Особливості перекладу інструкцій - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Особливості перекладу інструкцій

Принципи вибору перекладацьких стратегій при перекладі текстів типу інструкцій до технічного обладнання. Сучасний стан лінгвістичного та перекладацького аналізу в галузі дослідження перекладу тексту-інструкції як особливого виду міжнародного документу.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Розділ 1. Визначення поняття стратегії перекладу
1.1 Стратегія, спосіб, метод та прийом перекладу
1.2 Визначення поняття «стратегія перекладу»
1.2.1 Характеристика стратегії наукового перекладу
1.2.2 Чинники стратегії наукового перекладу
1.3 Класифікація стратегій перекладу
Розділ 2. Вибір перекладацьких стратегій при перекладі інструкцій
2.1 Визначення поняття інструкції як виду документу, який потребує перекладу
2.2 Лексико-синтаксичні особливості інструкцій
2.3 Вибір стратегії перекладу тексту типу інструкція
2.3.1 Стратегія за принципом перекладу того, що зрозуміло перекладачеві
2.3.2 Перекладацька стратегія «переклад змісту , а не букви оригіналу»
2.3.3 Стратегія максимального відтворення змісту оригіналу
2.3.4 Перекладацька стратегія домінування значення цілого над значенням окремих частин
Дослідження присвячене аналізу особливостей застосування стратегій перекладу в сфері галузевої літератури. Оточення сучасної людини оснащене різними технічними пристроями, апаратами, приладами, при роботі з якими необхідно виконувати різні дії та операції. Кожен технічний пристрій супроводжується спеціальним текстом-інструкцією з експлуатації по застосуванню. Тексти підручників та навчальних посібників з природно-технічних дисциплін також можуть містити різного роду інструкції. У зв'язку з цим ми вважаємо можливим говорити про текст-інструкцію (або текст-алгоритм) як особливий тип тексту. При перекладі такого роду текстів, необхідно враховувати всі його особливості для того, щоб правильно обрати стратегію перекладу.
Актуальність дослідження зумовлена постійним розвитком сфери науки та техніки. З`являється багато інноваційної техніки й нова інформація потребує негайного перекладу для подальшого її використання.
Метою даної роботи є визначення особливостей принципу вибору перекладацьких стратегій при перекладі текстів інструкцій до технічного обладнання. В роботі представлено сучасний стан лінгвістичного та перекладацького аналізу в галузі дослідження перекладу тексту типу інструкція та обґрунтовуються необхідні теоретичні поняття.
Реалізація поставленої мети передбачає розв`язання низки конкретних завдань: 1) подати визначення стратегії технічного перекладу та виявити принципи перекладу текстів типу інструкція; 2) зазначити стратегії перекладу, їхні різновиди та розкрити значення кожної; 3) здійснити комплексний аналіз основних перекладацьких стратегій; 4) дати визначення інструкції як особливого виду міжнародного документу; 5) запропонувати основні стратегії перекладу на матеріалі текстів інструкцій до технічного обладнання.
Об`єктом дослідження є тексти інструкцій до технічного обладнання, на основі яких ми робимо порівняльний аналіз у двох мовах та визначаємо їхні відмінності та схожість.
Предметом дослідження є вибір перекладацьких стратегій при перекладі інструкцій до технічного обладнання та визначенні способів та прийомів відтворення складних граматичних та лексико-синтаксичних явищ в українських перекладах.
Фактичний матеріал дослідження - це приклади речень з посібників по використанню та інструкцій до технічного обладнання, що містять граматичні та лексичні форми, які ми досліджуємо при виборі перекладацької стратегії.
Дослідження особливостей вибору певної стратегії при перекладі текстів інструкцій до технічного обладнання базується на аналізі українських перекладів англомовних науково-технічних текстів у посібниках або керівництвах по використанню різних видів техніки. Дослідженню стратегій перекладу багато уваги приділяли такі вчені як В.Н. Коміссаров, І.С. Бик, О.В. Бурда-Лассен, В.І. Карабан, І.І. Рєвзін, Я.І. Рецкер, І.А. Гладких, О.О. Харітонова та інші.
Для розв`язання поставлених завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження. Основними методами аналізу речень у текстах оригіналу та перекладу є лінгвостилістичний аналіз, комплексний контрастивно-перекладознавчий аналіз із залученням елементів контекстуального, компонентного, трансформаційного аналізів.
Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що за допомогою порівняльного аналізу двох неблизько споріднених мов на матеріалі текстів інструкцій є можливим виокремлення домінуючих та найчастіше уживаних перекладацьких стратегій. Вперше було зіставлено основні прийоми та способи підбору необхідної стратегії у перекладі інструкцій, порівняно їх характеристики та виокремлено особливості стратегій, притаманних кожному з порівнювальних типів перекладу.
Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що його результати становлять внесок у розвиток теоретичних аспектів перекладознавства. Результати порівняльного аналізу стратегій перекладу відкривають перспективу для подібних досліджень.
Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна застосовувати для розв'язання практичних проблем, пов`язаних з англо-українським перекладом.
Розділ 1. Визначення поняття стратегії перекладу
1.1 Метод, спосіб, прийом та стратегія перекладу
За останні десятиліття в Україні постійно зростає об'єм устаткування, що купується за кордоном, для різних виробництв. Через високі митні збори на ввезення готової продукції (харчові продукти, будівельні матеріали, взуття та одяг, пакувальні матеріали) замість імпорту таких товарів все частіше отримується устаткування для випуску такої самої або аналогічної продукції в Україні.
Ми визначаємо інструкцію як самостійний тип тексту з особливим способом викладу змісту, за допомогою якого дається точне (покрокове) розпорядження з виконання технічних або інших дій, що приводять до конкретного результату. Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця особливість створює додаткові труднощі та проблеми [10, с. 6].
Технічний переклад - це насамперед переклад, який використовується для спеціальних цілей, а саме для обміну спеціальною інформацією, що надходить і сприймається різними мовами. Отже: технічний переклад - це переклад, який застосовують для обміну спеціальною науково-технічною інформацією між людьми, що говорять різними мовами [17, c. 6-30].
Будь-який текст-інструкція характеризується певною повторюваністю термінів. Тому для правильної передачі значення незнайомого і відсутнього у словниках терміна або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити всі випадки його вживання в даному тексті і лише після цього спробувати вияснити значення терміну шляхом ознайомлення із спеціальною літературою з даного питання. Велику допомогу перекладачеві може надати уже існуюча перекладна література з даного питання, особливо якщо є можливість порівняти оригінал і переклад [10, c. 6].
Технічний переклад охоплює кілька форм або способів обробки оригіналу перекладачем. Таких цілком, визначених видів, технічного перекладу можна нарахувати вісім, кожний з яких має свої особливості й свої закони. Ці форми не залежать від сфери спеціалізації, і тому кожний технічний перекладач повинен бути знайомим з усіма видами технічного перекладу.
Переклад у буквальному значенні цього слова, тобто перехід від початкового тексту до перекладного, може здійснюватися по-різному. В основі такого переходу лежать способи, прийоми і методи перекладу, що варіюються перекладачем залежно від його кваліфікації, а також від вигляду та одиниці перекладу. Серед цих трьох понять (спосіб, прийом і метод перекладу) тільки спосіб може розглядатися як одна з основоположних і класифікуючих категорій перекладу, тому що тільки спосіб перекладу існує як об'єктивна закономірність. А прийом і метод перекладу є похідними від способу перекладу, вони отримані в результаті діяльності людини.
В даний час відомо тільки два способи перекладу як об'єктивно існуючі закономірності перекладу від однієї мови до іншої. Перший спосіб - це знаковий спосіб перекладу, який полягає у вербальній реакції на пред'явлений знак. Він простежується при появі в початковому тексті одиниць перекладу із стертим або фіксованим семасіологічним зв'язком, а також в умовах жорстких часових обмежень (наприклад, в синхронному перекладі).
Другий спосіб перекладу, який ми будемо називати «смисловим способом», припускає попередню ідентифікацію денотат з подальшим пошуком іншомовного еквівалента. При цьому у перекладача виникає ряд труднощів, які він прагне усунути, удаючись до серії додаткових операцій, складових той або інший прийом перекладу [12, c. 44].
У будь-якій науці є поняття, що складають основу її теорії. Фундаментальні поняття прийнято називати категоріями. Наука про мову будує свою теорію на базі понятійних, семантичних і лексико-граматичних категорій. На відміну від поняття категорія не тільки узагальнює, але і класифікує. Це означає, що одне і те ж явище, що виділяється як категорія, може виявлятися в різних формах.
Наука про переклад також має свої категорії, що виявляються в різних формах. Однією з таких категорій є категорія діяча або суб'єкта. Категорія діяча представлена в науці про переклад у вигляді опозиції машинного перекладу - переклад, здійснений людиною.
Іншою найважливішою категорією теорії перекладу є спосіб перекладу. Спосіб перекладу важливо відрізняти від прийому або методу перекладу. Прийом зазвичай вирішує приватну задачу, він допомагає долати труднощі, що виникають в ціленаправленій діяльності перекладача. Спосіб є основним правилом досягнення поставленої мети, яка відображає об'єктивно існуючі закони дійсності. Спосіб не можна вигадати, але можна створити нове поєднання певних дій, придумати можна метод перекладу, спосіб можна відкрити як вже відому закономірність. Крім того, на відміну від методу, спосіб є не діяльність, не система дій, а психологічна операція, що реалізує дію. В основі будь-якої перекладацької діяльності лежать одні і ті ж способи перекладу, які потрібно знайти, дослідити та використовувати, враховуючи кожного разу умови роботи [11, c. 134-140] (Див. Додаток 1).
1.2 Визначення поняття «стратегія перекладу»
1.2.1 Характеристика стратегій наукового перекладу
В даний час перекладознавство є однією з галузей знання, які активно розвиваються, вирішують складні проблеми, як теоретичні, так і методологічні. Сучасні перекладацькі дослідження присвячені питанням співвідношення слова і поняття, слова і концепту (Васильєв 1991; Фесенко 2001), значення і сенсу (Глєбова 2000; Соловйова 2002), запозиченню культур (Галєєва 2002; Клюканов 1999), когнітивному аналізу (Борисов 2000; Рябцева 1997; Хайруллін 1995), особам, що перекладають (Алексєєва 2004; Сорокін 2003) та ін.
Поняття стратегії перекладу не є новим для теорії перекладознавства. Проте в дослідженнях, присвячених перекладацьким проблемам, даний термін не використовувався (Бархударов 1975; Комісаров 1973; Рєвзін, Розенцвейг 1963; Рецкер 1974; Фьодоров 1983; Швейцер 1988 та ін.), а вживався термін «дія перекладача» в значенні «мовна діяльність». Сенс даного поняття полягав у використанні перекладачем окремих прийомів перекладу, таких, як субституція, запозичення, парафраза та ін.
В.Н. Комісарів, розробляючи програму дослідження перекладацького процесу, вважає, що при цьому необхідно «з'ясувати, в чому полягає лінгвістична суть цього процесу, в якому ступені він визначається власне лінгвістичними чинниками, в яких межах такі чинники обмежують точність передачі інформації» [9, c. 239-243]. Таким чином, в традиційних дослідженнях перекладу дії перекладача трактувалися в основному в аспекті мовної діяльності.
Основним положенням традиційної теорії перекладу є теза про те, що людина, яка володіє іноземною мовою вже готова до здійснення перекладацької діяльності. Отже, перекладач виступав в основному як «передавач», який відкрив доступ до семантики іншої мови шляхом фіксації інваріантних відносин між початковим і перекладним текстами, а не як суб'єкт, здатний мислити.
Ґрунтуючись на ідеї про суб'єктивний характер розуміння, можна прийти до обґрунтування тези про те, що розуміння перекладачем наукового тексту залежить від ступеня засвоєння ним спеціального знання, вираженого в початковому тексті.
Таким чином, мовний чинник не є головним при виборі перекладачем тієї або іншої стратегії перекладу.
В середині ХХ століття з розвитком соціології і філософії поняття стратегії вивчається як форма соціальних взаємодій між різними суб'єктами. Стратегія включає як компоненти соціального виробництва, так і відтворень, і є вибудовуванням загального соціального простору. В соціології стратегію називають «такою, що розуміє», оскільки в ній максимально враховуються інтереси, позиції і установки всіх учасників соціальної взаємодії. У цьому сенсі стратегія виступає не як фіксований план, а як постійне узгодження різних позицій і думок. Позиція стратега в аспекті соціальної взаємодії змінюється: його свідомість розглядається як динамічний простір інтеграції інтересів і точок зору учасників стратегічних дій.
Загальні міркування про поняття стратегії визначили подальший розвиток даного поняття. Так, в аспекті наукового перекладу такі компоненти перекладацької стратегії, як суб'єкт стратегії, вихідна позиція, мета, рішення і стратегічне мислення отримують специфічне обґрунтування.
Суб'єктом стратегії наукового перекладу є перекладач, який визначає свою вихідну позицію, мету та ухвалює рішення щодо своїх дій. Головною в науковому перекладі є взаємодія перекладача і автора початкового тексту на основі єдиного наукового тексту. Мета перекладацької стратегії полягає в успішному створенні перекладу наукового тексту, що характеризується відповідними типологічними параметрами і що забезпечує його реципієнтів простором думки, аналогічним оригінальному. Рішення в науковому перекладі ухвалюються перекладачем з урахуванням поставленої мети, а також з урахуванням типу тексту, типу комунікації і типу мислення автора початкового тексту.
Стратегічне мислення в науковому перекладі є особливим типом мислення, здатним виявити логіку розвитку авторських концептів, виражених у формі моделі, і співвіднести її з результатом власної інтерпретації даної моделі знання. У певному значенні суть стратегії мислення полягає в своєрідному «маніпулюванні» концептом. Цим процесом є зіставлення початкового і трансльованого концептів, або іншими словами, «порівняння і розрізнення» концептів з метою максимально точного відтворення початкової авторської моделі знання.
Поняття перекладацької стратегії в науковому перекладі пов'язане з розумінням перекладачем логіки розвитку початкового авторського концепту і його здатністю відтворити дану логіку в тексті перекладу [18, c. 14-23].
1.2.2 Чинники стратегії технічного перекладу
У теорії перекладу проблема вибору перекладацької стратегії є актуальною і вимагає більш пильної уваги дослідників. Проте до даної проблеми звертаються небагато дослідників наукового перекладу. Так, І.Е. Клюканов, який вивчає переклад як міжкультурне спілкування на матеріалі художніх текстів, визначає перекладацьку стратегію як спосіб вирішення комунікативної проблеми. Комунікаційна проблема трактується в основному в аспекті необхідності розуміння сенсу початкового тексту. У сфері міжкультурного спілкування, згідно концепції І.Е. Клюканова, перекладач може вибрати адаптивну або резистивну стратегію перекладу. Адаптивна стратегія використовується тоді, коли перед перекладачем стоїть завдання «наближення» реальності тексту перекладу до культури, що його прийматиме. Резистивна стратегія використовується у тому випадку, коли перекладач має намір «наблизити» реальність тексту перекладу до «оригінальної культури» [7, c. 156]. В аспекті наукового перекладу, де не відбувається «зіткнення» культур, вибір стратегії перекладу обумовлений іншими чинниками.
Вибір стратегії перекладу наукового тексту має свою специфіку, обумовлену як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками. До перших належать тип тексту і тип комунікації. Науковим текстом є тип тексту, який виражає нове спеціальне знання певними мовними засобами. Другий вид чинників включає професійну компетенцію перекладача, що має на увазі крім володіння іноземною мовою уміння інтерпретувати і розуміти початковий науковий текст. Розумінням наукового тексту є адекватне відтворення авторської моделі знання, логічних відносин між опорними словами [18, c. 14-23].
І.В. Ілюхін не дає формального визначення стратегії, але представляє її як сукупність прийомів не досягнення адекватності перекладу взагалі, а рішення якої-небудь приватної задачі в межах комунікативної події. Стратегія перекладача не одинична - вони можуть мінятися за певних умов.
Ж. Дансетт вважає, що стратегією називають впорядковану послідовність дій, усвідомлено призначену для вирішення якої-небудь проблеми.
Отже, на основі всіх згаданих визначень ми визначимо перекладацьку стратегію як принципово незмінну, постійно усвідомлювану перекладачем і найбільш загальну сукупність когнітивних операцій (які послідовно виконуються для вирішення перекладацької проблеми), що активується за необхідності [4, c. 45-49].
1.3 Класифікації перекладацьких стратегій
Стратегія перекладу у випадку усвідомлення перекладачем ментальної ідентичності нації-носія мови оригіналу та нації-носія мови перекладу буде спрямована на максимальне відтворення національно-історичного колориту етнолексем, яке забезпечує декодування ментальної ідентичності відповідних націй.
Одним із основних питань сучасної культурницької парадигми є “невидимість перекладача” (“translator invisibility”) - той ступінь “присутності” перекладача у перекладі (наприклад, вторгнення, втручання), який допускається певними традиціями перекладу. З огляду на поняття “невидимість перекладача” можна виокремити наступні стратегії перекладу: “одомашнення” (“адаптування до рідної мови та культури” (“domestication”), тобто орієнтація на створення прозорого та плавного стилю мови перекладу, та “привнесення елементів чужої мови та культури” (“foreignisation”) - перекладацька стратегія, яка дозволяє певне порушення лінгвістичних і культурних “звичаїв” тексту перекладу за рахунок привнесення деяких елементів “чужого” з тексту оригіналу [1, 5-17].
З метою максимально повного декодування специфіки ментальності носіїв мови оригіналу стратегія перекладу повинна передбачати “привнесення елементів чужої мови та культури”. Одним з аспектів домінування перекладача в якості творчої особистості є усвідомлення та врахування ним ментальної ідентичності нації-носія мови оригіналу та нації-носія мови перекладу.
За Дьяконовою Н.О., враховуючи домінуючі функції текст оригінау та репрезентуючих їх функціональних домінант та субдмінант, перекладач при створенні текстів мовою перекладу може використовувати в різноманітних сполученнях наступні стратегії:
стратегія вияснення жанрово-стильової приналежності тексту;
стратегія визначення домінантної насиченості;
стратегія компенсуючих модифікацій;
стратегія передачі світосприйняття;
стратегія дослівного перекладу [3, c. 67].
За формою він може бути усним та письмовим. По взаємозв'язку мов диференціюють переклад з іноземної мови на рідну, з рідної на іноземну та зворотний, або двобічний (письмовий переклад тексту з іноземної мови на рідну, потім переклад цього тексту на іноземну мову з подальшим зіставленням перекладу та оригіналу).
За змістом розрізняють вільний, дослівний та літературний (адекватний) переклад. Вільний переклад (усний і письмовий) являє собою передавання змісту тексту. Це - зручна форма перевірки розуміння прослуханого чи прочитаного.
Дослівний переклад - переклад, при якому передається значення складових елементів речення з можливим порушенням норми рідної мови. Дослівний переклад допомагає глибше проникнути у значення лексичних і граматичних одиниць тексту, зіставити мовні явища рідної та іноземної мов. Він виконує навчальну роль і є проміжною ланкою між вільним та літературним перекладом. Літературний переклад розкриває повно і точно зміст тексту при дотриманні норми рідної мови [5, c. 18-21].
На думку Міхєєва М.Ю. та Добровольського М.О. аналіз різних перекладів показує, що з достатнім ступенем упевненості можна говорити лише про дві протилежні одна одній стратегії перекладу:
техніка перекладу, орієнтована на максимально адекватну передачу сенсу (стратегія сенсу)
техніка перекладу, орієнтована на передачу особливостей форми (стратегія форми).
Перекладач, що дотримується принципів стратегії сенсу, свідомо усуває всі перешкоди на шляху розуміння тексту і жертвує, таким чином, тими особливостями його форми, які можуть викликати труднощі розуміння. Це не означає, що в перекладі такого типу не зберігаються жодні індивідуальні мовні особливості оригіналу. Все, що виявляється таким, що перекладається в межах норм, що діють, без збитку для розуміння думки автора, зберігається в перекладі.
Оскільки в перекладі такого типу малозрозумілі місця (як і місця, що гальмують сприйняття змісту) свідомо усуваються, результатом є текст, виконаний в традиціях covert translation. Під covert translation розуміється такий переклад, який "видає себе" за текст, написаний за правилами мови-мети, тоді як overt translation дає змогу зрозуміти читачеві, що він має справу з перекладом, тобто з текстом, спочатку створеним в межах іншої мовної і культурної традиції.
Таким чином, стратегія сенсу є категорією, що об'єднує цілий ряд типів перекладу.
Дотримуючись принципів стратегії форми, перекладач, навпаки, часто вимушений жертвувати смисловою прозорістю на догоду максимальній точності при передачі нетривіальних особливостей побудови тексту, його окремих характерних елементів та ін. Ці нестандартні особливості тексту можуть бути як маркерами індивідуального стилю автора, так і мовними структурами, характерними для епохи створення оригіналу.
Таким чином, будучи орієнтованим на мовну форму, переклад даного типу є не просто продуктом реалізації філологічної стратегії, але й імітує сприйняття оригіналу швидше сучасним читачем, ніж читачем другої половини XIX століття. Оскільки результуючий текст з неминучістю містить маркери приналежності до мови і культури, які є чужими для читача, переклад, виконаний у відповідності з принципами стратегії форми, - це завжди overt translation.
Зрозуміло, що ні стратегія сенсу, ні стратегія форми не зустрічаються в реальній перекладацькій практиці в абсолютно чистому вигляді. Це швидше теоретичні конструкти, які допомагають побудувати відповідну типологію та створити лінгвістично значущу теорію перекладу [20].
Розділ 2. Вибір перекладацьких стратегій при перекладі інструкцій
2.1 Визначення поняття інструкції як виду документу, який потребує перекладу
Оточення сучасної людини оснащене різними технічними пристроями, апаратами, приладами, при роботі з якими необхідно виконувати різні дії та операції. Кожен технічний пристрій супроводжується спеціальним текстом-інструкцією з експлуатації по застосуванню.
Тексти підручників та навчальних посібників з природно-технічних дисциплін також можуть містити різного роду інструкції. У зв'язку з цим ми вважаємо можливим говорити про текст-інструкцію (або текст-алгоритм) як особливий тип тексту.
Звернувшись до тлумачного словника, отримуємо повне визначення поняття «інструкція»:
Інструкція - правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил , що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносин установ, закладів, підприємств, службових осіб. Реквізити: Назва виду документа (інструкція); гриф затвердження; заголовок (сюди іноді входить назва документа); дата; індекс; місце видання; текст; підпис; види погодження. Текст викладається у вказівно-наказовому стилі з формулюваннями типу «винний», «слід», «необхідно», «не дозволено». Текст документа має бути стислий, точний, зрозумілий, оскільки він призначений для постійного користування. Зміст викладається від 2-ї, 3-ї особи, рідше - у безособовій формі [24].
Г.М. Петрова визначає інструкцію як «список об'єднаних однією комунікаційною установкою ціленаправлених дій, які необхідно здійснити адресатові для реалізації поставленого завдання» [15, c. 14-18]. Л. И. Погорєльська відзначає, що текст-інструкція «має в своїй основі значення зобов'язання відповідних дій ситуації та виражені імперативними конструкціями» [16, c.419-423]. Проте вона лише згадує текст-інструкцію як тип мовного викладу в науковому стилі мови, але не дає чіткого визначення даного типу тексту і не розглядає його лексико-синтаксичні особливості.
Ми визначаємо інструкцію як самостійний тип тексту з особливим способом викладу змісту, за допомогою якого дається точне (покрокове) розпорядження з виконання технічних або інших дій, що приводять до конкретного результату. Тексти даного типу моноструктурні в представленні послідовності дій [2, c. 41-50].
Так, наприклад, тексти-інструкції до мобільних телефонів мають певну структуру:
15. Using ALS (Alternate Line Service)
1. Важливі попередження щодо безпеки.
15. Використання ALS (Alternate Line Service)
18. Важлива інформація щодо здоров'я та безпеки.
Суто українські посібники користувача (інструкції з використання телефону) мають більш лаконічну структуру, хоча послідовність пунктів може розрізнятись:
Інформація щодо здоров'я та безпеки.
За останні десятиліття в Україні постійно зростає об'єм устаткування, що купується за кордоном, для різних виробництв. Через високі митні збори на ввезення готової продукції (харчові продукти, будівельні матеріали, взуття та одяг, пакувальні матеріали) замість імпорту таких товарів все частіше отримується устаткування для випуску такої самої або аналогічної продукції в Україні. В ході імпорту необхідність послуг перекладача може виявитись на наступних трьох етапах:
1. Переклад технічного керівництва, стандартів, специфікацій, інструкцій, сертифікатів, техпаспортів та інших супровідних документів з іноземної мови на українську.
2. Мовна і смислова адаптація перекладних матеріалів, зокрема, перерахунок одиниць вимірювання (сантиметри замість дюймів і т.п.), макетування і підготовка кінцевого документу для користувачів у формі друкарської продукції (макетування сторінок з графікою, оформлення креслень, поліграфічні послуги).
3. Усний послідовний переклад (мовний супровід) зарубіжного технічного фахівця в ході пусконалагоджувальних робіт і тренінгу персоналу [23].
Співвідношення лексичного та знакового об'ємів текстів оригіналу та перекладу є надзвичайно серйозною проблемою для практиків перекладу. Надмірний приріст тексту викликає нарікання замовників, які оплачують переклад «за вихідним обсягом», а надмірна компресія може привести до втрати сенсу. У перекладацькій практиці редакторам вже доводилося стикатися з надмірним приростом тексту перекладу, який був викликаний наступними причинами:
перекладач вдається до надмірно розгорнених перекладацьких еквівалентів через недостатнє володіння термінологією або свідомого прагнення збільшити об'єм перекладу;
перекладач вставляє в переклад текстові фрагменти власного твору, дискутуючи з автором оригіналу.
Разом з тим, можлива і зворотна ситуація: значне зменшення текстового об'єму перекладу в порівнянні з текстом оригіналу, що може служити сигналом пропуску значних фрагментів тексту і, відповідно, втрати інформації [8, c. 82-89].
Часто український перевідний еквівалент складається з двох і навіть з трьох слів проти одного англійського, у разі, коли найбільш короткий варіант з різних причин недоречний. Наприклад:
Do not use а hand-held phone while driving; park the vehicle first. - Не використовуйте телефон, тримаючи його в руці, під час водіння, спочатку припаркуйте машину [36,c.7; 29, c. 7].
В даному випадку як еквівалент «Hand-held phone» не доречні ні можливий еквівалент «ручний телефон» (оскільки значення цього словосполучення декілька інше), ні просто «телефон» (оскільки такий телефон не передасть повної суті того, що малося на увазі).
2) The grinder must be firmly bolted to a workbench. - Точильний верстат необхідно міцно закріпити на верстаку [38, c.6; 28, c. 54].
3) Unmodified plugs and matching outlet will reduce risk of electric shock. - Вилки без змін та відповідні розетки зменшать ризик удару електричним струмом [38, c. 6; 28, c. 54].
2.2 Лексико-синтаксичні особливості інструкцій
Метою текстів-інструкцій є показати читачеві порядок дій, які необхідно виконати, щоб отримати певний результат. Вивчення синтаксису текстів-інструкцій дозволяє визначити їх особливості. Оскільки інструкція спонукає читача виконувати визначену послідовність дій, в текстах даного типу широко використовуються дієслова у формі наказового способу:
- зніміть, натисніть, вставте, протисніть, переконайтеся, вийміть, просуньте, виберіть, виконайте, зробіть.
Do not use the oven for any reason other than food preparation, such as for drying clothes, paper, or any other nonfood items or sterilizing purposes [33, c. 5].
Використовуйте піч тільки для приготування їжі. В жодному разі не сушіть одяг, папір та інші неїстівні предмети в печі. Не використовуйте піч для стерилізації [25, c. 5].
Do not attempt to deep-fry foods in this oven [33, c. 6].
Не намагайтесь смажити продукти в мікрохвильовій печі [25, c. 6].
Always fit the grinding wheel cover and tool rest tightly, an with the correct clearance [38, c. 5].
Завжди закріплюйте кожух точильного колеса і упору жорстко та з правильним зазором [28, c. 53].
Якщо в усній презентації даних текстів можливе використання форм імперативу в однині та множині, то в письмовій презентації присутні форми імперативу тільки в множині. Так само широко в інструкціях використовуються дієслова у формі інфінітива:
- видалити, додати, визначити, створити, приєднати, закріпити, встановити, замінити.
The tool rest should be replaced whenever the width of the tool rest measures less than 20 mm [38, c. 5]. - Якщо ширина упори складає менше 20 мм, її варто замінити [28, c. 53].
Some discs have certain information encoded on the disk during manufacture [34, c. 16]. - На деяких дисках міститься певна інформація, внесена до диску під час виготовлення [27, c. 16].
Аналіз лексико-синтаксичних конструкцій простих і складних речень, характерних для текстів типу інструкція показав, що найчастіше зустрічаються лексико-синтаксичні констр
Особливості перекладу інструкцій курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Хоккей Сочинение На Английском
Реферат: Фрезеровка
Контрольные Работы Геометрия 10
Курсовая Работа Сми
Контрольная Работа На Тему Архитектура И Функционирование Эвм
Реферат На Тему Общая Гистология
Реферат: Михаил Жванецкий
Сочинение по теме Мифология Николая Гумилева
Дипломная работа по теме Порядок формирования доходов бюджета Сокольского муниципального района и организация их исполнения в Сокольском муниципальном районе
Курсовая работа: Особливості ціноутворення на продукцію промислового підприємства
Курсовая работа: Расчет и проектирование привода электросаней
Конкурс Отчетов По Учебной Практике
Реферат: Эволюция идеологии турецкого национализма
Доклад: "Звездные войны" или заложники высоких технологий
Доклад: Исследование особенностей профессионального самоопределения подростков с позиции психотипологического подхода
Контрольная работа по теме Культура наукової мови
Подбор Литературы Для Курсовой Онлайн Бесплатно
Курсовая работа: Банковская система в России и пути её дальнейшего развития. Скачать бесплатно и без регистрации
Сочинение По Истории 6
Дипломная работа по теме Лечение опухолей головного мозга
Основные положения гражданского права Российской Федерации - Государство и право курс лекций
Нематериальные блага как объекты гражданских прав - Государство и право реферат
Психология обеспечения безопасности дорожного движения - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат