📌Особливості правил BEPS. Посилення контролю за уникненням податкових зобов'язань

📌Особливості правил BEPS. Посилення контролю за уникненням податкових зобов'язань

ЮК "Воронов і партнери"

🟢Термін Base erosion and Profit Shifting – BEPS або ж розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування використовують для позначення таких "стратегій податкового планування", які передбачають пошук прогалин або неузгодженостей іноземної юрисдикції з національною з питань податкового навантаження для штучного переміщення прибутків до територій з низьким або нульовим рівнем оподаткування (офшорної зони). Це призводить до зменшення або уникнення зобов'язань зі сплати податку на прибуток.

📎Для довідки: Україна є учасником BEPS та для юридичного оформлення боротьби з розмиванням оподатковуваної бази й виведенням прибутку з-під оподаткування (BEPS) було прийнято Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 2020 року.

Національний Банк України надав статистику, відповідно до якої Республіка Кіпр та Нідерланди є двома найпопулярнішими юрисдикціями з сприятливими умовами для оподаткування, куди українськими компаніями за 2017-2022 роки було переказано 26% та 47% відповідно від загальної кількості виплачених ними доходів на рахунки нерезидентів.

Головним критерієм вибору таких країн для ведення економічної діяльності є система оподаткування. Кіпр встановлює 0% ставку податку на репатріацію доходів з дивідендів, відсотків і роялті, а Нідерланди в своєму податковому законодавстві визначили, що дозволено не оподатковувати дивіденди, які нідерландські компанії отримують з-поза меж Нідерландів та потім виплачують своїм учасникам.

🟢22 грудня 2021 року Європейська комісія ("ЄК") опублікувала пропозицію щодо директиви щодо запобігання зловживанню суб'єктами оболонок для неналежних податкових цілей (далі: "Директива ATAD3"), яка набуває чинності з 01.01.24 року.

Що зміниться у європейському законодавстві?

Проект Директиви ATAD3 вводить наступні три критерії для визначення того, чи є компанія оболонкою:

  • Відповідний дохід: більше 75% доходу компанії (за попередні два податкові роки) складається з пасивного та мобільного доходу, такого як роялті, дивіденди та дохід від активів.
  • Транскордонна діяльність: принаймні 60% доходу компанії є джерелом транскордонних транзакцій.
  • Відповідні функції/управління: суб'єкт господарювання передав на аутсорсинг адміністрування щоденних операцій та прийняття рішень щодо важливих функцій.

🟢Якщо всі три умови будуть виконані, суб'єкт вважається компанією-оболонкою (підставною компанією) і підлягає подальшим зобов'язанням щодо звітності. Це означає, що суб'єкт господарювання повинен буде подавати фінансову звітність, куди включає конкретну інформацію про його джерела доходів (наприклад, власні приміщення, власний активний рахунок ЄС, кваліфікований директор, працівники).

Якщо мінімальні показники джерел доходів не будуть виконані, суб'єкт господарювання кваліфікується як суб'єкт цілей Директиви ATAD3. На практиці це означає, що певні податкові пільги можуть бути скасовані для нього.

📌Нижче перераховані деякі висновки щодо можливого впливу Директиви ATAD3 на юридичних осіб, зареєстрованих резидентами країн ЄС.

  • Зараз залишається невизначеним, як слід інтерпретувати "аутсорсинг адміністрування щоденних операцій та прийняття рішень щодо важливих функцій". Це охоплює лише зовнішній аутсорсинг (наприклад, постачальників корпоративних послуг), або також аутсорсинг компаніям групи? Нідерланди видали офіційну відповідь на Директиву ATAD3, в якій згадується лише аутсорсинг щодо третіх сторін.
  • Крім того, як Директива ATAD3 пов'язана з існуючими податковими угодами з країнами, що не є членами ЄС? Чи має вона пріоритет?
  • Наступне питання полягає в тому, чи може Директива ATAD3 вплинути на режими звільнення від оподаткування (наприклад, у Нідерландах), у разі сумнівів щодо джерела доходів.
  • Крім того, деякі уряди вже висловили свою стурбованість щодо короткого терміну обміну податковою інформацією (лише 30 днів).
  • Нарешті, Директва передбачає штраф у розмірі 5% (від обороту суб'єкта господарювання) за несвоєчасні (або неправдиві) подання.

🔔Таким чином, чекаємо на оновлення законодавства щодо введення описаної Директиви в дію та її вплив на роботу юридичних осіб за кордоном.

🇺🇦Команда ЮК «Воронов і партнери»

Для зв’язку з нами Ви можете: 

• звертатися до @Advisor001, @DenysOberemok.

• написати на пошту: vs.partners@ukr.net 






Report Page