Палац Залеєських
У найкрасивішому місці Рудого Села на пагорбі над річкою був маєток Залєського. Схили пагорба засипали спеціально привезеним ґрунтом, на них ярусами висаджували дерева та кущі, розбивали клумби. У двоповерховому будинку було близько 15 кімнат з бальною залою та їдальнею для челяді. Цегляні стіни мали метрову товщину, підлога була вистелена паркетом. Від головної брами з колонами до входу в палац була дорога, під якою взимку по трубі переганяли гаряче повітря, тож дорога ніколи не замерзала. Цією дорогою від криниці біля річки до маєтку кінь без погонича (він сам знав шлях) возив воду. Перед парадним входом жебонів фонтан. Навколо маєтку на трьох гектарах саду росли три тисячі дерев і кущів. Від будинку розходилися вісім алей, кожна обсаджена деревами певних порід (липами, кленами, каштанами, ясенами тощо).
У середині ХІХ ст. панський палац був перебудований. Мурована з цегли двоповерхова будівля і зараз приваблює око своєю скромною класикою, попри те, що від палацу залишився тільки фасад. На трикутному фронтоні раніше були герби власника і його дружини — тепер лише барельєф із двох фігурок. Бічні частини палацу виконані у формі лоджій з відкритими колонадами. Унікальне і незвичайне для України розпланування палацу дуже схоже на роботи італійського архітектора Андреа Палладіо (1508—1580 рр.). Браницькі серед володарів не значаться. Палац побудований для Станіслава Залєвського гербу Правдич наприкінці 18 ст. Звідси палладіанські форми.
Шлюб Залевського з Теклею Потоцькою не дав дітей — маєток перейшов до племінниці Феліції Івановської (Felicja Prawdzic Zaleska). Вона віддала маєток своїй доньці Констанції (1821—1880), одруженої з Ернестом Жевуським.
У Констанції від шлюбу з Ернестом Жевуським (шлюб з 1820 року) було троє дітей: Марія 1840-1889)(дружина Казиміра Стадніцього (Kazimierz Eustachy hr. Stadnicki h. Drużyna 1822-1885), Ернестина (1848-1908) (заміжня за Феліксом Меленевським (Feliks Meleniewski h. Topacz 1846-1908) та Адам (1830-1878). Адам Жевуський був одружений на Марії Потоцькій (єдиній дочці Володимира Володимировича Потоцького). Подружжя Адама та Марії мало сина Вацлава (його дружина Zofia Zethofer) та дочку Софію (чи Ернестину). Єдиною же дочкою Вацлава Адамовича Жевуського була теж Софія, остання володарка маєтку.[1]
Останньою володаркою маєтку була Софія Жевуська (померла у 1974 році) — дружина Стефана Подгорського (син Міхала), вона була правнучкою, а не онукою Констанції Івановської, як це часто згадується у літературі.
Крім того, Софія Жевуська зі сторони родини Потоцьких була власницею старовинного спадку Потоцьких — «Дашівського ключа». У 1911 р. Ернестина Жевуська, Софія та Стефан Подгорські володіли м. Дашевом, селами Купчинцями, Шабельною (всього 4 082 дес. землі).