Переклад науково-технічних матеріалів - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Переклад науково-технічних матеріалів

Основні класифікації текстів і методи перекладу. Дослідження термінології в науково технічному стилі. Стилістика-граматичні особливості англійського тексту. Особливості використання інформаційних технологій при перекладі науково-технічних текстів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Індивідуальне науково-дослідне завдання
на тему: Переклад науково-технічних матеріалів
1. Основні класифікації текстів і методи перекладу
2. Лексичні та граматичні особливості перекладу науково технічних текстів
2.1 Дослідження термінології в науково технічному стилі
2.2 Стилістика-граматичні особливості англійського тексту
3. Використання інформаційних технологій при перекладі науково-технічних текстів
В даний час існує необхідність у виокремленні науково-технічного перекладу не тільки як особливого виду перекладацької діяльності та спеціальної теорії, що досліджує цей вид діяльності, а також присвоєння науково-технічного перекладу статусу самостійної прикладної дисципліни. З точки зору лінгвістики, характерні особливості науково-технічної літератури поширюються на її стилістику, граматику і лексику. Основне завдання науково-технічного перекладу полягає в гранично ясному і точному доведенні до читача даних, що повідомляються. Це досягається логічно обгрунтованим поданням фактичного матеріалу, без експліцитно вираженої емоційності. Стиль науково-технічної літератури можна визначити як формально-логічний.
Науково-технічні тексти мають цілий ряд граматичних особливостей. Найбільш типовою лексичною ознакою науково-технічної літератури є насиченість тексту термінами і термінологічними словосполученнями, а також наявність лексичних конструкцій і скорочень. У такій літературі займають особливе місце тексти, орієнтовані не стільки на носіїв певної мови, скільки на представників певної професійної групи з певними екстралінгвістичними знаннями.
1. Основні класифікації текстів і методи перекладу
Перед початком роботи перекладач аналізуючи текст повинен встановити, який з видів тексту належить перекладати. Точно так і при оцінюванні перекладу, перш за все, необхідно отримати чітке уявлення про те, до якого типу текстів належить оригінал.
У дослідженнях проблем перекладу враховується принципова відмінність між прагматичним і художнім перекладом. У прагматичних текстах мова в першу чергу є засобом комунікації, засобом передачі даних, тоді як у текстах художньої прози чи поезії, служить засобом художнього втілення, носієм естетичної значущості твору.
З іншого боку, і при художньому перекладі, поряд із загальними факторами, діють численні диференціальні чинники: переклад стилістично відшліфованого есе визначається іншими законами, ніж переклад ліричного вірша. При перекладі п'єс на перший план висуваються вимоги, взагалі не підлягають врахуванню при інших видах так званого художнього перекладу.
1) технічні тексти і тексти природничих наук, характеризуються тим, що для здійснення перекладу знання предмета є більш важливим, ніж знання мови, яке, у свою чергу, перш за все, має поширюватися на знання спеціальних термінів;
2) філософські тексти, в яких, крім знання спеціальної термінології, для здійснення перекладу потрібно мати здатність слідувати за ходом думок автора;
3) літературні тексти, в яких, крім змісту, потрібно визначити художню форму, яка повинна бути відтворена в мові перекладу.
В основі класифікації також лежать відмінності в характері перекладного матеріалу:
1) інформаційні тексти, документальні тексти (торговельного і ділового характеру) і наукові тексти;
2) суспільно-політичні тексти (у тому числі роботи класиків марксизму, передові статті і мови);
Загальною характеристикою першої групи текстів вважається наявність спеціальних термінів та спеціальної фразеології. Найважливішою вимогою адекватності перекладу є вимога вибору перекладачем найбільш непомітних, не відволікають від змісту синтаксичних конструкцій писемного мовлення. Коли стиль автора висловлювання не істотний, тоді враховується лише предмет повідомлення, а не спосіб викладу. Особливо важливим видається, однак, не зустрічається ніде більше вказівка ??на необхідність володіння диференційованої спеціальної фразеологією, без якої будь-який перекладний текст повинен бути визнаний недостатньо якісним, оскільки читачеві тексту перекладу він буде здаватися неприродним або, щонайменше, непрофесійним.
Загальною характеристикою другої групи текстів суспільно-політичних змішання елементів наукового (використання термінології) і художньої мови (використання риторичних фігур, метафор і т. д.). Суспільно-політичні тексти повинні бути віднесені або до прагматичних, в тих випадках, коли на першому плані стоїть передача інформації, або до літературно-художнім текстам, коли за допомогою художніх засобів мови досягається певний естетичний вплив, яке, природно, має бути збережено у перекладі . Цю групу слід вважати не самостійним типом текстів, а, проміжною формою, що є наслідком зустрічається повсюдно взаимопереплетения різних видів текстів.
Третя група текстів - художня література, характеризується, в стилістичному відношенні різноманіттям лексичних (діалектних, професійних, архаїчних, екзотичних) і синтаксичних мовних засобів, а також інтенсивним застосуванням елементів розмовної мови. Характеристика може поширюватися і для інших видів текстів, наприклад для коментарів преси, що не відносяться до текстів літературно-художнього типу, вона видається занадто однобічною і виділяє лише другорядні моменти, а головне переважання естетичних аспектів в мовному оформленні цих текстів і необхідність збереження їхньої естетичної значущості при перекладі взагалі не згадується. Метод перекладу повинен відповідати типу тексту. Щоб класифікація тексту здійснювалася шляхом віднесення конкретного тексту до того чи іншого типу, до якого застосуємо той чи інший метод перекладу. Головна мета при цьому зберегти при перекладі найбільш суттєве, що б тип тексту. Тільки спеціальна мета, якої переклад повинен служити в конкретному випадку, або специфіка кола читачів, якій він призначається, можуть бути обгрунтуванням для відступу від цієї вимоги. Але такого роду відступу стосуються вже не переказів "звичайного" типу, а інших форм перенесення змісту, викладеного на вихідному мовою, в текст на мові перекладу.
Класифікація текстів в цілому схожа з звичайної основний диференціацією прагматичних (орієнтованих зміст) та мистецьких (орієнтованих на форму) текстів. Однак розподіл текстів у межах класифікації потребує доповнення і уточнення. Так, наприклад, агітаційні тексти не можуть бути віднесені до змістовного типу тільки тому, що при їх перекладі необхідна еквівалентність даних. Агітація і реклама спираються на функцію обігу. Детективні та бульварні романи за жанром повинні бути віднесені до "літературних" текстів. Але було б неправомірно в аспекті вибору методу перекладу і критеріїв його оцінювання відносити їх до текстів, орієнтованих на форму, так як читачів цікавить у них лише захоплююче зміст, що відбивається і в кількості їх перекладів. Оскільки читач виявляє лише незначний інтерес до естетичних якостей такої літератури, було б необгрунтованим вимагати від перекладача збільшення витрат часу, який знадобився б для обліку та передачі елементів форми.
Текст, орієнтований на звернення, передає відомості в певній мовній формі. Однак його оформлення переслідує особливу, більш-менш очевидну мету. У таких текстах релевантним виявляється, насамперед, досягнення екстралінгвістичні ефекту, збереженню підлягає виразне звернення до слухача чи читачеві тексту. Ці три типи текстів, що виділяються за критерієм функції мови, можуть бути доповнені четвертою групою текстів, які можна було б назвати аудіо медіальними. Йдеться про тексти, зафіксованих у письмовій формі, але надходять до одержувача через немовних середу в усній формі (мовної або пісенної), сприймається їм на слух, причому екстралінгвістичних допоміжні засоби в різній мірі сприяють реалізації змішаної літературної форми.
Спроби класифікувати зустрічається в практиці різноманіття текстів у рамках чотирьох типів текстів повинні виходити з того, що кожен тип текстів залежно від ролі вищевикладених головних ознак сам може підрозділятися на значне число видів текстів. У той час як тип тексту значною мірою визначає вибір методу і ступінь важливості того, що підлягає збереженню при перекладі, вид тексту визначає, які внутрішньомовні закономірності повинні, перш за все, враховуватися перекладачем. До типу текстів, орієнтованих на утримання, можуть бути віднесені: повідомлення та коментарі преси, репортажі, комерційна кореспонденція, специфікації товарів, інструкції з експлуатації технічних приладів, патентні описи, грамоти, офіційні документи, навчальна і спеціальна література всіх видів, дослідження, звіти, трактати, спеціальні тексти гуманітарних, природничих і технічних наук.
Розрізнення текстів, орієнтованих на утримання і орієнтованих на форму, передбачає наявність у текстів, орієнтованих на утримання конкретної форми. Не може існувати мовної форми без змісту. Отже, і в текстах, орієнтованих на утримання, слід враховувати, що, оскільки форма і зміст неподільно пов'язані один з одним, спосіб вираження думки в мові є не менш важливим, ніж її предметний зміст. Лише правильно сформульовані тексти дійсно відображають описуваний в них предмет. У цьому сенсі односторонній функціонально-стилістичний підхід до мови неможливий як до засобу комунікації, пристосованому до подання того чи іншого змісту висловлювання. Цей підхід виявляється повністю неспроможним при розгляді видів текстів, орієнтованих звернення: тут важливо не тільки те, що людина висловлює свої думки, а й те, що він використовує засоби мови в комунікації для того, щоб звернутися, до своїх співрозмовників, тобто користується мовою як інструментом, для того щоб привести в рух немовні процеси.
У текстах, орієнтованих на утримання, важлива, насамперед, прийнятність форми для вираження даного змісту, її здатність надавати необхідний вплив, а для текстів, орієнтованих на форму, перш за все, важлива форма, враховує естетичні та художньо-творчі аспекти. Текст, орієнтований на утримання, аналізується в плані формальних відносин, що задаються семантикою, граматикою і стилістикою, і з урахуванням їх перекладається на іншу мову. Текст, орієнтований форму, аналізується, насамперед, з точки зору втілення його форми, що визначається естетичними, стилістичними, семантичними і граматичними параметрами, і перекладається відповідно з цим.
Віднесення інформаційних матеріалів, підручників, специфікацій та інших матеріалів до текстів, орієнтованим на утримання, очевидно і без додаткової аргументації. Вони є більш-менш анонімними і створюються з метою швидких, вірних і точних даних про певний предмет. Трохи інакше йде справа з коментарями. Часто вони пишуться авторитетними коментаторами, схильними демонструвати свої літературні здібності і нерідко володіють своєрідним літературним почерком. Хоча ці тексти характеризуються вельми індивідуальним стилем, який при перекладі, наскільки це, можливо, враховується, і при оцінці цей аспект повинен прийматися до уваги, тим не менш, коментарі слід віднести до типу текстів, орієнтованих на утримання, оскільки головним залишається коментований предмет. У відношенні офіційних документів і матеріалів аналогічного характеру можна висунути заперечення, що у них, як правило, цілком певна форма, і навіть нерідко вельми суворі приписи щодо форми, дотримання яких необхідно, щоб документ був прийнятий.
Для уточнення поняття науково-популярної літератури та віднесення відповідних текстів до текстів, орієнтованим на утримання, а також і для проведення кордону між цими текстами і спеціальними текстами необхідно визначити науково-популярну літературу як загальнодоступне виклад матеріалу по різних галузях знання. Автори популярної літератури часом також мають схильність до "літературної творчості". Характерними особливостями популярних текстів є предметна правильність, достовірність інформації та сучасність мови. Автори таких текстів використовують і спеціальну термінологію, і фразеологію (з різною частотністю). Проте вирішальним для диференціації і для їх мовного оформлення є, в кінцевому рахунку, коло читачів, на який орієнтується автор. Якщо він звертається до фахівців (у підручниках чи спеціальних виданнях), то при перекладі головне точна передача предметних значень. Якщо ж він звертається до широкого кола непрофесіоналів, цікавляться певним предметом (науково-популярні книги, журнали широкого профілю), то підвищену увагу слід приділяти стилістичній стороні тексту.
Коли приналежність тексту до типу текстів, орієнтованих на утримання, встановлена, можна зробити перший суттєвий висновок щодо методів перекладу. Текст, орієнтований на утримання, вимагає при перекладі забезпечення інваріантності на рівні плану змісту. При оцінці критику слід в першу чергу переконатися в тому, чи вдалося передати повністю зміст і інформацію в тексті перекладу. З цього найважливішого вимоги слід, що мовне оформлення перекладу має відповідати закопай мови перекладу, іншими словами, мовне оформлення перекладу орієнтоване в першу чергу на мову перекладу. Однозначна орієнтованість на мову перекладу є другим критерієм оцінки текстів цього типу. Мова перекладу домінує, оскільки найважливішим тут є інформаційний зміст, і читач повинен отримати його в перекладі у звичній мовної формі.
Розкриваючи специфіку окремого підвиду перекладу, спеціальна теорія перекладу розглядає ряду факторів, які повинні враховуватися при описі конкретного типу перекладу. По-перше, сама по собі приналежність оригіналу до особливого функціональному стилю може впливати на характер перекладацького процесу і вимагати від перекладача застосування особливих методів і прийомів. По-друге, орієнтованість на подібний оригінал може зумовити стилістичні характеристики тексту перекладу, а, отже, і необхідність вибору таких мовних засобів, які характеризують аналогічний функціональний стиль вже в перекладному мові. І, нарешті, в результаті взаємодії цих двох факторів можуть виявлятися власне перекладацькі особливості, пов'язані як із загальними рисами і відмінностями між мовними ознаками аналогічних функціональних стилів у вихідному й перекладному мовах, так і з особливими умовами і завданнями перекладацького процесу цього типу.
У рамках кожного функціонального виділяються деякі мовні особливості, вплив яких на хід і результат процесу перекладу досить значно. У даній роботі розглядаються особливості перекладу науково-технічних матеріалів на прикладах текстів по електроніці.
2. Лексичні та граматичні особливості перекладу науково-технічних текстів
Характерними особливостями науково-технічного стилю є його інформативність (змістовність), логічність (сувора послідовність, чіткий зв'язок між основною ідеєю і деталями), точність і об'єктивність, ясність і зрозумілість. Тексти, що належать до даного стилю, можуть володіти зазначеними рисами більшою чи меншою мірою, у всіх таких текстів виявляється переважне використання мовних засобів, які сприяють задоволенню потреб даної сфери спілкування. В області лексики це, припускає використання науково-технічної термінології та спеціальної лексики.
Під терміном розуміється емоційно-нейтральне слово (словосполучення), яка передає назва точно визначеного поняття, що відноситься до тієї чи іншої галузі науки або техніки. Термінологічна лексика дає можливість найбільш точно, чітко і економно викладати зміст даного предмета і забезпечує правильне розуміння істоти трактуемого питання. У спеціальній літературі терміни несуть основну семантичне навантаження, займаючи чільне місце серед інших загальнолітературних і службових слів.
У відношенні синтаксичної структури англійські тексти науково-технічного змісту відрізняються своєю конструктивною складністю. Вони багаті причетними, інфінітивні і герундіальнимі оборотами, а також деякими іншими чисто книжковими конструкціями, які часом ускладнюють розуміння тексту і ставлять перед перекладачем додаткові завдання.
2.1 Дослідження термінології в науково технічному стилі
Насиченість термінами є однією з визначальних характеристик науково-технічного тексту. У науково-технічному тексті частка термінологічної лексики становить не більше 25%, а основну частину лексики складають загальнонаукові, загальнотехнічні і загальновживані слова. Тому науково-технічну лексику можна розділити на термінологічну і нетермінологіческую, до якої відносять загальнонаукову, загальнотехнічну і загальновживану лексику. Цей поділ і класифікація певною мірою умовні через рухливості лексики, процесу постійного її поповнення новими одиницями, а також через багатозначності слів, що дає їм можливість функціонувати в різних шарах лексичного складу мови.
У виразі і називання терминировать ним поняття (процесу, явища, предмета) термін характеризується:
· наявністю визначення (дефініції);
· стилістичної нейтральністю (відсутність експресії);
· а також легкістю функціонування в різних словоформах і здатністю поєднуватися з мовним оточенням (іноді цю характеристику терміна називають його системністю).
За межами своєї термінологічної системи термін позбавляється цих характеристик.
Один і той же термін в різних підмовах може виражати різні поняття.
Термін "valve" позначає електронну лампу, кран в теплотехніці, клапан у моторобудування, приладобудуванні, гідравліки,
"Storage" запам'ятовуючий пристрій чи пам'ять, в інших сферах активно функціонує як склад, сховище, накопичувач, акумулювання.
Технічний термін "frame" позначає: раму в будь-якому пристрої, станину у верстатах, каркас в будівництві, кадр в кіно і телебаченні.
Отже, термін, функціонуючи в різних сферах, може надаватися багатозначним.
Терміни можуть мати властивість синонімії: одне і те ж поняття (або предмет) може іноді позначатися різними словами: subscriber - user (абонент), screen - shield (екран), trolley - truck - bogie - dolly (візок). Останні два явища - багатозначність і синонімія суперечать природі функціонування і призначенню терміна. Однак при описі конкретної предметної ситуації, конкретної науково-технічної сфери, терміни не допускають неправильного їх тлумачення.
Крім термінів, у науково-технічному тексті присутні загальнонаукові (загальнотехнічні) і загальновживані слова. На відміну від термінів ця лексика характеризується тим, що вона не має властивість позначати поняття і об'єкти певної сфери науки і техніки, а від загальновживаної лексики її відрізняє те, що вона функціонує виключно в науково-технічній сфері і разом з термінами визначає специфіку науково-технічного стилю. Загальнонаукова і загальнотехнічна лексика складається зі слів, словосполучень, відокремлених утворень, спеціальних оборотів і кліше, що вживаються для вираження зв'язків і відносин між терминировать поняттями і об'єктами, а також для вираження якісних, кількісних і інших оціночних характеристик при диференціації та класифікації загальнонаукових і загальнотехнічних понять. Загальнотехнічні або загальнонаукові слова, що вживаються в певних сферах для опису різних процесів і явищ:
to call up data from memory (викликати дані з пам'яті);
to retrieve data (вибирати, відшукувати дані);
to be alive (знаходитися під напругою),
to deenergize something (вимкнути напругу);
to step up voltage (підвищувати напругу).
Існує великий пласт науково-технічної лексики, який у науково-технічній мові відрізняється порівняно високою частотністю зустрічальності у вигляді окремих слів, словосполучень, "словесних блоків", оборотів і, нерідко, пропозицій. Ця лексика вживається для текстотворення, оціночних цілей, характеристики ставлення особи до предмета розгляду:
to give, consideration to (розглядати),
to draw attention to ... (Звертати увагу на ...),
to make mention of ... (Згадувати про ...),
to take advantage of (скористатися),
to account for (пояснити, служити поясненням),
to refer to ... (Посилатися на ...).
У лінгвістиці здатність слова вступати в словосполучення з іншими словами називається валентністю. У науково-технічній лексиці виділяється великий перелік сполучень слів:
method, technique, procedure (метод),
study, investigation, research (дослідження),
data, results, findings (дані), які в науково-технічних мовних творах утворюють своєрідні мікро-контексти з різними рівнями внутрішньої організованості. Ось кілька прикладів зі словом "problem":
Basic (chief, main, essential, specific, difficult, complex, etc.) Problem (Основна (головна, істотна, певна, важка, складна, і т.д.) проблема;
This is a problem dealing (concerned) with (bearing on ..., relating to ...) computer science (Це - проблема, що має справу (зацікавлена) (спирається ..., торкаючись ...) з інформатикою;
The main aspects (the core, the essence) of the problem is the ... (Головні аспекти (ядро, сутність) проблеми-...)
У загальнонауковому і загальнотехнічному тексті виділяються слова, які спільно зі словами з чітко вираженою науково-технічної семантикою (problem, information) утворюють лексичне оточення термінів:
menu (можливість вибору, набір, перелік),
Це слова загальновживаної лексики, які іноді в своїх асоціативних значеннях виявляються в науково-технічних текстах, функціонують як науково-технічні і, тим самим, визначають характер науково-технічного стилю. Особливістю цих слів є трудність визначення їх значень в тексті оригіналу, а також підбір для них перекладацьких відповідностей в мові перекладу. Серед цих слів нерідко зустрічаються стилістично забарвлені:
mushrooming (швидкий розвиток, швидка зміна),
workhorse (основний, головний, провідний),
wisdom (доцільність, підстав на точному розрахунку), переклад яких особливо важкий при розкритті їх значень і при знаходженні прийнятного еквівалента. Будь-які стилістично забарвлені одиниці оригіналу повинні бути трансформовані в нейтральні, точно передають їх науково-технічну та інформаційну суть. У різних контекстах і в різних синтаксичних функціях ці слова можуть бути вжиті в різних значеннях.
Розкриття значення мовної одиниці в науково-технічної термінології, проходить через уміння перекладача розібратися у перекладному тексті, скласти загальне уявлення про систему термінології і здійснити на основі власних знань і з використанням відповідної довідкової літератури структурно-смисловий і синтаксичний аналіз незнайомій термінологічної одиниці.
Структурно англійські термінологічні одиниці можна розділити на:
· прості, або непохідні (однокореневі):
· похідні, утворені від однокореневих слів і афіксів:
on-off control (двопозиційне регулювання).
· складні, що мають у своєму складі не менше двох коренів (неаффіксіальних морфем):
2. Багатослівні (багатокомпонентні або складені), зв'язки всередині яких реалізуються:
· примиканням, при якому аттрібутівние і деякі релятивних (в основному наречние) компоненти поєднуються між собою, а також з визначальним компонентом, і утворюють термінологічні словосполучення:
control key (кнопка, клавіша управління),
direct digital control (пряме цифрове управління),
camera range finder (фотографічний далекомір),
radio range finder romote control switch (перемикач дистанційного керування радіопеленгатора);
· різними граматичними засобами, серед яких основну роль відіграють прийменники:
call to subroutine (виклик підпрограми),
correction for displacement (поправка на зміщення),
delay per logic function (затримка на один логічний функцію), digits with place values (цифри однакових розрядів).
Аналіз термінів з урахуванням наведених вище їх видів і підвидів, а також відносин між компонентами багатослівних термінів, пов'язаний з мовною мотивуванням значення терміна в аспекті зв'язку останнього з джерелом появи нових термінів і способом їх утворення. Основним джерелом для термінування нових науково-технічних понять і предметів є загальнонаціональна мова. Шлях переходу слова з загальномовного словника в термінологію є досить складний і не завжди вдається простежити його. Однак у більшості випадків ці зв'язки проглядаються або безпосередньо, або виводяться із сукупності всіх можливих значень загальновживаного слова. Проникаючи в науково-технічну лексику і стаючи терміном, значення загальновживаного слова спеціалізується і обмежується залежно від термінологічної системи, в яку воно потрапляє; слово отримує конкретне значення, втрачає "старе" мовне оточення і набуває нове.
Термінування нового поняття словом спільної мови відбувається шляхом встановлення зв'язку між якимось його ознакою (ознаками) і одним або деякими значеннями слова. Іншими словами, терминирование нового науково-технічного поняття цим способом завжди базується на якихось точках дотику між цим поняттям і словом-джерелом. При розкритті значення невідомого іноземного терміна перекладач простежує саме ці ознаки і смислові зв'язки, що ведуть від терміна до значень або одному із значень слова-джерела. При цьому слід пам'ятати, що терминирование одного і того ж поняття в різних мовах може відбуватися на зовсім різної семантичної основі.
Характерними ознаками, на яких базується перенесення назви, можуть бути наступні: - зовнішню схожість (розмір, форма, забарвлення). В англійській мові за зовнішнім подобою від назви окремих частин тіла людини утворені терміни: головка - head, вічко - eye. Природно, такі назви у великій кількості спочатку виникають в усній професійного мовлення, а потім частина з них фіксується в науково-технічних словниках і стає терміном-якої терміносистеми; схожість по функції, терминирование здійснюється за аналогією між функціями нового поняття або предмета і поняття або предмета, позначеного словом спільної мови (мова - language і пам'ять - memory); - за аналогією поняття терміни утворюються за асоціацією:
пом'якшення - softening (про людину: стати менш суворим і т.п.; в техніці: зниження твердості матеріалу.),
опір - resistance (опір організму хворобам, здатність чинити опір; в техніці: опір матеріалів, їх властивість протидіяти зміні форми; - по суміжності поняття.
Термінування відбувається по метонімії по вже існуючому терміну, значення якого стикається зі значенням нового поняття:
packing (поняття: airtight packing - герметичне ущільнення, water-tight packing водонепроникне ущільнення),
packing (деталь - набивання, прокладка:
cup-leather packing - манжетное шкіряне ущільнення,
rubber packing - гумова прокладка).
Наступне джерело поповнення термінів - запозичення з інших мов. Запозичення нових слів і нових термінологічних одиниць закономірно для будь-якої мови. З англійської (за сучасними галузями науки і техніки - як безпосередні запозичення н-р "комп'ютер", "ассамблер", "інтерфейс", "бартер", так і у вигляді калік типу "гнучка виробнича система" - від flexible manufacturing system, " ехопечать "- від eco-printing; vernalization від російського 'яровизация'). Запозиченням вважається слово або термін, який переходить у іншу мову зі своїм поняттям (computer - комп'ютер)або який використовується для терминирования того ж (або майже того ж) поняття. Термінологія постійно поповнюється новими одиницями. Багато стали інтернаціоналізму. До них відносяться також терміни booster (бустер), feeder (фідер), compound (компаунд). Одним з основних засобів терминирования є загальні словотвір. Розглянемо кілька способів словопроізводства.
Лексико-семантичний спосіб: набуття одним і тим же словом різних значень (розпадання слова на омоніми). Для англійських науково-технічних текстів дуже важливо словотворення способом конверсії: перехід слова з однієї частини мови в іншу без будь-яких морфологічних змін у складі слова. Найбільш поширеним видом такого переходу є утворення дієслів від іменників:
to doctor - надавати технічну допомогу,
to motor - працювати в режимі двигуна,
to handle - оперувати, маніпулювати, звертатися з чим-небудь;
lay-out - розташування, розміщення (від дієслова to lay out),
fall-падіння, випадання (від дієслова to fall),
hold up - затримка (від дієслова to hold up).
Морфологічний спосіб: поєднання морфем на базі наявних у мові основ і словотворчих афіксів шляхом:
· префиксации: додатком префікса до виробляє основі: В англійських текстах з електроніки ефективно функціонують префікси:
re-(reusable, to reinstall - багаторазового використання, повторно встановлювати),
over-(overlap, overheat-перегрівати),
Інтерес представляє префікс as, відсутній у загальному мовою; будучи спожитим з дієприкметниками минулого часу, він передає значення безпосередньо в тому стані, яке предмет придбав, піддавшись процесу, вираженого причастям: as-cast в литому вигляді, as-welded як - зварений, as -finished як - закінчений.
· суфіксації: приєднанням суфікса до виробляє основі.
Тут відбувається деяке закріплення суфіксів за окремими терміносистеми або окремими групами термінів. Суфікси-er,-or утворюють слова, що позначають працівника, спеціаліста (operator оператор, supervisor спостерігач). За допомогою цих же суфіксів утворюються назви нових механізмів, приладів та інших значень (sensor датчик, vendor продавець, inventer винахідник). Флексія множини "-s" іноді в технічній термінології утворює іменник (control - управління, сontrols - органи управління); - словосложения: нова одиниця утворюється шляхом об'єднання в одне ціле двох і більше основ:
cathod-follower - катодний повторювач,
radiospectroscopy - радіоспектроскопія,
half-way - на півоберта (на 180 градусів).
В англійських науково-технічних текстах значне місце займають найрізноманітніші види скорочень. Оскільки вони функціонують самостійно, фіксуються в лексикографічних джерелах і нерідко стають відомими, ніж їхні джерела (radar радар, sonar сонар, laser лазі р), їх можна вважати лексичними одиницями науково-технічної мови. В англійській і мовою скорочення, по звуковому і графічному оформленню, прийнято ділити на абревіатури і акроніми.
· Абревіатури (abbreviations) утворюються від початкових букв знаменних слів словосполучення:
AA (antenna array) антенна решітка,
RWM (read-write memory) оперативна пам'ять,
kVA (kilovolt-ampere) кіловольт-ампер.
При їх проголошенні за назвами літер наголос падає на останню літеру. Букви скорочення можуть бути написані з точками, але в сучасній англійській мові їх зазвичай уникають.
· Акроніми (acronyms) представляють собою скорочення, які, на відміну від абревіатур (читаються, вимовних і сприймаються за назвами літер)
Переклад науково-технічних матеріалів курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Реферат: Кредит
Методическое указание по теме Акушерство. Задачи
Современная Социальная Политика России Эссе
Контрольная работа по теме Основи авторського права
Веня Дркин Сочинения Том 3 Тае Зори
Дипломная работа по теме Організація обліку руху грошових потоків управління праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації
Польза Бега Реферат По Физкультуре
Реферат: Территориальные финансы, их место в финансовой системе государства 2
Дипломная работа по теме Система прогнозирования и планирования доходов региональных бюджетов и ее совершенствование
Эссе Важность Соблюдения Принципов Специальной Педагогики
Дипломная работа по теме Исследование финансового состояния ООО 'Спецстрой'
Реферат по теме Cовременный религиозно-политический экстремизм
Реферат: Понятие и история развития социально-психологического тренинга как сферы деятельности и научно-практического метода
Реферат: Анализ внутренней среды организации на примере ООО SMAIL ТУР
Реферат: Имитационное моделирование 3
Лабораторная работа: Методика геодезических съемок
Реферат На Тему Основания Для Возвращения Уголовного Дела Прокурору
Курсовая работа: Современная экономика Германии: проблемы и перспективы. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольные Работы Мерзляк 8 Класс Алгебра Скачать
Реферат по теме Система питания двигателей, работающих на дизельном и газовом топливе
Нетипичные формы правления - Государство и право реферат
Розвиток місцевого самоврядування і формування та розвиток бюджетних відносин - Государство и право реферат
Процедура медиации в Европейском союзе: "Ответ для Украины на пути Евроинтеграции" - Государство и право тезисы