Особливості діяльності транснаціональних корпорацій в Україні - Экономика и экономическая теория курсовая работа

Главная

Экономика и экономическая теория
Особливості діяльності транснаціональних корпорацій в Україні

Передумови виникнення, ознаки, структуру і типи транснаціональних корпорацій, основні теорії. Оцінка ролі та значення ТНК в процесі іноземного інвестування в економіці України, аналіз впливу на економіку сучасної держави, принципи розподілу інвестицій.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Найважливішим елементом розвитку світової економіки та міжнародних економічних відносин є транснаціональні корпорації (ТНК). В останні десятиріччя їм приділяється багато уваги. Сьогодні немає жодного значного процесу в світовій економіці, що відбувався без їх участі. Вони виступають основною силою, яка формує сучасний і майбутній вигляд світу, беруть пряму і непряму участь у світовому політичному процесі та політичних процесах в різних країнах. Бурхливий розвиток ТНК в останні десятиліття відбиває загострення міжнародної конкуренції, поглиблення міжнародного поділу праці.
Міжнародні корпорації, з одного боку, є продуктом міжнародних економічних відносин, які швидко розвиваються, а з іншого боку, самі представляють могутній механізм впливу на них. Активно впливаючи на міжнародні економічні відносини, міжнародні (транснаціональні) корпорації (ТНК) формують нові відносини, видозмінюють сформовані їхні форми [6].
Актуальність обраної теми визначається тим, що транснаціональні корпорації (ТНК) складають основу економік найрозвиненіших країн світу, вони є наймогутнішими суб'єктами світового господарства, на них припадає основна частина прямих іноземних інвестицій (ПІІ). ТНК створили економічну базу для глобалізації світової економіки, окрім того, вони відіграють вирішальну роль у науково-технічному прогресі.
Сучасні ТНК, їх діяльність, організаційні форми і специфіка управління є предметом наукового інтересу цілого ряду дослідників. Серед зарубіжних і вітчизняних авторів, які досліджують ТНК, слід назвати І.Г. Володимирового, І.М. Герчикова, Ф.С. Губайдулліна, Г.І. Зіменкова, Д.Л. Лисенка, Д. Мерсера, А.Г. Мовсесяна, Я. Монд, Дж.П. Райта, Е.М. Романову та ін.
Об'єктом дослідження курсової роботи є транснаціональні корпорації.
Предметом дослідження виступають особливості діяльності ТНК в Україні.
Метою даної роботи є дослідження діяльності транснаціональних корпорацій в Україні та їх вплив на соціально-економічний розвиток в країні.
Виходячи з мети роботи сформовані наступні завдання:
1) розглянути передумови виникнення, ознаки, структуру і типи ТНК;
2) визначити основні теорії виникнення ТНК;
3) виділити позитивні і негативні моменти діяльності ТНК;
4) з'ясувати роль ТНК в процесі іноземного інвестування в економіці України;
5) визначити яким чином відбувається розподіл іноземних інвестицій в Україні;
6) проаналізувати вплив діяльності ТНК на розвиток економіки України.
Для досягнення мети дослідження використані наступні методи: метод статистичного відбору, метод економічного аналізу, порівняльний метод, метод системного аналізу, табличний та графічний методи.
Завдання роботи зумовили її структуру. Дана курсова робота складається з вступу, трьох основних тематичних розділів, висновків, списку використаних джерел.
Ключові слова: ГЛОБАЛІЗАЦІЯ, ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ, ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ, МАТЕРИНСЬКА ТА ДОЧІРНЯ КОМПАНІЯ.
1. Теоретичні аспекти діяльності транснаціональних корпорацій
1.1 Загальна характеристика ТНК: поняття, еволюція розвитку, типологія, причини виникнення
Транснаціональні корпорації (ТНК) в даний час є провідними суб'єктами міжнародної господарської діяльності. Вони перетворили світову економіку в міжнародне виробництво, забезпечили розвиток НТП у всіх його напрямках: технічного рівня і якості продукції; ефективності виробництва; вдосконалення форм менеджменту, управління підприємствами. Вони діють через свої дочірні підприємства і філії в десятках країн світу за єдиною науково-виробничої та фінансової стратегії, формованої в їхній «мозкових трестах», мають величезний науково-виробничий і ринковим потенціал, що забезпечує високий динамізм розвитку.
У науковій економічній літературі єдиного поняття або чіткого визначення транснаціональної корпорації не існує. Одним з перших, якщо не найпершим, є визначення багатонаціональної фірми, даної в 1960 році Ліенталем. Воно визначає ТНК як фірму, що діє більш ніж в одній країні. Проте, з самого початку виникнення ТНК учені не можуть прийти до спільної згоди з питання про кількість країн перебування ТНК, яке дозволило б кваліфікувати фірму як транснаціональну. Тому деякі вчені припустили, що для визначення ТНК цілком достатня наявність такого факту як діяльність фірми більш, ніж в одній країні [1].
В.А. Канашевскій пропонує узагальнюючий термін «міжнародні господарські об'єднання», істотними ознаками яких є створення на основі міжнародного договору і отримання прибутку як мету діяльності [8].
М.П. Бортова пише, що «ТНК - особлива форма організації господарської діяльності фірми, заснована на кооперації праці працівників підприємств, розташованих в різних країнах світу і об'єднаних єдиним титулом власності на засоби виробництва [1].
В.Л. Толстих розглядає поняття ТНК як узагальнююче, правовими формами вираження якого виступають транснаціональні юридичні особи, що створюються в результаті домовленості держав певного регіону визнавати на своїй території статус такої юридичної особи без проходження будь-якої додаткової процедури допуску до підприємницької діяльності на національному ринку.
На нашу думку найбільш вдалим є визначення ТНК, яке було визначене на конференціі ООН із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). Згідно з якою, транснаціональні корпорації - це компанії з використанням переважно однонаціонального акціонерного капіталу, управлінського контролю та інтернаціональної сфери діяльності. ТНК організують головну компанію в країні базування і дочірні компанії, філії по всьому світу [7].
З моменту виникнення в кінці XIX ст. транснаціональні корпорації істотно еволюціонували.
ТНК першого покоління діяли в межах колоніальних імперій кінця XIX - початку XX ст. Це колоніально-сировинні ТНК (картелі, синдикати, трести), основною метою яких було отримати доступ до дешевих джерел сировини.
ТНК другого покоління існували в період між двома війнами початку і середини XX ст. Це військові ТНК, діяльність яких була пов'язана головним чином з виробництвом озброєння, боєприпасів, амуніції.
ТНК третього покоління з'явилися на початку 60-х років з розвитком НТР та зростанням споживчого попиту - це техніко-споживчі компанії. Їх цілями були завоювання ринків збуту, джерел сировини, сфер застосування капіталів; вони широко використовують досягнення НТР і переваги міжнародної кооперації підприємств.
ТНК четвертого покоління формуються з 80-х років - це глобальні корпорації. Стратегія їх характеризується інноваційної агресивністю і динамізмом, відходом від одногалузевої структури, постійним вдосконаленням внутрішньокорпоративної структури, націленість на завоювання вже не окремих сегментів ринку, а ключових світогосподарських позицій у виробництві та реалізації продукції [2].
ТНК виникли під впливом цілого комплексу чинників, а саме:
- інтернаціоналізації виробництва і капіталу на основі розвитку продуктивних сил;
- експансії капіталу за кордоном, створення власних відділень;
- прагнення до отримання надприбутків;
- жорсткої конкуренції, що веде до концентрації виробництва і капіталу.
Конкретними причинами виникнення ТНК слід вважати їх економічну еффективність, обумовлену великими масштабами виробництва в багатьох галузях: отримання прибутку, зниження витрат виробництва, забезпечення доступу на зарубіжні ринки.
Зупинимося, на ознаках ТНК. ООН визначає наступні:
- річний оборот (обсяг продажів) більше 1 млрд. дол.;
- наявність філій не менш ніж у 6 країнах;
- частка зарубіжних активів повинна складати 25-30% у загальній вартості всіх активів компанії;
- 1/5-1/3 всього обсягу обороту компанії повинна припадати на зовнішні операції, тобто реалізуватися за межами країни резиденції [5].
Такі автори, як В.Л. Толстих, В.А. Канашевській, виділяють такі ознаки ТНК:
- фірма випускає та реалізує продукцію більше ніж в одній країні - це сфера обігу.
- сфера виробництва - підприємства та філії розташовані в п'яти і більше країнах.
- власники є резидентами розвинених країн.
Також, згідно з В.Л. Толстих, ТНК, притаманні такі риси:
1) великі розміри пов'язані з галузевим виробництвом, зі збільшенням розмірів виробництва, зі збільшенням чисельності персоналу, що відбивається на концентрації влади, при існуванні меж делегування влади;
2) володіння величезними матеріальним і фінансовим потенціалом;
3) ТНК є носіями передових досягнень в галузі науки та техніки;
4) інтернаціональні у сфері функціонування та застосування капіталу;
5) єдина система стратегій управління (передбачає централізацію влади і координацію діяльності підрозділу в глобальному масштабі, управління всесвітньої інтегрованої бізнес системою, інтенсивне переміщення між підрозділами капіталу і технологій, комплексну філософію бізнесу, сильну корпоративну структуру) [4, с. 434-436].
Усі транснаціональні корпорації можно поділити на интернаціональні, багатанаціональні (мультинаціональні) й глобальні корпорації.
Інтернаціональні корпорації - це національні монополії з зарубіжними активами, діяльність яких виходить за межі однієї держави. Правовий режим ТНК передбачає ділову активність, здійснювану в різних країнах за допомогою освіти в них зарубіжних філій у вигляді структурних підрозділів без юридичної самостійності і дочірніх компаній. Для інтернаціональних компаній характерний етноцентричний тип взаємовідносин. При ньому вище керівництво орієнтується на абсолютний пріоритет базової (материнської) фірми.
Багатонаціональні (мультинаціональні) корпорації (МНК) - це власне міжнародні корпорації, що об'єднують національні компанії ряду держав на виробничій та науково-технічній основі.
Для мультинаціональних корпорацій характерні поліцентричний тип взаємовідносин материнської та дочірніх компаній, тобто зовнішній ринок більш важливий сектор діяльності ТНК в порівнянні з внутрішнім ринком. У цих ТНКзакордонні філії не стільки продають продукцію материнської компанії, скільки виробляють її на місці відповідно до потреб їхніх ринків. Цей вид ТНК характеризується достатньо високим рівнем децентралізації функцій управління, делегуванням повноважень дочірнім фірмам.
До глобальної корпорації відносять таку, яка інтегрує воєдино господарську діяльність, здійснювану в різних країнах. Подібна компанія проектує виріб або схему надання послуг стосовно певного сегмента світового ринку або в різних країнах виробляє складові частини одного виробу. Ці ТНК є децентралізованою федерацією регіональних філіалів. Материнська компанія розглядає себе не як центр ТНК, а лише як одну з її частин [6].
Для ТНК характерно трирівнева організація: а) головна компанія; б) підконтрольні філії; в) конкретні підприємства.
Головна компанія, як правило, складається з холдингової та / або оперативної компанії.
Підконтрольні підрозділи пов'язані з головною компанією виробничими і технологічними відносинами, зокрема це наступні підрозділи:
1) філії та відділення, які не мають юридичної і фінансової самостійності;
2) дочірні акціонерні товариства, які є юридичними особами, зберігають певну незалежність у фінансово-господарської та дослідницької діяльності, але частково або повністю належать за капіталом холдингу ТНК;
3) конкретні підприємства - первинні ланки організаційної структури ТНК, що здійснюють виробничу, збутову, обслуговуючу, фінансово-кредитну та науково-дослідну діяльність [13].
Враховуючи існуючі точки зору можна виділити наступні джерела активізації діяльності ТНК:
- використання переваг володіння природними ресурсами, капіталом і знаннями, перед фірмами, які здійснюють свою підприємницьку діяльність в одній країні і задовольняють свої потреби в закордонних ресурсах лише за рахунок експортно-імпортних операцій;
- можливість оптимального розміщення своїх підприємств у різних країнах;
- можливість акумулювання капіталу в рамках всієї системи ТНК;
- використання у своїх цілях фінансових ресурсів усього світу;
- постійна інформованість про кон'юнктуру товарних, валютних і фінансових ринків у різних країнах, що дозволяє оперативно переводити потоки капіталів у країни, і водночас розподіляти фінансові ресурси з мінімальними ризиками;
- постійне вдосконалення раціональної організаційної структури, яка знаходиться під пильним контролем керівництва ТНК;
- досвід міжнародного менеджменту, в тому числі оптимальної організації виробництва і збуту, підтримка високої репутації фірми [8, 26].
Таким чином, ТНК відіграли провідну роль в інтернаціоналізації виробництва, у процесі розширення і поглиблення виробничих зв'язків між підприємствами різних країн.
транснаціональний корпорація інвестиція іноземний
У зв'язку зі складністю феномена ТНК, динамічністю та мінливістю форм їх діяльності в сучасній економічній літературі ще не склався єдиний теоретичний підхід до аналізу їх економічної суті. Існуючі теорії транснаціоналізації прийнято розділяти на теорії еволюції ТНК, що пояснюють закономірності їх розвитку і теорії пояснюють чинники (мотиви) транснаціоналізації. До перших відносять:
- теорія життєвого циклу продукту (Р. Вернон, Франція);
- теорія олігополістичної захисту (Ф. Ніккербоккег);
- теорія шляхів інвестиційного розвитку нації (Дж. Даннінг);
- інституціональні теорії (Ф. Перру, Р. Барр, К. Минар) [2].
- технологічна концепція (Дж. Гелбрейт, США);
- теорія монополістичних переваг або ринкової влади (С. Хаймер, США);
- теорія інтерналізації (Р. Бакклі, Англія);
- теорія конкурентної переваги націй (Хекшера-Оліна) [24].
Однак виділяються кілька основних напрямків в дослідженні передумов виникнення та економічного змісту ТНК.
Концепція Хаймера-Кінделбергера базується на припущенні, що в порівнянні з місцевими компаніями іноземні інвестори володіють конкурентними перевагами (економія витрат внаслідок масштабів виробництва, доступ до дешевих кредитів, права на результати інтелектуальної діяльності, досягнення у сфері маркетингу та менеджменту), які дозволяють їм компенсувати слабке знання місцевої економічного середовища і особливостей функціонування ринку.
С. Хаймер і його прихильники прийшли до висновку, що виникнення ТНК є закономірний результат розвитку ринкової влади, що полягає у здатності продавців впливати на ринкову ситуацію, яка складається у зв'язку з реалізацією певного виду товару за допомогою ціни або обсягу випуску. Відповідно до даної теорії, фірми на початкових етапах свого розвитку розширюють свою частку на ринку шляхом злиття і поглинань, а коли посилення ринкової влади в своїй країні стає неможливим, вони розширюють свою діяльність за національні кордони, що означає виникнення ТНК [26].
Р. Вернон у своїй теорії «циклу життя продукту» вважає, що ТНК вдаються до інвестицій за кордоном з метою підготовки грунту для збуту там своїх новинок, що розробляються спочатку в країні базування; це як би «попереджуючий удар» для запобігання можливої ??місцевої конкуренції, в тому числі в розвинених країнах. У свою чергу інвестиції в країнах, що розвиваються, такі пізніше, мають на меті збереження конкурентоспроможності цих товарів за рахунок низької ціни місцевої робочої сили [37].
Теорія інтернаціоналізції була запропонована канадським економістами Р. Дагманом, Е. Пенроузом. Вона заснована на концепції економії на масштабах, що полягає в тому, що зі збільшенням розмірів фірми виникають додаткові можливості продуктивного використання незадіяних раніше економічних ресурсів. Це обумовлює виникнення багатогалузевих компаній шляхом диверсифікації та комбінування. Такі компанії мають ряд переваг - позбавлення від ризику, пов'язаного з веденням вузькоспеціалізованої діяльності, зменшення труднощів збуту, підвищення конкурентоспроможності. Економія на використовуваних факторах виробництва і трансакційних витратах стає стимулом розширення фірми спочатку всередині, потім - за межі національних кордонів [3].
Концепція диверсифікації виходить з традиційних положень «теорії фірми», яка дуже популярна в західній економічній літературі. ТНК розглядаються як особливий випадок многозаводскіх фірми, що йде по шляху оптимальної спеціалізації свого виробництва, а також диверсифікації бізнесу, обумовленої потребами розширення фірми.
Визнання за кордоном також отримала так звана «еклектична» теорія Дж. Даннінга. У ній була зроблена спроба інтегрувати елементи різних теорій ТНК, кожна з яких відтіняє ту чи іншу сторону в становленні розглянутого феномена. З одного боку, розвиток ТНК дійсно пов'язано з об'єктивними факторами географічного місцезнаходження сировинних ресурсів, робочої сили, основних ринків збуту. З іншого боку, ТНК активно, власними діями формують нову економічну ситуацію, яка характеризується зростанням монополізації світового ринку, укрупненням виробництв [24].
Концепція конкурентоспроможності заснована на «концепції життєвого циклу товару» (Р. Вернон, Р. Стобаух). Виходить з того, що купівельний попит спочатку призводить до виникнення нового товару; в міру насичення їм ринку попит на нього стабілізується, а потім знижується і припиняється взагалі. Фірми в початковий період освоєння та випуску організують виробництво на своїй території; поступово поряд з насиченням внутрішнього ринку починають експортуватися нові вироби за кордон, а потім нове виробництво починає освоюватися в нових країнах, оскільки з метою збереження прибутку фірми змушені шукати нові ринки збуту для продукції (подовжувати цикл його життя) [2].
Бихевиористська теорія ТНК (Г. Перлмуттер). Набула широкого поширення в останні десятиліття, коли успіх фірми все в більшій мірі залежить від принципів прийняття управлінських рішень. Відповідно до цієї теорії, основним критерієм появи ТНК є характер поведінки і мислення керівників, які повинні розглядати кожну філію фірми не як незалежне підприємство, а як елемент загальної корпоративної системи, що функціонує у світовому масштабі [5].
Незважаючи на відмінності у трактуванні причин виникнення і суті ТНК, всі перераховані економічні теорії акцентують увагу на зростанні масштабів, інтернаціоналізації та нових технологіях як основних джерелах прибутків ТНК, і як засобах підвищення конкурентоспроможності і виживання фірм [2].
Що стосується моделей ТНК, то вони досить різноманітні, що обумовлено ходом історії чи особливостями економічного укладу тієї чи іншої країни. Отже, можна виділити дві моделі дії транснаціональних компаній:
1) традиційна модель поведінки ТНК, що передбачає створення товарів у країні походження, а потім їх експорт за кордон;
Ця модель поведінки ТНК більш дорога і нераціональна,
2) сучасна модель поведінки ТНК: раціональніше, територіальне розміщення виробництв, з перенесенням розробок у країни, де кращі умови їх проведення та впровадження, і де виробництво буде обходитися дешевше.
1.3 Позитивні та негативні наслідки діяльності ТНК
Іноземний капітал, глибоко упровадившись в економіку багатьох країн світу, став складовою частиною їх відтворювального процесу.
Вивчаючи географічну структуру іноземних інвестицій, можна встановити, що основна їх частина припадає на розвинені країни - як країни експортери капіталу, так і приймаючі країни. На початку поточного десятиліття на розвинені країни припадало більше 93% експорту капіталу у формі прямих інвестицій і 73% їх імпорту [7, c. 105-108].
У сучасних умовах приймаючі країни, як правило схвалюють діяльність транснаціональних корпорацій на своїй території. При виборі країни транснаціональні корпорації оцінюють умови інвестування за такими основними критеріями: оцінка місцевого ринку з точки зору його ємності, наявності ресурсів, місцезнаходження тощо, політичної стабільності в країні, правові умови іноземних інвестицій, система оподаткування, характер торгової політики, ступінь розвитку інфраструктури, захист інтелектуальної власності, державне регулювання економіки, дешевизна робочої сили і рівень її кваліфікації, стабільність національної валюти, можливості репатріації прибутків.
Однак існує й ряд проблем, пов'язаних з діяльністю транснаціональних корпорацій в приймаючій країні.
Найбільш поширеною помилкою про наслідки діяльності транснаціональних корпорацій є думка, що в результаті міжнародних операцій транснаціональних корпорацій одна країна обов'язково виграє, а інша - несе втрати.
Крім того, приймаючі країни схильні вважати, що одержувані транснаціональними корпораціями прибутку надмірно великі. Отримуючи податки від транснаціональних корпорацій, вони переконані, що могли б отримувати набагато більше, якби транснаціональні корпорації не оголошували свої прибутки в країнах з низьким рівнем оподаткування [27].
ТНК можуть впливати на економіку приймаючої країни як позитивно, так і негативно.
У табл. 1.1 відображені найтиповіші плюси та мінуси для приймаючої країни і для країни, яка вивозить капітал.
Таблиця 1.1. Проблеми та вигоди для приймаючої країни та країни, яка вивозить капітал [32]
- стимулюваннярозвитку національної економіки (збільшення ВВП, доходу)
- отримання податків від діяльності ТНК
зарубіжні інвестиції ефективніше, ніж внутрішні
- встановлення зовнішнього контролю з боку ТНК
- ТНК можуть маніпулювати цінами з метою несплати податків
заборона на інвестування в окремих галузях, використання місцевих п/ф, навчання місцевих кадрів, проведення НДДКР у приймаючій країні, розширення експорту виробленої продукції, втрати в торговому балансі.
Таким чином, вплив діяльності ТНК через національні фірми загалом на національну економіку може бути позитивним та негативним. Позитивний вплив діяльності ТНК на національну економіку проявляється в припливі капіталу, зміцненні зовнішньоторговельних позицій країни, розвитку внутрішньої торгівлі, підвищенні ступеню конкурентності національних ринків, поліпшення платіжного балансу, зростання виробництва, вдосконалення техніко-технологічного забезпечення виробництва.
На мікроекономічному рівні можна виділити такі позитивні наслідки: залучення коштів, залучення ресурсів ТНК, модернізація підприємств, доступ до наукових розробок та нових технологій міжнародного рівня, налагодження нових економічних зв'язків з іншими структурними елементами корпоративних систем закордону, перейняття досвіду управління, використання техніко-технологічної бази ТНК, підвищення конкурентоспроможності фірми, розширення масштабів діяльності фірмі завдяки ресурсам ТНК, поліпшення умов праці завдяки ресурсам ТНК, навчання міжнародним стандартам та правилам бізнес-поведінки (див. табл 1.2) [31].
Діяльність ТНК в країнах-реципієнтах мають позитивне значення в такій площині:
- потужний вплив представників ТНК є каталізатором реформування бюрократичного апарату, що сприяє підвищенню прозорості економіки держави, її привабливості для іноземних інвесторів;
- ТНК впливають на місцеві органи влади з метою поліпшення податкового режиму, що позитивно позначається на економічному розвитку країни - реципієнта.
Проте діяльність ТНК у багатьох випадків суперечить інтересам приймаючих країн:
- придушення своєю потужністю місцевих фірм;
- гальмується намагання приймаючих країн приєднатися до світової ринкової економіки;
- хижацька експлуатація природних і трудових ресурсів;
- забруднення навколишнього середовища;
- організація «відтік умів» у материнську компанію [24].
Таблиця 1.2. Вплив діяльності іноземних ТНК на національну економіку [18,28]
Зростання ефективності вітчизняного виробництва і рівня зайнятості
ТНК захоплюють найбільш розвинуті й перспективні сегменти національної економіки
Створення і модернізація діючих підприємств з використанням зарубіжного досвіду нових технологій, вищої продуктивності праці
ТНК зорієнтовані на поглинання місцевих компаній і таким чином сприяють посиленню нестійкості інвестиційного процесу
Нові можливості для налагодження техноємної та орієнтованої на експорт діяльності підприємств завдяки підрозділам ТНК
ТНК чинять тиск на уряд приймаючої країни та сприяють лобіюванню своїх інтересів
Перелив активів до національної економіки та сприяння розвитку підприємницького сектора
Дестабілізація цін через наслідки використання механізму трансфертних цін
Позитивний вплив на пропозицію, вартість, якість та асортимент товарів та послуг
Крупні іноземні ТНК зловживають монопольним становищем, тим самим витісняючи вітчизняні підприємства з ринку
транснаціональний корпорація інвестиція іноземний
Отже поряд із позитивними наслідками діяльність підрозділів ТНК має і негативний вплив на економіку України. Негативний вплив діяльності ТНК на національну економіку України полягає у захопленні іноземними фірмами найбільш розвинутих та перспективних сегментів промислового виробництва і науково-дослідних структур; посиленні нестійкості інвестиційного процесу; деінвестуванні, дестабілізації цін через негативні наслідки використання механізму трансфертних цін; монополізації ринків; тиски на уряд приймаючої країни та лобіюванні інтересів ТНК, еміграція робочої сили; після придбання іноземними ТНК національних підприємств заробітна плата залишається на низькому рівні [10,26].
Однак для того, щоб присутність ТНК справляла позитивний вплив на національну економіку, необхідна відповідна політика з боку парламенту та уряду країни. В даній ситуації, переважні стимулюючі дії, спрямовані на активізацію їх інвестиційної діяльності [25].
2. Аналіз й оцінка діяльності ТНК в Україні
2.1 Особливості інвестиційної діяльності в Україні
Іноземні інвестиції відіграють важливу роль в економічному розвитку будь-якої країни незалежно від рівня її економічного розвитку.
Одним з чинників залучення в Україну іноземних інвестицій є стимулювання діяльності ТНК.
Найбільше коштів зарубіжні ТНК вкладають у харчову та легку промисловість, машинобудування, банківський сектор, сільське господарство та телекомунікації
На сьогоднішній день транснаціональні корпорації є одним з основних інвесторів в Україні. Однак, найбільш активно здійснюють інвестиції в Україну транснаціональні корпорації (ТНК) індустріально розвинених країн - США (509 млн. дол.), Німеччини (232 млн. дол.), Росії, Великобританії та Франції [11].
При цьому для ТНК із країн Європейського Союзу та США найбільш інвестиційно-привабливими в Україні є такі галузі економіки: харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів - 15,7% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених до України; торгівля - 15,6%; фінансова сфера - 8,5%; машинобудування - 8,0%; транспорт - 7,6%; металургія - 5,4%; хімічна та нафтохімічна промисловість - 4,1% [12]. В саме цих галузях обіг капіталу є швидким, а комерційні ризики - мінімальні.
Україна дуже зацікавлена у притоці прямих інвестицій, оскільки вони не збільшують зовнішній борг, забезпечують ефективну інтеграцію національної економіки у світову завдяки виробничій та науково-технічній кооперації, слугують джерелом капіталовкладень, залучають вітчизняних підприємців до передового господарчого досвіду.
Таблиця 2.1. Обсяги прямих іноземних інвестицій від країн-інвесторів в 2010-2011 рр. (млн. дол.) [19]
Майже половина загального обсягу інвестицій належить інвесторам із 3-х країн: Кіпру (22,2%), Німеччини (15,8%) та Нідерландів (10,5%) (див. табл. 2.1). Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) до України в квітні 2011 р. становили 881 млн. дол, що в 4,8 раза більше, ніж у квітні 2010 р. (183 млн дол). Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій на 1 січня 2011 р. склав 44 млрд. дол. США, що на 11,6% більше обсягів інвестицій на початок 2010 р. [28].
Серед корпорацій, які вклали прямі закордонні інвестиції в українську економіку перше місце займають американські корпорації. За останні 10 років (1999-2009 рр.) їх прямі інвестиції досягли 898 млн. дол. (16,8% від загального їхнього об'єму ПІІ залучених до України); за компаніями США йдуть інвестори з Кіпру - 603 млн. дол. (11,3%); Великобританії - 511 млн. дол. (9,6%); Нідерландів - 399 млн. дол. (7,5%); Російської Федерації - 323 млн. (6,0%); Німеччини - 312 млн. (5,8%); Швейцарії - 312 млн. (5,1%); Австрії - 273 млн. (3,9%); Республіки Корея - 171 млн. (3,2%) (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Географічний розподіл ТНК-інвесторів в Україну у 1999-2009 рр., % [20,21]
Серед американських корпорацій, які також інвестують Україну необхідно виділити (див. табл. 2.2): Coca-Cola - 240 млн. дол., SigmaBleyzer - 160 млн. дол., Western NIS Enterprise Fund - 150 млн., McDonald's - 82 млн. дол, Kargill - 60 млн. дол, Procter & Gamble - 160 млн. дол., Укрататнафта - 134,95 млн. дол., PepsiAmericas і PepsiCo - 542 млн. дол. [12].
Що стосується прямих іноземних інвестицій у конкретну галузь можна згадати про такі інвестиції ТНК в економіку України: Київська область - «Кока-Кола Аматіл», Нестле у Львівську кондитерську фабрику «Світоч» (харчова промисловість), Запорізька область - ДЕУ (машинобудування), інвестиції транснаціональної компанії JTI у розвиток тютюнової галузі, Siemens. Одним з останніх великих інвестиційних вкладень з боку Росії стала покупка українського оператора мобільного зв'язку UMC компанією «МТС» [19].
У структурі прямих іноземних інвестицій ТНК в економіку України за галузями переважають харчова промисловість та внутрішня торгівля.
На рис. 2.2 зображена галузева структура прямих іноземних інвестицій ТНК в Україну.
Рис. 2.2. Галузева структура прямих іноземних інвестицій ТНК в Україну за 2010 р., %
З поданого графіку можна зробити висновок, що найбільш іноземних інвестицій було направлено в харчову промисловість (15,7%) та торгівлю (15,6%). Водночас високі значення іноземних інвестицій говорять про те, що що іноземний інвестор віддає перевагу галузям із коротким терміном окупності.
В 2010 р. інвестиції в Україну надійшли зі 125 країн світу у розмірі 42 млн дол.
На виробництво харчової продукції, напоїв та тютюнових виробів у 2010 р. отримано інвестицій на суму 1837,2 млн. дол., металургії - 1401,2 млн. дол., хімічну і нафтохімічну - 1205,6 млн. дол., машинобудування - 1094,1 млн дол. [20].
Таблиця 2.2. Обсяги продажів іноземних корпорацій в Україні станом на 01.01.2010 р.
Інвестиції у телекомунікації, судобудівництво та інші галузі
Інвестиції у харчову, будівничу та ін.галузі
Проаналізувавши табл. 2.2 бачимо, що за обсягами продажів в Україні лідирують США та Росія. США безпосередньо віддає перевагу харчовій промисловості та виробн
Особливості діяльності транснаціональних корпорацій в Україні курсовая работа. Экономика и экономическая теория.
Бим Итоговые Контрольные Работы
Доклад по теме Научная концепция и миропонимание Н.Н. Моисеева
Сочинение На Тему Осенние Впечатления
Строительное производство: бережливый подход
Эссе На Тему Мой Любимый Вид Спорта
Реферат: Особенности речевого развития детей раннего возраста (3-4 года) в условиях социальной депривации
Курсовая работа по теме Формирование коммуникативных универcaльных учебных дейcтвий в начальной школе
Бакалаврская Работа Пример
Ресурсы Организации Курсовая Работа
Роль Моей Семьи В Вов Реферат
Контрольная Работа На Тему Создание Лизинговых Компаний
Курсовая По Экономике На Тему Теории Денег
Реферат по теме Робота з "потоками" в середовищі Delphi
Дипломная работа по теме Водосховища та стави басейну річки Рось
Специфика Педагогической Деятельности Курсовая
Реферат: Генеральный план с. Истомино МО СП Ранжуровское Кабанского района Республики Бурятия
Реферат по теме Компрессоры
Реферат: Использование специальных знаний при расследовании преступлений
Курсовая работа по теме Особенности и характерные черты американского менеджмента
Дипломная работа по теме Организация работы Ладожского вокзала по отправлению поездов дальнего следования в условиях неравномерности пассажиропотоков
Автомобильный компьютер - Программирование, компьютеры и кибернетика курсовая работа
Правомерное поведение, правонарушение, юридическая ответственность - Государство и право реферат
Економічна компаративістика: інституціональні аспекти - Экономика и экономическая теория статья