Особливості говіркового мовлення Житомирської області - Иностранные языки и языкознание отчет по практике

Главная

Иностранные языки и языкознание
Особливості говіркового мовлення Житомирської області

Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя. Зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією, що стосуються свят та ведення господарства. Діалектні матеріали за спеціальними питальниками.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ЧАСТИНА 1. Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя
ЧАСТИНА 2. Репрезентативні діалектні тексти
Українська діалектна мова має величезну цінність для лінгвістики, історії, культурології, філософії, як джерело пізнань про минуле, побут, культуру, світоглядні уявлення, моральні цінності народу.
Діалекти, це джерело унікальне й неповторне, оскільки реалізовуються в замкнутих соціумах сіл та селищ. І в кожному з них говірка становить самодостатню й особливу систему на кожному мовному рівні: фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному.
Окремо варто відмітити неоціненну роль місцевих діалектів у вивченні історії української мови. Адже діалекти консервують в собі явища давно втрачені літературною мовою і не зафіксовані в писемних пам'ятках. Завдяки говорам ми маємо змогу реконструювати, як говорили наші пращури.
Власне, найбільший науковий інтерес становить опрацювання усного мовлення малих соціальних груп, інформаторів похилого віку, що не покидали на довго село. Адже в їх свідомості діалектні одиниці міцно зафіксовані.
Актуальність діалектологічної практики зумовлена необхідністю фіксації діалектного матеріалу Правобережної Середньої Наддніпрянщини з перспективою введення його до наукового обігу.
Мета діалектологічної практики - зафіксувати та систематизувати особливості говіркового мовлення Житомирської області.
Для досягнення поставленої мети слід розв'язати такі завдання :
- ознайомившись з живим діалектним мовленням, виявити характерні особливості говірки;
- записати зв'язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією;
- записати діалектні матеріали за спеціальними питальниками;
- укласти словник діалектної лексики.
Об'єкт дослідження - лексика правобережного середньонаддніпрянського говору.
Предметом є найменування предметів господарства: тваринництва, рослинництва; їжі та напоїв; хатніх речей; обрядових свят; родинних свят; розповідей про війну; будівництва хати та одягу.
Джерельною базою фактичного матеріалу послужили польові записи говіркової мови південно-східного наріччя. Збір матеріалу проводився за двома запропонованими та трьома спеціально складеними питальниками протягом 2 тижнів - з 16.08.2010 по 29.08.2010р. у таких населених пунктах: смт Ружин, с. Крилівка Ружинського району Житомирської області.
Діалектний матеріал збирався експедиційним методом , для опрацювання матеріалу використано описовий, і частково лінгвогеографічний методи , а також дослідницькі прийоми аналізу звукового потоку.
Практичне значення роботи визначається тим, що зафіксований лексичний матеріал може бути використаний при моделюванні системи досліджуваної говірки, при укладанні обласного та загальноукраїнського діалектних словників, Лексичного атласу української мови, у вузівських курсах з української діалектології, для поглиблення лексикологічних, семасіологічних, етимологічних досліджень не лише української, а й інших слов'янських мов.
Ружин - селище міського типу, розташоване на березі річки Роставиці, центр Ружинського району Житомирської області. Колись був волосним центром, потім Ружин належав до Сквирського повіту Київської губернії, за першим адміністративно-територіальним поділом в Радянському союзі - Ружин відносився до Вчорайшанського району.
Населення Ружина - 5200, до найближчої залізничної станції в с. Чорнорудка - 29 км автошляхами, до обласного центру м. Житомир - 110 км.
Знайдені археологічні знахідки засвідчують, що 7 тисяч років тому регіон був заселений трипільцями, 2,5 тисяч років тому - разом з іншими територіями, потрапив під вплив Великої Скіфії. На території Ружинщини частково збереглись залишки Змієвих Валів.
Згодом на цих територіях мешкало слов'янське плем'я уличів, що ще 50 років після того як князь Олег став до влади зберігало свою незалежність, а після поразки уличі мігрують до Дунаю, територію захоплюють печеніги, і лиш в 1036 році, з остаточною перемогою над печенігами землі Ружинщини входять до складу Київської Русі, тому з прийняттям християнства тут ще довго зберігалися язичницькі звичаї.
На місці Ружина з'являється містечко-укріплення Скоргородок, згодом воно отримує назву Щербів. Кримське ханство спустошило землі Ружинщини, в Щербові залишився лише один отаман і 13 замкових слуг.
У 1581 році з'являється перший представник роду Ружинських - Кирик Євстафійович Ружинський. Йому подарували маєток неподалік від Щербіва. Сильний князь невдовзі захопив ближні міста і перейменував Щербів в Ружин.
Ружинська сотня у складі Паволоцького полку брала участь у національно-визвольній війні. Після Андрусівського перемир'я Ружинщина відійшла до складу Польщі, під керівництвом Йосипа Будаковського утворилося Ружинське князівство.
В 1817 році при Емілії Каліновській в Ружині було збудовано костьол та лікарню на шість ліжок.
З початку 20-х років 20 ст у всіх селах Ружинщини були відкриті польські і єврейські школи. 1922 року в Ружин прибула комуна реемігрантів з США і Канади «Новий світ», але невдовзі значна частина розчарувалась і повернулась назад, ті, хто залишився були реорганізовані у колгосп. У 1941 році територія Ружинщини була окупована фашистами. Частина населення організувала партизанські загони, інша поповнила лави ОУН. 1943 року територію Ружинщини було звільнено від фашистів. В 1954 в Ружині з'явився перший телевізор.
Сьогодні в Ружині є поштове відділення, лікарня, костьол, будинок культури, маслозавод, рибгосп, в Ружинському районі функціонують: цегельний завод, фармацевтичний завод і верхівянський сільськогосподарський технікум. Також в с.Верхівня знаходиться маєток Ганської, де певний час жив Оноре де Бальзак. У Вчорайшинській школі певний час вчителював М. Т. Рильський, а в Ружині в післявоєнні роки жив Василь Земляк, працюючи кореспондентом в Житомирській газеті.
Крилівка - село Ружинського району, Житомирської області. Населення - 480. Відстань до найближчої залізничної станції в с.Чорнорудка - 27 км, до районо центра стм. Ружин - 10 км, до м. Житомира - 120 км.
В селі діють церква (в приміщенні колишнього дитячого садка), школа, сільський будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека.
Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя
Південно-східні діалекти, які лежать в основі національної української літературної мови, рядом своїх ознак збігаються з нею, проте серед їхніх характерних рис є й такі, якими вони відрізняються від літературної мови. Водночас сукупністю ознак ці діалекти протиставляються, з одного боку, південно-західним, а з другого -- поліським діалектам.
Загалом, говірка Ружина й Крилівки наближена до літературної мови, але присутній ряд особливостей на фонетичному, лексичному, морфологічному і синтаксичному рівнях.
Зона кордону між Південно-східні, південно-західним, поліським діалектам, говірками, тому містить в собі явища, притаманні різним регіонам України.
· етимологічні [о], [е] в новозакритих складах як у наголошеній, так і в ненаголошеній позиціях заступаються [і], перед яким звичайно пом'якшуються попередні приголосні, включаючи й випадки перед [і] (<[о] ), ( п у т' ' і Ю м, к' нЮ н', на Ю лив б je i ш та ін.);
· фонема [а] будь-якого походження зберігається, зокрема відповідно до давнього [к] послідовно виступає [а] з пом'якшенням попереднього приголосного ( пjат', дас'ат', м'і Ю с'ац' та ін.);
· ненаголошена [е] зближується у вимові і реалізується у вимові як [е и ] або навіть [и] та іноді [е і ] ( пе и ч йЮ мо Ю, не Ю и с йЮ мо Ю, гов' н j е i с' :а та ін.);
· ненаголошене [о] перед наступним складом з наголошеним [у], [і] набирає відтінку [у], тобто зазнає помірного “укання”, проте явище відбито непослідовно (та ін.);
· дзвінкі приголосні в кінці слів і всередині перед глухими, к правило, зберігають свою дзвінкість ( аж, ji жте, на Ю з б д, з б раз )
· повна диспалаталізація [р'], що не властиво південно-східному наріччю; явище характерне для поліських діалектів ( гр ъj e і ш, в' н ру, бур б к )
· наявне альвеолярне [л . ] ( будув б л ? и, гл ? ъЮ на, м'і Ю с ъ л ? и )
· вживається вставне [л] після губніх в дієслівних формах І ос. однини та ІІІ ос. мн. терпер. і простого майбутн. часу ( станоўл' бj ут', сад у ўл'ат' )
· широко вживається вставний [н] ( мн ' бЮ та, мн' бЮ со, с' нЮ мн'а Ю )
· тверда вимова шиплячих ( пе и ч й ш, п б риш, чарк б ми )
· у іменниках І відміни м'якої групи в дав. і місц. відм. однині і в іменниках II відміни м'якої групи в місц. відм. однини виступає закінчення -і ( на колг у сп'і , од р у зпис'і , б б т'к є ов'і та ін.);
· іменники жін. роду та узгоджувані з ними прикметники і деякі займенники в орудн. відм. однини мають закінчення -оjу, -еjу ( ч б рк є оj є у , в б Ю н'к є оj є у та ін.), проте в частині південно-східних говорів ненаголошені закінчення іменників з основою на м'я-кий приголосний і шиплячий можуть під впливом твердої групи приймати закінчення -оjу замість -еjу ( с б д? ж є оj є у та ін . )
· прикметники, дієприкметники, порядкові числівники та займенники в наз. і знах. відм. множини мають член-ну стягнену форму з закінченням -і, перед яким виступає як м'яка, так і напівм'яка вимова приголосних, а в частині говірок, зокрема правобережних, навіть тверда ( тверд'і ' , шти ' р ' і, гарн'і Ю та ін.)
· досить чітке розрізнення прикметників твердої і м'якої груп ( раби м? , харо м шиi , та ін.),
· числівники один, чотири виступають здебільшого у формі jн ден , шт ъ ри , що не властиво південно-східному наріччю; явище характерне для південнно-західних діалектів;
· широке вживання форм предметно-особового займенника чол. і середи, роду з прийменниками без при-ставного [н] ( до j у го, за j у го та ін.);
· наявний інфінітив на -ти або на -т' з перевагою суфікса -ти ( ход ъ ти -- ход ъ т', роб ъ ти -- роб ъ т', нос ъ ти -- нос ъ т' та ін.;)
· дієслова І дієвідміни в 1-ій ос. однини тепер. часу мають чергування [д], [т], [з], [с], з відповідними шиплячими ( х у жу, в у жу , та ін.);
· дієслова І дієвідміни колишнього III класу в 3-ій ос. однини тепер. часу дуже часто мають стягнені (усічені) форми ( зна, гра та ін.);
· у дав.відм. однини предметно-особовий заменник жін. роду збігається з род. відм. ( даў jіj н гр у ші та ін.);
· вживаються форми умовного способу типу ( ход ъ ў би , ход ъ ла б та ін.);
· відповідно до прийменника-префікса від виступає од ( при Ю н й Ю сли од хре и ста м )
· іменники ІІ відміни в множині мають наголос на флексії ( ко у ров ъ, баб ъ, калитк ъ та ін.).
· обмежене вживання протистаного сполучника але і заступлення його протиставними сполучниками та , но ;
· полісемантичність сполучника що , який вживається як у підрядних реченнях місця, так і в означальних, підметових, присудкових ( ш є о в jiх п є о п й рш є о Ю м є у Ю хрешч йЮ ни Ю к є у, jе так б ш є о в апар б т не Ю дав б лас', с є ор єу чк є у / ш є о в є о Ю н бЮ с є об' н на Ю? ме Ю и н є у Ю в б ла );
наявність невластивих літературній мові форм типу дві дівчаті , і день додоми нема .
діалектичний говірка текст мовлення транскрипція
ЧАСТИНА 2. Репрезентативні діалектні тексти
Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.
/пбскєу рєублат' jак / нєуЮ пе и чйЮмєоЮ / паскъ ц'і пе и чйЮмєоЮ // пєотєуЮм неЮ и сйЮмєоЮ св'атъти / iдеЮм ўже // тєо в пjбтниЮц?єу такй // нєуЮ рєозчиЮн'бЮjєу т'нстєо // jак рєозчиЮн'бЮjєy / бе и рєэ / др'нж':і / мєуЮкб / сбхар / о у л'нjі тєудъ л'є:э/ шчєоб вєоЮнъЮ бєулъ так'н пєохєуж'і наЮ пасєочкъ / такй здєубнеЮ рєубл'єy т'нстєо // вєоЮнєуЮ тєод'н висхєуд? жєуje / кладєэ jєогєу в хвєурмєоЮчки // вєоЮнєуЮ п'ідхєудит' шче в хвєурмєоЮчках / а тєод'н ўже садєувл'єу jа jєогєу ў дєухєуўкєу // рбЮн'ше пе и клб jа в печ'н // збра пе и ч'н неЮ и мб // а пєотєу Юм ўже вит'агбje i ш і вєоЮнъЮ охєолєодбjєyт' / jіх обливбjе i ш // так сбмєоЮ i хл'іб пе и чйш ў пе и ч'н // крашаЮнкъ крбсиЮмєоЮ / хтєо в цибєэл'і/ хтєо в пєорєошкєэ/ хтєо jак // y пєорєошкєэ вєоЮнъЮ лиЮн'бЮjєyт' // д'нти о у бмєэЮрзєуjєyц':а/ т'і jбiц?а о у бмєэЮрзан'іЮ/ т'і об:ирбjєyт' // a в цибєэл'і вєоЮнъЮ так'н гбрн'іЮ че и рвєуЮЮн'іЮ і харєуш'і // лєушпъЮЮн':аЮ з цибєэл'ки / наЮливбje i ш jєогєу / вєоЮнєуЮ деЮн' стєуjiц':а / пєотєуЮм ўже крбсиш // пєут'іЮм iдймєо св'атъти ў цйрквєу / пєут'іЮм прихєудиЮмєоЮ врбЮнц'і з цйркви ўже в пjат' часєув і тєоп'нрєу ўже наЮзивбjец':а гєов'нЮн':аЮ / це ўже гєов'нjе i с':а ўдєуЮмаЮ // це jiсъ св'ачйЮнеЮ / а тєод'н ўже jiсъ все / шчєо ўже ваЮм таЮм трйба тєод'н jiсъ / мн'бЮсєо таЮм // а дєо пбски пєоўнєуЮстjєyjєy п'іст // хтєо мєуЮже пєустити / пєустит' ц?нлиi п'іст // і збраз ос'єу цеi п'іст такъi сбЮмиЮi ос'єу бєув з чєотърнаЮдц'атєогєо пєо двбц':ат' вєус'меЮ // такъi jак і наЮ ве и лъкдеЮн' / шчєо неЮ мєуЮжнаЮ jiМсти неЮ мн'бЮса неЮ ръби н'іЮчєугєо // це стрєугиi п'іст наЮзивбjец':а // так сбЮмєоЮ i наЮ пбскєу // пєустиш // наЮчинбЮjе и ц':а п'нст ўже цеi // от вєоЮнбЮ неЮ мєуже пєустити / вєоЮнбЮ неЮ пєустит' // а jа пєушчєу / jа ц?нлиi п'іст пєушчєу дєо паски // ja т'нки jiЮм таЮм о у л'нjєy / о у л'нjєy jа jiЮм // мн'бЮса jа неЮ jiЮм / jа дєо сбЮмєоЮji паски // пєорєос'б кєул?єут' кбжєут' jак же це так / ви jєогєу неЮ jiмли / нбЮшєо ж jєогєу тєод'н гєодєувбти // a jа кажєэ / бєэдєу jiМсти ўже наЮ пбскєу // ja ўже тєод'н рєозгєо у в'нjєyс'а/ тєод'н jа бєэдєу jiМсти // нєуЮ тєо неЮ jiжте / в мйЮнеЮ кбжєут' д'іўчбта // jaкшчєу ви так / тєо неЮ jiмжте // нєуЮ тєо ви jiмжте/ кажєэ / jа неЮ бєэдєу // вєоЮнъЮ сєуб'і jiд'бт' те мн'бЮсєо / а jа сєоб'н jiЮм п'існйЮ // ja ж неЮ ўмиЮрбjєу / живєэ ж // тра шчєоб оргаЮн'нЮзм привикбў дєо вс'єугєо і дєо п'існєуЮгєо і дєо жърнєоЮгєо // жърнєоЮгєо тєуже багбтєо jiмсти неЮ и мєужнаЮ//
/тр'нiц'а це ў чйрўн'іЮ // таЮм тєуже // тр'нiц'а це св'бт'ат' з'нл?:е // хатъ ўсте и л'бjєут' // це наЮзивбjец':а татбрс'ке з'іл?:е // і д'ітйi у jєуЮмєуЮ кєупбли/ вєоЮнєуЮ харашєу / jак і нєуЮги бєол'бт' пбриш jiх // гєулєовєу мъЮje i ш/ дєэже харашєу / шчєоб гєолєовб неЮ бєол'нла / цим ужй свачйЮниЮм з'нл?:eм // д'ітйi маЮлйЮн'ких кєупбjеш / вєоЮнєуЮ так гбрнєоЮ пбхнеЮ / i гєулєовєу мъЮje i ш вєонєу гбрнєо пбхнеЮ / бєо вєоЮнєуЮ такй / харєуше такй i збпах // і вєоЮнєуЮ пєол?eмзнеЮ // пєокєупблас'а / пєоЮмъЮла гєулєовєу циЮм з'нл':ачкєом / въсєушила jєогєу / пєов'нсила і знєоЮў мъЮje i с':а / гръje і ш вєудєу і знєоЮў миЮje і ш // харашєу тєод'н / вєулєос неЮ вилбзит' і харашєу//
/a наЮ р'іздвєу так сбЮмєоЮ пе и клъ хл'іб знєоЮў / з чаркбЮмиЮ // наЮзивбjец':а книЮшн / тєо паска / а тєо книЮш // чбркєоjєу вирєобл'бjеш // тєо книЮш наЮзивбjец':а різдв'аЮнъЮi // кєол'адєэjєyт' / кєол'бдки вс'бк'і // хтєо jакн знбЮjе // наЮ нєуЮвиi гєод вєорєута зн'іЮмбЮли хлєупц'і де д'іўчбта бєулъ // нєуЮ тепйр же бачиш / вєоЮнъЮ неЮ iдєут' тєудъ де je д'іўчбта таi зн'іЮмбЮjєут' т'і вєорєута / а iдєут' дєо старъх бабнв // нбЮшєо // та ббба пєостбвила наЮпр'іЮм'йЮр сєоб'н вєорєута // вєоЮнъЮ п'ішлъ jiх зн'бЮли / хтєо jii jiх приЮнеЮ и сй // кєолъс' де д'нўчиЮнаЮ je і тєо неЮ зн'іЮмбЮли / п'ід'іпрєэт' чи таЮм шєос' такегєу // нєуЮ зн'іЮмбЮли це неЮ зн'іЮмбЮли / шчєо дес' пєозаЮнєуЮс'ат' / аж дєо дрєэгєоji хбти чи шче кєудъс' / такєугєо неЮ бєэлєо //
/наЮ аЮндрйjа д'іўчбта схєуд'ац':а і хлєупц'і прихєуд'ат' // вбриЮм варйЮниЮки / печєэт' паЮмпєэшки / в'ншаjєут' ц'єу калатєэ // оцй такъi объчаi бєуў // т'і jiмдєут' т'і мбЮст'ат' сбд? жєоjєу пєо лєуб'і/ а тєоi кбже ўкєуснєэЮ / тєоi кбже jа писнєэЮ // оцй такъi бєуў объчаi // a jак ве и снбЮ пєочиЮнбЮjе і ц':а тєо сп'івбjєут' гєолєодарб д'іўчбта // a збраз / збраз ц'єугєо неЮмбЮ // збраз наЮчнъ шчєос' сп'івбти / чи там шєо // скбжєут' оцй ўже пєоЮнаЮпивблис'а таi сп'івбjєут' // меЮн'нЮ кєолъс' бєулєу з д'бд'кєоЮм вбЮн'кєоjєу // в'іЮн же ж кєолъс' рбЮн'ше пиў / збраз в'іЮн ўжеЮ неЮ пje // a тєо в'іЮн рбЮн'ше рєобъў наЮ трбхтєор'і / таi въпje // таi приiдй дєодєуЮмиЮ // трбхтєора наЮ кєолгєусп'і пєостбвит' / а саЮм приiдй дєодєуЮмиЮ // неЮ знбЮjе де в'іЮн тєугєо трбхтєора д'ів // ўже iде шєукбти трбхтєора маЮрєэшка / кєудб ти iдеш // кєудб ти iваЮн ідйш / трбхтєор наЮ кєолгєусп'і // jа тєоб'н неЮ в'нрєу // і це iде а jа iдєу з хвйрми // стр'ічбjєу jєогєу так отєу наЮ сел'н // д'ндєу вбЮн'ка кєудб тєо виЮ iдйте // і маЮрєэшка ж з:бд'і за ниЮм шкєутил'гбjе // а jа iдєу з хвйрми // кєудб тєо ви iдйте / кбт'єy jа jiЮм неЮ в'нрєу / jа т'нки тєо и бн в'нрєу // jакшчєу ти меЮн'нЮ скбжеш де міЮi трбхтєор / jа зрбзєу ве и ртбjєус'а з тєобєуjєу дєодєуЮмиЮ // кбжєу д'ндєу вбЮн'ка / трбхтєор ваш наЮ тббєор'і стєо у jiмт' // ў стратєэ / все jак неЮ мєуЮже бєэти / закрътиi / кбжєу // ви jєогєу пєостбвили / закръли / iдеЮм дєодєуЮмиЮ // iдеЮм // вертбjеЮ i мс'а з ниЮм дєодєуЮмиЮ / iдєу // кбже / jа бєэдєу завєудити / ти бєэдеш вивєодити / бєэдеЮм сп'івбти / бєэдеЮм / а маЮрєэшка вертбjе і ц':а наЮзбд і каже / бєуже / дєубре шчєо ти меЮн'н jєогєу хєоч приве и лб // iде // в'іЮн завєудит' /а jа вивєуд? жєу // наЮ дрєэгиi деЮн' кбжєут' / кбт'а наЮпилбс'а так з вбЮн'кєоjєу // сп'івбла // а jа з хвйрми iдєу // так кбжєут' сп'івбла шчєо кєудъ // вбЮн'ка завєудит' / а вєоЮнбЮ / кбжєут' / вивєудит' // пєотєуЮм приiшлъ ў хбтєу / с'нли ў хбт'і// сп'івбjеЮ і м // jа тєоб'н скажєэ / jа так кєуЮнчила шкєулєу / тєо jа бнл'ш'іст' хєодълa наЮ хвйрмєуЮ // jа кєорєовъ дєоjiмла // jа мбЮлєо такй // а вєоЮнъЮ тєо хєодъли жбти i вjазбти // а jа н'eЮ // jа це хєодъла тєут наЮ хвйрмєу / а пєотєуЮм л'нтєо хєодъла наЮ кирп'нчниЮi завєод // кирп'нч вирєобл'бли // таЮм бєулб // a ўдєуЮмаЮ / тєо так / с'нjали жътєо / пшеЮ и нъЮц'єy // y ббби jаўдєухи / ббба пєос'нje жътєо i пшеЮ и нъЮц'єy самб ўже неЮ мєуЮже // гєукбjе меЮнйЮ / кбт'єу пєоЮмєоЮжъ жътєо жбти // iдєу /жнєуЮ // iваЮн приiдй / це jijiм сиЮн // jа жнєуЮ / а в'іЮн складбjе / вjбже i складбjе // а збраз ўже jєогєу неЮ с'нjєyт' // н'іЮхтєу н'іЮч'єу неЮ с'нje //
Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.
/так сбЮмєоЮ бєулъ рєодъЮниЮ jак і збраз рєодъЮниЮ // прихєуд'ат' наЮ рєодъЮниЮ кєолъс' // ідйш наЮ рєодъЮниЮ бе и рйш хєустъЮнєуЮ // нбЮшєос' брбли jбiц'а // ja неЮ знбЮjєу нбЮшєо jiх брбли // a наЮ шєу jiх брбли / jа неЮ знбЮjєу // бєо кєолъс' jак jа бєэла шчєо це рєодъла цих д'ітйi / дєо мйЮнеЮ прихєудили бабъ та i мбЮти прихєудила і ббба мєоЮjб прихєудила // бєо вєоЮнбЮ ў мйЮнеЮ бєулб за бббєу за д'нт'миЮ // прихєудили // б'ілйЮн'ка такб хєустъЮнаЮ // приЮнєуЮсили у вєэзликєу jбiц'а // a нбЮшєо т'і jбiц'а // наЮ шєу вєоЮнъЮ // ja jiх так неЮ рєозпътєувала / вєоЮнъЮ меЮ и н'нЮ неЮ рєозказбли дл'а чєугєо вєоЮнъЮ // збраз тєуже ідєэт' / але jак таЮм ідєэт' / хтєо jак іде // a хтєо стар'ншиi знбЮjе / тєоi iде // a мєоЮлєод'єуж ідй так ужй п'ішлъ таi п'ішлъ // cид'нли сп'івбли теi усй / єоцй такй рєобъли наЮ рєодъЮнаЮх //
/a христъЮниЮ так сбЮмєоЮ // пєохре и стъли / приЮнйЮли од хрестб // пйрших кєуЮм'нЮв jак'н шйЮнєоЮ пйрших хрешчйЮниЮк'ів хръст'ат' п'ідн'іЮмбЮjєут' наЮўрб // цеi кєуЮм уже з кєуЮмєуЮjєу шчєо вєоЮнъЮ пєо пйршєоЮмєуЮ / шєо в jiх пєо пйршєоЮмєуЮ хрешчйЮниЮкєу // стаЮнєуЮвл'ат' мєоЮгєoръч // п'іЮдн'іЮмбЮjєут' jiх дєогєоръ // шчєо даjйте / мєоЮгєоръч // мєоЮгєоръч знаЮчът' // стаЮнєуЮвл'ат' таЮм л'нтрєу гєор'нлки / там виЮнєуе / шчєо таЮм уже стбвит' в'іЮн наЮ цеi мєоЮгєоръч / а кєуЮмбЮ свєоjй і тєод'н ўже с'ідбjєут' та гєул'бjєут' вєоЮнъЮ // ўже кєуЮмъЮ угєошчбjєут' і це вєоЮнъЮ с'ідбjєут' і гєул'бjєyт' // двєуjе брбли кєолъс' кєуЮмнЮў / збра берєэт' чйтверєо // ос'єу ў нбЮд'і це с'єудн'іЮ вєоЮнъЮ хре и стъли тєо чйтверєо бєулєу кєуЮмнЮў / бєо двєуjе д'ітйi //
/на пєухєорєоЮн ўже так // прихєудит' п'йўча сп'івбjєут' / нєуЮ мєуЮл'ац':а / нєоЮ це миЮ кбжеЮм сп'івбjєут' // сп'івбjєут' пєохєорєуЮн':іЮ п'існ'нЮ // прєовєод? жбjеЮм ў остбЮн'є:уЮ пєут' і сп'івбjеЮмєоЮ п'нсн'єуЮ ц'єу jак виЮнєуЮс'ат' меЮрц'б з хбти / тєо ўже тєо у д'н миЮ сп'івбjеЮм п'нсн'єуЮ / остбЮн':аЮ пєут' остбЮн':аЮ пєут' остбЮн':аЮjа дєорєуга / остбЮн':аЮ пєут' остбЮн':аЮ пєут' од р'нднєогєо пєорєуга // ужй jак виЮнєуЮс'ат' меЮрц'б з хбти // а так шєу миЮ / н'іЮч'єу / це ўже ріЮдн'бЮ таЮм плбче / випрєовєод? жбти шкєодб / бєо ўмйЮрлєо тєо шкєодб // неЮ и сєэт' наЮ цвъЮндар / опєускбjєут' ў jбЮмєуЮ //
/свбд'ба // jак тєо кбжєут' / гєул'аjєут' // мєоЮлєодъi ідй дєо мєоЮлєодєуji // тєод'н тєоi р'ід іде с'єyдъ / од мєоЮлєодєуji р'ід ідй тєудъ // cтарєостъ / свбшки iдєут' забирбjєут' од мєоЮлєодєугєо р'ід і iдєут' дєо мєоЮлєодєуji // a пєотєуЮм уже ўвйче и р'і забирбjєут' мєоЮлєодєэ і ведєэт' дєо мєоЮлєодєугєо // це ўже такъi бєуў обрбд // це бєулєу ў сєубєутєу / а ў неЮ и д'нл'єу ўже прихєуд'ат' так сбЮмєоЮ од рєузпис'і бєо ж у неЮ и д'нл'єy iдєут' сєоб'н дєо рєузпис'і // ў сєубєутєу хєудит' клъкат' мєоЮлєодб / а ў неЮ и д'нл'єу кєолъс' свбд'ба наЮчиЮнбЮлас' / а збра наЮчиЮнбЮjец':а ў сєубєутєу / а тєо у д'н наЮчиЮнбЮлас'а ў неЮд'нл'єу / а ў пєоЮнеЮ и д'нлєок це ўже за пєоЮнеЮ и д'нлєок // а зара ўже неЮ и д'нл'а за пєоЮнеЮ и д'нлєок // ўже ў сєубєутєу гєул'бjєут' / а ў пjатнъЮц'єy хєуд'ат' клъкат' // нєуЮ ў пєоЮнеЮ и д'нлєок ужй jакшчєу остбЮн':єоЮгєо жйЮниЮт' чи од:аjй дєучкєу остбЮн'є:yЮ збЮм'іЮж / знбЮчит' пле и тєэт' так'н в'іЮнкъ з жъта / наЮкладбjєут' наЮ гєулєовєу / мбЮте и ри i ббт'кєов'і і це ўже вивєуз'ат' jiх із пєодв'нрjа // вивєуз'ат' / пєовйзли пєокєупбли jiх із цъЮмиЮ в'іЮнкбЮмиЮ / тєод'н приЮнєуЮс'ат' ц'і в'іЮнкъ кладєэт' наЮ пєодв'нрji таЮм наЮ чєуЮмєуЮ // кладєэт' наЮ рад'єyмшкєу ц'і в'іЮнкъ і вс'і пєоЮмєоЮлєут'ат' // пєоЮмєоЮлєотъли / а пєотєуЮм неЮсєэт' на гєорєуд і с'нjєyт' / рєозс'нjали це все шчєо наЮмєоЮлєотъли // садєуўл'ат' jiх наЮ гіл':бкєу і везєэт' вєолєочъти / завєолєочъли / дєоп'нрєу с'ідбjєут' за ст'іл і дбл'ше прєодєолжбjєут' пъти // оцй так'н кєолъс' обрбди бєулъ // jaк ужй iде мєоЮлєодб од рєузпис'і / от збраз ужй в наЮс пе и ре и jмбЮjєут' мбЮлєо / а кєолъс' пе и ре и jмбЮjєут'/ стаЮнєоЮўл'бjєут' хлєупц'і ст'іл'ц'б / наЮ ст'ілйц' кладєэт' хл'нб // мєоЮлєо у д'н п'ідхєуд'ат' уклєоЮн'бЮjєуц':а дєо ц'єугєо хл'нба/ а ўже збєукєу дрєужкъ сп'івбjєут' / рєозстєуп'нте и с'а вєорєогъ неЮ пере и хєуд'те дєорєогъ / хаi прєоiдй гєоспєуд' сад / благєослєовът' ус'нх наЮс // тєод'н ўже вєоЮнъЮ дєогєовєорбjєуц':а / старєостъ дєогєовєорбjєуц':а // мєоЮгєоръч хєучте хлєупц'і / знбчит' мєоЮгєоръч / забирбjєут' // ви iдйте з нбЮмиЮ пєо мєоЮгєоръч // вєоЮнъЮ од:аjєэт' jiЮм мєоЮгєоръч і вєоЮнъЮ сєо у б'н iдєут' і таЮм гєул'бjєут' // y наЮс хєовбjєут' мєоЮлєодєэ // oмбше и м приiшлъ ўже од рєузпис'і / ўвйче и рі таЮнц'єyм'jєут' таЮнц'єyм'jєут' ўже вйч'ір // пєоЮтєуЮм ўз'ав стбршиi укрбў ц'єу мєоЮлєо у дєэ і схєовбў // жеЮн'нЮх дєулжеЮ и н ітъ шєукбти // кбжєут' / jак це ти таЮнц'єyвбў / шчєо ў тйбе мєоЮлєо у дєэ ўкрбли // де ви jijiм схєовбли // ўже в'іЮн хєудит' jijiм шєукбjе // неЮ и мбЮjе // нєуЮ шєукбi / миЮ тєоб'н далъ /а ти тепйр шєукбi/ нєуЮ ўже jак знбiде / приве и дй / тєо в'іЮн jijiм наЮ рєукбх нєуЮсит' і таЮнц'єyje / це все кбжєут' усй // пєотєуЮм с'ідбjєут' за ст'іл / стбршиi бєоjбриЮн /абєо мйЮншиi бєоjбриЮн крадй тєэхвл'а // кбжєут' вихєуд'те ўже з:а стєолб // а н'еЮв'йста кбже jа неЮ п'ідєэ бєо jа бєуса // jaк бєуса // ўкраў хтєос' тєухвл'б // знбЮчит' дєулжеЮ и н стбршиi бєоjбриЮн въкєупити тєэхвл'а / шчєоб мєоЮлєодб ўзєэлас' // oцй так'н ше тєуже / jак кбжєут' / бєулъ // мєоЮлєодъi тйшч'і нєуЮги мъЮje // упшиЮм це ўже ў сєубєутєу ўвйче и р'і з'ат' тйшч'і мъЮje нєуЮги / і таЮм шєуткєэjєyт' / таЮм ўже обстєупбjєут' і таЮм мъЮjєyт' нєуЮги // з'ат' тйшчєу садєувит' наЮ стєэлєо/ стаЮнєувит' тбзика / і наЮливбjе тєудъ вєодъ і пєуЮміЮж вєудєу гєорнлки // рве бєурjбЮн // кбжєут' / крєопъви / неЮ бєэдєут' нєуЮги бєол'нти і шарєэje тйшч'і ўже ц'і нєуЮги / мъЮje з усйji съли // въкрєути // берй рєушнък витирбjе // пєотєуЮм узєувбjе тєэхл'і / кладй ўже ў тєэхвл'і грєуші і jiдйЮн тєэхвел' пєотєуЮм ў дрєэгиi / т'і тєэхл'і jijiм ўже пєозакидбje / а ў цих вєоЮнбЮ ўже таЮнц'єэje // ўвйче и р'і п'нсл'а вс'єугєо ўзєэли тйшчєу ўже тєод'н завєуд'ат' мєоЮлєодєэ ў шалбш / чи таЮм кєолъс' у хбт'і бєулъ свбд'би // захєудит' у хатєэ с'ідбjе за ст'іл / і тєут ужй чи дрєужкъ чи сватъ / хтєо таЮм ужй сп'івбjе п'існ'нЮ / оi ідъ ідъ мбЮти дєо дєочкъ збирбти з дєочкъ бъндєочки // мбЮти ўже iде неЮ и сй платєук шчєоб наЮпнєэЮти мєоЮлєодєэ // зн'іЮмбЮjе в'іЮнєуЮк цеi і наЮпинбЮjе ўже jijiм платкєум // і тєоп'нрєу сп'івбjєут' // jaк отєу ў пєонеЮ и д'нлєок / тєо сп'івбjєут' / св'атъi пєоЮнеЮд'нлкєу / ти спєуртиў наЮм д'нўкєу / ў кєомєур'і п'ід пєолъце и jєу / зрєобъў jijiм мєоЮлєодъце и jєу // це такєэ п'нсн'єуЮ сп'івбjєут' // теi мбЮти наЮпиЮнбЮjе jijiм хєэсткєо у jєу і так jijiм наЮпъЮн'єуЮjєyт' і це шчитбjец':а мєоЮЮлєодъц'а // cватъ / рєудич'і ўбирбjєуц':а збміЮст' цих мєоЮлєодъх/ з т'єэл'і хватєэ такєэ рєубл'ат' / в'іЮнкб рєубл'ат' і отєу наЮкладбjєут' // чєолєов'іммк убирбjе і ц':а за н'еЮв'eмстєу / а ж'нЮнка ўбирбjец':а за мєуЮжикб // це ос'єу у вбл'і jак це миЮ бєулъ наЮ свбд'б'і /тєо таЮм хлєупц'і пєоўбирблис'а // оксбЮнаЮ бєулб / це мєоЮjб плеЮ и мйЮн:иЮчка за мєуЮжикб / а тєоi убрбўс'а за н'eЮв'eмстєу // наЮмєоЮстъли грєэд'і / наЮклбЮли jєоЮ у мєэЮ / такъi шєэтливиi хлєупец' бєуў // ўбрбли і пєовйзли ц'єу мбЮт'ір бєо це ж остбЮн'є:оЮгєо вєоЮнбЮ ўже жиЮнъЮла // пєовйзли аж тєудъ / наЮ сйлишче ў ставєук кєупбти // ббт'ка i мбЮти // кажєэ / вєолєуд'а / ўбирбiс' / бєо пєовезєэт' кєупбти // та ви шєо // пєоббчиш / шєо пєовезєэт' // п'ішлъ дєо в'нт'і ц'єугєо / jак тиб'н сказбти / cєуЮндрикєовєогєо / ўз'бли прицйпа од маЮшъЮниЮ // в'іЮн даў / в'іЮн jiЮм рєозр'ішъў / кбже бе и р'нт' прицйпа / ваЮм бєэде лйгше наЮ прицйпєов'і вйзти // в'іЮн ле и гйЮн'киi // а ви ж гєуртєум // залигбjете / с'єудъ / кбже ўстрєуЮмиЮте такєугєо дрєучкб / приўjаж'нт' jєогєу прєувєолєокєоjєу / шчєоб ваЮм дєоўгйЮн'кєо бєулєу / вас же бєэдєут' пєогаЮн'бЮти // в'іЮн jiЮм рєозкбзєуje циЮм хлєупц'аЮм // вєоЮнъЮ jєогєу ўз'бли / прикрєутъли / с'єудъ вз'алъ ўче и пъли два мєоЮтєузкъ / тєоi за дъшл'а т'бЮне / а т'і два збєукєу / тєоi ле и гйЮн'кєо і дєo нєоЮвєострєоjйЮн'іЮjа і аж дєо сйлишча наЮ стаў // пєовезлъ / jак пєоскидбли з грйбл'і ў стаў / а тйплєо ж / пєокєупблис'а приjiмхали наЮзбд // кбже вс'єо ўже пєокєупблис'а / так шчєо стаў тєоп'нрєу мєоЮгєоръч // стбўл'ат' мєоЮгєоръч і с'ідбjєут' дбл'ше цеi // тєо це jа ж кажєэ / так'і це шчєо так рєубиш і наЮ свбд'б'і так'н хвєукєуси одпбл'єyjєyт' // хтєо л'єэбит' / да // а je тєут от це гбл'і / маЮрєэс'і бєоЮндарчєэк ббт'кєо бєуў / пєокєуiниЮi ўже / а бєуў живъi // а гбл'а ц'а ўже остбЮн:'аЮ / jijiм вєоЮнбЮ од:авбла збЮмєуЮж // кажєэ дєо маЮрєэс'і / маЮрєэс'єу / бєэдєут' ж ўзбўтра вас кєупбти / тебй i jiвбЮнаЮ // oi кбт'єy / а jа там гєотєувила // кбт'єy неЮ ч'іпбiте jєогєу // кажєэ ниЮ пе и ре и живбi // бєэде все ў нєуЮрм'іЮ / jiвбЮн неЮ такъi ўже дєурнъЮi чєолєов'нк // ти кажєэ ўбирбiс'а // вєоЮнбЮ п'ішлб таЮм ужй ў старй ўбирбjе і ц':а // а jа кажєэ / jiвбЮн / це такъi объчаi це кажєэ трйба // це шчитбi шчєо ти ўже остбнм'є:уЮ дєучкєу од:аjйш // тра вас ужй въвезти з пєодв'нрjа // а мєоЮлєод'н хаi ужй тєут хаз'аiнєэЮjєyт' // a вас старнх ужй тре въвезти / а вєоЮнъЮ шчєоб вас дєогл'адбли // тєо тра / кажєэ / шчєоб ти ўбрбўс'а ў старй / ў старєэ одйжєу бєо пєовезєэт' вас кєупбти // харашєу // п'ішєуў ўд'нвс'а ў старєэ одйжєу // пєокб маЮрєэс'а вд'нлас' // jiвбЮн ужй гєотєувиi / п'ідпе и рйзаниi / о / перйвеслєоЮм п'ідпе и ре и збўс'а і ўд'іўс'а // наЮ чєуЮмєуЮЮ бєэдете вйзти / хлєупц'і привйзли съл'нєоЮ дєуўгєу гил':бкєу такєэ з jбвєора / такб рбснаЮ / jiвбЮн с'ідбjе з:бд'і / а маЮрєэс'а сперйд'і / маЮрєэс'а це ўже пєогаЮн'бЮjе / ск'нл'ки таЮм дєо стбвєу вйзли / таЮм же близйЮн'кєо / везєэт' / привйзли jiх наЮ грйбл'єy / з грйбл'і jiх ў ставєук скрбjєу къЮнєуЮли / таЮм же неЮ гл'нбєокєо / jiвбЮн ше пєоплъваў пєо стбвєу / въл'ізли / ве и з'нт' те и пйр наЮзбд / с'єэди ж вйзли // вез'нт' / бєо неЮ пєолєэчите н'іЮч'єу / садєуўл'ат' наЮзбд наЮ ц'єу гил':бкєу // вєонъЮ мєуЮкрі і везєэт' наЮгєурєу / привйзли / вєоЮнъ п'ішлъ переўд'нлис'а / дєоп'нрєу // меЮн'нЮ маЮрєэс'а кбже jак ти jєогєу ўб'ідъла // ja дєэмаЮла шєо ўс'єо / кажєэ в'іЮн спєокєуiниЮi чєолєов'нк / шєо ти кажєэ так це и гєу / так бєулєу харашєу пєогєул'бли //
Інформатор: Гаврилюк Надія Півонівна, 1954 р. н., освіта 8 класів.
/ў сбмиЮi перйд з те и л'бтка маЮлйЮн'кєогєо дєогл'адбjєут' кєорєувєу // випєуjєуjєут' / вєоЮнєуЮ рєостй два гєуди / три // хєудит' те и лъчкєоjєу / п'ісл'а jіjн парєэjєут' / і тєо у д'н ўже кєорєува // нєуЮ / кєормбЮ / jак'н таЮм jнсти jім давбти // нєуЮ с'іммЮнєоЮ /i бєур'бк / і тєоўч // ўсе такй пєовъЮнє:оЮ бєэти / шєоб кєорєува jєогєу jнла // jак ужй кєорєува тйлиц':а // jе такй шєо саЮмбЮ тйлиц':а / jе такй шєо трєушки тре пєоЮмаЮгбт' // оте и лълас'а // ў сбЮмиЮi пе и рйд трйба / шєоб вєоЮнбЮ облизбла те и л'бткєо / а тєод'н ўже таЮм обсєухнеЮ вєоЮнєуЮ два три часб прєоiдй /та i тєоп'нрєу пєускбти jєогєу дєо кєорєуви // і таЮм пєускбjєут' jєогєу чйрез п'jат / чйрез ш'іст' часєуў / пєускбjєут' це те и л'бткєо дєо кєорєуви / шєоб вєоЮнєуЮ с:блєо // пєотєуЮм уже п'івгєуда / два три м'нЮс'ац'і тре давбти jєоЮмєэЮ мєоЮлєокєу / шєоб вєоЮнєуЮ с:блєо / тєо тєод'н крбшче і телъчка / гет' і бичєук чи телъчка / вєонєу ж крбшчеЮ и н'ке те и л'бткєо тєод'н // тєо такъi дєугл'ад за кєорєувєоjєу //
/а за свъЮн'ми тєуже такй // ос'єу ббчиш / дивъ / jак'н б'нгаjєут' маЮлйн'к'і // ск'нл'ки таЮм вєоЮнъЮ // кєулєо свиЮнєоЮмбЮтки вєоЮниммЮ пєовъЮн':іЮ бєэти два м'нЮс'ац'і / тєод'н отлєучбjеш // і вєоЮнъЮ ўже тєод'н / даjйш jіЮм таЮм / нєуЮ вєоЮнъЮ ўсе ж jід'бт' / пєорєос'бткєо ўсе ж jіст' // та сбЮмаЮ тєоўч / бєур'бк даjйш // л'нтєом жеж і крєопъвєу / i бєур'аЮнъЮ ц'і ўс'бк'і / i л'єуцйрка // сбЮмєоЮ лєэч:е л'єуцйркєу пєорєос'бтаЮм давбти / вєоЮнбЮ сбЮмаЮ вигєодн'нЮша / ў ніЮi сбЮмєоЮ б'нл'ше б'ілкб // це сбЮмеЮ лєэч:е давбти // а маЮлйЮн'ким тєо крєопъвєу // рєубит' привъўки jіЮм пєорєос'бткаЮм // ос'єу jак ос'єу опєорєосълас' свиЮн'бЮ / тєо на трйт'іi деЮн' рєобл'бт' привъвкєу / шче чйрез дес'ат' деЮн' опjат' рєобл'бт' привъвкєу маЮлйЮн'ким / шєоб вєоЮнъЮ бєулъ так'н / цєупк'нш'і / шєоб крбшч'і бєулъ //
/дєугл'ад за кєоЮнйЮм такъi сбЮмиЮi jак і за кєорєувєоjєу // кєорєува нєуЮсит' дйв'jат' м'нЮс'ац'іў / а кєоЮн'бЮка
Особливості говіркового мовлення Житомирської області отчет по практике. Иностранные языки и языкознание.
Реферат: Д.И. Менделеев
Сочинение Троекуров И Дубровский Вступление
Реферат по теме Образ волшебника в сказочной повести Л. Лагина "Старик Хоттабыч"
Курсовая работа по теме Речевой этикет
Реферат: План горных работ для улучшения проветривания выработок II блока шахты Северная
Дипломная работа по теме Анализ технико-тактических действий линейных игроков в нападении (на примере мужских команд)
Курсовая работа по теме Проектирование нелинейной (равночастотной) характеристики подвески
Дипломная работа: Управление затратами предприятия (на примере ОАО "РЖД" локомотивного депо станции Вихоревка)
Бурдье Общественного Мнения Не Существует Эссе
Контрольная работа: Предпринимательский риск. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная Работа На Тему Міжнародна Міграція Капіталу
Курсовая работа по теме Ядовитые растения Северо-Западного Кавказа: фармакологически-токсилогические свойства
Курсовая работа по теме Прекращение уголовных дел
Контрольная работа по теме Основные элементы теплового и циркуляционного оборудования сушилок
Теоретическое обоснование дипломатических иммунитетов и привилегий
Монография На Тему Создание Фотографии И Развитие Фотоаппаратуры
Курсовая работа по теме Анализ и совершенствование административно-территориального устройства России на примере Брянской области
Реферат: Развитие промышленности БССР в годы первой пятилетки (1929-1932 гг.)
Курсовая Работа На Тему Технология Приготовления Йогурта
Козоводство. Часть II
Техника создания новостного повода - Журналистика, издательское дело и СМИ курсовая работа
Географический анализ конкурентных позиций порта Нарьян-Мар - География и экономическая география курсовая работа
Эвакуация и рассредоточение персонала объектов экономики и населения - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат