ПОЛЬЩА: державний лад

Загальні дані

Республіка Польща розташована у Східній Європі і має вихід до Балтійського моря. Межує з ФРН (Федеративна Республіка Німеччина), Україною, Чехією, Словаччиною, Білоруссю і Росією (Калінінградська обл.). Територія - 312 658 км². Населення - 37,97 млн. осіб.

• 57-е місце (6, 62 - «‎недосконала демократія») за рівнем розвитку демократії у світі;
• 35-е місце (0, 880) за індексом людського розвитку (ІЛР - це порівняльна оцінка соціальної та економічної сфери з дотриманням прав людини та ВВП на душу населення);
• 43-е місце (6, 186) за міжнародним індексом людського щастя (Завдання індексу - відобразити «реальний» добробут націй; Складові формули розрахунку: суб'єктивна задоволеність життям людей, очікувана тривалість життя і так званий «екологічний слід»);
• Показник рівня свободи (84/100 можливих балів).

Передісторія формування сучасної польської державності

Сучасна польська державність історично пов'язана з наслідками Першої свiтової війни. Водночас проголошення республіки 1918 р. мало генезою пiвторастолітню боротьбу польського народу проти поділів країни, за поновлення незалежності. Результати державотворення відбилися у конституції, прийнятій 1921 р. і відомій у політичній iсторії як «Березнева конституцiя». Ця конституція наслідувала найбільш демократичні зразки тих часів і запровадила засади реального парламентаризму (рівність усіх перед законом; загальне таємне голосування; двопалатний парламент; контрасигнатура).

Однак 1926 р. в країні було встановлено диктатуру військових, на яку спирався тодішній президент Ю. Пілсудський. Легітимації авторитарного режиму сприяла нова конституція, введена 1935 р. після довготривалої політичної боротьби, яку часто іменують «Травневою конституцією». Встановлений нею державний лад проіснував до початку Другої світової війни.

Уже в перші післявоєнні роки в умовах досить складної внутрішньої і 3овнішньополітичної ситуації постало питання реформування у сфері державного владарювання. 1947 р. обраний населенням країни законодавчий орган — сейм — прийняв конституційний закон про організацію і діяльність вищих органів держави, котрий нерідко визначався як «мала конституція». Змістовною основою цього акту була модель побудови державного ладу, запропонована ще конституцією 1921 р.. Щоправда цього разу пропонувалось утворення Державної Ради, яка мала формуватися однопалатним законодавчим сеймом з його власного складу. Очолював Державну Раду Президент, що обирався законодавчим сеймом.

Завданням сейму стало розроблення і прийняття постійної конституції. У Липні 1952 р. після, так званого, всенародного обговорення сейм прийняв розpoблену спеціальною комісією конституцію за типовою сталінською формулою Конституції СРСР 1936 року.. Згідно з нею, держава стала iменуватися Польською Народною Республікою (ПНР), «державою народної демократії, в якій влада належить трудовому народові міста і села».

Упродовж наступних чотирнадцяти років до конституції 1952 р. було внесено 24 правок і доповнень, більшість з яких стосувалася державного механізму. Нарешті, 1976 р. здійснено конституційну реформу, наслідком якої стало прийняття, по суті, нової редакції конституції. ПНР стала визначатися як «соціалістична держава» (до цього фігурувало положення «народна»). У 80-ті роки було здійснено кілька досить важливих змін конституційного тексту щодо організації державного механізму.

Початок 90-х років у Польщі, як і в інших країнах Східної та Центральної Європи, ознаменувався крахом тоталітарної системи партійного керівництва державою і суспільством. Але, на відміну від інших країн, у Польщі не було введено нову конституцію. У жовтні 1992 р. прийнято конституційний закон про відносини між законодавчою та виконавчою владою Республіки Польща та про місцеве самоврядування, який мав діяти до прийняття нової конституції.

Водночас, у відповідності до конституційного закону, були залишені чинними деякі положення конституції 1952 р. Більшість із них стосувалась основних прав і обов'язків громадян. Разом з конституційним законом 1992 р. ці положення складали те, що неофіційно також звалося «малою конституцією Польщі».

Чинну Конституцію Республіки Польща прийнято 25 травня 1997 р. за результатами референдуму. Народному голосуванню передувало ухвалення конституційного проєкту на спільному засіданні обох палат парламенту. Знаменно, що згідно із самою Конституцією вона набрала чинності через три місяці після її оприлюднення.

Форма державного правління

За змістом Конституції прийнято змішану республіканську форму державного правління (конкретніше президентсько-парламентську).

Згідно зі ст. 95 Конституції, «законодавча влада в Республіці Польща здійснюється Сеймом і Сенатом». Іншими словами, тут функціонує двопалатний парламент. Нижня палата - Сейм - складається з 460 депутатів, які обираються шляхом загальних і прямих вибоpів за пропорційною системою строком на чотири роки. У такий же споcіб і на такий самий строк обирається верхня палата - Сенат, до складу якого входить 100 сенаторів. Віковий ценз для активного і пасивного виборчого права на виборах депутатів і сенаторів — 18 років, а також 21 і 30 років відповідно. Обрані депутати і сенатори складають спеціальну присягу. Відмова скласти таку присягу означає відмову від мандата. Конституція не відкидає можливості суміщення мандатів депутата або сенатора з посадою члена уряду.

Cейм може саморозпуститися, ухваливши відповідне рішення кваліфікованою більшістю у дві третини від свого складу. Нижня палата може бути розпущена достроково главою держави в разі, коли передбачена Конституцією процедура формування уряду виявиться нерезультативною, а також за умов, якщо протягом чотирьох місяців після його подання державний бюджет не буде ухвалено палатами. Знаменно, що у разі саморозпуску і розпуску Сейму закінчується достроково і строк повноважень Сенату.

Усі законопроєкти спочатку розглядаються в Сеймі і лише після цього передаються до Сенату. Водночас правом законодавчої ініціативи наділено депутатів, сенаторів, главу держави і уряд. Передбачено також народну законодавчу ініціативу, здійснювану від імені 100 тис. виборців. Сенат може відхилити або змінити ухвалений нижньою палатою законопроєкт, але це рішення має реальне значення тільки за умов, якщо Сейм не відхилить його абсолютною більшістю голосів. На прийнятий палатами закон глава держави може накласти вето, яке долається кваліфікованою більшістю у три п'ятих від не менше, ніж половини складу при повторному голосуванні тільки в нижній палаті.

Важливим є й те, що Сенат не може відхилити ухвалений Сеймом проєкт закону про державний бюджет, - він обмежений лише можливістю вносити до нього зміни. Отже, й тут останнє слово належить нижній палаті.

Про пріоритетну компетенцію нижньої палати свідчить і те, що тільки вона може здійснювати функцію парламентського контролю за урядом. Тільки Сейм має право висловити недовіру уряду або його окремим членам, а депутати наділені правом запиту (інтерпеляції) до глави уряду або окремих міністрів. Уряд зобов'язаний подавати саме Сейму звіт про виконання закону про державний бюджет. До компетенції саме нижньої палати віднесено прийняття рішення про стан війни і про проголошення миру. Нарешті, за pішенням Сейму може бути призначено референдум, хоча, водночас, його може призначити і глава держави за згодою Сенату.

Відповідно до ст. 126 Конституції, «Президент Польської Республіки є верховним представником Польської Республіки і гарантом наступництва державної влади. Президент Республіки доглядає за дотриманням Конституції, стоїть на сторожі суверенітету і безпеки держави, а також непорушності і неподільності її території». Президент обирається шляхом загальних і прямих виборів строком на п'ять років. Водночас одна особа може бути повторно обрана лише один раз. Віковий ценз для кандидатів у Президенти - 35 років.

Серед повноважень Президента слід виділити його право ратифікувати і денонсувати міжнародні договори (про що він сповіщає Сейм i Сенат), призначати і відкликати представників в іноземних державах і при міжнародних організаціях, за поданням глави уряду оголошувати загальну або часткову мобілізацію, на три місяці вводити надзвичайний стан, який може бути продовжений ще на два місяці за згодою Сейму. Президент уповноважений звертатися з посланнями до палат парламенту, призначати суддів за пропозицією спеціального органу - Судової ради - тощо. За Конституцією, дорадчим органом при Президенті з питань внутрішньої і зовнішньої безпеки є Рада національної безпеки. Частина актів глави держави має бути контрасигнована главою уряду, котрий несе за них відповідальність перед Сеймом. Президент може бути притягнений до відповідальності перед спеціальним судом — Державним Трибуналом - за порушення Конституції або законів, а також за вчинений злочин. Рішення про звинувачення приймається Народними 3борами (тобто на спеціальному спільному засіданні Сейму і Сенату) більшістю не менше, ніж дві третини від їх складу. Члени Державного Трибуналу обираються Сеймом на строк його повноважень, причому депутати і сенатори не можуть бути туди обрані. До відповідальності перед Державним Трибуналом у відповідних випадках можуть бути притягнені члени уряду та деякі інші державні посадові особи.

Уряд - Рада Mіністрів - визначено в Конституції як такий орган, що «здійснює внутрішню і зовнішню політику Польської Республіки» (ст. 146). Керує роботою уряду Голова Ради Mіністрів, який водночас «забезпечує здійснення політики Ради Міністрів і визначає способи її здійснення» (ст. 148). Важливим повноваженням глави уряду е право здійснювати нагляд за місцевим самоврядуванням у межах і формах, визначених у Конституції. З питань «особливого значення» Президент може скликати так звану раду кабінету. Радою кабінету є, по суті, Рада Міністрів, яка засідає під головуванням Президента. Проте, як застережено в Конституції, раді кабінету не належить компетенція уряду.

У Конституції визначено порядок формування уряду. Зокрема, Президент призначає Голову Ради Міністpів і за його пропозицією інших членів уряду. Голова Ради Міністрів у двотижневий строк після його призначення і cформування складу уряду подає Сеймові програму діяльності уряду з метою отримати вотум довіри (процедура інвеститури уряду). У разі невдачі сформувати уряд через зазначену процедуру сам Сейм обирає Голову Ради Mіністрів з числа тих, хто попередньо був пропонований до складу уряду. Президент 3обов'язаний затвердити обраного нижньою палатою главу уряду. Якщо передбачена Конституцією процедура формування уряду виявиться нерезультативною, Президент, як зазначалось, може розпустити Сейм, заслухавши думку голів обох палат парламенту.

За Конституцією члени сформованого уряду складають спеціальну присягу перед Президентом. Водночас увесь склад уряду подає у відставку перед новообраною нижньою палатою.

Суддів загальних судів, зокрема суддів Верховного Суду, призначають на посади безстроково. Окрім системи загальних судів, функціонує система адміністративних судів на чолі з Вищим адміністративним судом. Особливий статус має Конституційний Трибунал, котрий є органом конституційного контролю. До складу Конституційного Трибуналу входить п'ятнадцять суддів, обраних Сеймом строком на дев'ять років без права на переобрання. Голову і заступника Голови Конституційного Трибуналу призначає Президент з числа кандидатів, визначених самим Конституційним Трибуналом.

Форма державного устрою

За формою державного устрою Польща є унітарною державою. З метою врядування територію держави поділено на воєводства і ґміни. У кожному воєводстві формується сеймик, членів якого обирають зі свого складу представницькі органи відповідних ґмін. Представником уряду у воєводстві є воєвода, якого призначає і звільняє Голова Ради Міністрів.

Населення кожної ґміни обирає строком на чотири роки представницький орган місцевого самоврядування - раду ґміни. Виконавчим органом є правління, до складу якого входить війт або (у міській місцевості) бурмістр. У великих містах, що мають статус гмін, головою правління є президент міста. Правління і окремо війт, бурмістр або президент обираються радами ґмін з їхнього складу. Станом на 2021 рік на території Польщі функціонує 2,477 ґмін: 1,523 сільських, 652 місько-сільських та 302 міських (при загальній кількості міст 954, з них 66 — міст на правах повіту).