Особисті права і свободи людини - Государство и право курсовая работа

Особисті права і свободи людини - Государство и право курсовая работа




































Главная

Государство и право
Особисті права і свободи людини

Співвідношення понять "людина", "особистість", "громадянин". Класифікація прав людини та громадянина. Структура конституційно-правового механізму забезпечення реалізації прав людини. Проблеми захисту прав і свобод в Україні на сучасному етапі розвитку.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У ч. 1 ст. 55 Конституції України закріплено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Саме це положення вважається багатьма юристами вихідним [25, c. 126; 29, c. 98]. Водночас конструкція, застосована законодавцем, на нашу думку, недосконала з погляду юридичної техніки. Для прикладу можна звернутися до міжнародних договорів з прав людини, зокрема до Загальної декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. У цих документах для закріплення права на судовий захист використовується формула «кожен має право».
Неоднозначне тлумачення права на судовий захист зумовлене не лише відсутністю єдиних підходів до визначення юридичних понять, а й відсутністю чіткого законодавчого, в першу чергу конституційного, закріплення і визначення права на судовий захист.
Але зі ст. 55 Основного Закону неможливо зрозуміти зміст права на судовий захист. Що саме підпадає під це поняття? Наведене положення є лише верхівкою айсберга, оскільки сутнісний зміст права на судовий захист розкривається через його елементи. Системний аналіз положень Конституції України дозволяє виявити низку норм, які закріплюють право на звернення до суду в окремих випадках:
1. право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 55);
2. право в будь-який час оскаржити в суді своє затримання (ч. 5 ст. 29);
3. судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе та членів своєї сім'ї і права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ч. 4 ст. 32).
Як бачимо, у цьому разі йдеться не про право на судовий захист як такий, оскільки зазначені положення підлягають застосуванню в конкретно визначених правовідносинах.
У зв'язку з вищевказаним більшість науковців при аналізі права на судовий захист здебільшого оперують роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України та рішеннями Конституційного Суду України або ж поєднують для зручності аналізу (обмежуючи цим суть права на судовий захист) загальну і спеціальну норми, які закріплені відповідно у ч. 1 і ч. 2 ст. 55 Конституції. Наприклад, на думку Медведчука В.В. право кожного на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод закріплене в ч. 1 ст. 55 Конституції [21, c. 275]. Однак дане висловлювання викликає заперечення з ряду причин.
У частині 1 статті 55 Конституції сказано, що „права і свободи людини і громадянина захищаються судом”. При цьому законодавець не використав, такі звичайні при закріпленні інших прав формули, як „кожному гарантується право”, „кожен має право”, „кожна людина має (невід'ємне) право”,„користуються правами”, „усі мають право” тощо, що дає підстави трактувати це положення по-різному. Отже, по-перше, ми не можемо говорити, що норма ч. 1 ст.55 Конституції закріплює „право кожного” і, по-друге, якщо навіть трактувати запропоновану конституцієдавцем формулу як право кожної людини на судовий захист, то в тексті розглядуваної норми не міститься вказівка на те, що це право означає лише „звернення до суду”.
Крім того, ч. 1 статті 55 Конституції України розмежовує захист судом прав і свобод людини та прав і свобод громадянина . Таке розмежування проведено у зв'язку з відмінностями правового статусу людини і громадянина, їх прав, свобод і обов'язків. Як підкреслює Тодика Ю.М. „права людини походять з природного права, а права громадянина - з позитивного, хоча і ті, і інші носять невід'ємний характер. Права людини є вихідними, вони притаманні всім людям від народження незалежно від того, чи є вони громадянами держави, в якій проживають, чи ні, а права громадянина містять в собі тільки ті права, які закріплюються за особою у зв'язку з її приналежністю до держави (громадянство)” [15, c. 49].
Право на судовий захист, будучи закріпленим у ряді міжнародно-правових актів, набуває універсального і невід'ємного характеру для людини; воно визнається за кожною людиною з моменту її народження і не пов'язане безпосередньо з належністю до громадянства окремої держави.
Якщо б ч. 1 ст. 55 Конституції закріплювала право на судовий захист, її зміст, на нашу думку, виглядав би приблизно так: кожному гарантується право на судовий захист своїх прав і свобод. При цьому, на наш погляд, під терміном „кожному” необхідно розуміти всіх осіб, які знаходяться на території нашої держави незалежно від їх приналежності до громадянства України; під терміном „гарантується” - наявність закріплених і забезпечених державою ефективних умов, способів та засобів організаційно-правового і нормативно-правового характеру, спрямованих на реалізацію права на судовий захист; під терміном „право” - закріплену і забезпечену законом міру можливої поведінки особи - носія цього права; під терміном „судовий” - спосіб захисту прав і свобод людини і громадянина, що полягає у наявності цілої системи судів, утворених відповідно до закону, які відповідають вимогам незалежності і неупередженості, володіють широкими повноваженнями і забезпечують у процесі здійснення правосуддя захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод, а також компетентних, незалежних і неупереджених суддів; під терміном „захист” - ефективне поновлення у правах, яке полягає у своєчасному відновленні (компенсації) порушених, позбавлених, обмежених, невизнаних прав, свобод та законних інтересів; під терміном „своїх” - визнані та/або закріплені Конституцією та законами України, міжнародно-правовими актами права і свободи особи у розрізі їх належності всім представникам людського роду, громадянам України, іноземним громадянам та особам без громадянства.
Крім того, якби конституцієдавець визнав, що право на судовий захист полягає лише у зверненні до суду, він би вказав, що кожному гарантується саме право звернутись до суду за захистом своїх прав і свобод.
Подібна ситуація склалась і в юридичній науці, що пов'язано, на нашу думку, з неоднаковим розумінням права на судовий захист і віднесенням цього інституту в одних випадках виключно до матеріального, а в інших до процесуального права; відсутністю однакових критеріїв систематизації прав і свобод людини і громадянина; різними підходами до розуміння суду і судового захисту при аналізі та визначенні права на судовий захист.
Сьогодні немає єдиної думки щодо визначення права на судовий захист. Крім того, чинне законодавство, ведучи мову про право на судовий захист, обмежується в основному лише характеристикою ознак або/і вимог, що висуваються до суду, або ж принципів, на основі яких повинен діяти суд. Тому, враховуючи наведені в юридичній літературі визначення, проаналізувавши чинне законодавство, можна визначити право на судовий захист (правосуддя) як право кожного на відкритий розгляд і вирішення упродовж розумного строку компетентним, незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону, конкретної судової справи правовими засобами, наданими суду з метою захисту гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, а також законодавчо закріплена і гарантована можливість оскарження судового рішення з мотивів його незаконності та/або необґрунтованості.
1. Конституція України (Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року) // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - Ст. 141.
2. Закон України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 20, ст.99.
3. Закон України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 1. - Ст. 1.
4. Постанова Кабінету Міністрів України № 2164 від 29 листопада 1999 року „Про забезпечення діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його секретаріату” // Урядовий кур'єр. - 1999. - 30 листопада. - Ст. 30.
5. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закону України від 17 липня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №40. - Ст. 24.
17. Летнянчин Л.І. Поняття конституційних обов'язків людини і громадянина та їх юридична природа // Проблеми активізації конституційно-правових досліджень і вдосконалення викладання конституційного права: Зб. наук. статей / Голова редколегії В.Я.Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. - С. 193-202.
18. Малинникова Л. Проблеми забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина в процесі здійснення державно-правової реформи в Україні // Вісник Конституційного Суду України. - 2000. - №6. - С. 14-18.
19. Опришко В.В. Основи конституційного права України. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 467 с.
20. Основи конституційного права України. / За ред. В.В. Копейчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 328 с.
21. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України (зі змінами та доповненнями на березень 2011р). Підручник. - К.: Ліра-К, 2011. -532 с.
Права людини і громадянина. Види гарантій прав і свобод людини і громадянина та їх реалізація за законодавством України. Інститут парламентського уповноваженого з прав людини як важливий механізм захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина. курсовая работа [33,1 K], добавлен 14.05.2014
Роль ООН у захисті прав і свобод людини. Захист прав людини на регіональному рівні. Права і свободи людини на Україні. Роль судової влади в державі та захист прав і свобод людини. Права і свободи людини та громадянина, їх гарантії, основні обов'язки. реферат [20,6 K], добавлен 28.01.2009
Розвиток прав людини в Україні. Економічні, соціальні та культурні права людини. Економічні права людини. Соціальні права та свободи людини. Культурні права людини. Механізм реалізації і захисту прав, свобод людини і громадянина, гарантії їх забезпечення. курсовая работа [48,3 K], добавлен 04.12.2008
Становлення прав людини та основні підходи до розв’язання проблеми прав людини. Принципи конституційно-правового статусу громадянина в українському законодавстві. Втілення ліберальної концепції прав і та свобод людини в Основному Законі України. курсовая работа [32,0 K], добавлен 23.07.2009
Поняття і класифікація конституційних прав і свобод. Особисті права і свободи. Політичні права і свободи. Економічні права і свободи людини і громадянина. Соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина. Основні обов'язки громадян. курсовая работа [41,8 K], добавлен 10.06.2006
Поняття, зміст та характерні ознаки громадянських прав і свобод людини в Україні. Сутність конституційних політичних прав і свобод громадянина. Економічні, соціальні, культурні і духовні права і свободи людини та громадянина, їх гарантії і шляхи захисту. курсовая работа [51,2 K], добавлен 09.05.2011
Конституційні принципи правового статусу людини і громадянина в Україні. Українське законодавство про права, свободи, законні інтереси та обов’язки людини і громадянина. Міжнародний захист прав людини. Органи внутрішніх справ і захист прав людини. магистерская работа [108,6 K], добавлен 04.12.2007
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Особисті права і свободи людини курсовая работа. Государство и право.
4 Класс Сочинение По Картине Васнецова Богатыри
Эссе На Тему Мошенничество
Темы Сочинений 11 Класс 2022
Лфк При Заболеваниях Опорно Двигательного Аппарата Реферат
Власть И Народ В Современном Мире Курсовая
Россия В Период Дворцовых Переворотов Реферат
Реферат по теме Экзаменационные вопросы с билетами за весенний семестр 2001 года по грамматике и лексикологии Русского языка
Курсовая работа: Заключение брака в дореволюционной и советской России
Анализ и комплекс мероприятий по обслуживанию локальной сети службы по делам детей Северодонецкого городского совета
Курсовая работа: Процесс принятия решения в организации
Купить Сигареты Эссе Клубника
Реферат: Аудиторская деятельность в России
Реферат по теме Конституционно-правовой статус личности в ведущих государствах мира
Курсовая Работа На Тему Методика Обчислення Фондів Основної І Додаткової Оплати Праці
Курсовая работа по теме Расчет взрывопожароопасности метана, нефти, торфа
Виды Ткани Дпи Реферат
Курсовая Работа На Тему Анализ Финансовой Отчетности Банка
Реферат: Население в древнем Риме. Реформа Сервилия Тулия
Курсовая работа по теме Нравственное воспитание в процессе учебной деятельности
Курсовая Работа На Тему Маркетинговое Исследование Организации
Оценка экономического пространства Республики Бурятии (транспортной социально-экономической системы) - География и экономическая география курсовая работа
Профилактика травматизма на предприятии - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Защита авторских и смежных прав - Государство и право дипломная работа


Report Page