Підлітки-мутанти Черепашки-нінджя: Мутантологія

Я обожнюю Черепашок-Нінджя! І справа не тільки в культовому дитячому шоу кінця 80-х, яке породило тисячі мемів, і навіть не в тій самій трилогії фільмів 90-х, де актори у величезних аніматронних костюмах весело гамселили злодіїв. Для мене Teenage Mutant Ninja Turtles — це, перш за все, герої коміксів.

Черепахи народилися на папері, і саме у такому форматі відбулися їхні найкращі пригоди. У коміксах вони були найбільш похмурими, дикими, а подекуди навіть брутальними. Без цензури суботніх мультиків чи комедійної «дитячості» кіноадаптацій. Найгарячіші та найцікавіші історії про підлітків-мутантів жили й досі живуть на сторінках коміксів.

Що таке Teenage Mutant Ninja Turtles насправді? Це не просто ще одна серія коміксів, яка переросла у величезну франшизу, а справжня легенда незалежного мальопису. У 1984 році художники-ентузіасти, Кевін Істмен і Пітер Лерд, самостійно видали перший випуск TMNT, який був чорно-білою пародійною алюзією на всю тогочасну супергероїку з шаленим вайбом класичного нуару. Двоє мрійників, що не мали великих видавництв за спиною, не гналися за мейнстрімом, а просто створили те, що самі хотіли прочитати. І несподівано для всіх їхня історія про мутантів-нінджя стала сенсацією.

З часом, звісно, Черепашки перетворилися на грандіозну зеленошкіру контент-ферму: з’явився мультсеріал, іграшки, фільми. Але попри всю комерціалізацію, основний коміксовий світ TMNT довго залишався вільним від великих корпорацій, дозволяючи собі розповідати похмуріші, більш дорослі історії, піднімати серйозні теми або ж, навпаки, відправляти героїв у найабсурдніші пригоди, де жарти черепах і кров ворогів могли литися в однакових пропорціях.

У 2009 році права на TMNT викупив Nickelodeon, і на екранах почали з’являтися адаптації різної якості: від дійсно непоганих проєктів до… менш вдалих. Але що справді вразило фанатів — це перезапуск коміксів від IDW, який стартував у 2011 році. На щастя, Черепашки не стали просто концентрованим веселощевмісним продуктом і не перетворилися на приквел до нового шоу (хоча комікси за мотивами мультсеріалу 2012 року теж виходили). Великі менеджери дозволили IDW написати нову, повноцінну главу в житті героїв.

Тепер кожен міг почати читати Черепах із першого випуску, і це був справді вдалий перезапуск. Якщо ви стежите за сучасною індустрією розваг, то могли помітити, що вдалі ребути зараз — велика рідкість.

Та що ж це виходить, варто читати лише цю серію? Аж ніяк! Ранні історії про Черепах — ідеальний старт, адже вони дозволяють побачити героїв такими, якими їх задумали саме Лерд та Істмен.

Але ж, Смуток, там так багато коміксів! Як нам зрозуміти, з чого почати? — скажете ви. Ха! Не лякайтеся, саме для цього ми тут і зібралися!

Народження легенди та перші випробування

Teenage Mutant Ninja Turtles: Challenges (1991)

Мальопис? Забудьте! Це справжній графічний роман, автором якого став добрий друг Пітера та Кевіна – вільний художник-ентузіаст Майкл Дуні. Книга складається з п’яти взаємопов’язаних сюжетів, які зосереджуються на індивідуальних випробуваннях кожного із зелених братів та їхнього вчителя Сплінтера. Тут все починається з переказу походження героїв, що дозволяє читачам глибше зануритися у цей світ.

Кожна історія розкриває унікальні риси характеру Леонардо, Рафаеля, Донателло та Мікеланджело, демонструючи персональні виклики та зростання підлітків як воїнів. Майстер Сплінтер також отримує свою окрему розповідь, яка підкреслює його мудрість та роль незмінного наставника. Стиль Дуні поєднує гумор з інтенсивними бойовими сценами, чудово передаючи дух оригінальних Нінджя-Черепах.

Ідеальний вибір для тих, хто хоче не просто дізнатися про початок пригод, а й зрозуміти саму суть шляху нінджя, яким йдуть герої.

Черепахи без кордонів

TMNT: Turtle Soup (1987-1991)

Що буде, якщо зібрати різних авторів, дати їм творчу свободу й попросити розказати власні історії про Черепашок-Нінджя? Turtle Soup — унікальна антологія, яка показує знайомих героїв з найрізноманітніших боків.

Окрім самих Істмена та Лерда, над коміксом працювали й інші круті творці, наприклад, уже згаданий Майкл Дуні або Стівен Біссетт, який разом із Аланом Муром у 80-х трудився над серією Swamp Thing, та Стен Сакаі, автор славнозвісного мальопису Usagi Yojimbo.

До речі! Нещодавно українською було видано величезний том коміксів «Усаґі Йоджімбо. Колекційне видання». Якщо ви любите самурайські пригоди, але пропустили цю новину, я закликаю підтримати Видавництво «Сорок шість» грошима. Саме таких книжок не вистачає у нашій країні, й саме такі книжки приємно бачити на полиці. Дуже якісне видання.

І серед найбільш пам’ятних історій антології — комікс пана Сакаі «Черепаховий суп і рагу з кролика», у якому Черепашки зустрічають кролика-самурая Усаґі. Це одна з їхніх ранніх спільних пригод, яка закріпила традицію перетину світів TMNT та антропоморфного японського середньовіччя.

У збірці знайшлося місце для всього: від напружених дуелей на мечах до абсолютно комедійного безглуздя. Наприклад, Mid-Afternoon of the Living Dead — оповідь у дусі класичних фільмів жахів, де Черепахам доводиться боротися проти тих самих живих мерців, які встигли заполонити місто.

А для справжніх фанатів мальованих історій є ідеальна великодка, про яку майже ніде не згадують: великий одиночний малюнок Мікеланджело від справжньої легенди світу коміксів — художника Джека Кірбі. Того самого Кірбі, що разом зі Стеном Лі створив цілу армію супергероїв Marvel — від Людей-Ікс до Галка та Срібного Серфера! Абсолютно всі поважали Джека, а для Істмена та Лерда він був прикладом і джерелом натхнення.

На відміну від графічного роману Дуні, Turtle Soup ідеально підійде для тих, хто вже знайомий із героями та їхніми архетипами. Ця збірка — не зовсім канон, але ідеальний приклад того, що раніше було трішки краще. Коли заробіток грошей міг вільно співіснувати з бажанням здивувати та порадувати фанатів.

Черепашаче бушідо

Teenage Mutant Ninja Turtles: Souls Winter (1991)

Одна з найатмосферніших історій про зелених (чорно-білих) нінджя належить художнику Майклу Зуллі. У той час, як на телеекранах домінував мультсеріал про веселих братів-жартівників, а в кінотеатрах касу збирав сімейний екшен, у коміксах Черепахи все ще вели жорстоке бойове життя. Але Soul’s Winter був не просто історією про бійки мутантів. Це було щось більше — комікс, сповнений гіркої меланхолії, філософії та холоду, що пронизував до кісток. Історія, яка залишала читача сам на сам із темрявою.

Оригінальний триптих Зуллі вийшов у чорно-білому форматі. А у 2014 році IDW Publishing перевипустило його в кольоровому варіанті під назвою Teenage Mutant Ninja Turtles Legends: Soul’s Winter.

Отже, замість звичних міських бійок — повільна, ніби сон, історія, де Шреддер постає не стільки ворогом, скільки тінню минулого, що переслідує героїв. Тут більше самурайської трагедії, ніж традиційного коміксного екшену.

Стиль Зуллі максимально відрізняється від звичного вигляду TMNT: гротескні образи та різкі лінії створюють ефект стародавньої гравюри, а не традиційного коміксу. Це Черепашки у своїй найбільш експериментальній формі — незвичні, не до кінця зрозумілі, але надзвичайно вайбові. Це той мальопис, який відкриваєш швиденько прочитати перед сном, а замість цього тридцять хвилин розглядаєш перший розворот.

Кров, піт та важкий метал

TMNT: Bodycount (1996)

Мінісерія з чотирьох випусків, яка вирізняється серед інших коміксів про Черепашок-Нінджя своєю жорстокістю та дорослим підходом. Ця історія фокусується на Рафаелі та його напарнику Кейсі Джонсі, що опиняються втягнутими в небезпечну пригоду.

Сюжет розгортається навколо дівчини на ім’я Міднайт, яка намагається втекти від безжальних переслідувачів. Де-факто це перетворюється на безперервну екшен-сцену. Мальопис славиться своєю високою динамікою та ве-е-еликою кількістю насильства, що робить його схожим на криваве B-movie з рейтингом «тільки для дорослих».

Реакція читачів була відповідною: одні хвалили його за енергійність та відхід від традиційного образу Черепашок, інші — критикували за надмірну жорстокість і спрощений сюжет. Інтрига в тому, що праві були всі — тутешній сценарій зірок з неба не хапає, бо в середині 90-х Істмен наче сам «спіймав зірку» й вважав усі свої ідеї вартими реалізації на папері. Проте (!) малюнок Біслі робить своє діло: окремі панелі дійсно вражають, Раф і Кейсі виглядають ну прям круто, та й загалом тут багато цікавих художніх рішень, які все ж таки обґрунтовані перебігом сюжету.

Та, на мою думку, Bodycount просто важливий. Впевнений, що ані сьогодні, ані в майбутньому ми більше не побачимо, як Рафаель із ручного кулемета нашпиговує пики злодіїв свинцем. Принаймні на офіційному рівні.

Переродження легенди

Teenage Mutant Ninja Turtles: The IDW Collection Vol. 1 (2011)

Якщо ви повний новачок, який замислювався, з чого почати знайомство з коміксами про Черепашок, моя відповідь доволі проста — з IDW. Це не просто черговий перезапуск, а повноцінне переосмислення всесвіту TMNT, де персонажі отримали глибший розвиток, а історія стала масштабнішою та продуманішою.

Сценарист Том Волтц разом із Кевіном Істменом створили світ, який відчувається живим. Тут кожна деталь має значення, кожен сюжетний поворот пов’язаний з минулим і майбутнім, а герої ростуть і змінюються. Я без вагань можу назвати Черепах від IDW одним із найкращих ребутів в історії всієї індустрії розваг. Саме цим коміксом хотілося б дати ляпаса голлівудським плутягам, які вважають, що можуть робити з героями будь-якої франшизи все, викорчовуючи коріння.

Volume 1 збирає в собі перші 12 випусків основної серії та кілька додаткових історій, які розширюють канон. Це ідеальна точка входу як для новоприбулих, так і для тих, хто давно знайомий із Черепахами. Це TMNT нового покоління — із повагою до класики, але зі свіжим поглядом на легендарних героїв.

По-перше, якщо ви дочитали до цієї частини, можна сміливо сказати — ви попалися на черепашачий гачок і вже точно знайшли щось для себе. По-друге, це і був мій хитрий план!

Черепахи — справжній попкультурний феномен, і, впевнений, навіть ваші батьки знають, хто вони такі. Тим цікавіше, скільки всього було в їхньому житті, якщо копнути глибше. Від андеграунду до мейнстріму, через десятки перезапусків — вони безперервно еволюціонували, змінювали обличчя, пригоди, навіть світи. Але головне лишалося незмінним: вони — брати. Вони — Черепашки-Нінджя!

Дякую за увагу! Якщо вам сподобався цей матеріал, найкращою подякою буде допомога із поширенням оригінального посту. Зробимо Disks ’n Dinosaurs ще крутішим місцем для таких динозаврів, як ми з вами.