Особливості функціонування синтаксичної емфази у англомовному художньому тексті та способи її передачі при перекладі на українську мову - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Особливості функціонування синтаксичної емфази у англомовному художньому тексті та способи її передачі при перекладі на українську мову

Визначення синтаксичної емфази та її структурних характеристик. Аналіз способів передачі синтаксичної емфази при перекладі роману Джерома Девіда Селінджера "Вище крокви, теслі" на українську мову. Аналіз емфази з точки зору мовних рівнів її реалізації.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1. Емфаза як спосіб реалізації емотивності художнього тексту
1.1 Визначення англомовного художнього тексту та його характеристик
1.2 Визначення емфази як способу реалізації емотивності художнього тексту
1.3 Аналіз емфази з точки зору мовних рівнів її реалізації
1.4 Визначення синтаксичної емфази та її структурних характеристик
2. Особливості функціонування синтаксичної емфази у англомовному художньому тексті та способи її передачі при перекладі на українську мову
2.1 Аналіз функціональних характеристик синтаксичної емфази у романі Джерома ДевідаСелінджера “Вище крокви, теслі”
2.2 Аналіз способів передачі синтаксичної емфази при перекладі роману Джерома ДевідаСелінджера “Вище крокви, теслі” на українську мову
емфаза синтаксичний переклад мовний
Спілкування є складним процесом взаємодії між людьми, який полягає в обміні інформацією, а також сприйнятті та розумінні співрозмовниками один одного. В процесі комунікації часто виникає потреба звернути увагу співрозмовника на той чи інший елемент висловлювання. Для реалізації цієї мети застосовуються різні методи та засоби, щоб підкреслити те, що є важливим для мовця; те, що він вважає найбільш цінним в даній ситуації.
Мовець намагається повідомити головне таким загальнозрозумілим та доступним способом, що залишитися зрозумілим для інших. В кожній мові існують свої засоби для виділення найбільш важливого моменту в кожному реченні. Тому, щоб уникнути певних труднощів при перекладі таких емоційних підсилювань є дуже важливим володіти знаннями про особливості таких мовних явищ в англійській мові.
Наша курсова робота присвячена дослідженню способів відтворення емфатичності, що реалізована на синтаксичному рівні англомовних художніх текстів в українському перекладі. Важливість такого дослідження зумовлена необхідністю вирішення як теоретичних, так і практичних проблем художнього перекладу.
Актуальність даної роботи визначається необхідністю усебічного та комплексного вивчення типів емфатичних конструкцій та виявлення особливостей їх перекладу українською мовою. Останнім часом мовознавці почали приділяти більше уваги вивченню засобів виразності англійської мови, стало з'являтися більше робіт, дисертацій, статей присвячених даній проблемі. Однак, тема емфатичних конструкцій ще не достатньо добре вивчена. Таким чином, не існує ще достатньо чіткого та повного погляду на способи емоційного підсилення мовлення, який би об'єднував усі можливі методи емфатичного виділення, їх функціонування та поєднання, а також особливості їх перекладу українською мовою. Це і визначає актуальність нашої теми та потребує її детального дослідження.
Об'єктом дослідження курсової роботи є синтаксична емфаза, а предметом дослідження - способи їх перекладу на українську мову.
Мета: дослідити функціональні характеристики емфази у художньому тексті та способи її передачі при перекладі у романі Селінджера “ Вище крокви, будівничі ”.
Досягнення даної мети зумовлює необхідність вирішення наступних завдань:
дати визначення англомовному художньому тексту;
визначити емфазу як спосіб реалізації емотивності;
проаналізувати емфазу з точки зору мовних рівней її реалізації;
дати визначення синтаксичної емфази та її структурні характеристики.
Завдання, поставлені перед нами, визначили принципи відбору матеріалу та методи дослідження.
Матеріалом дослідження слугували понад 50 питальних речень, відібрані шляхом суцільної вибірки з романа Д.Д. Селінджера “Вище крокви, будівничі” та його переклад на українську мову. При визначенні об'єкту дослідження ми виходили з точки зору, що питальне речення не завжди має на меті тільки запит інформації, але й можуть виражати цілу низку інших значень - прохання, вираз емоцій, пропозицію та інше.
Значення даної роботи для теорії та практики перекладу полягає в тому, що одержані результати дають можливість отримати більш повне вивчення засобів створення емфатичних конструкцій в англійській мові та особливостей їх перекладу українською мовою.
Теоретичне значення дослідження зумовлено тим фактом, що у роботі було систематизована та узагальнена інформація, що пов'язана зі способами реалізації емфатичності художнього тексту на синтаксичному рівні та особливостями її передачі при перекладі на українську мову.
В роботі використовується метод лінгвістичного опису, трансформації та кількісної оброки матеріалу, а також порівняльно- метод.
У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначається мета та конкретні завдання дослідження, описується матеріал та методи дослідження, розкривається теоретична значимість та практична цінність роботи.
У першому розділі дається визначення художнього тексту та емфази, аналізуються способи реалізації емотивності емфази.
У другомурозділі даєтьсяаналізхарактеристик синтаксичної емфази та способів її передачі при перекладі на українську мовуу романі Джерома Девіда Селінджера „Вище кровлі,теслі”
1. Емфаза як спосіб реалізації емотивності
1.1 Визначення англомовного художнього тексту та його характеристик
Будь-яка мова має у своєму запасі певні лексичні та граматичні засоби, які грають роль підсилення, тобто емфази. Емфаза - закономірне явище емоційно-забарвленого мовлення, що полягає у виділенні певного елемента висловлювання. Емфаза припускає уявлення про деяку шкалу цінностей, і виявляється, що той стан речей, про який мовиться, можна віднести до однієї або іншої межі шкали. Лексичні одиниці, значення яких включає уявлення про норму і співвідношення з деякою шкалою цінностей, легко входять в емфатичні комунікативні компоненти. Ці компоненти - це емфатичні конструкції, які визначаються як конструкції, за допомогою яких виділяють певну інформацію засобами інтенсивності та експресивності. Емфатичні компоненти проявляються на усіх рівнях мовленнях реалізуючи свій лексико-семантичний потенціал.
Текст це два або більше пропозицій (але не менше двох!), об'єднаних загальною темою, основною думкою, пов'язаних між собою за змістом і граматично. Текст характеризується наявністю теми та ідеї висловлювання, смислової цілісністю, структурної зв'язаності. Тема тексту основний предмет обговорення, змістовне ядро ??цілого тексту, порівнянне з авторським задумом в цілому. Цілісність тексту забезпечується єдністю теми на всьому протязі тексту.
Передача емоційної емоціональної характеристики, як й інших компонентів конотативного значення слова, полегшується завдяки тому, що реалізація цього значення у вислові висловлюванні поширює розповсюджує відповідну характеристику на весь вислів висловлювання: робить чинить вислів висловлювання емоційним емоціональним, стилістично забарвленим пофарбованим або образним.
Емоційний компонент утворюється на базі предметно-логічного, але, утворившись, характеризується тенденцією витісняти предметно-логічне значен- ня або значно його модифікувати.
Емотивна виразність досягається засобами різних мовних рівнів, а також використанням різних стилістичних прийомів і фігур.
Різноманітні засоби вираження емфази зустрічаються не тільки в художній, а й у науковій літературі та в офіційно-діловому стилі, але, зрозуміло, найчастіше емфаза зустрічається в газетно-публіцистичному стилі, в ораторському мовленні й у художній літературі.
Як відомо, головну роль у процесі комунікації відіграє діалог. Значна частина експресії в діалогічному мовленні передається емфазою. Взагалі, сутність емфази і полягає в тому, щоб дати ясніше зрозуміти те, про що йдеться або примусити зрозуміти те, про що говориться в тексті.[2,с. 272].
Текст - це певна з функціонально-смислового погляду упорядкована група речень або їх аналогів, які являють собою завдяки семантичним і функціональним взаємовідношенням елементів завершену смислову єдність.
Художній текст складний і багатоплановий. Завдання його інтерпретації - виявити максимум закладених у ньому думок і почуттів художника. Основним засобом створення актуалізованого контексту є повтор актуалізованої одиниці і порушення передбачуваності її розгортання і безпосереднього оточення. У письмовому тексті значущими виступають різноманітні фонографічні реалізатори авторського задуму, що на рівні усного мовлення позбавлені свого навантаження, особливо графічні.
Зміст художнього твору -- поняття складне й багатогранне. Це перш за все явища дійсності, які відображаються у мистецькому творі, але він не зводиться лише до механічного копіювання предметів і явищ, які стали для нього основою. Справа у тому, що перед, тим, як втілитися у майстерний твір, явища дійсності мають відобразитися у свідомості художника, бути ним усвідомлені, пройти через його серце. Саме тому у змісті виявляється особистість майстра, його смаки та погляди, його пристрасті та переконання. Світогляд велетня мистецтва має виключно важливе значення у художній творчості, й усі його слабкі та сильні сторони неминуче відбиваються у творах.
Зміст художнього твору може бути представлений у сучасному мистецтві (модернізмі) як вияв духовного світу художника, його почуттів і переживань з приводу якихось явищ, подій. Він не виражає безпосередньо політичних та філософських поглядів майстра, бо тоді це буде не художній твір, а політичний трактат або філософська праця. Художник відображає, відтворює, творить світ, дійсність, а не просто передає свої думки і почуття.
Характеризуючи тему й ідею художнього твору, змушені були розглядати їх окремо, виходячи з вимог наукового аналізу. Але у творі зміст є цілісним, у ньому життєва тема і поетична ідея поєднані, живуть одна в одній у тісному зв'язку з авторською оцінкою.
Таким чином, зміст -- це головний елемент художнього твору; він виникає у процесі творчості митця під впливом об'єктивної дійсності й тієї суспільної свідомості, які сформувалися та існують за даної епохи. Зміст являє собою єдність об'єктивних і суб'єктивних начал у художньому творі, єдність теми, ідеї та авторської оцінки.
Практичним виявом змісту у творі є його художня форма, завдяки якій твір сприймається і залишається таким для наступних поколінь. Художня форма є матеріалізацією змісту, адже тільки матеріальне втілення може надати задумові зовнішнього, об'єктивно-реального буття, лише воно дозволяє митцю донести свої думки і почуття іншим. Ця об'єктивація змісту може відбуватися у найрізноманітніших матеріалах: у слові, звучанні музичних інструментів, камені, дереві, на папері, полотні тощо -- у будь-якому матеріалі, доступному зоровому і слуховому сприйняттю.
Отже, змістом мистецтва охоплюється не лише предмет зображення, але й суб'єктивне сприйняття художником даного явища. Чим більше суб'єктивне розуміння життя відповідає об'єктивній закономірності розвитку дійсності, тим правдивіше й багатше зображення, тим повноцінній твір митця. Таким чином, зміст художнього твору -- це дійсність, усвідомлена і пережита художником та відбита у цьому творі.[1, с. 269].
1.2 Визначення емфази як способу реалізації емотивності художнього тексту
Окреслена лакуна у сучасному перекладознавстві частково зумовлена тим, що в науковій літературі немає чіткого розмежування таких понять, як експресивність та емфатичність. На нашу думку, експресивність - значно ширше поняття, ніж емфатичність, крім того, для вираження експресивності існує значно більше засобів, ніж для вираження емфатичності. Для адекватного перекладу важливо не підмінювати ці поняття, основна різниця між якими полягає в тому, що експресивність є суб'єкто-орієнтованою, оскільки передає підвищений емоційний стан самого мовця, тоді як емфаза - об'єкто-орієнтована, вона надає підсилення реченню або його окремій частині.
Експресивність, на відміну від емфатичності, нерідко має імпліцитний характер, а емфатичність, завдяки своїй експліцитності, зазвичай сприяє вибору правильних перекладацьких рішень, дає змогу максимально розкрити стилістичний і прагматичний потенціал оригінального повідомлення у перекладі. Якщо експресивність оригіналу здебільшого відтворюється в англо-українському перекладі лексичними засобами, то для відтворення емфази перекладачі виходять на різні мовні рівні, які охоплюють лексичні, граматичні та лексико-граматичні проекції, що нерідко спонукає перекладачів вдаватися до комплексних лексико-граматичних трансформацій.
Необхідність трансформацій для відтворення емфази може бути також викликана дивергентними особливостями засобів вираження емфази в англійській та українській мовах. За нашими спостереженнями, інвентар емфатичних засобів у системі сучасної англійської мови ширший, ніж відповідний інвентар у системі української мови, що в перекладі компенсується більшою семантичною (конотативною) місткістю емфатичних одиниць. Дивергентність засобів створення емфази, їхня етноспецифічність потребують вирішення проблеми асиметрії емфатичних засобів між вихідним і цільовим текстами.
В англійському оригіналі емфатичність відтворена підсилювальним ever, а в українському перекладі - вигуком їй- богу, що надає цільовому тексту більшої виразності та дещо одомашнює його.
Основними засобами відтворення емфази в англо-українському художньому перекладі є підсилювальні частки ще, саме, якраз, навіть, лише, же (ж), а; лексичні підсилювачі дійсно, справді, абсолютно, цілком; підсилювальний займенник сам; емфатичні словосполучення на зразок заради Бога, якого біса, заради всього святого; лексичні повтори; ступені порівняння прикметників з префіксом най-; емфатичне саме; підсилювальні конструкції той, хто..;те, що.., хто б ні.., щоб ні..., графічні засоби тощо. Серед інших методів зазначимо транспозицію членів речення, парцеляцію, гіпер- та де- емфатизацію цільового тексту.[5, с. 462].
Одним зі способів привернення уваги адресата до пропонованої інформації є виділення її окремих частин чифрагментів. Для впливу на свідомість останнього широко застосовується емфаза, яка знаходить своє вираження вемфатичних конструкціях. Слід зазначити, що емфаза є багатоплановим явищем, завантаженим специфічними прийомами впливу на адресата. Тому завданням перекладача є збереження спрямованості й тональності, виражених засобамимови-джерела, при їх передачі на цільову мову.Особливо часто яскраві й експресивні емфатичні конструкції використовуються у промовах політиків, які, за їх допомогою, намагаються привернути увагу народу, вплинути на прийняття ним бажаних рішень.
Таким чином, емфаза є показовим об'єктом вивчення лексикології, граматики й стилістики, на межі яких вона і знаходиться. Виявлення прихованого змісту й початкового задуму автора висловлення наштовхує перекладачів на пошук неординарних підходів до перекладу подібних конструкцій, що, власне, й визначає актуальність досліджень з цієї теми.Метою статті є визначення механізму формування та перекладу емфатичних конструкцій з урахуванням ізоморфним та аломорфних рис англійської та української мов. Реалізація цієї мети передбачає розв'язання таких завдань, як уточнення понять «емфаза» й «емфатична конструкція», визначення класифікаційних ознак емфатичних конструкцій, а також встановлення способів та прийомів передачі емфази при перекладі з англійської мови на українську. Під емфазою в даному дослідженні розуміється виділення якого-небудь елементу висловлення, яке досягається зміною інтонації,порядку слів і застосуванням різних риторичних фігур, за рахунок чого підсилюється емоційна виразність мовлення.[18, с. 57].
Побудова емфази стає можливою завдяки тому, щоїї граматична форма характеризується як денотативним значенням, тобто усім об'ємом значень форми, за виключенням її емоційно-експресивного забарвлення, так і конотативним рядом різного роду суб'єктивних значень форми -експресивності та підвищення інтенсивності емоційного ефекту за допомогою образності й метафоричності. Виділення і підкреслення в мові окремих елементів, осмислення
відтінків висловлювання досягається різними граматичними та лексико-синтаксичними засобами, а саме: 1) використанням особливих підсилювальних службових слів; 2) порядком слів,протилежним нейтральному; 3) особливими емфатичними конструкціями; 4) повторами й анафорою.
Більшість авторів схиляються до думки, що емфатичні конструкції природно сприймаються в їх протиставленні нейтральним конструкціям. Вони ні в якому разі не повинні розглядатися як відступ від норми або її порушення, а як закономірне явище емоційно забарвленої мови. Емфатичні конструкції можуть як підкреслювати окремі члени речення,так і надавати емоційного забарвлення висловленню в цілому.
Емотивний аспект вищезазначених конструкцій полягає у їх експресивності. На думку І. Туранського, експресивність завжди співвідноситься з нейтральною формою і не може існувати поза межами цього співвідношення. Виразність передбачає процес посилення, інтенсифікації.Більшість авторів пов'язують експресивність з поняттям інтенсивності, розглядаючи експресивність як властивість тесту або його складової. Отже, у традиційному розумінні емфаза - це підсилення виразності мовлення за допомогою різноманітних засобів, а емфатичні конструкції - це так ісинтаксичні конструкції, за допомогою яких виділяють той чи інший член речення шляхом застосування емфази[13, с. 377].
1.2 Аналіз емфази з точки зору мовних рівнів її реалізації
Емфатичні конструкції мають особливий потенціал стилістичного впливу. У зв'язку з цим представляється доцільним окремо визначити причини реалізації емфази саме вт акому ключі. Серед них головними можна вважати наступні:1) підсилення того, що хоче сказати мовець (емотивна емфаза):Those who do have insurance have never had less security andstability than they do today; 2) демонстрація контрасту міжправильним і хибним, теперішнім і минулим (контрастнаемфаза): When I spoke here last winter, this Nation was facingthe worst economic crisis since the Great Depression. Емфатична конструкція передбачає те, що автор висловлення робить акцент на певній частині свого висловлювання, що є елементом його творчого задуму. Отже, частина висловлювання, яка виділяється за допомогою інтонації, є вагомішою, отримує більше смислове значення.Емфатична конструкція є стилістичною наближеною до інверсії, тому що інверсія є однією зі стилістичних фігур поетичного мовлення, яка полягає у незвичному розташування слів у реченні з очевидним порушенням синтаксично конструкції задля емоційно-смислового увиразнення певного вислову. Функції інверсії та емфатичних конструкцій є майже однаковими.
Однак емфатична конструкція має більший ефект, оскільки вона представляє авторське ставлення до висловлювання.Аналіз мовного матеріалу свідчить, що одним з найуживаніших засобів вираження емфази в англійській мові є підсилювальне дієслово do. Слід зауважити, що воно має емфатичний характер лише у стверджувальних реченнях,а в заперечних реченнях воно не є емфатичним: I do so recognizing that change cannot happen overnight. - Безсумнівно,я усвідомлюю, що зміни не відбуваються так швидко. За допомогою цієї емфатичної конструкції можна виділяти будь-який член речення. У цьому випадку виділяється дієслово зметою підкреслення впевненості політика в тому, про що він говорить. Щоб зберегти емфатичну забарвленість, довелося при перекладі частинку do передати словом безсумнівно. [20, с. 220].
1.4 Визначення синтаксичної емфази та її структурних характеристик
Насамперед, з'ясуємо, що ж таке емфаза.За визначенням В. А. Виноградова, емфаза - це «виділення, підкреслення в мові окремих елементів і смислових відтінків висловлювання, що досягається різними граматичними та лексико-синтаксичними засобами, а саме: 1) використанням особливих підсилювальних службових слів; 2) порядком слів, протилежним нейтральному; 3)особливими емфатичними конструкціями; 4) повторами і анафорою»
Т. Р. Левицька, А. М. Фітерман стверджують, що емфаза - це виділення будь-якого елемента висловлювання, що є характерне для емоційно забарвленої мови, не тільки усної, але і письмової, і зустрічається в стилях художньої літератури, ораторському та публіцистичному. Емфатичні конструкції - це такі синтаксичні конструкції, за допомогою яких виділяють той чи інший член речення шляхом застосування емфази. Емфатичні конструкції природно сприймаються як такі, що протиставляються нейтральним конструкціям. Вони ні в якій мірі не повинні розглядатися як відступ від норми або її порушення, а як закономірне явище емоційно забарвленої мови. Емфатичні конструкції можуть як підкреслювати окремі члени речення, так і надавати емоційного забарвлення реченню в цілому.
Оскільки темою нашого дослідження є переклад емфатичних конструкцій українською мовою, виникає необхідність з'ясувати які емфатичні конструкції взагалі існують.
Т. Р. Левицька, Н. А. Калевич, Т. Н. Міхельсон, Л. А. Соколова, Е. П. Трофимова, Н. В. Успенська, А. М. Фітерман виділяють наступні типи емфатичних конструкцій:
ІІ. Зворотній порядок слів, викликаний винесенням на перше місце:
1) деяких прислівників та сполучників, а саме not only ... but (also), hardly ... when, scarcely ... when, no sooner ... than, only, never, nowhere;
2) дієприкметника теперішнього часу,
що входить до складу форми Continious, та дієприкметника минулого часу або прикметника, який є частиною складеного присудка;
3) сполучників so, neither или nor.
ІІІ. Емфатичні допустові речення, утворенні винесенням на перше місце:
ираженої прикметником або дієприкметником, зі сполучником as чи though після нього або сполучником however перед ним;
2) займенника або прислівника у сполученні з ever, а саме as, however, though (although), whoever, whatever, wherever, whenever.
ІV) Подвійне заперечення (заперечення not у сполученні із заперечним префіксом прикметника або прислівника).
V) Емфатичне сполучення it is(was) ... that (which, who, whom)
1) сполучення it is... that, it is., which, it is... who виділяє будь-який член речення, що стоїть між компонентами цього сполучення, окрім присудка;
2) виділення за допомогою конструкції it is.. that обставини часу, якій передує емфатичне сполучення not until.
Зрозуміло, що більшість науковців, розглядаючи емфатичні конструкції дійшли спільної думки у з'ясуванні їхніх типів. Але, стає очевидно, що деякі розходження все ж таки існують.
Окрім цього, Левицька Т. Р. та Фітерман А. М. пропонують поділяти емфатичні конструкції на лексичні, які для надання емоційної забарвленості використовують певні лексичні засоби, тобто слова та словосполучення; граматичні, що з цією метою використовують граматичні засоби, та лексико-граматичні, тобто ті, що одночасно використовують і лексичні, і граматичні засоби.[19, с. 56-76].
Калевич Н.А., Соколова Л.А., Трофімова Е.П. більш детально ніж інші науковці розглядають інверсію, або зворотній порядок слів. Вони вважають, що інверсія створюється винесенням на перше місце таких другорядних членів речення як:
a)обставини часу з негативним значенням, за якою слідує допоміжне дієслово та підмет (At nо time was the President aware of what was happening); речення такого типу, як правило, зустрічаються в текстах офіційного чи книжкового стилю мови;
б) обмежувальних прислівників та часток hardly ... when, no sooner ... that, seldom, rarely, little, never, (not) only;
с) додатком з запереченням (Not a single word did he say);
д) прислівником, прикметником, які є частиною складеного іменного присудка.
Окрім цього вони не розглядають емфатичні допустові речення окремо, як інші науковці, а лише як один із типів зворотнього порядку слів.
Дуже цікавим, на нашу думку є ствердження Бреуса Е. В., який вважає деякі типи заперечення яскравим методом вираження емфази:
1) заперечення типу if anything, if at all, little or nothing, if not і т.д
2) мейозис - висловлювання, в якому ствердження чого-небудь виражається шляхом заперечення його протилежного значення, напр. «great» як «no small».
Надалі у своїй роботі ми будемо використовувати емфатичні конструкції, виділені усіма науковцями, оскільки лише так ми зможемо більш повно розкрити проблему як виявлення емфатичних конструкцій в англомовному тексті, так і розуміння їх емоційної забарвленості при перекладі українською мовою.[10, с.34]
2. Функціонування характеристик синтаксичної емфази у англомовному художньому тексті та способи її передачі при перекладі на українську мову
Емфаза - це емоційне, схвильоване побудова ораторської та ліричної мови. Різні прийоми, що створюють емфатичну інтонацію, властиві переважно поезії і рідко зустрічаються в прозі, причому розраховані не на зорове, а на слухове сприйняття тексту, що дозволяє оцінити підвищення і пониження голосу, темп мови, паузи, то є всі відтінки звучної фрази. Знаки пунктуації здатні лише умовно передати ці особливості експресивного синтаксису.
Для перекладу емфатичних конструкцій такого роду на українську мову необхідно вживати слова-підсилювачі або ставити дієслово на перше місце.
В художньому стилі досить поширеною є конструкція «it is (was) ... that (who)», яка вживається для виділення того чи іншого члена речення. В науковому стилі вона також зустрічається.
При перекладі на українську мову такі емфатичні конструкції можна передавати за допомогою дієслів «саме», «дуже», «досить» та ін.
Цікавою емфатичною конструкцією в англійській мові є конструкція «it is not until (till) .. that», яка використовується для підсилення значення слова, що виділяється і не має негативного значення при наявності частки «not».
Емоційна забарвленість та експресивність текстів створюється різними емфатічними засобами. Велика різноманітність засобів вираження емфази в англійській мові дозволяє виявити їх своєрідний національно-специфічний характер і виділити певні емфатічні конструкції або моделі.
Найбільш поширеним граматичним засобом вираження емфази є інверсія. Класичним прикладом граматичному емфатіческій моделі з використанням інверсії є причинно-наслідкові придаткові пропозиції часу Past Perfect, а саме: Hardly had ... when ...; No sooner had ... then ... в даному випадку емоційність висловлювання передається при перекладі лексичним шляхом (введенням слів з підсилювальним значенням: як тільки ..., відразу ...) [17, с. 269].
Існує велика різноманітність емфатичних конструкцій в англійській мові. Однак при навчанні їх перекладу з англійської мови на українську важливо не тільки, і не стільки показати всі можливі варіанти вираження емфази, але навчити користуватися принципами перекладу подібних конструкцій.
Переклад емоційно - забарвлених професійно - орієнтованих текстів з англійської мови на українську ускладнюється ще й великою кількістю термінів та загальнонаукової лексики, що також представляє певну складність при навчанні перекладу. Уміння бачити і розуміти емоційне забарвлення висловлювання англійською мовою, використовувати як лексичні, так і граматичні експресивні засоби відповідно до норм і узусом української мови - ось необхідні умови адекватного перекладу емфатичної конструкції у текстах будь-якої стилістичної спрямованості. [12, с. 27-31]
2.1 Аналіз функціональних характеристик синтаксичної емфази у романі Джерома Девіда Селінджера “ Вище крокви, теслі”
Практичне дослідження проводилося на матеріалі повісті Джерома Девіда Селінджера «Вище крокви, теслі» (JDSalinger "RaiseHightheRoofBeam, Carpenters" ) у перекладі О.А. Крикуна.
Джером Девід Селінджер - американський письменник - заявив про себе в роки, які зазвичай кваліфікуються літературною критикою США як «мовчазні», «несміливі» (1945-1955). Мається на увазі засилля так званої охоронної і конформістської літератури, хоча в цей же час продовжували творити реалісти, які заявили про себе ще у двадцяті («кипучі») і тридцятих («гнівні») роки, - С.Льюис, Е. Хемінгуей, У .Фолкнер, А. Мальц. Це була пора, зазначена початком «холодної війни» і розгулом маккартизму. Антикомуністична істерія, антирадянська пропаганда, відповідна розстановка сил у внутрішній і зовнішньополітичного життя США зумовили цілком певні тенденції розвитку американської охоронної літератури того періоду. Її відрізняли відвертий конформізм, необмежений індивідуалізм, навмисна сліпота в соціальному відношенні, вкрай вузькі горизонти, боязнь показу навколишнього світу. Однак діалектика американського літературного процесу тієї пори полягала в тому, що саме в цей час, в «боязке десятиліття», з'явилися художники, які дали поштовх радикальним тенденціям першої половини 60-х років. Дж.Джонс і Дж.Д.Селінджера, Дж. Болдуін і Б.Маламуд, С.Беллоу і Р. Еллісон, Н. Мейлер і Ф. О'Коннор, У. Стайрон і Т. Капоте, Дж. Барт і Дж. Чивер в ті похмурі роки підняли голос протесту проти конформізму.
Починаючи з 1960 року, коли з'явився на російській мові роман «Над прірвою у житі», вітчизняні літературознавці і критики безперервно звертаються до різних аспектів творчості письменника.
Коли влітку 1951 роман 32-річного Селінджера «Над прірвою у житі» вийшов у світ, ім'я його автора було вже відомо в літературних колах США. Перше оповідання Селінджера «Молоді люди» був надрукований ще в 1940 р, а до часу виходу «Над прірвою у житі» в різних періодичних виданнях з'явилося двадцять шість його творів, у тому числі і сім з дев'яти новел, що склали в 1953 р окрему книгу «Дев'ять оповідань». Однак в 1951 р майже ніхто не пам'ятав, що кілька розділів з «Над прірвою у житі» вже публікувалися в 1945 і 1946 рр. у вигляді оповідань. «Знову сталося рідкісне чудо літератури: за допомогою чорнила, паперу та уяви створена людська особистість» - так вітав появу нового літературного героя Холдена Колфілда один із найвпливовіших американських буржуазних критиків К. Фейдимен в бюлетені клубу «Книга місяця». Тоді ж літературний оглядач журналу «Нью-Йоркер» У.Максвелл написав для цього бюлетеня коротку біографічну довідку про Селінджера, яка впродовж наступних десяти років цитувалася і інтерпретувалася в багатьох виданнях з тієї причини, що іншими відомостями ніхто не мав, оскільки письменник інтерв'ю не давав і в принципі вважав зайвим повідомляти що-небудь про себе. [16, с. 210].
У 1961 р, коли роман «Над прірвою у житі» вже був переведений у дванадцяти країнах, журнал «Тайм» відзначив десятиліття його виходу в світ статтею, де вперше була більш-менш докладно викладена біографія письменника. Дані про життя Селінджера спеціально збирали кілька репортерів, потім їх о
Особливості функціонування синтаксичної емфази у англомовному художньому тексті та способи її передачі при перекладі на українську мову курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Роль Генетики В Мировой Науки Эссе
Курсовая работа по теме Використання проводового мовлення в Україні на прикладі м. Запоріжжя
Дипломная работа по теме Качественная социология в сети Интернет: трансформация социологических методов и возможность их применения
Курсовая Работа На Тему Авторский Договор
Постсоветская Теория Государства И Права Реферат
Сочинение По Картине Мальчишки Решетников 5
Қазақстан Көшпелілерінің Мәдениеті Реферат
Реферат: Justice Law
Эссе На Тему Законодательство
Контрольная работа: по Психологии и педагогике 3
Реферат: Підстави виникнення зміни та припинення земельних правовідносин
Курсовая работа: Депрессивные состояния у онкологических больных . Скачать бесплатно и без регистрации
Творчество В Жизни Выдающихся Личностей Реферат
Учебное пособие: Методические указания по выполнению и оформлению дипломных работ (проектов) студентами агрономического факультета очного и заочного обучения специальности 250201. 65 «Лесное хозяйство» Улан-Удэ
Итоговое Сочинение Шаблоны И Клише
Заказать Курсовую Красноярск
Отчет По Монтажной Практике
Развитие Туризма В Казахстане Эссе
Имущество Реферат
Курсовая работа: Методы защиты металлов от коррозии
Организация хранения документации в организации - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Правила политического искусства Н. Макиавелли. Взгляды И. Бентама на право и государство - Государство и право контрольная работа
Характеристика аварий в бурении - Геология, гидрология и геодезия контрольная работа