Особливості організації фінансів підприємств в сучасних умовах - Финансы, деньги и налоги курсовая работа

Главная

Финансы, деньги и налоги
Особливості організації фінансів підприємств в сучасних умовах

Значення прогнозування фінансового стану для ефективної діяльності підприємства. Взаємозв’язок фінансового і виробничого планування. Врахування фактора часу в надходженні фінансових ресурсів. Аналіз техніко-економічних показників лісового господарства.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
В організаційній та управлінській роботі підприємств діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.
Фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.
Фінансову діяльність підприємства спрямовано на виконання таких основних завдань:
фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;
пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;
своєчасність виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;
мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;
контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.
Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:
фінансове прогнозування та планування;
аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;
оперативна, поточна фінансово-економічна робота.
Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба в грошових коштах забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.
За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків. Метою складення фінансового плану є визначення фінансових результатів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.
Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бюджет. Від обґрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою залежить також реальність основного джерела надходження коштів та розмір запланованого прибутку.
Мета планування витрат - визначення можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обороту є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а отже, і прискорення обертання оборотних коштів.
Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно врахувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:
поліпшення використання основних виробничих засобів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних засобів;
раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;
зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;
скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;
зменшення витрат від браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;
економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної організації апарату управління підприємством.
Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план - у формі балансу доходів та витрат грошових коштів, оперативний - у формі платіжного календаря.
Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства - це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового прогнозування, планування та управління.
Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:
аналіз фінансових результатів та рентабельності;
аналіз фінансового стану підприємства.
Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками:
аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт послуг;
аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;
аналіз та оцінка використання чистого прибутку;
аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;
аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;
аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;
факторний аналіз показників рентабельності.
Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:
аналіз та оцінка складу та динаміки майна;
аналіз фінансової стійкості підприємства;
комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства.
Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.
Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому:
постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;
своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;
забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди;
своєчасне проведення розрахунків із заробітної плати;
своєчасне погашення банківських кредитів та сплата відсотків;
здійснення платежів за фінансовими операціями.
Процес переходу економіки України на ринкові відносини відбувається у складних умовах спаду виробництва та інфляції, темпи якої в 2002 - 2003рр. набули загрозливого характеру, у 2004 - 2005рр. вони були дещо знижені проте залишилися на гіперінфляційному рівні, а в 2005 - 2006 рр.хоч і різко зменшилися, проте остаточно інфляція передбачена. Це вкрай негативно впливає на фінанси підприємств, націлює їх на вирішення лише сьогоденних завдань виживання, унеможливлює здійснення заходів щодо зміцнення фінансової бази на скільки-небудь віддалену перспективу. Але процес поступової стабілізації економічного становища обов'язково викличе до життя потребу у прогностичному підході до організації фінансів підприємств, за якого платоспроможність та інші показники фінансового стану розглядаються в динамічній перспективі.
Без прогнозу показників фінансового господарства підприємство не має змоги планувати розвиток своєї матеріально-технічної бази, роботи витрати, віддача від яких віддалена в часі від їх проведення (наприклад на науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи, на вдосконалення технології виробництва, на купівлю цінних паперів, капітальні витрати в соціальну сферу тощо), розумно будувати свої господарські відносини з покупцями й постачальниками, банками, іншими партнерами. Так, жоден комерційний банк не надасть позичку підприємству, яке не може дати чіткого прогнозу свого фінансового стану на період до повернення заборгованості. Зокрема через труднощі за нинішніх інфляційних умов складати такі прогнози на більш-менш віддалений термін (наприклад на два-три роки) практично зведено нанівець довготермінове банківське кредитування.
Під прогнозуванням фінансового стану розуміють передбачення обсягу та розміщення фінансових ресурсів підприємства на певний термін наперед шляхом вивчення динаміки розвитку підприємства як суб'єкта господарської діяльності на фоні реалій економічного життя суспільства.
Залежно від терміну такого передбачення розрізняють короткотермінове (у межах одного року), середньо термінове (більш як два роки) прогнозування фінансового стану підприємства.
Об'єктом прогнозування має бути насамперед обсяг фінансових ресурсів, які надійдуть у розпорядження підприємства за період, стосовно якого складається прогноз. Такими ресурсами є прибуток, що залишається у підприємства після сплати податків та обов'язкових платежів, а також амортизаційні відрахування, які відшкодовуються через ціну на продукцію. Як уже зазначалось, умовно суму чистого прибутку та амортизації у складі виручки від реалізації називають грошовим потоком, саме від його величини залежать можливості підприємства збільшити свої кошти (статутний капітал насамперед), бо інші складові виручки від реалізації йдуть на різні платежі відповідно до свого призначення.
Прогнозувати обсяг грошового потоку можна зробивши припущення, що його питома вага у складі валового доходу підприємства лишається більш-менш сталою. Це припущення ґрунтується, по-перше, на наявність тенденції до вирівнювання рентабельності продукції у ринковій економіці й, по-друге, на відсутність різних змін у політиці держави щодо оподаткування (доходу). Тому є сенс розрахувати коефіцієнт грошового потоку підприємства за звітний період (як частку від ділення чистого прибутку й амортизації на валовий дохід) і поширити цей показник на очікуване надходження виручки в майбутньому.
За 2004р. промислове підприємство одержало виручку від реалізації продукції власного виробництва у договірних цінах (не включаючи податок на додану вартість і акцизний збір) на суму 8950 тис. грн. Повна собівартість продукції склала 6960 тис. грн., у тому числі амортизація основних засобів 490 тис. грн., ставка оподаткування прибутку встановлена у розмірі 30 відсотків. Звідси коефіцієнт грошового потоку становить:
0,7(8950-6960-490)+490 =1540 =0,18.
Якщо передбачається находження валового доходу в наступному році (з урахуванням очікуваного темпу приросту обсягу виробництва та очікуваного темпу інфляції, що однаковою мірою охопить зростання цін на вартість як засобів праці, предметів праці, робочої сили, так і продукції підприємства), наприклад 10550 тис. грн., то грошовий потік становитиме 10550х0,17=1793 тис. грн.
Якщо прогнозувати різні темпи зростання цін на продукцію підприємства, з одного боку, і на фактори праці (сировину, робочу силу тощо), з другого, то ці розрахунки дещо ускладнюються.
Знаючи з більшою чи меншою мірою ймовірності обсяг власних фінансових ресурсів, що надійдуть у майбутньому, можна зробити прогноз їх розміщення в активи підприємства у розрахунку на додержання вже досягнутого рівня ліквідності і платоспроможності (якщо вони задовільні) або на поліпшення показників, що їх характеризують. Це досягається шляхом розробки прогнозних балансів доходів та видатків і прогнозних сальдових балансів, де зокрема, мають бути враховані всі резерви мобілізації фінансових ресурсів, які завантажені у національні витрати (наприклад, мова може йти про реалізацію зайвого для підприємства устаткування, залучення у виробництво наднормативних запасів сировини й матеріалів, стягнення дебіторської заборгованості тощо). Ці розрахунки мають також передбачати всі додаткові витрати, пов'язані, наприклад, з капіталовкладеннями, приростом нормативу оборотних коштів та іншими потребами підприємства на прогнозований період.
Балансуючими статтями таких прогнозних розрахунків можуть бути випуск облігацій або інших цінних паперів, залучення банківських кредитів, а в акціонерних товариств, крім того, додаткова емісія акцій. Готуватися до залучення додаткових фінансових ресурсів через ці канали підприємство має заздалегідь, тому прогнозування фінансового стану є необхідним елементом фінансової роботи.
ІІ. ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Призначення і форми фінансового планування
Фінансове планування на рівні господарюючих суб'єктів - це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств.
У ринковій економіці вдосконалення фінансового планування на мікрорівні відбувається безперервно, воно має якісно більш суттєве значення для підприємств порівняно з директивно-плановою економікою.
Без фінансового планування не може бути досягнутий той рівень управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. Жоден з інших видів планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони й ділянки його функціонування.
Фінансове планування пов'язане з плануванням виробничої діяльності підприємства. Показники всіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, собівартості продукції, вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів. У цьому - основне призначення фінансового планування.
Фінансове планування сприяє виявленню внутрішніх резервів для потреб підприємства. Це забезпечується тим, що, по-перше, воно виходить із необхідності найефективнішого використання виробничих потужностей, нової техніки, передової технології виробництва, поліпшення якості продукції; по-друге, виконання планів з прибутку та обсягу інших фінансових ресурсів (наприклад амортизації на повне відтворення основних засобів) потребує дотримання планових норм витрат праці і матеріальних ресурсів; по-третє, обсяг фінансових ресурсів, який визначається при плануванні, не дає змоги підприємству або утруднює створювати надмірні запаси матеріальних ресурсів, робити позапланові капітальні вкладення.
У процесі фінансового планування забезпечується необхідний попередній контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів. Об'єктами планування є доходи підприємства, в їх числі й нагромадження (прибуток тощо), взаємовідносини з державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг капіталовкладень, інших форм інвестування фінансових ресурсів (зокрема участь на ринку цінних паперів), обсяг довготермінових кредитів банків на інвестиційні заходи, потреба підприємства у власних оборотних коштах і джерела її покриття.
Головним інструментом фінансового планування в сучасних умовах є фінансовий план підприємства, зокрема у формі балансу доходів і видатків, значне поширення у практиці мають також такі інструменти фінансового планування, як платіжний календар, бізнес-план.
Взаємозв'язок фінансового і виробничого планування зумовлює необхідність складання на підприємстві єдиного виробничо-фінансового плану, складова якого - фінансовий план підприємства на поточний рік, квартал або місяць. У ньому знаходить відображення рух усіх фінансових ресурсів підприємства, які надходять до нього і витрачаються у відповідних напрямках.
До початку 90-х років за умов директивно-планової економіки кожне підприємство складало фінансовий план у вигляді балансу доходів і видатків за єдиною, встановленою в централізованому порядку, формою. Було обов'язковим затвердження його вищим органом управління (в останні роки затверджувались лише головні показники фінансового плану). Тепер такий порядок для підприємств недержавних форм власності скасовано. Лише для державних підприємств з 2001року запроваджено обов'язкове складення річного фінансового плану, який затверджується й використовується органами управління у процесі контролю за діяльністю підпорядкованих підприємств.
Розробка фінансового плану - це заключний етап фінансового планування. Для його складення потрібно мати всі плани виробничо-господарської діяльності підприємства, а також зробити всі розрахунки фінансових ресурсів, а саме:
план надходження і використання амортизаційних відрахувань;
розрахунок планового приросту нормативу власних оборотних коштів і джерел його покриття;
розрахунок обсягу і джерел капіталовкладень;
розрахунок надходження ПДВ і його сплати до бюджету та ін.
Крім того, необхідно зробити розрахунки планових обсягів валових доходів і валових витрат для визначення суми прибутку, яка має бути сплачена до бюджету у вигляді податку на прибуток. Проте як джерело всіх витрат, які плануються у фінансовому плані, може виступати лише бухгалтерський (тобто реальний) прибуток, саме він і є основним об'єктом фінансового планування.
Обов'язкова форма фінансового плану пристосована для відображення обсягів і спрямування лише окремих фінансових ресурсів і грошових потоків у планованому році з метою забезпечення потреб функціонування підприємств, у першу чергу - виконання його зобов'язань щодо сплати податків та обов'язкових платежів. Втім, цей плановий документ не дає уявлення про те, як балансуються в цілому надходження і використання фінансових ресурсів підприємства. В ньому, зокрема, немає інформації про використання прибутку за напрямками, витрати, які складають частину собівартості продукції, не ув'язані з доходами, які є джерелами таких витрат.
Нижче наводиться фінансовий план меблевої фабрики на 2004р. (тис. грн.) за обов'язковою для державних підприємств формою (за такою ж формою складення фінансового плану рекомендоване й для всіх інших підприємств).
I. Джерела формування та надходження коштів
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування
Нерозподілений прибуток минулих період
Інші довгострокові фінансові зобов'язання
Суми авансів, одержаних від поставок продукції, виконання робіт (послуг)
Товари, роботи, послуги, отримані на умовах відстрочки платежу
Цільове фінансування і цільові надходження, усього
субсидії, асигнування з бюджету (розшифрувати види бюджетних асигнувань)
кошти спеціальних цільових фондів (розшифрувати)
придбання (виготовлення) основних засобів
придбання (виготовлення) інших необоротних активів
придбання (створення) нематеріальних активів
Модернізація, модифікація (добудова, дообладнання, реконструкція) основних засобів
Приріст оборотних активів підприємства
III.Повернення залучених коштів, усього
інші довгострокові фінансові зобов'язання
повернення позик, кредитів та інших коштів, отриманих на зворотній основі з бюджету
відшкодування витрат бюджету, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань
IV. Витрати, пов'язані з унесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів
Сплата поточних податків та обов'язкових платежів до бюджету, усього
інші податки та обов'язкові платежі
Внески до державних цільових фондів, усього
внески на загальнообов'язкове (державне) пенсійне страхування
внески на страхування на випадок безробіття
Погашення податкової заборгованості, яка виникла на початку планового періоду, у тому числі реструктуризовані та відстрочені суми, що підлягають сплаті в плановому році
Інші обов'язкові платежі (розшифрувати)
V.Покриття збитків минулих періодів
Більш ефективним і корисним щодо управління фінансовими ресурсами для підприємства будь-якої форми власності є фінансовий план, який складається у формі балансу доходів і видатків на плановий період (без включення поточних надходжень і платежів, пов'язаних з розрахунками з постачальниками, з банками за короткотерміновими кредитами, а також з іншими доходами й витратами, які знаходять відображення у прибутку від звичайної діяльності до оподаткування). Якоїсь єдиної встановленої форми цього планового документа не існує, але, як правило, баланс доходів і видатків складається зі збалансованих між собою чотирьох розділів:
Нижче наводиться плановий баланс доходів і видатків промислового підприємства акціонерного товариства (меблева фабрика, тис. Грн.):
1. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування
2. Зменшення (+), збільшення (-) нерозподіленого прибутку на кінець року проти суми на початок року
3. Збільшення (+), зменшення (-) відстрочених податкових зобов'язань на кінець року проти суми на початок року
5. Цільове фінансування капіталовкладень
6. Прибуток і економія від зниження вартості будівельно-монтажних робіт, що виконуються господарським способом
7. Мобілізація внутрішніх ресурсів у капітальному будівництві
8. Інші джерела фінансування капітальних вкладень (крім банківського кредиту)
9. Надходження коштів від батьків на утримання дітей у дитячих дошкільних закладах
10. Податок на додану вартість, що надходить у складі виручки від реалізації товарів, робіт, послуг, товарно-матеріальних цінностей, іншого майна (податкове зобов'язання)
11. Акцизний збір, що надходить у складі виручки від реалізації
13. Інші (поза банківські) довготермінові позики
14. Капітальні вкладення у виробничі об'єкти - всього
15. Приріст нормативу власних оборотних коштів - всього
16. Витрати на виробничо-технічний розвиток (крім капіталовкладень)
17. Витрати на соціальний розвиток (крім поточних витрат на утримання об'єктів соціальної сфери)
18. Дивіденди, інші форми матеріального заохочення
19. Платежі вищестоящому органу управління
21. Видатки на управління дитячого дошкільного закладу (за рахунок бюджетної дотації і коштів батьків)
22. Сплата боргів за довготерміновими кредитами
23. Збільшення (+), зменшення (-) суми відстрочених податкових активів на кінець року проти суми на початок року
24. Податок на додану вартість, що сплачується при придбанні товарів, робіт, послуг
а) в тому числі ПДВ, що не включається до складу податкового кредиту
25. Інші витрати за рахунок доходів, відображених у розділі I
29. На утримання дитячого дошкільного закладу
Перевищення платежів у бюджет над асигнуваннями з бюджету
У першому розділі “Доходи й надходження” згруповані всі джерела надходжень фінансових ресурсів - прибуток від усіх видів господарської діяльності підприємства, амортизаційні відрахування, які у складі виручки надходять підприємству й використовуються як джерело фінансування капіталовкладень на відновлення реконструкцію й модернізацію основних засобів, інші фінансові ресурси, в тому числи централізовані.
Доцільність включення до складу ресурсів, що надходять підприємству, ПДВ зумовлена тим, що одержаний у складі виручки від реалізації ПДВ має бути повністю перерахований до державного бюджету, але за вирахуванням видатків на оплату ПДВ підприємства як покупця матеріальних ресурсів, причому не всіх, а тільки тих, що витрачені на виробництво продукції і згідно з законодавством включаються до складу валових витрат. Все це має знайти відображення в балансі, який характеризує стан і рух фінансових ресурсів підприємства.
У другому розділі балансу “Видатки та відрахування” зібрані всі видатки, джерела фінансування яких визначені в першому (а також четвертому)розділах. По витратах, які фінансуються з кількох джерел, для зручності виділяється окремим рядком частина, що покривається за рахунок прибутку.
Третій і четвертий розділи містять платежі підприємства у державний бюджет, у тому числі податок на прибуток, ПДВ, акцизний збір, а також суму асигнувань з бюджету. Далі в балансі доходів і витрат визначається сума перевищення платежів у бюджет проти асигнувань із бюджету. Якщо баланс доходів і видатків складено правильно, то різниця між першим і другим розділами балансується цією величиною.
У наведеному балансі доходів і видатків загальна річна сума доходів і надходжень складає 2376 тис. грн., видатки і відрахування - 1796 тис. грн., перевищення надходжень над видатками (головним чином за рахунок ПДВ) - 580 тис. грн., що відповідає балансовій статті четвертого розділу балансу.
Для перевірки того, наскільки правильно складено баланс з точки зору взаємопогодженості окремих дохідних і видаткових статей і подальшого контролю за додержанням використання окремих видів доходів і надходжень за цільовим призначенням, у практиці фінансового планування вдаються до складення спеціальної перевірочної таблиці, так званого шахового балансу.
Найчастіше в предметі шахового балансу записують усі доходи й надходження коштів, у присудку - всі видаткові статті. Таким чином, по вертикалі групуються видатки в розрізі джерел їх покриття, а по горизонталі розподіл доходів (прибутку та ін.) за напрямками їх використання. Таку таблицю можна скласти, маючи баланс доходів та видатків і всі розрахунки до нього, причому розбивка і балансування дохідних і видаткових статей робиться на основі того, що кожне джерело фінансових ресурсів має своє цільове призначення.
Такий вигляд має шаховий баланс, складений на підприємстві вищенаведеного балансу доходів і видатків та розрахунків до нього промислового підприємства (назви статей замінені на їхні номери у балансі доходів і видатків).
Шахова таблиця до балансу доходів і видатків
Промислового підприємства на рік (тис. грн.)
Читати таку таблицю дуже зручно. Так, у першому рядку (по горизонталі) повністю поданий розподіл прибутку підприємства, у десятому спрямування ПДВ, що надходить у складі виручки від реалізації продукції; у вертикальних стовпцях розшифровуються капіталовкладення, приріст нормативу власних оборотних коштів, інші витрати за джерелами фінансування. Структура фінансового плану підприємства і перевірочної шахової таблиці до нього допомагають фінансовій службі налагодити контроль за виконанням намічених обсягів надходження фінансових ресурсів та їх цільовим використанням. Ефективною формою контролю за виконанням фінансового плану є складення звітного балансу доходів і видатків, а також звітної шахової таблиці до нього. Вони можуть складатися за будь-який звітний період упродовж року і в цілому за рік. Звітний баланс містить інформацію про планові і звітні показники стосовно кожної статті фінансового плану, що базуються на даних оперативного обліку, бухгалтерської, статистичної звітності, в ньому обчислюються відхилення від планових величин. Такий документ не тільки сприяє виявленню резервів зростання обсягу нагромаджень, а й виявленню недоліків і прорахунків у самому фінансовому плануванні.
Одним із напрямків впливу фінансового планування на економіку підприємства є врахування фактора часу в надходженні фінансових ресурсів.
Чинна система і строки платежів до державного бюджету, порядок розрахунків з постачальниками, строки виплати заробітної плати робітникам і службовцям, умови сплати позичкових боргів банкам вимагають від підприємства постійно враховувати співвідношення обсягу коштів, що надходять, з їх витратами не лише в цілому за якийсь період (рік, квартал, місяць), а з урахуванням конкретного часу їх надходження і потреби в них. Тобто йдеться про те, що підприємство цікавить стан його фінансових ресурсів не тільки за певний період, а й на конкретну дату. Таку інформацію підприємство може одержати, складаючи платіжний календар.
Платіжний календар - це інструмент оперативного планування фінансової діяльності підприємства. Він складається, як правило, на місяць з розбивкою на декади або тижні. У ньому визначаються очікувані на той чи інший відрізок часу грошові надходження за всіма напрямками доходів і спроможність підприємства своєчасно виконувати всі свої фінансові зобов'язання.
Інформаційним забезпеченням для складання платіжного календаря є:
планові матеріали стосовно випуску й реалізації продукції, робіт, послуг;
кошториси витрат на виробництво й договори на поставку матеріальних ресурсів з постачальниками;
узгоджені відповідно до чинного законодавства строки виплати заробітної плати, премій тощо робітникам і службовцям підприємства;
узгоджені з податковою інструкцією строки внесення платежів до державного бюджету й до позабюджетних державних фондів;
дані податкового обліку щодо валових доходів і валових витрат, податкового зобов'язання з ПДВ і податкового кредиту;
кредитні договори з банками в частині строків одержання та сплати кредитів і процентів за користування ними;
дані бухгалтерського обліку про стан дебіторської та кредиторської заборгованості;
виписки з банківських рахунків: поточних, позичкових, валютних, інших рахунків;
оперативні матеріали відділів постачання, збуту, інших функціональних підрозділів про надходження коштів на підприємство у відповідні строки або потребу в коштах, яка виникає в даний період.
Міру деталізації всієї інформації, яка включається до платіжного календаря, визначає підприємство, виходячи з конкретної платіжно-розрахункової ситуації, що складається. У будь-якому разі балансованою величиною при складанні платіжних календарів виступає залишок (сальдо) поточного рахунку в банку і сума касової готівки, бо саме їх розмір визначає на кожний даний момент платоспроможність підприємства, або від'ємна величина , що утворюється в разі недостачі поточних надходжень коштів для покриття очікуваних платежів. Приблизна форма платіжного календаря має такий вигляд:
Платіжний календар промислового підприємства на жовтень 2006р. (тис. грн.)
1. Початкове сальдо поточного рахунку в банку і касової готівки
2. Очікувані надходження грошових коштів:
а) за рахунок зниження дебіторської заборгованості на початок місяця
б) за відпущену і відвантажену продукцію в даному місяці
3. Всього надходжень з урахуванням сальдо поточного рахунку (касової готівки)
а) в рахунок кредиторської заборгованості на початок періоду
б) погашення недоїмок і прострочених банківських позичок та процентів з них
в) оплата сировини, матеріалів, інших матеріальних цінностей, робіт і послуг за поточний місяць
г) сплата податків до державного бюджету, внески до позабюджетних фондів за вересень
д) сплата податків до державного бюджету, внески до позабюджетних фондів за жовтень (авансові платежі)
ж) за кошторисами витрат служб і закладів соціально-культурної сфери
и) платежі банкам за позичками та процентів за користування ними
6. Залишок коштів (сальдо розрахункового рахунку) (р. 3 - р. 5)
Даний платіжний календар показує, що в першій декаді жовтня підприємство не може забезпечити своєчасних платежів за рахунок очікуваних надходжень грошових кошті
Особливості організації фінансів підприємств в сучасних умовах курсовая работа. Финансы, деньги и налоги.
Выводы По Главам Диссертации
Реферат По Истории Кавказская Война 1817 1864
Реферат: Working Out Essay Research Paper Working outA
Реферат: Fahrenheit 451 Books
Магистерская Диссертация Является Работой
Реферат: Шляхи підвищення якості ресторанних послуг
Контрольная работа: Смертная казнь как вид уголовного наказания 2
Темы Дипломных Работой С Детьми Онр
Эссе Юриспруденция
Реферат по теме The profile of an effective manager
Курсовая Работа На Тему Smed
Курсовая работа по теме Русская экономическая мысль и ее особенности
Реферат по теме Контрабанда культурных ценностей
Реферат: Кохлеарная имплантация
Менеджмент "по-японски".Как это делают в "Мацусита Дэнки".
Курсовая работа по теме Антидепрессанты: химическое строение, связь структуры и действия
Доклад: Как обозначить принадлежность к интернету
Контрольная Работа По Физике 9 Класс Перемещение
Реферат: П. Эльбан Хабаровского края Понятия свободы – несвободы в романе М. А. Булгакова
Реферат: Presidential Leadership Essay Research Paper PRESIDENTIAL LEADERSHIPPolitical
Передумови виникнення маркетингу. Позиціювання товару на ринку - Маркетинг, реклама и торговля контрольная работа
Интеграция естественно-математических предметов как инновационная форма работы в условиях сельской школы (на примере методического объединения Мастахской СОШ Кобяйского улуса) - Педагогика доклад
Информация и информационные технологии - Программирование, компьютеры и кибернетика реферат