сума всіх поправок повинна бути рівна нев' язці із протилежним знаком. Поправки записують зверху над середнім значенням перевищень в табл. 1 графи 8 та 9.
Якщо фактична нев'язка більша допустимої, то в обчисленні перевищень або в польових спостереженнях допущено грубу помилку. Грубу помилку виправляють шляхом повторного виконання польових робіг.
2.4 Обчислення позначок зв'язувальних точок
Позначки зв'язувальних точок обчислюють послідовно, починаючи з першої точки, керуючись правилом: позначка наступної точки дорівнює позначці даної точки плюс виправлене перевищення між ними, м;
, - виправлені середні перевищення, м.
=128.780+1.3565=130.137 =130.517-2,670=127.847
=130.1365+1.792=131.929 =127.847+2.365=130.212
=131.9285-1.9955=129.933 =130.212+2.681=132.893
=129.933-1.6105=128.323 =132.893+1.332=134.234
=128.3225+2.1945=130.517 =134.134-0,822=133.312
Обчислені за формулами (2.11) та (2.12) позначки зв'язувальних точок записують в графу 11 таблиці 1 у рядках відповідних пікетів. Контролем правильності обчислень позначок є одержана позначка другого репера, яка повинна бути рівна заданій .
Позначки проміжних точок та точок поперечників обчислюють, використовуючи горизонт приладу, мм:
де - позначка відповідно зв'язувальної точки, м;
- позначка відповіно проміжної точки, м;
а - відлік на рейці, що встановлена на зв'язувальній точці.
с - відлік на рейці, що встановлена на проміжні точці.
Значения горизонту приладу записують в графу 10 табл.1 у рядок, що
відповідає зв'язувальній точці. Позначки проміжних точок та точок поперечників записують у відповідні рядки графи 11 табл.1.
3. Розрахунок основних елементів кривих
Елементи горизонтальної кругової кривої розраховують за формулами (3,1)-(3,4). Рисунок 3.1
Побудова проектної лінії (рисунок 3.2):
1.На ПК0 висоту насипу прийняти 1м.
Початок і кінець кривої визначають за залежністю:
ВК - відстань від початку траси до куга повороту, м.
Результати розрахунку основних елементів кривих записують у певному порядку на полях пікетажної книжки. Результати розрахунків за формулами (3.1) -(3.6.) зображено на рис 3.2.
За дирекційним кутом, кутом першого відрізка та кутом повороту траси обчислюють дирекційні кути і румби таких ділянок траси:
де - дирекційний кут попередньої лінії;
- очатку дирекційний кут наступної лінії;
4. Побудова повздовжнього і поперечного профілю траси
Повздовжні і поперечні профілі, як графічні моделі рельєфу місцевості по трасі лінійної споруди, є обґрунтуванням інженерно-геодезичних розрахунків при проектуванні за профілем. Повздовжні і поперечні профілі будують за матеріалами пікетажного журналу рис. 3.2 та журналу нівелювання (табл. 1.).
Повздовжній профіль траси будують на міліметрівці в масштабах: горизонтальний 1:2000, вертикальний 1:200. Побудова виконується в такому порядку:
1) внизу креслять сітку профілю з графами: "грунта", "план траси", "уклони", "проектні позначки", "фактичні позначки", "відстані", "пікети", "план прямих та кривих", зміст яких відповідає табл.1
2) в заданому горизонтальному масштабі 1:2000 відкладають всі пікети і заповнюють графу відстаней. При цьому вказують тільки відстані від пікету до плюсових точок. Відстань 100 м між пікетами при відсутності плюсових точок не пишуть.
3) заповнюють графу "фактичні позначки", відповідно до значення із журналу нівелювання (табл. 1 графа 12).
4) в графі "план траси" посередині проводять вісь траси, що умовно розгорнута в пряму лінію, і умовними знаками відображають ситуацію вздовж траси.
5) в графі "грунта" вказують грунт вздовж траси згідно з пікетажною книжкою.
6) в графі "план прямих і кривих" визначають напрям і довжину окремих прямих ділянок траси та вказують місце розташування і параметри кривих згідно з виконаними розрахунками. Криві при поворотах праворуч позначають дужками опуклістю догори, а при поворотах ліворуч опуклістю донизу.
7) за даними граф "фактичні позначки" і "відстані" будують лінії профілю. Висоти точок відкладають догори від лінії умовного горизонту Н ум , яке вибирають в залежності від величини мінімальної фактичної позначки ,м:
Отримане значення позначки умовного горизонту округлюють до величини, що кратна 10 м. Лінія умовного горизонту збігається з верхньою лінією профілю. На профілі ліворуч будують вертикальний масштаб, який полегшує побудову. Над лінією профілю показують положення реперів з їх позначками і координатами відносно траси. Побудови поздовжнього профілю зображено на рис. 4.1.
Поперечний профіль будують в однакових горизонтальних та вертикальних масштабах 1:500. Внизу профілю вказують фактичні позначки та відстані. Горизонтальні відстані визначають відповідно до табл.1 графи 2, і відкладають ліворуч та праворуч від вертикального відрізка, що визначає вісь траси. Фактичні позначки визначають за даними із журналу нівелювання (графа 12). Лінію поверхні землі поперечного профілю будують за фактичними позначками відносно умовного горизонту, який приймається таким же, як і для поздовжнього профілю. Виконання поперечного профілю наведено рис. 4.2.
5. Нанесення проектної лінії і обчислення позначок проектних точок
При нанесенні проектної лінії розглядають кілька доцільних варіантів і обирають той, який має найкращий техніко-економічні показники. При цьому необхідною умовою є дотримання рівностей об'ємів виїмок та насипу. Уклони окремих ділянок проектної лінії не повині перевищувати допустимих.
Початковими даними для нанесення проектної лінії на повздовжньому профілю траси є уклони окремих ділянок траси і початкова проектна позначка, яку вибирають в залежності від позначки точки примикання траси до існуючої або проектної споруди (рис.4.1).
Уклони проектної лінії можуть бути визначені за формулою:
де - уклон проектної лінії окремої ділянки траси;
Нп - позначка початку ділянки проектної лінії, м;
Нк- позначка кінця ділянки проектної лінії, м;
d - горизонтальна проекція між початком і кінцем ділянки траси, м.
В графі "уклони" в місцях зміни уклонів проводять вертикальну риску. На виділених ділянках у бік уклону проводиться діагональ, зверху якої вказують уклон в тисячних, а знизу - протяжність ділянки траси з даним уклоном в метрах. На ділянці траси, що має нульовий уклон посередині графи проводять горизонтальну риску.
За заданими уклонами ділянок траси, для нанесення проектної лінії на профіль, обчислюють позначки точок, в яких змінюється уклон, м:
За розрахованими за формулою (5.1) характерними точками наносять позначки початку і кінця ділянок траси на профіль. З'єднавши точки між собою, одержують положення проектної лінії профілю, див. рис 4.1.
5.2 Обчислення проектних і робочих позначок
Проектні позначки проектної ліні визначають, за правилом: проектна позначка наступної точки рівна позначці попередньої точки плюс добуток уклону проектної лінії на відстань між точками, м:
- проектна позначка наступної точки проектної лінії, м;
- - проектна позначка попередньої точки проектної лінії, м;
- уклон даної ділянки проектної лінії, м;
- горизонтальна проекція ділянки проектної лінії між точками, м;
=131,14+(-0,006*100)=130,54 =129,94+(0,00*30)=129,94
=130,54+(-0,006*80)=130,06 =129,94+(0,00*100)=129,94
=130,06+(-0,006*20)=129,94 =129,94+(0,015*100)=131,44
=129,94+(0,00*70)=129,94 =131,44+(0,015*100)=132,94
Проектні позначки визначені правильно, якщо в кінці проектної лінії з даним уклоном одержимо значення проектної позначки, що обчислене за формулою (5.1). Обчислені за формулою (5.2) округлюють до 0,01м і записують у графу `проектні позначки' (рис.4.1).На горизонтальній ділянці проектної лінії проектної позначки записують тільки на її кінцях.
Робочі позначки визначають висоту насипу або глибину виїмки на кожному пікеті та плюсовій точці.Робочі позначки обчислюють за формулою:
=131,14-130,14=+1,00 =129,94-127,85=+2,09
=130,54-131,93=-1,39 =129,94-130,21=-0,27
=130,06-128,32=+1,74 =131,44-132,89=-1,45
=129,94-130,52=-0,58 =132,94-134,23=-1,29
Додатні значення робочих позначок - глибину виїмки-записують над проектною лінією, а від'ємні - висоту насипу - під нею (рис.4.1).В точках нульових робіт, де перетинається фактична лінія профілю з проектною, записують робочі позначки 0,00.Обчислення проектних і робочих позначок проводять в табличній формі.
5.3 Визначення відстаней до точок нульових робіт
Горизонтальні відстані до точок нульових робіт обчислюються за формулами (5.4) та (5.5):
а) від найблищого заднього пікету, м:
б) Позначки від найблищого переднього пікету, м:
де - абсолютне значення задньої робочої позначки, м;
- абсолютне значення передньої робочої позначки, м;
- горизонтальна проекція між задньою і передньою точками, м.
Контрольним обчисленням відстані до точок нульових робіт є рівність,:
Позначки точок нульових робІт визначають за формулами (5.6) та (5.7), м:
=131.14+(-0.006*41.84)=130.89 =130.54-(-0.006*58.16)=130.89
=130.54+(-0.006*35.64)=130.33 =130.06-(-0.006*44.36)=130.33
=130.06+(-0.006*14,98)=129.97 =129.94-(-0.006*5,02)=129.97
=129.94+(0.00*22.94)=129.94 =129.94-(0.00*47.06)=129.94
=129.94+(0.00*10.88)=129.94 =129.94-(0.00*19.12)=129.94
=129.94+(0.00*88.56)=129.94 =129.94-(0.00*11.44)=129.94
=129.94+(+0.015*16.09)=130,18 =131.44-(+0.015*83.91)=130.18
=131.44+(+0.015*53.09)=132.24 =132.94-(+0.015*46.91)=132.24
Позначки точок нульових робіт та відстані до них записують по повздовжньому профілю над лінією умовного горизонту (рис. 4. 1)
1. Инженерная геодезия: Учебник для вузов /Багратуни Г.В., Ганьшин В.Н., Данилевич Б.Б. и др. - М.: Недра, 1984. - 344с.
2. Практикум по инженерной геодезии в строительстве: Учеб. пособие/ Г.С. Ратушняк. - К.:УМК ВО, 1989. - 208с.
3. Багатуни Г.В. и др. Инженерная геодезия. - М.: Недра, 1984. - 344 с.
4. Полищук Ю.В. Высотные разбивочные работы в строительстве. - К.: Будівельник, 1980. - 104 с.
5. Руководство по расчету точности геодезических работ в промышленном строительстве / ГУГК. - М.: Недра, 1979. - 55 с.
6. Справочник по инженерной геодезии /Под ред. Н. Г. Видуева. - К.: Вища школа., 1978-376с.
7. Справочник по геодезическим разбивочным работам /Под ред. Г.В. Багратуни. - М.: Недра, 1982. - 128 с.
8. Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії]'. Навчальний посібник. -Вінниця: ВДТУ, 2002 - 179 с.
9. Инженерная геодезия / Г.В. Багратуни, В.Н. Ганьшин, Б.Б. Данилевич и др,-М.: Недра, 1984.-344с.
10. Войтенко С.П. Геодезичні роботи в будівництві. - К.: 1СДО,1993. - 144 с.
Основні елементи автомобільних доріг. Трасування лінійних споруд та закріплення осі траси на місцевості. Складання та розмічування пікетажу по осі автомобільної дороги. Камеральна обробка результатів технічного нівелювання. Побудова проектної лінії. контрольная работа [808,3 K], добавлен 19.12.2010
Фізико-географічна характеристика Гоголівського родовища. Підготовка даних для виносу проекту свердловин в натуру. Побудова повздовжнього профілю місцевості і геологічного розрізу лінії свердловин. Методика окомірної зйомки в околицях свердловин. курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.05.2014
Методика нівелювання ІІ класу. Порядок спостереження на станції в прямому ході. Обробка журналу нівелювання по секції ходу (попередні обчислення). Зрівняльні обчислення: одиночного ходу, мережі, лінійних та нівелірних мереж параметричним способом. курсовая работа [712,9 K], добавлен 30.03.2015
Обчислення кутової нев'язки теодолітного ходу та координат його точок. Розрахунок дирекційних кутів і румбів сторін полігону. Побудова координатної сітки, нанесення ситуації на план. Визначення площі замкнутого полігону аналітичним і графічним способами. курсовая работа [38,5 K], добавлен 07.03.2013
Суть теодолітної зйомки, склад і порядок робіт. Обчислення кутів і румбів сторін, побудова координатної сітки. Поняття та способи геометричного нівелювання. Суть тахеометричної зйомки. Порядок роботи на станції, обчислень та виконання графічних робіт. курсовая работа [345,0 K], добавлен 21.06.2014
Нівелювання поверхні за квадратами, за паралельними лініями, за полігонами і створами. Побудова топографічного плану за результатами нівелювання. Призначення наземного стереофотограмметричного та аерофототопографічного знімання, визначення масштабу. реферат [242,3 K], добавлен 19.12.2010
Компоновка споруд гідровузла. Визначення розрахункових навантажень на греблю. Встановлення розрахункового положення водоупору. Побудова профілю водозливної стінки. Розрахунок стійкості греблі за схемою плоского зсуву. Елементи підземного контуру греблі. курсовая работа [4,1 M], добавлен 20.01.2011
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Побудова профілю траси та визначення проектної лінії курсовая работа. Геология, гидрология и геодезия.
Курсовая работа по теме Международная экономическая интеграция Республики Беларусь
Контрольная Работа По Алгебре 8 Класс Функции
Реферат: Медико-биологические средства восстановления физической работоспособности боксеров
Отчет По Преддипломной Практике Юриспруденция
Курсовая Работа По Дисциплине Маркетинг
Воспроизведение изобразительных оригиналов
Практическая Работа Организация Взаимодействия
Контрольная Работа No 2 Проценты
Курсовая работа по теме Проектирование электромеханического привода с коническим редуктором
Дипломная работа: Криминалистические версии и планирование расследования
Курсовая Работа На Тему Гальванические Элементы
Коррупция И Монополия Курсовая
Реферат: Русско-японские отношения 1906-1911гг.
Курсовая работа по теме Домашнее задание как средство формирования учебной мотивации у младших школьников
Реферат: Туберкулез. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Термическая ионизация. Скачать бесплатно и без регистрации
Лабораторная Работа Приспособленность Организмов К Среде Обитания
Из Истории Возникновения И Развития Геометрии Реферат
Эссе На Тему Развитие России
Методы Координат 9 Класс Контрольная Работа
Строение и химический состав мышц. Молекулярные механизмы мышечного сокращения и расслабления - Биология и естествознание реферат
Учет основных средств на предприятии - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Управленческий учет - Бухгалтерский учет и аудит практическая работа