Особливості системи податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб. Дипломная (ВКР). Финансы, деньги, кредит.
⚡ 👉🏻👉🏻👉🏻 ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Особливості системи податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
ОСОБЛИВОСТІ
СИСТЕМИ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ В ОПОДАТКУВАННІ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
.
Теоретичні основи системи податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних
осіб
.1
Сутність податкових соціальних пільг та порядок їх застосування
.2
Право на податковий кредит з податку з доходів фізичних осіб
.
Аналіз застосування податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб
.1
Кластерний аналіз розподілу регіонів України за рівнем застосування податкових
пільг з податку з доходів фізичних осіб
.2
Аналіз обсягів бюджетного відшкодування податку з доходів фізичних осіб за
допомогою багатофакторної регресійної моделі
.
Проблеми застосування податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб та
шляхи їх удосконалення
.1
Проблеми застосування податкових соціальних пільг та пропозиції щодо їх
вирішення
.2
Проблемні аспекти податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб та
шляхи їх вдосконалення
Система оподаткування доходів
фізичних осіб є регулятором взаємовідносин між державою та громадянами -
платниками податків. В умовах соціальної диференціації населення, що об’єктивно
супроводжує функціонування економіки на ринкових засадах, особливої гостроти
набувають питання, пов’язані з оподаткуванням доходів фізичних осіб. Тому
проблема вибору раціональних механізмів податкового регулювання соціальних
процесів, зокрема раціоналізація системи податкових пільг в оподаткуванні
виплат з оплати праці, в Україні залишається актуальною проблемою, оскільки від
цього залежить матеріальне становище та добробут громадян.
Дослідженню питань щодо оптимізації
системи пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб на сучасному етапі
приділили увагу такі вчені, як В. Андрущенко, В. Буряківський, В. Гурєєв, Ю. Іванов,
А. Ісаєв, С. Каламбет, М. Кучерявенко, П. Мельник, О. Підлісна, А. Соколовська,
В. Федосов та інші.
Незважаючи на довготривалі дискусії,
сьогодні можна говорити про недостатнє обґрунтування механізму застосування
податкових інструментів державної політики, зокрема у такому напрямі, як
застосування податкових соціальних пільг та нарахування податкового кредиту з
податку з доходів фізичних осіб. Це пов’язано з тим, що встановлюючи розмір
податку та підстави для застосування податкових пільг, держава прагне не тільки
забезпечити стабільну дохідну базу, але і впливати на розмір заощаджень
громадян, з метою здійснення своєї стратегії розвитку, досягнення економічного
зростання та соціальної справедливості у суспільстві.
Метою даного дослідження є теоретичне
обґрунтування застосування податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних
осіб та розробка напрямів оптимізації існуючої системи пільг з податку з
доходів фізичних осіб в Україні.
Для досягнення цієї мети необхідно
вирішити наступні завдання:
розкрити сутність поняття «податкова
пільга» та визначити види законодавчо встановлених пільг при оподаткуванні
доходів фізичних осіб;
обґрунтувати порядок застосування
податкових соціальних пільг та нарахування податкового кредиту;
виявити тенденції розподілу регіонів
України за рівнем застосування податкових пільг з податку з доходів фізичних
осіб;
виявити основні фактори, що
впливають на обсяги бюджетного відшкодування податку з доходів фізичних осіб;
визначити проблемні аспекти
застосування податкових соціальних пільг та нарахування податкового кредиту з
податку з доходів фізичних осіб;
надати рекомендації щодо напрямів
удосконалення системи податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб.
Об’єктом дослідження є теоретичні та
практичні аспекти системи податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних
осіб в Україні.
Предметом дослідження є законодавчо
встановлені в Україні правила застосування податкових пільг в оподаткуванні
доходів фізичних осіб.
При дослідженні теоретичних аспектів
системи податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб були використані
метод аналізу й синтезу та принцип системного підходу. При здійсненні аналізу
розподілу регіонів України за рівнем застосування податкових пільг з податку з
доходів фізичних осіб був використаний метод кластерного аналізу. За допомогою
багатофакторної регресійної моделі були виявлені основні фактори, які впливають
на обсяги бюджетного відшкодування податку з доходів фізичних осіб.
Інформаційною базою дослідження є
законодавчі та нормативно-правові акти з питань оподаткування доходів фізичних
осіб, звітні дані Державної податкової інспекції в Київському р-ні м. Харкова,
статистичні дані, наукові праці вчених та засоби інтернету.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ
ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ В ОПОДАТКУВАННІ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
.1 Сутність податкових соціальних
пільг та порядок їх застосування
Сучасні умови ринкового типу
економічних відносин, які будуються в Україні, передбачають втручання держави
на рівні, що з одного боку, забезпечувало б подолання кризових явищ в економіці
та наповнення державного бюджету, а з іншого - на створення умов для
економічного розвитку суспільства. Однією із найважливіших умов
соціально-економічного зростання України є побудова ефективно функціонуючої
податкової системи. Складовою частиною системи оподаткування в державі є
надання пільг із окремих податків, зборів чи інших обов’язкових платежів. З
економічної точки зору надання пільг є формою державного регулювання
економічного та соціального розвитку. Тому раціоналізація системи податкових
пільг в Україні є актуальною проблемою, розв’язання якої наштовхується на
недостатньо з’ясовані теоретичні аспекти цієї проблеми, насамперед -
відсутність визначення терміну “податкова пільга” на законодавчому рівні.
Незважаючи на те, що термін “податкові
пільги” є однім з найпоширеніших в сучасному оподаткуванні, єдиний підхід до
визначення цього поняття серед вітчизняних вчених відсутній (табл. 1.1).
Наведені в табл.1.1 визначення
поняття “податкові пільги” демонструють різнобічність підходів до цієї
категорії. Але більшість авторів вважає, що сутність податкових пільг пов’язана
зі зменшенням суми податку. Однак, на думку автора, такі визначення не
розкривають всіх можливих привілеїв, пов’язаних з нарахуванням, обчисленням та
сплатою податків і зборів.
Так, наприклад, пільговий характер
надає можливість платнику податку застосовувати альтернативні системи
оподаткування за наявності законодавчо визначених для цього умов.
Підходи вітчизняних вчених до
визначення поняття “податкові пільги”
Визначення поняття “податкові пільги”
виділяє податкові пільги в окремий елемент
податку
надання переваги, часткове або повне
звільнення від виконання встановлених правил, обов’язків або полегшення умов
виконання їх
встановлена законом складова частина системи
оподаткування, що забезпечує фінансово-економічне стимулювання
підприємницької діяльності і платників податків шляхом зменшення тягаря
податкових зобов’язань
встановлений законодавством виняток з
загальних правил оподаткування, що надає платникові податку можливість
зменшити суму податку (збору), яка підлягає сплаті, або звільняє від
виконання окремих обов’язків та правил, пов’язаних з оподаткуванням
повне або часткове звільнення юридичних осіб і
громадян від сплати податків
встановлення мінімуму, що не оподатковується;
вилучення з оподаткування певних елементів об’єкта оподаткування; звільнення
від оподаткування певних осіб або категорій платників податків; зменшення
податкових ставок; застосування цільових податкових пільг
законодавчо закріплений перелік умов, за
наявності яких платник податку зменшує податкові зобов’язання
диференціація ставок податків для окремих
платників
Також надання відстрочки чи
розстрочки у сплаті податку можна вважати податковою пільгою, бо платник
податку має змогу розподілити свої податкові платежі. Тому автор пропонує
визначити податкову пільгу як будь-яку встановлену нормами податкового
законодавства можливість відхилення платника податку від загальних правил
оподаткування, що призведе до зменшення суми податку або звільнення платника
від окремих обов’язків, пов’язаних з оподаткуванням.
Умови та порядок надання податкової
соціальної пільги визначено Законом № 889-ІV [1], яким запроваджено в Україні
як один із видів пільг щодо оподаткування доходів фізичних осіб. Платник
податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного
доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у
вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга
встановлена в залежності від категорій платників (рис. 1.1 [15]) у розмірах 50%
від мінімальної заробітної плати або 150%, 200% від базового розміру податкової
соціальної пільги і застосовується до доходу, нарахованого на користь платника
податку протягом звітного податкового місяця, виключно за одним місцем його
нарахування (виплати). Для отримання підвищеної пільги платник податку
обов'язково має подати до бухгалтерії працедавця заяву та документи, що
підтверджують його право на цю пільгу [9]. Порядок надання таких документів і
їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги встановлено Постановою Кабінету
Міністрів України № 2035 [5].
Згідно з пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6
Закону № 889-IV [1] податкова соціальна пільга застосовується до доходу,
отриманого платником податку (нарахованого на його користь) протягом звітного
податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суму, яка
дорівнює сумі прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня
звітного податкового року, помноженій на 1,4 і округленій до найближчих 10 грн.
Але згідно з пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6
Закону № 889-IV [1] виняток становлять наступні платники податку:
самотня мати чи самотній батько
(опікун або піклувальник), які утримують дитину віком до 18 років;
особа, яка утримує дитину-інваліда
віком до 18 років;
особа, яка має троє чи більше дітей
віком до 18 років.
Для зазначених категорій громадян
граничний розмір доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги
(одному з батьків), визначається як добуток вказаної суми та відповідної
кількості дітей. Також такі громадяни мають права на застосування податкової
соціальної пільги базового розміру безпосередньо на себе, якщо їх заробітна
плата не перевищує граничного розміру застосування податкової соціальної пільги
[1].
Рис. 1.1. Платники, яким надається
податкова соціальна пільга
У випадку, коли двоє з працюючих
батьків мають право на застосування податкової соціальної пільги з перелічених
вище підстав, то до доходу одного
з них застосовується базовий
граничний розмір застосування податкової соціальної пільги (дорівнює сумі
прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного
податкового року, помноженій на 1,4 і округленій до найближчих 10 грн.) при
визначенні права пільги безпосередньо на себе, та граничний розмір доходу, що
визначається як добуток суми базового граничного розміру та відповідної
кількості дітей, при визначенні права пільги на дітей. До доходу другого з
батьків застосовується лише базовий граничний розмір застосування податкової
соціальної пільги [26]. Тобто право на податкову соціальну пільгу на дітей
виникає лише в одного з батьків.
Якщо платник податку має право на
застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, податкова
соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її більший
розмір.
Платник податку подає працедавцю
заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за
формою, встановленою Наказом ДПА України № 461 [33]. Платник податку, який
змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги,
зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про
відмову від такої пільги за формою, визначеною центральним податковим органом.
Порядок подання заяви та початок нарахування податкової соціальної пільги
зображено на рис. 1.2 [15].
Закон № 889-IV [1] установлює для
деяких категорій платників податку і певні обмеження щодо застосування
податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга застосовується тільки
за одним місцем роботи фізичної особи за її вибором. Однак слід пам’ятати, що
така пільга не може застосовуватися до інших доходів платника податку, якщо він
одночасно отримує протягом звітного податкового місяця такі доходи, як:
а) плата за виконання громадських
робіт, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджету чи
відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування;
б) стипендія, грошове чи майнове
(речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами, аспірантами,
ординаторами, ад’юнктами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються
з бюджету;
Рис. 1.2 Порядок подання заяви та
початок нарахування податкової соціальної пільги
в) заробітна плата під час
відбування покарання у вигляді позбавлення волі;
г) заробітна плата, нарахована (виплачена)
за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу,
який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної
економічної зони), в тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на
правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні
та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій
книзі України;
д) заробітна плата осіб, які
відповідно до закону є державними службовцями;
е) доходи самозайнятої особи від
підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Податкова соціальна пільга починає
застосовуватися до доходів, зазначених у підпунктах «а» - «д» при їх
нарахуванні (виплаті), та закінчує застосовуватися при завершенні нарахування
таких доходів, без подання відповідних заяв.
Інакше кажучи, якщо фізична особа
одержує, крім одного з перелічених вище видів доходу, інший дохід (заробітну
плату), то щодо такого іншого доходу (заробітної плати) податкова соціальна
пільга не застосовується.
Приватний підприємець не має права
на податкову соціальну пільгу ні стосовно доходів від підприємницької
діяльності, ні щодо заробітної плати, яку він може одержувати як наймана особа
від працедавця [23].
Не застосовується податкова
соціальна пільга також до доходів самозайнятої особи, одержаних від здійснення
підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності
[23].
За порушення вимог Закону № 889-IV
[1] щодо застосування податкової соціальної пільги вживаються міри відповідальності.
Якщо у порушення норм цього Закону
платник податку подає заяву про застосування пільги більше ніж одному
працедавцю або якщо платник податку при отриманні доходів, визначених у пп.
6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону [1], подає таку заяву іншому працедавцю, внаслідок
чого податкова соціальна пільга фактично застосовується і при отриманні інших
доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця, то такий платник
податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма
місцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення,
та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової соціальної
пільги відновлюється. Факт отримання податкової соціальної пільги з порушенням
вимог Закону [1] слід розглядати як одержання платником доходу без сплати
податку. При цьому враховуючи положення пп. 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 Закону [1]
працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку
про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності
за порушення таким платником податку вимог пп. 6.3.1 п. 6.3 цієї статті Закону
[1], за винятком, коли такий працедавець і такий платник є пов'язаними особами
або коли судом встановлено факт змови між ними, спрямованої на ухилення від
обкладання цим податком [27].
Наказом ДПА України від 30.09.2003
р. N 461 [33] встановлено порядок періодичного інформування органами державної
податкової служби платників податку про наявність порушень ними порядку
отримання (застосування) податкової соціальної пільги, виявлених на підставі
аналізу даних податкової звітності чи даних документальних перевірок.
Згідно з цим порядком, якщо дані
аналізу податкової звітності чи результати документальних перевірок свідчать
про отримання платником податку податкової соціальної пільги протягом
будь-якого податкового місяця більше ніж за одним місцем нарахування (виплати)
доходу у вигляді заробітної плати, орган державної податкової служби складає
повідомлення про наявність порушень та надсилає (вручає) його платнику податку
[33].
Платник податку може відновити право
на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подає заяву про відмову
від такої пільги всім працедавцям із зазначенням місяця, в якому мало місце
таке порушення, на підставі чого окремий працедавець розраховує та утримує
відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми такої недоплати
за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а при
недостатності суми такої виплати - за рахунок наступних виплат. Якщо з
будь-яких підстав суму недоплати та штрафу не було утримано за рахунок доходу
платника податку до закінчення граничного строку, встановленого законом для
подання річної декларації з цього податку, то сума такої недоплати і штрафу
стягується податковим органом у порядку, визначеному законом. При цьому право
на застосування податкової соціальної пільги до доходу платника податку
відновлюється з податкового місяця, наступного за місяцем, у якому сума такої
недоплати і штраф повністю погашаються.
При цьому працедавець, який на підставі
належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги
застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким
платником податку вимог Закону [1], за винятком, коли такий працедавець і такий
платник є пов'язаними особами або коли суд установлює факт змови між таким
працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від обкладання
цим податком.
Якщо платник податку у звітному році
одержував податкову соціальну пільгу, то працедавець за місцем застосування
цієї пільги провадить перерахунки сум доходів, нарахованих такому платнику
податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних
пільг у таких випадках:
а) за наслідками кожного звітного
податкового року;
б) під час проведення розрахунку за
останній місяць застосування податкової соціальної пільги при зміні місця її
застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, коли
платник отримує доходи, наявність яких є умовою незастосування пільги до
будь-яких інших його доходів;
в) під час проведення остаточного
розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким
працедавцем.
Однак порядок проведення перерахунку
в Законі№ 889-IV [1] не достатньо прописаний, тому він регулюється Листом ДПАУ
[25]. Результати здійсненого перерахунку у зв’язку з наданням податкових
соціальних пільг регулюються таким чином (рис. 1.3 [14, с. 47]).
Закон № 889-IV [1] установлює певну
відповідальність за нездійснення перерахунків. Так, якщо працедавець з
будь-яких причин не здійснює перерахунки та/або не утримує суму недоплати чи її
частину у встановлені строки, то сума, яка підлягала сплаті до бюджету,
стягується податковим органом за рахунок такого працедавця, i при цьому така
сума не включається до складу його валових витрат.
Слід зазначити, що існують певні
обмеження щодо терміну дії окремих податкових соціальних пільг.
Рис. 1.3 Можливі наслідки проведення
перерахунку у зв’язку з наданням податкових соціальних пільг
Податкова соціальна пільга, що
надається самотній матері (батькові), матері (батькові) інваліда І або ІІ
групи, матері (батькові), що має троє чи більше дітей віком до 18 років
надається до кінця року, в якому дитина досягає вісімнадцяти років, а у разі її
смерті до досягнення такого віку, - до кінця року, на який припадає така
смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у
разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється
від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі до будинку
маляти, дитини, інтернату, дитячого будинку сімейного типу, незалежно від того,
чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом
на умовах її повного утримання починаючи з податкового місяця, на який припадає
відповідна подія.
Податкова соціальна пільга, що
надається вдові (вдівцеві), зупиняється з податкового місяця, в якому такий
вдівець або вдова бере наступний шлюб чи підпадає під опіку інших осіб.
Податкова соціальна пільга, що
надається особі, віднесеної законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих
внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами
Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи, учням, студентам, аспірантам, ординаторам,
ад’юнктам, інвалідам І або ІІ групи, у тому числі з дитинства, особам, яким
присуджено довічну стипендію, включаючи журналістів, зупиняється з податкового
місяця, наступного за місяцем, в якому платник податку втрачає такий статус.
Таким чином, в результаті
застосування податкової соціальної пільги податок з доходів фізичних осіб у
вигляді заробітної плати розраховується за наступною схемою: податок з доходів
фізичних осіб становить 15 відсотків від суми загального місячного оподатковуваного
доходу, зменшеного на суму внесків на загальнообов’язкове соціальне страхування
та на суму податкової соціальної пільги. Особливістю такого виду пільг є
залежність від соціального статусу платника податку з доходів фізичних осіб.
Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги,
зменшує суму загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного на
території України від одного працедавця лише у вигляді заробітної плати, на
суму такої пільги.
.3 Право на податковий кредит з
податку з доходів фізичних осіб
Законом № 889-IV [1] передбачено
також таку форму надання податкової пільги, як податковий кредит. Нарахування
податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб регламентується
Інструкцією про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо
податку з доходів фізичних осіб, затвердженою Наказом ДПА України вiд
22.09.2003 № 442 [34]. Згідно з п. 1.16 ст. 1 Закону [1] податковий кредит -
сума (вартість) витрат, понесених платником податку-резидентом у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів-фізичних або юридичних осіб
протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та
акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального
річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року,
у випадках, визначених цим Законом.
Платник податку має право на
податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для
нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються
платником податку у річній декларації про майновий стан і доходи [35]. Загальні
умови для нарахування податкового кредиту зображено на рис. 1.4 [14, с. 49].
До складу податкового кредиту
включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку
документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною
накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують
продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Платник податку має право включити
до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним
протягом такого звітного року:
) частину суми процентів за
іпотечним кредитом, сплачених платником податку;
Платник податку-резидент має право
включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним
житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке
право виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту
будується чи придбається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким
платником податку як основне місце його проживання.
Однак існує обмеження, встановлене
п.10.5 ст.10 Закону № 889-IV [1], згідно з яким право на включення до складу
податкового кредиту суми надається платнику податку не частіше одного разу на
10 календарних років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки
придбається або починає будуватися.
Частина суми процентів, яка
включається до складу податкового кредиту платника податку - позичальника
іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично
сплачених платником податку протягом звітного податкового року у рахунок його
погашення, на коефіцієнт, який розраховується за формулою 1.1 [34]:
МП - мінімальна загальна площа
житла, яка дорівнює 100 квадратним метрам;
ФП - фактична загальна площа житла,
яке будується (придбається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.
Якщо цей коефіцієнт є більшим
одиниці, то до складу податкового кредиту включається сума фактично сплачених
процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.
Сума фактично сплачених процентів за
іпотечним кредитом повинна бути документально підтверджена платником податку
наявністю договору про іпотечний кредит та платіжних документів, які свідчать
про перерахування ним коштів у рахунок погашення такого кредиту протягом
звітного податкового року (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів,
платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів).
Право на включення до складу
податкового кредиту частини суми процентів, фактично сплаченої за іпотечним
житловим кредитом, надається одному з членів подружжя, у спільній частковій або
спільній сумісній власності якого знаходиться об'єкт іпотеки. При цьому
кредитна угода має бути підписаною обома членами такого подружжя, або одним з
членів подружжя за наявності нотаріально завіреної довіреності іншого члена
подружжя на таке підписання.
Однак нормами Закону № 889-IV [1]
недостатньо врегульований порядок користування громадянами правом на податковий
кредит. Тому ДПАУ надає роз’яснення щодо питань, які залишаються нерозкритими в
Законі Закону № 889-IV [1]. Так, в Листі ДПАУ «Щодо одержання податкового
кредиту щодо процентів, сплачених за іпотечним договором» від 30.07.08 № 5513/с/17-0714
[22] відзначено, що скористатися податковим кредитом на сплачені за іпотечним
кредитом проценти мають право платники податку, в договорах на отримання
кредиту на придбання (будівництво) житла яких зазначено, що кредит видано на
придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу. До
кредитного (фінансового) договору в обов’язковому порядку має бути укладений
договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який
є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору. Також зазначено, що
основне місце проживання платника податку визначається шляхом реєстрації
(внесення відомостей до паспортного документу такого платника податку) об’єкта
житлової іпотеки його місцем проживання [22].
) суму коштів або вартість майна,
переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків
неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує
два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального
оподатковуваного доходу такого звітного року;
Включення платником до податкового
кредиту зазначених сум або вартості майна провадиться за умови наявності в
нього відповідних документів, що підтверджують внесення ним сум до благодійних
організацій, зокрема таких, як платіжне доручення на безготівкове перерахування
благодійних внесків; квитанції банку, відділення зв'язку, неприбуткової
організації; довідка працедавця, який за дорученням платника податку здійснював
перерахування сум таких внесків до неприбуткових організацій із одержуваного
ним (платником податку) доходу [34].
Якщо сума коштів або вартість майна,
що були передані у звітному податковому році платником податку у вигляді
пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, становить
менше двох відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого
звітного податкового року, така сума коштів або вартість майна не включається
платником податку до податкового кредиту.
Якщо сума коштів або вартість майна,
що були передані у звітному податковому році платником податку у вигляді
пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, перевищує
п'ять відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого
звітного податкового року, розмір такого перевищення також не включається
платником податку до податкового кредиту.
) Суму коштів, сплачених платником
податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої
професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його
сім'ї першого ступеня споріднення.
Зазначена сума витрат включається
платником податку до податкового кредиту у розмірі, визначеному за кожний
повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Такі витрати включаються до
податкового кредиту:
а) при навчанні платника податку або
іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення - до податкового кредиту
одного з таких членів за їх вибором;
б) при навчанні обох членів подружжя
- окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості його навчання.
Підставою для включення платником
податку до податкового кредиту сум коштів, сплачених за навчання, є наявність у
нього відповідних документів, що підтверджують сплату ним цих сум, наприклад
таких, як платіжне доручення на безготівкове перерахування коштів; або
квитанція банку чи в
Похожие работы на - Особливості системи податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб Дипломная (ВКР). Финансы, деньги, кредит.
Контрольная работа: Соціально-економічна статистика
Реферат: История государства и права зарубежных стран 9
Реферат по теме Хусейн
Лекция На Тему Грошові Розрахунки Підприємств
Реферат: Виды операций с недвижимым имуществом
Дипломная работа по теме Методологические основы инвестирования
Учебное пособие: Методические указания к выполнению и оформлению дипломного проекта
Технологии и формы дошкольного образования
Курсовая работа по теме Организация коммерческой деятельности на предприятии
Окружение Проекта Реферат
Путешествие Во Времени Реферат
Статья: Способы избавления от депрессии
Реферат: Анализ предпосылок, факторов развития и уровня зрелости ПР как профессиональной практики. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Предмет, методы и структура юридической психологии. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная Работа Трапеция Теорема Фалеса 8кл Погорелов
Курсовая работа по теме Формы бухгалтерского учета для малых предприятий
Методичка На Тему Строительные И Дорожные Машины
Контрольная Работа 15 По Математике 6
Реферат На Тему Оформление Дел В Деловодстве
Курсовая работа по теме Особливості психологічної готовності майбутніх працівників у соціальній сфері
Контрольная работа: Контрольная работа по Cемейному праву опека
Курсовая работа: Технологический проект грузового АТП на 300 автомобилей
Реферат: Хозяйственные товарищества 2