Особливості медіатекстів на сторінках корпоративної преси - Журналистика, издательское дело и СМИ курсовая работа

Главная

Журналистика, издательское дело и СМИ
Особливості медіатекстів на сторінках корпоративної преси

Основні риси корпоративної преси: поняття та види, цілі і завдання. Структура номера та особливості подання матеріалу. Основні риси преси на сторінках газет "Азовський машинобудівник" і "Іллічівець". Стиль заголовків як невід'ємний елемент дизайну.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Маріупольський державний університет
на тему: «Особливості медіатекстів на сторінках корпоративної преси»
1. Основні риси корпоративної преси
1.1 Поняття та види корпоративної преси
1.2 Цілі і завдання корпоративної преси
1.3 Структура номера і подання матеріалу в корпоративній пресі
2. Основні риси корпоративної преси на сторінках газет «Азовський машинобудівник» і «Іллічівець»
2.1 Види корпоративної преси до яких належать перелічені вище газети
2.3 Структура номера і подання матеріалу в цих газетах
На сьогоднішній день ЗМІ відіграють у нашому житті дуже важливу роль. Сучасна людина стоїть у центрі безперервного руху інформаційного потоку і безпосередньо взаємодіє з ним. Будь-яка інформація чи інакше новина не може існувати самостійно, саме люди є її першоосновою, вони ж згодом наділяють новина і в особливу форму, а на кінцевому етапі самі споживають готову інформацію з різноманітних друкованих, радіомовних чи телевізійних джерел - засобів масової інформації.
Термін і саме явище корпоративні засоби масової інформації існують вже більше ста років. Вони зародилися на заході і за цей час розвивалися, перетворювалися, виробляли свою специфіку, функції, цілі і завдання. До кінця 20 століття корпоративні ЗМІ стали повноправними учасниками ринку. Вони визначили, згодом і освоїли, свою нішу, причому вдало. Але все це відбувалося в Західних країнах, де «буйствував» капіталізм, розвивалися ринкові відносини. У нашій країні, як усім відомо, існували зовсім інші правила, і не тільки ринку, а й життя суспільства в цілому.
Без корпоративної преси на сьогоднішній день не обходиться жодне успішне підприємство, будь мудрий керівник прагне до створення власної газети чи журналу, які б не лише працювали на позитивний імідж, а й формували особливу корпоративну культуру.
У світовій практиці корпоративні видання виконують соціальну функцію. Подібна преса - це інструмент управління компанією. Її роль у процесі бізнес-комунікацій недооцінювати можна.Випуск корпоративної газети необхідно розглядати як проект з усіма його атрибутами: концепцією, цілями і завданнями, матеріальними і кадровими ресурсами. Ми розберемо вид всередині корпоративної газети, призначеної тільки для співробітників компанії.До розуміння ролі корпоративних видань як посланника доброго і вічного ми тільки приходимо. І в цьому немає нічого абсурдного. Дійсно, що отримує людина зі звичайних засобів масової інформації? Катастрофи, небезпечні ситуації, новини, які його безпосередньо не стосуються. Що він бачить, відкривши корпоративне видання своєї компанії? Цілі, яких вдалося досягти; завдання, які вдалося виконати; подолані перешкоди; взяті висоти і, в кінцевому підсумку - віру в майбутнє, і все це зроблено за допомогою колег і його самого. Людина починає розуміти, що не все так безнадійно, що є люди, яким вдається йти вперед і робити життя кращим. Причому, люди ці не просто посміхаються зі сторінок газет, вони зустрічаються йому в їдальні, в сусідньому кабінеті, за сусіднім столом. Людина відчуває себе причетним до спільної справи, знаходить своє місце в цьому великому і лякаючому світі - а це вже социалізуюча роль корпоративних видань і навіть в деякому роді психолого-терапевтична.
У нинішніх умовах ринкової економіки з'являється все більше найрізноманітніших фірм, в слідстві чого збільшується конкуренція. Це призводить до необхідності пошуку будь-яких нових і більш цікавих способів залучення клієнтів. До таких засобів безумовно відноситься корпоративна преса. Зараз в України її розвиток йде швидкими темпами. Все більше журналістів задіяно в її створенні. Це говорить про актуальність теми дослідження.
Новизна наукової роботи. Тема дослідження цієї роботи вже досить вивчена і висвітлена. Однак досить вивчена тільки сама корпоративна преса, її види і структура номерів, а самому поданню журналістського матеріалу на сторінках корпоративної преси присвячено не так багато робіт.
Для написання цієї роботи буде використана різноманітна література. Це навчальні посібники, газети, журнали, економічні словники, а також інтернет - джерела. Наприклад, такі навчальні посібники як Букін М. С. «Як правильно організувати випуск корпоративного видання», Гудкова А. В. «Сучасний стан корпоративної преси».
Метою дослідження є отримання знань про подачу журналістського матеріалу на сторінках корпоративної преси. Для досягнення поставленої мети будуть виконані наступні завдання:
- дати визначення поняттю "корпоративна преса";
- вивчити її види, цілі і завдання її видання;
- розглянути структуру номеру корпоративної газети;
- визначити особливості подання журналістського тексту;
- розглянути всі вишчеперелічені пункти в корпоративних газетах взятих для вивчення в практичній частині роботи.
Об'єктом дослідження є корпоративні газети "Азовський машинобудівник" та "Іллічівець". Предметом дослідження є структура номера та медіа тексти в цих газетах.
1. Основні риси корпоративної преси
1.1 Поняття та види корпоративної преси
Корпоративна преса - фірмові газета або журнал, що фінансуються або видаються безпосередньо будь-якою компанією, фірмою, виробничим об'єднанням або організацією, для якої видавнича діяльність не є основним видом діяльності.
«Історія таких видань почалася майже два століття тому, проте широке поширення вони отримало в останні десятиліття. Обсяг цього сегмента ринку, наприклад, в Європі виріс в 1995-2004 роках приблизно на 250%, і на сьогодні витрати європейських компаній на випуск власних корпоративних видань становлять, за даними комітету британської Асоціації видавців корпоративних ЗМІ, $ 4,3-4,6 млрд. Стрімке зростання можна пояснити усвідомленням маркетингової ефективності корпоративних ЗМІ. Розвиток ідеї корпоративної культури, пошук нових шляхів залучення клієнтів, створення образу компанії - корпоративні ЗМІ знаходяться на перетині цих тенденцій. »[1]. «Видання має бути важливим засобом для пояснення менеджментом філософії і політики компанії» .[2]
Тому випуск корпоративних журналу і газети вимагає підтримки топ-менеджменту та його співпраці з редакційною командою. Топ-менеджмент повинен представляти редакції частину матеріалів (давати інтерв'ю, робити офіційні повідомлення, відповідати на питання читачів). Топ-менеджмент повинен брати участь у формуванні місії і певної мети видання, його завдань і редакційної політики, санкціонувати бюджет. Важливо, щоб видання забезпечувало двосторонню комунікацію, виражаючи не тільки позиції менеджменту, але й думки інших співробітників. Тому корпоративні видання орієнтовані на кілька груп громадськості.
Існує три види корпоративної преси:
«В2В (business-to-business) - корпоративні видання орієнтовані на партнерів компанії. Такі видання завжди максимально інформативні і зручні у використанні. Якість в даному випадку має бути на найвищому рівні. Якісним повинно бути не тільки зміст, але і його подача. Таким чином, конкурентними перевагами стають поліграфія, дизайн, верстка. Багато підприємців відзначають, що процес ділової комунікації в умовах сучасного медіаринку досить непростий. Замовні матеріали в публічних ЗМІ до певної міри себе дискредитували. І власний корпоративний журнал або корпоративна газета виявляється найбільш прогресивним інструментом налагодження бізнес-зв'язків і формування образу компанії в діловому середовищі.»[3]
Таке видання дуже функціонально так як партнери по бізнесу дуже рідко бувають ласі на звичайну рекламу. Але і це самий складний тип корпоративної преси. Через те що такі газети читають партнери фірми, тобто фахівці в цій області, редактор повинен дуже добре розбиратися в тому що пише. Саме тому ці видання в Україні не отримали велике поширення. У більшості випадків компанії вважають за краще випускати будь-які єдинаразові тиражі рекламних проспектів для фірм партнерів.
«В2С (business-to-client) - корпоративні журнали і газети, спрямовані на клієнтів компанії. На В2С-видання припадає значна частка ринку корпоративних ЗМІ. Клієнтський журнал чи газета - це щось середнє між рекламним та інформаційним продуктом. Основне завдання подібного видання - підвищення лояльності клієнтів до компанії. На тлі неабияк набридливої багатьом прямої реклами, корпоративна преса є одним з найбільш ефективних інструментів непрямої реклами. »[4]
У більшості випадків реклама працює за принципом неминучості. Наприклад, складно не помічати білборди або вимикати телевізор і радіо на рекламних блоках. Але у випадку реклами через корпоративну пресу, треба справді зацікавити клієнта.
«Показовими є, приміром, видання двох московських мереж супермаркетів. Журнал, що поширюється в універсамах «Сьомий континент» (видається з 1998 року), спочатку був безкоштовним. Як матеріали читачам пропонувалися інтерв'ю з «зірками», розважально-пізнавальні статті, афіша міських подій. Під новини про саму торгової мережі була відведена лише остання сторінка. Видавцям вдалося зробити журнал настільки цікавим, що у 2001 році було прийнято рішення перевести його в розряд платних (ціна склала 25 руб.). Популярність журналу привернула до нього рекламодавців (в основному представників різних продуктових брендів), що дозволило йому стати прибутковим. З лишком окупають себе і видання мережі «Перехрестя». Причому їхні видавці діють за моделлю, розвиненої на Заході: клієнтська база дробиться на цільові групи, в результаті газета «Ваше Перехрестя» видається тиражем до 1,5 млн. примірників і пропонується бажаючим безкоштовно, а глянцевий журнал «Перехрестя Magazine» можуть отримати лише VIP -клієнти, які зробили покупку на суму більше 3 тис. руб.»[4]
Часто буває що компанія починає випускати одну корпоративну газету і для партнерів і для клієнтів. Не варто переймати такий досвід, він часто невдалий, газета втрачає свою ефективність.
«В2Р (business-to-personnel) - корпоративна преса для своїх співробітників. Зазвичай, якщо всередині корпорації виникає необхідність у виданні власної газети, це справа покладається на підрозділ, що відповідає за зв'язки з громадськістю. Редакція або створюється всередині цього підрозділу, або виноситься за межі корпорації (наприклад, замовляється у рекламного агентства або медійної структури), а PR-підрозділ курирує видання. Внутрішньокорпоративна преса покликана працювати з колективом, тому при вибудовуванні редакційних планів не можна обійтися без прив'язки до кадрової службі:
- для персоналу (інструмент консолідації та мобілізації);
- для лінійних менеджерів (інструмент реалізації стратегій);
- для топ-менеджерів (інструмент вироблення рішень).»[6]
Вважається, що в України пріоритетом для людини при зміні місця роботи плата є заробітна. Однак насправді більшість йдуть з причин суто психологічним. Ми ж не машини і в командній роботі для нас дуже важливий емоційний компонент. Створити комфортні психологічні умови для співробітника - значить, зробити його лояльним по відношенню до компанії. Він із задоволенням буде працювати більше і краще, якщо на роботі задовольняються деякі його потреби, як то: безпека (впевненість у завтрашньому дні), любов, і, зрозуміло, гідна оплата праці. Фірмі потрібно впливати на дві перші категорії, кілька неконкретні, і тут немає кращого помічника, ніж корпоративна преса. Особливо якщо кількість співробітників перевищує 100 чоловік або підрозділи розкидані по всій країні. Під прапором корпоративного духу видання об'єднує колектив, створює «велику сім'ю", одночасно даючи змогу кожній штатної одиниці відчути себе потрібною людиною. Фірмова преса допомагає зміцнити довіру до керівництва, викликає у службовців жвавий інтерес і почуття причетності до справ компанії.
Корпоративна преса для співробітників це дійсно прерогатива великих підприємств.
«Михайло Умаров, директор зі зв'язків з громадськістю компанії« Вимпелком »: У нашій компанії працюють більше 11 тисяч чоловік, тому раз на місяць ми випускаємо власне видання« Бі Лайф ». Його основна мета - зробити так, щоб співробітники всіх відділень, перш за все регіональних, могли відчути себе членами єдиного колективу. Пишемо про особисті ініціативах та маркетингових дослідженнях, життя компанії зсередини, нові призначення. Раніше ми ще випускали газету для абонентів «Світ Білайн», але після ребрендінга вирішили від неї відмовитися, так як основні цілі порахували виконаними і знайшли нові шляхи комунікації з абонентами через онлайн-режим. Раз на тиждень у нас виходить для них «Стрічка новин».[7]
Ідея внутрішньокорпоративного ЗМІ випливає з ідеї підвищення ефективності компанії шляхом консолідації її працівників. «Зайняті - пріоритетна аудиторія організаційних публікацій. Перевагою організаційних публікацій є їх здатність довести специфічну і деталізовану інформацію до вузько певних цільових аудиторій.»[8]
«Андрій Клімов, директор зі зв'язків з громадськістю компанії« Мегафон »: Свою корпоративну газету« Твій Мегафон »ми запустили в жовтні минулого року. Вона позиціонована не тільки як видання для співробітників. Це видання для всіх, кому цікава наша компанія і життя всередині неї, у тому числі і для абонентів. Хочеться, щоб співробітники наших офісів і у Владивостоці, і в Калінінграді могли відчути причетність до спільної справи. А абоненти, читаючи газету, розуміють, що наша компанія - великий живий організм і в ній працюють люди, які люблять свою роботу.»[9]
1.2 Цілі і завдання корпоративної преси
В даний час в Україні спостерігається значне зростання та поліпшення якісних показників корпоративної преси. Окремі компанії знаходять доцільним випуск двох-трьох і навіть п'яти проектів спеціальних видань. І якщо, наприклад, для банківської сфери - це більше питання репутації та іміджу, то для торгівельних підприємств власні медіа, крім інформаційного ресурсу стають товарним каталогом, який впливає на обсяги продажів. Крім того, багато вітчизняних підприємств у процесах росту і зміни власника сьогодні звертаються до цих ефективних засобів маркетингових комунікацій як до інструменту управління.
За даними Асоціації Корпоративних Медіа України збільшення числа корпоративної преси в 2009 році склав близько 30%, і ця цифра продовжує зростати. Власними корпоративними комунікаціями сьогодні володіють близько 300 українських компаній, що працюють в самих різних галузях економіки. На думку маркетологів сучасна корпоративна преса все частіше стають важливим механізмом для просування продукції та освоєння нових ринків. Згідно з дослідженнями саме Асоціації Корпоративних Медіа України завдяки «клієнтоорієнтованої» преси споживачі найчастіше дізнаються про існування тієї чи іншої компанії. Більш того, 74% опитаних споживачів стверджують, що приймають рішення про покупку певного товару після перегляду корпоративного видання. Таким чином, вони значно підвищують упізнаваність брендів і якісно впливають на ступінь лояльності до того чи іншого ринкового агенту.
Оскільки вартість смуги реклами в популярному глянці обходиться недешево, то корпоративне видання, мають часом не меншу читацьку аудиторію, стають вельми вигідним рішенням для рекламодавців. Причому якість друку, дизайн та добірка матеріалів сучасних корпоративних інформаційно-рекламних ресурсів нічим не відрізняється від якості публічних популярних ЗМІ.
Корпоративна преса здатна вирішувати широкий спектр бізнес-завдань - підвищення продажів, розвиток корпоративної культури, командоутворення, створення образу дружній і сучасної компанії, супровід бонусних програм, і т.д.
«В ідеалі ключове завдання корпоративної преси - зведення воєдино маркетингових інтересів компанії з інформаційними потребами її цільової аудиторії. Провідні світові компанії давно оцінили високий потенціал і ефективність корпоративних ЗМІ та активно використовують їх не лише як рупор основних ідей керівництва, але і як інструмент підвищення лояльності співробітників і клієнтів.
Корпоративну пресу також можна розглядати в контексті реклами. В останні роки рекламний ринок в Україні щороку показує 30-35% темпи зростання. При цьому все виразніше відчувається відторгнення, яке викликає у населення пряма реклама. Тільки самі ледачі не перемикають канали при вигляді телевізійних роликів.
На цьому тлі значно привабливіші стає істотно менш нав'язлива непряма реклама. Вона не закликає прямо «Приходь і купи!», Але формує в клієнта позитивний імідж компанії. Саме підвищення лояльності цільової аудиторії є однією з головних завдань корпоративної преси. В Англії підрахували, що за читанням корпоративної газети чи журналу людина в середньому проводить 25 хвилин. Дуже відчутно, особливо якщо порівняти з 30-секундним ТБ-роликом. При цьому не варто забувати ще про один поки ще не до кінця осмисленому перевазі корпоративної преси - чітко визначена цільова аудиторія (персонал, клієнти, партнери).
В Україні ж, на відміну від багатьох інших країн, до друкованих ЗМІ виробилося особливе ставлення. Ще з часів СРСР до написаного у пресі ставилися не інакше, як до істини в останній інстанції.»[10]
Останнім часом популярність корпоративних видань в Україні постійно зростає. Справа в тому, що можливості традиційних рекламних інструментів далеко небезмежні, а корпоративні видання, будучи симбіозом рекламного та медійного продукту, досить ефективно вирішують багато задач в області комунікацій. Особливо ті, які зачіпають питання підвищення лояльності партнерів, клієнтів або співробітників власної компанії.
Випуск друкованих засобів організаційних комунікацій має наступні цілі:
1. Підтримка інформованості працівників про основні напрямки бізнесу, орієнтири та цілі організації.
2. Загальне обговорення існуючих у фірмі проблем та їх вирішення.
3. Надання працівникам інформації, необхідної їм для професійного виконання своїх функцій.
4. Заохочення працівників підтримувати і покращувати організаційні стандарти якості, ефективності та соціальної відповідальності.
5. Визнання досягнень і успіхів працівників.»[11]
1. Інформаційна функція. Донесення до співробітників місії, мети і завдань підприємства. Публікації про події, що відбулися в компанії за певний період. Підведення підсумків перевірок, фінансових результатів, зростання відсотка продукції на ринку, думки споживачів, конкурентний аналіз продуктів інших підприємств.
2. Ідеологічна функція. Проведення навчання персоналу, зміцнення внутрішньокорпоративних зв'язків між співробітниками, підвищення рівня корпоративної культури та відповідальності, інвестиції в професійний ріст і розвиток співробітників.
3. Організаційна функція. Налагодження зв'язків між віддаленими регіональними відділеннями, філіями, дочірніми компаніями. Позиціонування для всіх співробітників корпорації єдиної мети, місії та завдань.
4. Іміджева функція. Робота над створенням позитивного іміджу компанії за допомогою корпоративної преси. Рівень корпоративної газети чи журналу, як правило, свідчить про рівень розвитку самої компанії.»[12]
Корпоративне видання - крок вперед у розвитку будь-якої організації. У довгостроковому періоді це принесе чималі дивіденди, зміцнить позиції фірми серед цільової аудиторії. Між іншим, перший випуск власної газети завжди є хорошим приводом для презентації.
1.3 Структура номера і подання матеріалу в корпоративній пресі
«У залежності від завдань періодичного видання, особливостей його цільової аудиторії, змістовно-тематичної моделі та його іміджу визначається структура - склад і будова його номера.
Цілі і завдання видання обумовлюють основні його характеристики, головні тематичні напрямки виступів, формування найважливіших розділів і співвідношення між ними, жанрову систему публікацій, систему рубрик і т.д.
Чимале значення мають особливості аудиторії видання, її склад, інтереси, інформаційні запити. Вони впливають не тільки на тематику матеріалів номера, але і на його дизайн, специфіку форм подачі інформації на друкованих сторінках.
Важливий чинник, що визначає структуру номери, - змістовно-тематична модель видання. Його загальна довгострокова модель, яка фіксує сталі характеристики, конкретизується в моделях окремих номерів, пов'язаних з певним періодом - днем тижня, порою року, сезоном, кампанією.
Формуючи структуру номери, відповідають на чотири головні питання. Що включити в номер? У якому співвідношенні повинні знаходитися різні частини його змісту? Як їх розташувати? Як подати матеріал, які форми для цього використовувати?
У пошуках відповіді на перше питання ми приходимо до висновку, що, по-перше, кожен номер газети повинен складатися з матеріалів, присвячених найважливіших питань сучасності - «злобі дня», піднімати найактуальніші проблеми, що хвилюють широку громадськість. І, по-друге, - у кожному номері для цього повинні бути присутнім самі різноманітні і різнорідні матеріали. Вони утворюють систему публікацій номера. Під публікацією ми розуміємо опублікований - надрукований в газеті для сприйняття її читачами текст чи ілюстрацію.»[13]
«Публікації номера періодичного видання утворюють систему, всі елементи якої взаємопов'язані і доповнюють один одного. Вони розрізняються за їх основними ознаками - підставах. Одне з таких підстав - джерело інформації, місце, де вона підготовлена. У залежності від цього вся інформація, що включається в номер, ділиться на дві частини. Більша її частина створюється в самій редакції, її журналістами. Це редакційна журналістська інформація. Інша частина - внередакціонна інформація - створюється державними і громадськими органами і організаціями, інформаційними агентствами, а також внередакційними авторами: позаштатними журналістами, авторами листів до редакції та інше. Вона також піддається в редакції обробці, перетворюючись на журналістську інформацію.
Публікації, що входять у номері, розрізняються і з іншого підставі - засобу відображення дійсності. У газеті - це надруковане слово - вербальна інформація і ілюстрації - візуальна інформація. У залежності від цього всі публікації тут поділяються на текстові і ілюстраційні.
Третя підстава поділу публікацій номера - метод відображення дійсності. Залежно від призначення його твори журналіст користується різними методами. Найчастіше - публіцистичним методом, створюючи замітку, репортаж, статтю або тексти в інших жанрах газетної публіцистики. Але якщо йому потрібно написати фейлетон або сатиричну замітку, він звертається до сатиричного методом відображення дійсності. При необхідності він може звернутися і до художнього методу, написавши, якщо у нього є відповідний талант, вірш в номер або розповідь.
Але, мабуть, найважливіше - четверту підставу поділу публікацій у номері - їхнє призначення, функція. Це, перш за все, визначає місце і роль публікації в номері періодичного видання.
Можна ввести і інші ознаки публікацій, що визначають основу структури номери, наприклад «географію» матеріалів чи склад авторів та інше. Але вирішальну роль відіграють вищевказані чотири ознаки.»[14]
За їх призначенням текстові публікації в номері друкованого періодичного видання чітко поділяються на вісім груп або типів. Це публіцистичні матеріали, документальні та офіційні публікації, статистичні дані, наукові та технічні матеріали, літературно-художні публікації, довідкові, розважальні і, нарешті, реклама та приватні оголошення. Вибір публікації того чи іншого типу для конкретного номеру і займане нею місце обумовлені завданнями, які ставить перед собою редакція.
Офіційні матеріали часто доповнюються статистичними даними. Майже завжди їх готують поза редакцій - у статистичних органах та інших державних і недержавних структурах - у формі окремих текстів: цифрових таблиць, супроводжуваних мінімальним коментарем. У редакціях їх обробляють і готують до публікації: перевіряють, чи не закралася чи є в них помилка, іноді таблицю перебудовують, допомагаючи читачеві зрозуміти значення наведених у ній цифр.
Такі матеріали найчастіше друкуються в ділових виданнях, призначеним для бізнесменів, підприємців, менеджерів державних і комерційних підприємств і фірм. Це дуже поширене в корпоративних газетах для фірм - партнерів, а також для працівників фірми яка випускає це корпоративне видання. Часто у вигляді статистичних даних наводиться зростання виробництва в компанії або ж збільшенні кількості клієнтів. Читачі таких газет уважно вивчають публікуються тут таблиці та зведення.
Проте вся ця інформація може принести користь лише при дотриманні кількох умов. «По-перше, її не повинно бути занадто багато: сприйняття цифрових даних читачем має певні межі. Переступити їх - значить знизити здатність людини до осмислення прочитаних цифр. І, по-друге, статистичні, цифрові дані, що подаються на газетні сторінки, повинні бути попередньо оброблені журналістом - не тільки перевірені ще раз, але і сконцентровані на тих напрямках, які становлять інтерес для читачів. Найбільший ефект публікація статистичних даних дасть при їх об'єднанні з публіцистичним коментарем журналіста.»[15]
Обов'язковим елементом системи публікацій різних типів у переважній більшості газет є довідкові матеріали. Зазвичай вони друкуються в кінці останньої сторінки номера, але нерідко їх поміщають і на інших сторінках. А найважливіші для читача, наприклад, повідомлення про співвідношенні курсів рубля, долара і євро, можуть винести і на першу сторінку.
Іноді в корпоративних газетах друкуються розважальні матеріали. Кросворди і сканворди, шахові та шашкові етюди, «загадкові картинки», збірки історичних анекдотів і дотепних висловів і тому подібні матеріали користуються популярністю у читачів.
Окремий і дуже важливий тип публікацій у газеті складають рекламні матеріали. Їх значення для редакції обумовлено не тільки тим, що вони надають читачам рекламну інформацію, а й тим, що публікація рекламних оголошень є для переважної більшості газетних редакцій найважливішим джерелом доходів і забезпечення їх економічної, фінансової бази.
Текстові публікації в газеті розрізняються змістом і формою. Один з найважливіших елементів форми публікації - її жанр. «Під жанром журналістського твору розуміють стійкі особливості його змістовно-тематичних характеристик, типу відображуваної дійсності, композиції, стилістики. Ці особливості жанру не залежать від волі журналіста, навпаки, вибравши який-небудь жанр для своєї публікації, він змушений рахуватися з його особливостями і можливостями».
Вибір тієї чи іншої жанрової форми диктується не тільки вимогами редакційного плану і творчими інтересами журналіста, а й її особливостями, ознаками. До них відносяться: призначення жанру, об'єкт, предмет і методи відображення, виражальні засоби, стилістика тексту і роль автора.
Без урахування найважливіших особливостей стилістики різних жанрів публіцистики важко створити журналістський текст. Звичайно, і в статті можна використовувати іронічне порівняння або гіперболу і навіть у замітці згадати про відомого літературному образі, але для цих жанрів подібна стилістика нехарактерна. А ось без опори на деталі і подробиці того, про що розповідає репортер, йому не вдасться забезпечити ефект присутності читача на місці події і створити справжній репортаж.
Жанри різняться особливостями своєї стилістики. Замітка пишеться гранично стисло і просто, в ній немає нічого зайвого. Інший стиль у репортажу - його автор використовує яскраві епітети, барвисті порівняння, деталі і подробиці, його розповідь динамічний і емоційний. Для стилю статті характерні діловитість, насиченість роздумами, опора на факти. Розкриваючи свою думку, автор прагне переконати читача у своїй правоті, наводячи аргументи, які підтверджують його висновки. Приступаючи до написання нарису, журналіст звертає увагу на образність своєї мови і стилю, його текст багато в чому зближується з художнім твором, відрізняючись від нього, проте, в головному - він строго документальний, в ньому немає місця вимислу. А для фейлетону характерно активне використання сатиричних засобів - іронії і глузування, гіперболи, сарказму і гротеску.
На сторінках корпоративних газет можуть використовуватися все різноманіття жанрів. Однак, найчастіше це інформаційні жанри. Основними статтями є нотатки і репортажі, також часто зустрічаються інтерв'ю. Рідко використовуються сатиричні жанри.
«У сучасній газетній публіцистиці використовують близько двох десятків жанрів. Вони утворюють своєрідну ланцюжок, ланки якої дають можливість переходу від найпростіших жанрів до більш складним.»[17]
Особливе значення в газеті мають її рубрики. Саме вони дозволяють сформувати основу змістовно-тематичної моделі видання, визначити найважливіші тематичні напрямки його публікацій. Рубрики полегшують і розробку композиційної моделі газети, визначення її структури та побудова кожного номера. Тому для забезпечення процесу планомірної підготовки випуску газети необхідно сформувати систему рубрик газети.
У цю систему входять рубрики двох видів. Найважливіший з них - тематичні рубрики, що визначають тематику публікацій. До них примикають службові рубрики, які полегшують систематизацію публікацій у газеті за іншими їхніми характеристиками.
Тематична рубрика позначає і об'єднує як однотемну добірку публікацій на газетній шпальті, так і цілу тематичну смугу. Для організації структури номери часто використовують такі постійні смугові тематичні рубрики, як «Політика», «Економіка», «Культура», «Спорт» та інші, які стоять над відповідною смугою.
Так само активно в газетах використовують і службові рубрики. Вони також допомагають організації матеріалів номера, а читачам - в пошуку цікавих для них публікацій. Застосовують кілька видів службових рубрик. Жанрові рубрики - «Наше інтерв'ю», «Репортаж», «Обозрение», «Факт і коментар» та інші - визначають жанр публікацій. Тимчасові рубрики - «Пульс тижня», «Сьогодні і вчора» та інші - позначають час подій, про які повідомляють публікації. Регіональна рубрика - «Вчора в нашому місті», «У Росії», «Закордон» та інші - обмежує регіон, про який повідомляє газета.
У кожній редакції визначають склад системи рубрик періодичного видання та їх кількість відповідно до типу та рівнем газети. У невеликій місцевій газеті досить використовувати два-три десятки рубрик, у великому щоденному виданні їх кількість зростає. Значення цієї системи підвищується в процесі випуску газети на основі мережевого графіка, що визначає місце і роль кожної рубр
Особливості медіатекстів на сторінках корпоративної преси курсовая работа. Журналистика, издательское дело и СМИ.
Реферат Иммунитет Виды Иммунитета
Контрольные Работы По Физике Вместо Огэ
Реферат: Viruses Essay Research Paper Why are Viruses
Контрольная работа по теме История и современное состояние образования в России
Современные Средства Пожаротушения Реферат
Реферат: Понятие о строении вещества
Реферат: Ферменты микроорганизмов и их классификация
Реферат: Flash Memory Essay Research Paper Flash MemoryPSYCHOLOGY
Курсовая работа по теме Робота з тематичною лексикою на уроках англійської мови
Курсовая Работа Экскурсия
Темы Курсовых Работ По Правоохранительным Органам
Дипломная работа по теме Система мотивации на предприятии
Сочинение На День Мамы
Дипломная работа по теме Формування у молодших школярів організаційних умінь і навичок
Реферат: Классическая немецкая философия 2
Тема Любви В Евгении Онегине Сочинение
Отчет По Производственной Практике Рк
Реферат Про Сабантуй
Реферат по теме Роль медицинской сестры в выявлении социально значимых заболеваний
Курсовая работа по теме Професійна майстерність екскурсовода
Личиночное развитие бесхвостых амфибий из разных популяций Западного Предкавказья - Биология и естествознание дипломная работа
Непрофильные активы как объект бухгалтерского учета - Бухгалтерский учет и аудит автореферат
Гражданская процессуальная ответственность - Государство и право курсовая работа