Перша втеча з України через небо чи як провести вихідні, коли дали безвіз.

Давно хотів десь в Європу і ніяк не міг вибрати з чого почати. Похід по Татрах не зовсім рахується, хоч там і було трішки ЄС(Словаччина та Польща), але в основному гори та краєвиди були.

Тут безвіз, дружині біометричний паспорт зробили, і ажіотаж спав на паспорти, то подав і собі на біометричний паспорт документ і знайома з'явилася, яка в Мілані живе і запросила в гості по можливості.

То в кінці грудня, як отримав свою біометрику вирішив подивитися, які дешеві квитки на перельоти по даному напрямку. Шукав відразу на місяців 3-4 вперед, бо на найближчий час навряд чи щось гарна попалося.

Знайшов на Kiwi до Мілану прямі квитки з Києва (аеропорт Жуляни) авіакомпанії ernest airlines за 100 євро за двох людей на 22.03.18. Наміняв трішки євро, зробив страховку і можна починати збиратися. Назад прямих дешевих не було, але були дуже дешеві із пересадкою у Катовіце і прильотом у Львів. Але ціна така спокуслива, 45 євро за двох, що потрібно було брати.

Після милуваннями краєвидів з літака ми прилетіли до Bergamo. Трансфер з Bergamo так і вдалося детально досліди, бо знайома із своїм чоловіком(італієць) забрали нас на авто з аеропорту.

Таможня в Італії виявилася не така страшна як можна подумати, - запитали куди і чого та я ще з власної ініціативи показав зворотні квитки. Більше ніяких запитань не було і штампи у паспортах та ми на території Італії.

Оскільки були на власному авто, то заїхали на пару годинок погуляти по старій частині міста Bergamo. Місто сподобалося, потрібно потрапити туди якось вдень і на більший час, щоб насолодитися атмосферою

Після вечері у ресторані/піцерії поїхали додому відпочивати. Піца смачна, лише одного розміру, десь як у нас середня. Також в них на чай не залишають, а у чеку вбита графа за обслуговування, тобто за те, що ти сів за столик. Тому в них коли заходять випити лише кави, то вживають її на барній стійці, бо так на 1,5-2 євро дешевше виходить.

Жили ми не в самому Мілані, а у передмісті, щось на кшталт Броварів чи Вишневого для Києва - Nova Milanese.

На другий день поїхали вже досліджувати сам Мілан. Знайома Мар'яна склала нам компанію. Поїхали на авто до останньої станції метро (Sesto 1 Maggio Fs), щоб не пхатися на авто в центрі, і поїхали в центр. Ціна квитка з окраїни в центр становить 1,9 євро, у зворотньому напрямку 1,6 євро.

Добре, що Мар'яна вирішила скласти компанію нам, бо італійці зовсім не знають англійської, чи майже зовсім. Зрозуміло, що у місцях надання послуг для туристів знають, а у інших місцях ні. Мене це здивувало. Якщо немає знайомих в Італії, або ви самі не знаєте італійської, то краще запастися розмовником чи вивчити основі слова/вирази.

Коли проходили повз собор, то помітили, яка там величезна черга. Мар'яна не захотіла довго стояти в черзі, тому вирішили прогулятися перший день просто по місту, а на другий приїхати самим і відвідати цю величну споруду.

Далі були різні пам'ятники, будівлі. Театр Ла Скала, який зовні не зовсім викликає захоплення, та всередину ми цього не потрапили, там має бути надзвичайно.

Так ми потихеньку дійшли до Замку Сфорца.

За основу побудови Кремля бралися креслення даного архітектора. Там ми трішки пройшли по території

і вийшли з іншої сторони до парку Семпіоне. Даний парк одне із улюблених місць для відпочинку жителів Мілана.

Вийшли з парку іншої стороною, де знаходиться Арка Миру

Вже й трішки находилися, тому вирішили їхати додому, але не відразу, а пройтися до центрального вокзалу і там на метро і до нашої станції. По дорозі поїли італійського морозива, воно просто magnifico.

Ще були сучасні будівлі.

І дійшли до вокзалу. Під час подорожі було незвичним бачити на пішохідних переходах світлофори для пішоходів із трьома кольорами: зелений, жовтий та червоний.

Після швидкого поверхневого огляду вокзалу ми пригнули в метро і поїхали на свою станцію, як я вже казав у зворотньому напрямку ціна вже була 1,6 євро.

А вже наступного дня планували зранку поїхати у саму Duomo di Milano

• Travel to dream - канал-записник цікавих моїх історій про подорожі.