Our Atlantic. Альбом "На глибині". Огляд

Жанр: інді-поп, блюз, джаз, соул, акустика.

Слухати: https://songwhip.com/ouratlantic/na-glibin

Інтро

Про уманський гурт Our Atlantic багато хто дізнався з релізом дебютного мініальбому "Час розваг", а з піснею "Моя любов", яку було презентовано на Євробаченні 2022 – ще більше. Жанрово це був інді-поп з елементами фанко, диско та соулу, що ідейно наслідувало український фанк 70-их років (До речі, привіт від колективів "Смерічка", "Кобза" та "Березень").

Але перспективне майбутнє гурту було призупинене війною, початок якого припав на сольний концерт бенду. І з цього дня чимало чого змінилося: гурт на певний час призупинив свою творчу діяльність, а барабанщик Олексій Биков пішов на службу в ЗСУ.

Проте гурт продовжив вести свою активну діяльність: збори, інформаційні пости, осуд дій країни-агресора – усе це відразу замайоріло у стрічці instagram-акаунту. Дещо згодом Our Atlantic поновлять концертну діяльність та таки проведуть свій сольний концерт, проте із затримкою у півроку.

20 січня 2023 року на стримінгові сервіси виходить сингл "Марні мрії" з нетиповим для Our Atlantic кліпом: зникнули яскраві барви та лампові локації квартир та мрійлива лірика. Натомість лише пустота, депресивний текст, проте фанкові мотиви лишилися. Цим релізом гурт прямо натякає на те, що дебютному лонплею бути.

Згодом вийде сингл "Небо", який являється інструменталом, у якому лунає лише самотнє фортепіано, а на обкладинці можна помітити вірш Олеся Гончара, який слухач самостійно може прочитати під час прослуховування пісні.

Фініш настав вже 22 лютого 2024 року. Альбом-терапія "На глибині" стає доступним на стримінгових сервісах та створює резонанс навколо учасників Євробачення, які сильно змінилися за 2 роки війни.

Нетиповий концепт

“Зрозумівши, що у цей час мистецтво може слугувати не тільки розвагою, але й важливим засобом для рефлексії та осмислення індивідуального травматичного досвіду війни, ми поставили собі за мету створити якісний музичний продукт, який би мав цінність як для суспільства, так і для української культури загалом. Результатом цього став наш повноформатний альбом “На Глибині”
– Our Atlantic

Перше, що відразу "впадає у вуха" – незвичний початок. "Передмова" задає нетиповий для гурту настрій – холодну реальність. Вона зумовлена і відсутністю музичного супроводу, і подкастовим монологовим текстом, і нетиповим шумом, що створює відчуття запису на плівку чи інший фізичний носій.

Увесь альбом можна розділити на дві частини: розповіді від Олексія Бикова про перші дні повномасштабного вторгнення та подальшу службу в армії і самі пісні. У огляді я закцентую увагу саме на музичній складовій альбому, так як процитовані тут розповіді знівелюються та втратять ту атмосферу, яку гурт прагнув зобразити у своєму релізі.

Про пісні

Після вступної частини розпочинається пісня "Вітре". Атмосферно це музика Дикого Заходу з елементами блюзу та хорових заспівів. Лірично ж це роздуми про подальше майбутнє, такий діалог людини із вітром. Це спроба дізнатися про те, які перешкоди будуть далі та чи існуюють інші шляхи.
І вже з першої пісні відчувається вплив поезії Олеся Гончара, який брав участь у другій світовій війні.

"Гнів" вже ж є спокійнішим фанком з елементами соулу. Тут відбувається рефлексія втрат, як матеріальних так і людських. Пісня своїм початком нагадує стиль Святослава Вакарчука, до якого додали дрібки блюзу.

"Небо" одна із двох пісень, яка була дорелізно видана у вигляді синглу. Це одна із контрастних пісень альбому. Така доза класичної симфонічної музики дає можливість прочитати однойменний вірш Гончара:

Так тяжко, так гірко іноді буває,
Що рад би, здається, померти в цю мить.
А глянеш у небо високе, безкрає —
І знову захочеться в світі пожить.

та відразу поглянути на небо. І замислитися...

"Марні мрії" ще одна пісня, яка була показана до альбому. Вона оповідає про колаборантів, що наживаються на горі та співпрацюють з колобарантами. Фанковий стиль з ретровейвовими синтами сильно контрастує із лірикою, яка хоч і була художньо адаптована, проте лишила в собі реальний погляд.

Згодом ці всі мотиви плавно видозмінюються у другу частину – сиквел з елементами соулу, аренбі та навіть джазу. Тут вже центральна фраза "марні мрії" плавно застосовується до головного героя, що пригадує ті колишні часи, коли мріяти та планувати на майбутнє мало справді сенс.

Завершує увесь цей альбом спільна композиція із гуртом Zapaska "Гей, старий". Це друга пісня, у якій гурт інструментально не втручається та дає змогу запрошеній гості зіграти потужну баладу про ту омріяну свободу, яка настане після закінчення війни.

Під кінець

Дебютний лонгплей уманських інді-поп гурту вражає своїм нетиповим підходом. Проте у альбому-подкасту є невеличкі спади динаміки, що руйнує повторний досвід переслуховування від початку та до кінця. З іншої сторони самі пісні вийшли цікавими та неоднотипними і текстово чітко дають відчути зміни у підході до лірики. Інструментально це ж той самий гурт, який у рамках великої роботи вдався до експериментів.