Oxymask 2nd breath
Історія
У 2045 році невеличка компанія з виробництва технічного одягу Hu-mi-chong, що мала один єдиний завод в колонії Лін-чу, виставила на продаж серійну модель оксигено-синтезуючої маски для скафандрів цивільного і промислового призначення, а також для дихання в атмосфері Марсу.
Перша модель Оксимасти провалилась у продажах через використання неякісного каленого скла і надто громіздку будову мікроелектроніки всередині маски. Проте ініціатива не лишилась непоміченою.
Через рік компанію Hu-mi-chong викупила влада колонії Лін-чу, і ще через півроку ОКСС приєднала виробника оксимасок до своїх виробничих підрозділів і забезпечила монополію на цьому ринку. Таким чином Hu-mi-chong отримала фінансування, виробничі потужності і корпоративну підтримку для покращення моделі оксимаски.
Так у січні 2052 року на ринок Дикої Сонячної системи виходить "Oxymask 2nd breath". Очевидно, що промислові підприємства та оборонні структури робили калосальні замовлення, проте оксимаска стала бажаним елементом стилю будь-якого ковбоя чи пірата. Вона була незамінним аспектом виживання у абордажних боях, космічних експедиціях і сутичках поза колоніями Марсу, Венери та навіть Калісто.
Комплектація
Комплектація маски досить проста: сама оксимаска, герметизуючий шолом для відкритого космосу та реле з клапаном для оксигенових балонів. Герметизуючий шолом і балони під'єднувались до маски і скафандра лише тоді, коли синтезувати оксиген було неможливо. Проте, якщо атмосфера (штучна чи натуральна) містила розріджений оксиген чи його похідні сполуки, оксимаста без особливих труднощів забезпечувала дихання.
Трохи згодом у комплектацію додався конденсатор діоксиду вуглецю, що відсіював вуглець від оксигену, і забезпечував придатним для дихання киснем по частково замкненій системі (бо кисень все одно поповнювався зі змінних одноразових хім-патронів).
Будова
Оксимаска складається з металевої рами вздовж підборіддя. У ній містяться очисні фільтри, датчики контролю складу кисню, мікрофони та механізми відкачки вуглекислого газу.
Рама з обох боків під'єднана до комунікаційного модулю (навигляд, як навушники). У комунікаційному модулі містяться зовнішні мікрофони, динаміки, системи радіо та мережевого зв'язку з антеною.
Від комунікаційного блоку на потилиці приєднана потилична рама з центральним процесором, змінним графеновим аккумулятором, двома роз'ємами для хім-патронів (вони містять реагенти, що задіюються під час хімічного синтезу кисню, і кожного з них вистачає на 6-10 загальних годин) та клапаном для під'єднання трубок кисневих балонів. Також потилична рама має ізольований магнітний розє'м для синхронізації з стабілізаторами тиску у герметизуючому шоломі.
Обидві рами та комунікаційний блок утримують калене скло з двома ребрами жорсткості. Статистично скляне покриття здатне витримати кілька пострілів з пістолетного набою — така міцність цільком задовольняє потенційних покупнів і фактичних користувачів. Саме скло має поляризоване напилення і фотохромне покриття, тому, при контакті з прямим сонячним світлом, воно самостійно темніє. Якщо сонячні промені достатньо потужні (як поза атмосферою), скло стає дзеркально-чорним.
З іншого боку від скла приєднана ізолююча тканина, що захищає потилицю, шию та підборіддя від витоків повітря з-під маски, а у складі скафандру під'єднується до догермет-системи. Щільна вуглецева структура тканини гарно тягнеться і міцно утримує гази.
Ринок і кастомізація
На ринку, окрім оригінальних моделей, можна знайти дороблені вручну або перероблені під специфічні потреби, як наприклад оксимаска з інтегрованим візором чи нейроінтерфейсом. Дехто поляризує скло іншим кольором створюючи стильний нафтовий градієнт. Іноді до скла приєднують піксельну матрицю і виводять на неї зображення. А дехто просто використовує оксимаску як головний убір.
Більше статтей та інформації про розробку і всесвіт НРІ Космічний ковбой у телеграм-каналі DENSE FOREST CAMP.