Пізнавальна діяльність дітей з порушенням розумового розвитку - Педагогика курсовая работа

Главная

Педагогика
Пізнавальна діяльність дітей з порушенням розумового розвитку

Особливості організації навчальної діяльності учнів з порушеним інтелектом. Шляхи формування пізнавальної діяльності дітей з порушенням розумового розвитку. Дослідження стану пізнавальних процесів розумово відсталих школярів, аналіз результатів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

пізнавальна діяльність розумово відсталий
Розумово відсталі діти мають, як правило, слабку короткочасну пам'ять, тому викладати матеріал потрібно невеликими закінченими частинами, звертаючи увагу на багаторазове повторення. З цією метою слід урізноманітнювати прийоми і види робіт на закріплення вивченого матеріалу, застосовувати дидактичні ігри. І лише після засвоєння цього матеріалу подавати більш складний новий.
У дітей з порушенням інтелектуального розвитку порушена активна увага. Слід застосовувати наочний матеріал для її активізації; чергувати складніші завдання з більш легкими.
У розумово відсталих дітей переважає конкретно-образне мислення. На нього й потрібно спиратись у викладанні навчального матеріалу. Для цього застосовувати зрозумілу яскраву (але реально існуючу) наочність (предметні картинки, лічильний матеріал, малюнки - схеми до задачі).
Діти з інтелектуальною недостатністю мають знижений темп роботи та працездатність. Тому для них необхідно зменшити обсяг завдання та їх кількість. А складність повинна бути доступною. Для цього дітям можна давати індивідуальні картки з завданнями відповідної складності та перфокарти, в яких потрібно лише вставити орфограму чи числову відповідь (ефективне використання у випадку порушення дрібної моторики).
Розумово відсталі діти, як правило, не мають достатніх навичок самостійної роботи. Потрібен постійний контроль за виконанням ними завдання (щоб вони не відволікались і не втрачали напрямку діяльності).
Діти даної категорії потребують неодноразового повторення вчителем інструкції щодо виконання того чи іншого завдання. Тому вчитель повинен впевнитись, як і наскільки точно учень зрозумів, що від нього вимагають і лише після цього дозволяти виконувати завдання.
Вчитель повинен підтримувати в дитини впевненість у своїх силах, стимулювати її пізнавальну діяльність, попереджувати та адекватно реагувати на зміни в психічній діяльності, поведінці та загальному стані дитини.
Найістотніша ознака розумової відсталості - знижена здатність до узагальнень у процесі розв'язання інтелектуальних завдань. Педагогічна робота з цією категорією дітей спрямовується передусім на максимальне становлення загальних соціально - адаптаційних можливостей, практичну підготовку до життєдіяльності у суспільстві, до самообслуговування, спілкування, адекватної соціальної поведінки.
Найважливіше завдання системи спеціальної освіти - це підготовка дитини з психофізичними вадами до повноцінного життя в сучасних соціально-економічних умовах [8, c.90]. Певні відхилення в фізичному та розумовому розвитку учнів з інтелектуальним недорозвитком створюють труднощі в досягненні загальної освітньо-виховної мети, породжують суперечності між прагненнями учнів та їхніми можливостями. Тому процес навчання і виховання розумово відсталих дітей має чітку корекційну спрямованість. Окремої програми корекції в допоміжній школі не існує, вся корекційна робота в процесі навчання проводиться на матеріалі навчальних предметів. Загальні корекційні завдання з огляду на розумову відсталість передбаченні навчальними програмами. Корекційне навчання потребує спеціальної організації навчального процесу. В організації навчальної діяльності враховується рівень знань, темп роботи, динаміка втомлюваності, обсяг пам'яті, стійкість уваги, довільність психічних процесів.
Починаючи працювати з учнем з психофізичними вадами, вчитель має враховувати його індивідуальну структуру дефекту (первинний дефект, вторинні дефекти, подальші ускладнення) та збережені можливості, тобто вивчити досвід дитини, її спрямованість, поведінку, ставлення дитини до власного дефекту, особливості емоційної сфери, характерологічні особливості.
Структура дефекту в дітей з вадами інтелекту:
· слабкість орієнтувальної діяльності;
· слабкість замикаючої функції кори головного мозку;
· недорозвиток вищих психічних процесів (уваги, сприймання, пам'яті, уяви, мислення, мовлення).
Для дітей з порушеннями розумового розвитку характерним є органічні ушкодження кори головного мозку, внаслідок яких спостерігається недостатня сформованість усіх складових психіки і передусім порушення пізнавальних процесів. Виявляється своєрідність у розвитку відчуттів, сприймання, пам'яті, уяви, мислення, уваги, мовлення.
Основною формою організації навчання в допоміжній школі є урок. Саме під час його проведення реалізується корекційно-розвивальна мета уроку. Вагомого значення при цьому набувають відповідно підібрані та корекційно спрямовані методи навчання учнів. Це означає, що будь - який метод чи прийом окрім дидактичної мети має розв'язувати і корекційну, спрямовану на розвиток дитини. На перших порах для того, щоб навчання було можливим та ефективним, необхідно створити такі умови, за яких наявність дефекту не перешкоджає засвоєнню знань ("пристосування до дефекту") [8, c.162]. В організації навчальної діяльності враховується рівень знань, темп роботи, динаміка втомлюваності, обсяг пам'яті, стійкість уваги, довільність психічних процесів дитини. Перед кожним уроком вчитель повинен, крім дидактичної та виховної, спроектувати ще й корекційно-розвивальну мету, а, отже, вирішити який психічний процес (увага, пам'ять, мовлення, мислення, сприйняття, уява) чи емоційно - вольова сфера буде коригуватись саме на цьому уроці. На одному уроці неможливо коригувати відразу всі сфери особистості дитини, тому в залежності від типу, структури, змісту уроку визначається його корекційна мета. Вона повинна бути конкретною. Якщо це корекція мовлення, то яка саме його сторона: фонетична, лексична чи граматична підлягають при цьому корекції? А можливо вчитель буде коригувати один із видів мовленнєвої діяльності? Якщо корекція буде спрямована на мислення, то необхідно визначити, яке саме (понятійне, образне, словесно - логічне, предметно - практичне), якщо на мисленнєві операції, то які (аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення). Ці моменти вчитель повинен передбачити й конкретизувати, щоб досягти на уроці поставленої мети.
В учнів з інтелектуальною недостатністю знижені пізнавальні можливості. Порівняно з нормальними дітьми в них ослаблене регулювання своїми діями і зусиллями, є значне порушення процесів працездатності. Усе це зумовлює особливу логіку навчального процесу на уроці.
Допоміжні засоби, які використовуються на уроці для досягнення корекційної мети [8, c.170-172]:
1) спрощення структури і зменшення обсягу знань під час пояснення нового матеріалу відповідно до обмежених пізнавальних можливостей учня;
2) уповільнення темпу навчання, що відповідає уповільненості психічних процесів, які відбуваються в розумово відсталих учнів;
3) багаторазове повторення щойно поданого навчального матеріалу на всіх етапах його вивчення з метою запобігання забуванню, нечіткості сприймання;
4) максимальне використання предметної діяльності і досвіду дітей під час формування важких для них узагальнень;
5) забезпечення взаємокомпенсації функцій різних аналізаторів у поєднанні з аналітико-синтетичною діяльністю мозку (одночасно використовується слово, дія й наочне сприймання);
6) розподіл складних завдань на окремі частини для ґрунтовного вивчення кожної з них окремо з наступним відтворенням початкової структури знань;
7) використання різних видів інструкцій, попереднє планування дій;
8) спільне виконання частини завдання вчителем та учнем у випадку, якщо учень сам не може його виконати;
9) виправлення та уточнення дії учня за допомогою запитань, показу, тренувань;
10) постійна реалізація індивідуального підходу.
Розумово відстала дитина, на відміну від нормальної, виявляється менш гнучкою у своїй взаємодії із навколишнім світом, більш залежною від впливу соціального середовища; вона буде знати тільки те, чому її навчать, буде такою, якою її виховають. Тому потрібно створити такі умови навчання, підібрати такі методи та засоби, щоб в невимушеній обстановці максимально використати збережені можливості учня на етапі послаблення дефекту, а пізніше для проведення " власне корекції " - поступового, крок за кроком руху у напрямку вдосконалення порушеної функції.
Тестування показало, що жоден учень не досяг високого результату, тобто рівень зорової пам'яті знаходиться нижче середнього рівня. Четверо обстежених розумово відсталих школярів, показали низький рівень (коефіцієнт впізнавання Е> 4 ). Інші діти виконали завдання на рівні норми або нижче норми, тобто вони дізнавалися 6 і менше фігур.
Таким чином, отримані в ході проведення методики дані свідчать, що більшість розумово відсталих школярів перебувають на низькому і середньому рівні розвитку зорової пам'яті. Їх пам'ять характеризується уповільненим запам'ятовуванням, швидким забуванням. При цьому, деякі моменти відтворюються уривчасто, неточно.
Методика "Будиночок" виконана без помилок лише однією дитиною, Сашею Б. Його малюнок, можна охарактеризувати як хороше виконання завдання - 0 балів. Всі деталі малюнка присутні. Ні окремо збільшених деталей більш ніж в 2 рази. Всі елементи рисунка зображені правильно і довільне їх розподіл у просторі. Ні відхилень більш ніж на 30 градусів від заданого простору. Лінії без розривів. Відсутні ліній одна на іншій.
У інших дітей, присутні численні помилки. В основному розумово відсталі школярі показали результати в межах 1 - 7 балів, що говорить про низький та середній рівні розвитку уваги. Ці діти не сприймають більшість дрібних деталей, часто просто не до кінця виконують завдання, відволікаються, що говорить про швидку виснажливість.
На рис 2.1 наочно представлені результати дослідження. 6 дітей 1 групи показали задовільні результати, ці дані свідчать про недостатній рівень розвитку уваги.
Рис . 2.1 Результати обстеження розвитку уваги по 2-х груп
У 2 групі результати, аналогічні першій групі. Задовільно завдання виконані п'ятьма розумово відсталими школярами. На незадовільно завдання виконали 6 учнів спеціальної школи.
Результати проведеної методики занесені в таблицю 2.2.
Проведене обстеження показало ми, що як і інші пізнавальні процеси мислення розумово відсталих школярів перебуває на середньому рівні. Близько 30% дітей отримали 1 - 2 бали. Високий рівень ніхто не показав. Решта дошкільнята (70,8%) показали низький рівень розвитку абстрактно-логічного мислення. Таким чином, можна говорити майже про повну відсутність абстрактно-логічного мислення у даної групи розумово-
відсталих школярів. Лише 7 школярів показали, що їх мислення в цілому знаходиться на достатньому для навчання в школі рівні, хоча і їх мислення надто конкретне, вони не можуть абстрагуватися і точно виконати завдання. Крім того їх мислення показує, що вони не можуть вловити подібність між курчатами.
Повторне тестування показало, що ніхто з дітей знову не показав вищий рівень, тобто рівень зорової пам'яті майже не змінився. Натомість більшість дітей показали кращий результат, відповідно рівень підвищився.
Таким чином, отримані в ході проведення повторної методики дані свідчать, що більшість школярів підвищили свій рівень розвитку зорової пам'яті. Наступним кроком було проведення діагностики уваги.
На малюнку 2.2 наочно представлені результати дослідження.16 дітей показали хороші результати, ці дані свідчать про необхідний рівень розвитку уваги. Якщо порівняти ці результати з попереднім обстеженням, то видно що виросло число дітей, з добре розвиненим рівнем уваги, після проведення з дошкільнятами дидактичних ігор.
На малюнку 3.1 наочно показані результати тестування уваги.
Рис . 3.1 Результати повторного обстеження розвитку уваги по 2-х груп
І тут ми бачимо, що розумово відсталі школярі дещо підвищили свої результати в порівнянні з констатуючим етапом. Тепер двоє розумово відсталих школяра 1 групи і одні учень 2 групи показали гарні показники розвитку уваги. Більшість знаходяться на середньому рівні. На низькому рівні, знаходяться відповідно 2 і 3 учнів.
Методика № 3 "Курчата" (модифікація тестів Г. Айзенка).
Результати проведеної методики занесені в таблицю 3.2.
Рівень абстрактно-логічного мислення
Проведене обстеження абстрактно-логічного мислення показало, що на високому рівні після проведеного формуючого етапу учнів немає. На середньому рівні (1-2 бали) 9 дітей, тобто порівняно з кількісним показником попереднього обстеження результати дещо покращилися. І 62,5% розумово відсталих школяра залишилися на низькому рівні розвитку абстрактно-логічного мислення. Дидактична гра не справила особливого впливу на цих дітей, на нашу думку 1 місяць, це малий термін для виявлення розвитку пізнавальних процесів (особливо мислення). Тому необхідне проведення дидактичних ігор з розумово відсталими школярами протягом більш тривалого часу, включаючи і подальше навчання в спеціальній школі.
Таким чином, експериментальне дослідження показало, що рівень розвитку пізнавальних процесів у розумово відсталих школярів перебуває на низькому рівні. Проведення ж з дітьми дидактичних ігор, показало, що гра є ефективним інструментом розвитку уваги, пам'яті, мислення і т.д. у дітей з порушеним інтелектом. Отже, дидактична гра, допомагає розумово відсталому школяреві в розвитку її здібностей. Це відповідає сучасним вимогам спеціальної корекційної школи.
1. Андрющенко Н. Взаємодія ігрової та навчальної діяльності / Н. Андрющенко // Дефектологія. - 2007. - № 1. - С.38-40.
2. Ануфрієв А.Ф. Дослідження мислення у дітей. / А.Ф. Ануфрієв, С. Костроміна - К.: Знання. - 2001. - 127с.
3. Васенков Г.В. Педагогічні аспекти навчання розумово відсталих школярів / Г.В. Васенков // Корекційна педагогіка: теорія та практика. - 2009. - № 2. - С.13 - 17.
4. Виготський Л.С. Педагогічна психологія. / Л.С. Виготський - М.: Издательский центр "Академия". - 1993. - 304 с.
5. Виготський Л.С. Проблема розумової відсталості. Розумово відстала дитина / Л.С. Виготський - М.: Издательский центр "Академия". - 1999. - 201 с.
6. Гонеев А.Д. Основы коррекционной педагогики: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений/ А.Д. Гонеев, Н.И. Лифинцева, Н.В. Ялпаева; Под ред.В.А. Сластенина. - 2-е изд., перераб. - М.: Издательский центр "Академия". - 2002. - 272 с.
Дослідження особливостей пізнавальної діяльності дітей з порушенням опорно-рухового апарату, слухової функції, інтелектуального розвитку, зору та мовлення. Характеристика форм організації навчання та виховання дітей з вадами психофізичного розвитку. реферат [34,4 K], добавлен 24.03.2015
Особливості навчальної діяльності молодших школярів. Спільна навчальна робота молодших школярів як чинник їх розумового та соціального розвитку. Темперамент в індивідуальному стилі діяльності молодшого школяра. Розвиток пізнавальних інтересів дітей. курсовая работа [48,8 K], добавлен 16.06.2010
Вимоги до рівня мовленнєвого розвитку молодших школярів. Особливості виховання дітей з порушенням інтелектуальної діяльності. Проблеми осмислення тексту. Обстеження третьокласників для перевірки навичок читання. Визначення кількості прочитаних слів. статья [23,8 K], добавлен 06.09.2017
Роль навчальної діяльності в соціальному і психічному розвитку особистості. Аналіз проблеми інтеграції знань в сучасній освіті. Розвивальний характер розумового розвитку навчальної діяльності молодших школярів. Принципи конструювання інтегрованих уроків. магистерская работа [308,2 K], добавлен 25.11.2009
Вікові особливості стану пізнавальних процесів молодших школярів, а також специфіка їх формування. Аналіз та оцінка рівня розвитку пізнавальних процесів учнів недільної школи церкви "Християнське життя" віком 5-7 років, рекомендації щодо його підвищення. курсовая работа [48,4 K], добавлен 18.04.2010
Особливості формування писемного мовлення для дітей з порушенням слуху, труднощі його відтворення та розуміння. Порівняння писемного мовлення глухих і чуючих школярів. Визначення необхідності формування мови для розвитку особистості нечуючих дітей. курсовая работа [99,5 K], добавлен 20.10.2015
Особливості викладання математики в корекційній школі. Завдання навчання математики. Формування інтересу до математики як обов'язкова умова успішного оволодіння математичними знаннями, вміннями та навичками у розумово відсталих учнів. курсовая работа [25,0 K], добавлен 24.05.2002
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Пізнавальна діяльність дітей з порушенням розумового розвитку курсовая работа. Педагогика.
Лабораторная работа: Контент-анализ графических образов компании Билайн
Социальное Обеспечение Темы Дипломных Работ
Реферат по теме Конфликтные процессы /Укр./
Курсовая работа по теме Линейная регрессия
Реферат по теме Договор в правовой системе современного Китая
Реферат: Средства доступа к базам данных . Скачать бесплатно и без регистрации
Отчет по практике по теме Стратегическое управление
Курсовая работа по теме Товароведная характеристика и экспертиза качества молока с массовой долей жирности 3,5%, реализуемого в супермаркете
Реферат по теме Роль католической церкви в средневековой Европе
Курсовая работа по теме Маркетингове дослідження ринку дезінфектантів та антисептиків
Реферат На Тему Полуавтоматическая Сварка
Курсовая Работа На Тему Гидроочистка Дизельных Топлив
Взаимная Ответственность Государства И Личности Реферат
Земельные Ресурсы И Охрана Земель Реферат
Эссе По Фильму Ангелы И Демоны
Реферат На Тему Межнациональные Конфликты В Современном Мире
Сочинение: Художественное своеобразие сказок М. Е. Салтыкова-Щедрина
Контрольная работа: История развития станции Челябинск-Главный
Магнит Эссе
Практические Работы В Ms Excel Богомолова Купить
Дисципліна в державному управлінні - Государство и право эссе
История народного художественного промысла "Гжель" - Культура и искусство реферат
Управление материальными запасами - Маркетинг, реклама и торговля контрольная работа