Основи біології - Биология и естествознание методичка

Ферменти, їх біологічна роль та хімічна природа. Рух цитоплазми, тургор, плазмоліз і деплазмоліз. Будова і функції ядра. Цитоплазма, будова і функції цитоскелета. Вплив несприятливих факторів на органоїди клітини. Клітинна теорія Шванна та Шлейдена.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
Правила роботи з мікроскопом (рис. 1)
1. Установіть мікроскоп штативом до себе, предметним столиком від себе.
2. Поставте в робоче положення об'єктив малого збільшення. Для цього повертайте револьвер з об'єктивами доти, доки один із них не опиниться над отвором предметного столика. Коли об'єктив займе певне положення, у револьвері спрацює защіпка й почується легке клацання.
3. За допомогою макрогвинта підніміть об'єктив над столиком на 0,5 см, відкрийте діафрагму і трохи підніміть конденсор.
4. Дивлячись в оку ляр, обертайте дзеркало в різних напрямках, поки поле зору мікроскопа не буде рівномірно яскраво освітлене.
5. На предметний столик покладіть препарат накривним скельцем угору так, щоб об'єкт містився навпроти отвору предметного столика. Закріпіть препарат затискачами.
6. Дивлячись збоку на окуляр, поступово опускайте його за допомогою макрогвинта, поки відстань до препарату не дорівнюватиме 1-2 мм.
Рис.1. Мікроскоп біологічний робочий: 1 основа; 2 коробка з механізмом мікрометричного фокусування; 3 рукоятка мікрометричного фокусування; 4 рукоятка макрометричного фокусування; 5 стопорний гвинт; 6 центрирувальний гвинт; 7 тубусотримач; 8-головка; 9-монокулярна насадка; 10 гвинт насадки; 11 гвинт револьвера;12 револьвер; 13 предметний столик; 14 гвинт конденсора; 15-16 корпус конденсора; 17 відкидна лінза в оправі; 18 рукоятка конденсора; 19 дзеркало.
7. Дивлячись в окуляр, повільно піднімайте макрогвинтом тубус доти, доки в полі зору мікроскопа не з'явиться зображення об'єкта (відстань між об'єктом і препаратом при цьому становить приблизно 0,5 см).
8. Щоб розглянути об'єкт при великому збільшенні, необхідно його певну зону розмістити у центрі поля зору мікроскопа, повільно пересуваючи препарат.
9. Обертаючи револьвер, переведіть у робоче положення об'єктив великого збільшення.
10. Опустіть об'єктив, дивлячись на нього збоку, майже до стикання з препаратом.
11. Дивлячись в окуляр, повільно піднімайте тубус за допомогою макрогвинта, поки в полі зору не з'явиться зображення. Не кваптеся, оскільки фокусна відстань становить усього 1 мм і зображення можна легко пропустити. Якщо це трапилось, повторіть усе спочатку (пункти 10 і 11).
12. Для тонкого наведення різкості користуйтесь мікрогвинтом.
Тема: Визначення деяких органічних молекул та їх властивостей
4. Опишіть властивості полісахаридів.
5. До складу нейтральних жирів можуть уходити залишки: а)фосфорної кислоти; б) багатоатомних спиртів; в) гліцеролу; г) жирних кислот; д) амінокислот; е) аміноспиртів.
6. До складу фосфоліпідів можуть уходити залишки: а) фосфорної кислоти; б) багатоатомних спиртів; в) гліцеролу; г) жирних кислот; д) амінокислот; е) аміноспиртів.
8. Охарактеризуйте поняття: “гідрофільність”, “гідрофобність”.
1. Визначення полісахариду крохмалю за допомогою реакції з йодом
При взаємодії крохмалю з йодом утворюються сполуки, які забарвлені в синій колір. Якщо їх нагріти, забарвлення зникає, але з'являється знову при охолодженні, що свідчить про утворення нестійких комплексів включення крохмалю з йодом.
2. Характерною властивістю ліпідів є їх розчинність у багатьох розчинниках (ацетон, хлороформ, діетиловий ефір) і нерозчинність у воді. Якщо до спиртового розчину ліпіду додати воду, утвориться емульсія. Найдрібніші ліпідні крапельки, зважені у воді, відбивають світло, внаслідок чого емульсія здається білою.
Обладнання та матеріали: водяна баня або спиртівка, пробірки (штатив) або стакани, мірний посуд, лійки, піпетки, олія, спирт, ефір (хлороформ, очищений гас, бензин), крохмаль, розчин Люголя.
1. У пробірку помістити 2 мл. 0,1% розчину крохмалю й додати 1-2 краплі розчину Люголя. Вміст пробірки перемішати і спостерігати утворення синього забарвлення. Суміш нагрійте на водяній бані чи в посудині з гарячою водою. Потім охолодіть.
2. У три пробірки помістіть по 0,2-0,3 мл. олії, потім у першу додайте 5 мл. води, в другу - 5 мл. спирту, у третю - 5 мл. ефіру (хлороформу, очищеного гасу, бензину). Вміст усіх трьох пробірок енергійно перемішайте.
1. Дайте характеристику полісахаридів.
2. Назвіть відомі вам полісахариди.
3. Ліпіди розчиняються у: а) воді; б) бензолі; в) неполярних розчинниках; г) кислотах; д) лугах.
4. До ліпідів належать: а) фосфоліпіди; б) нейтральні жири; в) холестерол; г) глікоген; д) целюлоза; е) хітин.
5. Природа нейтральних жирів: а) тригліцероли; б) діацилгліцероли; в) фосфогліцероли; г) гліколіпіди.
Тема: Вивчення властивостей ферментів
Мета провести досліди щодо розщеплення пероксиду водню за допомогою ферменту каталази рослинних та тваринних клітин. Сформулювати уявлення про роль ферментів у клітинах.
Завдання для самопідготовки вивчити матеріал за темою “Білки. Ферменти. Нуклеїнові кислоти.”. Дати правильну відповідь на тести вихідного контролю.
1. Ферменти відрізняються від інших білків тим, що: а) є каталізаторами хімічних реакцій; б) містять вітаміни; в) містять метали; г) здатні до денатурації; д) мають третинну структуру.
2. Яка хімічна природа біологічних каталізаторів?
3. Що становить собою активний центр ферментів?
4. Які чинники впливають на швидкість ферментативних реакцій?
1. Ферментативне розщеплення пероксиду водню за допомогою ферменту каталази, який міститься в клітинах рослин та тварин
Пероксид водню утворюється в деяких рослинних та тваринних клітинах як побічний продукт обміну речовин. Ця сполука токсична для клітин, тому в них міститься фермент каталаза, що розщеплює пероксид водню до нешкідливих речовин - води і молекулярного кисню.
Про активність каталази можна судити за інтенсивністю виділення з тканин кисню.
2. Ферментативне розщеплення пероксиду водню каталазою, яка міститься в клітинах насіння гороху, або бульб картоплі, або краплі крові
Обладнання та матеріали: свіжий 3% розчин пероксиду водню, дистильована вода, пробірки, фільтрувальний папір, мікроскоп, листя елодеї, пеларгонії та інших видів рослин, м'якоть яблука, печінка та нирки тварин, жменя намоченого гороху, картопля сира і варена, пісок.
1. Для приготування препарату листя різних видів рослин, котрі стояли на світлі, м'якоть яблука, печінку та нирки тварин помістіть у краплю води на предметне скло і накрийте покривним скельцем.
Розгляньте препарати спочатку при малому, потім при великому збільшенні мікроскопа. З одного боку покривного скельця нанесіть краплю пероксиду водню, а з другого покладіть фільтрувальний папір. Папір витягне з-під скельця воду, а пероксид опиниться під ним. Слідкуйте під мікроскопом за тим, що відбувається при цьому в клітинах рослин та тварин.
Тепер проробіть такий же дослід, узявши молоді та старі частинки однієї і тієї ж рослини.
2. В одну пробірку помістіть шматочок вареної картоплі, в другу - сирої, в третю - пісок. До кожної пробірки додайте по 10 крапель пероксиду водню. Що відбувається?
1. Який газ виділяється з рослинних клітин, коли до них додати пероксид водню?
2. Що відбувається з каталазою при кип'ятінні клітин?
3. Чому не відновлюється ферментативна активність каталази після охолодження клітини?
4. Чи однакова активність каталази у різних тканинах?
5. Як залежить активність каталази від віку тканини?
Тема: Будова клітин прокаріот та еукаріот
Мета переконатися в тому, що клітини прокаріот та еукаріот мають спільний план будови.
Навчитися розпізнавати прокаріотичні та еукаріотичні клітини за допомогою мікроскопа й на електронних мікрофотографіях, а також знаходити на мікрофотографіях і препаратах компоненти клітин.
Завдання для самопідготовки вивчити матеріал за темою “Клітина як основна структурно-функціональна одиниця живого”. Дати відповіді на тести вихідного контролю.
2. Які загальні риси та відмінності в будові про- та еукаріотичних клітин?
3. Схарактеризуйте будову поверхневого апарату про- й еукаріотичних клітин.
4. У гіалоплазмі клітин відбуваються такі процеси: а)окислення субстратів за участю рибосом; б) гліколіз; в) синтез білків; г)синтез РНК; д) синтез ДНК.
5. Із яких компонентів складається цитоскелет і яка його роль у клітині?
6. Фотосинтез відбувається в: а) мітохондріях; б) лізосомах; в) хлоропластах; г) рибосомах; д) клітинному центрі.
7. Ферменти, що розщеплюють макромолекули до мономерів, містяться в: а) мітохондріях; б) лізосомах; в) хлоропластах; г) рибосомах; д) клітинному центрі.
8. Синтез білків відбувається в: а)мітохондріях; б) лізосомах; в) хлоропластах; г) рибосомах; д) клітинному центрі.
9. За формування мікротрубочок відповідають: а) мітохондрії; б) лізосоми; в) хлоропласти; г) рибосоми; д) клітинний центр.
10. Власна ДНК є в: а) мітохондріях; б) лізосомах; в) хлоропластах; г) рибосомах; д) клітинному центрі.
11. Які ви знаєте одномембранні органели клітини?
Вивчити будову клітини: 1) рослини (епідерма цибулі, листок елодеї, бульба картоплі); 2) гриба (мукор); 3) тварини (епітелій ротової порожнини, клітини печінки); 4) бактеріальних клітин (бактерії зубного нальоту).
Обладнання та матеріали: постійні мікропрепарати клітин епідерми цибулі, епітелію ротової порожнини, клітин печінки, мукору, бактерій; електронні мікрофотографії еу- та прокаріотичних клітин; предметні та покривні скельця, піпетки, скляні палички, стакани з водою та 10% розчином хлориду натрію, флакон із розчином йоду, метиленова синька, фільтрувальний папір, препарувальні голки, пінцети, мікроскоп, цибуля, картопля, пліснява на хлібі, овочах у вигляді пухнастого білого нальоту, свіжі дріжджі.
1. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте постійний мікропрепарат клітин епідерми цибулі. Переведіть мікроскоп на велике збільшення і замалюйте одну-дві клітини. Порівняйте свій малюнок з рис.2.
На рисунку позначте клітинну стінку, цитоплазму, ядро. Якщо немає постійного мікропрепарату, приготуйте тимчасовий. Для цього відокремте від шматочка цибулі м'ясисту лусочку. Із зовнішньої блискучої сторони відокремити пінцетом тонку плівочку розміром у декілька мм2. Помістіть її на предметне скло в краплю слабого розчину йоду, розправте за допомогою препарувальної голки і накрийте покривним скельцем. Розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. На ньому видно клітини прямокутної форми. Ядра цих клітин забарвлені у жовтий або жовто-коричневий колір. Розгляньте препарат при великому збільшенні і замалюйте 1-2 клітини. Позначте на рисунку клітинну стінку, цитоплазму, ядро, в якому можна побачити одне-два ядерця, вакуолі як незабарвлені порожнини.
Рослинні клітини можна спостерігати і на препараті, приготованому з бульби картоплі. Скальпелем пошкребіть поверхню бульби картоплі та помістіть одержану кашку на предметне скло в краплю слабого розчину йоду. При великому збільшенні на препараті видно великі багатокутні прозорі клітини, в яких можна спостерігати крохмальні зерна різної величини, забарвлені йодом у синій колір. У крохмальних зернах розрізняють шаруватість. Замалюйте препарат і позначте побачені вами структури.
2. На електронній мікрофотографії (рис. 3) розгляньте клітину рослини й позначте клітинну стінку, плазмалему, цитоплазму, мітохондрії, хлоропласти, ядро, ядерну оболонку, каріоплазму, ядерце, хроматин.
Рис.3. Електронна мікрофотографія рослинної клітини
3. При малому збільшенні мікроскопа знайдіть клітини на постійному мікропрепараті печінки. Переведіть мікроскоп на велике збільшення та розгляньте одну клітину. Порівняйте побачене вами із зображенням на рисунку 4. Клітини мають багатокутну форму, цитоплазма забарвлена в рожевий колір, ядро в синій. Замалюйте препарати, позначте цитоплазму і ядро.
Якщо немає постійних препаратів, приготуйте препарати клітин порожнини рота самі. Для цього стерильною скляною паличкою (спиртом) провести, легко натискуючи на внутрішню поверхню щоки.
При цьому на кінчику палички в крапельці слини потраплять злущені клітини епітелію ротової порожнини. Мазок помістіть на предметне скло і накрийте покривним скельцем. Розгляньте клітини при малому та при великому збільшенні й замалюйте їх. Клітини епітелію плоскі, неправильної форми, в них видно ядра. Більшість клітин мертві, тому ядра в них досить щільні, процеси синтезу в них згасають, тому ядерця непомітні або дуже дрібні. Якщо збільшення мікроскопа х 40, у клітинах видно велику кількість дрібних гранул мітохондрій. На цьому ж препараті на поверхні епітеліальних клітин або між ними можна знайти бактеріальні клітини різної форми, частіше паличкоподібні. Порівняйте розміри прокаріотичної (бактеріальної) та еукаріотичної клітини. Порівняйте розміри прокаріотичної клітини та мітохондрій у цитоплазмі клітин епітелію. Замалюйте препарат. На рисунку зробіть відповідні позначки.
4. На електронній мікрофотографії (рис. 5) зображено клітину тварини. Позначте плазмалему, цитоплазму, гіалоплазму, мітохондрії, ЕПС, апарат Гольджі, ядро, ядерце, каріоплазму, хроматин.
Рис.5. Електронна мікрофотографія тваринної клітини
5. При малому збільшенні мікроскопа на постійному мікропрепараті гриба мукора знайдіть міцелій і розгляньте його при великому збільшенні мікроскопа, порівняйте зображення з рисунком 6. Замалюйте препарат. Позначте на рисунку клітинну стінку, ядра та численні “зернята” (мітохондрії, пухирці, запасні гранули). Відрізнити їх один від одного при такому збільшенні дуже важко.
Якщо немає постійного мікропрепарату мукора, можна виготовити тимчасовий. Для цього треба взяти пліснявий шматочок хліба або якого-небудь овоча. Пліснява має вигляд пухнастого білого нальоту. Частину грибниці покладіть на предметне скло в краплю води і накрийте покривним скельцем. При малому збільшенні знайдіть міцелій гриба подалі від спорангіїв, які у воді руйнуються і з них виходить багато спор, що заважають розглядати препарат. Міцелій розгляньте при великому збільшенні мікроскопа.
Уся грибниця - гігантська, розгалужена, багатоядерна клітина. Замалюйте препарат. Позначте клітинну стінку, цитоплазму, ядра.
6. На схемі ультраструктурної організації клітини гриба (рис.7) розгляньте фрагмент міцелію мукора та позначте клітинну стінку, плазмалему, ядро, гіалоплазму, ЕПС, апарат Гольджі, мітохондрії.
Рис.6. Клітина гриба: Рис.7. Схема ультраструктурної: 1 - запасаюча гранула (жир, глікоген); організації клітини гриба; 2 - вакуоля; 3 - мітохондрії; 4 -клітинна; стінка; 5 - мікропухирці; 6 - ядро
7. На предметне скло нанесіть краплю розчину йоду і скляною паличкою помістіть у неї дріжджі; нарисуйте клітину на великому збільшенні. Дріжджова клітина має потовщену оболонку, в якій відкладається хітиноподібна речовина, а також вакуолі.
8. При малому збільшенні мікроскопа на постійному мікропрепараті бактеріальної клітини знайдіть їхнє скупчення. Розгляньте мікропрепарат при великому збільшенні та нарисуйте побачене. Для того щоб самостійно виготовити мікропрепарат бактеріальної клітини, скляною паличкою (завдання 3) зішкребіть із поверхні ясен зубний наліт і помістіть його на предметне скло в краплю води. Злегка розмажте по поверхні скла й накрийте покривним скельцем. Знайдіть скупчення бактерій при малому збільшенні та переведіть мікроскоп на велике. Розгляньте та замалюйте бактерії різної форми. Іноді на цьому препараті можна спостерігати амеб, які рухаються.
9. Розгляньте на електронних мікрофотографіях і схемах (рис. 8, 9, 10, 11) будову прокаріотичної клітини та позначте складові.
Рис. 8. Електронна мікрофотографія бактеріальної клітини (кишкової палички)
Рис. 9. Електронна мікрофотографія ціанобактерії
Рис. 10. Схема ультраструктурної організації бактеріальної клітини: 1 - рибосоми; 2 - мембрана цитоплазматична; 3 - клітинна стінка; 4 - мезосома; 5 ДНК; 6 - запасаючі речовини
Рис. 11. Схема ультраструктурної організації ціанобактерії: 1 - тилакоїди; 2 - ДНК; 3- клітинна стінка; 4 - рибосоми; 5 - цитоплазматична мембрана; 6 - запасаючі речовини
Цитоплазмі властивий рух, що зумовлений подразливістю та скоротливістю всіх живих клітин. Розрізняють струминний рух цитоплазми і коловий, або обертальний. При першому цитоплазма рухається в клітині окремими струмочками в різних напрямках, при другому - в пристінному шарі клітини в одному напрямку. Рух цитоплазми дуже повільний і тому під мікроскопом непомітний, лише в деяких рослин та тварин він доступний для спостереження.
1. Спостерігати рух цитоплазми в клітинах листка елодеї, валіснерії або у волосках тичинок традесканції й у клітині інфузорії-туфельки
Дуже зручним об'єктом для спостереження руху цитоплазми є листки елодеї.
Про рух цитоплазми можна судити по переміщенню зелених хлоропластів, що підхоплюються течією. Можна брати і валіснерію.
Струминний рух цитоплазми зручно спостерігати у волосках тичинок традесканції. Волоски складаються з одного ряду клітин із фіолетовим соком. Рух дрібних безбарвних зерняток лейкопластів показує напрямок струмочків цитоплазми.
Одні рослини для експерименту утримують на сонячному світлі, а інші в темноті при низьких температурах. Рух цитоплазми забезпечують компоненти цитоскелета - мікротрубочки та мікронитки. За низьких температур та нестачі енергії структура цих компонентів може руйнуватися. Тоді рух цитоплазми припиняється.
Для спостереження руху цитоплазми у тваринній клітині найзручнішим об'єктом є інфузорія-туфелька. У її тілі добре видно переміщення травних вакуоль.
2. Спостерігати плазмоліз і деплазмоліз у клітинах листка елодеї, валіснерії або у волосках тичинок традесканції
Вода надходить до клітини та виходить з неї через плазмалему, завдяки осмосу. Вона дифундує з ділянок із високою її концентрацією в ділянки з меншою концентрацією. Якщо концентрація солей зовнішнього середовища вища, ніж у клітині, то вода виходитиме з клітини у зовнішнє гіпертонічне середовище. Об'єм цитоплазми при цьому зменшується, і вона починає відставати від клітинних стінок. Поступово цитоплазма повністю відійде від стінок клітини й набере форму кулі. Це явище називається плазмолізом. Якщо концентрація солей вища у цитоплазмі клітини, ніж у зовнішньому середовищі, вода із навколишнього гіпотонічного середовища дифундуватиме в клітину, що спричинить відновлення попереднього об'єму. Це явище називається деплазмолізом.
Обладнання та матеріали: мікроскоп, предметні й покривні скельця, пінцети, стакани з водою, 8% розчин хлориду натрію, фільтрувальний папір, холодна і тепла вода, культура інфузорії-туфельки.
1. Приготуйте препарати з листка елодеї чи валіснерії, покладіть їх на предметне скло у краплю води, накривши покривним скельцем. Розгляньте препарат при малому збільшенні. Нарисуйте побачене й позначте клітинну стінку, цитоплазму, хлоропласти як округлі тільця зеленого кольору. Для спостереження руху цитоплазми треба зняти паренхімні клітини, помістити їх у центр поля зору мікроскопа і перевести його на велике збільшення. Слід мати на увазі, що рух цитоплазми можна побачити через деякий час після виготовлення препарату, тому слід спостерігати 5-10 хвилин. Можна виявити рух цитоплазми та пластидів уздовж стінок. Якщо рух непомітно, можна з одного боку покривного скельця крапнути теплої води, а з другого прикласти фільтрувальний папір, що витягнув холодну воду. Нарисуйте 2-3 клітини, стрілками покажіть рух цитоплазми.
2. Щоб дослідити влив підвищеної температури на рух цитоплазми в клітинах, слід за 3-4 години до початку заняття покласти пагін елодеї чи листок валіснерії в посудину з температурою 37С і освітлювати її електричною лампою.
На предметне скло крапніть краплю теплої води та покладіть у неї листок елодеї (валіснерії), витриманий при підвищеній температурі й інтенсивному освітленні.
Препарати досліджують під мікроскопом одночасно, пересуваючи предметне скло. На першому, контрольному препараті рух цитоплазми слабий, бо рослини перебувають у стані спокою. А на другому рух цитоплазми добре помітний.
3. Щоб легше було спостерігати рух травних вакуоль у клітинах туфельок, перед заняттям мікропрепарат треба підфарбувати. Для цього у чашку з культурою туфельок слід додати потертої туші або порошкоподібного карміну.
Краплю культури туфельок накрийте покривним скельцем. Розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. У полі зору видно туфельки, які швидко рухаються в усіх напрямках. Стежачи за окремою туфелькою, можна помітити заглибину на боці її тіла, у якій міститься ротовий отвір. Переведіть мікроскоп на велике збільшення. Перед цим треба витягнути фільтрувальним папером воду з-під скельця, притиснути препарат туфельки й тим самим сповільнити її рух.
У туфельки спостерігається диференціація цитоплазми на шари. Основна її маса - зерниста ендоплазма, яка перебуває у стані постійного колового руху. Травна вакуоля рухається разом з током ендоплазми, здійснюючи велике коло. Коли поживи багато, слідом за першою травною вакуолею формується друга. Часто можна бачити, як у тілі туфельки циркулює кілька травних вакуоль.
4. На препараті з клітинами елодеї чи валіснерії можна спостерігати явище плазмолізу та деплазмолізу. Для цього слід замінити воду на 8-10% розчин хлориду натрію. Прикласти з одного боку фільтрувальний папір, а з другого - капнути хлорид натрію. Вода виходитиме з клітини в навколишнє середовище. Об'єм цитоплазми при цьому зменшується, і вона починає відставати від клітинної оболонки. Нарисуйте, який вигляд має клітина в результаті плазмолізу. Тим самим способом замініть хлорид натрію на воду під покривним скельцем. Гіпертонічний розчин перетвориться на гіпотонічний, і вода знову почне надходити у цитоплазму клітини. Замалюйте явище деплазмолізу. Цей експеримент можна провести на клітинах епідерми цибулі.
1. Чому рух цитоплазми спостерігається під оболонкою клітин?
2. Як називається відокремлення пристінкового шару цитоплазми від оболонки рослинної клітини?
3. Чи відбувається плазмоліз у тваринних клітинах? Відповідь обгрунтуйте.
4. Що відбувається в клітинах, коли їх помістити в розчини солей різної концентрації?
5. Які види руху цитоплазми Ви знаєте?
6. Чому при низьких температурах та поганому освітленні рух цитоплазми сповільнюється або зовсім припиняється?
Тема: Форми розмноження організмів та їх цитологічні основи.
Мета ознайомитися з особливостями нестатевого та статевого розмноження. Вивчити будову статевих клітин ссавців.
Завдання для самопідготовки вивчити матеріал за темами "Форми розмноження організмів" і " Будова статевих клітин". Дати правильну відповідь на тести вихідного контролю.
1. Основні типи розмноження: а) статеве; б) нестатеве; в) вегетативне; г) спороутворення.
2. Утворення гамет притаманне такому способові розмноження: а) вегетативному; б) нестатевому; в) статевому.
3.Яка частина сперматозоїда та яйцеклітини є носієм генетичної інформації: а) оболонка; б) рибосоми; в) ядро; г) гіалоплазма.
6. Який набір хромосом мають яйцеклітини: а) 1n; б) 2n; в) 4n.
7. Гамети утворюються внаслідок: а) мітозу; б) мейозу.
Вивчити брунькування у дріжджових клітин; спороутворення у цвілевого гриба; будову статевих клітин самця і самки ссавців
Обладнання і матеріали: розчин пивних дріжджів, вода, піпетка, предметні та накривні скельця, чашки з культурою цвілевого гриба мукора, мікропрепарати сперматозоїдів морської свинки або щура, яєчники кішки, мікроскоп.
1. На предметне скло піпеткою нанесіть краплю розведених у воді пивних дріжджів. Накрийте накривним скельцем і розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа.
Знайдіть ділянку, в якій клітини розміщуються розсипчастіше, і переведіть мікроскоп на велике збільшення. Серед овально витягнутих дріжджових клітин знайдіть ті, що брунькуються.
Вони мають на одному з полюсів невеликий грибок-бруньку, що містить ядро. Якщо ядра не видно, опустіть конденсор мікроскопа так, щоб зображення стало контрастнішим. Замалюйте кілька клітин, які брунькуються і не брунькуються. На рисунку позначте відповідними цифрами: клітину, що брунькується (1); клітину, що не брунькується (2); бруньку (3).
2. Нанесіть на предметне скло піпеткою краплю води й умістіть до неї кілька ниток міцелію мукора. Накрийте препарат накривним скельцем і розгляньте його спочатку при малому, а потім і при великому збільшенні мікроскопа. Серед гіфів мукора знайдіть спорангії круглі коробочки на довгій ніжці. Спорангії заповнені дрібними округлими спорами. Іноді видно спори, що висипались із них. Нарисуйте спорангії мукора й позначте: 1- спорангій; 2 спори.
3. Розгляньте мікропрепарат сперматозоїдів морської свинки при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть дрібні ниткоподібні клітини й переведіть мікроскоп на значніше збільшення. Замалюйте один сперматозоїд і позначте на рисунку відповідними цифрами: голівку (1); шийку (2); хвостик (3). Порівняйте свій рисунок із мікрофотографією (рис.12) та схемою (рис. 13).
Рис. 12. Сперматозоїди морської свинки
Рис.13. Схема ультраструктурної організації сперматозоїда: 1 - хвостик; 2 - середня частина; 3 - шийка; 4 - акросома; 5 - ядро; 6 - голівка
4. Розгляньте мікропрепарат яєчника кішки при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть на ньому великі круглі клітини, оточені оболонкою з дрібніших клітин. Зарисуйте дозріваючу яйцеклітину й відповідно позначте: ядро (1); цитоплазму (2); оболонки (3). Порівняйте свій рисунок із мікрофотографією (рис. 14).
Рис. 14. Яйцеклітина: 1 - ядро, 2 - цитоплазма; 3 - оболонка; 4 - клітини фолікулярного епітелію
1. Перерахуйте основні форми нестатевого розмноження.
2. Скільки хромосом містять гамети?
3. Чим відрізняються сперматозоїди від яйцеклітин у ссавців?
4.Функцію передачі спадкової інформації забезпечують такі структурні компоненти яйцеклітини: а) рибосоми; б) ядро; в) ядерце; г) мітохондрії; д) апарат Гольджі .
5. Які структурні компоненти яйцеклітини забезпечують зародок поживними речовинами?
6. Функцію передачі спадкової інформації забезпечують такі структурні компоненти сперматозоїда: а) рибосоми; б) ядро; в) ядерце; г) мітохондрії; д) апарат Гольджі.
7. Які особливості будови сперматозоїда забезпечують його активний рух?
8. Чим відрізняється набір хромосом у яйцеклітині жінки від набору хромосом у сперматозоїді чоловіка?
Тема: Вивчення ембріогенезу хребетних.
Мета знати загальні закономірності розвитку хребетних.
Завдання для самопідготовки вивчити матеріал за темою ”Ембріогенез”. Дати правильну відповідь на тести вихідного контролю.
1. Як називається процес злиття чоловічих і жіночих статевих клітин?
2. Що утворюється внаслідок злиття сперматозоїда і яйцеклітини?
3. Як називається період розвитку організму від зиготи до смерті?
4. У процесі ембріогенезу з ектодерми утворюються: а) шлунково-кишковий тракт; б) м'язи; в) епідерміс шкіри; г) нервова система; д) сечостатева система.
5. У процесі ембріогенезу з ентодерми утворюються: а) шлунково-кишковий тракт; б) кісткова тканина; в) печінка; г) м'язи; д ) нервова тканина.
6.У процесі ембріогенезу з мезодерми утворюються: а) шлунково-кишковий тракт; б) кісткова тканина; в) м'язи; ) нервова система; д) епідерміс шкіри.
Вивчити характер дробіння зародків хребетних, будову бластули й гаструли на муляжах або постійних мікропрепаратах
Якщо не має таких муляжів і препаратів, можна скористатися запропонованими в методичному посібнику малюнками або заздалегідь приготованим матеріалом. Ембріогенез порівняно легко спостерігати на прикладі амфібій, у яких досить великі яйцеклітини. Яйця амфібій (особливо жаб і ропух) на різних стадіях розвитку збирають у період ікрометання (навесні) й уміщають до флаконів із 5%-ним розчином формаліну, у яких вони можуть зберігатися як завгодно довго. Однак, щоб не пропустити найраніші стадії дробіння, краще використовувати ікру, відкладену в акваріумах. Для цього туди треба посадити спійманих під час нересту жаб, які ще не віднерестились. Відкладену ікру слід умістити для розвитку в плоскі акваріуми. Спостерігаючи під лупою процеси її розвитку, відбирають невеличкі порції ікри, що перебувають на різних стадіях розвитку, і переносять їх у флакони з 5%-ним формаліном. Перед роботою, щоб не дихати парами формаліну, ікринки можна промити проточною водою.
Обладнання та матеріали: муляжі та мікропрепарати, що демонструють етапи розвитку ланцетника, амфібій, риб або птахів, ікра амфібій (жаб, ропух) на різних стадіях розвитку, предметні скельця, пінцети, стакани з водою, лупи чи мікроскопи.
1. Вивчіть стадії ембріогенезу ланцетника, використовуючи муляжі чи рисунок 16. Спочатку простежте етапи дробіння зиготи-стадії 1-5. Зверніть увагу на те, що внаслідок дробіння розміри утворюваних клітин-бластомерів поступово зменшуються, оскільки після кожного мітозу їхнього росту не відбувається. Дробиться у ланцетника вся яйцеклітина, тому що в ній мало жовтка. У результаті дробіння утворюється бластула. У ланцетника вона має вигляд порожнистої кулі, на вегетативному полюсі якої клітини більші, ніж на анімальному (стадія IV). Двошаровий зародок - гаструла - утворюється шляхом вгинання вегетативного полюса в анімальний (стадія VII). Верхній шар зародка називається ектодермою, внутрішній - ентодермою. Далі починається утворення третього зародкового шару (листка) - мезодерми - випинанням схожих на кишеньки виростів від верхньої частини ентодерми (стадії VIII - X). Унаслідок цього процесу зародок стає тришаровим. В ектодермі, водночас із проростанням мезодерми, вгинається верхня ділянка й поступово згортається в трубку. Ектодерма над нею змикається, й трубка опиняється під нею. Із цієї трубки потім утворюється центральна нервова система. На цій стадії зародок називається нейрулою. Після стадії нейрули починається органогенез, тобто закладання всіх органів із різних зародкових листків.
2. Розгляньте при малому збільшенні мікроскопа мікропрепарат “Дробіння яйцеклітини жаби”. На препараті видно яйцеклітину. Її верхній (анімальний) полюс забарвлений у коричневий колір, оскільки клітини містять пігмент.
У клітинах вегетативного полюса пігмент відсутній, і вони забарвлені в жовтий колір, оскільки містять велику кількість запасної поживної речовини жовтка. Перша борозна дробіння починається на анімальному полюсі і поширюється до вегетативного полюса (рис. 15, 19). Її добре видно на препараті. Внаслідок проходження цієї борозни утворюється двоклітинний зародок, який складається з двох бластомерів.
Рис. 15. Дробіння яйцеклітини жаби. Стадія двох бластомерів
Кожен бластомер удвічі менший за зиготу, оскільки бластомери тільки діляться й не ростуть. Наступна борозна дробіння теж проходить в
Основи біології методичка. Биология и естествознание.
Реферат по теме Анализ неводных растворов
Может Ли Быть Горе От Ума Сочинение
Магистерская диссертация по теме Pеriоd in thе еvоlutiоn оf the sоunds systеm in Еnglish languagе
Мое Любимое Занятие Сочинение На Английском Языке
Дипломная работа по теме Перспективы развития строительного предприятия
Диссертации Личности Осуществляющие Подделку Образовательных Документов
Факторы Разрушающие Здоровье Реферат
Реферат по теме Социально-психологический климат в группе
Сочинение Слово Крепи
Реферат: Концепции маркетинга и их взаимосвязь с социально-экономическими условиями общества
Курсовая работа по теме Логический синтез цифровых устройств
Реферат: Договор бытового подряда
Курсовая работа по теме Будова ЕККА Datecs MP–50. Характеристика асортименту швейних виробів
Купить Собрание Сочинений
Курсовая работа: Коммерческая деятельность 3
Доклад: Джакомо Пуччини
Реферат по теме ДТП
Курсовая Система Кс 8
Реферат На Тему Типы Средовых Влияний
Реферат: Химия инертных газов. Скачать бесплатно и без регистрации
Анатомическая структура листьев сальвинии плавающей - Биология и естествознание дипломная работа
Божьи коровки - Биология и естествознание презентация
Комахи прісних водойм - Биология и естествознание курсовая работа