Пам'яті Володимира Петровича Казімірова

Дорогі друзі, із сумом повідомляємо, що 11 листопада 2023 року раптово на 81-му році життя пішов від нас наш колега, професор кафедри фізичної хімії хімічного факультету, доктор хімічних наук Володимир Петрович Казіміров.

Володимир Петрович Казіміров народився 27 березня 1943 р. в селі Копачівка Волочиського району Хмельницької області. Згодом сім’я переїхала в м. Підволочиськ Тернопільської області, де у 1960 році він закінчив середню школу із срібною медаллю. Потім вступив до Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка на хімічний факультет, у 1965 році закінчив навчання. Вступив до аспірантури на кафедру фізичної хімії і в 1969 році закінчив її. У цьому ж році розпочав роботу на кафедрі фізичної хімії, спочатку на посаді інженера, потім старшого інженера.

У 1970 році одружився з Бібік Анітою Кузьмівною, з якою прожив довге та щасливе подружнє життя. У 1971 та 1976 роках народилися доньки – Мар’яна та Іванна.

У 1972 році захистив кандидатську дисертацію «Дослідження характера атомного впорядкування у бінарних рідких сплавах на основі алюмінію». І з 1974 року розпочалася його кар’єра викладача: спочатку на посаді асистента, потім доцента (1979 р.), а з 1992 року в якості професора кафедри фізичної хімії після захисту в 1991 році докторської дисертації «Структура і фізико-хімічні властивості металічних розплавів на основі германію».

У 1980 році Володимиру Петровичу було присвоєно вчене звання доцент, а у 1994 році – професор. У 1993-1997 роках він був заступником декана хімічного факультету з наукової роботи.

Володимир Петрович викладав студентам спецкурси «Фізико-хімія конденсованого стану речовини», «Фізична хімія невпорядкованих систем», «Дифракційні методи аналізу». Для багатьох він був гарним учителем та наставником. Своїм учням передав найцінніше – професіоналізм та знання.

Слід відзначити величезний науковий внесок В.П. Казімірова. Під його безпосереднім керівництвом та за його участю здійснювались експериментальні дослідження й моделювання структури невпорядкованих систем, проводились дослідження процесів йонної гідратації у водних розчинах електролітів. Вперше на кафедрі фізичної хімії з 1968 року він почав займатися дослідженням структури металічних розплавів з використанням рентгено-дифракційного методу, брав участь у створенні лабораторії з дослідження структури невпорядкованих систем, у роботі якої і натепер широко застосовуються методи статистичного моделювання й метод Вороного-Делоне для аналізу характеру впорядкування атомів на ближніх і середніх масштабах з використанням даних дифракційного експерименту. Володимир Петрович ніколи не зупинявся на досягнутому, постійно розвивався та наповнював себе новими знаннями, щоб йти в ногу з часом.

Результати його плідної діяльності представлені у понад 250 наукових і науково-методичних працях, у т.ч. 5 монографіях. Основні праці: Термодинамика и строение жидких сплавов на основе алюминия. М., 1983 (в соавт.); Структурные особенности расплавов оксидных систем. К., 2003 (в соавт.); Рентгенографія полікристалів. К., 1994 (у співавт.); Структура невпорядкованих систем. К., 2009; Структура металічних розплавів на основі алюмінію. Умань, 2018 (у співавт.).

Під його керівництвом захищено 5 докторських та 10 кандидатських дисертацій. Володимир Петрович був членом 2-х спеціалізованих рад із захисту дисертацій з хімічних наук. У 2005 році отримав відзнаку «Відмінник освіти України», а у 2009 році – подяку Президента України. У 2011 році у складі колективу авторів став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Багатокомпонентні системи для створення нових матеріалів: структура, термодинаміка, фазові рівноваги».

Володимир Петрович, починаючи із шкільних та студентських років, захоплювався туризмом, завдяки чому побував у багатьох дивовижних місцях України, спогади про які зберіг на все життя. Був дуже люблячим та турботливим батьком, вільний час намагався присвячувати сім’ї, особливу увагу приділяв вихованню дітей. Був завзятим грибником, і при першій нагоді разом з дочками вибирався у ліс, де навчав насолоджуватися природою та навичкам туристичного життя. У 1987 році збулася його заповітна мрія – сім’я отримала земельну ділянку, на якій він своїми руками збудував теплий, затишний та дуже гостинний будинок, посадив чудовий садок.

Крім наукової літератури читав багато художньої, особливо цікавився літературою з історії України та Запорізького козацтва. Дуже пишався своєю країною та своїм Українським корінням. В молоді роки займався фотографією, зібрав чималі колекції значків та поштових марок. Володимир Петрович був людиною дуже освіченою і різнобічно розвиненою. З ним завжди було цікаво спілкуватись на будь-які теми.

Від нас пішла добра та щира людина, гарний сім’янин та батько, видатний фахівець з досліджень структури невпорядкованих систем, який чесно навчав справі студентів та аспірантів і цим відкрив їм шлях до наукових досліджень. Він був чуйною та порядною людиною, здатною зрозуміти і допомогти, розділити людську радість і горе, точно відчував людей з усіма їх перевагами і недоліками. Завжди подавав руку допомоги.

Колектив хімічного факультету висловлює глибоке співчуття близьким та рідним Володимира Петровича