ПЕРСОНАЛЬНА МЕДИЧНА КАРТКА № 16
ОБМЕЖЕНИЙ ДОСТУП
Суворо для внутрішнього користування медичного персоналу психіатричного відділення
І. Загальні дані пацієнта
Справжнє ім'я (за паспортом): Галина
Псевдонім / Самоназва: Голубка (будь-які звернення за справжнім ім'ям ігнорує або сприймає з ворожістю)
Вік: 22 років
Дата госпіталізації: [12.10.2025]
Статус у закладі: Постійний нагляд, ізольована палата суворого режиму.
Офіційний діагноз: Параноїдна шизофренія (F20.0) з вираженим синдромом паранояльного марення, елементами синдрому Кандинського-Клерамбо, маренням метаморфози та схильністю до немотивованої жорстокої агресії.
II. Обставини надходження: Доставлена до стаціонару після раптового й жорстокого нападу на людину (напад із застосуванням фізичної сили / предмета). Під час інциденту виявляла надзвичайну агресію, кричала про те, що потерпілий «нищить її зграю» та «забирає небо своїми пастками». Через суспільну небезпеку переведена під примусове лікування за рішенням суду/екстреними медичними показниками.
III. Соматичний та офтальмологічний статус
Статус органів зору: Стійка втрата зору на праве око.
Анамнез травми: Хімічний опік рогівки та кон'юнктиви важкого ступеня.
Травму нанесено пацієнткою самостійно під час попереднього психотичного епізоду (шляхом умисного заливання невідомої хімічної речовини). Спостерігається виражена лейкома (більмо) та часткова атрофія очного яблука.
Клінічна примітка офтальмолога: Пацієнтка повністю ігнорує фізичну відсутність зору на пошкодженому оці, стверджуючи, що «тепер це вікно відкрите правильно».
IV. Психічний статус та клінічна картина
Розлади самосвідомості (Деперсоналізація): Повна втрата людської ідентичності та відмова від імені. Пацієнтка переконана, що її справжня сутність — це «Голубка», а тіло Галини є лише тимчасовою та незручною «чужою шкурою».
Галюцинаторний синдром (Полімодальний):
Слухові галюцинації: Стійкі голоси «потойбічних сутностей» та «мерців», які дають їй вказівки, підбурюють або коментують її дії.
Зорові галюцинації: Фіксує фантоми померлих людей та силуети на периферії зору (переважно з боку пошкодженого ока, яке вважає «провідником у мертвий світ»).
Маревні ідеї : Переконання у своїй місії посередника між світом живих і мертвих. Вважає лікарню «кліткою для птаха», а напад на людину в минулому пояснює тим, що той «намагався підрізати їй крила».
V. Особливості поведінки в стаціонарі
Моторика та рухи: Специфічні пташині манери: різкі нахили голови набік (для компенсації сліпоти єдиним здоровим оком), довге сидіння на крайку ліжка або підвіконні в застиглих позах. Може тихо воркотати, різко смикати плечима або проявляти раптові спалахи оборонної агресії, якщо хтось занадто швидко до неї наближається.
Комунікація: Контакт із лікарями ускладнений. На оклик «Галино!» не реагує або реагує агресивно. Швидко занурюється у внутрішній діалог з «мерцями».
Соціальна адаптація: Повна дезадаптація. Ізольована від інших пацієнтів через високий ризик повторних нападів.
VI. Примітки лікуючого психіатра
Пацієнтка становить пряму і високу загрозу для оточення та самої себе . Критика до свого стану повністю відсутня. Медикаментозна терапія ускладнена резистентністю маревної системи. Потребує суворого режиму ізоляції.
свого стану повністю відсутня. Медикаментозна терапія ускладнена резистентністю маревної системи. Потребує суворого режиму ізоляції.