Підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону - География и экономическая география автореферат

Главная

География и экономическая география
Підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону

Економічна природа зовнішньоекономічних зв’язків регіону, їх роль і значення в економіці регіону. Система регулювання зв’язків на основі розвитку відповідних цільових програм у сполученні з митним регулюванням, прийоми типологізації регіонів України.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ РЕГІОНУ
Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка
дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Луганській філії Інституту економіко-правових досліджень НАН України у відділі регіональних проблем розвитку зовнішньоекономічних зв'язків (м. Луганськ).
Науковий керівник - доктор економічних наук, професор
Луганська філія Інституту економіко-правових
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Східноукраїнський національний університет
професор кафедри міжнародної економіки (м. Луганськ)
Донецький державний університет управління
МОН України, доцент кафедри менеджменту
зовнішньоекономічної діяльності (м. Донецьк)
Захист відбудеться “14” березня 2008 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
Автореферат розісланий “13” лютого 2008 року.
спеціалізованої вченої ради М.Г. Слоква
Актуальність теми. Розширення економічної самостійності регіонів в ринкових умовах викликає необхідність позиціонування кожного з них в економічному просторі, в тому числі і у зовнішніх зв'язках. Нажаль основний недолік сучасного управління полягає у тому, що процеси реалізації економічних реформ і прийняття відповідних рішень відірвані від регіонів - суб'єктів зовнішньоекономічних зв'язків. Відсутність системної державної регіональної політики, збереження тенденцій розподілу, надмірне централізоване управління призвели до втрати реальних повноважень регіональних органів влади. Наслідком такого підходу стали істотні диспропорції економічного та соціального розвитку регіонів. Непослідовність постійних різновекторних змін у митній політиці привела до зниження управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств регіонів. Таким чином, державна політика виявилася не здатною забезпечити ефективне управління регіонами. Інтеграційні процеси визначили необхідність пошуку нових інструментів інтенсивного залучення регіонів до процесу підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв'язків.
Разом з тим, питання регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіонів у ринкових умовах недостатньо досліджені і не одержали відповідного практичного застосування. Регіональними і місцевими органами влади не усвідомлена достатньою мірою необхідність переходу від безпосереднього управління до регулювання, відсутні механізми інтенсивного залучення їх до процесу створення умов для здійснення зовнішньоторговельної та інвестиційної діяльності підприємств регіону. Регіональне програмування має недоліки, не повною мірою враховує ресурсний потенціал та інші резерви розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіону. Вищезазначене обумовлює необхідність розв'язання наукового завдання щодо підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону на основі використання організаційно-економічних інструментів регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, що забезпечує гармонійні відносини регіону і держави. Теоретична і практична значимість цих проблемних питань зумовила вибір теми дисертації та її актуальність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація була виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за 2002-2006 рр., у яких дисертант приймав участь як співвиконавець. В межах дослідження за темою "Організаційний і економіко-правовий механізм управління митною діяльністю" (ДР 0102U000094) автором обґрунтовано використання економічних методів регулювання зовнішньоекономічних зв'язків з урахуванням принципів, функцій митного регулювання. При розробці теми "Організаційне та економіко-правове забезпечення захисту товаровиробників в Україні" (ДР 0104U007345) здобувачем проаналізовано тенденції та умови їх розвитку, сформовано пропозиції по розширенню функцій місцевих органів виконавчої влади щодо застосування митного тарифу за основними видами продукції регіону.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних, методичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону на основі використання організаційно-економічних інструментів регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані і вирішені такі задачі:
досліджено економічну природу зовнішньоекономічних зв'язків регіону, їх роль і значення в економіці регіону;
визначено передумови та умови розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіону;
розглянуто методи економічного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону;
узагальнено світовий і вітчизняний досвід зовнішньоекономічних відносин регіону;
проаналізовано вплив програмно-цільового методу на регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону;
визначено ефективність застосування митних тарифів у системі зовнішньоекономічних зв'язків регіону;
визначено особливості формування системи регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону;
обґрунтовано пропозиції щодо митного регулювання зовнішньоторговельних зв'язків регіону;
визначено спосіб оптимізації регулювання зарубіжних інвестиційних зв'язків регіону.
Об'єктом дослідження є процеси регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону.
Предметом дослідження є теоретичні положення, методи та способи підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону.
Методи дослідження. Методологічні та теоретичні основи дослідження базуються на принципах діалектики як загального способу пізнання.
В ході виконання роботи використано такі методи наукового пізнання: методи логічного узагальнення - при визначенні сутності категорії "зовнішньоекономічні зв'язки", "регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіонів"; метод системного аналізу - при встановленні умов розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, вивченні розвитку зовнішньоекономічних зв'язків на рівні країн, регіонів України, міст області; системно-структурного аналізу - при побудові моделі оптимізації інвестиційних зв'язків; метод порівняльного аналізу - при оцінці структури й ефективності митного тарифу; методи статистичного й економічного аналізу - при визначенні тенденцій розвитку зовнішньоторговельних й інвестиційних зв'язків регіонів; метод угрупування - для побудови типології регіонів щодо їх участі у зовнішньоекономічних зв'язках; комплексний підхід - при розробці системи регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіонів; логічний метод - при обґрунтуванні моделі використання управлінського потенціалу регіональних і місцевих органів влади в забезпеченні сприятливих митних умов.
Інформаційною основою роботи є звіти та відповідні публікації міжнародних організацій, статистичні дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Луганській області, Закони України, Укази Президента України, результати власних досліджень автора. На вибір наукового підходу до вирішення поставленої задачі вплинули роботи вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів та практиків, які займаються дослідженням й розв'язанням проблем регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону. Серед них такі дослідники, як: І. Балабанов, С. Захарін, Б. Кліяненко, І. Кратко, А. Кредисова, Ю. Макагон, А. Мазаракі, І. Нижний, В. Новицький, Т. Семенова, В. Третяк, П. Фішер; дослідники, які займаються питаннями соціально-економічного розвитку регіону: З. Варналій, В. Видякін, В. Геєць, М. Долішний, В. Максимов, В. Нордгауз, В. Степанов, П. Самуельсон; а також дослідники митних відносин: М. Голощапов, В. Драганов, В. Дудчак, А. Козирін, Р. Ларина, К. Сандровський, С. Терещенко, Р. Шишка.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у підвищенні ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону на основі використання організаційно-економічних інструментів регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, що забезпечує гармонійні відносини регіону і держави.
Науковою новизною відрізняються наступні результати дисертаційної роботи:
обґрунтовано систему регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону на основі використання програмно-цільового методу в сполученні з митним регулюванням, що дозволяє підвищувати ефективність функціонування економіки регіону;
обґрунтовано модель використання управлінського потенціалу регіональних і місцевих органів влади шляхом передачі відповідних повноважень і розвитку взаємозв'язків з органами, які здійснюють зовнішньоекономічне регулювання, що сприятиме розвитку зовнішньоторговельних зв'язків регіону;
запропоновано методичний підхід до побудови моделі оптимізації регулювання інвестиційних зв'язків регіонів України з урахуванням результатів їх участі у зовнішньоекономічних зв'язках, що дозволяє встановлювати залежність між обсягами експорту-імпорту товарів та залученням іноземних інвестицій;
прийоми типологізації регіонів України на основі застосування комбінацій показників (експорту-імпорту, зовнішньоекономічного сальдо, залучення іноземних інвестицій), поданих у порівнянні із середніми показниками по Україні, що дозволяє формувати регіональні кластери та виявляти тенденції активізації участі регіонів у зовнішньоекономічних зв'язках;
методичний підхід до аналізу основних параметрів митного тарифу, що обумовлює стабільність митних ставок на фіксований часовий період з метою забезпечення раціональної структури зовнішньоторговельних зв'язків регіону;
модель регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону на основі врахування ефективності реалізації і моніторингу цільової комплексної програми розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств Луганської області, що дозволяє вирішувати стратегічні задачі розвитку регіону у взаємозв'язку з єдиною політикою держави;
поняття "зовнішньоекономічні зв'язки регіону" через уточнення їх як системи двохсторонніх економічних контактів і відносин, що виникають при русі усіх ресурсів між державами та їх економічними суб'єктами - регіонами - і які є інструментом впливу на економіку регіону, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств, розташованих на його території; поняття "регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону" як створення умов розвитку цих зв'язків з орієнтацією на сполучення регіональних та державних цілей;
визначення передумов і умов розширення зовнішньоторговельних та інвестиційних зв'язків, що забезпечує системний підхід щодо розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіону, які сприяють зростанню його економіки;
функції мита, які застосовуються в управлінні зовнішньоекономічними зв'язками регіонів, на основі визначення різниці між світовими і національними цінами на товари.
Практичне значення дисертації полягає у тому, що:
система регулювання зовнішньоекономічних зв'язків на основі розвитку відповідних цільових програм у сполученні з митним регулюванням, дозволяє підвисити комплексність розвитку регіону та зростання його потенціалу;
пропозиції щодо участі регіональних і місцевих органів влади в забезпеченні сприятливих митних умов регулювання, що спрямовані на підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків регіону та структури його економіки;
модель оптимізації регулювання інвестиційних зв'язків може бути застосована регіонами, їх містами та районами як база порівняння при регулюванні зовнішньоекономічних відносин та розробці комплексних інвестиційних програм;
типологізацїя регіонів, що побудована за статистичними даними міст Луганської області та регіонів України, є базою для аналізу стану зовнішньоекономічних зв'язків і перспектив їх розвитку.
Отримані в дисертації висновки і рекомендації знайшли практичне застосування в діяльності підприємств та установ Луганської області. Головним управлінням економіки Луганської обласної державної адміністрації використані підходи до підвищення регулювання зовнішньоекономічних зв'язків при формуванні Програми зовнішньоекономічної діяльності Луганської області до 2010 року, в якій автор був співвиконавцем (довідка № 178/22-8 від 24.01.2007 р.). В Луганській регіональній торговельно-промисловій палаті при розробці перспективних планів застосовано рекомендації щодо системи регулювання зовнішньоекономічних зв'язків міст і підприємств області (довідка № 942/25 від 04.09.2006 р.). В діяльності ЗАТ "Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка" використано порядок визначення митних пільг, що дозволило встановити кращі умови розвитку експортного потенціалу підприємства (акт № 1031 від 15.11.2005 р.). В діяльності ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД впроваджені пропозиції відносно митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що дозволило покращити захист прав підприємства (акт № 728 від 11.09.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розробки практичних, теоретичних та методичних положень та рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону. Внесок здобувача в наукових роботах, опублікованих у співавторстві, конкретизовано в списку праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися автором і були схвалені на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Теорія і практика управління в трансформаційний період" (м. Донецьк, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні аспекти глобалізації" (м. Донецьк, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економічні проблеми адаптації і розвитку вищої школи в умовах ринку" (м. Алчевськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Економічні проблеми розвитку промислового виробництва" (м. Одеса, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Дні науки" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу" (м. Донецьк, 2007 р.).
Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 14 наукових праць, у тому числі 1 монографія, 9 статей у наукових фахових виданнях та 3 тези конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 14,8 друк. арк., з них 6,8 друк. арк. належать особисто автору.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Дисертація, загальним обсягом 193 сторінки комп'ютерного тексту, включає 19 таблиць, 18 рисунків, 3 додатка на 22 сторінках, список використаних джерел із 165 найменувань на 14 сторінках.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, задачі, об'єкт і предмет дослідження, викладено наукову новизну отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення, наведено інформацію про апробацію результатів дослідження.
Розділ 1. Теоретичні основи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіону. У розділі досліджено економічну природу зовнішньоекономічних зв'язків, їх роль в економіці регіону, визначено передумови та умови їх розвитку, розглянуто існуючі методи економічного регулювання.
В сфері сучасного світового господарства зовнішньоекономічні зв'язки охоплюють широкий спектр взаємодій. Поряд з торгівлею у світовому економічному співробітництві одержує розвиток модель зовнішньоекономічних зв'язків - виробничо-інвестиційна, котра, модифікуючи товарне виробництво, підвищує його ефективність. Ефективність регулювання передбачає дослідження класифікацій зовнішньоекономічних зв'язків, які по структурі діляться на такі основні форми - зовнішньоторговельні (товари, послуги, продукти інтелектуальної власності) та інвестиційні; за напрямами потоків ресурсів - на експорт і імпорт. На основі узагальнення існуючих підходів до визначення поняття "зовнішньоекономічні зв'язки" в роботі дано його уточнення як системи двохсторонніх економічних контактів і відносин, які виникають при русі ресурсів між державами та економічними суб'єктами різних країн (регіонами), і які є інструментом впливу на економіку регіону, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств, розташованих на його території.
Регулювання зовнішньоекономічних зв'язків розглядається як створення умов досягнення пріоритетів і перспективних напрямків зовнішньоекономічного розвитку регіону з урахуванням орієнтації на загальнодержавні цілі при забезпеченні необхідної децентралізації. Тому в роботі здійснено систематизацію передумов та умов розширення зовнішньоторговельних та інвестиційних зв'язків, що дозволяє повніше розкрити економічну сутність зовнішньоекономічних зв'язків регіонів та їх врегулювання з метою забезпечення зростання економіки регіону. Виділені позитивні і негативні умови розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіону, які дозволяють більш обґрунтовано підійти до виявлення загроз і розширення можливостей зовнішньоекономічних зв'язків регіону.
У роботі доведено, що необхідним при регулюванні зовнішньоекономічних зв'язків регіону є визначення передумов та умов їхнього розвитку. До основних передумов віднесені нерівномірність і відмінності в економічному та науково-технічному розвитку регіонів, у ресурсах, природних і кліматичних умовах, специфіка географічного положення. Специфічними умовами зовнішньоторговельних зв'язків є: міжнародні правила торгівлі, соціально-культурне середовище, звичаї, правила валютно-фінансових розрахунків. Визначальним фактором розвитку інвестиційних зв'язків регіону є інвестиційний клімат, який інвестори сприймають як єдине ціле, оскільки основні положення законодавчих актів держави реалізуються в умовах регіонів, де ініціатива місцевої влади, у тому числі щодо створення пільгового інвестиційного режиму, спрямована на корегування загальнодержавного регулювання інвестування.
Виявлено, що процес реалізації зовнішньоекономічних зв'язків забезпечується за допомогою визначених економічних методів регулювання, представлених у системі тарифного (митний тариф, ставки митного тарифу) і нетарифного регулювання (платежі і збори, до яких відносяться податок на додаткову вартість, акцизний збір, митні збори, антидемпінгові і компенсаційні мита на товари). При дослідженні функціональних особливостей мита, застосовуваних у тарифному і нетарифному регулюванні, виявлено, що основними з них є: фіскальна, протекціоністська і регулююча. У контексті розглянутої в роботі задачі регулювання зовнішньоекономічних зв'язків виявлені основні напрямки регулюючої функції мита: стабілізуючий, стимулюючий і стримуючий. Завдяки чому регіон може регулювати відповідні відносини, а через них всі пов'язані з цим економічні проблеми. Напрямки регулюючої функції мита (М) обґрунтовано на основі різниці між світовими (Цс) і національними цінами (Цн) на товари:
стабілізуючий напрямок М = > Цс - Цн,
стимулюючий напрямок М > > Цн - Цс,
Розділ 2. Аналіз і оцінка практики здійснення зовнішньоекономічних зв'язків регіону. В розділі досліджено та узагальнено світовий і вітчизняний досвід регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону, проаналізовано вплив програмно-цільового методу на їх регулювання, оцінено ефективність застосування митних тарифів.
З поглибленням і розширенням зовнішньоекономічних зв'язків посилюється роль нормативно-правових інструментів торгівлі. У кожній країні вона регулюється національними нормами права, двосторонньою угодою, регіональними, а також багатосторонніми угодами в межах міжнародних організацій, основною з яких є Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ/СОТ), яку створено для митно-тарифного регулювання. Дослідження світового досвіду показало, що серйозною перешкодою для розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіонів України є розбіжність національних систем з міжнародними нормами. Виявлено особливості митного регулювання в зарубіжних країнах, де практика тарифного захисту спрямована на перспективні виробництва при одночасному ослабленні протекціонізму в неконкурентоспроможних виробництвах. Широке поширення в міжнародній практиці одержали зони вільної торгівлі, які є перехідною формою для інтеграції більш високого порядку - митного союзу. Приведено класифікацію співвідношення видів ставок увізного мита в зарубіжних країнах у порівнянні з Україною, що може служити інформаційною базою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіонів України.
Формування реальної самостійності регіонів України призвело до зростання кількості контактів із зарубіжними країнами - в Луганській області у 2006 р. вони охоплюють 108 країн за експортом товарів, 61 країну - за імпортом товарів; 80 країн - за експортом послуг, 49 країн - за імпортом послуг. Динаміку кількості країн експорту-імпорту товарів і послуг Луганської області наведено в табл. 1.
Серед підприємств області 405 експортували товари, 498 - імпортували. Послуги здійснювали, відповідно, 83 і 183 підприємства. Прямі іноземні інвестиції надійшли до області з 35 країн, з області - у 4 країни.
Загальний зовнішньоторговельний товарообіг Луганської області склав в 2006 р. 5725,1 млн. дол. США, при позитивному сальдо зовнішньої торгівлі 284,1 млн. дол. США. Переважну долю займають країни СНД, товарообіг з якими склав 3023,5 млн. дол. США або 52,8%, Європи - 21,5%; Азії - 12,1%, Америки - 11,2%, Африки - 2,4%. Обсяги зовнішньоторговельних зв'язків з країнами Америки у порівнянні з попереднім роком зросли загалом у 3,4 рази, Європи - 124,5%, Африки - 119,6%, СНД - 115,9%, Азії - 101,7%.
Головними споживачами продукції області є підприємства США, обсяг експорту яким складає 414,6 млн. дол. США або 13,8% від загального обсягу експорту; Російської Федерації - 407,2 млн. дол. США або 13,6%; Туреччини - 224,3 млн. дол. США або 7,5%; Італії - 208,1 млн. дол. США або 6,9%. Питома вага експорту до інших країн нижче 5%. Наведені показники свідчать про розширення географії експорту товарів та переорієнтацію у виборі перспективних ринків збуту продукції. Однак основним імпортером до області залишається Російська Федерація, на долю якої приходиться 90,3% загального обсягу імпорту. Динаміку зовнішньоторговельних зв'язків Луганської області в розрізі країн (основних експортерів - імпортерів товарів) наведено на рис. 1.
Рис. 1. Динаміка зовнішньоторговельних зв'язків Луганської області в розрізі країн - основних експортерів та імпортерів товарів
У роботі акцентовано, що на фоні загальних тенденцій розвитку зовнішньоекономічних зв'язків області у розрізі країн - експортерів та імпортерів необхідним є дослідження зв'язків на рівні міст області, а також регіонів України з метою порівняння результатів зовнішньоекономічних відносин Луганської області. Здійснено типологізацію регіонів щодо експортної активності та імпортній залежності, залучення іноземних інвестицій. Її суть полягає в тому, що вся сукупність регіонів розподіляється за рівнем показників участі в зовнішньоекономічних зв'язках на кластери: регіони, що мають показники вищі за середні та регіони, показники яких нижчі середнього.
З метою забезпечення регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону запропоновані й апробовані різні комбінації показників: перша - експортна активність та імпортна залежність; друга - зовнішньоекономічна активність регіонів (зовнішньоторговельне сальдо); третя - інвестиційна активність регіонів (залучення прямих іноземних інвестицій); четверта - зовнішньоекономічна та інвестиційна активність регіонів. Запропоновані комбінації першого і другого варіантів дозволили виявити регіони-донори і регіони-реципієнти. Комбінації третього та четвертого варіантів дозволили виявити, що деякі лідери із залучення прямих іноземних інвестицій мають найбільше негативне зовнішньоекономічне сальдо серед регіонів України.
У роботі визначено, що важливим інструментом регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону є застосування програмно-цільового методу. Програмно-цільовий метод на відміну від традиційних дозволяє цілеспрямовано вирішувати стратегічні задачі розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіонів у взаємозв'язку з єдиною державною політикою. Разом з тим, у практиці програмування мають місце такі недоліки: перенесення способів загальнодержавного програмування на регіональний рівень; ігнорування ресурсного потенціалу; відсутність реальних можливостей державної підтримки при формуванні інноваційних проектів; недосконалість організаційно-управлінського механізму регіонального програмування. На основі досвіду реалізації цільової комплексної програми зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах Луганської області розроблено модель регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону (рис. 2), яка орієнтована на пріоритети соціально-економічного розвитку регіону, основні напрямки структурної і науково-технічної політики, зростання регіональних зовнішньоекономічних можливостей і розвиток міжнародних домовленостей з урахуванням забезпечення сприятливих зовнішньоторговельних та інвестиційних умов, що забезпечує комплексний підхід до їх розвитку.
Важливим фактором, який впливає на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків регіону, є митні умови, що, як виявлено в процесі дослідження, постійно і безсистемно змінюються. У 2001-2006 рр. щорічно декілька разів були внесені зміни у митний тариф. Відповідно до останньої редакції митного тарифу істотно змінюється структура ставок, буде збільшена кількість адвалерних ставок до 91,1%, проти 75,6% діючих, що не свідчить про його прогресивність. Регіони як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні бути впевнені у стабільності митного тарифу протягом фіксованого часового періоду (до трьох років), що стає можливим за участі місцевих і регіональних органів влади у процесі узгодження змін його параметрів щодо експорту-імпорту основних видів товарів та послуг.
Розділ 3. Науково-методичне забезпечення підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону. У даному розділі обґрунтовано необхідність формування системи регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону, сформульовано пропозиції щодо митного регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, визначено спосіб оптимізації регулювання зарубіжних інвестиційних зв'язків регіону.
У роботі обґрунтовано систему регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону, що базується на сучасних підходах до вибору інструментів, які забезпечують реалізацію його функцій в заданих параметрах, що не суперечать інтересам держави (рис. 3). Ця система складається із наступних підсистем: фінансової, інформаційної, кадрової, адміністративно-правової. До елементів системи регулювання зовнішньоекономічних зв'язків відносяться: товарні (товари) та інвестиційні (інвестиції) потоки, рух яких регулюється шляхом застосування програмно-цільового методу з урахуванням інструментів митного регулювання.
Визначено, що процес поліпшення митного регулювання зовнішньоторговельних зв'язків в значній мірі залежить від активності регіональних і місцевих органів влади.
Рис. 3. Система регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону
У роботі обґрунтовано модель використання управлінського потенціалу для забезпечення сприятливих митних умов регулювання зовнішньоторговельних зв'язків регіону, яка заснована на розширенні повноважень регіонів, а також на зміцненні співробітництва і взаємозв'язків регіональних і місцевих органів влади з митною службою, торгово-промисловою палатою, іншими інститутами, що забезпечують процес реалізації зовнішньоекономічних зв'язків регіону (рис. 4).
Виявлено, що зовнішньоторговельний режим охоплює не тільки експорт-імпорт товарів, але й майнові інвестиції, оскільки переміщення інвестицій (у вигляді рухомого майна, цінностей) через митний кордон здійснюється на загальних підставах аналогічно переміщенню товарів. На інвестиції, які завезені в Україну у вигляді рухомого майна, поширюються митні пільги, що застосовані у практиці регулювання експорту-імпорту товарів.
Доведено, що активізація залучення прямих іноземних інвестицій в регіон припускає створення сприятливого інвестиційного клімату на основі застосування пільг (податкових, непрямого оподатковування, спеціальних пільг вільних економічних зон). Однак законодавче забезпечення інвестиційного процесу не можна визнати обґрунтованим. Участь регіонів у даному процесі припускає відповідне організаційно-методичне забезпечення: створення мікрорегіонів як основи формування територіально-виробничих "кластерів" (технопарків, експортно-орієнтованих зон) і стимулювання пріоритетних сфер інвестування; забезпечення гарантій збереження капіталу; застосування негайних заходів по встановленню прозорих процедур залучення іноземних інвестицій; підвищення ефективності залучення інвестицій в регіон.
Одним із інструментів регулювання залучення інвестицій є модель оптимізації інвестиційних зв'язків регіонів України, яка обґрунтована та розроблена в результаті дослідження типології регіонів з урахуванням позитивного досвіду залучення іноземних інвестицій у регіони (рис. 5).
Запропонований підхід до побудови прогресивної моделі інвестиційної активності регіонів України, який дозволяє встановити залежність між обсягами експорту, імпорту і залучення іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу, складається в тому, що при позитивному сальдо зовнішньоекономічних зв'язків регіону інвестиції мають бути більше обсягів експорту, що підтверджується результатами аналізу моделей фактичної інвестиційної активності регіонів.
Цю модель на практиці може бути застосовано регіонами, а також містами і районами областей як базу порівняння та регулювання зовнішньоекономічних відносин і посилення інвестиційної активності з урахуванням створення з участю регіональних і місцевих органів влади сприятливого інвестиційного клімату.
У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання щодо підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону на основі викор
Підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону автореферат. География и экономическая география.
Курсовые Разницы Где Отражаются В Балансе
Сочинение В Виде Очерка
Дипломная работа по теме Налогообложение автотранспорта
Сочинение Мое Утро На Английском
Практическая Работа Получение Свойства Карбоновых Кислот
Реферат: Организация аудиторской проверки
Курсовая работа по теме Роль инноваций в российской промышленности
Фипи Сочинение Русский Язык Егэ
Дипломная работа по теме Современное состояние рынка банковских услуг с использованием банковских карт
Реферат: Перестройка
Реферат На Тему Вирусный Гепатит Плотоядных
Реферат по теме Методы обессоливания нефти и нефтяного
Реферат: Одноосновные насыщенные карбоновые кислоты. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная работа: Технология ремонта центробежных насосов и теплообменных аппаратов цеха НПЗ ОАО "Салаватнефтеоргсинтез"
Контрольная работа по теме Биологическая сущность жизни
Заказать Курсовой Проект Туито
Заключение эксперта
Курсовая Работа На Тему Расчет Экономических Показателей Лесозаготовительного Предприятия
Реферат: Проблема восток-запад в системе мировой культуры
Практическая Работа Перестройка
Феромоны и их влияние на метаболизм противоположного пола - Биология и естествознание реферат
Бухгалтерская отчетность - Бухгалтерский учет и аудит реферат
Биологические, водные, земельные ресурсы и их экономическая оценка - География и экономическая география контрольная работа