Ознаки торгівлі людьми - Государство и право курсовая работа

Главная

Государство и право
Ознаки торгівлі людьми

Об’єктивна сторона торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини, суб’єктивна сторона злочину. Аналіз статті 149 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за торгівлю або іншу незаконну угоду щодо передачі людини.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Торгівля людьми - одна з найбільш актуальних проблем сучасності. Жертвами сучасних форм рабства в усьому світі щорічно стають мільйони людей. Окрім економічних причин, які змушують шукати роботу за кордоном або в різних регіонах своєї країни, важливими факторами, що сприяють торгівлі людьми, є відсутність достовірної інформації про можливості працевлаштування, незнання своїх прав. Таким чином, великого значення набуває повне й відповідальне інформування суспільства про цю серйозну проблему як один із найнебезпечніших злочинів проти особистості Лизогуб Я.Г. Еволюційний процес міжнародно-правової боротьби з торгівлею людьми як злочином, що посягає на волю та недоторканність людини // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. - 2000. - № 4. - С. 85. .
Ключову роль у цьому процесі відіграють ЗМІ. Говорячи про організацію боротьби з торгівлею людьми, перш за все необхідно зазначити, що майже кожна країна має в своєму кримінальному законодавстві юридичні норми, у відповідності з якими настає кримінальна відповідальність за торгівлю людьми.
Уперше про торгівлю людьми як про глобальну проблему було заявлено на початку ХХ століття. Тоді ж виникла потреба напрацювання системних підходів до боротьби із цим явищем. Ряд важливих міжнародних документів, спрямованих на боротьбу з работоргівлею, було прийнято у першій половині ХХ століття.
У 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, що закріпила основні принципи міжнародного права. Стаття 4 Декларації зазначає: "Ніхто не повинен утримуватися в рабстві або підневільному стані; рабство й работоргівля забороняються у всіх їхніх видах".
Абсолютну заборону рабства та работоргівлі підтверджено також у статті 8 міжнародного пакту про цивільні й політичні права 1966р.
Україна першою з пострадянських країн визнала проблему торгівлі людьми як одну з найнебезпечніших для суспільства, результатом чого стало введення в 1998 році до Кримінального кодексу України статті 124-1 "Торгівля людьми". Стаття передбачала відповідальність за торгівлю людьми у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
У 2001 році було прийнято новий Кримінальний кодекс України. Міра покарання стала жорсткішою.
У напрямі протидії заволодінню особою (викраденню або вербуванню людей) працюють декілька нормативних актів. По-перше, це Конституція України. У ній статтею 29 проголошується право на свободу та особисту недоторканність кожної людини.
По-друге, це Кримінальний кодекс України: стаття 146 Кодексу передбачає кримінальну відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини, стаття 447 - відповідальність за вербування найманців, а ст. 303 - відповідальність за примушування до заняття проституцією чи сутенерство. У напрямі протидії незаконному переміщенню людей (незаконній міграції) працює Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 18, ст.101. від 21 січня 1994 року. Статті 2 та 10 цього Закону регламентують необхідні для виїзду громадянина за кордон документи та необхідні у певних випадках дозволи. Стаття 332 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
У напрямі протидії незаконному використанню людей також діє ряд нормативних актів. Це статті 28 та 52 Конституції України, що передбачають заборону тортур, жорстокого, нелюдського та такого, що принижує гідність людини, поводження чи покарання, а також заборону насильства та експлуатації дитини.
Торгівля людьми з метою трансплантації органів і тканин по праву вважається найбільш суспільно небезпечною з усіх видів торгівлі людьми. Основи законодавства про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року (статті 46, 47) та Закон України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" Закон України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 41, ст.377. від 16 липня 1999 року розкривають умови та порядок застосування трансплантації органів, а також інші питання, пов'язані із трансплантацією. Але в цілому законодавство в цій сфері не можна назвати досконалим, оскільки правомірність пересадки органів і тканин чітко не визначена. Спеціальне кримінальне законодавство у сфері незаконної трансплантації органів і тканин людини відсутнє.
Серед документів, спрямованих на боротьбу з торгівлею людьми, варто згадати Постанову №987 "Про затвердження Типового положення про реабілітації для осіб, що потерпіли від торгівлі людьми" Постанова КМУ №987 "Про затвердження Типового положення про реабілітації для осіб, що потерпіли від торгівлі людьми" - Законодаство "ЛІГА". , прийняту Кабінетом Міністрів України 27 червня 2003 року з метою забезпечення законодавчої бази для здійснення допомоги потерпілим із боку державних організацій.
Розглянуті законодавчі акти, як правило, декларують захист певних прав громадян, при порушенні яких настає кримінальна, адміністративна та цивільна відповідальність. Кримінальний кодекс України містить багато норм, що передбачають відповідальність за різні види незаконного використання чи незаконної експлуатації людини. Зокрема, передбачена відповідальність за незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) (ст.169 ККУ), створення або утримання місць розпусти (ст. 302 ККУ), примушування до заняття проституцією чи сутенерство (ст. 303 ККУ), втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 ККУ), експлуатацію дітей (ст. 150 ККУ), порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 ККУ), насильницьке донорство (ст. 144 ККУ) тощо. Слід зауважити, що до законодавчої бази України належать і чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України. Тому розглянуті вище міжнародні договори, які були ратифіковані Україною, є одночасно і міжнародним, і національним законодавством України.
3 лютого 2006 року Президент України Віктор Ющенко підписав Закон №3316-1 "Про внесення змін у Кримінальний кодекс України щодо вдосконалення відповідальності за торгівлю людьми й залучення в заняття проституцією" Закон України №3316-1 "Про внесення змін у Кримінальний кодекс України щодо вдосконалення відповідальності за торгівлю людьми й залучення в заняття проституцією" //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 17, ст.147. , прийнятий Верховною Радою України 12 січня 2006 року.
Статтю 149 Кримінального кодексу України доповнено приміткою, в якій роз'яснено терміни " експлуатація людини", "уразливе становище"; у назву статті 303 Кримінального кодексу України введено термін "сутенерство", визначення якого подано в частині першій до цієї статті. Законом установлено, що відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього до заняття проституцією або примус їх до заняття проституцією повинна наставити незалежно від того, чи вчинено такі дії з використанням обману, шантажу або уразливого стану зазначених осіб чи із застосуванням або погрозою застосування насильства, використання службового становища, чи особою, від якої потерпілий перебував у матеріальний або іншій залежності (частина третя примітки до статті 149, частина друга примітки до статті 303 Кримінального кодексу України.
Надзвичайно велика увага громадськості, ЗМІ та міжнародних структур до проблем протидії торгівлі людьми стимулювали активізацію не лише правоохоронців, а й законодавця. Про це свідчить хоча б той факт, що редакція статті КК України, що передбачає відповідальність за торгівлю людьми, змінювалась три рази. Останні зміни кримінального законодавства супроводжувались активним протистоянням двох основних позицій. Прибічники першої пропонували закріпити у КК України визначення торгівлі людьми, яке б дослівно відповідало визначенню, закріпленому у Протоколі про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року. Прибічники другої позиції наполягали на імплементації міжнародного законодавства з урахуванням системно-структурної побудови КК України та національних традицій кримінального законодавства. Внаслідок конкуренції двох згаданих позицій народилась компромісна норма, яка цілком врахувала міжнародні зобов'язання України і, разом з тим, була наближена до вітчизняних правил побудови кримінально-правових норм.
Назва статті зазнала незначних змін. Стару назву "торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини" було змінено на "торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини". Отже, новий текст закону не визнає передачу людини обов'язковою ознакою цього злочину. Проблемним тут представляється той факт, що назва статті є дещо вужчою від її змісту, та не охоплює частину ознак об'єктивної сторони.
Український законодавець з урахуванням спрямованості розглядуваного злочину цілком ґрунтовно відніс у 1998 р. торгівлю людьми до злочинів проти життя, здоров'я, волі й гідності особи (гл. III КК 1960 р.).
У КК 2001 р. цей склад злочину розміщено у розд. III - "Злочини проти волі, честі і гідності особи". Але гл. III КК 1960 р. містила також і інші злочини проти особи (вбивство, зґвалтування, заподіяння тілесних ушкоджень і т.д.), що викликало питання про місце торгівлі людьми в системі цих злочинних посягань. Більшість науковців відносили розглядуваний склад злочину до посягань на особисту волю громадян Навроцький В.О. Кримінальне право України: Особлива частина: Курс лекцій. - К.: Т-во Знання, 2000. - С. 198. . Ця позиція була сприйнята законодавцем і при прийнятті КК 2001 р.
Слід підкреслити, що безпосередній об'єкт торгівлі людьми визначався вченими по-різному. Так, у якості останнього в літературі були названі: фізична свобода і особиста недоторканність людини Кримінальне право України: Особлива частина / За ред. П.С. Матишевського, С.С. Яценка, П.П. Андрушка. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - С. 266. ; воля і гідність особи Хавронюк М. Работоргівля в Україні: чи здатне чинне законодавство ефективно протидіяти їй ? // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1999. - № 3. - С. 35. ; особиста воля Кримінальне право: Особлива частина / Відп. ред. В.І.Шакун. - К.: НАВСУ - Правові джерела, 1998. - С. 202. ; особиста свобода Навроцький В.О. Кримінальне право України: Особлива частина: Курс лекцій. - К.: Т-во Знання, 2000. - С. 198. і т.д.
Щоб правильно визначити безпосередній об'єкт торгівлі людьми, необхідно розглянути перш за все структуру суспільного відношення, на яке посягає цей злочин і якому спричиняє шкоду. Складовими елементами будь-якого суспільного відношення є: носії (суб'єкти) відношення; предмет, з приводу якого існують відносини, і суспільно значиму діяльність (соціальний зв'язок) як зміст суспільних відносин Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. - Харьков: Выща шк., 1988. - С. 16. . Треба мати на увазі, що будь-яке суспільне відношення становить собою не звичайну суму складових частин, а цілісну систему утворюючих його елементів, які знаходяться між собою в тісному взаємозв'язку і взаємодії. Зміна в будь-якому структурному елементі суспільного відношення неминуче тягне за собою зміну самого суспільного відношення.
Розглянемо детальніше структуру суспільного відношення, яке виступає об'єктом торгівлі людьми. Головним учасником (суб'єктом) даного суспільного відношення є сам потерпілий, тобто особа, яку продають або щодо якої здійснюють іншу незаконну угоду, пов'язану з її передачею. При цьому потрібно мати на увазі, що як потерпілий особа може виступати лише в період свого життя. Іншими словами, принципового значення тут набуває визначення того початкового і кінцевого моментів у житті людини, коли вона виступає суб'єктом суспільного відношення, на яке посягає торгівля людьми.
Щодо об'єкта злочину при вбивстві серед правознавців існує точка зору, згідно з якою початковим моментом життя слід вважати початок фізіологічних родів. Із цього моменту можливе посягання на життя людини. Не має значення, почала народжувана дитина самостійне позаутробне життя, чи ні Сташис В.В., Бажанов М.И. Личность - под охраной уголовного закона. - Симферополь: Таврида, 1996. - С. 6. . Із зазначеною позицією стосовно початкового моменту життя людини, вважаємо, треба погодитись.
Розглядаючи початковий момент, з якого особа виступає носієм суспільного відношення, що захищається кримінальним законом (ст. 149 КК 2001 р.), необхідно мати на увазі, що таким потрібно вважати момент, коли дитина вже відділилася від утроби матері. Тільки в цьому випадку можлива її передача як своєрідного предмета торговельної угоди.
Зауважимо, що на практиці трапляються випадки, коли вагітна жінка до початку родів дає згоду на передачу за винагороду іншим особам народжену нею дитину Мамина Ю. Куплю младенцев // Труд. - 1999. - 27 март. . У літературі пропонується кваліфікувати ці діяння як замах на злочин Уголовное право России: Учебник для вузов в 2-х т. / Под ред. А.Н. Игнатова, Ю.А. Красикова. - М.: НОРМА - ИНФРА М, 1998. - Т.2. - С. 171. . З огляду на специфіку українського законодавства, вважається більш грунтовним розглядати такі випадки як приготування до злочину Козак В.А. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми: проблема об'єкта злочину // Проблеми законності. Вип. 52: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. - С. 195. .
Кінцевим моментом життя людини є її біологічна смерть, тобто "коли внаслідок зупинки роботи серця наступають невідворотні процеси розпаду кліток центральної нервової системи" Сташис В.В., Бажанов М.И. Личность - под охраной уголовного закона. - Симферополь: Таврида, 1996.- С. 6. .
Передача за винагороду трупа померлого не утворює собою торгівлю людьми. Також не утворює розглядуваний склад злочину і передача за винагороду окремих органів людини, оскільки тут суб'єктом охоронюваного кримінальним законом суспільного відношення виступає саме людина як цілісний носій біологічних і соціальних властивостей.
КК України 2001 р. (ст. 149) не обмежує коло осіб, які можуть виступати потерпілими від цього злочину, на відміну від законодавства Російської Федерації, яке встановлює кримінальну відповідальність лише за торгівлю неповнолітніми (ст.152 Кримінального кодексу РФ). Без будь-яких обмежень стосовно віку потерпілих передбачена відповідальність за торгівлю людьми в кримінальному законодавстві Республіки Бєларусь, ФРН, Швейцарії, Республіки Польща, Нідерландів Козак В.А. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми: проблема об'єкта злочину // Проблеми законності. Вип. 52: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. - С. 196. .
Враховуючи зростаючу сьогодні в Україні тенденцію до продажу за кордон повнолітніх осіб жіночої статі для використання в секс-індустрії і осіб чоловічої статі як безоплатну робочу силу, слід вважати позицію українського законодавця щодо цього цілком ґрунтовною і практично доцільною.
Другим складовим елементом будь-якого суспільного відношення, як уже зазначалося, є його предмет, під яким мається на увазі все те, з приводу чого виникають, існують самі суспільні відносини і "що входить в коло людських потреб" Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. - Харьков: Выща шк., 1988. - С. 42. .
Існує точка зору, згідно з якою в розглядуваному випадку предметом суспільного відношення виступає сама людина (потерпілий). Це положення аргументується тим, що "з приводу даної особи існують суспільні відносини і вона виступає їх предметом" Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений). - Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. - С. 43. .
Із подібним поглядом не погоджується більшість вчених. Як уже зазначалося, потерпілий від торгівлі людьми - це носій (суб'єкт) суспільного відношення; він не може одночасно бути і його предметом. Також, як не може бути предметом охоронюваного кримінальним законом суспільного відношення і потерпілий при вбивстві. Предметом відношення тут виступає воля як невід'ємне і природне право кожної людини, а не конкретна людина. Саме у зв'язку з цим предметом виникають і існують суспільні відносини, що захищаються в даному випадку кримінальним законом. Під волею перш за все слід розуміти можливість людини здійснювати вчинки у відповідності зі своїми свідомістю і бажанням, включаючи можливість вибору місця перебування, роду діяльності та занять, професії і т.і. Лизогуб Я.Г. Еволюційний процес міжнародно-правової боротьби з торгівлею людьми як злочином, що посягає на волю та недоторканність людини // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. - 2000. - № 4. - С. 86.
Злочинець, заволодівши потерпілим, позбавляючи його можливості вибору своєї поведінки (розпоряджатися собою), посягає перш за все на волю особи. І хоча в даному випадку потерпілий виступає в якості своєрідного "предмета" торгівельної угоди, однак це не перетворює його із суб'єкта суспільного відношення на його предмет.
З урахуванням викладеного є всі підстави віднести розглядуване суспільне відношення до так званих нематеріальних, оскільки предметом останнього виступає воля людини, яка не є матеріальною цінністю.
Третім обов'язковим структурним елементом суспільного відношення виступає соціальний зв'язок, під яким, як правило, розуміють відповідну взаємодію, взаємозв'язок суб'єктів. При цьому соціальний зв'язок може проявлятися ззовні в різних формах, у тому числі і в "застиглій" пасивній формі (приміром, як правовий чи соціальний статус громадян, соціальний інститут тощо) Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. - Харьков: Выща шк., 1988. - С. 59. .
Викладене дає підстави стверджувати, що торгівля людьми посягає насамперед на предмет суспільного відношення - волю людини. Потерпілий у результаті здійснення злочину позбавлений можливості вибору поведінки (волі) або ця можливість істотно обмежена об'єктивними чинниками.
Звідси необхідно зробити висновок, що безпосереднім об'єктом торгівлі людьми є суспільні відносини, які забезпечують волю людини і які завжди порушуються при здійсненні названих злочинних діянь. Підкреслимо, що додатковим об'єктом тут можуть виступати також здоров'я, статева свобода, честь, гідність та інші невідчуджувані права особи.
Чинники появи такого соціального явища як торгівля людьми. Об’єкт і суб'єкт цього злочину, об’єктивна і суб'єктивна сторона злочину. Розвиток національного карного права в напрямку розробки законодавчих норм по забороні та попередженні торгівлі людьми. курсовая работа [31,1 K], добавлен 02.10.2009
Дії закону про кримінальну відповідальність у часі. Порівняння ст. 80-3 КК України 1960 р. і ст. 210 діючого КК. Об'єктивна і суб'єктивна сторона і ознаки злочину. Зв'язок між суспільно небезпечними діянням і наслідками. Зміст, ступінь і форми вини. контрольная работа [14,3 K], добавлен 27.01.2011
Поняття необережності, як форми вини. Поняття та елементи складу злочину. Поняття об’єкта злочину та його структура. Об’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Класифікація необережних злочинів, особливості їх криміналізації курсовая работа [40,4 K], добавлен 18.03.2007
Поняття про соціальну профілактику торгівлі людьми. Практика роботи неурядових організацій щодо профілактики торгівлі людьми в Україні та Миколаївській області. Планування інформаційно-просвітницької роботи з протидії торгівлі людьми, основні методи. курсовая работа [45,7 K], добавлен 25.09.2013
Загальні ознаки злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Соціальна обумовленість виділення злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України. Об’єкт і об’єктивна сторона злочину, юридичний аналіз його складу. курсовая работа [38,2 K], добавлен 14.03.2010
Застосування кримінально-правової норми – торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини. Юридичний аналіз складу злочину. Торгівля людьми як незаконна безповоротна передача продавцем людини покупцю за певну винагороду. Етапи вербування людини. реферат [22,2 K], добавлен 04.12.2009
Еколого-юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Об’єктивна та суб'єктивна сторона екологічного злочину. Головні проблемні питання встановлення юридичних фактів в сфері ресурсозбереження. контрольная работа [54,2 K], добавлен 02.03.2015
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Ознаки торгівлі людьми курсовая работа. Государство и право.
Практическое задание по теме Блок-схема алгоритма и программа разветвленной структуры
Реферат: Логистика как наука управления потоками. Скачать бесплатно и без регистрации
Вводные Конструкции Для Курсовой Работы
Курсовая работа: Финансовые показатели предприятия
Отзыв Диссертация Как Пишется
Реферат по теме Понятие ценной бумаги
Лабораторные Работы По Общей Физике
Реферат: Политическая система. Основные институты и их взаимодействие
Дипломная работа по теме Действие норм иностранного права
Теория Упругости Реферат
Реферат: Опорный "скелет" личности. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Влияние экологического состояния водных объектов на рекреационный потенциал городской территории (на примере г. Томска)
Действие Уголовного Закона Во Времени Реферат
Курсовая работа: Купля-продажа недвижимости. Скачать бесплатно и без регистрации
Техника Нападения В Баскетболе Реферат
Контрольная работа по теме Психофизиология пола, основные отличия между мужчинами и женщинами
Курсовая работа: Синтаксические конструкции с простыми сравнительными формами прилагательных, наречий и слов категории состояния на примере произведения О. Э. Мандельштама. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Разработка технологического процесса сборки усилителя мощности звуковой частоты
Реферат: Псковское восстание 1650
Курсовая Работа По Психологии Челябинск
Порядок исследования после пожара электросетей и вспомогательного электрооборудования - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда презентация
Экономико-географическая характеристика города Кронштадт - География и экономическая география презентация
Голонасінні-довгожителі - Биология и естествознание презентация