Підсумок півріччя
Цим постом мене надихнула сестра і я подумала, що це буде цікаво. Також дізнаємося про кращу чи кращі книги за ці пів року.
З січня я стабільно читаю 3-4 книги на місяць. Рік я почала з найпопулярнішої напевно книги, що ще досі на слуху, а саме 1. «Четверте крило» Ребекки Яросс. Книга викликала у мене низку запитань та негативні емоції. Навіть не так загальним сюжетом, як діями героїні та тим, яким чином вона усього досягає. Але це ромфант і тут немає сенсу витрачати енергію на розуміння.
2. Дарія Піскозуб «Машина». З того, що я памʼятаю загальна концепція не погана. Не скажу, що маю сильне бажання читати продовження, але колись може прочитаю. Мені не вистачило у книзі емоційності та можна сплутати персонажів, якщо не прочитати від кого розділ. Але книга має свій вайб.
3. Пола Гоукінз одна з улюблених письменниць моїх підліткових часів. Здається я почала Дівчину у потязі ще у школі, потім Глибоко під водою. Аж раптом потрапила на аудіокнигу «Повільне горіння» і це був ковток свіжого повітря. Ностальгія за тими часами, коли у мене були друзі, знайомі, незначні проблеми, що здавалися катастрофою і хороші книги. Бо тоді я кайфувала від читання. Книга сподобалась, можна сказати у топі найкращих книг цього півріччя.
Лютий
4. Світлана Тараторіна та її «Лазарус». Чесно кажучи після цієї книги я навіть розчарувалася в авторці. Дім солі мені сподобалась, навіть думала, що стану прихильницею цієї письменниці, а потім почалося катування Лазарусом. Книга не йшла мені взагалі. Деякі моменти навіть обурили. Тому наступні роботи я вже навряд чи матиму бажання читати, краще прочитаю тетралогію Дарії.
5. Філіп К. Дік «А тепер зачекайте до минулого року». З цією книгою стартував онлайн книжковий клуб Fantastic4book і книга вийшла не поганою. Тобто якщо брати пʼятибальну систему — це тверда трійка. Є в думках прочитати інші книги письменника, але трохи відштовхує його особистість.
Я вважаю «Макова війна» — чудовий дебют. 6. Книга «Полумʼяний Бог» сподобалась. Це було хорошою крапкою в цій історії. Проте зараз у мене з пані Кван щось типу love&hate, тому я не планую далі її читати. Я ще трохи зла і взагалі заплуталась в ній, як в людині. Пише вона добре, але чи хочу я її підтримувати як письменницю? Не впевнена.
Березень
Почала місяць з 7. «Я-легенда» Річарда Метісона. Повторюся, що книга та фільм зовсім різняться. І чи став головний герой легендою? Хіба що новий вид буде про нього згадувати. Персонаж був для мене неприємним. Я поставила три зірки, тому не знаю наскільки тверда трійка, але десь так.
8. Айзек Азімов та його «Фундація». Початок ще більш менш, далі ледь дочитала. Не мій автор. Серіал більше сподобався, хоча там усе перекрутили.
9. Френк Герберт «Капітула Дюни». Тут складно щось сказати. Цю книгу я не прочитала, а дочитала в цьому місяці. Звичайно це ще не кінець, але я поки хочу перечитати цикл з невеликою перервою, щоб краще скласти в голові картинку, адже Єретики та Капітулу я прочитала за довгий час після Бога-Імператора і деякі моменти почали забуватися.
10. Рустем Халіл «Часу немає». Коли читала Павлюка, у мене виникали асоціації з цією книгою, щось є схоже у стилі написання. Це на мою субʼєктивну думку. Не мій автор, не моя книга. Не сподобалось. Навіть не знаю, що я могла виділити з прочитаного. В принципі, ідея непогана і не скажу, що надто банальна. Автор не вдається у повний смуток та відчай, а закінчує хорошим кінцем. Але…
Квітень
11. Дженіфер Бенкау «Одна істинна королева». Як на мене, непоганий ромфант. Принаймні мені сподобалось більше ніж Четверте крило й головна героїня була приємніша для мене. Так, є свої нюанси, є до чого можна чіплятися, але я очікую продовження. Поставила 4 зірочки й не каюсь.
12. Волтер Л. Міллер-мол. «Кантика для Лейбовіца». Книга не легка, не та яку можна прочитати за один вечір. Те, що автор хворів на депресію прослідковується у тексті. Мені сподобалась перша оповідь, а далі вже моментами. Я думаю, що книга сподобається не усім, але й не скажу, що вона не варта прочитання.
13. Вільям Ґолдінґ «Володар мух». Я залишилась дещо розчарованою книгою, але вважаю, що вона краща ніж «Механічний апельсин». Проте не увійшла в топ моїх улюблених антиутопій.
Травень
14. Жан-Поль Сартр «Нудота». Чесно скажу — розчарована. Я очікувала від автора більше глибини. Книга також періодично йшла складно. Якісь думки я виділила у відгуку, але задоволення від читання не отримала.
15. Пʼєр Булль «Планета мавп». Раніше я думала, що це довга та нудна книга. Раніше точно не прочитала б, а зараз проковтнула за раз. Не могла відірватися від читання. Коротко, захопливо, іронічно, просто. Після важкого робочого дня, коли є бажання розслабитися під час читання — то беріть «Планету». Так, теж є свої нюанси до яких можна чіплятися, але як легенька фантастика — саме те.
16. Ребекка Кван «Жовтолика». Книга непогана. Є над чим подумати, проте в кінці я залишилась з певним осадом. Якось слухала думку однієї дівчини з ютубу, котра порівняла Кван з Афіною (персонажем книги), а мені здається, що в ній є частина Афіни та Джуніппер. Особливо говорити пафосні речі про мир у світі, а потім видаляти твіт, де вона приєдналася до інших авторів, які підтримали Україну. Тобто бути не до кінця щирою? Я не знаю, що думати. Бо я була готова читати усі її книги.
17. Френк Герберт «Дюна». Я все ще люблю цей цикл! Не хочу давати обіцянки, але я точно маю написати есе «Чому я люблю Дюну».
Про червень було в окремому пості, не буду повторюватися. Не додаю сюди Мітчелла (22), хоча читала його книгу майже увесь червень і закінчила 1 липня останні сто з чимось сторінок. Краще напишу окремий пост.
Отже, топ цього півріччя:
- Дюна
- Полумʼяний Бог
- Повільне горіння
- Планета мавп
- Одне істинна королева