Пластун-сеньйор праці Денис Шимоняк

Пластун-сеньйор праці Денис Шимоняк


Станиця Львів

Як ти прийшов до Пласту?

В Пласт я прийшов у 2015 році, вже великим, в 35 рочків. До цієї знаменної події я про Пласт знав дуже багато, а точніше що він є. Тобто, по факту, я не знав нічого. Але у мене підростав мій син , якому на той час вже стукнуло 6 років. Тому закономірно постало питання – а що з ним тепер робить далі.


Чому ти обрав саме новацтво?

Про Пласт, як я вже писав раніше, я не знав нічого, тому про новацтво я почув в тому ж 2015 році. Але як туди віддати сина? Місць не було тоді, у зв’язку із відсутністю виховників.

«Ставай виховником» - казали вони. «Буде весело» - казали вони.

Кинули мені гугл форму на вишкіл виховників і я її заповнив. І ось диво, мені прийшло підтвердження на вишкіл. На 4 повних дні, з них 2 робочих. Але мене відпустили з роботи і я попав на вишкіл.

Вишкіл був наповнений великою кількістю незнайомих людей. В результаті я зрозумів, що таких класних людей в такій кількості я ще не зустрічав.

Ці люди стрибали, кричали, бавилися, дуркували. І посеред цього всього сиджу я, весь такий правильний і деревʼяний. Так тривало два дні, і на третій день я почав розуміти для чого це все і що з цим робити. Вишкіл закінчився, і я сповнений ідеями, які вивітрилися з моєї голови за тиждень, почав писати кореспонденційний курс.

Набирати рій я в принципі не дуже планував, але…Влітку до мене передзвонив Євген Миколишин (це той класний хлопака з яким я познайомився на вишколі) і сказав мені, що він підібрав мені мені класних дітей, і що в результаті я маю рій і з вересня починаємо.

Так і почався мій шлях в новацтві, акціями, з таборами і недоспаними ночами на них, чудовими людьми, спогади про цікаво проведений час…

«Буде цікаво» - казали вони…


Який в тебе цікавий досвід в Уладі Новаків?

Одним з найважчих періодів був мій перший гніздовий табір, де я зрозумів, що суміщення "посад" - це велике зло. Ти або виховник на таборі і є з дітьми, або комендант, або інструктор, або заступник коменданта. Ми ж удвох з Євгеном суміщали все. А коли ти суміщаєш «посади» , щоб якісно і добре виконувати роботу необхідно чимось жертвувати. Пожертвувати дітьми, програмою чи інструкторською діяльністю – навіть в голову не зайшло, тому пожертвували сном, що не завадило зробити хлопцям цікавий і веселий табір. 


Розкажи смішну історію з новацтва

В новацтві були різні часи і веселі і нервові і сумні. Щодо веселих моментів, їх було чимало. 

Те, що найсвіжіше в голові - це події останнього табору, при чому сама ситуація була далека від смішної.  

Це була 2 година по опівночі. Ми вкладалися спати після КВ. Я був вже в давно омріяному ліжечку після тяжкого таборового дня, і тут….Звісно повітряна тривога. З ракетами курсом на захід, тобто до нас.

Ми, всім проводом, як це в таких випадках робиться, слідкуємо за польотом ракет. Коли з’явилася інформація, що ракети летять на Львів у нас вже не було сумнівів, що робити. Ми пішли піднімати табір і збирати всіх у нашому бомбосховищі (такий мальовничий підвл з грубого каменю, щось подібне як в середньовіччі використовувалося для зберігання вина чи невдобних людей)).

На диво хлопці спокійно повставали, загорнулися в ковдри і пішли в наше місце сховку. І в процесі перераховування своїх хлопців-новаків, я помітив, що одного не вистачає. Я пішов назад до їхньої кімнати і що я побачив, що мій новак, заліз назад до свого ліжка і почав вже повільно кліпати. Довелося брати його на ручки. Під час цього процесу він вивільнив свої руки, вчіпвся в бильце ліжка і почав кричати: «Не піду, не буду, лиши мене!!!!!!!», ну як у фільмах. В той момент мені не залишалося нічого, як просто почати сміятися з цієї всієї сцени. 


Чи хотів би ти щось змінити?

Протягом мого новацького пластового життя я познайомився з купою купезною просто чудовезного люду, які чинили неабиякий вплив на моє життя і поза Пластом, але протягом років, я почав розуміти і бачити не тільки позитивну сторону Пласту, але й його негативи, а саме бюрократичну машину. І ця бюрократія забирає масу часу, зусиль, і в результаті призводить до вигоряння і відсутності бажання щось робити. Що б і хотілося змінити, що я і пробую робити в даний час.

Чим ти займаєшся в новацтві?

Станом на сьогодні я є гніздовим гнізда ч.9 «Приблуди Горобиної ночі» та виховником чудовезних хлопців рою «Хвацькі хлопчаки». Також є членом Крайової Булави УПН


Report Page