ПТРК "Скіф" та "Корсар"

В кінці 2018-го року Україна почала відвантажувати Королівству Саудівська Аравія ПТРК «Скіф» та «Корсар» від КБ «Луч». Поставки продовжилися й в 2019-ому й станом на травень 2019-го вже було продано 205 комплексів та 1270 ракет.

Ця поставка стала дебютною для «Корсара», проте вже не першою для «Скіфа». Чому саудити закупили одразу два комплекси? Підказка є на фото - «Корсар» значно легший й може використовуватися відповідно, проте працює по легшим цілям та на менших відстанях.

Так, в порівнянні, 107-мм ракета «Корсара» розрахована на цілі до 2500 м. та здатна пробити броню не менше за 550 мм. за ДЗ, в цей самий час 130/152 мм ракета «Скіфа» розрахована на цілі до 5000 м та здатна пробити броню не менше за 1100 мм. за ДЗ. Проте вага комплексів в повній комплектації кардинально різна - 28 кг. «Корсара» проти 90+ кг. «Скіфа». Це істотно змінює сферу використання ракетних комплексів.

Історія ж «Скіфа» почалась вже давно - з спільної україно-білоруської розробки в нульових. Білоруси з ОАО «Пеленг» розробляли прилад наведення «ПН-С», ракету - КБ «Луч». Протягом цієї співпраці «Скіф» в 2010-ому році комплекс був поставлений Азербайджану, котрий встановив її на свою бронетехніку.

Проте історичні шляхи країн кардинально розійшлися й робота над власними ПТРК почалась вести паралельно.

Наразі білоруси продовжують працювати над «Скіфом» під новим брендом - «Шершень», проте він виявився менш успішним в експорті й був відвантажений тільки Іраку та Нігерії.

В Україні ж «Скіф» почуває себе більш впевнено - на внутрішньому ринку його пізні модифікації більш відомі як «Стугна», котрий, правда, на експорт досі продають як «Скіфа».

Білоруські системи наведення були замінені вітчизняним «ПН-І» (виробництва ДП "Ізюмський приладобудівний завод") з турецьким тепловізором «Aselsan Eye-Lr S».

«Стугна» продавалась Алжиру, Грузії, КСА та починає продаватися Туреччині. Разом з «Корсарами» вони продовжують передаватися ЗСУ, де активно встановлюється на бронетехніку, в тому числі на взяті на озброєння ЗСУ в 2019-ому СБА «Новатор» в модифікації «Амулет» (з двома контейнерами).

З 2020-го року в Туреччині почалося спільне з Aselsan виготовлення бойового модуля Serdar, що вже був встановлений на турецькі MRAP «Ejder Yalçın III» та котрі встигли засвітитися на параді в Катарі в тому самому році. Встановлюється він й на українські аналоги - наприклад, «Варту».