Основи технічного нормування - Производство и технологии реферат

Главная

Производство и технологии
Основи технічного нормування

Технічне нормування праці – сукупність методів і прийомів з виявлення резервів робочого часу і встановлення необхідної міри праці; задачі, методи; структура і види норм праці. Класифікація затрат робочого часу. Нормування багатоінструментної обробки.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Технічне нормування у широкому розумінні цього поняття представляє собою встановлення технічно обгрунтованих норм витрат виробничих ресурсів. При цьому під виробничими ресурсами розуміються енергія, сировина, матеріали, інструмент, робочий час.
В сучасних умовах механоскладального виробництва економія виробничих ресурсів (за рядом причин економічного, демографічного і соціального характеру) набуває надто важливого значення. Особливо важливою задачею, що розв'язується при проектуванні технологічних процесів, є задача технічного нормування робочого часу, тобто нормування праці.
1 . Задачі та методи нормування праці
Основна задача нормування - це визначення міри праці і відповідної винагороди.
Нормування праці здійснюється методами технічного і дослідно-статистичного нормування.
Технічне нормування праці - це сукупність методів і прийомів з виявлення резервів робочого часу і встановлення необхідної міри праці.
Задачами технічного нормування є виявлення резервів робочого часу і поліпшення організації праці на підприємстві, встановлення правильної міри праці (тобто визначення норми часу) і в кінцевому результаті - підвищення продуктивності праці та збільшення обсягів виробництва.
При технічному нормуванні праці (тобто при аналітичному методі визначення норми часу) технологічна операція розкладається на елементи: машинні, машинно-ручні і ручні, на переходи, ходи, прийоми і рухи. При цьому кожен елемент піддається аналізу як окремо, так і в поєднанні з суміжними елементами.
Перед розрахунком норми часу проводиться аналіз структури операції, що нормується, з метою її покращення шляхом: виключення з її складу всіх зайвих прийомів і рухів, без яких робота може бути успішно виконана; скорочення шляху всіх рухів рук, ніг і корпусу робітника; заміни стомлюючих прийомів роботи більш легкими; забезпечення виконання ручних прийомів роботи під час автоматичної подачі; вивільнення робітника від виконання підсобних робіт по піднесенню матеріалів, інструмента, заготовок і по заточуванню інструмента; застосування багатомісцевих пристроїв; прогресивних режимів різання; використання досвіду передовиків по скороченню затрат допоміжного часу.
Норми часу, що визначені аналітичним методом, називаються технічно обґрунтованими чи просто технічними нормами.
Технічно обґрунтована норма часу - це час, необхідний для виконання одиниці роботи, встановлений розрахунком, виходячи з раціонального використання в даних умовах виробництва праці робітника (живої праці) і знарядь праці (уречевленої праці) із врахуванням передового виробничого досвіду.
Технічно обґрунтована норма часу встановлюється із врахуванням наявності раціонального технологічного процесу, правильної для даних виробничих умов організації праці та виконання роботи робітником відповідної кваліфікації, продуктивність праці якого вища середньої продуктивності праці робітників на аналогічній роботі. При цьому під правильною організацією праці розуміється: економічно доцільне в даних умовах відокремлення основної роботи від підготовчої та допоміжної; раціональна організація робочих місць та їх систематичне обслуговування, виходячи з даних виробничих умов; раціональне виконання трудових дій робітника; нормальні санітарно-гігієнічні умови роботи (освітлення, опалювання, вентиляція) і техніка безпеки.
Призначення технічної норми часу не обмежується визначенням оплати за працю та її продуктивність. Технічні норми служать основою для визначення потрібної кількості і завантаження обладнання, виробничої потужності ділянок і цехів, розрахунку показників праці та по заробітній платі, а також є основою оперативного (календарного) планування.
З розвитком техніки, технології та організації виробництва, із зростанням енергоозброєності робітника і підвищенням його культурного рівня норми часу повинні коректуватись у бік їх зниження із врахуванням зростаючої продуктивності праці.
Дослідно-статистичний метод нормування застосовується в умовах одиничного і дрібносерійного виробництв, на відміну від технічного нормування не передбачає аналітичного розрахунку трудомісткості окремих елементів виконуваної роботи та їх підсумовування. Норма часу встановлюється на всю операцію в цілому шляхом співставлення з нормами і фактичною трудомісткістю виконання в минулому аналогічної роботи. Статистичні дані про фактичну трудомісткість аналогічних операцій у минулому і власний досвід нормувальників і майстрів є основою цього методу нормування.
Внаслідок того, що фактичні затрати часу і фактичний виробіток у минулому відображають недоліки в технології та організації праці і виробництва, що існували в той час, досвідно-статистичні норми узаконюють їх на майбутнє. Ці норми не мають під собою технічної та розрахункової бази і, як правило, є заниженими і не відповідають задачам виявлення резервів виробництва і підвищення продуктивності праці. У зв'язку з цим однією з найважливіших і невідкладних задач машинобудівного виробництва є повсюдний перехід від досвідно-статистичного нормування до технічного.
На відміну від дослідно-статистичних норм технічні норми:
1) передбачають використання передового виробничого досвіду, можливо більш повного використання існуючих засобів виробництва і робочого часу, оскільки вони встановлені виходячи з раціонально побудованих технологічних і трудових процесів; вони визначають продуктивність праці вище середнього досягнутого рівня і тому є прогресивними, тобто такими, що підтягують відсталих робітників до передових;
2) при аналітичному методі нормування і використанні нормативів норми однорідні за жорсткістю, що виключає появу невиправдано високої чи надто низької оплати праці, що в обох випадках призводить до дезорганізації виробництва;
3) введення об'єктивних і технічно обґрунтованих розрахункових норм усуває конфлікти і суперечки про правильність норм, що має місце при досвідно-статистичному нормуванні.
В умовах одиничного і дрібносерійного виробництв економічно недоцільно поділяти операції на диференційовані елементи для визначення норм часу. В цьому випадку визначення норм часу проводиться за збільшеними нормативами (на технологічні переходи) або за типовими нормами, складеними аналітичним методом для типових технологічних процесів. Методи збільшеного нормування, що базуються на нормативах і типових нормах і складені аналітичним методом, також є методами технічного нормування.
2 . Класифікація затрат робочого часу
Затрати робочого часу протягом робочого дня (за винятком обідньої перерви) поділяються на затрати, що нормуються і ті що не нормуються.
До затрат що нормуються відносять затрати які необхідні для виконання заданої роботи, і тому вони включаються до складу норми часу.
До затрат робочого часу, які не нормуються і не включаються до складу норми, відносять втрати робочого часу (втрати часу внаслідок виконання робітником випадкової та непродуктивної роботи, такої, наприклад, як ходіння за майстром, наладником, документацією, інструментом, транспортними засобами, матеріалами тощо; перерви в роботі з організаційних і технологічних причин, пов'язаних з простоями в очікуванні роботи, крана, підсобного робітника, креслення, інструмента, з простоями через відсутність електроенергії тощо; втрати з вини робітника у зв'язку із запізненням і несвоєчасним залишенням робочого місця, сторонніми розмовами тощо).
Затрати робочого часу, що нормуються, поділяються на підготовчо-заключний, оперативний час, час на обслуговування робочого місця і час на перерви на відпочинок і особисті потреби робітника.
Норма підготовчо-заключного часу T п-з - це норма часу на підготовку робітників і засобів виробництва до виконання технологічної операції та приведення їх у початковий стан після її закінчення.
Норма підготовчо-заключного часу включає затрати часу на підготовку до заданої роботи і виконання дій, пов'язаних з її закінченням. До складу підготовчо-заключного часу входять затрати часу на:
а) отримання матеріалів, інструментів, пристроїв, технологічної документації і наряду на роботу;
б) ознайомлення з роботою, технологічною документацією, кресленням, одержання необхідного інструктажу;
в) установлення інструментів, пристроїв, налагодження обладнання на відповідний режим роботи;
г) зняття пристроїв та інструмента;
д) здавання готової продукції, залишків матеріалів, пристроїв, інструмента, технологічної документації та наряду.
Підготовчо-заключний час витрачається один раз на партію оброблюваних заготовок, що виготовляються без перерви за даним робочим нарядом, і не залежить від кількості заготовок в цій партії. При нормуванні величина підготовчо-заключного часу визначається за нормативами із врахуванням типорозміру верстата, пристрою, конструкції та маси оброблюваної заготовки тощо.
Норма оперативного часу Т оп - це норма часу на виконання технологічної операції, яка складається з суми норм основного часу Т о і допоміжного часуТ д , що не перекриває основний час тобто
Затрати оперативного часу на виконання технологічної операції повторюються з кожною одиницею виробу або через строго певне їх число.
Норма основного часу Т о - це норма часу на досягнення безпосередньої мети даної технологічної операції чи переходу за якісною і (чи) кількісною зміною предмета праці.
Основний (технологічний) час Т о представляє собою час, протягом якого змінюються розміри і форми заготовки, зовнішній вигляд і шорсткість поверхні або взаємне положення окремих частин складальної одиниці та вони закріплюються тощо. Основний час може бути машинним, машинно-ручним, ручним.
При всіх верстатних роботах основний час визначається відношенням величини шляху, пройденого обробним інструментом, до його хвилинної подачі.
Для токарних, свердлильних, різенарізних робіт, зенкерування, розвертання і фрезерування основний (машинний) час визначається у відповідності з рис. 1 за формулами:
L - довжина оброблюваної поверхні, мм;
l 1 - величина врізання інструмента, мм;
l 2 - величина перегібання інструмента, мм;
S хв - подача, мм/хв (хвилинна подача);
n - частота обертання шпинделя чи фрези, об/хв;
S - подача на один оберт шпинделя чи фрези, мм/об;
t - глибина різання на сторону, мм;
Рис. 1. Довжина переміщення різального інструменту: а - при точінні;б, в - при фрезеруванні; г - при свердлінні; д - при розвертанні
При розрахунку основного часу за наведеними вище формулами елементи режимів різання V, n, S, t визначаються за відповідними формулами теорії різання або за таблицями нормативів, наведених у довідниковій літературі і нормативних матеріалах з технічного нормування.
Послідовність розрахунку елементів режимів різання також встановлена цими матеріалами.
Норма допоміжного часу Т д представляє собою норму часу на здійснення дій, що дають можливість виконувати основну роботу, яка є метою технологічної операції чи переходу, і які повторюються з кожним виробом чи через певне їх число (встановлення і зняття виробу, вмикання та вимикання верстата, підведення і відведення інструменту чи його переустановлення, якщо це проводиться на кожний виріб чи через певне їх число).
Допоміжний час, як правило, ручний, але може бути і машинним.
Допоміжний час визначається підсумовуванням його складових елементів, наведених в таблицях нормативів з технічного нормування. При цьому до його складу включаються затрати часу на встановлення і зняття заготовки, час, пов'язаний з переходом, час на переміщення частин верстата (супорта, каретки), час на зміну режиму роботи верстата та інструмента і час на контрольні вимірювання.
Час на встановлення і зняття заготовки дається в нормативних таблицях на весь комплекс “встановити і зняти заготовку” в залежності від її ваги, типу пристрою, способу базування і закріплення.
Час, пов'язаний з переходом, включає час на підведення інструмента до заготовки, вмикання і вимикання подачі, відведення інструмента у вихідне положення. При цьому час на переміщення супорта в комплекс часу, пов'язаного з переходом, не включено і визначається в залежності від довжини переміщення окремого складового допоміжного часу. Також не включено в комплекс часу на перехід і час, що витрачається на зміну режиму роботи верстата та інструмента, який враховується окремою складовою допоміжного часу.
Час на контрольні вимірювання встановлюється на процес вимірювання, яке проводиться після виконання верстатником переходу чи операції, і включається в норму тільки в тих випадках, коли воно не може бути перекрите машинним часом. Періодичність контрольних вимірювань залежить від стабільності отримуваних при обробці розмірів, допуску і розмірів обробки, конструкції різального інструмента і способу виконання обробки. В нормативних таблицях наводяться відповідні рекомендації.
Час на обслуговування робочого місця Т обс. представляє собою частину штучного часу, що витрачається виконавцем на підтримання засобів технологічного оснащення в працездатному стані і догляду за ним і робочим місцем.
В умовах масового виробництва, машинних і автоматизованих операцій час обслуговування робочого місця поділяється на час технічного і організаційного обслуговування.
Час технічного обслуговування Т тех. - це час, що витрачається на догляд за робочим місцем (обладнанням) протягом даної конкретної роботи (зміна притуплених інструментів, регулювання інструментів і підналагодження обладнання в процесі роботи, змітання стружки тощо).
Час технічного обслуговування визначається у відсотках до основного часу.
Час організаційного обслуговування Т орг. - це час, що витрачається на догляд за робочим місцем протягом робочої зміни (час на розкладання і прибирання інструмента на початку і в кінці зміни, час на огляд і випробовування обладнання, час на його змащування і очищення тощо).
Час організаційного обслуговування визначається у відсотках до оперативного часу.
Час на особисті потреби Т відп. - це частина штучного часу, що витрачається людиною на особисті потреби і (при втомливих роботах) на додатковий відпочинок.
Він передбачається для всіх видів робіт (крім безперервних) і визначається у відсотках до оперативного часу. Звичайно цей час не перевищує 2 % від тривалості робочої зміни. На роботах фізично важких, особливо втомливих, які відрізняються великим вантажообігом або проводяться прискореним темпом, крім того, передбачається додатковий час на перерви для відпочинку.
Норма часу - це регламентований час на виконання деякого обсягу робіт у певних виробничих умовах одним або декількома виконавцями відповідної кваліфікації.
В машинобудуванні норма часу звичайно встановлюється на технологічну операцію.
Технічно обґрунтована норма часу Т ш-к складається з норми підготовчо-заключного часу на партію оброблюваних заготовок і норми штучного часу Т ш , тобто:
де Т ш-к - норма штучно-калькуляційного часу (норма часу);
Т п-з - підготовчо-заключний час на партію оброблюваних заготовок;
n - кількість заготовок в партії, що обробляється.
Норма штучного часу - це норма часу на виконання обсягу робіт, що дорівнює одиниці нормування.
Штучний час може бути визначений як інтервал часу, рівний відношенню циклу виробів, що одночасно виготовляються чи ремонтуються, або рівний календарному часу складальної операції.
Цикл технологічної операції - це інтервал календарного часу від початку до кінця періодично повторюваної технологічної операції незалежно від кількості виробів, що одночасно виготовляються чи ремонтуються.
При технічному нормуванні норма штучного часу T ш підраховується за формулою:
T ш = Т о + Т д + Т обс. + Т відп. = Т оп . + Т обс. + Т відп.
В норму штучного часу не включаються затрати часу на роботи, які можуть бути виконані під час автоматичної роботи обладнання, тобто можуть бути перекриті машинним часом.
В умовах масового виробництва за норму часу приймається величина норми штучного часу, яка визначається за формулою:
Т ш = Т о + Т д + Т тех. + Т орг. + Т відп.
де а орг. - відсоток часу на організаційне обслуговування робочого місця;
в тех. - відсоток часу на технічне обслуговування робочого місця;
а відп. - відсоток часу на відпочинок і особисті потреби.
В одиничному і серійному виробництвах норма часу визначається за формулою (1). У зв'язку з тим, що у одиничному та серійному виробництвах час на обслуговування робочого місця на організаційний і технічний не поділяється і час на відпочинок і особисті потреби робітника обчислюється у відсотках часу, формула для підрахунку штучного часу спрощується і набуває вигляду:
де К - відсоток оперативного часу на обслуговування робочого місця (технічне та організаційне) і на відпочинок і особисті потреби робітника.
Значення коефіцієнтів а орг , а відп. , в тех і К приймаються згідно нормативами.
Норма часу на партію заготовок визначається за формулою:
де n - число заготовок в партії, шт.
Норма затрат робочого часу на виготовлення виробів може бути також виражена кількістю продукції, що виготовляється в одиницю часу (зміну, годину). В цьому випадку вона називається нормою виробітку за певну одиницю робочого часу.
Норма виробітку визначається відношенням тривалості робочої зміни (чи години) до норми штучного часу, тобто:
де H в - норма виробітку виробів, шт.;
Т зм - тривалість робочої зміни у хвилинах (годинах).
4. Особливості нормування багатоінструментної обробки
При обробці на багаторізцевих, багатошпиндельних і багатопозиційних верстатах і на автоматичних лініях особливості операції накладають на режими різання певні обмеження:
1. Всі інструменти повинні працювати з однаковою подачею в міліметрах на оберт шпинделя чи за один подвійний хід.
2. Довжина ходу для всіх інструментів повинна бути однаковою (вказане обмеження характерне для верстатів, що працюють різцями, закріпленими на одному супорті).
3. Співвідношення між величинами подач окремих інструментів задане і не може бути змінене (наприклад, при роботі багатошпиндельної свердлильної головки співвідношення між подачами для окремих шпинделів обов'язково повинне бути рівним передаточному відношенню кінематичного ланцюга, що зв'язує ці шпинделі).
4. Всі інструменти повинні працювати з однією і тією ж частотою обертання шпинделя (наприклад, робота багаторізцевих токарних верстатів, робота декількох фрез, закріплених на одній оправці).
5. Співвідношення частот обертання шпинделів і окремих інструментів задане і не може бути змінене.
6. Всі інструменти повинні працювати з однаковою хвилинною подачею.
7. Всі інструменти повинні працювати з однаковою швидкістю різання (наприклад, при роботі на поздовжньо-стругальних верстатах).
8. Машинний час інструментів (супортів, агрегатів тощо) повинен бути однаковий (при цьому частоти обертання шпинделів і подачі в мм на оберт і в мм за хвилину можуть бути різними, наприклад, нормування автоматичної лінії та багатопозиційних верстатів послідовної дії).
технічний нормування міра багатоінструментний
5 . Вплив багатоінструментної обробки на режим різання
Глибина (ширина) різання (як і при одноінструментній обробці) визначається припуском. Тут також припуск повинен бути видалений за можливістю за один хід, а при підвищених вимогах до точності і шорсткості - за два ходи: чорновий і чистовий. У випадках, коли ходи можуть виконуватись одночасно (наприклад, при обробці на багатопозиційних верстатах), може виявитись доцільною обробка неточних поверхонь за два ходи.
Подачі (як і при одноінструментній обробці) повинні бути взяті максимально можливими. Величину подачі тут обмежують:
а) міцність механізмів приводу і подачі верстата;
г) жорсткість технологічної системи;
д) шорсткість оброблюваної поверхні.
Потужність верстата, як правило, не обмежує подачу: при нестачі потужності у більшості випадків потрібно знижувати не подачу, а швидкість різання.
Якщо конструкція верстата вимушує прийняти для декількох інструментів однакові (обмеження 1 пункт 7.2.4) чи пропорційні (обмеження 3 пункт 7.2.4) подачі, то загальна подача вибирається так, щоб ні для одного інструмента технологічно допустима подача не була перевищена. Це звичайно призводить до зниження подач для всіх інструментів, крім одного.
При роботі багатосупортних верстатів (багаторізцевих тощо) робота всіх супортів з технологічно допустимими подачами призвела б до різної тривалості роботи супортів. Якщо немає можливості скоротити час роботи “лімітуючого супорта”, який потребує найбільшого часу для своєї роботи, то подачі останніх супортів можуть і повинні бути зниженими. Таке вирівнювання часу роботи супортів оберігає різальний інструмент, не збільшуючи машинного часу.
Подача “нелімітуючих” супортів повинна бути знижена до таких величин, при яких час роботи всіх супортів був би однаковим. Проте при цьому необхідно мати на увазі, що для деяких інструментів є не тільки максимум, але й мінімум допустимої подачі. Наприклад, при роботі твердосплавних різців на багаторізцевих верстатах не потрібно застосовувати подачі менше 0,04-0,05 мм/об.
Недостатня жорсткість та міцність верстата часто вимушує знижувати подачі. У зв'язку з цим перевірка прийнятих подач за силовими паспортними даними верстата є обов'язковою.
Швидкості різання можуть прийматись однаковими з одноінструментною обробкою у випадках:
а) обробки чистовим інструментом, коли зміна швидкості призводить до недопустимого збільшення шорсткості поверхні;
б) обробки металів, що мають різко виражений оптимум швидкості, відхилення від якого призводить до різкого падіння стійкості (деякі сталі аустенітного класу).
а) при заданому співвідношенні між швидкостями (обмеження 4, 5, 7 п. 4);
б) у випадку, коли інструменти повинні працювати з однаковою хвилиною подачею (обмеження 6 п. 4) або з однаковим часом (обмеження 8 п. 4) для забезпечення роботи всіх інструментів з технологічно допустимими подачами в мм/об або в мм/зуб;
в) при недостатній потужності верстата (при цьому, коли швидкість знижується нижче 40-50 м/хв, іноді доводиться відмовлятись від застосування різців Т5К10, Т15К6 і Т14КВ, які погано працюють при низьких швидкостях);
г) у зв'язку з необхідністю підвищити стійкість інструментів при багатоінструментній обробці.
Швидкість різання може підвищуватись, якщо всі інструменти повинні працювати з однаковою довжиною ходу (обмеження 2 п. 4). В цьому випадку для деяких інструментів час різання складає лише частину машинного часу. Це дозволяє підвищити розрахункові швидкості різання для цих інструментів без збільшення розрахункового періоду стійкості.
Для операцій, ритм яких не зв'язаний з ритмом інших операцій, потрібно прагнути до роботи зі швидкостями і при стійкості інструмента, що забезпечують найменшу собівартість операції.
У випадках, коли продукція ділянки, цеху чи потокової лінії повинна випускатись комплектно, тобто ритм декількох операцій повинен бути однаковим, для одержання найменшої собівартості продукції необхідно трохи підвищувати (у порівнянні з економічними) швидкості різання для операцій, які є “вузьким” місцем, і знижувати їх для решти операцій. Підвищувати швидкості різання вище швидкостей найбільшого випуску не потрібно.
Критерії оцінки, основні вимоги до персоналу. Класифікація методів оцінки якості службовців підприємства, стан нормування і продуктивності праці. Аналіз пропозиції щодо вдосконалення методів оцінки персоналу мережі магазинів "Мобілочка", експертні оцінки. курсовая работа [45,6 K], добавлен 15.04.2009
Елементи та вихідні дані при виборі режиму різання металу. Подача при чорновій обробці. Табличний та аналітичний метод подачі, їх особливості. Основні методи нормування в машинобудуванні. Норма калькуляційного часу для однієї та для партії деталей. реферат [17,5 K], добавлен 24.07.2011
Різальні інструменти для розкроювання деревини. Профілі зубців плоских пилок. Принципіальні схеми рейсмусового верстата. Особливості організації робочого місця. Визначення норм часу праці. Комплекс виконання поопераційних дій на виготовлення шафи. курсовая работа [5,4 M], добавлен 12.01.2013
Основні вимоги до робочого місця слюсаря. Загальне поняття про різці. Робочий і контрольно-вимірювальний інструмент слюсаря електромонтера. Організація і охорона праці під час виконання слюсарних операцій. Розмітка заготовок, рубка і різання металу. отчет по практике [2,7 M], добавлен 21.01.2013
Вибір і характеристика перероблюваної сировини та напівфабрикату. Виробнича структура підприємств шкіряної промисловості, технічне нормування праці. Розрахунок сировинного майданчика. Собівартість, прибуток і рентабельність продукції підприємства. дипломная работа [291,8 K], добавлен 26.08.2014
Стадії процесу складання машин: ручна слюсарна обробка і припасування деталей, попереднє та остаточне складання, випробування машини. Технічний контроль якості складання. Розробка операційної технології складання, нормування технологічних процесів. реферат [1,9 M], добавлен 08.07.2011
Опис конструкції і призначення деталі. Вибір методу одержання заготовки. Розрахунок мінімальних значень припусків по кожному з технологічних переходів. Встановлення режимів різання металу. Технічне нормування технологічного процесу механічної обробки. курсовая работа [264,9 K], добавлен 02.06.2009
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Основи технічного нормування реферат. Производство и технологии.
Аверьянов Кандидатская Диссертация
Реферат по теме Концепция здорового образа жизни
Доклад: Darkness
Развитие Творческих Способностей Диссертации
Дипломная работа по теме Влияние загрязнения атмосферного воздуха на состояние рябины обыкновенной
Эссе На Тему Стили Речи
Поволжье Диссертация
Реферат: Пессимизм Шопенгауэра и мировоззрение Дефо. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Название курса
Егэ Русский Язык 2022 Сочинение Образец
Реферат: Политические партии и партийные системы зарубежных стран
Реферат: Виготовлення збірних бетонних та залізобетонних конструкцій з важких бетонів
Первая «Ообщаяи рациональная грамматика Пор-Рояля
Учебное пособие: Правопис слів іншомовного походження
Тарихи Тұлғаның Түрлену Үдерісі Эссе
Контрольная работа по теме Проблемы эргономики
Доклад по теме Ведизм и язычество
Spotlight 6 Класс Контрольные Работы Скачать
Реферат: Методы исследования в социологии. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Крушение Второй Империи и становление Третьей Республики во Франции
Составление формул и использование функций в Microsoft Excel - Программирование, компьютеры и кибернетика курсовая работа
Проявления в полости рта аллергий и заболеваний внутренних органов - Медицина презентация
История развития риторики как науки - Культура и искусство реферат