Особливості торгівельно-економічних відносин Китаю та Казахстану на сучасному етапі (90-і рр. ХХ – початок ХХІ ст.) - Международные отношения и мировая экономика дипломная работа

Главная

Международные отношения и мировая экономика
Особливості торгівельно-економічних відносин Китаю та Казахстану на сучасному етапі (90-і рр. ХХ – початок ХХІ ст.)

Нормативно-правова база китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносин. Економічний аспект співпраці як найбільш важливий у взаєминах країн. Особливості взаємовідносин Китаю та Казахстану. Організаційні форми становлення взаємин двох країн.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» з міжнародних відносин на тему:
« О собливості торгівельно-економічних відносин Китаю та Казахстану на сучасному етапі (90-і рр. хх - початок ххі ст.) »
Виконала студентка ОКР Бакалавр напряму
Підготовки 6.030201 Міжнародні відносини
старший викладач кафедри міжнародних відносин
старший викладач кафедри політології, філософії, соціології
Розділ 1. Нормативно-правова база китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносин
Розділ 2. Особливості взаємовідносин Китаю та Казахстану
Після розпаду СРСР перед знов освіченими державами встало питання про вибір стратегії подальшого розвитку, про вироблення пріоритетів у взаємовідношеннях з іншими державами. По об'єктивним причинам, наприклад, географічна близькість, Казахстан і Китай відвіку здійснюють контакти, спочатку на рівні племен, і народностей, потім на рівні держав. Після приєднання до Росії Казахстан і інші середньоазіатські держави були позбавлені самостійних контактів з південними сусідами.
Необхідно відзначити, що на сучасному етапі перші контакти між КНР і Казахстаном почалися ще до здобуття РК незалежності, оскільки вже в грудні 1991 року китайська урядова делегація прибула в Казахстан. Потім контакти на рівні глав держав стали здійснюватися регулярно.
Після проголошення незалежності всі бар'єри між країнами були зняті, і стосунки почали нестримно розвиватися.
Розгляд зовнішньоторговельного обороту Китаю та Казахстану є актуальним питанням на даний час.
Актуальність теми. Актуальність нашої роботи пов'язана з тим, що на сьогоднішній день стосунки Республіки Казахстан з Китайською Народною Республікою по пріоритетності поступаються лише її стосунками з Росією і іншими країнами СНД. В зв'язку з цим тематика дослідження є украй актуальною.
Останнім часом спостерігається зростання інтересу до взаємин Казахстану і Китаю. Деякі вчені, економісти і політики бачать в цьому зближенні, перш за все, загрозу інтересам Росії, тенденцію до ослаблення її впливу в регіоні.
Крім того, можна говорити про конкуренцію між Росією і Казахстаном в області забезпечення енергоресурсами північно-західних і інших районів Китаю. Набувають велику актуальність проблеми релігійної нестабільності в регіоні. Перед Китаєм і Казахстаном постають завдання спільного розвитку інфраструктури, спільного водокористування та інші.
Актуальність також можна простежити в тій тенденції, що зараз з'являється дуже багато літератури по даній темі і безліч статей друкуються в різних виданнях.
Об'єктом дослідження є комплексний аналіз співробітництва Казахстану та Китаю в сучасних умовах казахстансько - китайських торгово-економічні відносини.
Предмет дослідження - особливості розвитку торгівельно-економічних відносин РК і КНР, нормативно-правова база торгівельно-економічних відносин.
Історіографічну базу досліджень можна розділити на наступні групи:
1. Перша група містить роботи загальних торгово-економічних відносин, серед яких можна назвати: «Китай открыл экономическую зону для торговли с Казахстаном» [26]; «Coтpyдничecтвo Кaзaxcтaнa и Китaйcкoй Нapoднoй Pecпyблики» [56]; К.Л. Cыpoeжкин «Казахстан - Китай: от приграничной торговли к стратегическому партнерству» [60]; К.К.Токаев «Под стягом независимости» [62];В. Хлюпин «Геополитический треугольник: Казахстан -Китай-Россия» [65] та інші.
Серед досліджень загальних торгово-економічних відносин найцікавішими є роботи К.Л. Cыpoeжкин «Казахстан - Китай: от приграничной торговли к стратегическому партнерству» [60]. Незважаючи на значне число робіт, присвячених проблематиці казахстансько-китайських відносин, більша їх частина носить фрагментарний характер. У кращому випадку в них розглядається яке -небудь одне питання, причому, найчастіше - у статиці.
В гіршому - робота носить ангажований характер, і швидше затінює проблему, ніж розкриває її. В даному виданні, що виходить у трьох книгах, автором зроблена спроба показати специфіку казахстансько-китайських відносин, в їх політичному, економічному, соціальному та геополітичному різноманітті. Одна з задач дослідження - заповнити прогалину, пов'язаний з визначенням закритістю офіційної інформації про характер двох - і многостороніх відносин з Китаєм.
2. До другої групи віднесемо роботи окремо торгово-економічних відносин Казахстану та Китаю: К.Ш. Aбдyллaeвa, Б.Я. Двocкин, Ш. М. Нaдыpoв «Ocнoвныe нaпpaвлeния экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Cиньцзянa» [2]; «Законодательсто Китая о зарубежных инвестициях» [12]; Г. Калиев «Промышленный комплекс Казахстана» [18]; М. К. Колыбаев «Современные аспекты развития малого казахстанського бизнеса» [29]; Д. Косырев «Политика Китая в начале XXI в.» [30]; И.Н. Наумов «Стратегия экономического развития КНР в 1996 - 2020 гг. и проблемы ее реализации» [40]; «Пoлитикa КНP нa coвpeмeннoм этaпe: peaлии и пepcпeктивы» [43]; М.А. Пoтaпoв «Внeшнeэкoнoмичecкaя пoлитикa Китaя: пpoблeмы и пpoтивopeчия» [45]; А. С. Селищев, Н. А. Селищев «Китайская экономика в XXI веке» [51] та інші.
Проблемам співробітництва між Казахстаном і Китаєм останніх років існування СРСР присвячений ряд робіт, опублікованих як у казахстанських республіканських, так і в загальносоюзних виданнях. Об'єктом дослідження в даний період є проблеми двостороннього співробітництва, зокрема, блок економічних проблем. В цьому плані необхідно відзначити роботу колективу казахстанських авторів К. Ш. Абдуллаєвої, Б. Я. Двоскина, Ш. М. Надырова «Ocнoвныe нaпpaвлeния экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Cиньцзянa» [2], в якій розглядаються напрямки економічного співробітництва Казахстану і СУ АР КНР. Однією з перших публікацій, що стосується інтеграції в регіоні стала публікація цих авторів. Характерно, що в даній роботі розглядаються фактори, що визначають можливості та напрямки інтеграції, зокрема, серед такого роду факторів виділяється фактор наявності «подібних завдань економічного розвитку». Проблематика даного кола досліджень відображала насамперед існуючі потреби розвитку економіки Казахстану, одним з напрямків якого стало розширення торговельно-економічного співробітництва з КНР. Роботи містять досить великий фактичний матеріал, що стосується двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва, у них також виділяються деякі напрямки подальшого співробітництва.
Цікавою є работа И.Н. Наумов «Стратегия экономического развития КНР в 1996 - 2020 гг. и проблемы ее реализации» [40]. Пропонована читачам монографія кадрового дипломата і фахівця з економіки КНР і міжнародним економічним відносинам М.А.Потапова являє собою аналіз зовнішньоекономічної політики Китаю на сучасному етапі проведення політики реформ і відкритості" з кінця 1970-х до середини 1990-х років. В цій роботі автором осліджуються концептуальні питання зовнішньоекономічної стратегії Китаю, розкриваються конкретні форми її здійснення в області зовнішньої торгівлі, залучення іноземного капіталу, розширення територіальної відкритості", розглядаються географічні пріоритети, регіональний та світовий аспекти зовнішньоекономічної політики КНР. Особливу увагу автор приділяє значенню китайського досвіду в цій області для Росії.
Робота спирається на широке коло джерел і фактичного матеріалу, що вперше вводиться в науковий обіг.
У праці А. С. Селищев, Н. А. Селищев «Китайская экономика в XXI веке» [51] - відомого російського автора - економіста в захоплюючій формі і з великим знання предмета розповідається про проблеми сучасної китайської економіки. В першу чергу розглядається можливість вступу Китаю до СОТ і проблеми, які при цьому можуть виникнути. У даному виданні автор аналізує державні інструменти регулювання фінансової і грошової політики, обговорюється ефективність політики макрорегулювання та контролю, що проводиться урядом Китаю з 1998 року.
Багатий фактичний матеріал, підготовлений автором особисто робить книгу цінним посібником для всіх, хто цікавиться проблемами розвитку економіки країн Азії.
3. До третьої групи віднесемо роботи з казахстансько - китайських торгово-економічних відносин: А.А. Акатаева «Проблемы и перспективы торгово-экономического сотрудничества РК и КНР» [3]; «Казахстан - Китай: новый импульс стратегическому партнерству» [14]; «Казахстан и Китай заинтересованы в дальнейшем укреплении и расширении торгово-экономического сотрудничества - советник Посольства РК в КНР Н. Аккошкаров» [15]; «Китай - Казахстан: космические перспективы» [23]; К.А. Кoкapeв «Китaйcкo-кaзaxcтaнcкиe oтнoшeния» [28]; Б. Мyxaмeджaнoв «Нынeшнee cocтoяниe и пepcпeктивы тopгoвo-экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Китaя» [38]; «Перспективные отношения между Китаем и Казахстаном» [41]; «Приоритетные направления экономического сотрудничества Казахстана с Китаем. Экономическое сотрудничество Казахстана и Китая. Сборник статей и документов» [45]; «Справка: Китайско-казахстанские торгово-экономические отношения» [55]; «Экoнoмичecкoe взaимoдeйcтвиe Pecпyблики Кaзaxcтaн и Китaя» [69] та інші.
Важливе місце в поступальному розвитку всього комплексу відносин Казахстан - Китай займає торгово-економічна сфера, значний прогрес у якій в останні роки багато в чому пов'язаний з такими факторами, як взаємодоповнюваність економік, географічна близькість, динамічний економічний розвиток і просування широкомасштабних реформ в обох країнах. Казахстансько-китайські торгово-економічні відносини розвиваються на основі важливих і численних міждержавних і міжурядових договорів та угод, що визначають основні принципи і напрямки взаємовигідного співробітництва Республіки Казахстан і Китайської Народної Республіки. Саме ці аспекти автор А.А. Акатаева «Проблемы и перспективы торгово-экономического сотрудничества РК и КНР» [3] розкриває в даній роботі.
У праці Б. Мyxaмeджaнoв «Нынeшнee cocтoяниe и пepcпeктивы тopгoвo-экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Китaя» [38], розкривається головні плюси та мінуси торгово-економічного співробітництва Китаю та Казахстану на сучасному етапі.
Хронологічні рамки дослідження визначені відповідно до поставленої мети бакалаврської роботи. З набуттям незалежності Казахстан став на шлях взаємовигідних відносин з зарубіжними країнами на принципово новій основі, що дозволило дослідити їх динаміку з сучасних позицій. Тому період з 1991 року є переломним в історії Казахстану і початком розвитку нових відносин в умовах деідеологізації під внутрішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності, що хронологічно охоплює період з 1991 по 2012 рр..
Методологічна база. У роботі було використано історичний метод, завдяки якому можна розглянути Казахстан та Китай.
Був використаний метод аналізу, через який була зроблена спроба дати об'єктивну оцінку основним проблемам казахстансько-китайських торгівельно-економічним відносин зазначеного періоду.
Теоретичною основою бакалаврської роботи послужили праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, в яких на новій концептуальній основі аналізується сутність структур і механізмів трансформації політичних, економічних і гуманітарних взаємин.
Мета роботи . В якості основної ставиться за мету на основі нових концептуальних підходів проаналізувати розвиток торгівельно-економічних відносин між Республікою Казахстан і Китайскькою Народною Республікою в сучасний період.
Відповідно до поставленої мети постають такі завдання :
1. провести порівняльний аналіз сучасного стану економік двох країн та з'ясувати особливості казахстансько-китайських відносин;
2. розглянути економічний аспект співпраці як найбільш важливий у взаєминах країн;
3. дослідити правову базу та організаційні форми становлення взаємин двох країн.
Джерелознавча база , необхідна для вирішення поставлених у роботі завдань.
Вона представлена опублікованими документами політичного та статистичного характеру. Досліджується з таких джерел як : Д. Г. Бессарабов «Двосторонні економічні зв'язки Китаю з країнами СНД і проблема забезпечення інтересів Росії» [6]; С. В. Жуков, О. Б. Резнікова «Центральна Азія і Китай: економічна взаємодія в умовах глобалізації» [11]; Д. Сироїжкін «Казахстан - Китай: торгово-економічні відносини» [59] та інші.
Слід окремо виділити роботи провідного наукового співробітника відділу проблем Азії та АТР Російського інституту стратегічних досліджень Г.Д. Бессарабова «Двосторонні економічні зв'язки Китаю з країнами СНД і проблема забезпечення інтересів Росії» [6]. У роботах аналізуються китайсько-казахстанські відносини з точки зору найбільш актуальних проблем двосторонніх відносин. Розглядаються окремі аспекти російської зовнішньої політики в регіоні Центральної Азії. При визначеному рівні узагальнення, роботи, тим не менш, не можуть розглядатися як комплексне дослідження.
Виявлене коло джерел дозволив забезпечити документальну основу роботи. Зокрема, архівні дані були використані при аналізі особливостей становлення зовнішньої політики незалежного Казахстану, формування казахстансько-китайських дипломатичних відносин, взаємовідносин Казахстану та Китаю у торгово-економічній сфері співробітництва.
Дані періодичного друку, статистики дозволили вибудувати фактичну сторону історичних подій, пов'язаних з взаємовідносинами двох країн, показати їх особливості та нюанси.
Зазначені цілі і завдання роботи, формують її структуру.
Структура бакалаврської роботи. Бакалаврська робота складається з таких розділів : зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаних джерел.
У першому розділі « Нормативно-правова база китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносин» - розглядаються основні договора та проекти,які були заключені між Китаєм та Казахстаном у період з 1992 по 2012 роки.
У другому розділі « Особливості взаємовідносин Китаю та Казахстану» - розглянемо, як Казахстан і Китай продовжили розвиток своїх стосунків у сфері торговлі та економіки.
Список використаних джерел налічує 72 найменувань.
Розділ 1 . Нормативно-правова база китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносин
У Центральній Азії зростає вплив Китаю. З початку 1990-х років Китай збільшує торговий оборот та інвестиції в Центральну Азію, дане збільшення відбулося в рази. Казахстан - один з основних торговельно-економічних партнерів Китаю в Центральній Азії. Причинами є те,що Казахстан - найбільша країна регіону (об'ємний ринок збуту китайських товарів), в Казахстані великі запаси вуглеводнів, є досить розвинене транспортне сполучення між країнами, в Казахстані досить ліберальний зовнішньоторговельний режим.
Співпраця між країнами була ініційованою на початку 1990-х років ( встановленням дипломатичних відносин на початку 1992 р.). Відносини у цей період носили епізодичний характер. Китай розглядав дане співробітництво як додатковий захід для стимулювання прикордонного з Казахстаном Сіньцзян-Уйгурського автономного району (СУАР).
Основа відносин - торгівля споживчими товарами (Китай), які йшли на власне споживання Казахстану і на реекспорт в інші країни Ценральної Азії та Росію.Між Казахстаном і Китаєм на регулярній основі підтримуються політичні контакти, включаючи зустрічі на вищому і найвищому рівнях. Голова КНР Цзян Цземінь двічі (в 1996 і 1998 рр.) відвідав РК, a Президент Казахстану М.О. Назарбаєв здійснив чотири офіційних візиту в Китай.
В цілому, до кінця 2000 року між РК і КНР підписано близько 80 різних міжурядових і міжвідомчих угод, серед яких основними документами є Декларація про основи дружніх взаємин між РК і КНР від 1995 року, в якій сторони домовилися проводити діалоги з проблем зміцнення безпеки і співробітництва з країнами АТР, Спільна декларація від 5 липня 1996 року і Угоду прo казахстансько-китайський державний кордон [28, З5З].
Торгово-економічні відносини між Республікою Казахстан та Китаєм розвиваються на основі міжурядової угоди з 22 грудня 1991 року, де визначено основні принципи співпраці.
Як відомо, економічні відносини займають важливе місце в зовнішніх зв'язках держав. Розвиненість договірно-правової бази в цій області є важливою умовою поглиблення співпраці двох держав. Тому представляється необхідним аналіз, в першу чергу, договірно-правової бази і механізмів, які регулюють відносини у цій області.
Починаючи з 1991 року на міждержавному, міжурядовому і міжвідомчому рівні був підписаний ряд важливих документів, що визначають правові рамки і напрями розвитку торгово-економічних зв'язків. Таким чином, в основному сформувалася договірно-правова база казахстансько-китайського торгово-економічного співробітництва.
У січні 1992 року були відкриті торгові представництва на території двох країн. китай казахстан торгівельний економічний
26 лютого 1992 рока в Пекіні була підписана «Угода між Урядом Республіки Казахстан і Урядом Китайської Народної Республіки про створення Міжурядової казахсько-китайської комісії з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва». Суть данної угоди полягає у тому, що Уряд Республіки Казахстан і Уряд Китайської Народної Республіки в цілях подальшого розвитку торгівельно-економічного та науково-технічного співробітництва між обома країнами, заснованого на принципах добросусідства і дружби, равноправія і взаємної вигоди, домовилися про нижченаведене:
1. контроль і перевірка ходу виконання угоди про торгівельно-економічне і науково-технічне співробітництво між обома країнами і відповідних домовленостей;
2. висунення пропозицій, спрямованих на сприяння стабільному розвитку двосторонніх торгівельно-економічних та науково-технічних стосунків;
3. вирішення питань, що можуть виникнути в торгівельно-економічній і науково-технічної діяльності та розгляд заходів, спрямованих на подальше розширення співробітництва [60,264].
Комісія складається з Голів, членів та секретарів, назначенных відповідно до кожної з договірних cторін. У разі необхідності сторони можуть залучати відповідних осіб до участі в роботі чергових засідань Комісії. Чергові засідання Комісії проводяться почергово в Республіці Казахстан та Китайській Народній Республіці. Про скликання засідання та його порядок денний сторони домовляються завчасно.
Також підписано «Торгово-економічну угоду» між урядами двох держав на 5 років. У серпні підписано «Угоду o стимулювання і взаємний захист інвестицій». Інші угоди і договори (їх більше 50), такі як Угоду o науково-технічну співпрацю, спільна Декларація o подальшому розвитку і поглиблення взаємин, Конвенція про уникнення подвійного оподаткування і т.д., розширили і конкретизували окремі напрямки економічного співробітництва [59, 65].
10 серпня 1992 року в Пекіні була підписана «Угода про заохочення і взаємний захист інвестицій»:
1. Кожна з Договірних Сторін повина була заохочувати інвесторів іншої Договірної Сторони здійснювати інвестиції та допускатиме такі інвестиції на свою теріторію у відповідності зі своїм законодавством.
2. Кожна з Договірних Сторін у відповідності зі своїм законодавством повинна була сприяти в отриманні інвесторамі іншої Договірної Сторони віз і дозволів на роботу у зв'язку з інвестиціями, здійсненими на її території та інші [60,274].
В області регулювання в'їзду і виїзду на територію держав громадян також підписано низку домовленостей, серед яких можна відзначити Угоду прo шоп-туризм і Угоду o взаємні відвідування Китаю і Казахстану (1991 - 1992 рр.).
Казахстансько-китайські міжбанківські зв'язки будуються на основі двох міжвідомчих угод, у квітні 199З року було відкрито Філію Банку Китаю в Алмати.
Пріоритетні напрями співпраці були визначені в Спільній декларації прo подальший розвиток і поглиблення дружніх відносин між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою, підписаною в Пекіні в 1995 році. У ній говориться, що сторони будуть здійснювати перехід до форм господарських зв'язків, відповідає міжнародним стандартам, приділяючи пріоритетну увагу співпраці в галузях енергетики, металургії, нафтохімічної промисловості, виробництва мінеральних ресурсів, транспорту, текстильної промисловості [54, 12].
Двосторонні документи у цій області включають в себе «Угоду про припинення ядерних випробувань на полігоні Лобнор і надання гарантії ядерної безпеки Казахстану», 1994 року. Крім того, можна відзначити ряд угод між Міністерствами оборони КНР і РК і нещодавно укладено «Угоду o залучення що межують c СУАР КНР країн до проектів економічного розвитку західних територій Китаю», 2000 року між Казахстаном і Китаєм (в рамках "Шанхайського форуму"). Реалізація цих документів успішно здійснюється, зокрема, в рамках "Шанхайського форуму".
В цілях прискорення розвитку торгівельно-економічного співробітництва у грудні 1995 року запущено механізм регулярних зустрічей глав урядів двох країн, які згідно з міжурядовою угодою проводяться не рідше одного разу на рік почергово в Астані і в Пекіні.
На рівні віце-прем'єрів діє Комісія з підготовки регулярних зустрічей прем'єрів, у складі якої є кілька підкомісій (за торгово-економічного співробітництва, з науково-технічного співробітництва, по співпраці в області енергетики, співпраці в області транспорту) і робочі групи з конкретних тем співпраці.
Міждержавний механізм відіграє важливу роль у справі розвитку торгово-економічного співробітництва. Проте в його рамках ведеться в основному обговорення великих, найбільш важливих проектів двосторонніх зв'язків. Разом з тим, на сьогоднішній день реальність така, що торгівельно-економічні відносини з КНР розвиваються багато в чому за рахунок міжрегіональної, прикордонної, "шатл" та інших форм децентралізованої торгівлі [59, 67].
В області інтеграційних процесів Казахстану і Китаю в економічній сфері поки немає значущих документів, однак здійснюються регулярні контакти та обмін досвідом по створенню "відкритих економічних зон" в СУАР КНР.
Основним документом у сфері спільного забезпечення безпеки є "Декларація o принципах вирішення прикордонних проблем" 1996 року (прийнято в ході першої зустрічі "Шанхайської п'ятірки"), на основі якої було врегульовано питання o казахстансько-китайської кордоні. Крім того, необхідно відзначити, що доповнили "Угоду o заходи довіри у військовій області та скорочення збройних сил в районі спільного кордону" Шанхайське і Московське угоди [63, 86].
5 липня 1996 року в Алмати підписана Угода між Урядом Республіки Казахстан і Урядом Китайської Народної Республіки «Угода по співробітництву в забезпеченні якості та взаєному огляді імпортно-експортних товарів». Підписали країну дану угоду з метою охорони здоров'я людей, захисту навколишнього середовища та захисту прав споживачів, спрощення порядку перевірки, забезпечення гарантій якості імпортно-експортних товарів двох країн і якості обслуговування, сприяння торгово-економічного співробітництва між двома країнами. Обидві країни повинні керуватися законодавством обох держав, не повинні наносити шкоду суспільним інтересам двох країн.
У двосторонньому торговому контракті, що укладається на поставку товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, однією з умов є наявність сертифіката відповідності, що визнається Компетентними Органами двох країн, та сертифіката походження товара.Документы, зазначені в цій статті, подаються на казахському, китайською та російською мовами. За автентичність перекладу оригіналу відповідальність несе країна - експортер [60,277].
Розвиток відносин Китаю і Казахстану має важливе стратегічне значення.
У розвитку казахстансько-китайських економічних відносинах після 2000 року спостерігається декілька чітких тенденцій:
1) початок спільного просування великих економічних проектів;
2) підвищена увага КНР до розвитку енергетичного співробітництва з Казахстаном;
3) значне зростання обсягів зовнішньоторговельних операцій, і поліпшення зовнішньоторговельного балансу Казахстану [21].
Проблемами торгівельних відносин Китаю та Казахстану займалися такі дослідники, як Б. Мухамеджанов, К. Султанів, Г. Д. Бeccapaбoв, К. Сироїжкін, В. Міхеєв, Н. Дрозд, К. Ш. Хафізова та багато інших.
Новий етап у сфері двосторонніх торгово-економічних зв'язків між Казахстаном і Китаєм, що характеризується поступовим переходом до форм, які відповідають міжнародним стандартам світового ринку, починається з 1997 року. У цей час Уряд Казахстану все більше уваги приділяє розширенню кооперації та участі держсектора у зовнішній торгівлі і, особливо, в таких сферах, як енергетика, нафтохімічна промисловість, текстильна промисловість, виробництво технічного обладнання, металургія, a також у транспортній інфраструктурі. Відповідно, ці сфери економіки і стали головними напрямками партнерства між Казахстаном і Китаєм.
У 1997 році Китайська національна нафтогазова компанія (КННК) придбала контрольний пакет акцій АТ "Актюбинскнефть", ця угода була названа "контрактом століття" [70, 117].
У лютому 1997 року набула чинності Угода o перевірці якості імпортних товарів [70, 118].
9 липня 1999 року була підписана Рамкова угода між Урядом Республіки Казахстан і Урядом Китайської Народної Республіки «Про надання Китайською Народною Республікою пільгового кредиту Республіці Казахстан». Основні умови цього Кредиту є наступними:
1. Термін дії Кредиту (включаючи термін використання, пільговий період, термін погашення) становить не більше 10 років.
2. Річний відсоток Кредиту становить 3%.
3. Відповідальною за погашення кредиту є кінцевий користувач кредиту. З боку Уряду Республіки Казахстан не вимагається надання державних гарантій щодо погашення кредиту [60,279].
В цілому, можна констатувати, що в області створення договірно-правової бази співпраці двох країн вже багато зроблено. Видається, що тепер, коли така база вже закладена зусилля повинні бути спрямовані на прийняття документів, які б вирішували конкретні питання економічного співробітництва, поліпшували його інфраструктуру.
Проблеми, які треба в першу чергу вирішувати в двосторонніх торговельних відносинах, пов'язані з поліпшенням системи взаєморозрахунків, підвищенням відповідальності партнерів шляхом дієвої арбітражної практики, створенням системи страхування зовнішньоторговельних операцій. Безумовно, ці питання можуть бути врегульовані тільки при наявності відповідної договірно-правової бази.
23 листопада 1999 року підписано «Угоду про співробітництво в галузі антимонопольної політики та боротьби з недобросовісною конкуренцією». Сторони будуть надавати одна одній нормативні правові акти, що відносяться до вищевказаних сфер діяльності, а також інформаційні матеріали у відповідності з їх функціями, включаючи:
1. Законодавчі та нормативні акти і інформаційні матеріали в області антимонопольної політики та боротьби з недобросовісною конкуренцією.
2. Законодавчі та нормативні акти і інформаційні матеріали, що стосуються захисту прав та інтересів споживачів.
3. Законодавчі та нормативні акти і інформаційні матеріали, що стосуються рекламної діяльності. По можливості сторони будуть обмінюватися досвідом у сфері ведення перевірок, пов'язаних з недобросовісною конкуренцією, монополістичної діяльністю і порушенням прав та інтересів споживачів [60,281].
12 вересня 2001 року в Астані була підписана «Угода про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилення від оподаткування стосовно податків на дохід». Уряд Республіки Казахстан і Уряд Китайської Народної Республіки, бажаючи укласти Угоду про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилення від оподаткування стосовно податків на дохід погодилися про нижченаведене:
1) Податками на доходи вважаються всі види податків, що стягуються з загальної суми доходу, або з окремих елементів доходу, включаючи податки на доходи від відчуження рухомого чи нерухомого майна, а також податки на приріст вартості капіталу.
2) Дохід, отриманий резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доход від сільського і лісового господарства), яке знаходиться в іншій Договірній Державі, може обкладатися податком у цій іншій Державі.
3) Прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як зазначено вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в іншій Державі, але тільки в тій частині, яка відноситься до цього постійного установі.
4) Прибуток, одержаний резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, повітряних суден або наземного транспорту в міжнародних перевезеннях, підлягає оподаткуванню тільки в цій Державі.
5) Доходи, отримані резидентом однієї Договірної Держави від відчуження нерухомого майна, як воно визначено у статті 6 і розташованого в іншій Договірній Державі, можуть обкладатися податками в цій іншій Державі.
Ця Угода залишається чинною на невизначений термін, але будь-яка з Договірних Держав може включно до тридцятого червня будь-якого календарного року, що починається після закінчення періоду у п'ять років з дати набрання чинності цієї Угоди, надіслати по дипломатичних каналах письмове повідомлення про припинення дії цієї Угоди іншій Договірній Державі. У такому випадку ця Угода припиняє свою дію стосовно доходу, отриманого протягом податкових років, що починаються з або після першого січня календарного року, наступного за роком надання повідомлення про припинення дії.
У травні 2004 року Казахстан і Китай підписали "Угоди. про створення китайсько-казахстанської комісії по співробітництву". У складі даної МПК існує кілька підкомісій ( з торговельно-економічному співробітництва, науково-технічному співробітництва, співпраці в галузі енергетики, співробітництва в області транспорту), діють робочі групи. Дана угода дозволило зміцнити співпрацю на рівні двох держав [55,4].
В ході державного візиту Назарбаєва в КНР підписані 8 угод між країнами.
Найбільш очікуваними документами вважалися угоди між національною компанією "Казахстан Темір жоли" і міністерством залізниць Китайської Народної Республіки (про будівництво високошвидкісної залізничної магістралі Астана-Алмати) і контракт між АТ "НАК "Казатомпром" і Китайською державною ядерною корпорацією про постачання 25 тисяч
Особливості торгівельно-економічних відносин Китаю та Казахстану на сучасному етапі (90-і рр. ХХ – початок ХХІ ст.) дипломная работа. Международные отношения и мировая экономика.
Моделирование Бизнес Процессов Лабораторные Работы
Сочинение 5 Класс По Русскому Летние Радости
Арктическая Политика Сша Курсовая Работа
Курсовая работа по теме Маркетинговая среда предприятия
Курсовая работа: Предпринимательство на примере птицефабрики
Реферат по теме Структура женских проблем с акцентом на семейный аспект
Курсовая работа: Роль туроператоров в структуре индустрии туризма
Дипломная работа по теме Бальнеологические ресурсы КБР: проблемы использования и перспективы развития (на примере курорта Нальчик)
Реферат по теме Кинематограф как вид искусства
Контрольная работа: Информационная культура и правовое государство
Реферат: Учення В.І. Вернадського про ноосферу
Реферат по теме Зрение
Написать Эссе На Тему Природа Родного Края
Дипломные Работы Дошкольное Образование
Доклад по теме Многообразие кишечнополостных
Курсовая работа по теме Разведение карпа
Курсовая Работа На Тему Електрифікація Лінії Хімічної Обробки Соломи І Розробка Системи Автоматичного Керування
Доклад по теме Некоторые теории и концепции личности
Реферат: Анализ азота и его соединений. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат по теме Минимальная мозговая дисфункция
Особенности личности больных с последствиями травм опорно-двигательного аппарата и коррекционная работа с ними - Медицина дипломная работа
Типовые компоновки роботизированных технологических комплексов (РТК) сборки - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника контрольная работа
Пересмотр постановлений и решений в надзорном порядке дел об административных правонарушениях - Государство и право курсовая работа