Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту сталі - Международные отношения и мировая экономика курсовая работа
Главная
Международные отношения и мировая экономика
Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту сталі
Аналіз світового та українського ринку сталі. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоторговельної угоди з експорту сталі. Об’єм експорту арматури, прутків, слябів, плоского прокату в 2009-2010 роках. Виплавка сталі основними меткомпаніями.
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ СТАЛІ
1.2 Аналіз українського ринку сталі
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ УГОДИ З ЕКСПОРТУ СТАЛІ
2.2 Нормативно-правові умови укладання зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі
РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ НА ЕКСПОРТ СТАЛІ
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОПОНОВАНОГО ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ НА ЕКСПОРТ СТАЛІ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
На даний момент сталь дуже широко використовується як в Україні, так і у світі.
Сталь є універсальним матеріалом, так як існує широкий спектр складів сплавів, доступні форми продукту та різні механічні властивості. Цей продукт використовується для компонентів і продукції, які можуть бути як мініатюрними, так і гігантськими, високотехнологічними і низьких технологій, повсякденними та спеціалізованими.
Необхідно взяти до уваги те, що далеко не в усіх країнах-виробниках кінцевих продуктів є власні поклади залізних руд та можливості його переробки у необхідні види сталі. Виходячи із цього, сформувався міжнародний ринок сталевої сировини, що включає у себе більшість промислових виробництв світу. Україна відіграє важливу роль на цьому ринку як постачальник напівфабрикатів та переробленої сировини, зважаючи на високу динаміку коливань світового ринку та сучасні кризові процеси (що мають опосередкований вплив на галузь.
Метою дослідження є встановлення економічної доцільності зовнішньоторговельної угоди по експорту сталі з України.
Об'єктом дослідження є український та світовий ринки сталі.
Предметом дослідження є зовнішньоторговельна угода по експорту сталі з України.
Мета дослідження потребує вирішення наступних завдань дослідження:
- охарактеризувати тенденції розвитку ринку сталі у світі;
- охарактеризувати тенденції розвитку ринку сталі в Україні;
- проаналізувати законодавчу базу, що регулює виробництво та експорт сталі в Україні;
- вивчити тарифні та нетарифні обмеження щодо експорту сталі;
- ознайомитися зі зразком зовнішньоторговельної угоди на експорт сталі;
- визначити економічну доцільність зовнішньоторговельної угоди по експорту сталі з України.
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ СТАЛІ
За період січня-березня 2012р. виробництво сталі в світі склало 342,4 млн. т. проти 265,5 млн. т. за аналогічний період 2011р. У тому числі в Китаї виробництво сталі за підсумками перших трьох місяців 2012р. збільшилося на 24,5 % - до 158,0 млн. т. проти 126,9 млн. т. за аналогічний період 2011р.
Варто розпочати розгляд світового ринку із потенційно цікавих ринків збуту товару, для цього розглянемо основних країн - імпортерів та експортерів сталі за минулі роки. [1].
За підсумками перших трьох місяців 2012р. зростання виробництва сталі відбувалося у всіх регіонах світу і проти аналогічного періоду попереднього року склало: у ЄС - 37%, в СНД - 17,8%, в Північній Америці - 53,8%, в Південній Америці - 38,9%, в Африці - 15%, на Близькому Сході - 13,7%, в Азії - 27,0%, в Океанії - 69,8%.
У той же час, виробництво сталі в світі (по 66 країнам, включаючи Китай) за підсумками березня 2012р. досягло максимального рівня за 22 місяці і склало 120,3 млн. т. проти 108,2 млн. т. місяцем раніше.
Також за даними Worldsteel, у березні 2012р. світове виробництво сталі стало найвищим після травня 2010р. і впритул наблизилося до свого історичного рекорду. Нагадаємо, в травні 2010р. в світі за місяць було вироблено понад 121 млн. т. сталі, що за цей час залишається історичним максимумом виробництва сталі за один місяць [2].
За підсумками березня 2012р. виробництво сталі в світі збільшилося в порівнянні з попереднім місяцем на 12,1 млн. т., або на 11,2%, а відносно березня 2011р. воно виросло на 30,6%, відзначено в доповіді Worldsteel.
Варто відзначити, що за прогнозами експертів World steel dynamics, споживання сталі в світі у 2012р. може перевищити докризовий рівень 2009 р. Так, очікується, що в 2013р. споживання сталі в світі зросте на 10,7% щодо 2012р. і складе 1,241 млн. т.
Інерція підйому захоплює ціни на світовому ринку сталі все вище і вище. Деякі види сталевої продукції за останні чотири тижні подорожчали більш ніж на 30%. Підвищення цін, досягнуте металургами, вже перевищує зростання їх витрат унаслідок подорожчання залізної руди, коксівного вугілля, металобрухту. Втім, період стрибка цін на сталеву продукцію, схоже, вже завершується, і скоро можна вже буде чекати знижувальної корекції.
Перейдемо до розгляду товарної структури торгівлі сталлю станом на початок квітня 2012 року [3].
Ринок арматури в Перській затоці узяв нові висоти. У Ірані та ОАЕ середні ціни на цю продукцію досягли 780-820 дол./т. з доставкою, в Саудівській Аравії та Єгипті перевищивши 760 дол. Це на 30-50% більше, ніж усього місяць тому. Турецькі компанії пропонують арматуру по 700-710 дол./т. FOB [3].
Правда, як відзначають спостерігачі, останній стрибок цін на початку квітня вже відбувався на тлі різко впавшого попиту і мав яскраво виражену спекулятивну складову. Трейдери та споживачі в арабських країнах практично призупинили закупівлі, обмежуючись придбанням невеликих партій під поточні потреби. Ряд будівельних проектів, що стартували навесні цього року, знову загальмувалися, так як виконавці не хочуть перевищувати бюджет через різке подорожчання конструкційної сталі.
Судячи з усього, найближчим часом ціни підуть на спад, хоча і залишаться на відносно високому рівні. З одного боку, це викликано зростанням витрат на сировину - брухт і залізну руду, з іншого - розширенням реальних обсягів споживання. У Саудівській Аравії, Єгипті, Абу-Дабі, деяких інших країнах і територіях у цьому році прогнозується збільшення попиту на конструкційну сталь внаслідок реалізації низки великих проектів інфраструктурного і соціального плану [4, с.383].
У західних країнах, де будівельна галузь, як і раніше перебуває в депресії, а попит на конструкційну сталь низький, підйом на ринку довгомірного прокату призупинилося. Європейські компанії на початку квітня вивели ціни на арматуру на рівень 500-520 євро/т. EXW, але подальше просування виглядає проблематичним. У США котирування на дану продукцію також поки не дійшли до 700 дол. за метричну т. EXW, хоча виробники, вказуючи на нове подорожчання металобрухту в квітні, все ще наполягають на підняття арматури на 20-30 дол./т.
Подорожчання арматури на внутрішньому ринку до більш ніж 700 дол./т. з металобази призвело до скорочення активності в місцевій будівельній галузі та у В'єтнамі. Місцеві будівельники також чекають зниження цін. У цілому в Східній Азії довгомірний прокат коштує дешевше, ніж на Близькому Сході. Так, турецька арматура поставляється в Сінгапур з розрахунку 680-700 дол./т. CFR, а тайванська до Кореї - по 650 -670 дол./т. CFR [5].
Протягом першого тижня 2012р. квітня, російські та українські експортери заготовок не проявляли особливої активності, ціни формально залишалися на рівні кінця березня - 610-620 дол./т. FOB. Зате бурхливу діяльність розгорнули турецькі компанії, що накрутили котирування на заготовки для Єгипту і Саудівської Аравії до 650-660 дол./т. FOB.
За повідомленнями трейдерів, у Перській затоці напівфабрикати пропонуються вже по 670-690 дол./т. CFR. Прокатні компанії вважають цей рівень завищеними, незважаючи на те що арматура в ряді країн регіону вийшла на позначку 800 дол./т. Попит через це впав практично до нуля, незважаючи на дефіцит напівфабрикатів в регіоні. Деякі виробники довгомірного прокату змушені через брак заготовок скоротити випуск продукції. На їхню думку, максимальна вартість заготовок, з якою вони можуть примиритися, становить не більше 650 дол./т. CFR.
Аналогічна ситуація спостерігається і на Далекому Сході. Російські та турецькі заготівлі при поставках у країни регіону котируються на рівні 630-650 дол./т. CFR, але виробники з Малайзії та Японії накрутили ціни на напівфабрикати до 660-675 дол./т. CFR. Тим часом, покупці в країнах Південно-Східної Азії не погоджуються платити за заготовки так дорого. Одні компанії намагаються протягти на наявні запаси, інші обмежуються придбанням невеликих партій. Втім, на думку постачальників, рано чи пізно прокатникам доведеться прийняти їхні умови.
На азіатському ринку слябів також стався потужний стрибок цін. Деякі латиноамериканські компанії пропонують свою продукцію з поставкою в травні-червні 2012р. по 680-700 дол./т. CFR, продукція з СНД котирується по 650дол./т. CFR і більше. Обсяг пропозиції напівфабрикатів, при цьому, досить обмежений, так що споживачам доводиться погоджуватися на ці умови або обмежувати завантаження прокатних потужностей [6].
Зростання цін на плоский прокат на світовому ринку продовжується, хоча його темпи помітно знизилися в порівнянні з серединою березня 2011р. Схоже, ціни підходять до свого піку, за яким, швидше за все, піде не спад, а стабілізація. Для виробників буде життєво важливо утримати ті позиції, які вони зайняли у відповідь на підйом цін на сировину.
У Східній Азії котирування, мабуть, вже уперлися в стелю. Японські компанії були змушені укласти контракти на поставку г/к (гарячекатаних) рулонів у травні 2012р. по 700 дол./т. FOB. Такі ж ціни і продажі в країнах АСЕАН, Близького Сходу та Латинської Америки. Судячи з усього, японським металургам протягом 2-го кварталу так і не вдасться підняти вартість гарячого прокату до заявлених 750-780 дол./т. FOB. У цілому в Східній Азії більшість експортерів пропонують г/к (гарячекатані) рулони по 680-700 дол./т. FOB. Індійські компанії заявляють про пропозиції з Китаю на травень-червень з розрахунку 720-730 дол./т. CFR. [7]
Аналогічна ситуація і з товстолистовою сталлю. Китайські і японські експортери в останні два тижні намагалися довести ціни до понад 700 дол./т. CFR Корея, але зазнали невдачі. У регіоні спостерігається перевиробництво товстих листів, викликане як зниженням попиту на цю продукцію, так і введенням в дію нових потужностей.
Європейські металурги у квітні 2012р. підняли ціни на гарячий прокат до 550 євро (737 дол.) за т EXW і більше, але, за словами трейдерів, реальні угоди укладаються з розрахунку не більше 500-530 євро/т. Попит на сталеву продукцію в країнах регіону залишається низьким , втім, споживачі визнають право меткомпаній на збільшення котирувань внаслідок подорожчання сировини. Сповільнюється попит і на американському ринку, проте його існуючого рівня вистачило для забезпечення ще одного підвищення. Вартість гарячого прокату перевищила 750 дол./т. EXW.
І американським, і європейським металургам допомагають, при цьому, відносно низький обсяг імпорту та його не конкурентоспроможність. Зокрема, в Європі російський гарячий прокат досягає 750 дол./т. CFR і більше, а китайський - 780 дол./т. CFR.
Російські компанії на початку квітня 2012р. різко накрутили котирування на свою листову продукцію. Вартість г/к рулонів для таких країн як Туреччина чи Індія досягла 750-780 дол./т. CFR, а товстолистової сталі наблизилася до позначки 800 дол./т. CFR. Однак такі ціни виглядають неабияк завищеними. У Індії більше дешеву продукцію пропонують китайські експортери, а на Близькому Сході - українські. Ціни на українську товстолистову сталь при поставках до Туреччини, як і раніше перебувають у межах 680-720 дол./т. CFR, приблизно, на такому ж рівні котирується і гарячий прокат. У самій Туреччині місцева компанія Erdemir на початку квітня підвищила вартість г/к рулонів відразу на 110 дол./т., але поточний рівень становить лише 720 дол./т. EXW [7].
На світовому ринку нержавіючої сталі продовжується зростання цін, викликане, перш за все, подорожчанням сировини - залізної руди, нікелю та ферохрому. На початку квітня 2012р. більшість провідних виробників у Європі, США і Східної Азії оголосили про підняття котирувань. Так, на азіатському ринку тайванські х/к (холоднокатані) рулони при поставках у Корею піднялися до близько 3300 дол./т. CFR, а японські експортери довели ціни на цю продукцію до близько 3400 дол./т. CFR. На європейському ринку котирування на нержавіючий холодний прокат досягли 2500 євро/т. з доставкою.
За словами металургів, зростання цін на нержавіючу сталь, що перевищило 25% з початку 2013 року, викликане не тільки впливом сировинних факторів, але й реальним збільшенням споживання, особливо, в Азії. Так, всі три найбільші виробники нержавіючої сталі в Кореї мають намір у квітні розширити обсяг випуску, щоб виконати всі замовлення [8].
За словами американських аналітиків, ситуація з постачаннями металобрухту поступово поліпшується. Навесні зросли збори старого брухту, а пожвавлення промисловості забезпечує розширення відвантаження обрізів і пакетованого матеріалу. Тим не менше, попит на брухт всередині країни і за кордоном наразі зростає швидше, ніж збільшується обсяг пропозиції.
Ціни на світовому ринку продовжують зростання, одним з основних джерел якого є США, де металобрухт безперервно дорожчає з грудня 2011 року і за п'ять місяців додав більше 50%. У квітні 2012р., за попередніми даними, надбавка склала близько 30-50 дол./т. Внаслідок цього нарізний брухт вперше з жовтня 2012р. перевищив 400 дол./т. з доставкою.
Зокрема, відновили закупівлі турецькі компанії. За останній місяць арматура додала в ціні більше, ніж сировина. Якщо на початку березня середня різниця між цінами на американський брухт (CFR) і турецьку арматуру (FOB) становила 170-785 дол./т., то через місяць вона перевищувала 240 дол.. В даний час американський та європейський брухт при поставках до Туреччини котирується на рівні 460-470 дол./т. CFR, а російський пропонується в незначних кількостях за 455-460 дол./т. CFR.
У той же час, в Азії попит помітно знизився. Тайванські і корейські компанії, здійснивши великі закупівлі в березні, призупинили операції, а китайці, як і раніше утримуються від імпорту занадто дорогого, на їхню думку, сировини. Вартість американського брухту складає 450-470 дол./т. CFR у Східній Азії і 470-790 дол./т. CFR в Індії або В'єтнамі [9].
1. 2 Аналіз українського ринку сталі
За перші 8 місяців 2012 року експорт металопродукції з України скоротився на 1,4% в порівнянні з аналогічним показником минулого року і складає 15,88 млн. т. в тому числі в серпні експорт скоротився на 14,3% до рівня липня і майже на 30% у порівнянні з аналогічним місяцем минулого року [10].
По-перше металургійні підприємства України мають свої певні принципи розміщення. Першим з них є орієнтація на наявність власного коксівного вугілля і довізну сировину. Згідно з цим принципом металургійні підприємства розміщені в Донбасі (Донецьк, Макіївка, Костянтинівка, Краматорськ в Донецькій області і Стаханов, Алчевськ в Луганській області).
По-друге, металургійні підприємства розміщуються з орієнтацією на сировину і довізне вугілля. Це комбінати Кривого Рогу, де знаходиться найбільший в Україні металургійний комбінат Криворіжсталь потужністю 6,7 млн. т. [10].
З орієнтацією на наявність прісної води і споживача металу і розміщення між сировиною та паливом діють комбінати Запоріжжя, Дніпропетровська і Дніпродзержинська. Таке розміщення зумовлює кращу територіальну організацію виробництва чорних металів. Тут же в Придніпров'ї в Нікополі та Новомосковську є підприємства чорної металургії, які переплавляють металобрухт і металеву стружку, а з отриманого металу виробляють труби (трубопрокатне виробництво). У Запоріжжі є завод спецсталей, де якісну сталь виробляють за допомогою електроенергії. Тут же, в Запоріжжі, є завод феросплавів. Феросплави також виробляються в Донбасі (Стаханов).
Дуже поширеною у розміщенні чорної металургії розвинутих країн світу є орієнтація на морські порти. В Україні таким чином розміщені комбінати Маріуполя (Азовсталь та металургійний комбінат ім. Ілліча), які отримують залізну руду з Керчі і Кривого Рога, а коксівне вугілля з Донбасу[11].
Серед металургійних підприємств найкраще працюють меткомбінати «Азовсталь» (рентабельність 8,07 %), ім. Ілліча (5,38 %), «Запоріжсталь» (12,96 %), «Криворіжсталь», «Дніпроспецсталь», Донецький металургійний завод. Основу експорту підприємств металургійного комплексу складає прокат чорних металів. Це позитивні зрушення, оскільки вони свідчать про зменшення частки експорту сировинної продукції та підвищення частки продукції високого ступеню готовності. Погано, що продовжується експорт квадратної заготовки, тим самим погіршуючи умови на ринку готового прокату. Взагалі,більшість видів експортної продукції українських підприємств реалізується по цінах дещо нижчих (на 10-20 %) за світові. Причин тут декілька, але основними є нижча за світову якість продукції, незадовільна упаковка, залучення до реалізації продукції занадто великої кількості трейдерів, використання давальницьких схем та значних обсягів бартерних операцій при внутрішніх розрахунках [11].
Теперішній стан металургійного комплексу України характеризується технологічним відставанням у порівнянні з розвинутими країнами Європи та світу. Структура металопродукції недосконала, низька частка металу, тонкого листа, жесті, прокату з покриттям, гнутих профілів. Чорна металургія України відстає від світового рівня з багатьох причин, найважливішою серед яких було рішення центральних органів Радянського Союзу двадцятирічної давності, за якими були переадресовані інвестиції на розвиток лише східних і центральних підприємств Росії, що призвело до технічного та соціального відставання металургії Донбасу, Придніпров'я та Приазов'я, тому галузь потребує проведення модернізації та технічної перебудови виробництва, поліпшення структури металопродукції. Знос основних виробничих фондів складає по металургійним підприємствам 56,4. На обладнанні з терміном служби вище нормативного виробляється 50 % усієї металопродукції.
Для аналізу взяті оптові прайсові ціни основних металотрейдерів з урахуванням ПДВ [11].
Лютневі котирування світового ринку продемонстрували нестабільність - первісне підвищення на 10 дол./т., до кінця місяця змінилося подорожчанням на 20-30 дол./т. Дана ситуація викликана низкою факторів, які змусили деяких виробників навіть призупинити продажі до середини лютого: збільшення вартості сировини; відсутність достатнього рівня попиту; затримка оголошення березневих цін на квадратну заготовку.
За інформацією «Метал Кур'єра», в лютому котирування українських виробників на заготівлю склали: ArcelorMittal Kriviy Rih - 445-465 дол./т., Metinvest International SA - по 460 дол./т., ДЕМЗ - 460-465 дол./т., «ІСД» - на рівні 470-475 дол./т.
Відносно географії поставок, варто виділити стабільність попиту в Ірані, ринок якого здатний приймати подальше подорожчання, оскільки стеля попиту ще не досягнута. Так, в кінці місяця верхня планка зупинилися на позначці 525 дол./т. У той же час, для регіону ПСА українські постачальники змушені були опустити ціни до рівня 485-500 дол./т., тому що попит у цьому регіоні дуже слабкий.
Про що свідчить динаміка об'єму експорту квадратної заготовки [11].
Підвищення собівартості продукції стало рушійною силою в процесі підвищення експортних цін на довгомірний прокат. До кінця лютого зростання склало 35-45 дол./т., у той час як у першій декаді місяця відбулося зниження на 10-30 дол./т. Однак не варто забувати про наявність інших причин: пасивність будівельної галузі; елементарна відсутність грошей у споживачів для постійно зростаючих котирувань; відсутність кредитування, що в сукупності і визначає слабкий споживчий інтерес.
За інформацією агентства «Метал Кур'єр», арматура від ArcelorMittal Kriviy Rih пропонувалася за 475-490 дол./т., катанка по 495-525 дол./т., а дрібний куточок по 505-515 дол./т. Швелер і балка від Metinvest International SA за 535-560 дол./т., арматура за 500-515 дол./т., у той час як катанка по 490-525 дол./т.
Географія українського експорту не зазнала значних змін. Зберігається активність на ряді традиційних для наших постачальників ринків, зокрема, в Єгипті, Ірані, Польщі. Сподіваючись на швидкий початок будівельного сезону, деякі виробники працюють на склад з подальшою перспективою.
Про що свідчать об'єм експорту арматури та прутків (див. рисунок 1.2 та рисунок 1.3 у додатку до розділу 1) [11].
Повторюючи тенденцію по квадратної заготівлі, український сляб пішов вгору в ціні, що, крім подорожчання сировини, обумовлено і поліпшенням попиту на європейському ринку плоского прокату.
На ринку відчувається навіть незначний дефіцит продукції, викликаний відсутністю ряду гравців, які вже розпродали свій матеріал у першому кварталі 2011 р., що обіцяє в найближчій перспективі зростання цін.
Експортні котирування українських слябів піднялися в середньому на 30-50 дол./т. Зокрема, ціни «Азовсталі» склали 430-435 дол./т., ММК ім. Ілліча - 410-420 дол./т., а Алчевського МК - 430-445 дол./т.
Учасники ринку відзначають, що граничний рівень цін на сляби становить 450-470 дол./т., не останню роль при цьому відіграє динаміка цін плоского прокату. Розглянемо об'єм експорту слябів ( див. рисунок 1.4 у додатку до розділу 1) [11].
Плоский прокат на тлі нестабільного попиту подорожчав на 10-65 дол./т. Проте, з урахуванням заповнених складів, а також прагнення низки країн обмежити частку імпорту, українські постачальники розділилися на два табори - частина продовжує підвищувати ціни на шкоду попиту, інші зайняли вичікувальну позицію. Щоб дізнатися реакцію ринку для формування подальшої цінової політики постачальники на деяких напрямках підвищили ціни на 25-30 дол./т. Причому, експерти стверджують, що межа зростання цін складає до 40 дол./т. Незважаючи на підвищення цін, зберігається інтерес на українську продукцію з боку покупців на ринках Польщі, Чехії, Ірану та Єгипту. Чого не можна сказати про інші ринки збуту, в яких межа ціни вже досягнуто, тому що частина постачальників напередодні сплеску сезонного попиту підвищують ціни авансом. За інформацією «Метал Кур'єра», котирування ММК ім. Ілліча на г/к лист склали 565-590 дол./т., а т/к пропонувався по 700 -705 дол./т. Алчевський МК представив ціни на лист в межах 585-600 дол./т., а ціни від ДМЗ на товстий лист склали 540-565 дол./т. Крім цього, «Запоріжсталь» вийшла на ринок з цінами на г/к рулони в 590-595 дол./т., на г/к листи - 580-610 дол./т., на х/к рулони - 695-705 дол./т. Розглянемо об'єм експорту плоского прокату ( див. рисунок 1.5 у додатку до розділу 1) [11]. Постачальники очікують у березні зростання котирувань на свою продукцію в розмірі 20-40 дол./т., після старту торгів на продукцію квітневого виробництва. Крім цього, ринок напівфабрикату очікує ланцюгова реакція - очікуваний попит на будівельну продукцію викличе зростання цін, що в свою чергу, потягне і заготівлю. Учасники ринку також повідомляють, що граничний рівень ціни на катанку в березні складе 530-535 дол./т. [12]
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ УГОДИ З ЕКСПОРТУ СТАЛІ
Основним нормативним документом, що регулює зовнішньоекономічну діяльність підприємств є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями.
Цей закон на підставі Конституції України, Декларації про державний суверенітет України, ввів правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію і кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання послуг [13].
Для регулювання зовнішньоторговельної діяльності Україна використовує цілу систему інструментів, які можна поділити на дві великі групи: економічні та адміністративні.
Адміністративні інструменти регулювання - це такі, що безпосередньо впливають на зовнішньоекономічні відносини:
- ембарго (повна заборона деяких експортно-імпортних операцій);
- квотування (кількісне лімітування ввезення або вивезення);
- зобов'язання щодо самообмеження поставок експортерами.
До економічних експортних інструментів належать: пільгові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від сплати податків та надання фінансової допомоги.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регулює Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями [14].
Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби. Кодекс спрямований на захист економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питані, митної справи.
Закон України «Про Єдиний митний тариф України» зі змінами та доповненнями, відповідний Декрет Кабінету Міністрів України визначають порядок формування та використання Єдиного митного тарифу під час ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів та інших предметів з метою обкладення митом зазначених товарів та інших предметів [15].
Питання оподаткування нерезидентів, постійних представництв нерезидентів в Україні, операцій з розрахунками в іноземній валюті, нерезидентів розташованих в офшорних зонах, виключення подвійного оподаткування висвітлено в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями [16].
Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного ре-гулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних стосунків, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства [17].
Положення щодо порядку видачі разових (індивідуальних) ліцензій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності у випадку застосування до них або до іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальної санкції, передбаченої статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», - індивідуального режиму ліцензування - визначено наказом Міністерства економіки України «Про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій»[18].
Експорт сталі в Україні підлягає ліцензуванню. Міністерством економіки України прийнято наказ «Про порядок ліцензування експорту товарів у 2010 році», яким передбачається здійснення заходів нетарифного регулювання, а саме ліцензування експорту товарів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню» [19].
Митна вартість товарів заявляється митному органу декларантом при переміщенні товарів через митний кордон України. Заявлена підприємством митна вартість товарів повинна ґрунтуватись на достовірній і документально підтвердженій інформації. При необхідності для підтвердження достовірності заявленої митної вартості можуть бути використані наступні документи: рахунок-фактури (інвойси) або рахунки-проформи; специфікації, коносаменти, товарно-транспортні накладні; ліцензії; карточки реєстрації контрактів; сертифікати походження; банківські документи про розрахунки за контрактами, які повинні мати всі необхідні реквізити для ідентифікації їх з поставкою, митне оформлення якої здійснюється (копія платіжного доручення з відміткою банку про виконання операції і виписка (копія) з особового рахунка підприємства, завірена керівником і головним бухгалтером); копія експортної вантажної митної декларації країни відправки; договори (контракти) на поставку; договори про сумісництво; контракти із третіми особами, що мають відношення до договору на відправлення; рахунки за платежами третім особам на користь продавця; ліцензовані і авторські погодження; угоди доручення, комісії; агентські і брокерські договори; рахунки за комісійними і брокерськими послугами, що відносяться до товарів, митна вартість яких визначається; замовлення на доставку; угоди перевезення і страхування; прайс-листи виробника і продавця товарів, відповідна бухгалтерська документація; калькуляція фірми-виробника товарів (у випадку згоди фірми доставити її українському покупцю); інші матеріали, які можуть бути використані для підтвердження митної вартості товарів, задекларованих у вантажній митній декларації [20].
Всі додаткові витрати, які виникли у декларанта у зв'язку з представленням таких документів і інших матеріалів, відносяться за рахунок декларанта.
Для підтвердження задекларованої митної вартості можуть бути використані як додаткові матеріали висновки організацій, уповноважених Державною митною службою для проведення цінової експертизи.
При неможливості визначення митної вартості товарів на основі пред'явлених документів і у випадку відсутності інформації про ціни на ідентичні товари, митна вартість визначається на основі цін на подібні товари, діючі в провідних країнах-експортерах цих товарів.
У випадку встановлення індикативних цін на товари, що експортуються і зовнішньоекономічні погодження за якими належить реєструвати або одержати ліцензії, а ціни на ці товари вказуються у відповідних реєстраційних документах, додаткове обґрунтування цін експортером не проводиться [21].
Для визначення митної вартості товарів, які експортуються і попадають під діючий режим квотування або ліцензування або на які введена реєстрація контрактів, вирішальною є ціна товарів, вказана у ліцензії або в карточці реєстрації (обліку) контракту.
З урахуванням зазначених застережень заповнюється розділ «Ціна і загальна вартість договору (контракту)», у якому вказують ціну в залежності від способу їхньої фіксації.
Зокрема, тверда ціна фіксується у момент укладання (підписання) договору і не підлягає змінам протягом усього строку його дії. Зазвичай така ціна встановлюється, коли продавець припускає можливе зниження ціни на товар.
Рухома ціна може бути змінена у період виконання договору (контракту). З цією метою в ньому наводяться відповідні зауваження щодо умов зміни зазначеної ціни. Наприклад, це може бути зауваженн
Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту сталі курсовая работа. Международные отношения и мировая экономика.
Курсовая Работа На Тему Разработка Системы Электроснабжения Механического Цеха
Реферат по теме Методы народной медицины. Закаливание организма
Финансовая Система Франции Реферат
Гринев В Белогорской Крепости Сочинение Краткое
Реферат: Бенгальский календарь
Реферат: The Decline And Fall Of The Roman
Реферат: Монтехо, Франсиско де
Реферат по теме Строительство Советской власти и ее триумфальное шествие
Пасха Сочинение Короткое
Реферат: Факторы предпринимательского риска. Деятельность российских предприятий и пути их снижения
Нужны Ли Сейчас Тимуровцы Сочинение 6 Класс
Реферат На Тему Договір Перевезення
Реферат по теме Ислам в России: история и современность
Эссе Моя Профессия Физрук
Реферат: Тенденции развития и реформирования межбюджетных отношений в Российской Федерации
Доклад: Земские соборы Московского государства
Ардаматский Духовно Музыкальные Сочинения Ноты
Курсовая работа по теме Прикладная программа 'Афиша фильмов'
Реферат: Психоанализ: зачем, кому и когда это нужно?
Курсовая работа по теме Особенности таможенного контроля на примере предприятия ОАО 'ИркАЗ-СУАЛ' с учетом изменения таможенного законодательства
Бухгалтерский учет в современных условиях - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Туляремия - Медицина реферат
Independent work of students on practical employments - Иностранные языки и языкознание курсовая работа