Парк "Високий замок"
"Високий замок" – сьогодні лише розкішний парк на схилах замкової гори, з найвищого місця якого здіймається курган (копець) Люблінської Унії з непомітними рештками мурів оборонного замку, побудованого тут королем Казимиром біля 1360 року. За княжих часів на цій горі була сторожова вежа, названа "будильницею", а на той час княжий град із теремом і церквою св. Миколая тулився до схилу гори. Про історію Високого Замку читайте на окремій сторінці.
У 1772 у Львові запанувала Австрія. Нова влада наказала розібрати руїни замчища, а отриманий матеріал було використано для побудови кам'яниць. Львівський магістрат почав видавати дозволи на ламання каменю і видобування піску із замкової гори, що остаточно знищило пам'ятку старовини і здеформувало саму гору. Не раз порушувалась справа порятунку гори через залісення, що було здійснено аж у 1842 році, після якого і з'явились прекрасні насадження нинішнього парку "Високий Замок". У 1845 році на долішній терасі, яка з'явилась після засипання давніх каменоломень, збудовано ресторан, а напроти нього – штучну печеру, оздоблену скульптурами зі старої ратуші.
З нагоди роковин Люблінської унії, львівські поляки на чолі із Ф. Смолькою 11 серпня 1868 року поклали наріжний камінь під курган (копець) Люблінської унії. На цьому камені, який, на щастя, таки придавила велика маса кургану, викарбовано напис: "Вольні з вольнимі, рувні з рувним"...
В історії Високого Замку, який пережив стільки кривавих облог і ворожих наступів, сховалася й одна геть кумедна сцена перенесення кам'яного лева, взятого з руїн старої ратуші, який нині стоїть у підніжжі Люблінського кургану. Ні з того ні з сього, пише Яворський, львівській тромтадратії спало на думку святково перенести лева з ратушевого подвір'я на замкову гору. Несли його, отже, з великим парадом і першого дня доправили аж до Театинської вулиці (вул. М. Кривоноса). Одначе львівська поліція не бажала подальших демонстрацій і вночі сама перенесла лева на замок. З цього приводу один з львівських поетів написав "Ode in Leomen Magistratualem per policajos in Kopcum transportatum", а якій автор описує, як місяць і зорі остовпіли на вид поліцаїв, що двигали кам'яного лева на гору, і закінчує радісним окликом: "Nunc habemus Leonem in Kopco, patronum omni coltuniae!..."
Голубець М. Львів: Провідник. - Жовква, 1925.
Сьогодні Високий замок - пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Парк входить до складу природо-заповідного фонду України як національне надбання.
Загальна площа парку становить 36,2 га. Парк складається із верхньої та нижньої терас: на нижній розташовані будиночок садівника, пам'ятний знак на честь Максима Кривоноса, ресторан, нижній оглядовий майданчик; на верхній - штучний курган (Копець Люблінської унії) з оглядовим майданчиком на висоті 413 метрів над рівнем моря, при підніжжі якого знаходяться залишки оборонного муру Високого замку. З майданчика відкривається прекрасний вид на старе місто. Тут усе як на долоні: Катедральний костел, Вірменський собор, Бернардинський монастир, Успенська церква та сотні інших споруд.
У верхній частині парку знаходяться також Львівський телецентр і Львівська телевежа заввишки 192 метри. Лев Лоренцовича, встановлений біля підніжжя кургану в 1874 році, у 2008 році був переданий Львівському історичному музею і сьогодні встановлений в Італійському дворику.
У 2004-2005 у Львові відбувалось обговорення про можливість відтворити на Замковій горі кам'яну споруду замку. Проект знайшов як прибічників, так і противників. На сьогодні він не реалізується.