Особливості перекладу ергонімів - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Особливості перекладу ергонімів

Сутність і характеристика власних назв. Основні поняття ергонімії та функції ергонімів. Компонентні та лексико-семантичні характеристики французьких ергонімів. Особливості перекладу абревіатурних назв форм власності, транслітерація та транскрипція.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


транскрипція французький ергонім семантичний
Проблематика перекладу власних назв загалом, і власне ергонімів, у сучасному мовознавстві посідає одне з провідних місць. Вона визначається проблематикою вибору правильного способу перекладу, підходами до такого классу мовних одиниць.
Терміном «ергонім» позначають ділове об'єднання людей, що включає в себе спілки, організації, установи, підприємства, товариства, заклади. Ергонім - це автономна онімна підсистема, якій притаманні такі специфічні риси, як окремий об'єкт номінації, вторинність та суб'єктивність.
Відомими є підходи до вивчення проблематики ергонімів таких українських та зарубіжних вчених: Алефоренко М.Ф., Амосова В.В., А. Баха, Белей О.О., Беспалова А.В, Вайхар Ю.В., Виноградов В.В., Володіна М.Н., Горбаневський Д.С., Елвуд Я., Козлов Р.І, Крюкова І.В., Лейчик В.М., Леонтьєв А.А., Лопатін В.В., Носенко Н.В., Онкович Г.О., Подольська Н.В., Романюк М.О., Самсонова О.С., Суперанська А.В., Трифонова О.О., Френкель А., Шанський Н.М., Юдіна О.М.
Утім, мовні аспекти перекладу французьких та українських ергонімів залишаються недостатньо вивченими, що й зумовило необхідність нашого дослідження.
Актуальність теми визначається важливістю вірного перекладу ергонімів у сучасному світі, а також потребою в оптимізації процесу формування та перекладу комерційних назв установ та організацій; в необхідності узагальнення результатів досліджень у цій сфері.
Об'єкт дослідження - французькі та українські ергоніми.
Предмет дослідження - способи перекладу французьких та українських ергонімів на позначення приватних та державних закладів.
Мета роботи: виявити і описати особливості, способи та правила перекладу французьких та українських ергонімів.
Досягнення мети вимагає виконання таких завдань :
- визначити теоретичні засади творення ергонімів;
- дослідити способи творення французьких та українських ергонімів;
- з'ясувати особливості перекладу французьких та українських ергонімів;
- виявити особливості їхнього трансформування при перекладі;
- уточнити окремі прийоми та правила перекладу французьких та українських ергонімів, тощо.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у роботі використовувались порівняльний та описовий методи перекладу ергонімів.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у роботі докладно описано особливості перекладу французьких та українських ергонімів і розкрито специфіку такого процесу.
Теоретичне значення дослідження пов'язано з теоретичним осмисленням особливостей перекладу ергонімів, з обгрунтуванням способів, що стосуються їхнього перекладу.
Апробація роботи. Основні положення теми даної курсової роботи були представлені на щорічній студентській конференції «Innovations in science and technology» (Київ 2013).
Публікації. Основні положення і висновки викладено у тезах «Les Particularitйs de la Traduction des Ergonymes» щорічної студентської конференції «Innovations in science and technology» (НТУУ «КПІ» Київ 2014).
1. Поняття ергоніма та ономастики в лінгвістиці
1.1 Загальна характеристика власних назв
У науці про мову існує спеціальний розділ, цілий напрям лінгвістичних досліджень, присвячений іменам, назвам, найменуванням ? ономастика (грец. onomastike ? «мистецтво давати імена»; onomastikos ? «той, який відноситься до імен»). Ономастикою також називають сукупність усіх власних імен (онімів). Серед них: імена, по-батькові, прізвища, прізвиська людей, клички тварин, назви міст, річок, морів, стихійних лих, небесних тіл тощо.
Дослідженням проблем ономастики та онімії займалися такі відомі дослідники як Алефоренко М.Ф., Амосова В.В., А. Баха, Белей О.О., Виноградов В.В., Горбаневський Д.С., Леонтьєв А.А., Лопатін В.В., Онкович Г.О., Романюк М.О., Суперанська А.В., Шанський Н.М. та ін.
Власні імена ? це переважно іменники, які слугують назвами одиничних предметів, виділених з ряду однорідних (напр. Marie, Orlйans, La mer Mйditerranйe) і вони виділяються серед іменників, які є узагальненими найменуваннями однорідних предметів (la mer, la ville, le dйsert).
Оніми слугують індивідуалізуючою вказівкою на певний предмет - власна назва здатна зберігати своє основне значення при втраті етимологічного значення, тобто за повної неможливості пов'язати її з будь-якими іншими словами однієї мови. Звідси ? величезна стійкість власних назв, що зберігаються не тільки при зрушеннях в історії певної мови, але навіть при повній зміні мови. Ономастика як лінгвістична наука займається вивченням сутності власних імен, їхньої функціональної специфіки, виникнення, розвитку, їхніх зв'язків з усіма рівнями мови [27, c. 126].
Існують різноманітні аспекти ономастичних досліджень. Виділяють: описову ономастику ? складовий об'єктивний фундамент ономастичних досліджень, що дає загальнофілологічні аналіз і лінгвістичну інтерпретацію зібраного матеріалу; теоретичну ономастику, що вивчає загальні закономірності розвитку і функціонування ономастичних систем; прикладну ономастику ? рекомендації картографам, біографам, бібліографам, юристам; ономастика художніх творів, складова розділ поетики; історична ономастика, що вивчає історію появи імен, та їхнє відображення в іменах реалій різних епох; етнічну ономастику, що вивчає виникнення назв етносів та їхніх частин у зв'язку з історією етносів, співвідношення етнонімів з іменами інших типів, еволюцію етнонімів, що призводить до створення топонімів, антропонімів, зоонімів, зв'язок етнонімів з назвами мов (лінгвонімами).
Ономастичний простір можна розділити на своєрідні сектори, усередині яких виділяють окремі зони, або поля.
Існують різні класифікації власних назв. У цій роботі ми опиратимемося на класифікацію А. Баха, який поділяє власні імена залежно від позначуваних об'єктів на:
1) імена живих істот або істот, яких вважають живими;
2) назви речей, до яких належать місцевості, будинки, засоби пересування, твори образотворчого мистецтва, назви астрографічних та космічних об'єктів;
3) найменування установ, товариств;
5) назви думок, ідей, літературних творів;
6) найменування музичних мотивів і творів [3, c. 32].
У цій класифікації ? антропонімія об'єднується з зоонімією, топонімія ? з хрематонімією і астронімією, назви творів образотворчого мистецтва виявляються відірваними від музичних, літературних та хореографічних творів.
Найменування установ і товариств складають ізольовану групу, хоча за своїми лінгвістичним властивостям туди могли б потрапити назви періодичних видань, моделей машин і механізмів, індивідуальні назви коштовностей тощо.
Імена живих істот та істот, які сприймаються як живі, називають антропонімами.
Не зважаючи на те, що антропоніми застосовують виключно найменування людей, цей єдиний об'єкт дає надзвичайно складний спектр категорій імен, що пов'язано з історією культури, особливостями психології людей, з традиціями. Антропоніми бувають індивідуальними та груповими. Індивідуальні виділяють особистість з колективу, групові дають колективам, виділеним на основі тих чи інших ознак. До групових також належать родові, сімейні та династичні імена (Dedieu, Pavillon, Lebon, Dumas).
Зооніми ? імена різних тварин, птахів і інше ? особливий розділ ономастики зі своїми традиціями, які варіюють в значному діапазоні у різних народів і в різні епохи. Як і антропоніми, зооніми можуть бути індивідуальними та груповими. Групові імена тварин дають всьому виду в цілому. Індивідуальні імена (клички) домашніх і диких тварин також мають істотні відмінності ? дикі тварини зазвичай не отримують систематичних, постійно наданих кличок.
У зоонімії, як і в антропонімії, виділяють офіційні (паспортні) і неофіційні (ужиткові) форми імен (наприклад: Claude - Clau, Babette - Baby). Зіставлення зоонімії з антропонімією виявляє низку цікавих паралелей. Наприклад, в антропонімії досить часто (особливо в якості прізвиськ) вживають слова, що позначають професію, соціальний стан, вік, зовнішній вигляд тощо, а в зоонімії багато кличок утворено від слів, що позначають різновид тварини (розмір, вік, масть, властивості характеру, зовнішній вигляд тощо).
Міфоніми - це своєрідна група ономастичного простору, створена на зразок реальної його частини. До нього входять найменування людей, тварин, рослин, народів, географічних і космографічних об'єктів, різних предметів тощо, які здебільшого ніколи не існували. Особливе місце в ньому займають теоніми (імена богів) і демононіми (найменування різних духів, вищих і нижчих, добрих і злих). Імена героїв і титанів є найближчою подобою антропонімів.
Найменування географічних об'єктів називають топонімами. Класифікація топонімів за іменованими об'єктами відрізняється єдністю на всій земній кулі. Незважаючи на величезну кількість іменованих об'єктів, їхнє різноманіття може бути зведено до відносно невеликого числа топонімів.
Насамперед, вся поверхня землі ділиться на сухопутну територію і водну (або акваторію). Власні імена гір та інших височин об'єднуються в спеціальний розряд оронімів. Цей термін може бути поширеним і на назви деталей рельєфу. Можна також виділити назви печер, гротів і цілих підземних систем - спелеоніми. Назви підземних річок і озер належать до гідронімів, однак сам факт їхнього перебування під землею змушує нас віднести їх і до спелеонімів. Дрімоніми - назви лісових масивів і фітоніми - власні імена окремих рослин, можна умовно включити до складу топонімів, оскільки вони беруть участь у формуванні географічних імен. В акваторії виділяють моря, назви яких належать до пелагонімів; озера - до лімнонімів; болота - телонімамів; річки - потамонімів. Назви дрібних об'єктів: ключів, джерел тощо зазвичай зараховують до мікротопонімів [32, c. 151].
Крім природних географічних об'єктів, існує велика група об'єктів, пов'язаних з діяльністю людини: створених або вдосконалених ними. Це: назви населених пунктів - ойконіми, з дрібнішим поділом на астіоніми (назви міст) і комоніми або хоріоніми (назви сільських поселень). Назви вулиць та інших дрібних об'єктів усередині населених пунктів - урбаноніми; назви шляхів сполучення і маршрутів - дромоніми; великі області (географічні, економічні, історичні) - хороніми.
Власні назви планет та космічних тіл називають космонімами (Orion, La Voie lactйe) та астронімами (Vйnus, Mars). Це назви галактик, зоряних скупчень, туманностей, сузір'їв, планет, комет, астероїдів. Цей розділ ономастики поки що мало досліджений і не має досить чіткої термінології.
Фітоніми - власні назви окремих рослин, які нині зустрічаються досить рідко. Найчастіше назви дерев входять до складу мікротопонімів (sous un chкne, sous la courbe saule).
Власні назви окремих неживих предметів (зброї, посуду, коштовностей, музичних інструментів тощо) отримали назву хрематонімів. Наприклад: «Le diamant vert», «L'йchec».
Назви засобів пересування - це індивідуальні назви пароплавів, човнів, яхт («Royal», «Couronne», «Vierge»); космічних кораблів, літаків («Vйronique», «Jules Verne»); експресів і автомашин («Renault», «Peugeot»).
Сортові та фірмові назви - це назви зразків (виробів, сортів рослин, моделей машин). З переходом на серійне виробництво продукція певного зразка перестає бути єдиною у своєму роді, а її назва перетворюється на сортове і навіть видове позначення, яке може стати прозивним (автомобіль «La Volga»).
Хрононіми позначають певний відрізок часу. Виділяють хрононіми, які називають постійно повторюване явище, або явище єдине у своєму роді (L'йpoque de Pierre, Le Moyen Вge, Le massacre de la Saint-Barthйlemy). До них не належать назви днів і місяців. Назви свят, ювілеїв, торжеств (Le Nouvel An, Noлl, La fкte du Premier mai).
Документоніми - це назви документів, актів, законів (Le Pacte germano-soviйtique, Les lois du mouvement de Newton).
Фалероніми - це назви орденів, медалей, знаків відзнаки («La croix de Malte», «L'ordre national de la Lйgion d'honneur»).
Назви органів періодичної преси близькі до назв установ, оскільки за кожною подібною назвою стоїть група людей, об'єднаних спільністю ідей, поглядів і які видають певну друковану продукцію. Зазвичай назва цієї продукції слугують основою для найменування приміщення, де її друкують. Назви підприємств, установ, товариств, об'єднань, спілок тощо позначають підприємства як особливі одиниці вищого порядку, а не як суму членів їхніх колективів і не як будівлі, в яких вони розміщені. Наприклад, назва заводу «Michelin» або спортивного колективу «Dijon Football Cфte d'Or». Для позначення підприємств, установ тощо використовуються два принципово різних типи найменування: реальний, що відображає місце розташування підприємства та характер його діяльності (La Comйdie-Franзaise ou Thйвtre-Franзais) і символічний, що дає лише деякий натяк на характер діяльності і на склад учасників: кінотеатр «le Grand Rex». Назви підприємств, установ тощо належать до власних імен, незалежно від збереження ними лексичного значення апелятивів, від яких їх утворено. Якщо заводи, магазини і т.ін. просто нумерують, тоді номер починає функціонувати на правах індивідуального позначення й наближає до власного імені [34, c. 69].
Отже, вивченням творення, розвиту і функціонування такої мовної одиниці як власна назва займається ономастика. Що стосується класифікації власних назв, то вона дозволяє розділити найменування на групи залежно від об'єкта, який вона позначає.
Ергонім ? термін, закріплений Н.В. Подольською на позначення найменування ділового об'єднання людей, ергонімія для всієї сукупності таких назв. Під «діловим об'єднанням людей» дослідниця має на увазі будь-які союзи, організації, установи, корпорації, підприємства, заклади, гуртки [38, c. 148].
Проблематикою дослідження ергонімів займалися такі відомі вчені як: Подольська Н.В., Крюкова І.В., Трифонова О.О., Лейчик В.М., Козлов Р.І. та ін.
У наш час в області концепту «ергонім» дослідники виділяють такі поняття: ойкодомоніми ? найменування, закріплені за певним виданнями за обов'язкової наявності вивіски; НКП ? «назва комерційного підприємства»; найменування ділових об'єктів; емпороніми ? торгове підприємство. Як зазначає Н.В. Подольська: «Нові поняття виникають у будь-якому творчому процесі, у будь-якій сфері наукового пізнання. При поглибленому вивченні предмета, встановленні внутрішніх зв'язків і взаємозалежності неминуче відбувається дроблення поняття, що супроводжується термінуванням цих менших окремих понять».
У сучасних наукових дослідженнях ергонімію та онімію розташовують поруч в ономастичному просторі, передусім, за їхніми функціями.
Термін «рекламне ім'я» пропонує І.В. Крюкова, до якого відносить «не тільки словесні товарні знаки (прагматоніми), а й назви підприємств (ергоніми). Дослідниця виявляє й аналізує основні етапи входження рекламних імен до сучасної мови, описує семантичні модифікації і функції на кожному з етапів. Розвиває цю ідею Е.А. Трифонова, яка об'єднує під терміном ергонім власні імена будь-яких ділових об'єктів незалежно від їхнього правового статусу та наявності / відсутності місця постійної дислокації, які штучно створюються й іменуються суб'єктом з метою прагматичного впливу на адресата.
«Ергонім» ? прямий шлях до концептуалізації, формулювання семантичної домінанти, основної ознаки у змісті, вираженої словесним знаком концепту.
Як самостійне мовне і мовленнєве явище цей вид назв був описаний в роботах вітчизняних мовознавців: І.А. Беспалової, Є.А. Трифоновій, Н.В. Шимкевича, Д.А. Яловець-Коновалової та ін.
Вважаємо, що на сучасному етапі основу ергонімічного концептуального поля складають три розряди власних імен: фірмові, міські та доменні імена. Ми пропонуємо використовувати на позначення комерційного найменування термін ерготемонім (від грец. справа + закон + ім'я). Цей термін відповідає позначеній В.М. Лейчиком «оптимальній структурі терміну», за дотримання якої кількість терміноелементів становить n + 1, де n - це кількість відмінних ознак відповідного поняття, відображених у терміні, а одиниця у разі потреби пов'язує формальну структуру терміна з типовими моделями лексичних одиниць природної мови.
Відтак, ерготемонім ? офіційне найменування, під яким підприємство здійснює свою комерційну діяльність (Crйdit Agricole, EDF Group, Alcatel - Lucent).
Другий розряд концептуального ергоніміного поля ономастичного простору представляють міські найменувань (boulangerie Au Levain d'Antan, fromagerie Androuet, magazine de produits Heriard, bar - boutique C - Comme). За Р.І. Козловим, для позначення міських найменувань використовуємо термін ергоурбонім (від грец. справа + місто + ім'я). Ергоурбоніми функціонують на міських вивісках і банерах, їхня провідна функція ? рекламна.
Доменне ім'я є символьним іменем домена, буквеним позначення назви сайту. Всі комп'ютери в Інтернеті насправді позначають цифрами, але для більшості користувачів дуже складно було б запам'ятати такий набір цифр. Тому було вигадано буквені адреси ? домени. Цифри як позначення серверів залишаються, проте їм протиставляють буквені назви. Повне ім'я домена складається з імен всіх доменів, до яких він входить, розділених крапками (наприклад, повне ім'я fr.wikipedia.org). Найважливішою умовою успішності доменного імені є уникнення модних графічних витворів - уживання цифр і літер замість слів або їхніх частин, а також інших вигадливих засобів. Для гарантованого повторного звернення до веб-сайту клієнт має правильно запам'ятати назву і вміти відтворити її по пам'яті [17, c. 27].
1. Один ерготемонім може мати кілька ергоурбонімов: crйmerie E. Graindorge, magasin Andrй, magasin Pierre Ibaialde, magasin Sonia Rykel;
2. Ергоурбонім може не мати ерготемоніма в тому випадку, якщо це форма бізнесу: magasin APC, crйmerie Du Pays de Bray, usine de boscuits Terre d'Embruns;
3. Ерготемонім може не мати ергоурбоніма в таких випадках: фірма може не мати конкретної локалізації в місті, вивіски або підприємство створено як посередник для купівлі-продажу об'єкта власності і фігурує тільки в офіційних документах, а після угоди може бути ліквідованою.
4. Відсоткове співвідношення збігів ерготемонімічних і ергоурбонімічних назв безпосередньо залежить від типу підприємства: ергоурбоніми відрізняються від ерготемонімов у тих фірм, яким у силу специфіки бізнесу клієнтів потрібно заручитися яскравою назвою, яка виконуватиме додаткову прагматичну функцію.
Відмінності денотатів і провідних функцій фірмових і міських найменувань обумовлюють їхню стильову співвіднесеність. Оскільки основна функція ергоурбонімов ? рекламна, ми відносимо їх до рекламного стилю мови. Підкреслена логічність і емоційна нейтральність визначають положення ерготемонімів в офіційному діловому мовленні, яку характеризує високий ступінь уніфікації, стандартизація, інформаційне навантаження кожного елемента тексту, увага до деталей (Vinci SA, BNP Paribas, GDF Suez, EDF Group).
В ерготемонімії важливою є змістовна конотація. Лексика цього розряду має чітко виражену соціально-функціональну орієнтованість, відносну стильову закритість, стандартизацію та уніфікацію імен, поширеність мовних штампів. Отже, поширення безликих, однорідних і типізованих фірмових найменувань (BNP Paribas, BNP Paribas Est, BNP Paribas Banque) з позиції функціонального стилю вважаємо виправданим, оскільки офіційно-діловий стиль прагне до стандартизації та уніфікації документів на всіх рівнях мови: лексики, морфології, синтаксису [24, c. 140].
Отже, ергонім має на меті позначення найменування ділового об'єднання людей, а ергонімія позначає всю сукупність таких назв. Основні розряди онімів, що утворюють концептуальне ергонімічне поле, розташовуємо в ономастичному просторі таким чином: ерготемоніми ближчими до ядра, а ергоурбоніми характеризують поле як неоднорідне, що складається з окремо розташованих субполів.
Специфіку функціонування ергонімів у своїх працях розглянули такі відомі вчені: Самсонова О.С., Носенко Н.В., Белей О.О., Беспалова А.В., та інші.
Ергоніми є одиницями мови і мовлення, які мають усі ознаки імені власного:
1) слугують для конкретного називання окремих предметів дійсності і виділяють одиничний предмет з ряду однорідних;
2) у ергоніма зазвичай відсутній прямий зв'язок із поняттям, що лежить в його основі;
3) до складу ергоніма, як і до складу власних імен, можуть входити будь-які частини мови (прикметник, дієслово, прислівник, займенник, прийменник), які в якості оніма набувають граматичних характеристик іменника.
Ергонімія, вирішуючи завдання повідомлення і завдання впливу, виконує у мові низку функцій, основними з яких є:
6) функція охорони власності [5, c. 10].
Основною функцією ергонімів є номінативна - тобто виділення того або іншого підприємства із ряду інших. Загалом, для виконання цієї функції цілком достатньо було б цифрових ідентифікаторів, як наприклад підприємство №1, 2 (entreprise №1, 2) тощо. Використання натомість інших мотиваторів ергонімів зумовлено тим, що, крім власне найменування суб'єкта виробництва, завданням ергонімів є здійснювати функції повідомлення (інформування) про характер виробництва та переконання (персуазії), які спрямовані на адресата, тобто покупця відповідної продукції або партнера по бізнесу.
Інформативна функція ергоніма полягає у тому, що для успішної комунікації необхідно, щоб адресант направив повідомлення, створене за допомогою коду, адресату. Розробник назви компанії повинен чітко розуміти, що продукт його творчості є в першу чергує повідомленням, яке представляє об'єкт номінації. Наприклад, назви тур-агентств, які представляють вид їх діяльності: Tour - Paris - Guide, Lux Tours, GrandTour.
Рекламна функція - одне із завдань такої назви полягає в тому, щоб привабити, зацікавити адресата - потенційного клієнта. У цій функції виділяємо окремі підфункції. Зокрема, йдеться про емотивну функцію, яка забезпечує передачу назвою позитивних емоцій та асоціацій через аксіологічну лексику. Експресивна функція досліджуваних мовних одиниць полягає в доведенні до адресата основного призначення компанії або товару, якоїсь важливої їхньої характеристики (ресторан швидкого харчування «Rapidement», «La cuisine»). У таких випадках ергонім фактично виконує роль стислого слогана.
Меморіальна (пам'яткова) функція - здатність назви служити «зовнішньою пам'яттю» людини і суспільства в цілому, зберігати та передавати інформацію, коли назва містить імена відомих осіб, які виступають як певні культурні символи: «Spartacus», «Roxelane».Такі назви можуть бути створені на честь когось або чогось з метою увічнення штучно пов'язаної з денотатами ідеї (Givenchy, Chloй).
Іноді ергонімам притаманна естетична функція, зокрема в разі їхнього утворення від культурних концептів, здебільшого фольклорного характеру: «Lutin», «Le rйveil».
Функція охорони власності - це провідна функція ерготемонімів, а функція ерготемонімів є юридичною функцією охорони права на фірму. Найменування комерційної організації є її фірмовим найменуванням і належить до інтелектуальної (промислової) власності його керівника. В якості атрибутики ерготемонім можна побачити на бланках, рахунках, товарах, упаковці, він може бути використаний в товарному знаку або знаку обслуговування, що належить власнику фірмового найменування, або, з його згоди, міститися в товарному знаку іншої особи [4, c. 17].
Отже, ергонім є мовленєвою одиницею, яка слугує для конкретного позначення об'єкта та виконує низку функцій.
2. Структурно-функціональні та лексико-семантичні характеристики французьких ергонімів
2 .1 Значення ергоніма для об'єкта номінації
Власні імена різних об'єктів дійсності стають об'єктом вивчення у сучасній лінгвістиці у зв'язку з їхніми словотворчими особливостями, специфікою функціонування в рамках дискурсу, прагматичному навантаженні, когнітивним потенціалом, типовими труднощами перекладу, реалізацією механізмів мовної гри тощо.
На позначення нового різновиду мовленнєвої діяльності, спрямованої на створення оригінальної назви для компанії, підприємства, торгової марки або товару, все частіше використовують термін неймінг (англ. «to name» називати, давати ім'я, нарікати).
Ім'я торгової марки є найпомітнішим і стійким елементом взаємозв'язку між продуктом і споживачем. Назва впливає на цільову аудиторію, змушує покупця віддавати перевагу певним маркам і компаніям, тому що у сучасному світі «бренди, як слова, є власністю корпорацій, стали ? випадково чи навмисне ? частиною звукового супроводу нашого життя, ключовими компонентами повсякденної сучасної мови, якщо не прототипом нової мови» [40, c. 24].
Інформаційна функція ергоніма на думку Р.О. Якобсона полягає в тому, що для успішної комунікації необхідно, щоб адресант направив повідомлення, створене за допомогою коду, адресату. Винахідник назви компанії повинен чітко розуміти, що продукт його творчості є в першу чергу повідомленням, яке представляє мінімальну інформацію про об'єкт номінації. Це наочно ілюструють численні назви фірм, утворені від слів, що позначають сферу діяльності, наприклад, назви турагентств: Tour - Paris - Guide, Lux Tours, GrandTour, будівельна компанія «Technobatilux». До прямих назв можна зачислити такі номінації, як CIEP (le Centre international d'йtudes pйdagogique), SFR (Sociйtй Franзaise de Radiotйlйphonie), AFNOR (Association Franзaise de Normalisation) та інші офіційні назви установ.
Вплив ергоніма на об'єкт номінації полягає в тому, що замість прямої вказівки на об'єкт номінації (наприклад, туристичну фірму) перевагу надають назві, яка опосередковано повідомляє про вид послуг, пропонованих компанією. Менша інформативність таких ергонімів, які, як правило, представляють собою образні номінації, компенсується їхньою оригінальністю. Як зазначає М.Н. Володіна, уявлення про назву складається у людини завдяки асоціаціям, які виникають при спробі осмислити основну характеристику, задану в імені: «Головний принцип, покладений в основу номінації, полягає у тому, щоб через конкретну ознаку іменованого предмета передати його узагальнений образ, тобто від часткового, суб'єктивного перейти до загального, об'єктивізувати» [12, c. 93].
Оригінальність назви може вдало поєднуватися з інформативністю. Так, деякі номінації опосередковано пробуджують у потенційного споживача послуг асоціації з тематичною областю: Bbl transport, France Tйlйcom, CNP Assurances.
На основі первісної назви часто виникають нові імена ? назви інших реалій, які зазвичай відповідають об'єкту номінації. У таких випадках шляхи формування та особливості поширення нових номінативних одиниць не можна передбачити: має місце процес «словотворення», який С.Г. Термінасова визначає як «вільну творчість мовлячого». Не завжди процес називання здійснюється відповідно до норм мови, більше того ? часто він іде врозріз з ними.
Одну із класифікацій сучасних назв подано у книзі А. Френкеля «Неймінг»:
1) сконструйовані ? імена, утворені шляхом об'єднання в одне слово самостійних за значенням слів: AirLiquide, magazine GoldyMama;
2) реальні ? «вже існуючі слова»: Crйdit Agricole, Gourmet, Le Gвteau;
3) винайдені ? «створені, цілком вигадані слова»: L'Orйal, Danone, Rexel;
4) стислі - складені слова й абревіатури: Areva, Capgemini, EDF, GDF, RATP.
5) класичні ? «ті, які часто використовуються і тому стали класикою»: Macheline, Louis Vuitton, Chanel.
Проте класифікація А. Френкеля має свої недоліки. По-перше, групи ергонімів виділено на різних підставах. По-друге, класифікація не є вичерпню. Є.Н. Юдіна, наприклад, у самостійну групу виділяє «персоніфіковані» назви брендів, в основі яких лежать імена власників або творців компаній: Hermиs, Laurent Perrier, Dior, Peugeot [37, c. 109].
Таким чином, неймінг є процесом словотворчості, який об'єднує ознаки роботи та гри і безумовно підпорядковується запитам сучасної дійсності, а власне назва ? складовою будь-якого бренду, оскільки немає жодного продукту або компанії, які функціонували б безіменними.
2.2 Компонентні характеристики французьких ергонімів
Семантика та внутрішня форма сучасних французьких ергонімів дає змогу поділити їх на умовно нейтральні та конотовані мовні одиниці. За структурою такі оніми - це одно-, дво - та багатокомпонентні утворення. В ергоніміконі власних французьких назв переважно функціонують однокомпонентні умовно нейтральні найменування, представлені такими моделями:
1) одиничний або подвійний антропонім, що містить:
- офіційне ім'я власника, його близьких чи рідних: «Louis Vuitton» (Capital Novembre 2006 p. 103), «Michelin» (france.fr 02.04.2012), «Laurent Perrier», «Givenchy», «Mumm», «Hermиs» (Magazine Air France Mai 2008 p. 34), «Chloй» (Capital Novembre 2006 p. 107), «Peugeot» (Capital Dйcembre 2007 p. 4), «PiperHeidsieck» (Capital Novembre 2006 p. 92);
- прізвище власника: «Azzaro» (Capital Dйcembre 2007 p. 92), «Ford» (Capital Dйcembre 2007 p. 95), «Dior» (Capital Novembre 2006 p. 107), «Bollinger», «Krug», «Louis Roederer», «Moet & Chandon», «Rossignol» (Capital Dйcembre 2007 p. 97), «Tournaire» (Capitale Dйcembre 2007 p. 44), «Toyota» (Capital Dйcembre 2007 p. 34), «Honda» (Capital Dйcembre 2007 p. 105), «Citroёn» (Capital Novembre 2006 p. 5), «Emerson» (Capital Novembre 2006 p. 15), «Renault» (Capital Dйcembre 2007 p. 56), «Chanel» (Capital Novembre 2006 p. 107), «Jameson» (Magazine Air France Mai 2008 p. 8), «Armani» (Capital Novembre 2006 p. 6), «Givenchy» (Capital Novembre 2006 p. 108);
2) абревіатурні утворення, в яких закодована інформація про належність підприємства власникові чи кільком власникам: «Victor&Rolf» (Magazine Air France Mai 2008 p. 22), «Yves Cougnaud» (Capital Novembre 2006 p. 21), «LVMH» (france.fr 02.04.2012), «LouPйrac» (Capital Novembre 2006 p. 15);
3) одиничний онімізований апелятив: «Le Figaro» (france.fr 02.04.2012);
4) абревіатурні утворення, представлені лексемами відапелятивного походження: Total, EDF, GDF, Areva, Vinci S.A., INSEE, CIEP, SNCF, RATP (france.fr 02.04.2012), SFR (Capital Dйcembre 2007 p. 110);
5) поодинокі моделі, представлені ергонімами відонімного та відапелятивного походження: AFNOR (france.fr 02.04.2012), «Coca-Cola» (Capital Dйcembre 2007 p. 38); L'Oreal (france.fr 02.04.2012), Elsиve (Capital Dйcembre 2007 p. 107);
У зв'язку з розподілом ергонімів на реальні, умовні та символічні доцільно класифікувати багатокомпонентні ергоніми таким чином: значною є група ергонімів, які в ономастиці отримали назву реальні, оскільки складовими компонентами таких назв є лексеми, ужиті в прямому значенні й н
Особливості перекладу ергонімів курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Дипломная работа по теме История и принципы работы всемирной сети Интернет
Реферат: Природно-рекреационные ресурсы России
Реферат: Особенности поведения сотрудников ИТ в современных организациях
Стыдно Ли Любить Обломова Сочинение
Реферат: Современные принципы диагностики и лечения эндометриоза. Скачать бесплатно и без регистрации
Отчет по практике по теме Учалинское медно-цинковое колчеданное месторождение
Устно Сочинение После Смерти Отца Дубровский
Управление Качеством На Этапе Использования Реферат
Реферат: Институт наследования по завещанию: история и современное правовое регулирование
Курсовая работа: Труднорешаемые задачи Последовательный анализ вариантов
Сочинение На Тему Смысл Романа Капитанская Дочка
Реферат: Проблема бедности в России 2
Курсовая Работа На Тему Природа Как Средство Эстетического Воспитания Дошкольников
Основы Зож Реферат
Сюжеты И Образы Духовной Музыки Реферат
Нужно Ли Изучать Культуру Речи Эссе
Курсовая работа по теме Экономика производства говядины
Сочинение по теме Сирано Савиньен Бержерак. Иной свет, или Государства и империи Луны
История Болезни На Тему Логоневроз Сложного Генеза. Умственная Отсталость Лёгкой Степени
Лабораторная Работа На Тему Операторы Языка Си
Аудиторський ризик та його визначення - Бухгалтерский учет и аудит контрольная работа
Меры противодействия преступности в сфере экономической деятельности и преступлениям против собственности - Государство и право курсовая работа
Использование средств аудио– и видеозаписи в расследовании преступлений - Государство и право дипломная работа