Панславізм. Продовження

У минулому пості була згадка про те, що в сучасних реаліях концепція панславізму може дуже сильно допомогти Новій Європі, якщо Стара Європа "кине" її. Що ж мається на увазі? Справа в тому, що наразі економічний центр Європейського Союзу знаходиться в Німеччині та Франції (тобто, Старій Європі). Сукупна економіка Нової Європи (Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії, Болгарії, країн Балтії, Балканського півострова та України) має менше грошової маси та впливу на загальноєвропейські тенденції, ніж лише дві країни: Німеччина та Франція.

Таким чином, політичні процеси всього континенту контролюють здебільшого староєвропейські чєли. Новій Європі такі приколи не подобаються, ось цілий ряд ключових розбіжностей між двома внутрішньоєвропейськими таборами:

- мігранти (Стара Європа - за мігрантів, Нова - проти)

- російсько-українська війна (Стара Європа - за компроміси і поступки, Нова - за жорстоку боротьбу)

- Китай (аналогічно до ситуації з росією)

- партнерство з США (Стара Європа боїться бути поглинута інтересами США, Нова щиро прагне співпраці)

- енергетика (Стара Європа - проти ядерної енергії, Нова - за)

Отже, в якийсь момент, оці протиріччя можуть призвести до юридичного та/або фактичного виходу східноєвропейських країн з ЄС. Отут на допомогу й може прийти панславізм. Такі об'єднання, як Вишеградська четвірка та Люблінський трикутник, зможуть плавно трансформуватися в стабільний політичний, економічний та військовий союз. Авжеж варто згадати, що в Східній Європі та на Балканах живуть не лише слов'яни, але камон, вони загалом теж прагнуть того самого, чого й слов'янські держави (хіба що крім Угорщини) і допоможуть у формуванні нового центру політичного впливу, ну чи принаймні не будуть заважати.

Також в питанні панславізму хочеться перемити кісточки кацапам. З історичної точки зору, раша зробила панславізму більше антиреклами, ніж ООН висловлювало занепокоєння з тих чи інших питань. Отже, по порядку:

- росія намагалася (і прямо зараз намагається) захопити і приєднати інші слов'янські народи силою (Україна, Польща, Білорусь);

- росія намагалася інтегрувати захоплені народи в своє політичне тіло, проте на своїх умовах. Замість інтеграції вийшло зросійщення;

- росія вступила в Першу Світову через власне викривлене розуміння панславізму: вступилася за Сербію проти Австро-Угорщини;

Список можна продовжувати скільки завгодно.

А ще варто пам'ятати: панславізм - це не "родновєріє" (родновєріє - це оті дивні шизи, що вірять в Перуна або Рода і відмовляються від використання електронних пристроїв). Панславізм - це модерна і цікава ідея. Більше того, він входить до сім'ї з багатьох інших "панів": пантюркізму, панлатинізму, пангерманізму тощо (може колись зробимо і про них пости).

"Пан-" - це префікс, що вказує на об'єднання. І це особливо важливо в умовах глобалізації, коли, щоб вижити, ти маєш об'єднуватись. І краще об'єднуватись з тим, хто тобі культурно і ментально ближчий.

То що, об'єднуємось у Міжмор'я? 🧐