Питання номер п'ять
Послухай
Привіт! Сьогодні рубрика ПНП. Тож ми ("П") поспілкуємось з виконавицею Munefate (далі "М").
П: Зовсім нещодавно вийшла пісня під назвою "ХРЕСТ". Що тебе надихнуло на створення треку і який сенс він несе?
М: Я безмежно рада, що нарешті стався реліз ХРЕСТа, бо пісня насправді вже давненько лежала в архівах мого телефону. Я відчувала, що вона не вписується в концепт попередньої моєї поп/акустичної музики, тому була опція або пожертвувати минулим і почати з чогось нового, або не випускати пісню. Вибір був зроблений на користь пісні. Щодо бекграунду, ось що я можу розповісти.
Про історію треку можу сказати, що над інструменталом я почала працювати незадовго до повномасштабного вторгнення, накидала драмів і синтів, навіть текст написала, правда англійською, бо пісня планувалася бути англійською мовою. А вже після 24-го все закинулося, і десь в грудні минулого року я натрапила на інструментал і знову зацікавилася ним. Записала демо-версію, точніше, декілька версій, бо після довгої музичної паузи мені все здавалося не таким.
Переслуховувала і переробляла трек по 50 разів на день, вдома, на роботі; переписувала текст і перезаписувала вокал. Одним словом, можливо, не варто було до такої міри заганяти себе, бо мені було просто трохи страшно. Страшно поділитися чимось новим, навіть для себе самої. Але я щаслива, що це вже позаду. І ось після 6-місячної витримки ХРЕСТ став доступний для всіх.
Що надихнуло? Прагнення експерименту. Прагнення подивитися на свою роботу і здібності з іншого ракурсу. Сьогоднішні реалії, звісно, також вплинули на це. Про кохання не було снаги писати акустичні пісні, тому народилася така постпанківська робота.
Який сенс несе цей трек ? У пісні багато запитань. Присутня дещо християнська тематика. Загалом люблю над нею крутитися і зачіпати певні мотиви. Хрест, за церковним символічним каноном, це випробувальний життєвий шлях кожного.
Згадується пісня-притча, яку співала моя бабця ще давно, про двох братів, які несли кожен сам свій хрест, одному стало затяжко, і він обрізав його, через що не зміг перейти через прірву. Щось в такому роді.
Так і починаю пісню фразою “Знову я шукаю, хто б поніс мій хрест”. За нею питання — “Чи ти будеш ним?”. А взагалі, люблю я у всьому, що пишу, звертатися на “ти”, що поробиш? “Що ти зробиш з тим?”, “Твій час вже тут”, “Кого ти полюбити зміг?” А найголовніше питання, яке є в пісні, в самому кінці —“Чи стане сил хоч щось змінити?” — мабуть і є те, з чим я хочу залишити слухача наодинці. “Не відаєм” — як фраза Ісуса, “...Прости їх, бо не відають, що творять”, розп'ятого на хресті, що промовляв її перед смертю.
П: Як вважаєш, який настрій або конкретну емоцію передає "ХРЕСТ"? Чи було це заплановано з самого початку?
М: Мені казали, що звучить пісня як якась медитація, хоча мені під неї швидше хочеться рухатися, аніж просто лежати і слухати. Та й такою я її планувала, наскільки пам’ятаю. Зробити щось рухливе, але не занадто.
Насправді, я ніколи не можу передбачити, як мої роботи, скажімо так, повпливають на людей. Те саме сталося з моєю книгою, яку я надрукувала в грудні минулого року. Люди писали, що просльозилися на таких моментах, де я навіть про це не думала і не мала мотиву пробивати людей на сльози з самого початку.
Але я вважаю, це ж прекрасно, коли роботи настільки емоційно забарвлені, що кожна людина переживає щось по-особливому індивідуальне. Так само із піснею. І я радію однаково, коли хтось зміг під неї “подьоргати” головою, а хтось приліг і подумав про щось більше.
П: У пісні магічний, заспокійливий вайб. Чому було обрано робити трек саме в стилі пост-панк/електро?
М: Бо в такому жанрі не писала раніше. Мені все більше почав ставати близьким рок і віддалятися поп. В більшості пісень, написаних декілька років назад, не бачу більше потоку. Сумно трохи це визнавати. Хоча один знайомий сказав якось, що важливим є те, що люди беруть в твоїх роботах для себе, навіть якщо для тебе воно може здаватися просохлим колодязем. Тому не боюсь йти далі і пробувати віднаходити це джерело.
П: Технічний момент. Чи були труднощі у процесі створення цієї композиції та як вони були подолані?
М: Поки знаходжуся на такому етапі, що весь процес створення треків покладаю лише на себе. Я не вважаю, що все є на тому рівні, якого хотіла б досягти, тому постійно вчуся, експериментую і практикуюся. Деколи мій перфекціоніст в голові матюкається, наскільки недолуго я все роблю, але “just trust the process, baby” :)
П: Розкажи нашим читачам про плани на майбутнє. Чи слід нам очікувати найближчим часом нових релізів, можливо альбом?
М: Звісно! Новий етап, як нове дихання, — дає кисень для мозку. І варто вчіплятися за його гриву одразу, і нестися з вітром, поки не впадеш. В планах завершити початі пісні, більше експериментувати зі звучанням і текстами, попрацювати в жанрах рок і електронщині, випустити пару треків до кінця року, тому запрошую бажаючих в цю подорож зі мною!)
Читайте "Послухай." медіа всюди.